Формування системи ефективного лідерства у період трансформаційних процесів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування системи ефективного лідерства у період трансформаційних процесів

Сергієнко Софія Олегівна, Здобувач вищої освіти другого рівня освітньо-наукової програми «Розвиток бізнесу: управління і консалтинг», Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Анотація

В статті розглянуто точки зору вчених щодо сутності поняття «лідерство», «системне лідерство», «ефективне лідерство» та проілюстровано різні аспекти сучасного розуміння значення та ролі ефективного системного лідерства. Лідерство проявляється у впливі на членів суспільства (працівників, виборців тощо) за рахунок якостей, вмінь та знань лідера, який їх об'єднує і мотивує докладати максимальних зусиль для досягнення мети. Ефективне лідерство полягає в реалізації бачення компанії (в деяких випадках його перевизначення та поліпшення) та завдання тону. Ефективна система лідерства заохочує та підтримує ініціативу та належне прийняття ризику, підпорядковує організаційну структуру меті та функціям, уникає ланцюгів командування, які вимагають тривалого прийняття рішень.

Обґрунтовано підходи в менеджменті, які дозволять реалізувати на практиці талант лідерства, який є природнім у особистості. Наведено напрями формування ефективної системи лідерства в компанії. Виділено та охарактеризовано основні взаємопов'язані елементи системного лідерства: система, спільнота та особистість. Узагальнено взаємопов'язані елементи ефективного та системного лідерства на основі поглядів науковців і власного бачення щодо ефективної системи лідерства в компанії. Проаналізовано концепцію системного лідерства в сучасних умовах цифровізації економіки і суспільних відносин. Охарактеризовано компетенції сучасного ефективного гнучкого лідера: скромність, адаптивність, далекоглядність та заангажованість.

Дослідження свідчить про те, що успіх розвитку компанії суттєво залежить від наявності ефективного лідера, який виконує ряд ключових функцій, таких як провокація, переосмислення і трансформація системи. У контексті швидких змін у соціально-економічному середовищі та постійного прагнення до інновацій, роль ефективного лідерства надто важлива, оскільки такий лідер володіє навичками та властивостями, спрямованими на мотивацію та надихання команди. Важливою характеристикою ефективного лідера є його здатність адаптуватися до змін, приймати рішення в складних ситуаціях та розробляти стратегії для досягнення цілей в різних умовах.

Ключові слова: лідерство; системне лідерство; система лідерства; ефективне лідерство; гнучке лідерство; ефективна система лідерства.

Постановка проблеми

Проблеми розвитку лідерства сьогодні є ключовими. Світова економіка знаходиться в умовах глобалізації та інформатизації, розвитку інтелектуальних технологій, креативних напрямів використання людських ресурсів.

Розвиток нових технологій, таких як блокчейн, віртуальна реальність, хмара, мобільні та підключені пристрої, призвів до створення нової цифрової екосистеми. Лідерство в таких реаліях буде ефективним тоді, коли лідери будуть максимально пристосовані до мінливих умов сучасності.

У зв'язку з цим набуває актуальності вирішення проблеми виявлення ключових аспектів формування системи ефективного лідерства, її основних елементів в компаніях в контексті трансформаційних змін та цифровізації економіки.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій

Проблемами лідерства займалися такі вітчизняні вчені, як: С. Войтко, В. Городяненко, Л. Долгова, І. Драган, О. Савицька, О. Саврук, Б. Салій, Л. Сергеєва, Л. Скібіцька, Л. Уманський, В. Якобчук та інші. Серед зарубіжних науковців можна виділити Л. Драйєра, Ф. Карвальхоно, Д. Кемпбелла, Д. Набарро, М. Харріса, Ч. Хенді та інших.

Не дивлячись на велику кількість наукових праць, у період трансформаційних процесів тема лідерства набуває нових характеристик і векторів розвитку, які потребують подальшого висвітлення в контексті їх адаптації до соціально-економічних змін.

Мета статті. Метою дослідження є визначення основних аспектів формування системи ефективного лідерства у період трансформаційних процесів.

Результати дослідження

Сьогодні, в умовах ХХІ століття, одним з ключових чинників, від яких залежить успішність діяльності компаній, є лідерство.

Американським фахівцем з менеджменту, директором Центру креативного лідерства Д. Кемпбеллом лідерство охарактеризовано як загадкову якість, існування якої легко визнати, важко описати, ще важче використати на практиці і просто неможливо створити її в інших [7]. У відповідності до думки автора, вважаємо важливим обґрунтування підходів в менеджменті, які дозволять реалізувати на практиці талант лідерства, який є природнім у особистості.

