Проектне управління як інструментарій легітимації публічних органів місцевого самоврядування

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний університет "Чернігівська політехніка"

Кафедра публічного управління та менеджменту організацій

Проектне управління як інструментарій легітимації публічних органів місцевого самоврядування

Богуцький С.В., аспірант

Анотація

Проектне управління як інструментарій легітимації публічних органів місцевого самоврядування. У статті підіймається тематика визначення місця й ролі концепції проектного управління (Project Management) в процесах легітимації муніципальних органів публічного врядування в Україні. Охарактеризовано технологію проектного менеджменту як інноваційний управлінський інструмент, що в умовах суттєвого дефіциту фінансів, матеріальних і людських ресурсів надає можливості концентрації зусиль громади й муніципалітетів задля досягнення спільних цілей повоєнної відбудови й подальшого розвитку, чим сприяє легітимації органів місцевої публічної влади, що своїм кумулятивним ефектом має прискорення реалізації місцевими виконавчими структурами публічного врядування функцій та завдань соціально-економічного й політичного розвитку адміністративно-територіальних одиниць, регіонів та країни в цілому. Визначено низку основних чинників легітимізації місцевих органів публічного врядування.

Зроблено висновок, що використання методології управління проектами Технологія Project Management має як стратегічний, так і тактичний характер. У стратегічному плані проектний підхід формує підстави для зростання довіри громадян до органів місцевого самоврядування, зростання їх легітимності, що дає можливість сконцентрувати зусилля відповідних органів публічної влади на вирішення нагальних проблем перспективного розвитку об'єднаної територіальної громади, регіону, держави на його ключових напрямках, зниження напруги в соціально-політичній сфері, за рахунок підвищення ефективності діяльності державних органів укріпити їх легітимність та стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз, встановити стійкий партнерський діалог з громадами та інституціями громадянського суспільства. У тактичному плані досягається економія бюджетних коштів, скорочення термінів виконання державних програм та національних проектів, відбувається певна оптимізація державних управлінських структур і органів місцевого самоврядування та покращується координація діяльності органів публічного врядування, налагоджується співпраця й публічно-приватне партнерство з суб'єктами ведення господарської діяльності.

Ключові слова: публічне управління, місцеве самоврядування, легітимність, легітимація, проектне управління, проектний підхід.

Abstract

Project management as a tool of legitimation of public bodies of local self-government

Bogutskij S.V., graduate student of the Department of Public Administration and Management of Organizations, National University "Chernihiv Polytechnic"

The article deals with the topic of determining the place and role of the concept of project management (Project Management) in the processes of legitimization of municipal bodies of public governance in Ukraine. The technology of project management is characterized as an innovative management tool that, in conditions of a significant shortage of finances, material and human resources, provides opportunities to concentrate the efforts of the community and municipalities in order to achieve the common goals of post-war reconstruction and further development, which contributes to the legitimization of local public authorities, which has a cumulative effect acceleration of implementation by local executive structures of public governance functions and tasks of socio-economic and political development of administrative-territorial units, regions and the country as a whole. A number of main factors of legitimization of local bodies of public governance have been identified.

It was concluded that the use of project management methodology Project Management technology has both a strategic and a tactical nature. In a strategic plan, the design approach forms the basis for the growth of citizens' trust in local self-government bodies, the growth of their legitimacy, which makes it possible to concentrate the efforts of the relevant public authorities on solving the urgent problems of the prospective development of the united territorial community, the region, the state in its key directions, reducing tensions in the socio-political sphere, by increasing the effectiveness of the activities of state bodies, to strengthen their legitimacy and resistance to internal and external threats, to establish a sustainable partnership dialogue with communities and institutions of civil society.

In the tactical plan, budget savings are achieved, the terms of implementation of state programs and national projects are reduced, there is a certain optimization of state management structures and local self-government bodies, and the coordination of the activities of public governance bodies is improved, cooperation and public-private partnerships with economic entities are established.

