Публічна політика цифрової трансформації будівництва Європейського Союзу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Публічна політика цифрової трансформації будівництва Європейського Союзу

Шандрик В'ячеслав Іванович кандидат наук з державного управління, докторант кафедри публічного управління та адміністрування, Національний авіаційний університет, м. Київ

Анотація

У статті здійснено аналіз та узагальнення характерних особливостей публічної політики цифрової трансформації будівельної галузі Європейського Союзу та визначення перспектив їх імплементації в Україні.

З'ясовано, що відповідно до Керівних принципів ЄС на рівні Європейської Комісії сформовано амбітні й масштабні плани прискореної цифрової трансформації будівельної галузі європейської спільноти, що мають чітко окреслені орієнтири та визначені часові терміни й кількісні покажчики доцільових результатів. У розрізі окремих держав-членів ЄС національні плани реалізації цих планів та стратегій різняться в залежності від реального стану рівня цифровізації будівельної галузі, але в загальному вигляді такі плани формуються за двома основними підходами: горизонтальним (Австрія, Болгарія, Данія, Кіпр, Латвія, Хорватія та Чехія) та вертикальним (Греція, Естонія, Ірландія, Іспанія, Литвою, Люксембург, Німеччина, Фінляндія, Франція та Швеція).

Визначено, що європейська політика цифровізації будівельної галузі спирається на низку політичних та ринкових драйверів - рушійних сил, що сприяють досягненню поставлених цілей. До політичних драйверів відносять законодавчу підтримку, зменшення адміністративних перешкод та надмірної бюрократизації, забезпечення кращого доступу до публічно значимої інформації, розпорядником якої є органи публічного врядування, а також стимулювання корпоративної соціальної відповідальності.

Зроблено висновок, що сучасна публічна політика розвитку будівельної галузі ЄС має чітко окреслений інноваційний характер, націлений на пришвидшену цифрову трансформацію галузі, створення відповідних механізмів розвитку на засадах інновацій та модернізації, які мають відповідати викликам часу та сприяти сталому розвитку будівельної галузі й зростанню економічних показників суспільного розвитку та в цілому якості життя населення. Відтак європейський вектор розвитку України потребує детального вивчення європейського досвіду цифрової трансформації будівельного сектору та на його основі створення відповідних механізмів переходу будівельної галузі на інноваційні стандарти будівництва, які мають корелювати з європейськими підходами та нормами.

Ключові слова: публічне управління, будівництво, державне регулювання будівництва, будівельна галузь.

Abstract

будівельна галузь цифрова політика

Shandryk Viacheslav Ivanovich PhD in Public Administration, Doctoral candidate of the Department of Public Management and Administration, National Aviation University, Kyiv

PUBLIC POLICY OF DIGITAL TRANSFORMATION OF THE CONSTRUCTION INDUSTRY IN THE EUROPEAN UNION

The article analyzes and summarizes the characteristic features of the public policy of digital transformation of the construction industry of the European Union and determines the prospects for their implementation in Ukraine.

It was found that in accordance with the EU Guidelines, ambitious and large- scale plans for the accelerated digital transformation of the construction industry of the European community have been formed at the level of the European Commission, which have clearly defined guidelines and defined deadlines and quantitative indicators of target results. In terms of individual EU member states, national plans for the implementation of these plans and strategies differ depending on the real state of the level of digitization of the construction industry, but in general, such plans are formed according to two main approaches: horizontal (Austria, Bulgaria, Denmark, Cyprus, Latvia, Croatia and the Czech Republic) and vertically (Greece, Estonia, Ireland, Spain, Lithuania, Luxembourg, Germany, Finland, France and Sweden).

It was determined that the European policy of digitization of the construction industry is based on a number of political and market drivers - driving forces that contribute to the achievement of the set goals. Political drivers include legislative support, reduction of administrative obstacles and excessive bureaucratization, provision of better access to publicly significant information, which is managed by public governing bodies, as well as stimulation of corporate social responsibility.

