Стратегічне управління та його роль у формуванні спроможності підприємств до сталої трансформації бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Буга Олександр Русланович, аспірант, Заяць Андрій Іванович аспірант, Національний університет «Львівська політехніка»

Анотація

Забезпечення конкурентних переваг для підприємств у довгостроковій перспективі та створення передумав для успішного функціонування на ринку важко уявити без організованої системи стратегічного управління. Особливо зазначений аспект актуалізується коли мова йде про готовність підприємств до сталої трансформації бізнесу. Адже через стратегічне управління відбувається виокремлення базових векторів розвитку бізнесу, формування інструментарію та технологій досягнення місії підприємства, а також формування комплексу елементів та механізмів попереджувального захисту бізнесу від ризиків та загроз зовнішнього середовища. Це в свою чергу формує довгостроковий потенціал розвитку конкурентоспроможності підприємства та дозволяє останньому максимально задовольняти інтереси власників бізнесу та покупців.

Відтак, у дослідження розглянуто значення ефективного стратегічного управління для розвитку бізнесу та формування спроможності до його сталої трансформації. Проведено визначення етимології даного поняття, проаналізовано різні підходи до його трактування. Досліджено погляди різних шкіл до стратегічного управління. Виокремлено причини, через які стратегічне управління стає об'єктивною необхідністю будь-якого успішного бізнесу. Графічно представлено загальну структуру процесу стратегічного управління з виокремленням таких етапів як визначення цілей, SWOT-аналіз, розробка, впровадження стратегії та аналіз ефективності її впровадження. Встановлено, що важливе місце під час стратегічного управління відводиться аналітичній частині. Відтак, у роботі виокремлено методи, якими може здійснюватись аналіз впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на діяльність підприємства.

Визначено сутність стратегічних змін, як вихідного результату процесу стратегічного менеджменту. Систематизовано типи стратегічних змін. Детально проаналізовано різні типи стратегій, які можуть запроваджуватись підприємствами: бізнес стратегії, корпоративні, конкурентні, операційні та стратегії інновацій. Встановлено, що стала трансформація бізнесу відноситься то категорії бізнес-стратегій. Визначено взаємозв'язки між стратегічним управлінням та сталою трансформацією бізнесу.

Ключові слова: стратегія, стратегічне управління, SWOT-аналіз, стратегічні зміни, цілі підприємства, конкурентоздатність, стала трансформація.

Abstract

Strategic management and its role in forming the capacity of enterprises for sustainable business transformation

Buha Oleksandr Ruslanovych Postgraduate Student, Zaiats Andrii Ivanovych Postgraduate Student, National University of Lviv Polytechnic

Creating long-term competitive business advantages and ensuring the company's existence on the market is impossible without the organization of a strategic management system. Strategic management outlines the key orientations of business development, forms tools and technologies for implementing the mission of the enterprise, uses a complex of elements and mechanisms of preventive protection of business from risks and threats of the external environment and forms the long-term potential of its competitiveness, satisfaction of the interests of owners and buyers. Therefore, the study considered the importance of effective strategic management for business development.

The etymology of this concept was determined, and various approaches to its interpretation were analyzed. The views of different schools on strategic management were studied. The reasons why strategic management becomes an objective necessity of any successful business are highlighted. The general structure of the strategic management process is graphically presented, highlighting such stages as definition of goals, SWOT analysis, development, implementation of strategy and analysis of the effectiveness of its implementation. It has been established that an important place during strategic management is given to the analytical part. Therefore, the work identifies methods that can be used to analyze the impact of external and internal factors on the company's activities.

The essence of strategic changes is defined as the initial result of the strategic management process. Types of strategic changes are systematized. Different types of strategies that can be implemented by enterprises are analyzed in detail: business strategies, corporate, competitive, operational and innovation strategies. It has been established that the ongoing transformation of business belongs to the category of business strategies. Interrelationships between strategic management and sustainable business transformation are defined.

