Характеристика стратегічних напрямів адміністрування діяльністю лікарняних кас як основного елемента добровільного соціального страхування медичних працівників
Дослідження діяльності лікарняних кас як основи добровільного соціального страхування і базового елементу добровільного медичного соціального страхування. Огляд стратегічних напрямів регулювання діяльності лікарняних кас у сфері охорони здоров’я.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.06.2024 |
| Размер файла | 30,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Характеристика стратегічних напрямів адміністрування діяльністю лікарняних кас як основного елемента добровільного соціального страхування медичних працівників
Процюк Ольга Вікторівна доктор медичних наук, доцент, Національний університет управління охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
Стрельченко Оксана Григорівна доктор юридичних наук, професор, Національна академія внутрішніх справ, м. Київ
Анотація
медичне соціальне страхування лікарняна каса
У статті автором здійснено ґрунтовну характеристику діяльності лікарняних кас як добровільного громадського об'єднання, яке є базовим елементом добровільного медичного соціального страхування, що в значній мірі стає вагомою допомогою у процесі лікування особисто, а у разі відсутності потреби особисто допомагає у лікуванні тих осіб, які того потребують. Нажаль, у процесі функціонування лікарняних кас в умовах сьогодення, вони зазнають значного зменшення членів лікарняної каси через масову міграцію населення України. В результаті зменшення кількості членів лікарняних кас автором сформульовано стратегічні напрями регулювання діяльності лікарняних кас у сфері охорони здоров'я та сприяння розвитку благодійної діяльності у частині добровільного соціального страхування медичних працівників. Основними напрямками є: розширення обсягів благодійної допомоги, що надається лікарняними касами; покращення комунікації з членами лікарняних кас під час лікування; підтримка надання інформації членам лікарняних кас про механізми отримання допомоги від лікарняних кас; системна робота по залученню нових громадян до лікарняних кас; а також відновлення членства громадян, які вийшли з лікарняної каси, та покращення інформаційного іміджу лікарняної каси серед населення. Визначені напрямки функціонування лікарняних кас зумовило сформулювати програми заходів із популяризації благодійної діяльності щодо розвитку добровільного соціального страхування медичних працівників та активізації залучення нових громадян до лікарняної каси, які мають полягати у: «збереженні» існуючих платників; збільшенні кількості членів лікарняної каси; популяризація лікарняної каси через різні інтернет-платформи, збільшення виплат на витрати членів лікарняної каси у процесі лікування через підвищення цін на лікарські засоби, діагностичні, профілактичні та реабілітаційні заходи. З цією метою, автором запропоновано прийняти відповідний законодавчий акт, який досить чітко врегульовував діяльність лікарняних кас не відсилаючи до інших нормативно-правових актів.
Ключові слова: лікарняна каса, добровільне соціальне страхування, медичний працівник, член благодійної організації.
Abstract
Protsyuk Olha Viktorivna Doctor of Medical Sciences, Associate Professor, National University of Health Care Management of Ukraine named after P.L. Shupyka, Kyiv
Strelchenko Oksana Hryhorivna Doctor of Law, Professor, National Academy of Internal Affairs, Kyiv
CHARACTERISTICS OF THE STRATEGIC DIRECTIONS OF THE ADMINISTRATION OF THE ACTIVITIES OF HOSPITAL FUNDS AS THE MAIN ELEMENT OF THE VOLUNTARY SOCIAL INSURANCE OF MEDICAL EMPLOYEES
In the article, the author provides a thorough characterization of the activities of hospital funds as a voluntary public association, which is a basic element of voluntary medical social insurance, which to a large extent becomes a significant help in the process of treatment personally, and in the absence of need, personally helps in the treatment of those persons who need that. Unfortunately, in the process of functioning of health insurance funds in today's conditions, they experience a significant decrease in the number of members of the health insurance fund due to the mass migration of the population of Ukraine. As a result of the decrease in the number of members of hospital funds, the author formulated strategic directions for regulating the activity of hospital funds in the field of health care and promoting the development of charitable activities in terms of voluntary social insurance for medical workers. The main directions are: expanding the amount of charitable assistance provided by hospital funds; improving communication with members of hospital funds during treatment; support for providing information to members of health insurance funds about the mechanisms for receiving assistance from health insurance funds; systematic work to attract new citizens to hospital funds; as well as restoring the membership of citizens who left the health fund and improving the informational image of the health fund among the population. The determined directions of the operation of hospital funds led to the formulation of programs of measures to popularize charitable activities regarding the development of voluntary social insurance of medical workers and activation of the involvement of new citizens to the hospital fund, which should consist in: "saving" existing payers;
increasing the number of members of the hospital fund; popularization of the health fund through various Internet platforms, increase in payments for the expenses of the members of the health fund during the treatment process due to the increase in the prices of medicines, diagnostic, preventive and rehabilitation measures. For this purpose, the author proposed to adopt the relevant legislative act, which quite clearly regulated the activities of hospital funds without referring to other normative legal acts.
Keywords: health fund, voluntary social insurance, medical worker, member of a charitable organization.
Постановка проблеми
Українська держава вже мала певний досвід понад 24 роки з організації медичного страхування у вигляді лікарняної каси, першопочаткою з яких було створено у місті Житомирі. У зв'язку із масштабною міграцією населення, через військові дії в Україні зменшилася кількість внесків до цієї організації. Саме такий стан речей негативно впливає на подальшу її діяльність та потребує ефективних напрямків удосконалення діяльності цих суб'єктів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Формування правових основ, на які б спирався подальший розвиток лікарняних кас, не можливе без хронологічного і теоретичного дослідження їх підґрунтя. В Україні основні проблеми теорії та практики медичного страхування через лікарняні каси досліджували вчені: О. Гаманкова, О. Губар, Ю. Гришан, С. Грищук, М. Мних, В. Рудень, В. Нонко, Н, Нагайчук, Я. Шумелда та інші. Правові аспекти діяльності лікарняних кас досліджували такі вчені як Г. Ігнатьєва, Т. Камінська, Т. Клочко, О. Кузьменко, В. Колпаков, Т. Коломоєць, Я. Радиш, О. Сорока, О. Стрельченко, С. Стеценко, В. Стеценко, І. Пастух та інші. Деяким аспектам становлення страхової медицини та діяльності лікарняних кас на західноукраїнських землях присвячені наукові публікації А. Гарагашьяна [1, с. 139], Я. Радиша [2, с. 88; 3, с. 265-269], І. Фуртака [4, с. 71], Л. Давибіди [5, с. 2223; 6, с. 115-116], Р. Чорненького [7, с. 243-249]. Віддаючи належне дослідженням у цій сфері, слід зауважити, що бракує ґрунтовних досліджень, які пропонують розвиток медичного страхування через пропозиції основних напрямків удосконалення діяльності лікарняних кас.