І. Драган вважає лідерство особливим типом взаємодії групи людей, що заснований на вдалому поєднанні різних джерел влади, і який спрямований на спонукання інших до реалізації спільних цілей [1, с. 438]. Таким чином, дослідник наголошує на лідерстві в контексті взаємодії людей.

Важливою вважаємо точку зору О. Саврука, який чітко окреслює відмінність між лідером і менеджером: лідер - людина, яка стоїть над системою, а менеджер - це той, хто підтримує систему, адмініструє її [4].

Завданням лідера є провокація системи, переосмислення, трансформування її. Менеджер виконує важливу, відповідальну, почесну роль із забезпечення в системі балансу і спроможності до виконання певних завдань, підтримання її розвитку [4].

Ми вважаємо, що однозначно вказані поняття не можна назвати тотожними та повністю погоджуємось з думкою О. Саврука стосовно того, що в менеджері є лідер, а в лідері є менеджер.

Отже, лідерство проявляється у впливі на членів суспільства (працівників, виборців тощо) за рахунок якостей, вмінь та знань лідера, який їх об'єднує і мотивує докладати максимальних зусиль для досягнення мети.

Одним із основних і головних рушійних сил зростання, розвитку та інновацій є ефективне лідерство. Для кожної компанії принципово важливо сформувати відповідні умови для розвитку ефективного лідерства. Лідери потребують дієвої системи підтримки, що дозволить їм проявити і максимізували свій потенціал.

Ефективне лідерство, як зазначив Ф. Карвальхоно, полягає в реалізації бачення компанії (в деяких випадках його перевизначення та поліпшення) та завдання тону. Лідерство означає створення та планування, забезпечення ресурсів, пошук та виправлення помилок. Лідерство полягає в тому, щоб мотивувати людей працювати разом і співпрацювати один з одним, а в деяких випадках і з іншими командами для досягнення певної мети [8].

Лідерство є одним із системоутворюючих факторів компанії, що забезпечує добровільне об'єднання людей і максимальне розкриття потенціалу кожного члена групи для досягнення загальної цілі.

Протягом останнього десятиліття з'явився та привертає все більший інтерес термін «системне лідерство», оскільки різноманітні зацікавлені сторони шукають нові підходи до вирішення складних системних проблем.

Л. Драйєр, Д. Набарро і Дж.Нельсон розглядають системне лідерство як набір навичок і здібностей, які будь-яка особа чи організація може використати для каталізації, уможливлення та підтримки процесу змін на системному рівні [9].

На думку О. Савицької та Л. Долгової системного лідера, як і у попереднього авторського колективу, характеризують з точки зору використання набутих знань: системний лідер є професіональним архітектором змін, генератором системи поглядів, явищ і процесів, який має інтегрувати набуті протягом життя знання й задуми для подальшого власного розвитку, а також розвитку країни, суспільства, компанії та особистостей [2].

Вчений О. Саврук, на відміну від попередніх точок зору авторів, зазначив, що системний лідер вирізняється самодостатністю і незалежністю від змін правил гри у зовнішньому середовищі, він має «внутрішню систему координат», його точка опори знаходиться всередині, тому він не прив'язаний жорстко до якихось зовнішніх структур, він зможе вийти за їхні межі. Такі люди мають власні правила гри і нав'язують їх світу [3].

Л. Драйєр, Д. Набарро і Дж. Нельсон виділили три основні взаємопов'язані елементи системного лідерства:

- особистість: навички спільного лідерства, щоб уможливити навчання, розбудову довіри та повноважні дії серед зацікавлених сторін, які поділяють спільну мету;

- спільнота: тактика створення коаліції та адвокації для розвитку узгодженості та мобілізації дій серед зацікавлених сторін у системі, як всередині компанії, так і між ними;

- система: розуміння складних систем, що формують виклик, який необхідно вирішити [9].

Отже, глибше розуміння системи, більш змістовне залучення інших зацікавлених сторін і вжиття дій по-новому - разом ці взаємодії створюють нові форми співробітництва та впливу всередині системи, створюючи широкомасштабний мультиплікаційний ефект.