Keywords: strategy, strategic management, SWOT analysis, strategic changes, company goals, competitiveness, permanent transformation

Постановка проблеми

Ідентифікація місії підприємства, стратегічних цілей його діяльності, формування довгострокового плану розвитку - відіграють визначальну роль у діяльності всіх суб'єктів господарювання та виступають джерелом забезпечення конкурентних переваг на ринку. Все це втілюється через стратегічне управління підприємством, яке є основою його розвитку. Так, саме стратегічне управління виступає наріжним каменем успіху підприємства через охоплення фундаментальних концепцій, історичної еволюції та важливе значення в сучасному бізнес-ландшафті.

На етапі свого зародження стратегічне управління стало відповіддю на виклики в економіці США в середині ХХ століття, пов'язані з ефективним виробництвом та збутом продукції. Пізніше, стратегічне управління почало запроваджуватись і в Європі. Сьогодні якість життя суспільства досягнула принципового нового рівня, з'явились нові, більше інформативні форми аналізу, управління та контролю, змінились відносини між бізнесом та державою. В таких умовах знати та володіти навичками стратегічного управління є об'єктивною необхідністю для тих підприємств, які переслідують мету забезпечити своє довгострокове стабільне зростання. Саме стратегічне управління покликане розширити межі бачення вищого керівництва, забезпечити своєчасне реагування на зміни в зовнішньому середовищі, а також націлювати підприємство на досягнення своєї місії. З цієї позиції підкреслюється значна актуальність вивчення особливостей стратегічного управління підприємство, особливо з точки зору зростання рівня нестабільності зовнішнього середовища функціонування вітчизняного бізнесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми стратегічного управління в діяльності підприємств знаходяться в полі зору багатьох вчених та науковців. Зокрема ваговий вклад у розкриття тематики дослідження був здійснений такими зарубіжними науковцями як У. Кінг і Д. Кліланд (Стратегічне планування і господарська політика), М. Портер (Конкурентна стратегія: Методика аналізу галузей і конкурентів), Д. Пірс (Стратегічний менеджмент), А. Стрікленд і А. Томпсон (Стратегічний менеджмент: концепції й ситуації для аналізу). Також вагомий внесок у розвиток стратегічного управління здійснений такими вченими, як: В.С. Єфремов, О.І. Пушкар, Г. Мінцберг, О.М. Тридід, З.Є. Шершньова, В.Д. Маркова, Г.Б. Клєйнер, О.С. Віханський, Л.М. Киш, С.А. Попов, С. Побігун, О. Таран-Лала, К. Сухорук, І. Доценко, І. Падерін, Ю. Горященко, Є. Новак та інші. Незважаючи на такий широкий перелік доробок у напрямку дослідження не до кінця вивченими залишаються питання щодо ролі та особливостей використання стратегічного управління, як невід'ємного елементу спроможності до сталої трансформації бізнесу.

Постановка завдання

З урахуванням вищенаведеного метою дослідження виступає визначення сутності стратегічного управління, особливостей його здійснення крізь призму виокремлення його ролі у процесі сталої трансформації бізнесу.

Виклад основного матеріалу

Динамічні зміни середовища функціонування підприємств, високий рівень його турбулентності створюють вимоги до менеджерів вищого рівня щодо застосування у діяльності принципів стратегічного бачення, швидкого реагування на ймовірні зміни та наявності детального плану досягнення поставлених цілей. Як правило для підприємств ключовою метою їх діяльності є збільшення прибутків. Досягнення цієї цілі можливе лише при умові наявності чіткого покрокового плану заходів. Щоб бути успішними в майбутньому, менеджери повинні спрямовувати зусилля на розвиток ресурсів та можливостей, необхідних для отримання та збереження конкурентних переваг на ринку у традиційному розумінні та з урахуванням нових вимог сьогодення. Усе це втілюється у стратегічному правління підприємством, яке власне і виступає головним інструментом досягнення поставлених цілей.