Keywords: public administration, local self-government, legitimacy, legitimation, Project Management, project management, project approach.

Постановка проблеми

Безпрецедентна військова агресія Російської Федерації проти незалежної України як терористичні дії з геноциду українського народу та спроби знищення однієї з найбільших за територією та людністю держави в самому центрі Європи принесла величезні руйнування нашій країні та страждання нашому народу. В той же час ця війна фактично не залишила нам після здобуття перемоги іншого варіанту відбудови й подальшого суспільно-економічного розвитку як здійснення ефективних реформ із модернізації української політичної, економічної та соціальної системи за європейськими цінностями, моделями та зразками.

Визначаючи саму місію та візію ЄС європейська спільнота висунула гасло "Європи регіонів", підкреслюючи тим самим першорядну роль регіональних інституцій та муніципальних органів публічного врядування в подальшому цивілізаційному розвитку об'єднаної Європи. Так само серед основних цінностей Європейського Союзу декларується, що економічний розвиток ЄС та окремих країн в цілому базується на розвитку місцевого самоуправління та є успішним лише за дотримання вимог щодо раціональності та ефективності владних рішень, які неможливі без довіри населення, активної участі громадян у процесі вироблення та прийняття владних рішень, тобто доповнюються необхідністю легітимації владного рішення, адже легітимність органів публічної влади визнається однією з головних передумов демократичного державотворення, міцності суспільно-політичного ладу та запорукою успішної взаємодії громадянського суспільства й органів публічного врядування у досягненні цілей сталого розвитку, поліпшення якості життя кожного громадянина і високих стандартів життєдіяльності кожної територіальної громади.

Одним з найбільш ефективних механізмів місцевого та регіонального розвитку в ЄС визнається проектне управління, більше відоме в закордонному світі як Project Management. Розглядаючи особливості використання проектного підходу в публічній сфері О. Подольська та В. Краля наголошують, що сама актуальність впровадження проектного підходу для сфери публічного управління закладена в базових цілях його впровадження, таких як досягнення запланованих результатів в більш короткі терміни, більш ефективне використання ресурсів бюджетів усіх рівнів, раціональність та обґрунтованість прийняття рішень. На думку авторок застосування проектного менеджменту органами публічної сфери дасть можливість підвищити ефективність їх діяльності, а практичне використання проектного підходу дозволить активізувати успішне проведення реформування системи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, як ефективний метод реформування системи надання адміністративних послуг, що одночасно слугуватиме зростанню легітимізації органів місцевого самоврядування [12, с.261].

Зазначене обумовлює актуальність як власне широкого запровадження проектного підходу в діяльності органів місцевого самоврядування Україні, так і зокрема аналізу впливу запровадження концепції Project Management на легітимацію публічних органів місцевого самоврядування в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Джерельний аналіз дискурсного простору проблематики проектного управління в публічно- управлінських процесах свідчить про його міждисциплінарний характер, що охоплює цілу низку наукових напрямків, зокрема менеджменту та економіки, державного та публічного управління, політології та психології, тощо. Так офіційний сайт Національної бібліотеки України ім. В.В. Вернадського лише за останні 10-15 років висвітлює близько 100 наукових публікацій, що з різних боків розкривають ті чи інші аспекти запровадження проектного управління в сучасному публічному врядуванні.