Метою статті є дослідження діяльності лікарняних кас як основи добровільного соціального страхування та впровадження ефективних шляхів удосконалення їх подальшого функціонування.
Виклад основного матеріалу
Лікарняні каси в Україні як основний фундамент медичного страхування України є однією з форм реформування системи охорони здоров'я, що виникла як відповідь громадян на обмежені можливості державних фінансів у забезпеченні якісної та доступної медичної допомоги. Метою його створення є збір коштів від населення на добровільних засадах та солідарне забезпечення медикаментами для амбулаторного лікування, стаціонарного лікування, діагностики та тестування обладнання на солідарних засадах. Залежно від статутних повноважень, за рахунок коштів лікарняної каси можуть також надаватися медикаменти іншим категоріям громадян, а також безповоротна фінансова допомога для покращення фізичного та технічного стану закладів охорони здоров'я [8, с. 177].
Створення та діяльність лікарняних кас ґрунтується на добровільній участі, рівності членів, автономії, законності та прозорості, а також має публічний характер, що узгоджується із взаємодією з органами публічної адміністрації сфери охорони здоров'я. Діяльність лікарняної каси не має на меті отримання прибутку. З наказів зрозуміло, що Міністерство охорони здоров'я України підтримує діяльність лікарняної каси, зокрема таких як: Накази Міністерства охорони здоров'я «Про функціонування лікарняних кас» від 09.07.2003 р. за № 315, «Про взаємодію лікарняних кас, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та закладів охорони здоров'я» від 11.08.2005 р. за № 400, у яких також рекомендується сприяти діяльності регіональних (обласних) лікарняних кас. У Міністерстві охорони здоров'я України затверджені «Методичні рекомендації щодо організаційних та функціональних засад діяльності регіональних лікарняних кас» [9].
В сучасних умовах реформування сфери охорони здоров'я та недостатнього фінансування цієї сфери (в рамках «Програми медичних гарантій») розвиток суспільно-солідарної системи, що спирається на принципи страхування (лікарняних кас), є достатньо актуальним [10].
Формується мінлива система взаємодії між основними учасниками процесу організації та надання медичної допомоги, в якій лікарняна каса виступає незалежним від держави та бюджетних процесів суб'єктом додаткового фінансування. Лікарняні каси слід розглядати як один із напрямів соціального захисту місцевих громад та залучення додаткових позабюджетних коштів у сферу охорони здоров'я на регіональному рівні [11].
Наразі діяльність лікарняних кас може здійснюватися у двох організаційно-правових формах: як громадські організації (відповідно до Закону України "Про громадські об'єднання" (2012)) [12] або як благодійні організації (фонди) (відповідно до Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" (2012)) [13]. Створення лікарняної каси як незалежної недержавної громадської або благодійної організації визначає порядок використання коштів та можливість громадського контролю за якістю медичного обслуговування членів лікарняної каси. За даними Міністерства юстиції України, станом на січень 2023 року в різних регіонах України налічувалося 288 організацій зі словосполученням «лікарняна каса» у назві. З них 172 (59%) були зареєстровані як благодійні фонди та 119 (41%) - як громадські організації. Однак варто зазначити, що жоден із законів не дозволяє лікарняним касам повноцінно виконувати свої статутні завдання. Тому необхідно законодавчо врегулювати діяльність лікарняних кас. З цією метою до Верховної Ради України були подані законопроекти № 4560а (2014), № 1377 (2015); № 5664 (2017) «Про лікарняні каси». Однак вони не були прийняті, а у 2018 році в парламенті був зареєстрований законопроект «Про вирішення проблем в окремих сферах медичного обслуговування» № 7480 (про лікарняні каси), до редакції якого у жовтні 2019 року були внесені зміни (№ 2245). Наразі він перебуває на розгляді в Комітеті Верховної Ради [14], який знаходиться без активного просування його на голосування.
Законопроект визначає організаційно-правові та економічні засади фінансово-правового регулювання діяльності лікарняних кас. Законопроект спрямований на створення умов для активізації інвестиційної діяльності у сфері охорони здоров'я шляхом концентрації ресурсів на наданні медичної допомоги населенню різних регіонів. Він також має на меті гарантувати державну підтримку та створити умови для діяльності лікарняних кас відповідно до законодавства України.
Законопроект визначає наступні терміни:«лікарняна каса» як добровільне, неприбуткове об'єднання фізичних та/або юридичних осіб приватного права, діяльність якого спрямована на задоволення потреб у лікуванні та/або медичному обслуговуванні його членів (осіб, які мають право на членство у лікарняній касі) відповідно до принципів захисту суспільних інтересів у сфері охорони здоров'я; а також «адресна допомога» як адресна благодійна (майнова) допомога (лікарські засоби, донорські частини, протезні вироби), що надається за рахунок коштів Лікарняної каси для лікування та/або медичного обслуговування її членів (осіб, які мають право на членство в Лікарняній касі), на умовах та за напрямами витрат, визначеними Лікарняною касою та ортопедичного обладнання, медичної техніки тощо), у тому числі, але не виключно, на придбання [15].