Для того, щоб повною мірою висвітлити можливості використання стратегічного управління у процесі сталої трансформації бізнесу пропонуємо розпочати із деталізованого розгляду сутності даного процесу.

Науковими школами стратегічного управління прийнято його класифікувати за двома підходами-методологічним та хронологічним. Основоположник даного поняття - Ансофф І. під стратегічним управлінням визначав діяльність, як пов'язана із встановленням мети, місії підприємства та його взаємодією із зовнішнім оточенням, завдяки чому підприємство досягає цілей та набуває навичок адаптації до мінливого середовища. Науковець підкреслював різнобарвний та комплексний характер стратегічного управління, через визначення його ключових елементів: ділових навичок працівників, створення стратегії та управління її реалізацією. Ансофф І. обєднав поняття стратегічного планування та управління процесом змін стратегії під егіду єдиного визначення - стратегічного менеджменту [1, С. 160].

Науковці сучасності, зокрема Will Kenton [2] пропонують розглядати стратегічне управління крізь призму поділу його на декілька шкіл залежності від різних підходів до його запровадження. Так, рекомендаційний підхід визначає як необхідно розробляти стратегії, в той час як описовий фокусується на тому, які стратегії слід втілювати у життя. Ці школи відрізняються тим, чи стратегії розробляються через аналітичний процес, в якому враховуються всі загрози та можливості, чи більше схожі на загальні керівні принципи, які слід застосовувати.

Хоча вище керівництво організації відповідає за її стратегію, вони часто запроваджуються діями та ідеями керівників і співробітників нижчого рівня. Тому в організації може бути кілька співробітників, які займаються стратегією, відкидаючи усталену думку про те, що весь процес стратегічного управління повинен покладатись виключно на керівництво.

Враховуючи той факт, що стратегічне управління - це управління ресурсами організації для досягнення її цілей і завдань, у ході його здійснення велику роль відіграє те, як відбувається аналіз конкурентного середовища, як проводиться внутрішній аналіз на підприємстві, оцінка стратегій, а також бачення того, як керівництво поширює загальну стратегію у всі сфери діяльності підприємства. На фоні цього саме бізнес-культура, навички та компетенція співробітників, а також організаційна структура є факторами впливу на успішність досягнення поставлених цілей [3, C. 147].

Підприємствам, які неадаптивні, може бути складно прогресувати в змінному бізнес-середовищі. Встановлення бар'єру між стратегічним плануванням та його втіленням може ускладнити для керівників оцінку ефективності досягнення мети.

Через цей контекст, керівники організацій акцентують увагу на аналізі минулих стратегій та огляді оточуючого середовища. Загальні знання використовуються для формулювання майбутніх стратегій і керівництва співробітниками, з метою забезпечення прогресу всієї організації. З цієї причини ефективне стратегічне управління вимагає як внутрішньої, так і зовнішньої перспективи. Зараз стратегічне управління з методу досягнення поставлених цілей перетворюється на спосіб життя підприємств, які прагнуть бути успішними. Це спосіб мислення, якого притримуються найкращі менеджери з наступних причин [4, C. 77]:

1. Покращене прийняття управлінських рішень: стратегічне управління забезпечує основу для кращого прийняття рішень, дозволяючи керівництву оцінювати потенційний вплив своїх рішень на загальні стратегічні цілі організації.

2. Покращена співпраця: управління стратегією заохочує співпрацю між відділами та функціями, гарантуючи, що всі працюють над тими самими цілями та завданнями.

3. Покращення організаційної ефективності: управління стратегіями також допомагає організаціям зосередитися на сферах, які потребують покращення, визначити найкращі способи досягнення своїх цілей і завдань і оцінити прогрес.

4. Ефективний розподіл ресурсів: стратегічне управління заохочує організації використовувати свої ресурси ефективніше, гарантуючи, що ресурсирозподіляються н а найважливіші сфери.

5. Підвищення задоволеності клієнтів: управління стратегіями допомагає організаціям краще розуміти своїх клієнтів і розробляти стратегії для задоволення їхніх потреб.

