Вплив ділового клімату на стійкість промислових підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru

Вплив ділового клімату на стійкість промислових підприємств

Кулініч Тетяна Володимирівна

кандидат економічних наук,

доцент кафедри менеджменту організацій,

Національний університет «Львівська політехніка»

Обіход Світлана Вікторівна

кандидат економічних наук, доцент кафедри

цифрової економіки та міжнародних економічних відносин,

Державний університет «Житомирська політехніка»

Бевзо Галина Андріївна

кандидат філологічних наук,

доцент кафедри загальноосвітніх дисциплін,

ПВНЗІ «Українсько-американський університет Конкордія»

Метою статті є оригінальне дослідження стану та перспектив покращення ділового клімату в Україні в контексті його значного впливу на ефективність діяльності та стійкість промислових підприємств. Методологія дослідження. У роботі застосовано методи порівняння, абстракції, аналізу й узагальнення, а також табличного моделювання. Наукова новизна. Динаміка соціально-економічного розвитку України, зокрема сфери промисловості, значно погіршилась упродовж 2018-2020 років. В умовах карантинних обмежень, запровадження яких було вимушеним кроком у боротьбі з пандемією COVID-19, характерними залишаються деструктивні тенденції, зокрема зниження стійкості господарюючих суб'єктів. Визначено, що криза є передумовою для вимушеної зміни стра- © Т. В. Кулініч, С. В. Обіход, Г. А. Бевзотегії і тактики діяльності компанії, а тому більшість вітчизняних суб'єктів підприємництва перебувають на шляху реалізації плану відновлення бізнес-ак- тивності, у контексті якого вирішальне значення має саме діловий клімат держави. Відповідно, актуальність окресленої проблематики зумовлена нагальною потребою у вирішенні двох стратегічно важливих завдань: покращення ділового клімату в державі й активізація діяльності промислових підприємств. Висновки. У науковій роботі детерміновано сутність ділового клімату як комплексного явища, що об'єднує в собі соціально-економічні та політичні чинники, визначає перспективи зростання суб'єктів підприємництва; досліджено тенденції в напрямі трансформації сфери промисловості під тиском кризи. Визначено, що характерною для 2018-2020 років була стійка залежність між погіршенням показників результативності роботи промислових підприємств і зниженням оцінки ділового клімату в державі. Висвітлено авторське бачення заходів для ефективного вирішення проблеми.

Ключові слова: діловий клімат, соціально-економічне зростання, підприємництво, промисловість, пандемія COVID-19, глобальна економічна криза, економічна стійкість.

Кулинич Татьяна Владимировна

кандидат экономических наук,

доцент кафедры менеджмента организаций,

Национальный университет «Львовская политехника»

Обиход Светлана Викторовна

кандидат экономических наук, доцент кафедры цифровой экономики и международных экономических отношений,

Государственный университет ««Житомирская политехника»

Бевзо Галина Андреевна

кандидат филологических наук,

доцент кафедры общеобразовательных дисциплин,

Украинско-американский университет Конкордия

Влияние делового климата на устойчивость промышленных предприятий діловий клімат стійкість

Целью статьи является оригинальное исследование состояния и перспектив улучшения делового климата в Украине в контексте его значительного влияния на эффективность деятельности и стойкость промышленных предприятий. Методология исследования. В работе использованы методы сравнения, абстракции, анализа и обобщения, а также табличного моделирования. Научная новизна работы. Динамика социально-экономического развития Украины, в частности сферы промышленности, значительно ухудшилась на протяжении 2018-2020 годов. В условиях карантинных ограничений, введение которых было необходимым шагом в борьбе с пандемией COVID-19, характерными остаются деструктивные тенденции, в частности снижение стойкости субъектов хозяйствования. Определено, что кризис является предусловием для изменения вектора деятельности компании, а поэтому большинство отечественных предприятий находятся на пути реализации стратегий восстановления бизнес-активности, в контексте которой решающее значение имеет именно деловой климат страны. Соответственно, актуальность описанной проблематики связана с потребностью решения двух стратегически важных задач: улучшения делового климата в стране и активизации деятельности промышленных предприятий. Выводы. В научной работе детерминировано суть делового климата как комплексного явления, которое объединяет в себе социально-экономические и политические аспекты, определяет перспективы роста субъектов предпринимательства; исследовано тенденции трансформации сферы промышленности под влиянием кризиса. Определено, что характерным для 2018-2020 годов было существование стойкой зависимости между ухудшением показателей результативности работы промышленных предприятий и снижением оценки делового климата в стране. Освещено авторское видение мер для эффективного решения проблемы.