It was concluded that the current public policy of the development of the EU construction industry has a clearly defined innovative character, aimed at the accelerated digital transformation of the industry, the creation of appropriate development mechanisms on the basis of innovation and modernization, which should meet the challenges of the time and contribute to the sustainable development of the construction industry and the growth of economic indicators of the public development and overall quality of life of the population. Therefore, the European development vector of Ukraine requires a detailed study of the European experience of digital transformation of the construction sector and, based on it, the creation of appropriate mechanisms for the transition of the construction industry to innovative construction standards, which should correlate with European approaches and norms.

Keywords: public administration, construction, state regulation of construction, construction industry.

Постановка проблеми

Сучасні розвинені держави мають повне розуміння важливості місця будівельної інфраструктури в загальноекономічній системі суспільсва й чітко окреслили свою політичну волю й прагнення стратегічно відіграти позитивну та стимулюючу роль у процесі поступової цифрової трансформації будівельної галузі та реалізації припущень стратегії розвитку Індустрії 4.0 у будівельній індустрії, галузевим еквівалентом якої є дедалі частіше вживаний слоган "Будівництво 4.0". Очікувані переваги цифрової трансформації будівельної галузі включають підвищення ефективності роботи, прозорість і, перш за все, можливість легкого та контрольованого доступу до всіх поточних даних про заплановані інвестиції та використані об'єкти та ресурси. Такі дії узгоджуються з концепцією електронного адміністрування, завдяки якій державне управління стане дружнім, доступним, ефективним, швидшим та дешевшим. Вони також є частиною розвитку цифрового ринку.

Європейський Союз від самого початку ХХІ століття запроваджує нове концептуальне бачення стратегічного розвитку будівельної індустрії співдружності, що втілюється в державній політиці цифрової трансформації будівельної галузі. Так, "парадигма цифрової трансформації управління проектами цифровізації в державному секторі усіма державними установами переосмислює новітні технології менеджменту відповідно до сучасних реалій роботи держави. Підходи до цифровізації управління проектами в державному секторі повинні інтегрувати та зрівноважувати людські й технологічні компоненти знань. Цифровізація управління проектами в державному секторі стає важливим чинником формування державного управлінського потенціалу сучасної держави в цілому" [1, с. 5].

Зазначені тенденції актуалізують проблему аналізу та узагальнення характерних особливостей публічної політики цифрової трансформації Європейського Союзу з огляду вивчення можливостей їх запровадження на шляху європейської інтеграції України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика досліджень публічної політики ЄС стосовно будівельної галузі активно вирує у вітчизняному та закордонному науковому дискурсі. Зокрема, професор І. П. Засуха розкриває особливості управління проектами цифровізації в державному секторі [1]; Н. В. Бібік та О. І. Понуровський зосереджують увагу на актуальних аспектах державного регулювання будівельного ринку України [2]; І. В. Білецький досліджує будівельну галузь та ринок житлової нерухомості з точки зору об'єктів державного управління [3]; М. Я. Височанська та В. Ю. Білотіл фокусують наукову увагу на особливостях забезпечення енергоефективності в будівлях як одній з переваг "зеленого" будівництва [5]; О. А. Марушева характеризує науково-методичні основи аналізу функцій органів влади, які здійснюють регулювання та управління у галузі будівництва [14].

Джерельною базою даного дослідження обрано також офіційні матеріали Європейської Комісії [4,6-10, 17] та інших структурних підрозділів публічного врядування ЄС [11-13, 15,16].

Мета статті. Метою дослідження є аналіз та узагальнення характерних особливостей публічної політики цифрової трансформації будівельної галузі Європейського Союзу та визначення перспектив їх імплементації в Україні.

Виклад основного матеріалу

В концептуальному плані розробка та впровадження політичного втручання держави в сферу будівництва є доволі складним і комплексним завданням, яке необхідно розглядати не лише з галузевої, а насамперед, з системної точки зору. За такого підходу державна стратегія розвитку будівельної галузі, "в широкому сенсі представляє собою систематичний план потенційної поведінки, що включає формування місії, довгострокових цілей, а також шляхів і правил прийняття рішень для найбільш ефективного використання стратегічних ресурсів, сильних сторін і можливостей, однак державна стратегія на відміну від стратегії підприємства, передбачає набагато ширшу та складнішу матрицю цілей, інструментів та правил, що не мають за мету отримання прибутку, а передбачають собою перш за все довгостроковий, ефективний та стабільний план розвитку всієї будівельної галузі" [2].