В зазначеній тематиці плідно працюють такі українські науковці та експерти як Д. Антонюк [1], Л. Васютиньська та В. Вишневська [2], Н. Гавкалова та Т. Власенко [3], Т. Гоголь [4], О. Зінченко [5], Т. Іванова [6], О. Ігнатенко [7], М. Ковальський [8], З. Кравцова [9], О. Подольська та В. Краля [10], О. Радченко та О. Крутій [12], Т. Сивак [13], Г. Старченко [14], Є. Удод [15], С. Чернов [17] та ін. Проектний менеджмент в контексті завдань органів публічного управління державної установ и або виконавчого органу міської чи об'єднаної територіальної громади зазначеними науковцями розглядається як інноваційний управлінський інструмент, що в умовах суттєвого дефіциту фінансів, матеріальних і людських ресурсів надає можливості концентрації зусиль громади й муніципалітетів задля досягнення спільних цілей повоєнної відбудови й подальшого розвитку, чим сприяє легітимації органів місцевої публічної влади, що своїм кумулятивним ефектом має прискорення реалізації місцевими виконавчими структурами публічного врядування функцій та завдань соціально-економічного й політичного розвитку адміністративно-територіальних одиниць, регіонів та країни в цілому.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Попри значну увагу до різних аспектів запровадження проектного управління в українському дискурсному просторі все ж практично не висвітлюється тематика місця й ролі концепції Project Management в процесах легітимації муніципальних органів публічного врядування в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження

Проектно-орієнтований підхід передбачає чітке розуміння муніципальною владою необхідності та сутності стратегічного планування, орієнтацію на отримання кінцевого результату, що відповідає заданим критеріям, дотримання часових, бюджетних та інших ресурсних обмежень. Використовуючи цей підхід, можна використовувати такі сучасні технології управління, як ситуаційний менеджмент, управління відхиленнями, управління цілями або результатами, управління процесами. У підсумку це призводить і до створення повноцінного документу, і до фактичного впровадження стратегічного управління в діяльності місцевої публічної адміністрації, і до зміни ставлення всіх учасників процесу до вирішення міських проблем: з'являється розуміння необхідності комплексного, а не обмеженого функціональними обов'язками підходу. В цілому використання в практичній публічно-управлінській діяльності органів місцевого самоврядування територіальних громад проектного підходу, як одного з ефективних інструментів антикризового управління, дозволить більш раціонально розпоряджатися наявними бюджетними коштами, підвищить результативність реалізації проектів, скоротить час на їх реалізацію, забезпечить прозорість системи управління регіональним розвитком, покращить рівень взаємодії між владою, бізнес- спільнотою та суспільством. Послідовна, грамотна і теоретично опрацьована організація процесу управління проектами в цілому підвищить ефективність функціонування соціально-економічної системи адміністративно-територіальних утворень від звичайної територіальної громади до району, області та економіко-географічного регіону, що сприятиме зростанню легітимності місцевих органів публічного управління та адміністрування.

Європейська теорія і практика публічного врядування свідчить, що для ефективного здійснення публічної влади особливе значення має не стільки її легалізація, скільки легітимація громадянським суспільством. Це теж узаконення, але не стільки правове, скільки головним чином суспільне, що відповідає праву як вищій мірі соціальної справедливості. Щоб здобути легітимність, у соціумі місцевим органам публічної влади недостатньо володіння формальним верховенством, застосування легітимного примусу і наявності професійного апарату управління, необхідно використовувати право і всі соціальні норми для регулювання суспільних відносин, щоб отримати соціальне визнання, легітимацію більшості населення.

Інститут легітимації влади в цілому є важливим механізмом забезпечення стабільності та ефективності системи публічного врядування будь-якої держави. Із конституційно-правової точки зору, за З. Кравцовою, легітимація публічної влади - це "триваюча в часі складна комплексна двостороння процедура, яка врегульована нормами конституційного права, характеризує положення органу чи посадової особи серед інших суб'єктів, обумовлене пoлiтикo-пpaвoвими чинниками (зoкpeмa, фopмoю пpaвлiння, місцем тa poллю зaзнaчeнoгo opгaнy чи особи в cиcтeмi opгaнiв публічної влaди, взaємoвiднocинaми з іншими cyб'єктaми кoнcтитyцiйнoгo пpaвa тощо), i включaє в ce6e тaкi елементи: нaбyття лeгiтимнocтi як офіційно, тaк i не офіційно; пiдтвepджeння лeгiтимнocтi пepeд дepжaвoю тa гpoмaдянcьким cycпiльcтвoм; пpaвocyб'єктнicть, кoнcтитyцiйнo-пpaвoвa вiдпoвiдaльнicтьм [9]. проектний менеджмент інноваційний легітимація публічний управління

