Менеджмент у галузі культури і мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Інституту практичної культурології та арт-менеджмент

Бортнікова Олена Володимирівна,

студентка магістратури кафедри арт-менеджменту та івент-технологій

м. Київ

«Менеджмент» - це інтеграційний процес, за допомогою якого професійно підготовлені фахівці формують організації та управляють ними шляхом постановки цілей та розробки способів їх досягнення. Процес менеджменту складається з функції організації, планування, координації, мотивації, здійснюючи які, менеджери забезпечують умови для виробництва та ефективної праці зайнятих в організації працівників та отримання результатів, що відповідають поставленим цілям.

Арт-менеджмент як абсолютно нова дисципліна та напрямок з'явилася наприкінці 90-х років минулого століття при народженні міжнародної асоціації менеджерів організацій культури та мистецтва (AssociationinternationalofManagersinArtsandCulture - AIMAC). Арт - індустрія (від лат. art - мистецтво, творчість, industria - діяльність) - галузь арт-ринку, що відповідає за виробництво та реалізацію продукції у сфері мистецтва та культури. До основних напрямів арт-індустрії відносять: театрально-видовищні організації, творчі об'єднання, агенції, концертні об'єднання, філармонії.

«Препаруючи» термін «арт-менеджмент», який надалі використовуватиметься неодноразово, неможливо не відзначити, що основний акцент у цьому словосполученні зроблено на його першій частини (від англ. - art) - це мистецтво, творчість (у це поняття входить живопис, дизайн, театр, танець та інші види мистецтва).

Такий термін, як арт-менеджмент (управління у сфері культури та мистецтва) має безліч визначень. Наприклад, деякі з них:

1. У сучасному світі «маркетинг у сфері культури - це технологія досягнення тих сегментів ринку, які найімовірніше зацікавлені у цьому продукті, адаптуючи до продукту комерційні змінні - ціну, місце, просування, - щоб встановити контакт товару з достатньою кількістю споживачів і досягти мети, сумісних із місією організації культури» [1, с. 21-22].

2. Такий термін як арт-менеджмент можна розуміти, як «сукупність певних навичок (маркетинг, управління кадрами, бухгалтерія) та використання цих навичок у діяльності, яка у свою чергу спрямована на регулювання процесів у даній галузі та впливає на просвітницьку, соціальну, економічну складову життя спільноти» [2, с. 304].

3. Під менеджментом у сфері культури мається на увазі «прагнення людини шляхом усвідомленої діяльності привести до певних гармонійних відносин потреби людей, працю та творчість у галузі культури та мистецтва з метою досягнення вищого культурного життя суспільства». [3, с. 208]

Культурна чи творча індустрія - сучасний сектор в економіці розвинених країн, який є «діяльністю, в основі якої лежить індивідуальний творчий початок, навичка або талант, і яка несе в собі потенціал створення додаткової вартості та робочих місць шляхом виробництва та експлуатації інтелектуальної власності» [4]. У цю індустрію входять різноманітні спектри областей, які мають творчу природу: музика, театр, живопис, дизайн тощо. Арт-менеджмент за своєю суттю може бути представлений з двох сторін:

1. Наукова дисципліна, яка має певну теоретичну базу (принципи, методики), а також відіграє яскраву інтегративну функцію (активний обмін іншими науками);

2. Мистецтво (мистецтво керувати, займатися організаторською діяльністю потребує певної майстерності).

Арт-менеджмент має свої відмінні риси в порівнянні з менеджментом іншої галузі економіки. Він включає ряд піддисциплін, таких як маркетинг (поняття «маркетинг» можна розглядати як одну з функцій сучасного арт-менеджменту, спрямовану на вивчення попиту споживача, рекламну та цінову політику), управління персоналом і фінансами. Кадри та працівники сфери мистецтва мають специфічні таланти та здібності. У цій сфері працюють талановиті та обдаровані люди, які можуть привнести до менеджменту будь-якої галузі чимало нових ідей та можливостей. В Українському та міжнародному бізнесі добре відомо, що в умовах жорсткої конкуренції перемагає той, хто зміг залучити до реалізації проектів найталановитіших і найкреативніших людей. Будь-якого менеджера хвилює питання, як грамотно організувати процес управління обдарованими людьми. Адже талановита людина незалежна за своєю природою, їх дуже важко контролювати. До вісімдесятих років XX століття слово «талант у менеджменті не використовувалося, так як цей термін вважався далеким від бізнесу» [5, с. 352], але сьогодні жодна організація не може обійтися без талановитих працівників, і в умовах дефіциту кваліфікованих людей у всьому світі перемагають ті компанії, які вміють залучати та керувати талантами.

Щоденна діяльність творчої організації зосереджена на «управлінні» процесами створення, виробництва, поширення та супроводу творчого вираження та процесу. Відбувається це управління через певні кошти та напрацьовані системи та механізми управління. Але все ж таки центральне місце в діяльності закладу дозвілля займає саме «виробництво» та «реалізація» різноманітних культурних послуг. Вивчаючи потреби цільової аудиторії, впроваджуючи нові форми культурно-дозвільної діяльності, удосконалюючи методику організації дозвілля та задовольняючи цим різноманітні потреби відвідувачів (театр несе в собі не тільки духовну складову, а й освітню), працівники сфери культури та дозвілля фактично займаються менеджментом послуг, де таке явище, як маркетинг, займає далеко не останнє місце (привернути увагу населення до театру, переконати споживачів скористатися його послугами).

Менеджмент у сфері культури та мистецтва безпосередньо пов'язаний з такими процесами як відбір, виробництво, зберігання та розповсюдження культурних цінностей (художньої продукції) та розглядається як комплекс різних управлінських обов'язків (організація, стратегія, контроль).

Основною метою, яку переслідує даний вид управлінської діяльності, є масове просування культурно-дозвільного продукту ринку товарів та послуг. Предметом менеджменту в культурі та мистецтві є вивчення всіх способів (форм, моделей) таких організацій, які існували в різних суспільних пристроях та в різні історичні періоди в галузі культурної діяльності як загалом, так і в її окремих напрямках (наприклад, у театрі, кінематографі), радіомовлення). Оскільки метою менеджменту у сфері культури та мистецтва є знаходження відповідних організаційних рішень (моделей), які з найбільшою ефективністю сприяли підвищенню громадського рівня та ринкової вартості культурної діяльності, то ця наука має два основні напрямки: 1. Аналітично-описове (опис та дослідження методів та форм організації); 2. Проєктно-модельне (розвиток та випробування нових, більш ефективних способів та моделей організації) [6].

Використані джерела

1. Колбер Ф. Маркетинг культури та мистецтва / Колбер Ф., Річ Дж.Д., Білодо С., Нантель Ж. Київ: Ранок. 2004. С. 21-22.

2. Чан Кім В., РенеМоборн. Стратегія синього океану. Як знайти чи створити ринок, вільний від інших гравців. 2016. Київ. С. 304.

3. Мур Д. Друга космічна. Мистецтво управління та стратегії майбутнього, 2012. С. 208.

4. Гнідовський М. Творчі промисловості. URL: http://www.stranа.Com/2005/4/tvorcheskie-industriipoliticheskiy/

5. ТраутДж., Райс Е. Позиціювання: битва за уми. 2015. С. 352.

6. Адам Ш.М. «Стратегія блакитного океану»: Чи легко створити нові ринки? URL:https://moluch.ru/archive/140/39378/

Размещено на Allbest.ru