Важливо розуміти, що мета публічного управління, завдання, функції виконавчих структур об'єктивно визначаються потребами в створенні певних умов для функціонування й розвитку будівельної галузі як системи в цілому. Необхідно мати на увазі, що такий адміністративно-правовий вплив держави на будівельну галузь функціонально торкається усіх її суб'єктів, що передбачає формування узгодженого підходу, відповідно до якого інтереси приватного та державного секторів збігаються якнайкраще. Саме в такому ключі визначається сутність і зміст державної політики в будівельній галузі як сукупність інститутів і механізмів, а також взаємопов'язаних законодавчих, організаційних та економічних заходів впливу держави на акторів-учасників будівельної виробничої діяльності, заснованих на єдиній стратегічній меті і спрямованих на досягнення цільових показників ринку будівництва, у тому числі на задоволення потреб підприємництва та громадян [3, с. 15].

Насамперед, зазначимо, що в ЄС існує консенсус стратегічного бачення, що "цифровізація є неминучою та ключовою для конкурентоспроможності та стійкості європейського будівельного сектору". Також є консолідоване розуміння, що будь-яке політичне втручання ЄС має ґрунтуватися на фактах і підкріплюватися достатніми даними (якісними та кількісними) про цифровізацію будівельного сектору. Тому будь-які запропоновані політичні заходи мають бути гнучкими, щоб відображати динаміку галузі і її розвитку, та інтерес до різних технологій, актуальність яких може швидко змінюватися. Таким чином, політичне втручання ЄС може розпочатися з підтримки цифровізації перших етапів (тобто етапів проектування та будівництва) ланцюжків доданої вартості будівництва, де приватний сектор демонструє найбільший інтерес до цифрових технологій" [4].

Слід зазначити, що як державна стратегія, так і відповідна державна політика щодо досягнення поставлених цілей розвитку будівельної галузі будується у відповідності до певних окреслених принципів. Так, Керівні принципи Європейського Союзу щодо будівництва включають наступне: енергетична ефективність та енергозбереження; цифрова трансформація будівель; високі санітарні, екологічні та безпекові стандарти; декарбонізація, інтеграція відновлюваних джерел енергії; оцінка життєвого циклу, циркуляційність; історична цінність, архітектурна естетика [5, с. 33].

Відповідно до Керівних принципів ЄС на рівні Європейської Комісії сформовано амбітні й масштабні плани прискореної цифрової трансформації будівельної галузі європейської спільноти, що мають чітко окреслені орієнтири та визначені часові терміни й кількісні покажчики доцільових результатів. Європейський план цифрової трансформації будівництва побудовано на трьох "стовпах" - базових підходів до діяльності структур публічного врядування у визначеному напрямку. До таких "стовпів" віднесено:

1) Першорядне значення відводиться формування нормативно-правової бази цифровізації будівельної індустрії, подібної до тієї, що передбачала створення єдиного ринку даних задля забезпечення кращої якості даних та управління ними, а також для вирішення проблем, пов'язаних із правами інтелектуальної власності, кібербезпекою та правом власності на дані;

2) Інституціям публічного врядування ЄС відводиться ключова роль у підвищенні обізнаності про цифрові технології - особливо для малих та середніх будівельних підприємств (МСП), які часто не знають та/або не впевнені в їхніх перевагах. МСП повинні знати про можливості фінансування, а процес подання заявок також має бути адаптований до їхніх можливостей та наявних ресурсів;

3) ЄС передбачає збільшення фінансової підтримки компаніям, а особливо малому та середньому бізнесу, для інвестування в цифрові технології. Зокрема, фінансовий план ЄС включає програми "Горизонт Європа" (бюджет 95,5 млрд євро) та "Цифрова Європа" [6] (7,5 млрд євро) для підтримки інвестицій в інфраструктуру, пов'язану з цифровізацією, розгортання цифрових технологій, досліджень та інновацій.

У концептуальному плані на рівні керівних інституцій Євросоюзу за останні кілька років прийнято низку стратегічних документів, що окреслюють політичну програму цифровізації будівельної індустрії ЄС, зокрема, крім вже згаданих вище, це: "Стратегія сталої конкурентоспроможності будівельного сектору та його підприємств" (2012) [7], "InvestEU" [8] (2018), "Хвиля реновації Європи" (2020) [9], "Новий план дій щодо циркулярної економіки" [10] (2020).