На практиці процес стратегічного управління варіюється залежно від специфіки діяльності в обов'язковому порядку включає наступні етапи (рис. 1).

Рис. 1. Етапи стратегічного управління, націленого на сталу трансформацію бізнесу: [5]

Так, на початковому етапі стратегічного управління підприємство повинно встановити чіткі, реалістичні цілі. Його цілі повинні відповідати, тому чого підприємство хоче досягти і чому. Після встановлення підприємство може визначити найбільш пріоритетні цілі або те, як ці цілі будуть досягнуті. На цьому етапі формується своє бачення на довгострокові та короткострокові цілі.

Після цього підприємство повинно бути в змозі вивчити, зрозуміти та кодифікувати, які внутрішні та зовнішні сили впливають на їхній бізнес і цілі, а також що їм потрібно, щоб залишатися конкурентоспроможними. На цьому етапі корисні такі аналітичні інструменти, як SWOT-аналіз.

На основі результатів аналізу підприємство може потім розробити свою стратегію, окреслюючи, як і коли воно досягне своїх цілей. На цьому етапі необхідно також визначити необхідних людей, технології та інші ресурси; як ці ресурси будуть розподілені для виконання завдань і які показники ефективності необхідні для вимірювання успіху. Також важливо отримати підтримку з боку зацікавлених сторін і бізнес-лідерів.

Окрім SWOT-аналізу, для підвищення ефективності проведеного аналізу на даному етапі можуть також застосовуватись (рис.2):

Коли стратегії визначені, аналіз здійснений, настає час для виконання. Стратегія проходить шлях від планування до реалізації. Під час цієї фази розподілені ресурси вводяться в дію відповідно до їхніх ролей і обов'язків.

Заключним етапом стратегічного управління є оцінка ефективності реалізованих стратегій за допомогою визначених метрик. Підприємство на даному етапі також перевіряє, чи є необхідність замінити неефективні стратегії більш життєздатними. Це пов'язано із тим, що для досягнення свої цілей підприємству слід продовжувати моніторинг бізнес-ландшафту та внутрішніх операцій, а також підтримувати стратегії, які довели свою ефективність.

В результаті проведення стратегічного управління на підприємстві може бути прийнято рішення про запровадження стратегічних змін.

Рис. 2. Методи аналізу в ході здійснення стратегічного управління підприємством: [6]

Стратегічні зміни на підприємстві виникають під час стратегічних трансформацій та включають в себе визначення пріоритетів адміністративних завдань, а також створення чіткої відповідності між обраною стратегією та внутрішньо-організаційними процесами.

До основних типів стратегічних змін, які можуть бути націленими на сталу трансформацію бізнесу, доцільно віднести наступні [7]:

1. Перебудова підприємства, яка передбачає фундаментальні зміни підприємства, включно із його місією та організаційною культурою.

2. Кардинальне перетворення підприємства, яке здійснюється на етапі виконання стратегії в тому випадку, коли підприємство приймає рішення про зміну галузі, і при цьому виникає необхідність запроваджувати такі зміни через його злиття з аналогічним підприємством.

3. Помірне перетворення, яке відбувається коли підприємство виходить з новим продуктом чи послугою на ринок і намагається залучити якомога більше покупців.

4. Стандартні зміни, які пов'язуються із змінами у маркетинговому середовищі і мають на меті зберегти інтерес споживачів до продукції підприємства.

5. Незмінність функціонування підприємства, коли стабільно реалізується визначена стратегія без внесення змін до неї.

У даному контексті важливим є гармонізація стратегій, які можуть закладатись в основу процесу стратегічного управління, а саме [5]: бізнес- стратегія, корпоративна, конкурентна, операційна стратегії та стратегія інновацій. Розглянемо їх детальніше.

Бізнес-стратегія зосереджена на розробці довгострокового плану дій для досягнення цілей компанії, таких як збільшення прибутку або частки на ринку. Це включає в себе аналіз поточного ринку та конкурентів, створення стратегічного бачення та встановлення завдань і цілей.

