Професійний практикум як метод управління самоосвітою у процесі професійної підготовки

Дослідження впливу самоосвіти на професійну діяльність офіцера. Огляд переважних форм самоосвіти для різних груп офіцерів. Характеристика форм самоосвіти на етапі адаптації. Система форм та методів роботи з удосконалення професійної самоосвіти офіцера.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.04.2024
Размер файла 17,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійний практикум як метод управління самоосвітою у процесі професійної підготовки

Марія Кудла

кандидатка педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри педагогіки та освітнього менеджменту, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,

м. Умань, Україна

У статті презентовано результати емпіричного дослідження впливу самоосвіти на професійну діяльність офіцера. У результаті дослідження встановлено переважні форми самоосвіти для різних груп офіцерів. На етапі адаптації найбільш значними є такі форми самоосвіти, що забезпечують входження офіцера у професійне середовище, засвоєння норм, вимог до професійної діяльності тощо. На етапі стабільного функціонування самоосвіта забезпечує стійкість професійної діяльності офіцера. Отримані результати характеризують також взаємодію форми та змісту на різних етапах професійного розвитку особистості. На етапі адаптації ця взаємодія фіксує, що самоосвіта виконує пристосувальне та аналітичне завдання, спостерігається достатньо чітка відповідність змісту адаптивним та аналітичним формам самоосвіти. На етапі стабільного функціонування переважає аналітичний зміст самоосвіти, водночас відзначається поява її проєктних форм та відповідного змісту. На інновацій- ному етапі ця тенденція посилюється, причому до проектних форм самоосвіти входять аналітичний та проєктний змісти.

Проведене емпіричне дослідження дозволило розробити й апробувати систему форм та методів роботи з удосконалення професійної самоосвіти офіцера, спроєктувати та реалізувати комплекс заходів, спрямований на підвищення продуктивності цього процесу. Відповідно до розробленої концептуальної моделі така система містить: професійний практикум самоосвіти та систему методів управління нею. Жанр, у якому відбувається навчання аналітичним навичкам діяльності, визначається як рефлексивно-творчий. Він інтегрує у собі умови породження нових знань, способів подолання ситуацій утруднення та забезпечує умови для особистісного зростання. За способом пошуку знань професійний практикум належить до активних методів навчання, що означає включення учасників до позиції активного пошуку проблем та способів їхнього вирішення.

Ключові слова: самоосвіта; професійна діяльність; продуктивність; модель; професійний практикум.

Kudla M. Professional workshop as a method of self-education management in the process of professional training

The article presents the results of an етрігісаі study of the hmpacl of self-education on the professional activities of officers. The study iden- tffied the predommant forms of self-education for different groups of officers. At the stage of adaptation, the most significant are the forms of self-education that ensure the officer's entry mto the professffinal envt- ronment, the ass^^tion of norms, reqffirements for professffinal activ- fiy and so on. At the stage of stable functionrng of self-education ensures the sta^lEty of the professjonal activfiy of the officer.

The obtamed results also characterize the mteraction of form and content at dffierent stages of professfonal development of the individual. At the stage of adaptation, tffis mteraction fixes that self-education performs adaptive and analytical tasks, there is a fably clear correspondence of content to adaptive and analytical forms of self-education. At the stage of stable functionrng the analytical content of self-education prevafis, and at the same time the appearance of Ths design forms and the correspondmg content is noted. At the mnovation stage, tffis trend is intensifying, and the project forms of self-education fficlude analytical and project content.

The conducted empirical research allowed to develop and test a system of forms and methods of work to improve the professional self-education of officers, to design and implement a set of measures aimed at improving the productivity of this process. According to the developed conceptual model, such a system includes: a professional workshop on self-education and a system of management methods. The genre in which analytical skills are taught is defined as reflexive and creative. It integrates the conditions for generating new knowledge, ways to overcome situations of difficulty and provides conditions for personal growth. According to the method of knowledge search, the professional workshop belongs to the active teaching methods, which means the inclusion of participants in the position of active search for problems and ways to solve them.

Key words: self-education; professional activity; productivity; model; professional workshop.

