Удосконалення компетентності стратегічного управління закладом освіти в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення компетентності стратегічного управління закладом освіти в умовах воєнного стану

Поляк Олександра Василівна

кандидат наук державного управління,

доцент кафедри педагогіки, психології та теорії управління освітою Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, Україна

Анотація

Проаналізовано питання формування компетентностей керівників закладів освіти відповідно до професійного стандарту «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти» України в цілому та зокрема - «компетентності стратегічного управління закладом освіти». Звернено увагу на наявність серед наукових досліджень обґрунтувань змісту як мінімум тридцяти восьми стратегій, шістнадцять з яких можуть бути дотичними до управлінської діяльності керівника закладу освіти (таблиця 1). На основі екстраполяції' стратегій відповідно до повноважень керівника закладу освіти згідно статті 26 Закону України «Про освіту» ідентифіковано шість стратегій, які можуть бути пріоритетними для закладів освіти в умовах воєнного стану на територіях держави, де не ведуться прямі бойові дії (таблиця 2). Запропоновано ключове щодо характеристик стратегій для закладів освіти в умовах викликів поствоєнного стану в Україні.

Ключові слова: компетентності, управлінська діяльність, стратегія, стратегічне мислення, стратегічний менеджмент, ситуаційний менеджмент, компетентність стратегічного управління закладом освіти, управління в умовах воєнного стану без прямих бойових дій.

Постановка проблеми у загальному вигляді

Від 2020 року освітній менеджмент України функціонує в абсолютно нових умовах глобальних та локальних викликів ХХІ століття, що накладає відбиток на зміст управлінської діяльності керівників закладів освіти. Більшість управлінських рішень доводиться приймати в досі невідомих ситуаціях, як-то: Covid-19 - через запровадження дистанційного управління та дистанційного навчання; чи в умовах воєнного стану через російсько-українську війну, що окреслено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року [7]. Окрім того, частина управлінської діяльності директорів закладів освіти здійснюється в умовах автономії, що згідно пункту 1 статті 1 Закону України «Про освіту» визначається як право суб'єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законом [9]. Звісно, що аналіз питання автономії закладів освіти України на тимчасово окупованих від лютого 2022 року територіях потребує окремих досліджень.

В цілому, зазначене вище потребує розуміння зміни сутності та рамкових умов управлінської діяльності керівників закладів освіти сучасної України в умовах воєнного стану. Попри це, навіть прийнятий у 2021 році новий «Професійний стандарт «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти» [8] лише частково відображає складність факторів умов праці (пункт 1.8 документу), зазначаючи, що «управлінська діяльність пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням» [там само].

Одним із підходів щодо вирішення даної проблеми має стати підвищення якості компетентностей керівника закладу освіти, яких визначено згаданим вище професійним стандартом чотирнадцять пунктів. Другою за значимістю в цьому переліку є «компетентність стратегічного управління закладом освіти», що, на мою думку, свідчить про її особливу важливість в умовах, що склалися на підконтрольній Україні території. Зазначене передбачає потребу встановлення розуміння та місця в діяльності «стратегій, стратегічного мислення, стратегічного управління, стратегічного менеджменту», в першу чергу для іншої, аніж «до-« практики управління закладом освіти. компетентність управлінська діяльність стратегія

Виклад основного матеріалу дослідження

Науковий простір України наповнений дослідженнями та пропозиціями застосування стратегій в освітньому менеджменті, про що свідчать в тому числі наступні публікації: А.Бугрін - про «стратегії формувального оцінювання» [1], В.Мархлєвскі, О.Процак - стратегія розвитку освіти в громаді [5], Л.Калініна - стратегічне управління освітньою організацією [2], О.Палійчук, Х.Фештрига - про «стратегію розвитку закладу освіти» [6] тощо. Окрім того, як свідчить зміст монографії О.Лебідь формування готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління здійснюється ще на етапі професійної підготовки в умовах навчання в магістратурі [3].

Таким чином, управлінську діяльність директора закладу освіти супроводжує стратегічний менеджмент, який, за висловлюванням О.Мармази забезпечує розвиток організації [4]. Згаданий дослідник стверджує, що «стратегія необхідна тоді, коли відбулись або передбачаються перетворення зовнішнього середовища, а також якісні зміни системи цінностей організації» [там само], що спостерігається не лише за останні роки у відношенні до закладів освіти України, але в найбільшій мірі у 2022 році. На мою думку, ця характеристика найбільше відчутна для закладів освіти, які навіть не перебувають у зоні активних бойових дій від 24 лютого - початку вторгнення Росії з війною на територію України.

Оскільки, згідно статті 26 Закону України «Про освіту»: «керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти» [9], то ці повноваження в умовах змін потребують ясності щодо їх екстраполяції в частині стратегічного управління.

Так, Г.Щокін, М.Головатий, О.Антонюк, В.Сладкевич ідентифікують 34 (тридцять чотири) види стратегій, в тому числі: стратегія претендентів на лідерство, стратегія скорочення, стратегія виробництва, стратегія диференціації, стратегія інвестиційна, стратегія інтеграції, стратегія кадрова, стратегія комунікаційна, стратегія корпоративна, стратегія маркетингова, стратегія ліцензування, стратегія операційна, стратегія організаційна, стратегія рекламна, стратегія фінансова, стратегія фокусування тощо [10]. Навіть інтуїтивне співвіднесення названих стратегій до потреб освітнього менеджменту не може викликати сумніву, адже «кадри», «ліцензування», «реклама», «організація» (наприклад, освітніх заходів), «фінанси», «маркетинг», «диференціація» тощо - це елементи, які супроводжують функціонування закладів освіти, а також без яких не обходиться управлінська діяльність керівника закладу освіти чи освітня діяльність його педагогічного персоналу навіть у мирний час.