Необхідно розглянути наукові погляди щодо розуміння «лікарняної каси».
Згідно із тлумаченням Словника сучасної економіки Б. Райзберга, лікарняна каса - це «установа соціального страхування, яка виплачує застрахованим особам допомогу по тимчасовій непрацездатності або оплачує медичні витрати у разі загального захворювання чи пологах» [16]. Узагальнюючи положення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація працівників лікарняних кас України» (створена 26 липня 2007 року), лікарняні каси (медичні каси) - це благодійні добровільні, недержавні, неприбуткові або громадські організації з членством, засновані на принципах солідарності та страхових технологіях. Вони здійснюють добровільне медичне страхування ("ДМС") [17].
У багатьох країнах схеми лікарняних кас органічно інтегровані в систему ОМС. Найяскравішим прикладом є німецька система Бісмарка, яка також використовується як основа в Австрії, Франції, країнах Бенілюксу, Латинської Америки та постсоціалістичних країнах-членах ЄС (хоча між країнами існують відмінності). У Німеччині соціальне страхування історично розвинулося з незалежних лікарняних кас. Це стало прототипом сучасної системи.
Альтернативою німецькій системі є Національна система охорони здоров'я є британська система Беверіджа, яка має певну схожість із радянською бюджетною моделлю Н. Семашко. Основним джерелом фінансування охорони здоров'я є податкові надходження до державного бюджету (наприклад, 92,5% у Великобританії). Сектор охорони здоров'я управляється державними органами. Існує система обов'язкового медичного страхування, але вона дуже обмежена. Ця модель також характерна для Данії, Ірландії, Ісландії, Канади, Скандинавських країн, частини Італії, Греції та Португалії.
Згідно із останнім законопроектом № 2597-1 від 5 квітня 2013 року, в Україні пропонується запровадити варіант медичного страхування, подібний до Бісмарківської системи. І це не випадково. Адже німецька страхова медицина розвивається вже понад століття і якість лікування в ній добре відома у всьому світі. Водночас німецька система має багатий досвід управління фондами охорони здоров'я і так чи інакше покладається на їх функціонування. Певною мірою держава знімає з себе «тягар» власне організації охорони здоров'я і перекладає його на некомерційні автономні організації, страхові компанії, місцеві органи влади та їхні фонди. Іншими словами, система лікарняних кас використовується як доповнення до обов'язкового медичного страхування. Однак, останній законопроект України (як і попередні законопроекти) не передбачає створення лікарняних кас як елементу системи загальнообов'язкового медичного страхування. Порушення цієї системи за принципом системності тягне за собою зміну характеру системи в цілому.
У деяких країнах Східної Європи, країнах Балтії та Республіці Молдова система ОМС є єдиним національним фондом з розгалуженою мережею підпорядкованих йому регіональних страхових фондів. В Естонії національною надбудовою є лікарняна каса, яка є єдиною страховою організацією, що здійснює обов'язкове медичне страхування [18; 19].
Відразу після здобуття незалежності уряд Естонії об'єднав три міністерства (Міністерство охорони здоров'я, Міністерство соціального забезпечення та Міністерство праці) в Міністерство соціальної політики, а 1 січня 1992 року запровадив систему органів місцевого самоврядування. При цьому існуючі міністерства лише готують нові проекти для затвердження парламентом, тоді як так зване Міністерство охорони здоров'я видає ліцензії на експлуатацію та управління лікарнями.
Натомість у Німеччині державне медичне страхування забезпечують оплату медичних послуг, що виходять за рамки програми обов'язкового медичного страхування. Ці фонди виконують важливу функцію. Вони використовують недержавні ресурси для охорони здоров'я і збільшують свої фінансові ресурси. Наприклад, у Греції, яка перебуває в процесі створення національної системи охорони здоров'я, великі клініки та сільська медицина фінансуються з державного бюджету, тоді як амбулаторна допомога покривається страхуванням. У системі обов'язкового медичного страхування лікарняна каса виконує як мікроекономічні, так і медичні функції. Лікарняна каса має можливість виявляти медичні проблеми на ранній стадії, проводити відповідні спостереження, аналізи та статистичні дослідження, ефективно збирати цю інформацію та доводити її до відома державних установ без додаткових фінансових витрат. Звісно, Єдина лікарняна каса Естонії також готує бюджет медичного страхування, подає його на затвердження Правлінню лікарняної каси, веде облік застрахованих осіб, надає компенсації з тимчасової непрацездатності, розглядає заяви застрахованих осіб тощо. Крім того, організація охорони здоров'я фокусується на формуванні нової психології потенційного пацієнта. Адже у випадку безробіття лікарняна каса надає допомогу лише протягом двох місяців, після чого сплачені внески обнуляються [20, с. 10]. Таким чином, лікарняна каса, в якій би формі вона не існувала, мінімізує недосконалість держави на макрорівні, а саме неспроможність визначити та задовольнити всі потреби в охороні здоров'я на місцях через ієрархічність структур та бюрократію.
У Федеративній Республіці Німеччина існують різні типи лікарняних кас: регіональні та федеральні, професійні та територіальні. Щорічні ставки внесків до всіх лікарняних кас встановлені на однаковому рівні для всіх категорій працівників. Наприклад, працівники сплачують до лікарняних кас приблизно 12-16% свого доходу [21, с. 171]. Медичне страхування оплачує медичні послуги, надані застрахованим особам. Воно також оплачує лікарняні пацієнтам. Більшість працюючих німців є членами вільно обраних місцевих (районних) лікарняних кас. Кошти, призначені для пенсійного страхування, перераховуються до Федерального міністерства праці, яке відшкодовує витрати на лікування у разі настання страхового випадку. Однак великі компанії з кількістю працівників понад 450 осіб створюють власні фонди. Працівники також можуть застрахувати свої сім'ї. Щомісяця до внеску працівника додається внесок роботодавця, і ця сума виплачується застрахованій особі. Особи, зайняті в сільському господарстві, можуть мати лікарняну касу при своїй професійній асоціації. Окремі лікарняні каси організовуються для працівників, торгових агентів, технічного персоналу тощо. З юридичної точки зору, чи є застрахована особа членом певного типу фонду, залежить від закону та статусу цього фонду. В інших країнах, таких як Естонія, страхування часто здійснюється через роботодавців, які реєструють своїх працівників, але може здійснюватися і самостійно.