Дослідження критеріїв легітимації публічних органів влади на місцевому рівні дасть змогу чітко визначити пов'язані з цим проблеми та вирішити їх, адже успішна взаємодія між місцевим населенням та органами місцевої влади, що базується на довірі, посідає чільне місце у легітимації влади загалом та політичного режиму зокрема. Так, знані зарубіжні фахівці Рго]еС; Management Вільям Доу та Брюс Тейлор звертають увагу на комунікаційні інструменті управління проектами як одного з найважливіших аспектів проектного менеджменту, що безпосередньо формують соціальний простір довіри та легітимації органів муніципального управління [18]. Зокрема, з урахуванням потреб проекту цими експертами подаються найкращі практики, поради, підказки та інструменти для успішної комунікації з проектом, що охоплює засоби комунікації й соціальні медіа, особливості спілкування віч-на- віч, спілкування на віртуальних проектах, розуміння правильних інструментів комунікації для кожного етапу проекту та методи запобігання поширених проблем зі спілкуванням.

Так створюється ціннісний базис партнерської взаємодії територіальних громад та місцевих органів публічного врядування на основі взаємної довіри та легітимності. В результаті "через практичну реалізацію проектно- орієнтованого управління громадянське суспільство зможе бачити весь процес розвитку регіональної системи публічного адміністрування, контролювати його та приймати участь у цьому процесі" [3, с. 59].

Далі охарактеризуємо основні чинники легітимізації місцевих органів публічного врядування. До них можна віднести:

- наявність розвиненої інфраструктури та ефективність управління нею органами місцевої влади перш за все впливає на її легітимацію (Д. Антонюк [1, с. 135]).

- наявність достатніх ресурсів у місцевих бюджетах як запорука того, що територіальна громада має можливість надавати більш якісні та більш різноманітні послуги своїм жителям, реалізовувати соціальні та інфраструктурі проекти, створювати умови для розвитку підприємництва, залучення інвестиційного капіталу, розробляти програми місцевого розвитку та фінансувати інші заходи для всебічного покращення умов проживання жителів громади (М. Ковальський [8, с. 113]);

- розвиток інструментів залучення та супроводу інвестицій, розвиток малого та середнього бізнесу, впровадження політики демократичного врядування тощо, а також підвищення кваліфікації, обізнаності процесами спроможності інституціями та фахівцями органів місцевого самоврядування (О. Ігнатенко [7, с. 79]);

- регулярну і, що головне, результативну співпрацю місцевої влади з громадянським суспільством у рамках вжиття заходів із покращення добробуту населеного пункту або цілого регіону, що говорить про взаємну довіру, засновану на спільних цілях і цінностях (О. Радченко та С. Погорєлий [11, с. 79]);

- формування різного роду механізмів та моделей партнерської взаємодії державних та муніципальних структур, приватного сектора та інституцій громадянського суспільства (О. Радченко та О. Крутій [12, с. 74]);

- ефективна реалізація потенціалу певної території, оскільки здійснення регіональних проектів впливає на підвищення інтересу до території зовнішніх контактерів-інвесторів та туристів (О. Зінченко [5, с. 181-182]);

- залучення сучасних технологій для координації владою дій із суспільством аж до плідної співпраці в контексті виконання спільних проектів для підвищення якості місцевої політики сформують належну довіру до локальних органів влади, тому водночас виступають критеріями їх легітимації (Д. Антонюк [1, с. 137-138]);

- проактивне управління, яке слід застосовувати з урахуванням поєднання методологій управління проектами в публічній сфері, стратегічного управління й проактивного управління проектами (Г. Старченко [14, с. 85]);

- необхідність забезпечення постійного безперервного та узгодженого процесу комунікацій органів публічної влади з суспільством на стратегічному, оперативному і тактичному рівнях (Т. Сивак [13, с. 56]);

- підтримання належного рівня соціальних видатків місцевих бюджетів завданням, оскільки саме вони є одним з головних джерел задоволення життєвих запитів мешканців й визначають базові передумови суспільного благополуччя, що в значній мірі сприяє легітимації публічних органів влади на місцевому рівні.