Ключевые слова: деловой климат, социально-экономический рост, предпринимательство, промышленность, пандемия COVID-19, глобальный экономический кризис, экономическая стойкость.

Tetiana Kulinich

PhD of Economic Sciences,

Associate Professor of the Department of Management of Organizations,

Lviv Polytechnic National University

Svitlana Obikhod

PhD of Economic Sciences, Associate Professor of the Department of Digital Economics and International Economic Relations,

Zhytomyr Polytechnic State University

Halyna Bevzo

Ph.D. of РhUological Sciences,

Associate Professor of the Department of General Studies,

Ukrainian-American Concordia University

The influence of the business climate

on the sustainability of industrial enterprises

The aim of the article is original research on current situation and perspectives of business climate improvement in the context of its significant impact on the effectiveness and resilience of industrial enterprises in Ukraine. The methodology of the survey. Comparison, methods of abstraction, analysis and generalization, graphic and tabular modeling are the research methods which were used in the article. The information resources, which were used in science work, are modern science works, electronic information materials and materials of periodic publication. The scientific novelty. The social-economic development dynamics in Ukraine tend to get worse in 2018-2020 years. In the environment of considerable quarantine constraints, which are forced steps in the fight against the COVID-19 pandemic, the destructive trends are attended to this day. This is especially true where these trends become a source of a considerable decline in resilience of Ukrainian industrial enterprises. It is defined, that the current crisis posed to change in the strategic and tactic of the operations of the enterprises. A lot of Ukrainian enterprises have to continue working strenuously to stabilize the business activity. In this connection, the improvement of the business climate in Ukraine is necessary tasks as a one of the effective methods to guarantee the resilience of industrial enterprises. Conclusion. In this science paper the substance of business climate as a multidimensional phenomenon, characterized by social, economic, political factors and shapes the prospects for successful development of enterprises is determined by authors. The trends towards transformation in the field of industry under economic crisis are analyzed. It is defined, that during the past three years the decrease in resilience of industrial enterprises was positively related to the deterioration of the business climate in Ukraine. Authors' view regarding the measures necessary to settle critical issues are displayed in this science paper.

Key words: business climate, social and economic growth, entrepreneurship, industry, COVID-19 pandemic, global economic crisis, resilience.

Постановка проблеми. Глобальна економічна криза, яка розпочалася з настанням пандемії 2019 року, мала значний деструктивний вплив на ефективність економічних процесів. Україна як держава, що перебуває на шляху розвитку та прагне зміцнити соціально-економічну позицію в структурі міждержавних відносин, зазнала значних втрат. Зниження привабливості ділового клімату унеможливило залучення інвестиційних ресурсів, що є ключовим джерелом розвитку вітчизняної промисловості. Сьогодні, в умовах реалізації прагнень щодо посткризового відновлення, нагальною є потреба у вирішенні двох стратегічно важливих завдань: по-перше, покращення бізнес-клімату в державі, а по-друге, підвищення ефективності роботи промислових підприємств як таких, що мають значний вплив на загальний стан економіки країни. Беззаперечно, діловий клімат визначає перспективи розвитку бізнесу, а тому формування і реалізація дієвої стратегії відновлення соціально-економічної привабливості українського бізнес-середовища може стати важливим кроком для стабілізації діяльності підприємств сектору промисловості та підвищення загального рівня стійкості держави до глобальних деструктивних чинників. Оскільки існує значна взаємозалежність між окресленими проблемами, то необхідно ухвалювати виважені, науково обґрунтовані та комплексні управлінські рішення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження впливу ділового клімату на діяльність промислових підприємств України здійснює багато науковців, оскільки тема є актуальною, особливо в контексті динамічних бізнес-трансформацій, високого рівня вола- тильності української економіки та наявності кризових явищ. Важливу роль у дослідженні окресленої проблематики відведено таким науковцям, як: О. Амоша, Л. Саломатіна [1], А. Гриценко, М. Скрип- ниченко, С. Шумська [2], В. Геєць [3], Н. Гахович, О. Кушніренко, Л. Венгер [4], Ю. Кіндзерський [5] та ін.