Корпоративна стратегія - це план дій, який визначає, як компанія досягне своїх цілей і завдань. Він передбачає аналіз поточного середовища, визначення стратегічних цілей і завдань і визначення найкращого способу їх досягнення.

Конкурентна стратегія - це план дій, який використовують компанії, щоб отримати перевагу над своїми конкурентами. Він передбачає аналіз конкурентів, визначення їхніх сильних і слабких сторін, а також розробку стратегій для використання можливостей і зменшення загроз.

Стратегія інновацій - це процес розробки нових продуктів, послуг і процесів, які можуть надати компанії конкурентну перевагу. Це включає визначення потреб клієнтів, мозковий штурм ідей, розробку прототипів і їх тестування.

Операційна стратегія зосереджена на тому, як оптимізувати ресурси та процеси, щоб створити цінність і досягти цілей організації. Він передбачає аналіз поточних операцій, встановлення цілей і завдань і створення планів для досягнення цих цілей.

Одним із напрямків реалізації бізнес стратегії є запровадження стратегії сталої трансформації бізнесу, яка сьогодні завойовує все більше довіру та поширеність серед компаній. Це пов'язано з тим, що саме дана стратегія формує для підприємства переваги захисту бренду та знижує ризики ділової репутації, сприяє перетворенню бізнесу на ініціативу, яка приносить користь суспільству, працівникам, партнерам, навколишньому середовищу, а також забезпечує підприємству організаційні, соціально-економічна та техніко- технологічні зміни, формує передумови фінансового успіху та зростання його конкурентоздатності на ринку.

У той же час, більшість провідних менеджерів та експертів у даній сфері єдині у думці, що ефективне стратегічне управління на засадах впровадження засад сталої трансформації бізнесу потребують стійкого фінансового базису, наявності значних ресурсних можливостей підприємства та готовності власників та менеджменту імплементувати загальновизнані принципи сталого розвитку. Слід зазначити, шо окреслений вектор є особливо актуальним для вітчизняної економіки та бізнесу, для яких, безсумнівно, попереду шлях відбудови.

Варто зазначити, що під час реалізації таких стратегій визначальним фактором успіху залишається людський фактор та компетентність управлінської ланки. Згідно із дослідженням всесвітньо відомої аудиторської компанії PwC з близько 6 тисяч опитаних респондентів, які є керівниками підприємств, лише 8% володіли якостями стратегічного лідерства. Тобто лише близько 10 частини з них можуть керувати структурними трансформаціями підприємства задля його адаптації до бізнес-середовища, розробки попереджувальних та проактивних заходів, націлених на отримання конкурентних переваг.

На основі аналізування та систематизації особливостей сучасної практики стратегічного управління, стає можливим виокремити ключові засади стратегічного лідерства (Рис. 3.). Варто зазначити, що наявність лідера, готового сприяти та підтримувати впровадження ідей сталого розвитку організації може виступати одним із ключових факторів, які визначають спроможність підприємств до сталої трансформації бізнесу. Саме тому на сьогодні надзвичайно актуальним є розуміння засад стратегічного лідерства.

Рис. 3. Засади стратегічного лідерства Джерело: розроблено автором на основі [9]

Висновки

Підсумовуючи проведене дослідження, можемо побачити, що стратегічне управління відіграє вирішальну роль у забезпеченні довгострокової успішної діяльності підприємства. Саме в ході його здійснення керівництво підприємства отримує доступ до інформації про загрози їх діяльності та найбільш ефективні шляхи їх усунення. За рахунок стратегічного управління досягається висока гнучкість та адаптивність підприємств до мінливих умов зовнішнього середовища.

Процес стратегічного управління на кожному підприємстві характеризується відмінними рисами, особливо коли мова йде про сталу трансформацію бізнесу, проте як правило він підпорядковується наступній структурованості: визначення цілей сталої трансформації, аналіз, розробка стратегій, її впровадження та кінцева оцінка результатів.