На думку провідних експертів, децентралізація влади завжди має супроводжуватися посиленням спроможності територіальних громад та органів місцевого самоврядування, при цьому для підсилення спроможності територіальних громад в умовах децентралізації визнаним методологічним інструментом є проектний підхід [16, с. 8-10]. В той же час проектно-орієнтований підхід в діяльності виконавчих органів об'єднаних територіальних громад, в системі реалізації інструментів забезпечення розвитку економіки, може розглядатися як ефективний інструмент забезпечення структурних зрушень, як інструмент реалізації комплексу стратегічно орієнтованих заходів. В умовах місцевого самоврядування вихід органу управління на достатньо розвинутий рівень проектної зрілості дозволяє системно забезпечити постійну, незалежну від конкретних осіб, орієнтацію діяльності на задоволення пріоритетних потреб територіальної громади на проектних засадах.

Впровадження проектно-орієнтованого підходу в діяльності виконавчих органів об'єднаних територіальних громад дозволяє діагностувати проблеми розвитку території, визначити орієнтири для майбутніх змін, запропонувати іміджеві стратегії та засоби промоції території у зовнішньому середовищі з метою поліпшення інвестиційного клімату та розширення поля залучення зовнішніх інвестицій задля подальшого розвитку територіальних громад в Україні. В сучасних умовах саме об'єднана територіальна громада є одним із видів соціальної організації суспільства, самобутнім соціальним інститутом, що надає можливість на певній території реалізацію інтеграційної політики щодо врахування спільних інтересів місцевих жителів. Центри об'єднаних громад на їх територіях мають запроваджувати новітні технології, новітні стандарти управління, сучасні підходи до організування місцевого економічного й соціально-політичного життя, засновані на довірі та суспільній легітимності місцевих органів публічного управління.

Саме такий стан досягається за використання в діяльності муніципальних структур технологій Project Management. Адже Проект хоча й є самодіяльною системою, проте завжди він створюється, розвивається та функціонує в певному середовищі (економічному, політичному, соціальному, комунікаційному) та в певному просторовому вимірі (країна, регіон, місто, територіальна громада). Проект є гнучким утворенням, його склад і структура не залишаються незмінними протягом життєвого циклу проекту, а можуть бути відповідно до зовнішніх і внутрішніх обставин змінені, видалені чи додані нові. Як і будь-яка інша система, проект структурно поділяється на елементи з чітко визначеними взаємозв'язками та взаємодіями між цими елементами, що сприяє ефективній його реалізації й досягнення позитивних соціально-економічних результатів відповідно до стратегії розвитку територіальної громади. Очевидно, що для цього "кожна громада покликана самостійно визначити стратегію свого розвитку, причому такі стратегії мають зважати на економічний, кліматичний, природний та людський потенціал, що існують у громаді" [17, с. 13].

Дослідники стверджують, що у формуванні сучасного механізму легітимації місцевих органів публічної влади недостатньо володіння формальним верховенством, застосування легітимного примусу і наявності професійного апарату управління, необхідно використовувати право і всі соціальні норми для регулювання суспільних відносин, щоб отримати соціальне визнання, легітимацію більшості населення. На етапі децентралізації поряд з фінансовими ресурсами при формуванні спроможних громад (зростання місцевих бюджетів, субвенції на розвиток інфраструктури) розуміння особливостей соціального спрямування формування ОТГ є передумовою для відокремлення основних напрямів впливу на розвиток взаємин в ОТГ (розвиток громади, базований на внутрішніх ресурсах, спроможності) та конструювання згуртованості громади [4].

Основні ознаки згуртованої спільноти мешканців об'єднаної громади (рівність у використанні прав, гідність / визнання, автономія / професійний, сімейний та особистий розвиток, участь / зобов'язання) формуються за допомогою факторів групової згуртованості (схожість базових ціннісних орієнтацій членів групи, ясність і визначеність групової мети, демократичний стиль лідерства, кооперативна взаємозалежність членів групи в процесі спільної діяльності, її престиж).

Висновки

Таким чином проведене дослідження надає підстави для висновку, що використання методології управління проектами Технологія Project Management має як стратегічний, так і тактичний характер. У стратегічному плані проектний підхід формує підстави для зростання довіри громадян до органів місцевого самоврядування, зростання їх легітимності, що дає можливість сконцентрувати зусилля відповідних органів публічної влади на вирішення нагальних проблем перспективного розвитку об'єднаної територіальної громади, регіону, держави на його ключових напрямках, зниження напруги в соціально-політичній сфері, за рахунок підвищення ефективності діяльності державних органів укріпити їх легітимність та стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз, встановити стійкий партнерський діалог з громадами та інституціями громадянського суспільства. У тактичному плані досягається економія бюджетних коштів, скорочення термінів виконання державних програм та національних проектів, відбувається певна оптимізація державних управлінських структур і органів місцевого самоврядування та покращується координація діяльності органів публічного врядування, налагоджується співпраця й публічно-приватне партнерство з суб'єктами ведення господарської діяльності.

Література

1. Антонюк Д.І. Основні критерії легітимації публічних органів влади на місцевому рівні. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2020. Вип. 27. С. 135-139.

2. Васютинська Л., Вишневська В. Стратегічне планування в контексті проектного підходу. Актуальні проблеми державного управління. 2019. Вип. 4. С. 34-37

3. Гавкалова Н.Л., Власенко Т.А. Застосування проектно-орієнтованого підходу до вдосконалення регіональних систем публічного адміністрування. Вісник Національного технічного університету "ХШ". Серія: Стратегічне управління, управління портфелями, програмами та проектами. 2017. №2. С. 58-63.

5. Гоголь Т.В. Ресурсно-функціональна спроможність громад як основа фінансової децентралізації. Державно-управлінські студії. 2019. №2 (13).

6. Зінченко О.А. Проектний підхід до створення іміджу території. European journal of management issues. 2017. Vol. 25, №3-4. С. 176-183.

7. Іванова Т.В. Методологія проектного підходу в реалізації стратегічних пріорітетів сервісно-орієнтованої держави. Інвестиції: практика та досвід. 2019. №11. С. 82-85.

8. Ігнатенко О.П. Застосування інвестиційних інструментів на місцевому рівні. Інвестиції: практика та досвід. 2019. №5. С. 74-79.

9. Ковальський М.Р. Програмно-цільові методи публічного управління територіальним розвитком. Інвестиції: практика та досвід. 2021. №19. С.110-114.

10. Кравцова З.С. До питання визначення поняття «легітимація державної влади»: конституційно-правовий аспект. Юридичний науковий електронний журнал. 2015. №1.

11. Подольська О.В., Краля В.Г. Використання проектного підходу в публічній сфері. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. 2019. Вип. 200. С. 256-264.

12. Радченко О.В., Погорелий С.С. Моделювання інформаційної взаємодії між органами публічної влади та суспільством. Публічне управління: теорія та практика. 2012. №3(11). С. 77-85.

13. Радченко О.В., Крутій О.М. Основи партнерської взаємодії держави і приватного сектора. Ефективність державного управління. 2018. Вип. 1 (54): у 2 ч. ч. 1. С. 72 - 79.

14. Сивак Т. Реалізація стратегічних комунікацій у публічному управлінні на засадах проектного підходу. Актуальні проблеми державного управління. 2019. Вип. 3. С. 53-57.