Так, О. Амоша та Л. Саломатіна вивчають аспекти розвитку промислових підприємств у регіональному вимірі. Науковці визначили, що з метою уникнення ризиків зниження стійкості промислових підприємств, які справедливо вважати системоутворювальними в національній економіці України, необхідно вирішити завдання організаційного, соціально-економічного та фінансового характеру. Основними заходами для збереження стійкості суб'єктів господарювання в секторі промисловості є поширення інновацій у їхню роботу й інтенсифікація діяльності саме на рівні окремих регіонів [1]. В. Геєць, М. Скрипниченко та С. Шумська досліджують роль макро- економічних дисбалансів у розвитку підприємництва; науковці на основі аналізу європейського досвіду визначили, що характерною для будь-якої держави є наявність статистичного впливу динаміки макроекономічних показників на рівень стійкості й темпи зростання господарюючих суб'єктів [2]. На наш погляд, важливим у контексті дослідження обраної проблематики є феноменологічний підхід до пошуку передумов погіршення соціально-економічних показників розвитку України, який запропонував В. Гейц. Зокрема, у своїй науковій роботі автор навів деталізований аналіз чинників, що зумовлюють погіршення вітчизняного бізнес-клімату, а також перешкоджають збереженню стійкості вітчизняної промисловості. На думку дослідника, джерелами таких тенденцій є «глобальна нестабільність, загострення суперечностей глобалізації та національного розвитку, політична й економічна турбулентність» [3]. Н. Гахович, О. Кушніренко та Л. Венгер аналізують причини й наслідки деіндустріаліза- ції виробництва; науковці вказують на чинники, що впливають на бізнес-клімат в Україні, а також стимулюють структурну трансформацію промислового сектору, зміну стійкості промислових підприємств через призму глобальних технологічних викликів. Автори доводять, що однією з головних причин зниження стійкості вітчизняної промисловості є «уповільнення і невпорядкованість інвестиційних та інноваційних процесів»; серед додаткових деструктивних чинників визнають зношення основного капіталу, відсутність фінансових ресурсів для його оновлення, залежність від імпортної сировини [4, с. 217]. Ю. Кіндзерський досліджує принципи інклюзивного розвитку вітчизняної промисловості в контексті відновлення стійкості господарюючих суб'єктів [5].

Праці наведених дослідників відображають залежність вітчизняного підприємництва від динаміки економічного розвитку України й інвестиційних ресурсів, залучення яких в умовах низької привабливості бізнес-середовища та волатильності ділового клімату ускладнене. Тож в умовах глобальної невизначеності, спричиненої загостренням кризових явищ, виникає потреба в удосконаленні механізмів підтримки стійкості промислових підприємств. Це свідчить про першочергову необхідність проведення поглиблених досліджень у напрямі оптимізації ділового клімату в Україні з урахуванням ново- створених умов введення бізнесу, зокрема значних обмежень щодо соціально-економічної взаємодії та мінливості економічних процесів в умовах глобального карантину.

Метою статті є дослідження залежності рівня стійкості та динаміки розвитку промислових підприємств від показників ділового клімату в Україні. Для досягнення поставленої мети сформовано та вирішено важливі наукові й практичні завдання, зокрема:

дослідити сутність ділового клімату як комплексної категорії, що впливає на стійкість промислових підприємств і визначає перспективи розвитку господарюючих суб'єктів;

проаналізувати стан ділового клімату в Україні та динаміку розвитку підприємств промислового сектору в контексті визначення взаємозалежності між показниками;

окреслити перспективи зміцнення стійкості промислових підприємств.