В розрізі окремих держав-членів ЄС національні плани реалізації зазначених вище стратегій різняться в залежності від реального стану рівня цифровізації будівельної галузі, але в загальному вигляді такі плани формуються за двома основними підходами: горизонтальним та вертикальним.

Сутність горизонтальної цифровізації полягає в тому, що виробляється єдина загальнонаціональна програма цифровізації економіки, що охоплює широкий спектр секторів, технологій та сфер, зокрема й будівництва. Такі стратегії, як правило, є широкими та всеосяжними, що охоплюють модернізацію національної цифрової інфраструктури з метою гарантування швидкого доступу до Інтернету для всього населення, підвищення цифрової кваліфікації громадян та фірм, а також створення та модернізацію державних електронних послуг. В частині Коли справа доходить до цифровізації в будівельному секторі, більшість горизонтальних стратегій включає впровадження BIM-технологій у державних закупівлях, цифровізацію системи дозволів на будівництво та створення цифрових будівельних журналів для підтримки всієї відповідної інформації про будівництво актуальною та загальнодоступною [4].

Політику горизонтальної цифровізації обрали для себе такі країни як Австрія, Болгарія, Данія, Кіпр, Латвія, Хорватія та Чехія.

Стратегії вертикальної цифровізації будівельного сектору націлені безпосередньо на цифровізацію будівельного сектору, що охоплює весь ланцюжок створення вартості або його частину, а також на конкретні цифрові технології (такі як BIM) або всі цифрові технології без розрізнення. Така стратегія обрана Грецією, Естонією, Ірландією, Іспанією, Литвою, Люксембургом, Німеччиною, Фінляндією, Францією та Швецією. Політика цього типу містить в собі стратегію, план дій та фінансові інструменти.

Логіка прийняття вертикальної стратегії може випливати з безпосередньої участі державного сектору в будівельному секторі як підрядника інфраструктурних проектів і як власника нерухомості. Таким чином, впровадження BIM у державних закупівлях та інших цифрових технологій, таких як цифрові будівельні журнали або дозволи, може допомогти стимулювати приватних суб'єктів робити більше для цифровізації. Саме такий підхід обрала Німеччина, яка випустила Дорожню карту цифрового проектування та будівництва з метою поступового впровадження цифровізації у всіх своїх інфраструктурних проектах. Дорожня карта - це стратегія, очолювана Федеральним міністерством транспорту та цифрової інфраструктури, яка описує німецький шлях до застосування цифрового проектування, будівництва та експлуатації з метою поступового впровадження BIM, насамперед у секторі будівництва інфраструктури (особливо у сфері транспорту). Ця Дорожня карта була розроблена спільно з приватним сектором і має на меті: 1) надавати практично-рекомендаційну інформацію про BIM та його переваги; 2) пропонувати методичні роз'яснення щодо рівня продуктивності BIM-1; 3) демонструвати приклади та готувати рекомендації запровадження цифровізації будівельних організацій з точки зору процесу, формату даних та отримання контракту [11].

Крім того, деякі країни розробили політику вертикальної цифровізації в контексті сприяння сталому розвитку будівельного сектору. Це, наприклад, Швеція, яка пов'язала свою вертикальну політику "Розумне забудоване середовище" з Цілями сталого розвитку. Фактично, Програма цифровізації будівельної галузі Швеції пропонує комплексний підхід та модернізацію мислення, процедур та застосування цифрової, структурованої та інтелектуальної інформації. Програма "Розумне забудоване середовище" застосовує цілісний підхід до цифровізації щодо відтворюваного середовища та має на меті підтримати цифрову трансформацію приватного сектору будівництва. Для цього шведська політика включає в себе кілька ініціатив і програм, які розроблені відповідно до послідовної та взаємодоповнюючої манери для досягнення системного впливу. Відповідно до цієї політики цифровізація будівельного сектору розглядається як засіб зміцнення конкурентоспроможності сектору, але особливо сприяння більш сталому майбутньому. Насправді його цільові наслідки стосуються як економічного, так і екологічного вимірів, зокрема поставлено завдання: зменшити вплив на навколишнє середовище на 40%; скоротити час планування та будівництва на 33%; знизити загальні и на будівництво на 33%; запровадити нову бізнес- логіку в будівельному секторі [12]. Таким чином через цю Програму та виділений під неї бюджет шведський уряд демонструє свою прихильність та підтримку цифровізації будівельного сектору, а також заохочує зацікавлені сторони приватного сектору долучатися та допомагати формувати цифрове майбутнє будівельного сектору країни.