Отже, згідно джерел [1, 4, 5, 6, 10] можна стверджувати, що слід ідентифікувати як мінімум 38 (тридцять вісім) стратегій, окремі з яких можуть бути дотичними до управлінської діяльності в закладах освіти. У таблиці 1 мною запропонована авторська розробка групування стратегій з точки їх екстраполяції на повноваження директора закладу освіти відповідно до правових норм статті 26 Закону України «Про освіту» [9]. Зазначений підхід враховує в тому числі власний авторський професійний досвід управління закладами вищої освіти Чернівецької області впродовж двадцяти років.

Таблиця 1.

Екстраполяція стратегій відповідно до повноважень керівника закладу освіти згідно Закону України «Про освіту»

/авторська розробка/

Таблиця 2

Ідентифікація та характеристики стратегій для управлінської діяльності в закладах освіти в умовах воєнного стану територій держави без прямих бойових дій

/авторська розробка/

Запропонований у таблиці 2 набір стратегій, що демонструє фокус необхідних дій, прив'язаних до реальних подій на території України від 24 лютого 2022 року, одночасно свідчить про ймовірні пріоритетні стратегічні напрями управлінської діяльності директора закладу освіти в умовах поствоєнного стану на територіях без прямих бойових дій, які можуть стати основою для формування нових стратегій у наступних управлінських циклах.

Отже, сформоване в авторській розробці 2 (два) дає розуміння пріоритетності формування нових стратегій як частини управлінської діяльності директора закладу освіти:

-Стратегія А:створення у закладі освіти безпечного освітнього

середовища зі врахуванням зміни традицій координації дій зі зміненим зовнішнім середовищем.

-Стратегія Б: результативне вирішення питань фінансово-господарської діяльності закладу освіти в умовах можливого обмеженого матеріального забезпечення зі сторони державного та місцевого бюджетів.

-Стратегія В: прозорість дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу освіти, частиною якої на триваліший період може стати волонтерська діяльність із розширеними цілями досягнення.

-Стратегія Г: гнучкі підходи до організації освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм педагогічним персоналом закладу освіти із суттєвим збільшенням застосування кількості освітніх цифрових технологій.

-СтратегіяД:пріоритетність розвитку інформаційно-цифрової

компетентності як фактору удосконалення «компетентності стратегічного управління закладом освіти».

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Обгрунтоване вище та авторською розробкою 1 дало можливість ідентифікувати дотичність до освітнього менеджменту як мінімум шістнадцяти видів стратегій, запропонованих наявними в системі управління розробками. Звернено увагу на актуальність та важливість удосконалення однієї зі чотирнадцяти компетентностей керівників закладів освіти - «стратегічного управління закладом освіти». В авторській розробці 2 запропоновано пріоритетність розробки шести стратегій для системи управління закладом освіти та подано їх характеристики, які акцентують увагу на їх значимості в умовах воєнного стану територій держави без прямих бойових дій. Визначено, що частинами управлінської діяльності адміністративного персоналу закладів освіти в найближчій перспективі можуть бути ті, зміст яких відображають подані стратегії А, Б, В, Г, Д.

Щодо перспектив подальших досліджень, то кожна з окреслених стратегій - А, Б, В, Г, Д може потребувати скрупульозної розробки за допомогою інструментів ситуаційного менеджменту, розвитку в директорів закладів освіти ситуаційного мислення в тому числі через розуміння «закону ситуацій».

Список використаних джерел:

[1] Бугрін А.В. (2020). Оцінювання як навчання: стратегії формувального оцінювання. Вилучено з: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/logos/artide/view/2808/2700.

[2] Калініна Л.М. & Коваленко Є.І. (2013). Стратегічне управління освітньою організацією. Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя. 104 с.

[3] Лебідь О.В. (2017). Формування готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління в умовах магістратури: теоретико-методичний аспект. Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля. 416 с.

[4] Мармаза О.І. (2015). Стратегічний менеджмент. X.: ТОВ «Планета-принт». 103 с.

[5] Мархлєвскі В., & Процак О. (2018). Стратегія розвитку освіти в громаді. К. 56 с.

[6]

[7] Палійчук О., & Фештрига Х. (2022). Як розробити стратегію розвитку закладу освіти. Вилучено з: https://www.pedrada.com.ua/artide/2775-yak-rozrobiti-strategyu-rozvitku- zakladu-osvti.

[8] Про введення воєнного стану в Україні (Указ Президента України). № 64/2022. (2022). Вилучено з: https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397.

[9] Про затвердження професійного стандарту «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти» (наказ Міністерства економіки України). № 568-21. (2021). Вилучено з: https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2021/09/22/Nakaz-568-zat verdzh.standartu.keriv.22.09.pdf.

[10] Про освіту (Закон України). № 2145-VIII. (редакція від 06.04.2022). Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text.

Щокін Г.В., Головатий М.В., Антонюк О.В. & Сладкевич В.П. (2007). Менеджмент: понятійно-термінологічний словник. К.: МАУП. 744 с.

Размещено на Allbest.ru