Виклад основного матеріалу дослідження. Розвиток підприємницького середовища, зокрема формування сприятливого ділового клімату в державі, є окремим завданням, реалізація якого має бути передбачена та забезпечена стратегічними документами й концепцією сталого соціально-економічного зростання. Так, з метою оптимі- зувати умови господарювання в Україні ухвалено низку документів. Їх важливість важко переоцінити, оскільки саме вони відображають бачення стратегічних курсів розвитку держави, зокрема сектору підприємництва, і ґрунтуються не лише на амбітних цілях, а й на реальних науково обґрунтованих прорахунках, що враховують глобальні тренди та внутрішній потенціал України.

Базовим документом, у контексті роботи над підвищенням оцінки ділового клімату в Україні, є Національна економічна стратегія на

період до 2030 року (далі - Стратегія) [6]. Документ відображає як бачення перспектив зростання, так і передумови відсутності динамі- зації процесів розвитку. Зокрема, з урахуванням того аспекту, що Україна має труднощі в раціоналізації соціально-економічних процесів, узгодженості державної політики зі стратегічними Цілями [7], а також продуктивності праці, енергоефективності, доданої вартості в промисловості та в сільському господарстві, відсутність динамічного розвитку є цілком зрозумілим явищем. Відповідно, причинами стагнації та стабільно низької оцінки ділового клімату в державі є:

відсутність інвестицій і дієвих механізмів залучення інвесторів на вітчизняний ринок;

поступова зношеність і відсутність модернізації обладнання в промисловому секторі;

повільні темпи запозичення і розвитку передових технологій та інновацій у виробництві [6].

Оцінка бізнес-клімату України є інтегральним показником, що враховує сукупність факторів, характерних для вітчизняного підприємницького середовища. З огляду на комплексність категорії, якісними характеристиками, які відображають стан ділового клімату в державі, є ті, що представлені на рис. 1.

Рис. 1. Сутність ділового клімату як комплексної економічної категорії Джерело: розробка авторів на основі [8].

Проблеми, що існували в структурі бізнес-простору, примножилися з настанням безпрецедентної пандемії COVID-19. В умовах карантинних обмежень відбулись такі трансформації:

- падіння сукупного світового попиту з одночасним скороченням виробництва в більшості країн світу. Наслідком стало критичне зниження цін на світових товарних ринках, зокрема «значна залежність промислових підприємств від світових цін на сировину, з урахуванням наявної волатильності кон'юнктури світових ринків, обумовила залежність обсягу надходження валютних ресурсів від зовнішніх цінових коливань» [9];

посилення державного регулювання внаслідок запровадження надзвичайного стану, додаткових санітарно-епідеміологічних норм, а також обмежень щодо пересування громадян і їх соціальної взаємодії;

переорієнтація вітчизняного експорту на торгівлю сировиною;

проблеми з логістикою та транспортуванням сировини, необхідної для забезпечення виробничих потреб. Основною передумовою виникнення обумовленої проблеми здебільшого стали додаткові про- тиепідеміологічні обмеження на глобальному ринку [10].

Такі тенденції унеможливили ріст привабливості вітчизняного бізнес-клімату. Це спричинило від'ємний рівень індексу поточного стану ділового середовища протягом 2018-2021 років, який щоквартально визначає Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за результатами опитувань керівників промислових підприємств в Україні (рис. 2). Варто зауважити, що за наслідками другого кварталу 2021 року ситуація щодо оцінки бізнес-клімату в Україні кардинально не змінилась, а показники й надалі зберігають від'ємну динаміку. Зокрема, індекс поточного стану ділового середовища в липні 2021 року становив -0,28, що на 0,02 п.п. менше, ніж за результатами досліджень у першому кварталі 2021 року. Проте позитивним є те, що значення індексу дещо покращилось порівняно з показниками за другий квартал 2020 року [11].

Рис. 2. Динаміка індексу поточного стану ділового середовища,

2018--2021 роки

Джерело: розробка авторів на основі [11].