Дві країни обрали для себе політику вертикальної цифровізації будівельного сектору, оперту переважно на широкому запровадженню ВІМ- технологій. Так, Франція ухвалила на законодавчому рівні PlanBIM 2022, Ірландія створила спеціалізований орган - Національну раду ВІМ, яка розробила Дорожню карту цифрового переходу. Ірландська Дорожня карта ВІМ визначає своєю місією масове поширення впровадження інформаційного моделювання будівель в Ірландії, як ключового драйвера продуктивного й динамічного зростання будівельного сектору країни. У рамках цієї Стратегії Національна рада BIM спільно з асоціаціями будівельної галузі відпрацьовує рекомендації та практичні поради щодо використання BIM-технологій та розвитку відповідних цифрових навичок, необхідних ірландським будівельним фірмам. При цьому стратегія спрямована на те, щоб зробити сектор будівництва більш конкурентоспроможним на національних і міжнародних ринках.

Крім того, Дорожня карта спрямована на забезпечення фінансування для розвитку цифрового переходу в Ірландії та містить визначені цілі ефективності, що покликані стимулювати розвиток і направляти процес цифрової трансформації будівельної галузі країні. Нарешті, стратегія передбачає створення Національного центру передового досвіду з BIM для встановлення стандартів, лідерства та навчання [13].

Низка держав-членів (Бельгія, Італія, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина та Угорщина) не має офіційної Стратегії чи спеціалізованої державної політики цифровізації будівельного сектору. Однак це не означає, що уряди цих країн виявилися бездіяльними - насправді, деякі з цих країн запровадили кілька передових ініціатив щодо цифрових технологій у будівельному секторі, таких як BIM. Хоча зазначені й країни не прийняли офіційних стратегій цифровізації будівництва, проте вони також здійснили низку організаційно-виконавчих заходів та профінансували спеціалізовані проекти й дослідницькі ініціативи в сфері цифрової трансформації тим самим делегуючи повноваження в цій сфері авторитетним науково-дослідним та експертно-громадським організаціям громадянського сектору. Так, Уряд Бельгії надає значну підтримку та тісно співпрацює з Центром передового досвіду в галузі сталого будівництва, який має на меті підтримати будівельні компанії у впровадженні технологічних інновацій з метою сприяння більш екологічному будівництву та реконструкції в усьому регіоні. У Нідерландах кілька державних органів, таких як державне агентство нерухомості "Rijksvastgoedbedrijf', запровадили у своїх тендерах обов'язкову вимогу подання документації зі специфікацією BIM. У свою чергу Генеральна дирекція громадських робіт та водного господарства в Нідерландах запровадила власні інструменти BIM, такі як бібліотека типів об'єктів (OTL), база даних (CMDB) та кімната даних BIM (у деяких випадках на етапі тендеру використовується кімната даних BIM для надання інформації, необхідної для подання заявки в цифровому форматі) [4].

Як бачимо, стратегічні підходи розвинених країн щодо подальшого розвитку будівельної галузі базується на розумінні, що "проблема економічного зростання полягає у створенні ефективної державної політики управління розвитком будівельної галузі" [14, с. 128]. Тому більшість європейських країн в рамках такої державної політики створили цифрові будівельні платформи - цифрові майданчики, які об'єднують приватні та державні зацікавлені сторони, спрямовані на підтримку інтеграції цифрових технологій у будівельний сектор. Вони також можуть набувати форми "асоціацій". Цифрові будівельні платформи виконують важливу функцію: у секторі, який характеризується своєю фрагментацією (з точки зору кількості МСП та кількості зацікавлених сторін уздовж ланцюжка створення вартості будівельної продукції), ці платформи забезпечують координацію. Тому наявність унікального місця, де різні зацікавлені сторони можуть зустрічатися, обмінюватися найкращими практиками щодо цифровізації та знаходити потенційну синергію, має значну додану вартість. У зв'язку з цим важливо підкреслити роль DigiPLACE - структури ЄС, що дозволяє розвивати майбутні цифрові платформи як спільні екосистеми цифрових послуг, які підтримуватимуть інновації, торгівлю тощо [15].