Створення лікарняних кас передбачає розвиток договірних відносин, які відтворюють стабілізуючий ефект в умовах ринкової невизначеності та ризиків, у тому числі на страховому ринку. Власники контрактів поступово вчаться реагувати на потреби своїх пацієнтів. У Німеччині трудові договори укладаються між працівником і роботодавцем у перший день роботи. Роботодавець повідомляє про це відповідну лікарняну касу. Після вибору страхового полісу укладається договір з лікарняною касою. Клієнт може зателефонувати до свого страхового агента або отримати договір поштою. Якщо клієнт не задоволений полісом, він може змінити його лише через рік. Після підписання договору лікарняна каса надсилає поліс застрахованій особі та її родині. Застрахована особа отримує страховий номер, свідоцтво соціального страхування (на кшталт соціального паспорта) та довідку для реєстрації внесків на соціальне страхування, яку заповнює роботодавець. У разі зміни місця роботи працівник передає її іншому роботодавцю.
На додаток до цих функцій, лікарняна каса зосереджується на максимальному задоволенні потреб людей у сфері охорони здоров'я в умовах обмежених економічних та медичних ресурсів. Естонська лікарняна каса контролює виконання договорів про надання медичних послуг і перевіряє їхню якість. У німецькій системі ця функція найбільш ефективно виконується у професійних лікарняних кас, де також набирає обертів тенденція до превентивної діяльності. Вони працюють над попередженням надзвичайних ситуацій на підприємствах та інформуванням про несприятливі умови праці. У разі виникнення небезпеки для застрахованої особи лікарняна каса зобов'язана повідомити про це застраховану особу, а також роботодавця. Таким чином, Лікарняні каси додатково підвищують рівень соціального захисту працівників. Цьому також сприяє демократичний спосіб роботи. Рішення приймаються зборами представників (роботодавців та застрахованих осіб підприємства), які регулюють роботу фонду, затверджують бюджет та обирають правління [21, с. 170-176].
У контексті діяльності лікарняних кас у сфері охорони здоров'я варто відзначити найбільш потужну в Україні благодійну організацію «Лікарняна каса Житомирської області», яка функціонує уже 24 роки і об'єднує 190 893 тисяч осіб, що складає 17 % від населення Житомирщини. У 2024 році до лікарняної каси долучились 633 осіб. Протягом 2024 року за медичною допомогою звернулося 34 403 осіб. В 2024 році витрачено на ліки 13 357 872 гривень.
Саме лікарняна каса стала потужним джерелом позабюджетного фінансування медичної галузі. За даними звітів організації [47, 48], протягом 2019-2023 років лікарняна каса витратила на основну статутну діяльність 289,2 млн грн (2019 рік -57,2 млн грн, 2020 - 63,6 млн грн, 2021 - 63,1 млн грн, 2022 - 51,0 млн грн, 2023 - 54,3 млн грн). Скорочення витрат у 2022-2023 роках пов'язано із військовими діями, в результаті якої відбулося зменшення кількості звернень громадян до медичних закладів, особливо в частині стаціонарної (госпітальної допомоги). Відповідно, було проведено переорієнтування на розширення фінансування амбулаторної допомоги членам лікарняної каси - збільшені перелік та розмір оплати за проведення лабораторних та інструментальних досліджень у комунальних та приватних медичних закладах, а також розширені переліки діагнозів та лікарських засобів, за які лікарняна каса оплачує аптечним закладам. У результаті цього у 2022 році частка витрат на «стаціонарну» допомогу в структурі видатків склала 50 % (27,1 млн грн), тоді як у 2017 році цей показник становив 77 % (44,3 млн грн).
Станом на 01 січня 2023 року в лікарняній касі перебувало 197 190 жителів області, що становить 16,5% від загальної кількості населення. Протягом 2022 року до лікарняної каси приєдналися 3793 громадян (за аналогічний період 2021 - 4561), з них поновилися 1007 осіб. За 2022 рік планувалися надходження в розмірі 71 млн 794 тис. грн, фактичні надходження становили 65 млн 111 тис. грн. Витрати склали 72 млн 737 тис. грн. Різниця між надходженнями та витратами за 2022 рік - «-» 7 млн 627 тис. грн. Витрати на адміністративно-господарську діяльність становили 18,3 %. Всього за 2022 рік витрачено на забезпечення ліками та виробами медичного призначення, обстеження понад 60 млн грн. З них витрачено на закупівлю ліків та виробів медичного призначення шляхом централізованого п остачання понад 25 млн грн. Отримали медичну допомогу за рахунок лікарняної каси в умовах цілодобового стаціонару майже 26 тис. осіб. Надано членам лікарняної каси за амбулаторними рецептами через аптечну мережу, а також з аптек для стаціонару ліків на суму понад 20,0 млн грн, оплачено аптекам понад 56 тис. рецептів. Кількість випадків інструментальних та лабораторних обстежень за рахунок лікарняної каси становила майже 85 тис., витрачено понад 14 млн грн.