Отже, 2019-2021 роки стали особливо складними для України з огляду на загострення пандемії COVID-19, підвищення волатильнос- ті ринку та неспроможність вітчизняної промисловості протистояти руйнівним тенденціям, що виникли в результаті глобальної економічної кризи. Проте прагнення підприємств відновити ділову активність є сильнішим за наявні соціально-економічні перешкоди, а тому рівень стійкості господарюючих суб'єктів можна охарактеризувати як потенціально спроможний до зміцнення. Відновлення активності на теренах вітчизняного ринку відбувається в умовах двох суперечливих тенденцій: зменшення невизначеності, з одного боку, але погіршення як оцінки ділового середовища, так й очікувань щодо майбутніх змін середовища - з іншого. Вагоме значення в структурі управління діловим кліматом України відіграє політика Уряду, що є недостатньо функціональною в тих умовах, які склались у державі впродовж трьох останніх років. Беззаперечним є факт наявності руйнівного впливу пандемії COVID-19 і жорстких карантинних обмежень, які посідають ключові позиції в структурі перешкод розвитку виробництва.

За таких обставин вітчизняний промисловий сектор не може динамічно розвиватись. В умовах подальшої відсутності стратегічного плану щодо оптимізації ділового клімату в державі, дієвої регуляторної політики й ефективних реформаційних заходів стійкість господарюючих суб'єктів знизиться до критичного рівня. Показники діяльності підприємств агропромислового комплексу, а саме індекси промислової продукції впродовж 2018-2020 років, відображено на рис. 3.

Рис. 3. Динаміка індексів промислової продукції, 2018--2020 роки Джерело: розробка авторів на основі [12].

Як відображено на рис. 3, індекс промислової продукції 2020 року знизився на 4,0% порівняно з відповідним періодом 2019 року та на 7,3% - порівняно з показниками 2018 року. Отже, беззаперечним є факт існування значної залежності стійкості промислових підприємств від трансформацій у діловому кліматі держави. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій визначив, що вітчизняний бізнес змушений працювати в умовах значних протиріч. Основними перешкодами для зростання бізнесу організацій названо такі: низький попит, проблеми ліквідності, податковий тягар, високий конкурентний тиск, брак сировини, несприятливий регуляторний клімат, надмірний регуляторний тиск, невиправдані зміни в законодавстві, корупція, відсталі технології, відсотки ставок кредитів, брак висококваліфікованих працівників, нестабільна політична ситуація, ускладнений доступ до позик, брак виробничих потужностей, а також проблеми з енергозабезпеченням [11]. За результатами другого кварталу 2021 року критерій несприятливості регуляторного клімату опинився на 6-й сходинці в рейтингу перешкод; значення показника досягнуло вищої позначки (36,8%), аніж рівень регуляторного тиску (25,5%), несприятливості змін в економічному законодавстві (20,1%) і навіть корупції (15,0%) (рис. 4).

Рис. 4. Фактори зниження стійкості промислових підприємств, результати дослідження за другий квартал 2021 року Джерело: розробка авторів на основі [11].

Відповідно, механізм управління стійкістю промислових підприємств, в умовах стабільно низької оцінки ділового клімату держави, має враховувати реалізацію важливих заходів, пов'язаних із:

створенням стійкого внутрішнього попиту на вітчизняну промислову продукцію;

забезпеченням інтеграції українського промислового сектору до глобальних ланцюгів вартості, створенням умов для розширення експорту промислової продукції;

посиленням конкурентоспроможності виробленої в Україні промислової продукції, зокрема шляхом поширення інновацій у виробництво, а також впровадження ресурсо- й енергоефективних технологій;

створенням нових виробничих потужностей шляхом стимулювання інноваційної діяльності підприємств в усіх регіонах країни з використанням конкурентних переваг кожного з них [6].