Станом на 2021 рік в Європі цифрові будівельні платформи створено в більшості країн, водночас, звертаючи та нетривалий час їх існування рівень використання таких платформ підприємствами будівельного сектору поки що є не таким значним.

Європейська політика цифровізації будівельної галузі спирається на низку політичних та ринкових драйверів - рушійних сил, що сприяють досягненню поставлених цілей. До політичних драйверів відносять законодавчу підтримку, зменшення адміністративних перешкод та надмірної бюрократизації, забезпечення кращого доступу до публічно значимої інформації, розпорядником якої є органи публічного врядування, а також стимулювання корпоративної соціальної відповідальності. В контексті предмету нашого дослідження більш детально розглянемо зазначені вище політичні драйвери.

Політика та нормативні акти ЄС та держав-членів є важливими рушійними силами цифровізації будівельного сектору. Вони розглядаються більшістю стейкхолдерів як важливі в значній або дуже високій мірі. ЄС та держави-члени європейської спільноти відіграють значну роль у цифровізації будівельного сектору, формуючи приязну політику у сферах сталого розвитку, енергоефективності, циркулярної економіки, інновацій, а також державних

закупівель. Відповідно до Рамкової політики ЄС, Європейська Комісія прийняла кілька секторальних політик і програм цифровізації, які сприятимуть впровадженню цифрових технологій у будівельному секторі. Варто зазначити, що підхід до цифровізації є досить цілісним: включає розвиток інфраструктури ІКТ, фінансування досліджень, розробок та інновацій, а також види технічної допомоги (наприклад, у випадку з ЦЦІ). Таким чином, він усуває деякі обмеження, з якими стикаються будівельні компанії при впровадженні цифрових технологій.

Розробка сприятливої нормативно-правової бази, яка підтримує впровадження цифрових технологій, також є ключовим пріоритетом ЄС. За короткий період тут було законодавчо врегульовано низку принципових моментів стосовно: використання BIM у державних тендерах; конфіденційності та безпеки даних; публічних закупівель; циркулярної економіки; стандартизації (зокрема - розробки та запровадженню входять стандартів CEN BIM та DigiPLACE, які надають можливість розвивати майбутні цифрові платформи як загальні екосистеми цифрових послуг, що підтримуватимуть інновації, торгівлю тощо. Таким чином європейська політика "визначає Еталонну архітектурну структуру для платформи цифрового будівництва, засновану на загальноєвропейському консенсусі із залученням великої спільноти зацікавлених сторін, що призведе до стратегічної дорожньої карти для успішної реалізації цієї архітектури" [16].

Європейська Комісія у своєму Плані дій з електронного урядування на 2016-2020 роки присвятила один із трьох пріоритетів політики полегшенню цифрової взаємодії між адміністраціями та громадянами/бізнесом для отримання високоякісних державних послуг [17]. Це ґрунтується на переконанні, що високоякісні державні послуги позитивно впливають на конкурентоспроможність бізнесу, впливають на те, де здійснюються інвестиції, а також сприяють зниженню витрат на доставку та підвищенню прозорості. Зокрема, у Плані дій наголошується на використанні просторових даних для міського, землекористування та планування дорожнього руху, що може підтримати інновації, що сприяють сталому розвитку. Фокус Єврокомісії на електронному урядуванні та цифрових державних послугах також відображається у створенні європейських сумісних платформ та сприянні інноваціям через Програму конкурентоспроможності та інновацій (фінансування великомасштабних пілотних проектів та проектів електронної участі).

Таким виглядає сучасний стан формування концептуальних засад передової європейської публічної політики цифрової трансформації будівельної галузі, яка має бути орієнтиром для формування відповідної української політики у період повоєнного відновлення нашої держави.