ВСТУП

самоосвіта професійна офіцер

Постановка проблеми. Як свідчить сучасна практика, існуючі форми підготовки фахівця неспроможні достатньо охопити те велике коло завдань, які постають перед офіцерським складом. У таких умовах особлива роль належить процесу професійного самовдосконалення, який полягає у активізації роботи офіцера над собою, дозволяє актуалізувати його особисті зусилля та резерви у досягненні цілей професійної діяльності. У загальному процесі професійного самовдосконалення виокремлюється основна її складова - професійна самоосвіта, ефективність якої багато у чому визначається володінням спеціалістом засобами та способами професійної самоосвіти, спрямованістю його особистості на постійне підвищення власної кваліфікації, сформованістю мотивації професійного самовдосконалення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасній теорії наукового знання вжесклалися необхідні передумови й накопичені певні джерела широкого кола теоретичних і прикладних питань, спрямованих, в основному, на дослідження професійного становлення, розвитку та самовдосконалення особистості. Методологічні засади розробки концепції практикуму, а також теоретичні і практичні підходи були у фокусі наукових інтересів Н. М. Богомолової, Ю. М. Емельянова, В. П. Захарова, М. О. Ковальчук, Л. О. Петровської, В. Ю. Хрящової, методологічним основам соціально-психологічного тренінгу присвячено роботи О. С. Анісімова, В. О. Лефтерова, Л. І. Мороз, І. М. Семенова, С. Ю. Степанова, у яких розкривається технологія управління професійною рефлексією, а також праці О. Д. Сафіна та В. С. Сідака, присвячені процедурно-технологічним аспектам проведення практикумів.

Мета статті - презентація результатів емпіричного дослідження впливу самоосвіти на професійну діяльність офіцера.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Проведене емпіричне дослідження впливу самоосвіти на професійну діяльність офіцера, його результати дозволили розробити й апробувати систему форм та методів роботи з удосконалення його професійної самоосвіти, спроектувати та реалізувати комплекс заходів, спрямований на підвищення продуктивності цього процесу. Відповідно до розробленої концептуальної моделі така система містить: професійний практикум самоосвіти та систему методів управління нею. Провідним при організації цієї роботи було припущення, що навчання офіцерів навичок самостійної роботи із літературою, технологій самоаналізу власної професійної діяльності сприятиме підвищенню ефективності їхньої професійної діяльності як мінімум за рахунок підвищення зацікавленості професійною діяльністю, забезпечення відповідності її результатів вимогам керівних документів. При цьому, беручи до уваги теоретичну модель, а також ґрунтуючись на отриманих емпіричних даних, передбачалось, що зміна зацікавленості професійної діяльності може виявитися у значній зміні в експериментальних групах порівняно із контрольною таким параметром, як самооцінка професійної діяльності, а зміна відповідності результатів діяльності вимогам керівних документів - експертних оцінок. Вибір цих перемінних зумовлювався якісним складом експериментальної групи.

До її складу увійшли фахівці із середнім і низьким рівнями ефективності, які перебувають у процесі адаптації.

Жанр, у якому відбувається навчання аналітичних навичок діяльності, визначається як рефлексивно-творчий. Він інтегрує у собі умови породження нових знань, способів подолання ситуацій утруднення та забезпечує умови для особистісного зростання. За способом пошуку знань професійний практикум належить до активних методів навчання, що означає включення учасників до позиції активного пошуку проблем та способів 'їхнього вирішення [1].

Організація практикуму ґрунтувалась на таких принципах, які було запозичено із досвіду організації як соціально-психологічної тренінгової роботи, рефлексивних тренінгів, так і тренінгів цільової спрямованості щодо розвитку окремих складових професіоналізму: принцип діяльнісного опосередкування; принцип рівності позицій, що означає перегляд відносин між провідним та учасниками практикуму; принцип забезпечення зворотного зв'язку; принцип “тут і тепер”; принцип довірливості спілкування; принцип формування та реалізації дослідницької позиції учасника практикуму. Отже, розроблений професійний практикум, спрямований на розвиток навичок саморозвитку та самоосвіти офіцерів у процесі їхньої професійної підготовки, являв собою синтез соціально-психологічного, рефлексивного та тренінгу цільової спрямованості щодо розвитку окремих складових професіоналізму та був спрямований на розвиток у них потреби у саморозвитку, самовдосконаленні, та формування навичок організації цієї роботи [2].

Практикум проводився у двох експериментальних групах. До складу груп увійшло 18 осіб. Перша група - 10 осіб (відповідно 6 з низьким та 4 із середнім рівнями ефективності). Другу групу складали 8 осіб із низьким рівнем ефективності. Контрольні групи - із 20 осіб: 16 із низьким і 4 - із середнім рівнями ефективності. Усі учасники перебували на адаптаційному етапі професійного розвитку.

Для перевірки гіпотези використовували такі діагностичні процедури: - експертна оцінка службової діяльності; самозвіт учасника практикуму; поглиблене інтерв'ю. Експертна оцінка службової діяльності заповнювалася безпосереднім керівником офіцера перед початком і через 3 тижні після закінчення роботи. Самозвіт заповнювався учасниками практикуму на підсумковому занятті. Поглиблене інтерв'ю проводилося із метою фіксації оволодіння учасниками практикуму методів аналітичної роботи. Самозвіти дозволяють зафіксувати те, як самі обстежувані оцінюють зміни, що відбулися із ними під впливом засобів професійного практикуму.