Висновки

У результаті дослідження визначено, що бізнес-клімат є комплексною категорією, що містить значну кількість критеріїв, які або стимулюють зростання господарської діяльності, або ж стримують, що характерно для України впродовж трьох досліджуваних років. Визначено, що у 2018-2020 роках існувала стійка залежність між погіршенням показників результативності роботи промислових підприємств і зниженням оцінки ділового клімату в державі. Цілком передбачуваною є така негативна динаміка в умовах кризи, джерелом якої стала пандемія COVID-19. Політика Уряду повинна бути зміненою за наявних умов господарювання. А тому з метою зміцнення стійкості підприємств агропромислового комплексу доцільною є нагальна реалізація заходів, окреслених у роботі (зокрема стимулювання внутрішнього попиту, посилення конкурентоспроможності виробленої в Україні промислової продукції, забезпечення інтеграції українського промислового сектору до глобальних ланцюгів вартості, а також динамізація процесів розвитку інновацій у промисловості).

Список використаних джерел

Амоша А. И., Саломатина Л. Н. Инновационное развитие промышленных предприятий в регионах: проблемы и перспективы. Экономика Украины. Проблемы регионального развития и децентрализации. 2017. №3(656). С. 20-34.

Геєць В., Скрипниченко М., Шумська С. Макроекономічні дисбаланси в Україні: моніторинг на основі MIP Scoreboard та модельні оцінки їхнього впливу на зростання і стабільність. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. 2020. №3. С. 296-305.

Геєць В. М. Феномен нестабільності - виклик економічному розвитку: монографія. Київ : Академперіодика, 2020. 456 с.

Гахович Н., Кушніренко О., Венгер Л. Подолання наслідків деіндустрі- алізації промисловості України в контексті євроінтеграції. Європейський вектор розвитку сучасних наукових досліджень / за ред. авт. Рига : Baltija Publishing, 2021. 420 с.

Кіндзерський Ю. В. Інклюзивна індустріалізація для сталого розвитку: до засад теорії та політики формування. Економіка України. 2021. №5. С. 3-39.

Національна економічна стратегія на період до 2030 року : Постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 №179. URL: https://www.kmu.gov. ua/npas/pro-zatverdzhennya-nacionalnoyi-eko-a179 (дата звернення: 18.11.2021).

Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року : Указ Президента України від 30.09.2019 №722/2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/card/722/2019 (дата звернення: 18.11.2021).

Селіванов В. Л., Опалько В. В. Особливості середовища розвитку підприємництва в Україні. Ефективна економіка. 2018. №12. URL: http://www. economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6744. DOI: 10.32702/2307-2105-2018.12.201 (дата звернення: 18.11.2021).

Експорт товарів та послуг : аналітична доповідь / Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Київ, 2020. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Download?id=60701de2-ad1b-4b08-afab- befe4a1902cb (дата звернення: 18.11.2021).

Лебедева Л. В., Романенко В. А. Виклики COVID-19 для промисловості

України та країн ЄС. Ефективна економіка. 2021. №6. URL: http://www. economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8973. DOI: 10.32702/2307-2105-2021.6.83

(дата звернення: 18.11.2021).

Гулік А., Кузяків О. Щоквартальна оцінка ділового клімату. Аналітичний звіт за результатами опитування керівників промислових підприємств в Україні. Дослідження ділової думки. Промисловість. 2021. №3(26). URL: http://www.ier.com.ua/files/ZRegular_products/Hotels/QES_ukr_02_2021_ok_ ng_OK.pdf (дата звернення: 18.11.2021).

Україна у цифрах 2020 : статистичний збірник / Державна служба статистики України. Київ, 2021. URL: http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2021/ zb/07/zb_Ukraine%20in%20figures_20u.pdf (дата звернення: 18.11.2021).

References

Amosha A. Y., Salomatyna L. N. (2017) Innovacionnoe razvitie promyshlennyh predprijatij v regionah: problemy i perspektivy [Innovative development of industrial enterprises in the regions: problems and prospects], Jekonomika Ukrainy. Problemy regional'nogo razvitija i decentralizacii, vol. 3, no. 656, pp. 20-34 (in Ukrainian).