Висновки

На основі одержаних результатів дослідження основних концептуальних підходів до державного регулювання будівельної галузі Європейського Союзу можна констатувати, що сучасна публічна політика розвитку будівельної галузі ЄС має чітко окреслений інноваційний характер, націлений на пришвидшену цифрову трансформацію галузі, створення відповідних механізмів розвитку на засадах інновацій та модернізації, які мають відповідати викликам часу та сприяти сталому розвитку будівельної галузі й зростанню економічних показників суспільного розвитку та в цілому якості життя населення. Європейський вектор розвитку України потребує детального вивчення європейського досвіду цифрової трансформації будівельного сектору та на його основі створення відповідних механізмів переходу будівельної галузі на інноваційні стандарти будівництва, які мають корелювати з європейськими підходами та нормами, що потребує більш ефективної системи державного регулювання галузі будівництва в нашій державі.

Література

1. Засуха І. П. Управління проектами цифровізації в державному секторі: автореф. дис. ... к. т. н. : 05.13.22 - Управління проектами та програмами. Київський національний університет будівництва і архітектури. 2021. 24 с.

2. Бібік Н. В., Понуровський О. І., Аспекти державного регулювання будівельного ринку України. 2014. URL: https://economy.kname.edu.ua/images/files/konferenc/dec2014/6_3.pdf

3. Білецький І. В. Будівельна галузь та ринок житлової нерухомості як об'єкти державного управління. Підприємництво та інновації. 2023. Вип. 26. С. 14-18.

4. Digitalisation in the construction sector: Analytical Report. European Construction Sector Observatory. An official website of the European Commission. April 2021. URL: https://ec.europa.eu/docsroom/documents/45547

5. Височанська М. Я., Білотіл В. Ю. Забезпечення енергоефективності в будівлях як одна з переваг "зеленого" будівництва. Агросвіт. 2023. № 15. С. 29-42.

6. Europe investing in digital: the Digital Europe Programme. An official website of the European Commission. 2020. URL: https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/europe-investing- digital-digital-europe-programme

7. Strategy for the sustainable competitiveness of the construction sector and its enterprises. European Commission 2012. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX% 3A52012DC0433

8. InvestEU: what will it finance? An official website of the European Commission. 2018. URL: https://ec.europa.eu/commission/sites/beta-political/files/budget-june2018-investeu-finance_en.pdf

9. A Renovation Wave for Europe - greening our buildings, creating jobs, improving lives. An official website of the European Commission. 2020. URL: https://eur- lex.europa.eu/legal- content/EN/TXT/?qid=1603122220757&uri=CELEX:52020DC0662

10. A new Circular Economy Action Plan. An official website of the European Commission. 2020. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid=1583933814386&uri=COM: 2020:98:FIN

11. Roadmap for Digital Design and Construction. Germany's Federal Ministry of Transport and Digital Infrastructure. 2017. URL: https://www.bmvi.de/SharedDocs/EN/publications/road- map-for-digital-design-and-construction.pdf? blob=publicationFile

12. Processes and information management in construction and facility management. Smart Built Environment. 2019. URL: https://www.smartbuilt.se/library/1766/agenda-smart-built- environment.pdf

13. Roadmap to Digital Transition - For Ireland's Construction Industry 2018-2021. National BIM Council. 2017. URL: https://www.procad.ie/wp- content/uploads/2018/04/NBC-Roadmap- 2018-2021.pdf

14. Марушева О. А. Науково-методичні основи аналізу функцій органів влади, які здійснюють регулювання та управління у галузі будівництва. Інвестиції: практика та досвід. 2019. № 23. С. 127-131.

15. Towards a European Digital Platform for Construction. URL: https://www.digiplaceproject.eu/

16. Introducing DigiPLACE, the Digital Platform framework for Construction in Europe. CECE- Committee for European Construction Equipment. 2019. URL: https://www.cece.eu/ news/introducing-digiplace-the-digital-platform-for-construction-in-europe#:~:text-Introducing% 20DigiPLACE%2C%20the%20Digital%20Platform%20framework%20for%20Construction%20 in% 20Europe&text=DigiPLACE%20is%20a%20framework%20allowing,support%20innovation%2C% 20commerce%2C%20etc

17. Accelerating the digital transformation of government. An official website of the European Commission. 2019. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri= CELEX:52016DC0179