Основною причиною негативного фінансового стану є зростання вартості медикаментів та виробів медичного призначення, середній показник зростання в аптеках (ліки для амбулаторного лікування) становить 70%. За результатами аналізу динаміки цін за договорами постачання протягом липня 2022 - січня 2023 року встановлено, що медикаменти зросли на 30-39 %, перев'язувальні матеріали - зростання на 22-46 %, реактиви - зростання на 32 %, розчини - зростання на 21-30 %, системи, шприци - зростання на 29-52 %. Протягом 2022 року відбувалося розширення благодійних програм лікарняної каси та зростання доступності допомоги для членів лікарняної каси. У 2023 році за зверненнями громадян згідно з рішеннями правління було здійснено відшкодування витрат за лікування для 196 громадян. Загальна сума витрат на повернення коштів за лікування становила 757 028 грн. Продовжується благодійна діяльність організації. Протягом 2022 року за кошти лікарняну касу надавалися медикаменти іншим категоріям населення (військові, ВПО) - надано медичну допомогу 2244 особам на суму 812,5 тис. грн, закуплено та передано військовим госпіталям та медичним підрозділам ЗСУ ліків та виробів медичного призначення на суму 263 тис. грн. Під патронатом лікарняної каси знаходиться 323 дітей-сиріт, проліковані 23 дітей на суму 8,2 тис. грн.
Отож, перевагами вступу до лікарняної каси є: невеликі щомісячні внески, вільний вступ до лікарняної каси не залежно від віку та стану здоров'я, відсутність обмежень на суму витрат та кількість звернень; значний обсяг покриття витрат на медичне обслуговування так як оплата медикаментів покривається як для амбулаторного так і для стаціонарного лікування; оплата широкого спектру лабораторних та апаратних досліджень; часткова оплата хірургічного лікування в приватних медичних закладах; інформаційна підтримка - наявність у кожному медичному закладі представника лікарняної каси, цілодобова гаряча лінія, соціальні мережі, анкетування після лікування; раціональне використання коштів - закупівля ефективних препаратів, контроль за відповідністю лікарських призначень клінічним протоколам та інструкції до лікарняної каси. З огляду на наведені переваги перебування громадян в лікарняній касі варто було б очікувати постійного зростання кількості членів організації, але протягом останніх років спостерігається зменшення кількості платників лікарняної каси [22].
Відповідно, актуальним питанням збільшення членів лікарняної каси зумовило необхідність розробки програми заходів з популяризації благодійної діяльності та активізації залучення нових громадян до лікарняної каси, які мають полягати в: 1) «збереженні» існуючих платників; 2) збільшенні кількості населення, що перебуває в лікарняній касі. За першим напрямком визначено наступні пункти: а) розширення допомоги, яку громадяни отримують за рахунок лікарняної каси; б) оновлення переліків медикаментів (амбулаторне, стаціонарне лікування) з урахуванням пропозицій членів лікарняної каси; в) збільшення охоплення членів лікарняної каси лабораторними та інструментальними обстеженнями - розширення переліку лабораторних обстежень та співпраці з приватними медичними закладами; г) провадження нових методів співпраці з аптечними закладами (електронні рецепти); д) покращення комунікації з членами лікарняної каси під час/після їх лікування; є) запровадження охоплення членів лікарняної каси, госпіталізованих в цілодобовий стаціонар, телефонною співбесідою з лікарями- експертами не пізніше наступного дня їх госпіталізації; к) запровадження 90% інформування членів лікарняної каси про витрати на лікування (стаціонарно та амбулаторно) шляхом інформаційних повідомлень та розміщення даних на сайті лікарняної каси; л) анкетування понад 60% членів лікарняної каси щодо отриманої медичної допомоги (стаціонар, амбулаторно) шляхом телефонних комунікацій та/або заповнення анкети на сайті лікарняної каси; м) анкетування членів лікарняної каси, які перестали сплачувати внески, щодо причин такого рішення; н) інформаційна підтримка членів лікарняної каси, що на даний час не лікуються; о) розробка, оновлення, розміщення в ЗМІ та соцмережах інформаційних матеріалів щодо видів та шляхів отримання допомоги від лікарняної каси; п) розробка та впровадження індивідуальної програми лояльності для членів ЛК, які не лікувалися за рахунок лікарняної каси і сплачували внески понад 10 років; р) розробка та впровадження програми лояльності для колективів підприємств, у яких надходження значно перевищують витрати на лікування. Запровадження цієї частини програми з визначеними індикаторами досягнення результатів та відповідальними особами по кожному пункту приведе до зменшення кількості осіб, які припиняють сплачувати внески, та стабілізації надходжень коштів. Шляхи впровадження другого напрямку (збільшення кількості населення, яке перебуває в лікарняній касі) були визначені наступні: 3) Залучення нових громадян до лікарняної каси: а) розробка та впровадження рекламно- маркетингових програми щодо вступу до лікарняної каси (програми пільгового вступу (через місяць після сплати, а не через три), розміщення відеороликів у громадському транспорті, сайті, соцмережах; б) відновлення перебування в лікарняній касі (кількість осіб, що припинили сплачувати внески, становить понад 90 тисяч); г) індивідуальне телефонне інформування співробітниками ЛК виключених громадян щодо можливості поновлення в лікарняній касі (згідно з календарним планом та визначеною кількістю додзвонів); д) інформування представників колективів про можливість пільгового поновлення співробітників; ж) інформація в соцмережах щодо поновлення не рідше одного разу на тиждень; 4) покращення інформаційного іміджу лікарняної каси серед населення: а) паперові/електронні листи на керівників громад щодо обсягів надання допомоги за рахунок лікарняної каси членам громади за попередні роки; б) листи на керівників медичних закладів щодо обсягів отриманої допомоги та витрати на лікування співробітників; в) листи на керівників підприємств щодо змін в роботі лікарняної каси, можливості поновлення співробітників; г) розробка «Дорожньої карти» члена лікарняної каси щодо механізмів отримання допомоги та інформаційної підтримки, видача при отриманні посвідчення разом з положеннями; д) розміщення позитивної інформації щодо діяльності ЛК в соцмережах та сторінках партнерів; є) запровадження Viber, WhatsApp та Telegram каналів інформування; ж) збільшення числа підписників у соцмережах Facebook та Instagram; з) розміщення відеоінформації щодо лікарняної каси в точках партнерів (Санітас, Асклепій, Інвіво); д) розміщення QR-кодів з пропозицією залишити відгук/оцінити роботу у філіях лікарняної каси та у точках партнерів; є) опитування членів лікарняної каси щодо якості обслуговування при видачі посвідчення члена лікарняної каси.
Актуальним для обох напрямків досягнення стратегічної мети щодо збільшення кількості платників є поширення мобільного застосунку «Лікарняна каса», який може використовуватися як електронне посвідчення члена лікарняної каси. У ньому розміщені основні довідкові документи лікарняної каси (переліки, положення), наявна інформація щодо сплачених коштів та витрат лікарняної каси на лікування. Відмічено негативну динаміку щодо кількості осіб, які перебувають в лікарняній касі, тому розроблено стратегічні напрями регулювання діяльності лікарняних кас у сфері охорони здоров'я в частині популяризації благодійної діяльності, які полягали у здійсненні заходів щодо продовження перебування населення в лікарняній касі та залучення нових громадян. До основних напрямів віднесено розширення обсягів благодійної допомоги за рахунок лікарняної каси, покращення комунікації з членами лікарняної каси в процесі лікування, інформаційна підтримка членів лікарняної каси щодо механізмів отримання допомоги від лікарняної каси, системна робота щодо залучення нових громадян до лікарняної каси, заходи щодо відновлення перебування в лікарняній касі виключених громадян, покращення інформаційного іміджу лікарняної каси серед населення.
Література
1. Харахашян А., Паращак П. Розквіт охорони здоров'я на радянському Прикарпатті. Київ : Здоров'я, 1972. 139 с.
2. Радиш Я.Ф. Медичне страхування : навчальний посібник. Київ : Вид-во НАДУ, 2005. 88 с.
3. Радиш Я.Ф., Сорока О. Медичне страхування на Прикарпатті впродовж 80-х років ХІХ вул. - 30-х років ХХ ст.: історичні та правові аспекти (наукова проблема і важлива складова навчальної дисципліни) : матеріали VI Всеукраїнської (V Міжнародної) науково- практичної конференції з медичного права (м. Львів 24-26 квітня 2012 р.). Львів : ЛОБФ «Медицина і право», 2012. С. 265-269.
4. Фуртак І. Історичні аспекти державного управління впровадженням страхової медицини в Україні. // Ефективність державного управління: зб. наук. пр. Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. 2010. Вип. 25. С. 71.
5. Давибіда Л. Каси хворих у Галичині (1919-1933 рр.): історичний аспект. Галичина. 2013. гл. 22-23. С. 232-237. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nikp_2013_22-23_29. (дата звернення 18.03.2024).
6. Давибіда Л. Впровадження елементів страхової медицини в Галичині у міжвоєнний період (1918-1939 рр.): історичний аспект // Науковий вісник Чернівецького університету. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. 2013. Вип. 676-677. С. 114-118. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvchnuipmv_2013_676-677_22 (дата звернення 18.03.2024).
7. Таран В.В., Вороненко Ю.В. Страницы истории страховой медицины. Страховая медицина (вопросы, теории, истории, опит, перспективы развития). Материалы выездного пленума Всесоюзного общества историков медицины. Луганск. 1991.С. 49-51.
8. Животенюк В. П. Організаційно-правові основи розвитку лікарняних кас та механізмів регулювання надання медичної допомоги // Науковий вісник академії муніципального управління. Серія: Управління. 2013. № 1. С. 176-183.
9. Москаленко В. Ф., Парій В. Д., Грищук С. М., Мишківський В. С. Організаційні та функціональні засади діяльності регіональних лікарняних кас (методичні рекомендації). Житомир: Полісся, 2013. 63 с.
10. Грищук С. М. Результати анкетування населення щодо діяльності “Лікарняної каси Житомирської області”. Соціальна фармація: стан, проблеми та перспективи: Міжнар. наук.-практ. конф., 2014. С. 424-426.
11. Ігнатьєва Г. Використання досвіду функціонування суспільно-солідарної системи керованої медичної допомоги в умовах децентралізації управління системою охорони здоров'я України // Публічне адміністрування: теорія та практика. 2014. Вип. 1. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Patp_2014_1_9 (дата звернення 18.03.2024).
12. Про громадські об'єднання : Закон України від 22 березня 2012 року № 4572-VI. Дата оновлення: 21.03.2023 р. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 1. Ст.1.
13. Про благодійну діяльність та благодійні організації : Закон України 5 липня 2012 року № 5073-VI. Дата оновлення 08.11.2023 р. Відомості Верховної Ради. 2013. № 25. Ст.252.
14. Про врегулювання питань в окремих галузях охорони здоров'я : Проект Закону України. URL:https://www.apteka.ua/article/517742 (дата звернення 18.03.2024).
15. Грищук С. М. Механізми законодавчого врегулювання діяльності лікарняних кас в Україні. URL:http://eprints.zu.edu.ua/37205/1/1.9%D0%9C%D0%B0%D1%83%D0% BF2_removed.pdf (дата звернення 18.03.2024).
16. Современный экономический словарь / Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовский, Е. Б. Стародубцева. 2-е изд., испр. Л, 1999. С. 479. URL:http://academic.ru/dic.nsf/econ_ dict/3670. (дата звернення 18.03.2024).
17. Реформування охорони здоров'я в Україні // Офіціційний сайт Всеукраїнської громадської організації (ВГО) «Асоціація працівників лікарняних кас України». URL: http://likkasa.com/?page_id=306. (дата звернення 18.03.2024).
18. Лесков С. Здоровье без Минздрава: как болеют и лечатся эстонцы. Коммерсантъ. 2013. № 210. С. 8.
19. Камінська Т. М., Клочко Т. Ю. Економічні та правові засади функціонування лікарняних кас у медичному страхуванні // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». № 1 (16) 2014. С. 111-121.
20. Мартынович А. Здравоохранение Прибалтики - тернистый путь к европейским стандартам // Здоров'я України : медицинская газета. 2009. № 4. С. 10-11.
21. Стеценко В. Ю. Обов'язкове медичне страхування в Україні (адміністративно- правові засади запровадження) : монографія. К. : Атіка, 2010. 320 с.
22. Oksana G. Strelchenko, Igor D. Pastukh, Oleksandr S. Dotsenko, Iryna G. Bukhtiyarova, Svitlana P. Koshova (2024). Protection of the rights of healthcare workers in the light of european integration processes. Clinical and Preventive Medicine. № 1 (31). С. 130-139.
References
1. Harahashian A., Parashchak P. (1972). Rozkvit okhorony zdorovia na radianskomu Prykarpatti [The flourishing of health care in the Soviet Carpathian region]. Kyiv : Zdorovia, 139.
2. Radysh Ya.F. (2005). Medychne strakhuvannia [Medical insurance]. Kyiv : Vyd-vo NADU [in Ukrainian].
3. Radysh Ya.F. & Soroka O. (2012). Medychne strakhuvannia na Prykarpatti vprodovzh 80-kh rokiv KhIKh st. - 30-kh rokiv KhKh st.: istorychni ta pravovi aspekty (naukova problema i vazhlyva skladova navchalnoi dystsypliny) [Medical insurance in Prykarpattia during the 1980s, XIX st. - 30s of the XX century: historical and legal aspects (a scientific problem and an important component of the educational discipline):. Proceedings from MIIM '12: VI Vseukrainskoi (VMizhnarodnoi) naukovo-praktychnoi konferentsii z medychnohoprava materials of the - VI All- Ukrainian (VInternational) Scientific and Practical Conference on Medical Law. (pp. 265-269). Lviv : LOBF «Medytsyna i pravo» [in Ukrainian].
4. Furtak I. (2010). Istorychni aspekty derzhavnoho upravlinnia vprovadzhenniam strakhovoi medytsyny v Ukraini [Historical aspects of state management of the introduction of insurance medicine in Ukraine]. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia: zb. nauk. pr. Lvivskoho rehionalnoho instytutu derzhavnoho upravlinnia Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy - Efficiency of public administration: coll. of science Ave. of the Lviv Regional Institute of Public Administration of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, 25. [in Ukrainian].
5. Davybida L. (2013). Kasy khvorykh u Halychyni (1919-1933 rr.): istorychnyi aspekt. Halychyna [Sickness funds in Galicia (1919-1933): historical aspect. Galicia], 22-23. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nikp_2013_22-23_29 [in Ukrainian].
6. Davybida L. (2013). Vprovadzhennia elementiv strakhovoi medytsyny v Halychyni u mizhvoiennyi period (1918-1939 rr.): istorychnyi aspekt [Implementation of elements of insurance medicine in Galicia in the interwar period (1918-1939): historical aspect]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Istoriia. Politychni nauky. Mizhnarodni vidnosyny - Scientific Bulletin of Chernivtsi University. History. Political sciences. International relations, 676-677. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvchnuipmv_2013_676-677_22 [in Ukrainian].
7. Taran V.V. & Voronenko Yu.V. (1991). Stranytsbi ystoryy strakhovoi medytsynbi // V.V. Taran,. Strakhovaia medytsyna (voprosbi, teoryy, ystoryy, opyt, perspektyvbi razvytyia). Materyalbi vbiezdnoho plenuma Vsesoiuznoho obshchestva ystorykov medytsynbi [Pages of the history of insurance medicine. Insurance medicine (issues, theories, history, experience, development prospects). Materials of the visiting plenum of the All-Union Society of Historians of Medicine.]. Luhansk, 49-51. [in Ukrainian].
8. Zhyvoteniuk V. P. (2013). Orhanizatsiino-pravovi osnovy rozvytku likarnianykh kas ta mekhanizmiv rehuliuvannia nadannia medychnoi dopomohy [Organizational and legal foundations of the development of hospital funds and mechanisms for regulating the provision of medical care] Naukovyi visnyk akademii munitsypalnoho upravlinnia. Seriia: Upravlinnia - Scientific Bulletin of the Academy of Municipal Management. Series: Management, 1, 176-183. [in Ukrainian].
9. Moskalenko V. F. & Parii V. D. & Hryshchuk S. M. & Myshkivskyi V. S. (2013). Orhanizatsiini ta funktsionalni zasady diialnosti rehionalnykh likarnianykh kas (metodychni rekomendatsii) [Organizational and functional principles of the activity of regional hospital funds (methodical recommendations)]. Zhytomyr: Polissia, 63 s. [in Ukrainian].
10. Hryshchuk S. M. (2014). Rezultaty anketuvannia naselennia shchodo diialnosti “Likarnianoi kasy Zhytomyrskoi oblasti”. Sotsialna farmatsiia: stan, problemy ta perspektyvy: Mizhnar. nauk.-prakt. konf. [The results of a population survey regarding the activities of the "Hospital Fund of Zhytomyr Region". Social pharmacy: state, problems and prospects: International. science and practice conf.], 424-426. [in Ukrainian].
11. Ihnatieva H. (2014). Vykorystannia dosvidu funktsionuvannia suspilno-solidarnoi systemy kerovanoi medychnoi dopomohy v umovakh detsentralizatsii upravlinnia systemoiu okhorony zdorovia Ukrainy [Using the experience of functioning of the social solidarity system of managed medical care in the conditions of decentralization of management of the health care system of Ukraine]. Publichne administruvannia: teoriia ta praktyka - Public administration: theory and practice, 1. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Patp_2014_1_9 (data zvernennia 18.03.2024). [in Ukrainian].
12. Zakon Ukrainy Pro hromadski obiednannia : pryiniatyi 22 ber. 2012 roku № 4572-VI [Law of Ukraine on innovative activity from March 22, 2012, № 4572-VI]. (2012, March 22). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. Kyiv: Parlam. Vyd-vo [in Ukrainian].
13. Zakon Ukrainy Pro blahodiinu diialnist ta blahodiini orhanizatsii : pryiniatyi 5 lyp. 2012 roku № 5073-VI. [Law of Ukraine on innovative activity from Yule 05, 2012, № 5073-VI]. (2012, Yule 05). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. Kyiv: Parlam. Vyd-vo [in Ukrainian].
14. Proekt Zakonu Ukrainy «Pro vrehuliuvannia pytan v okremykh haluziakh okhorony zdorovia» Retrieved from https://www.apteka.ua/article/517742 (data zvernennia 18.03.2024). [in Ukrainian].
15. Hryshchuk S. M. Mekhanizmy zakonodavchoho vrehuliuvannia diialnosti likarnianykh kas v Ukraini [Mechanisms of legislative regulation of the activity of hospital funds in Ukraine]. Retrieved from http://eprints.zu.edu.Ua/37205/1/1.9%D0%9C%D0%B0%D1%83%D0%BF2_ removed.pdf (data zvernennia 18.03.2024). [in Ukrainian].
16. Raizberh B. A. & Lozovskyi L. Sh. & Starodubtseva E. B. (1999). Sovremenmii эkonomycheskyi slovar [Modern economic dictionary]. 2-e yzd., yspr. L, S. 479. Retrieved from http://academic.ru/dic.nsf/econ_dict/3670. (data zvernennia 18.03.2024). [in Ukrainian].
17. Reformuvannia okhorony zdorovia v Ukraini [Health care reform in Ukraine] // Ofitsitsiinyi sait Vseukrainskoi hromadskoi orhanizatsii (VHO) «Asotsiatsiia pratsivnykiv likarnianykh kas Ukrainy». Retrieved from http://likkasa.com/?page_id=306. (data zvernennia 18.03.2024). [in Ukrainian].
18. Leskov S. (2013). Zdorove bez Mynzdrava: kak boleiuty lechatsia эstontsы [Health without the Ministry of Health: how Estonians are sick and treated]. Kommersantb, 210, 8. [in Ukrainian].
19. Kaminska T. M. & Klochko T. Yu. (2014). Ekonomichni ta pravovi zasady funktsionuvannia likarnianykh kas u medychnomu strakhuvanni [Economic and legal principles of functioning of hospital funds in medical insurance]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Bulletin of the National University "Law Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise", 1 (16), 111-121. [in Ukrainian].
20. Martanovych A. (2009). Zdravookhranenye Prybaltyky - ternystbii put k evropeiskym standartam [Healthcare of the Baltics - a thorny path to European standards]. Zdorovia Ukrainy : medytsynskaia hazeta - Health of Ukraine: medical newspaper, 4, 10-11. [in Ukrainian].
21. Stetsenko V. Yu. (2010). Oboviazkove medychne strakhuvannia v Ukraini (administratyvno-pravovi zasady zaprovadzhennia) : monohrafiia. K. : Atika,. 320 s. [in Ukrainian].
22. Oksana G. Strelchenko & Igor D. Pastukh & Oleksandr S. Dotsenko & Iryna G. Bukhtiyarova & Svitlana P. Koshova (2024). Protection of the rights of healthcare workers in the light of european integration processes. Clinical and Preventive Medicine, 1 (31),130-139. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Сутність і роль соціального трипартизму в діяльності персоналу підприємства, його методи та показники, інформаційне забезпечення, закордонний досвід. Аналіз діяльності персоналу підприємства в умовах соціального трипартизму, заходи щодо вдосконалення.
дипломная работа [313,8 K], добавлен 16.06.2011Теоретично-методичні засади управління розвитком організації, розробка стратегічних напрямів процесу на сьогодні. Аналіз управління розвитком ТОВ "Ветта". Обґрунтування принципових засад та напрямів управління розвитком підприємства, що вивчається.
дипломная работа [257,6 K], добавлен 14.04.2013Сутність, форми і принципи соціального партнерства, механізми для функціонування розвинутого, здорового суспільного організму, держава в системі соціально-трудових відносин. Роль профспілок, об'єднання роботодавців як суб'єкти соціального партнерства.
реферат [41,4 K], добавлен 18.05.2010Суб’єкти соціально-трудових відносин. Види соціального страхування. Обов'язки держави як суб'єкта соціально-трудових відносин, а також організації та профспілок. Проблеми розбудови національної моделі соціально-трудових відносин та шляхи їх вирішення.
реферат [20,9 K], добавлен 15.08.2009Основні характеристики діяльності НАСК "Оранта". Опис програми соціального розвитку підприємства та програми надання соціальної допомоги громадам. Поліпшення умов праці та турбота про здоров’я працівників. Удосконалення оплати праці та побутових умов.
курсовая работа [205,5 K], добавлен 18.10.2014Економічний аналіз діяльності та структура менеджменту ВАТ "Полтавський завод медичного скла". Впровадження і модернізація технічних засобів і програмного забезпечення, що підвищують продуктивність праці. Розробка стратегічних планів розвитку виробництва.
отчет по практике [74,0 K], добавлен 27.04.2012Поняття й сутність системи соціального трипартизму. Сутність, значення й зміст управління персоналом організації. Вибір методики й розрахунок економічної й соціальної ефективності від удосконалювання управління персоналом в умовах соціального трипартизму.
дипломная работа [481,1 K], добавлен 27.06.2012Страхування як спосіб зниження ризику шляхом гарантування відшкодування потенційних збитків. Страхові ризики. Оцінка статистичним методом і обґрунтування прийнятого рішення про варіант виходу на ринок. Розмір втрат від скорочення обсягів перевезень.
контрольная работа [29,7 K], добавлен 25.04.2014Психологія особистісних контактів. Психологія та етика керівної діяльності. Теоретичні дослідження психології менеджменту. Основні засоби вирішення конфлікту. Трансформація цілей, засобів і способів діяльності. Система методів соціального управління.
реферат [26,4 K], добавлен 16.06.2010Основні напрямки державної підтримки малого підприємництва. Вивчення особливостей страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Аналіз заходів, направлених на вдосконалення структури українського експорту. Розгляд поняття нетарифних бар'єрів.
дипломная работа [85,8 K], добавлен 25.03.2010