Gejec' V., Skrypnychenko M., Shums'ka S. (2020) Makroekonomichni dysbalansy v Ukrai'ni: monitoryng na osnovi MIP Scoreboard ta model'ni ocinky

i'hn'ogo vplyvu na zrostannja i stabil'nist' [Macroeconomic imbalances in Ukraine: monitoring based on the MIP Scoreboard and model estimates of their impact on growth and stability]. Finansovo-kredytna dijal'nist': problemy teorii' ta praktyky, vol. 3, pp. 296-305 (in Ukrainian).

Gejec' V. M. (2020) Fenomen nestabil'nosti - vyklyk ekonomichnomu rozvytku [The phenomenon of instability is a challenge to economic development]. Kyi'v : Akademperiodyka (in Ukrainian).

Gahovych N., Kushnirenko O., Venger L. (2021) Podolannja naslidkiv deindustrializacii' promyslovosti Ukrai'ny v konteksti jevrointegracii' [Overcoming the consequences of deindustrialization of Ukrainian industry in the context of European integration]. Jevropejs'kyj vektor rozvytku suchasnyh naukovyh doslidzhen' [European vector of development of modern scientific research]. Ryga : Baltija Publishing, pp. 201-226 (in Ukrainian).

Kindzers'kyj Ju. V. (2021) Inkljuzyvna industrializacija dlja stalogo rozvytku: do zasad teorii' ta polityky formuvannja [Inclusive industrialization for sustainable development: to the foundations of the theory and policy of formation]. Ekonomika Ukrai'ny, no. 5, pp. 3-39 (in Ukrainian).

Cabinet of Ministers of Ukraine (2021) National economic strategy for the period up to 2030 : Resolution of the №179 (2021, march 03). Available at: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-nacionalnoyi-eko-a179 (accessed 18 november 2021) (in Ukrainian).

Goals of sustainable development of Ukraine through 2030 : Decree of the President of Ukraine №722/2019 (2019, september 30). Available at: https://zakon. rada.gov.ua/laws/card/722/2019 (accessed 18 November 2021) (in Ukrainian).

Selivanov V. L., Opalko V. V. (2018) Osoblyvosti seredovyshha rozvytku

pidpryjemnyctva v Ukrai'ni [Features of the environment of entrepreneurship development in Ukraine]. Efektyvna ekonomika, vol. 12. Available at: http:// www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6744. DOI: 10.32702/2307-2105

2018.12.201 (accessed 18 November 2021) (in Ukrainian).

Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture of Ukraine (2020) Eksport tovariv ta poslug: analitychna dopovid' [Exports of goods and services: analytical report]. Available at: https://www.me.gov.ua/Documents/ Download?id=60701de2-ad1b-4b08-afabbefe4a1902cb (accessed 18 November 2021) (in Ukrainian).

Lebedeva L., Romanenko V. (2021) Vyklyky COVID-19 dlja promyslovosti Ukrai'ny ta krai'n EU [COVID-19 challenges for Ukraine and eu industries], Efektyvna ekonomika, vol. 6. Available at: http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=8973. DOI: 10.32702/2307-2105-2021.6.83 (accessed 18 November 2021) (in Ukrainian).

Gulik A., Kuzjakiv O. (2021) Shhokvartal'na ocinka dilovogo klimatu. Analitychnyj zvit za rezul'tatamy opytuvannja kerivnykiv promyslovyh pidpryjemstv v Ukrai'ni [Quarterly assessment of the business climate. Analytical report on the results of a survey of managers of industrial enterprises in Ukraine]. Doslidzhennja dilovoi' dumky. Promyslovist', no. 3(26). Available at: http://www. ier.com.ua/files//Regular_products/Hotels/QES_ukr_02_2021_ok_ng_OK.pdf (accessed 18 November 2021) (in Ukrainian).

State Statistics Service of Ukraine (2021) Ukrai'na u cyfrah 2020: statystychnyj zbirnyk [Ukraine in figures 2020: statistical collection]. Available at: http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2021/zb/07/zb_Ukraine% 20in% 20figures_20u.pdf (accessed 18 November 2021) (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru