Типи формування організаційно-штатної структури Державної прикордонної служби України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Типи формування організаційно-штатної структури Державної прикордонної служби України

Павло Лисак, кандидат наук з державного управління, заступник ректора (проректор) з персоналу, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Мета дослідження полягала в аналізі сутності та різновидів організаційно-штатної структури прикордонної служби. Визначено специфіку формування організаційної структури у ДПСУ Проаналізовано наукову інформацію (дисертації, монографії, підручники та публікації) з питання формування організаційної структури підрозділу.

Визначено, що формування організаційної структури у прикордонному підрозділі здійснюється задля досягнення пріоритетних цілей ДПСУ. Цей процес відбувається за врахування умов воєнно-політичної обстановки у країні, рівнів її економічного та соціально-культурного розвитку. Такі міркування свідчать про потребу в досягненні основної мети на основі раціонального проєктування кожної структурної одиниці: департаменту, управління, відділу, відділення тощо. Проаналізовано сутність основних принципів формування організаційно-штатної структури у ДПСУ: принцип функціональності - урахування функцій у межах прикордонного підрозділу (прикордонної служби, прикордонного контролю тощо); територіальний принцип - формування організаційно-штатної структури прикордонного підрозділу у певному районі прикордонної діяльності; функціонально-типовий принцип - вирішення професійних завдань певного типу з урахуванням функцій підрозділу; проєктний принцип - комплектування організаційно-штатної структури здійснюється на основі компетентності осіб лише для реалізації окремого заходу (проєкту); змішаний принцип - створення комбінацій функціонального, територіального, проєктного та функціонально-типового принципів формування структури; за стратегічними центрами - у формуванні організаційно-штатної структури можливе об'єднання певних відділів (управлінь) задля вирішення стратегічних завдань розвитку ДПСУ, незалежно від позиції у відповідній структурі. Проаналізовано сутність та особливості лінійної, дивізійної, лінійно-дивізійної, функціональної та мережевої організаційної структури підрозділу.

Теоретична цінність полягає у компіляції популярних наукових поглядів із проблеми формування організаційно-штатної структури Державної прикордонної служби України. Практична цінність дослідження полягає у тому, що узагальнено інформацію щодо принципів формування організаційно-штатної структури прикордонного підрозділу та типів таких структур.

Перспективами подальших наукових розвідок може бути розроблення механізмів та інструментів вирішення завдань синтезу організаційно-штатних структур прикордонного підрозділу та його складових частин.

Тип статті є теоретико-узагальнювальний.

Ключові слова: організаційно-штатна структура; прикордонна служба; діяльність; підрозділ; принципи.

Types of formation of the organizational and staff structure of the state border service of Ukraine

Lysak P.

The purpose of the study was to analyze the essence and varieties of the organizational and staffing structure of the border service. The specifics of the formation of the organizational structure in the DPSU have been determined.

Scientific information (dissertations, monographs, textbooks and publications) on the issue of forming the organizational structure of the unit was analyzed.

Research results. The formation of the organizational structure in the border unit is carried out in order to achieve the priority goals of the DPSU. This process takes place taking into account the conditions of the military and political situation in the country, the levels of its economic and social and cultural development. Such considerations indicate the need to achieve the main goal based on the rational design of each structural unit: department, management, department, department, etc.). The essence of the main principles of the formation of the organizational and staff structure in the DPSU was analyzed: the principle of functionality - taking into account the functions within the boundaries of the border unit (border service, border control, etc.); territorial principle - formation of the organizational and staffing structure of a border unit in a certain area of border activity; functional-typical principle - solving professional tasks of a certain type, taking into account the functions of the unit; project principle - staffing of the organizational and staff structure is carried out on the basis of the competence of individuals only for the implementation of a separate event (project); mixed principle - creation of combinations of functional, territorial, project and functional-typical principles of structure formation; according to strategic centers - in the formation of the organizational and staff structure, it is possible to combine certain departments (departments) for the purpose of solving strategic tasks of the development of the DPSU, regardless of the position in the relevant structure. The essence and features of the linear, divisional, linear-divisional, functional and network organizational structure of the unit are analyzed.

The theoretical value lies in the compilation of popular scientific views on the problem of forming the organizational and staff structure of the border service of Ukraine. The practical value of the research lies in the

fact that it summarizes information on the principles of formation of the organizational and staff structure of the border unit and the types of such structures.

Future research. Prospects for further research may be the development of mechanisms and tools for solving the tasks of synthesizing the organizational and staff structures of the border unit and its components.

The type of article is theoretical and generalizing.

Key words: organizational and staff structure; border service; activity; unit; principles.

Вступ

В українському суспільстві протягом його історичних етапів розвитку сформовано важливі фундаментальні інститути, функціонування яких справляє значущий вплив на життя суспільства. Пріоритетні завдання для таких соціальних організацій виконують правоохоронні інституції, зокрема: прикордонне відомство України [1].

На теперішній час Державна прикордонна служба Україна (далі ДПСУ) перебуває у стані інноваційних перетворень, метою яких є удосконалення змісту функціонування, забезпечення потреб українського суспільства у період перехідного етапу, виконання вимог та умов західного політико-економічної спрямованості розвитку. Такі процеси дотичні до управлінської галузі у прикордонному відомстві. Основне завдання полягає у створенні результативної організаційно-штатної структури в прикордонній службі.

Постановка проблеми

Безпека та стабільність розвитку суспільства виступають особливою онтологічною формою, що можна визначати на основі таких філософських категорій, як структура, якість та кількість [2]. Якості як характеристиці притаманні такі ознаки, як цілісність, нероздільна визначеність об'єктів, процесів і явищ, а структура є залежною від кількості (до прикладу, компонентів або елементів у структурі) та має безпосередній зв'язок з якістю та характеризується розподілом і просторовою взаємодією компонентів системи та програми їх розвитку. Загальновідомим фактом є те, що ключовою особливістю структурної характеристики системи виступають цілісність та якісні відмінності між складовими її елементів. Можна констатувати, що зміни у структурі завжди пов'язані з якісними змінами і навпаки [3].

Організаційну структуру органів охорони державного кордону сформовано з метою реалізації професійної діяльності прикордонних підрозділів [4]. З огляду на рівень управління та зміст завдань, що визначені для прикордонного підрозділу, основним фактором впливу є організаційна структура згаданого підрозділу. Будь-який різновид організаційної структури можна охарактеризувати з позитивної та негативної сторони [1], проте її вибір здійснюють на підставі цілей та умов діяльності прикордонного підрозділу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

З метою отримання достовірних висновків за результатами аналізу запропонованої у статті проблеми було використано метод аналізу літератури. Такі проблеми, як складнощі розв'язування задачі щодо виміру результативності та розроблення раціональної організаційної структури, є предметом дослідження таких учених: В. Нємцова, П. Перерви, С. Платонова, Э. Петрова, А. Шегди, А. Юргутуси та інших [5]. Навіть за наявності чималої кількості публікацій із запропонованої проблеми очевидним є тому факт, що успіх проєктування організаційної структури не можна оцінювати на основі одного показника [6]. Ця ситуація стосується і до прикордонної безпеки як складової національної безпеки України.

Мета статті - проаналізувати особливості та методологію формування організаційно-штатної структури ДПСУ

Методика дослідження

Здійснення представленого дослідження відбувалось за таких етапів:

виділення мети дослідження, розбиття мети на ключові завдання, застосування методу аналізу наукової літератури;

визначення змісту пропозицій щодо формування організаційно- штатної структури у прикордонному підрозділі;

формулювання висновку дослідження та оформлення наукової статті згідно з вимогами наукового збірника.

Для виконання сформульованої мети та завдань дослідження обрано відповідні методи дослідження: теоретичний - цільовий та ретроспективний аналіз визначеної проблематики у філософсько-соціологічній, військовій, управлінській науковій літературі з метою визначення ступеня її розробленості, аналіз сутності понять дослідження; узагальнення та класифікація наукових концепцій; контент-аналіз нормативно-правових актів для упорядкування отриманої інформації з обраної теми дослідження; емпіричний - прогностичний - з метою виокремлення напрямів перспективних досліджень щодо удосконалення процесу формування організаційно-штатної структури прикордонного підрозділу.

Результати дослідження

Формування організаційної структури у прикордонному підрозділі здійснюється задля досягнення пріоритетних цілей ДПСУ. Цей процес відбувається за врахування умов воєнно-політичної обстановки у країні, рівнів її економічного та соціально-культурного розвитку. Такі міркування свідчать про потребу в досягненні основної мети на основі раціонального проєктування кожної структурної одиниці: департаменту, управління, відділу, відділення тощо [7].

З огляду на умови функціонування прикордонних підрозділів виокремлюються відповідні принципи формування організаційної структури. Визначення таких принципів є абстрактною процедурою, що передбачає полегшення використання логічної операції аналізу. У наявних організаційних структурах прикордонного підрозділу та його комплексах можна зустріти різні комбінації згаданих принципів.

Загальновідомими типами організаційно-штатних структур є такі: лінійна, матрична або проєктна, дивізійна, мережева [8].

Згідно із лінійною або лінійно-функціональною побудовою організаційно-штатної структури її формування здійснюється за вертикальної ієрархії управління за принципом суворої підпорядкованості дещо нижчих рівнів управління верхнім. Такі організаційно-штатні структури поширені на початковій стадії розвитку структурного підрозділу, де легко контролюються керівником дії підлеглих. Проте з часом виникає об'єктивна потреба у формуванні дивізійної організаційно-штатної структури у прикордонній службі, оскільки формуються дещо складніші зв'язки (до прикладу, відділення прикордонної служби, кінологічне відділення).

Нами проаналізовано сутність основних принципів формування організаційно-штатної структури у ДПСУ:

принцип функціональності - урахування функцій у межах прикордонного підрозділу (прикордонної служби, прикордонного контролю тощо);

територіальний принцип - формування організаційно-штатної структури прикордонного підрозділу у певному районі прикордонної діяльності;

функціонально-типовий принцип - вирішення професійних завдань певного типу з урахуванням функцій підрозділу;

проєктний принцип - комплектування організаційно-штатної структури здійснюється на основі компетентності осіб лише для реалізації окремого заходу (проєкту);

змішаний принцип - створення комбінацій функціонального, територіального, проєктного та функціонально-типового принципів формування структури;

за стратегічними центрами - у формуванні організаційно-штатної структури можливе об'єднання певних відділів (управлінь) задля вирішення стратегічних завдань розвитку ДПСУ, незалежно від позиції у відповідній структурі [9].

Щодо дивізійної структури, то у ній передбачено її розподіл на паралельні управлінські гілки з окремими комплексами підрозділів з відповідним керівником. Управлінці кожної гілки мають координувати свої дії зі старшим керівництвом (до прикладу, керівники відділів прикордонної служби). Така організаційно-штатна структура також формується за певними методологічними принципами: за формою оперативно-службової діяльності; територіальним принципом - виконання завдань прикордонним підрозділом на певній ділянці відповідальності; функціональним принципом;

змішаним принципом - задіяні не одна, а декілька гілок у формуванні структури, щоб реалізувати конкретну форму оперативно-службової діяльності на вищому управлінському рівні; за стратегічними центрами [5].

Незалежно від принципу формування дивізійної організаційно-штатної структури вона буде вважатись модернізованою.

Варто наголосити на тому, що лінійна та дивізійна організаційно-штатна структура є прийнятним варіантом організації та забезпечення контролю виконання завдань за повсякденних умов несення служби.

У випадку ускладнення обстановки з перспективами її стабілізації виникає потреба у створенні тимчасової структурної одиниці з метою розв'язання раптових функціональних завдань. За таких умов доцільно звернутись до матричних організаційних структур, які передбачають створення тимчасових оперативних штабів. Формування структурних підрозділів здійснюється із залученням різних фахівців, котрі будуть перебувати у тимчасовому підпорядкуванні.

У матричній (проєктній) організаційно-штатній структурі передбачено можливості створення робочої групи - оперативного штабу у вирішенні завдань комплексного характеру, задля проєктування та реалізації окремого проєкту. Прикладом такої матричної структури є формування організаційної структури підрозділу охорони державного кордону. У проєктній структурі для управлінців підрозділів передбачено певний спектр повноважень, ресурсів у виконанні специфічного завдання та відповідальності за організацію служби, її якість та результати діяльності.

У мережеву організаційну структуру включено декілька підрозділів, що пов'язані процесами взаємодії на ділянці відповідальності органу охорони державного кордону. Діяльність таких підрозділів узгоджується на основі загального задуму дій за різних умов обстановки. Організація професійної діяльності за мережевою структурою можлива у випадку виконання відповідних функцій підрозділами. Залежно від обстановки та тих органів, що включені у взаємодію, розрізняють стабільний, динамічний та внутрішній типи мережевої структури. До прикладу, Міністерство внутрішніх справ України покликане виконувати завдання, передбачені законодавством, як центральний орган виконавчої влади, але найважливіше - це реалізація воєнно-політичного та адміністративного управління Національною гвардією України. Стосовно Державної служби України з надзвичайних ситуацій, то її діяльність спрямована на захист території та населення у випадку ведення воєнних дій. Щодо ДПСУ, то на відомство покладено виконання завдань у повсякденний період на суші, річках, морях, інших водоймах, ДПСУ також має здійснювати охорону та захист державного кордону, попередження спроб щодо захоплення та блокування пунктів пропуску через кордон тощо. Збройні Сили України виконують завдання у повітряному та підводному просторах. Щодо головної відповідальності з питань епідемій та пандемій, то вона покладається на Міністерство охорони здоров'я.

Мережева організаційна структура позиціонує управлінців як незалежних суб'єктів. З метою реалізації загальної мети можна використовувати дії залежно від функцій підрозділів, що взаємодіють між собою, тобто є юридично обґрунтованими і можуть здійснювати обмін інформацією. Скоординованість дій між суб'єктами українського сектору безпеки та оборони можлива завдяки механізмам військового, а також державного управління. Отже, підрозділи, що належать до складу мережевої структури, мають володіти усіма розглянутими типами організаційних структур, а ця структура має такі переваги: спеціалізацію за функціональною структурою, автономність за дивізійною структурою, мобільність ресурсів як здатність трансформувати завдання для решти суб'єктів сектору безпеки та оборони за матричною структурою.

У характеристиці змістових елементів організаційно-штатної структури підрозділу та рівня формалізації виконання професійних завдань та співпраці персоналу в самому підрозділі звертаються до таких термінів, як бюрократична, органічна та адхократична структура.

Бюрократичною структурою застосовуються стандартизовані правила, як то статутні взаємовідносини за кожним напрямом реалізації професійної діяльності, спеціалізацією посадових обов'язків та функцій представників персоналу, регламентованість комунікаційних каналів, ієрархічність повноважень керівників.

Адхократичною структурою передбачено перелаштування з метою вирішення нестандартних професійних завдань у динамічній обстановці; перевага у військових та правоохоронних формуваннях під час особливого періоду надається саме такій структурі.

Органічною структурою є відповідність між ключовими елементами та завданнями з урахуванням функцій та загальної мети підрозділу.

Загалом, можна констатувати, що у проаналізованих типах організаційно-штатних структур є потреба в оперативному формуванні та переформатуванні підрозділів та управлінських штабів, а у мережевій структурі - додатково й елементів (об'єктів) підрозділів, що взаємодіють.

У науковій літературі подано ще одну класифікацію організаційно-штатної структури підрозділів, яку можна адаптувати відповідно до специфіки предмета вивчення, що базується на декількох фундаментальних компонентах структури. За такою класифікацію базисом є ключовий елемент:

проста структура - пріоритетним елементом є стратегічний апекс із координаційним механізмом у формі прямого контролю (еквівалентом є лінійна організаційна структура);

механістична структура - пріоритетним елементом є техноструктура зі стандартизацією службових процесів (еквівалентом є лінійно-функціональна структура);

професійна структура - пріоритетним елементом є висококваліфікований персонал зі стандартизацією навичок та знань (еквівалентом є прикордонний загін ДПСУ);

дивізійна структура - пріоритетним елементом є середня лінія з процедурами стандартизації рішень (еквівалентом є дивізійна структура з варіантами поділу);

адхократична структура - пріоритетним елементом є додатковий персонал із координаційним механізмом взаємного погодження (еквівалентом виступає матрична структура).

Необхідно також згадати про такі типи організаційно-штатних структур, як багатовимірні, віртуальні тощо.

Слід зазначити, що у формуванні організаційно-штатних структур не існує універсальної структури. Доцільним є на кожному етапі діяльності прикордонного підрозділу приділяти увагу процесам удосконалення структури, контролю за процесами виконання тощо. Зважаючи на це, варто звертатись до поєднання між собою різних складових структур, що адекватно відповідають меті та умовам поточної діяльності.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Раціональне вирішення завдань щодо формування організаційно-штатної структури ДПСУ полягає у врахуванні великих обсягів взаємопов'язаних завдань оперативно-службової діяльності. Зазвичай такі завдання важко контролювати та складно керувати ними. Процес управління за такої ситуації переходить до результату діяльності, що ускладнює прогнозування та сприяє підвищенню ризиків зниження результативності.

Перспективами подальших наукових розвідок може бути розроблення механізмів та інструментів вирішення завдань синтезу організаційно-штатних структур прикордонного підрозділу та його складових.

організаційно-штатний прикордонний служба

Список використаних джерел

1. Klein N., 2007. The Shock Doctrine: The Rise of Disaster Capitalism. London: Macmillan. 558 p.

2. Pollitt C., Bouckaert G. Public management reform: An international comparison. Oxford, UK: Oxford University Press. 2000, 123 р.

3. Acemoglu Daron, Robinson James A. Why Nations Fail. Crown Business. 2012.

4. Мейко О.В. Нормативно-правові аспекти формування організаційно-штатних структур прикордонних підрозділів. Право та державне управління. 2020. Вип. 1. Т. 2. С. 148-151.

5. Ситник Г.П. Державне управління у сфері національної безпеки (концептуальні та організаційно-правові засади : підручник. Київ : НАДУ 2012. 544 с.

6. Сороко В.М. Результативність та ефективність державного управління і місцевого самоврядування : навчальний посібник. Київ : НАДУ, 2012, 260 с.

7. Машкаров Ю., Орлов О. Основні чинники, що впливають на ефективність діяльності регіональних та місцевих органів влади. Теорія та практика державного управління. 2016, № 3(54), С. 1-6.

8. Дзюндзюк В.Б. Ефективність діяльності публічних організацій : монографія. Харків: Магістр, 2003, 236 с.

9. Олійник Д. Сучасні методи оцінки ефективності діяльності органів державного управління. Ефективність державного управління: зб. наук. пр. 2013. Вип. 34, С. 275-283.

10. Управління ресурсами підприємства: монографія / за заг. ред. канд. екон. наук, проф. Г.О. Швиданенко. Київ: КНЕУ, 2014. 418 с.

11. Thomas M. Nichols. The Death of Expertise: The Campaign Against Established Knowledge and Why it Matters. 1st. Oxford University Press, Inc. New York, NY, USA. 2017. 345 р.

References

1. Klein N. (2007). The Shock Doctrine: The Rise of Disaster Capitalism. London: Macmillan. 558 p. [in English]

2. Pollitt C., Bouckaert G. (2000). Public management reform: An international comparison. Oxford, UK: Oxford University Press., 123 р. [in English]

3. Acemoglu Daron, Robinson James A. (2012). Why Nations Fail. Crown Business. ISBN 978-0307719218 [in English]

4. Meiko O.V. (2020). Normatyvno-pravovi aspekty formuvannya orhanizatsiyno-shtatnykh struktur prykordonnykh pidrozdiliv [Normative and legal aspects of the formation of organizational and staff structures of border units]. Law and public administration. Issue 1. Vol. 2., p. 148-151. [in Ukrainian]

5. Sytnyk G.P. (2012). Derzhavne upravlinnya u sferi natsionalnoyi bezpeky (kontseptualni ta orhanizatsiyno-pravovi zasady) : pidruchnyk. [State management in the sphere of national security (conceptual and organizational and legal foundations)] Kyyiv: NADU. 544 p. [in Ukrainian]

6. Soroko V.M. (2012). Rezultatyvnist ta efektyvnist derzhavnoho upravlinnya i mistsevoho samovryaduvannya. [Effectiveness and efficiency of state administration and local self-government: training. guide]. Kyyiv : NADU. 260 p. [in Ukrainian]

7. Mashkarov Yu., O. Orlov. (2016) Osnovni chynnyky, shcho vplyvayut na efektyvnist diyalnosti rehionalnykh ta mistsevykh orhaniv vlady [The main factors influencing the effectiveness of regional and local authorities]. Theory and practice of public administration, no. 3 (54), pp. 1-6. [in Ukrainian]

8. Dzyundzyuk V.B. (2003). Efektyvnist diyalnosti publichnykh orhanizatsiy. [Effectiveness of public organizations. Kharkiv: Magister]. 236 p. [in Ukrainian]

9. Oliynyk D. (2013). Suchasni metody otsinky efektyvnosti diyalnosti orhaniv derzhavnoho upravlinnya [Modern methods of evaluating the effectiveness of state administration bodies]. Efficiency of public administration: coll. of science pr.. Issue 34, pp. 275-283. [in Ukrainian]

10. Upravlinnya resursamy pidpryyemstva. (2014). [Management of enterprise resources [Electronic resource]: monograph] (2014)/ by general ed. Doctor of Economics, Prof. G.O. Shvydanenko. Kyiv: KNEU, 418 p. [in Ukrainian]

11. Thomas M. Nichols. (2017). The Death of Expertise: The Campaign Against Established Knowledge and Why it Matters. 1st. Oxford University Press, Inc. New York, NY, USA. 345 р. [in English]

Размещено на Allbest.ru