Проводячи паралель між стратегічним управлінням та його роллю у сталій трансформації бізнесу, можемо побачити, що стала трансформація виступає однією із стратегій стратегічного управління. Це ставить стратегічне управління в основу процесу сталої трансформації і показує, що воно виступає невід'ємним елементом її здійснення. В свою чергу це є основою для управління бізнесом на основі орієнтованості на створення довгострокових цінностей, які дозволяють перетворити прибуток на актив, який забезпечує інтереси всіх, зацікавлених сторін: власників, інвесторів, покупців і суспільства загалом. Наступні кроки дослідження будуть націлені на окреслення факторів та передумов формування спроможності підприємств до сталої трансформації бізнесу.

Література

1. Перерва І.О., Єдинак В.Ю. Стратегічне управління підприємством як основний інструмент в руках сучасного керівника. Innovation and Sustainability. 2022. № 3. С. 159-164.

2. Kenton W. What is strategic management? Investopedia. 2023.

3. Кононова О., Головченко Є. Сутність та зміст стратегічного управління будівельним підприємством, його особливості та переваги. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2017.№ 16(1). С. 147.

4. Артеменко Л., Рижикова Н., Лагодієнко В. Стратегічне управління як інструмент створення довгострокової цінності бізнесу. Вісник Хмельницького національного університету. 2022. № 6, Том 1. С. 75-82.

5. Strategic management: Definition, Process & Benefits. Razopray. 2023.

6. Таран-Лала О., Сухорук К. Особливості стратегічного управління підприємством. Економіка та суспільство. 2021. № 25.

7. Падерін І., Горященко Ю., Новак Є. Стратегічне управління на підприємствах малого та середнього бізнесу. Економічний вісник Донбасу. 2017. №2. С. 164.

8. Nastaran Hajiheydari. Strategic Business Management. Arabian Journal of Business Management. 2022. vol. 12 (2).

9. Praveen Ponmudiyan. Strategies in Business Management. Linkedin. 2023.

References

1. Pererva I.O., Yedynak V.Yu. (2022). Stratehichne upravlinnia pidpryiemstvom yak osnovnyi instrument v rukakh suchasnoho kerivnyka [Strategic enterprise management as the main tool in the hands of a modern manager]. Innovation and Sustainability, 3, 159-164 [in Ukrainian]

2. Kenton W. (2023) What is strategic management? Investopedia. [in English].

3. Kononova O., Holovchenko Ye. (2017) Sutnist ta zmist stratehichnoho upravlinnia budivelnym pidpryiemstvom, yoho osoblyvosti ta perevahy [The essence and content of strategic management of a construction enterprise, its features and advantages]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University, 16(1), 147 [in Ukrainian].

4. Artemenko L., Ryzhykova N., Lahodiienko V. (2022) Stratehichne upravlinnia yak instrument stvorennia dovhostrokovoi tsinnosti biznesu [Strategic management as a tool for creating long-term business value]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu - Bulletin of the Khmelnytskyi National University, 6, 75-82 [in Ukrainian].

5. Strategic management: Definition, Process & Benefits (2023). Razopray. [in English].

6. Taran-Lala O., Sukhoruk K. (2021) Osoblyvosti stratehichnoho upravlinnia pidpryiemstvom [Peculiarities of strategic enterprise management]. Ekonomika ta suspilstvo - Economy and society, 25. [in Ukrainian].

7. Paderin I., Horiashchenko Yu., Novak Ye. (2017). Stratehichne upravlinnia na pidpryiemstvakh maloho ta serednoho biznesu [Strategic management at small and medium-sized enterprises]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of Donbass, 2, 164 [in Ukrainian].

8. Nastaran, Hajiheydari (2022). Strategic Business Management. Arabian Journal of Business Management, 12 (2). [in English].

9. Praveen, Ponmudiyan (2023). Strategies in Business Management. Linkedin. [in English].

Размещено на Allbest.ru