Системне лідерство спирається на знайомі навички, такі як знання предметів, розробка стратегії, управління програмами, формування коаліцій і співпраця. Однак системне лідерство по-новому поєднує ці навички з чіткою метою внесення змін у складні, системні проблеми. Саме поєднання знань, навичок і мислення, застосованих для створення системної трансформації, визначає системного лідера.

У програмі підвищення продуктивності Національного інституту стандартів і технологій (NIST) зазначено поняття «система лідерства», яке стосується того, як формально та неформально здійснюється керівництво в компанії; це основа та спосіб прийняття, передачі інформації та виконання ключових рішень. Система включає структури та механізми прийняття рішень; двосторонній зв'язок; підбір і розвиток лідерів і менеджерів; зміцнення цінностей, етичної поведінки, напрямків і очікування продуктивності [6, с. 59].

Ефективна система лідерства передбачає повагу здібностей та вимог співробітників й інших зацікавлених сторін, маючи за мету покращення та підвищення продуктивності. Вона вибудовує лояльність і командну роботу на основі бачення та цінностей компанії, а також досягнення спільних цілей. Вона заохочує та підтримує ініціативу та належне прийняття ризику, підпорядковує організаційну структуру меті та функціям, уникає ланцюгів командування, які вимагають тривалого прийняття рішень [6, с. 59].

У сучасному світі цифрових змін ефективні лідери мають бути гнучкими до мінливих умов сучасності.

Так, М. Вейд та Е. Тарлінг виділили компетенції сучасного ефективного гнучкого лідера. Сучасні лідери мають бути скромні, адаптивні, далекоглядні та заангажовані.

Скромність в лідерстві може звучати несумісно з вимогою створювати образ впевненості та авторитету. Нинішня швидкість змін випереджає особистий запас знань або досвіду будь-якого лідера. Визнання того, що одна людина не може знати все, що потрібно для прийняття рішення, є критично важливим компонентом гнучкого лідерства [10, с.2].

Цілеспрямована здатність до адаптації на основі нової інформації є окремою компетентністю. Здатність адаптуватися є ключем до успіху як для організації, так і для лідера. Швидкі зміни технологій і поява нових цифрових конкурентів стимулюють адаптивність лідерів. Лідери не бояться прийняти новий курс дій, коли того вимагає ситуація.

Візіонерство в контексті лідерства означає мати чітке уявлення про довгостроковий напрямок, навіть в умовах короткострокової невизначеності. Лідери мають чітке уявлення про те, куди їхні організації мають рухатися, навіть якщо вони не знають шляхів потрапляння.

Заангажованість представляє собою готовність слухати, взаємодіяти та спілкуватися з внутрішніми та зовнішніми зацікавленими сторонами, а також виявлення сильного інтересу і цікавості до нових тенденцій [10, с.2].

Окрім обов'язкових компетенцій, М. Вейд та Е. Тарлінг виділили три ключові особливості поведінки: підвищену обізнаність, обґрунтоване прийняття рішень і швидке виконання [10, с.3].

Ефективна система лідерства, з точки зору представників NIST, включає механізми, за допомогою яких лідери можуть:

- проводити самоаналіз;

- отримувати зворотний зв'язок;

- вдосконалюватися [6, с. 59].

Авторським колективом О. Савицька та Л. Долгова запропоновано сформувати концепцію системного лідерства. Вченими зазначено, що концепція системного лідерства у компаніях передбачає планування її інфраструктури на основі вхідних інформаційних джерел/знань/положень, які у процесі їх розвитку необхідно перевірити, проаналізувати, синтезувати, інтегрувати, можливо, скорегувати (за необхідності) й представити для подальшого формування теоретико-методологічних і практичних основ/принципів ефективного управління ресурсами у компаніях за умов адаптації до трансформаційних перетворень економіки і цифровізації суспільства, технологій, бізнесу [2].

Л. Скібіцька зазначила, що для формування ефективної системи лідерства в компанії необхідно:

- допомога персоналу у розумінні філософії менеджменту;

- формулювання й доведення до кожного працівника очікувань компанії;

- зміна поведінкової моделі головної особи компанії: чіткість й неухильність відповідності слів і справ;

- готовність стати першопрохідником, нововведення - показати приклад, навчити;

- роз'яснення місії, бачення стратегічної мети компанії. Без знання й розуміння основ корпоративної культури працівник не може бути лідером;.

- відкриття усієї інформації - інформаційна прозорість. Посадовець, позбавлений частини істотної інформації, не може бути лідером;

- створення системи управління, за якої всі найважливіші (не обов'язково стратегічні) рішення приймаються колегіально з урахуванням думки кожного, у ході чітко організованої дискусії [5, с.86].