Самозвіти, написані усіма обстежуваними експериментальних груп, є розгорнутими відповідями на питання “Що мені дали заняття практикуму?” і представляють великий і цінний матеріал, що стосується загальної оцінки ефективності проведеної роботи, а також досягнень окремих учасників.

Змістовий аналіз самозвітів обстежуваних наведено у табл. 1.

Таблиця 1Змістовий аналіз самозвітів обстежуваних експериментальних груп

Рубрики у самозвітах

Експериментальні групи

1

2

Опанування методів аналізу ситуації із різних позицій професійної діяльності

30 %

40 %

Оптимальне поєднання у своїй діяльності інтересів різних категорій офіцерського складу

40 %

40 %

Опанування навичками самоаналізу, самодослі- дження, самовдосконалення

50 %

40 %

Розуміння способів реалізації знань у практичну діяльність

30 %

30 %

Набуття знань, навичок, умінь прогнозування у професійній діяльності

20 %

30 %

Можливість використання елементів практикуму у самостійній роботі

30 %

25 %

Порівнюючи отримані результати, можна зазначити, що професійний практикум цільової спрямованості для обстежуваних став навчальним майданчиком із вироблення ними засобів самоаналізу власної професійної діяльності, розуміння способів практичної реалізації отриманих знань. Кількісні показники експертного оцінювання обстежуваних до і після формувального експерименту подано у табл. 2. Експериментальні дані свідчать, що засоби професійного практикуму є достатньо ефективними при навчанні офіцерів навичкам самостійної роботи із літературою, самоаналізі власної професійної діяльності. Застосування критерію “хі”-квадрат дозволило довести статистичну значущість отриманих під час експерименту результатів (табл. 2).

Таблиця 2 Зведена таблиця кількісних показників для експериментальних та контрольних груп (вхідний та вихідний контроль)

N

до експерименту

після експерименту

?

Експериментальні групи

1-ша група

11

3

8

2-га група

9

2

7

Контрольні групи

1-ша група

9

8

1

2-га група

10

10

0

Таблиця 3 Розрахунок статистичної значущості зміни даних вхідного та вихідного контролів

N групи

(п - п.)2

Емпіричний

X2

Табличний

X2

Статистична значущість

Експериментальні групи

1-ша група

64

21,3

7,82

значущий

2-га група

49

24, 5

7,82

значущий

Контрольні групи

1-ша група

1

1

7,82

не значущий

2-га група

0

--

7,82

не значущий

Резюмуючи аналіз якісно-кількісних характеристик (табл. 3), отриманих за підсумками формувального експерименту, можна зазначити таке: запропонована система у вигляді професійного практикуму є достатньо ефективним засобом впливу на навчання офіцерів навичкам самостійної роботи із літературою, самоаналізу власної професійної діяльності; кількісні дані результатів професійного практикуму переконливо доводять можливість використовувати його у процесі професійної підготовки офіцерів.

Слід зазначити, що проектування організаційно-практичних основ впровадження професійного практикуму як цілісної системи або окремих його елементів у практику професійної підготовки офіцерських кадрів є самостійним дослідницьким завданням. Принципи, що реалізуються під час проведення професійного практикуму, висувають особливі вимоги до ведучого (ця т. з. узгоджується із думками В. О. Лефтерова і Л. І. Мороз із проблем підготовки керівника групи соціально-психологічного тренінгу, а він, як і психологічно-акмеоло- гічний тренінг, є в основі організації професійного практикуму, реалізованого під час роботи із розвитку навичок самоосвіти) [3]; [4]. Саме керівник відповідає за розвиток психологічного клімату групи, що є чинником оптимального групового процесу загалом та ефективності професійного та особистісного розвитку учасників практикуму зокрема. Роль керівника практикуму вимагає від нього особливих особистісних та професійних якостей і, отже, науково-методичної організаційної підготовленості. Із цією метою в практику підготовки керівників пропонується запровадження спецкурсу, який має такий зміст: практикум як система активізації професійного самовдосконалення офіцера; психолого-педагогічні детермінанти самоосвіти офіцера; використання засобів професійного практикуму підвищення ефективності діяльності офіцера.

Завдання практичної діяльності керівника групи практикуму безпосередньо впливає на параметри групового процесу та опосередковано - на його учасників, ставлять його перед необхідністю мати глибокі та цілісні уявлення про особистість та діяльність офіцера, а також володіти концептуальною системою активної соціально-психологічної та психолого-акмеологічної підготовки офіцерів-керівників. Водночас, використання окремих елементів практикуму у діяльності керівника (педагогічна функція керівника) в індивідуальній чи груповій роботі передбачає:

діяльність, спрямовану на теоретичний аналіз існуючих та моделювання відсутніх зовнішніх об'єктивних умов розвитку людини у професії;

реальну побудову обстановки розвитку, що найбільше відповідає цілям професійного розвитку особистості офіцера;

навчання особистості усвідомленій роботі з аналітичними методами, методиками, методичними прийомами;

спільну діяльність, спрямовану на осмислення змісту, закладеного у методі, методиці.