15. Старченко Г.В. Проактивне управління проектами в публічній сфері. Публічне управління та адміністрування. 2021. №2. С. 84-89.

16. Удод Є.Г. Проектний підхід щодо підсилення спроможності територіальних громад в умовах децентралізації. Аспекти публічного управління. 2015. №4. С. 6-13.

17. Формування паспорта сільської об'єднаної територіальної громади: методичні рекомендації / І.М. Демчак, М.К. Орлатий, В.С. Куйбіда та ін. Київ: НДІ “Украгропродуктивність”, 2018. 134 с.

18. Чернов С.В. Національні інноваційні проекти в системі публічного врядування України: Монографія. Київ: Вид-во ВАДНДУ, 2022. 216 с.

19. Antypenko N., Lozhachevska O., Velychko O., Melnyk O. Project management of innovation-oriented organisations in the context of financial risks insurance, decentralisation policies and the sustainable development of a region. Держава та регіони. Серія : Економіка та підприємництво. 2022. №1. С. 106-111.

20. Dow William, Taylor Bruce. Project Management Communication Tools. Dow Publishing LLC, 2015. 738 p.

References

1.Antonyuk D.I. (2020). Osnovni kryteriyi lehitymatsiyi publichnykh orhaniv vlady na mistsevomu rivni [The main criteria for the legitimation of public authorities at the local level]. Aktual'ni problemy filosofyi ta sotsiolohiyi - Actual problems ofphilosophy and sociology. Vol. 27. Рр. 135-139. [in Ukrainian].

2.Vasyutyns'ka L., VyshnevsT.V. (2019). Stratehichne ріапиуаппуа v tenteksti proektnoho pidkhodu [Strategic planning in the context of the project approach]. Aktual'ni problemy derzhavnoho upravlinnya - Actual problems of public administration. Vol. 4. Рр. 34-37 [in Ukrainian].

3. Havkalova N.L., Vlasenko T.A. (2017). Zastosuvannya proektno-oriyentovanoho pidkhodu do vdoskonalennya rehional'nykh system publichnoho administruvannya [Application of a project-oriented approach to the improvement of regional public administration systems]. Visnyk Natsional'noho tekhnichnoho universytetu "KHPI". Seriya: Stratehichne upravlinnya, upravlinnya portfelyamy, prohramamy ta proektamy - Bulletin of the National Technical University "KhPI". Series: Strategic management, management of portfolios, programs and projects. Vol. 2. Рр. 58-63. [in Ukrainian].

4. Hohol' T.V. (2019). Resursno-funktsional'na spromozhnist' hromad yak osnova finansovoyi detsentralizatsiyi [Resource-functional capacity of communities as the basis of financial decentralization]. Derzhavno-upravlins'ki studiyi - Public management studies. Vol. 2 (13).

5. Zinchenko O.A. (2017). Proektnyy pidkhid do stvorennya imidzhu terytoriyi [Project approach to creating the image of the territory]. European journal of management issues. Vol. 25, №3-4. Рр. 176-183. [in Ukrainian].

6. Ivanova T.V. (2019). Metodolohiya proektnoho pidkhodu v realizatsiyi stratehichnykh prioritetiv servisno-oriyentovanoyi derzhavy [Methodology of the project approach in the implementation of strategic priorities of the service-oriented state]. Investytsiyi: praktyka ta dosvid-Investments: practice and experience. №11. Рр. 82-85. [in Ukrainian].

7. Ihnatenko O.P. (2019). Zastosuvannya investytsiynykh instrumentiv na mistsevomu rivni [Application of investment instruments at the local level]. Investytsiyi: praktyka ta dosvid - Investments: practice and experience. Vol. 5. Рр. 74-79. [in Ukrainian].

8. Koval's'kyy M.R. (2021). Prohramno-tsil'ovi metody publichnoho upravlinnya terytorial'nym rozvytkom [Programmatic methods of public management of territorial development]. Investytsiyi: praktyka ta dosvid - Investments: practice and experience. Vol. 19. Рр.110-114. [in Ukrainian].

9. Kpavtsova Z.C. (2015). Do pytannya vyznachennya ponyattya «lehitymatsiya depzhavnoi vlady»: konctytutsiyno-ppavovyy acpekt [n the question of defining the concept of "legitimacy of the executive power": constitutional and legal aspect]. Yurydychnyy naukovyy elektronnyy zhurnal - Legal scientific electronic journal. Vol. 1.

10. Odol's'ka O.V., Kralya V.H. (2019). Vykorystannya proektnoho pidkhodu v publichniy sferi [Using the project approach in the public sphere]. Visnyk Kharkivs'koho natsional'noho tekhnichnoho universytetu sil's'koho hospodarstva imeni Petra Vasylenka - Bulletin of the Petro Vasylenko Kharkiv National Technical University of Agriculture. Vol. 200. Рр. 256-264. [in Ukrainian].

11. Radchenko O.V., Pohorelyy S.S. (2012). Modelyuvannya informatsiynoyi vzayemodiyi mizh orhanamy publichnoyi vlady ta suspil'stvom [Modeling of information interaction between public authorities and society]. Publichne upravlinnya: teoriya ta praktyka - Public administration: theory and practice. Vol. 3(11). Рр. 77-85. [in Ukrainian].

12. Radchenko O.V., Krutiy O.M. (2018). Osnovy partners'koyi vzayemodiyi derzhavy i pryvatnoho sektora [Basics of partnership between the state and the private sector]. Efektyvnist' derzhavnoho upravlinnya - Efficiency of public administration. Vol. 1 (54): у 2 ч. ч. 1. Рр. 72-79. [in Ukrainian].

13. Syvak T. (2019). Realizatsiya stratehichnykh komunikatsiy u publichnomu upravlinni na zasadakh proektnoho pidkhodu [Implementation of strategic communications in public administration based on the project approach]. Aktual'ni problemy derzhavnoho upravlinnya - Actual problems of public administration. Vol. 3. Рр. 53-57. [in Ukrainian].

14. Starchenko H.V. (2021). Proaktyvne upravlinnya proektamy v publichniy sferi [Proactive project management in the public sphere]. Publichne upravlinnya ta administruvannya - Public management and administration. Vol. 2. Рр. 84-89. [in Ukrainian].

15. Udod YE. H. (2015). Proektnyy pidkhid shchodo pidsylennya spromozhnosti terytorial'nykh hromad v umovakh detsentralizatsiyi [Project approach to strengthening the capacity of territorial communities in conditions of decentralization]. Aspekty publichnoho upravlinnya - Aspects of public administration. Vol. 4. Рр. 6-13. [in Ukrainian].

16. Demchak I.M., Orlatyy M.K., Kuybida V. S. (2018). Formuvannya pasporta sil's'koyi ob"yednanoyi terytorial'noyi hromady: metodychni rekomendatsiyi [Formation of the passport of the rural united territorial community: methodical recommendations]. Kyiv: Research Institute "Ukragroproductivnist". 134 p.

17. Chernov S.V. (2022). Natsional'ni innovatsiyni proekty v systemi publichnoho vryaduvannya Ukrayiny: Monohrafiya [National innovative projects in the system of public administration of Ukraine: Monograph]. Kyiv: Publishing House VADNDU. 216 p. [in Ukrainian].

18. Antypenko N., Lozhachevska O., Velychko O., Melnyk O. (2022). Project management of innovation-oriented organisations in the context of financial risks insurance, decentralisation policies and the sustainable development of a region. Derzhava ta rehiony. Seriya : Ekonomika ta pidpryyemnytstvo - State and regions. Series: Economy and entrepreneurship. Vol. 1. Рр. 106-111. [in England].

19. Dow William, Taylor Bruce. (2015). Project Management Communication Tools. Dow Publishing LLC. 738 p. [in England].

Размещено на Allbest.Ru