References

2. Bibik N. V., Ponurovs'kyy O. I. (2014). Aspekty derzhavnoho rehulyuvannya budivel'noho rynku Ukrayiny [Aspects of state regulation of the construction market of Ukraine]. URL: https://economy.kname.edu.ua/images/files/konferenc/dec2014/6_3.pdf (in Ukrainian)

3. Biletskyi I. V. (2023). Budivel'na haluz' ta rynok zhytlovoyi nerukhomosti yak ob"yekty derzhavnoho upravlinnya [The construction industry and the residential real estate market as objects of state administration]. Pidpryyemnytstvo ta innovatsiyi - Entrepreneurship and innovation. Vol. 26. Pp. 14-18. (in Ukrainian)

4. Digitalisation in the construction sector: Analytical Report. European Construction Sector Observatory. An official website of the European Commission. April 2021. Retrieved from https://ec.europa.eu/docsroom/documents/45547 (in England)

5. Vysochanska M. Ya., Bilotil V. Yu. (2023). Zabezpechennya enerhoefektyvnosti v budivlyakh yak odna z perevah "zelenoho" budivnytstva [Ensuring energy efficiency in buildings as one of the advantages of "green" construction]. Ahrosvit - Agroworld. Vol. 15. Pp. 29-42. (in Ukrainian)

6. Europe investing in digital: the Digital Europe Programme. (2020). An official website of the European Commission. Retrieved from https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/europe- investing-digital-digital-europe-programme (in England)

7. Strategy for the sustainable competitiveness of the construction sector and its enterprises. (2012). An official website of the European Commission Retrieved from https://eur- lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52012DC0433 (in England)

8. InvestEU: what will it finance? (2018). An official website of the European Commission. Retrieved from https://ec.europa.eu/commission/sites/beta-political/files/budget-june2018-investeu- finance_en.pdf (in England)

9. A Renovation Wave for Europe - greening our buildings, creating jobs, improving lives. (2020). An official website of the European Commission. Retrieved from https://eur- lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/?qid=1603122220757&uri=CELEX:52020DC0662 (in England)

10. A new Circular Economy Action Plan. (2020). An official website of the European Commission. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid=1583933814386& uri=COM:2020:98:FIN (in England)

11. Roadmap for Digital Design and Construction. (2017). Germany's Federal Ministry of Transport and Digital Infrastructure. Retrieved from https://www.bmvi.de/SharedDocs/EN/ publications/road-map-for-digital-design-and-construction.pdf?blob=publicationFile (in England)

12. Processes and information management in construction and facility management. (2019). Smart Built Environment. Retrieved from https://www.smartbuilt.se/library/1766/agenda- smart-built-environment.pdf (in England)

13. Roadmap to Digital Transition - For Ireland's Construction Industry 2018-2021. (2017). National BIM Council. Retrieved from https://www.procad.ie/wp- content/uploads/2018/ 04/NBC-Roadmap-2018-2021.pdf (in England)

14. Marusheva O. A. (2019). Naukovo-metodychni osnovy analizu funktsiy orhaniv vlady, yaki zdiysnyuyut' rehulyuvannya ta upravlinnya u haluzi budivnytstva [Scientific and methodical bases of analysis of the functions of government bodies that carry out regulation and management in the field of construction]. Investytsiyi: praktyka ta dosvid - Investments: practice and experience. Vol. 23. С. 127-131. (in Ukrainian)

15. Towards a European Digital Platform for Construction. Retrieved from https:// www.digiplaceproject.eu/ (in England)

16. Introducing DigiPLACE, the Digital Platform framework for Construction in Europe. (2019). CECE- Committee for European Construction Equipment. Retrieved from https://www.cece.eu/ news/introducing-digiplace-the-digital-platform-for-construction-in-europe#:~:text-Introducing% 20DigiPLACE%2C%20the%20Digital%20Platform%20framework%20for%20Construction%20in% 20Europe&text=DigiPLACE%20is%20a%20framework%20allowing,support%20innovation%2C% 20commerce%2C%20etc (in England)

17. Accelerating the digital transformation of government. (2019). An official website of the European Commission. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri= CELEX: 52016DC0179 (in England)

Размещено на Allbest.ru