Враховуючи вищезазначені дані, необхідно узагальнити взаємопов'язані елементи ефективного та системного лідерства. На рис. 1 наведено схему формування системи ефективного лідерства.

Рис. 1. Схема формування системи ефективного лідерства

Для ефективного функціонування підприємства необхідно формувати ефективну систему лідерства, яка включає механізми, за допомогою яких лідери можуть проводити самоаналіз, отримувати зворотний зв'язок та вдосконалюватися.

Поєднання обов'язкових компетенцій лідерів, таких як: скромність, адаптивність, далекоглядність та заангажованість, із гнучкою поведінкою забезпечує потужний ефект підсилення, в результаті якого спостерігається підготовленість лідерів для роботи в сучасному бізнес-середовищі, чим забезпечується ефективність всієї системи лідерства.

Отже, задля формування ефективної системи лідерства необхідно звернути увагу на основні складові елементи та напрями реалізації. Окрім цього, в епоху цифровізації та трансформаційних зрушень необхідно орієнтуватися на обов'язкові компетенції лідерів, що забезпечать гнучкість лідерів та, відповідно, їх ефективність в сучасних умовах.

лідерство цифровізація менеджмент

Висновки та перспективи подальших досліджень

Успішність розвитку будь-якої компанії значною мірою визначається наявністю лідера, який виконує функцію провокації, переосмислення і трансформування системи.

В контексті динамічних змін зовнішнього і внутрішнього соціально-економічного середовища, потреби у розвитку компанії та інноваціях, які відповідають цим трансформаціям, зростає значимість саме ефективного лідерства, оскільки такий лідер вміє мотивувати та надихати команду до досягнення успіху, вміє слухати і розуміти потреби та думки команди, ділитися з нею своїми знаннями та досвідом, підтримувати її в навчанні та розвитку; здатен планувати та розробляти стратегії для досягнення поставлених цілей, враховуючи різні фактори та обставини; здатен адаптуватися до змін та приймати рішення в складних ситуаціях.

За результатами дослідження та систематизації точок зору різних вчених, встановлено, що поняття «лідерство», «системне лідерство» та «ефективне лідерство» є взаємопов'язані.

Системне лідерство орієнтується на взаємодію всіх елементів організації, включаючи людей, процеси та технології, та розуміє, що вони взаємопов'язані і впливають на результативність компанії. Тому лідер, який застосовує системний підхід, звертає увагу не тільки на окремі частини, але і на взаємозв'язки між ними та динаміку їх зміни.

Взаємопов'язані елементи ефективного та системного лідерства формують систему ефективного лідерства, яка актуальна в сучасних умовах, оскільки допомагає створювати сильні та стійкі компанії, які можуть протистояти складним викликам та забезпечувати успіх на довгу перспективу.

Список використаних джерел

1. Драган І.В. (2022). Сутність лідерства та забезпечення лідерської ефективності в системі публічного управління. Publ. upr. reg. rozvit, №16, С. 427-442.

2. Савицька О.М., Долгова Л.І. (2021). Підходи до планування концепції системного лідерства на підприємствах в умовах трансформаційних змін бізнесу та розвитку цифрової економіки. Ефективна економіка, № 7,

3. Саврук О.Й. (2021). «О. Саврук про системне лідерство».

4. Саврук, О.Й. (2022). Лідер повинен провокувати систему, переосмислювати та трансформувати її.

5. Скібіцька Л.І. (2009). Лідерство та стиль роботи менеджера: Навчальний посібник. К.: Центр учбової літератури, 192 с.

6. Baldrige (2011). Performance Excellence Program. NIST. Criteria for performance excellence. Gaithersburg, Maryland: NIST: National Institute of Standards and Technology, 8 р.

7. Campbell D. (2002). Campbell Leadership Descriptor: Facilitator's guide. San Francisco: JosseyBass/Pfeiffer.

8. Carvalhono F. Effective Leadership: Why It's Important And How It's Achieved.

9. Dreier L., Nabarro D., Nelson J. Systems Leadership for Sustainable Development: Strategies for Achieving Systemic Change.

10. Wade M.R., Tarling A., Assir R., Neubauer R. (2017). Agile leadership in an age of digital disruption. IMD, № 1. Р.1-4.

Размещено на Allbest.ru