Ці положення можуть бути реалізовані у таких методичних прийомах:

організація активної роботи офіцера зі спеціальною психологічною літературою з метою формування у нього психологічного категоріального апарату оцінки, пізнання інших, самопізнання та самооцінки;

завдання, пов'язані з самостійною, творчою побудовою узагальненої моделі або системами професійної діяльності офіцера;

демонстрація, показ, обговорення з офіцерами вчинків, дій у ситуаціях, які потребують аналітичного підходу у професійній діяльності;

завдання змоделювати, спрогнозувати свої відносини та дії у конкретних ситуаціях;

аналіз відносин, дій, вчинків інших людей, включених у ситуацію труднощів, із подальшим узагальненням та гіпотетичним висновком щодо властивих їм особистісних якостей;

прийом визначення та оцінки офіцером відносин інших людей до його вчинків та дій у ситуаціях труднощів.

Також можуть розглядатися як необхідні передумови для вирішення завдань, що виникають на цьому шляху. Звісно ж, що запропонована програма професійно-психологічного практикуму чи її елементи можуть бути використаними у межах традиційних форм професійної підготовки.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Під час формувального експерименту засобами професійного практикуму було змодельовано та реалізовано умови, що забезпечують навчання офіцера навичкам та прийомам самостійної роботи із літературою, самоаналізу професійної діяльності. Вибір цих перемінних обумовлений якісним складом експериментальної групи: усі учасники - офіцери, що проходять процес професійної адаптації. Проведений кількісний та якісний аналізи даних вхідного та вихідного кон- тролів дає підстави стверджувати, що за допомогою пропонованих засобів можна впливати на підвищення ефективності професійної діяльності офіцера.

Як постановочні проблемні питання запровадження засобів професійного практикуму у професійну підготовку офіцера виокремлено: організаційні питання, пов'язані із підготовкою керівника до проведення занять. Перспективами подальших досліджень можуть бути варіанти використання засобів професійного практикуму у традиційних формах навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Сафин А. Д. Акмеологические аспекты педагогического менеджмента в учебном процессе : навчально-методичний посібник. Хмельницький : Вид- во АПВУ, 1996. 96 с.

2. Сідак В. С., Сафін О. Д. Психолого-акмеологічні основи професійного та особистісного самовдосконалення співробітників правоохоронних органів України : монографія. Київ : НАСБУ 2004. 112 с.

3. Лефтеров В. О. Психологічні тренінгові технології в органах внутрішніх справ : в 2 т : монографія. Донецьк : ДЮІ. Т. 1. Методологія психотренінгу та його використання у професійно-психологічному розвитку персоналу, задіяного в екстремальних видах діяльності. 2007. 242 с.

4. Мoрoз Л. I. Тeoрeтичнi тa приклaднi зacaди прoфeciйнo-пcихoлoгiч- iioi'o трєнінгу прaцiвникiв oргaнiв внутрішніх cпрaв Уі^ши : дие. д-рa пcихoл. наук. Київ : Університет внутрішніх справ, 2008. 375 е.

References

1. Safin A. D. (1996). Akmeologicheskie aspekty pedagogicheskogo menedzhmenta v uchebnom processe [Acmeological aspects of pedagogical management in the educational process]. Navchal'no-metodichnij posffinik. Hmel'nic'kij : vid-vo APVU. 96 s. [in Russian]

2. Sidak V. S., Safin O. D. (2004). Psyhologo-akmeologichni osnovyprofesijnogo ta osobystisnogo samovdoskonalennja spivrobitnykiv pravoohoronnyh organiv Ukrainy [Psychological and acmeological bases of professional and personal selfimprovement of law enforcement officers of Ukraine] : monografija. K. : NASBU. 112 s. [in Ukranian]

3. Lefterov V. O. (2007). Psyhologichni treningovi tehnologii' v organah vnutrishnih sprav [Psychological training technologies in law enforcement agencies] : v 2 t. : monografija. T. I. Metodologija psyhotreningu ta jogo vykorystannja u profesijno-psyhologichnomu rozvytku personalu, zadijanogo v ekstremal'nyh vydah dijal'nosti. Donec'k : DJuI. 242 s. [in Ukranian]

4. Moroz L. I. (2008). Teoretychni ta prykladni zacady profecijno-pcyhologichnogo treningu pracivnykiv organiv vnutrishnih cprav Ukrainy [Theoretical and applied principles of professional and psychological training of employees of internal affairs bodies of Ukraine] : dyc. d-ra pcyhol. nauk. K. : Univercytet vnutrishnih cprav. 375 c. [in Ukranian]

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.