Прийняття управлінських рішень в умовах екстремальних ситуацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України, Україна

Прийняття управлінських рішень в умовах екстремальних ситуацій

Кришталь Дмитро Олександрович

канд. з держ. упр., старший науковий співробітник

науково-дослідної лабораторії у сфері цивільної безпеки

Ножко Ігор Олегович

канд. пед. наук

науковий співробітник відділу організації наукової діяльності

Копитін Дмитро Єдуардович

науковий співробітник

науково-дослідної лабораторії у сфері цивільної безпеки

Анотація

управління екстремальний обставина

У статті подано загальну характеристику управлінської діяльності в екстремальній ситуації, основні напрями застосування соціальних технологій управлінської діяльності в екстремальних ситуаціях. Проаналізовано основні складнощі, які виникають під час управління екстремальними обставинами та визначено основні принципи та підходи до їх вирішення.

Ключові слова: екстремальна ситуація, надзвичайна ситуація, управління ризиками, управлінська діяльність в екстремальних ситуаціях, соціальні технології.

Title (in English): Making management decisions in extreme situations

Summary

The article presents a general description of managerial activity in an extreme situation, the main areas of application of social technologies of managerial activity in extreme situations. The main difficulties that arise during the management of extreme circumstances are analyzed and the main principles and approaches to their solution are defined.

Key words: extreme situation, emergency situation, risk management, management activity in extreme situations, social technologies.

Надзвичайні ситуації являють собою серйозне випробування для управлінських кадрів, більшість яких не мають спеціальної підготовки до роботи в екстремальних ситуаціях.

Екстремальну ситуацію розглядають як раптовий перехід системи (екологічної, соціальної, економічної, технологічної тощо) зі стійкого стану в нестійкий, що загрожує розпадом цієї системи. Причина цього надмірне наростання внутрішньої або зовнішньої напруженості системи.

Надзвичайна ситуація (НС) є окремим випадком екстремальної ситуації, проте має низку специфічних особливостей. Під НС розуміють обстановку на певній території, що склалася внаслідок аварії, катастрофи, небезпечного природного явища, стихійного лиха та тягне за собою людські жертви, становить загрозу здоров'ю людей, навколишньому середовищу, а також загрожує значними матеріальними втратами і порушенням умов життєдіяльності людей [1].

Управління в НС характеризуються високим ступенем невизначеності в розгортанні подій, соціально-психологічної нестійкості, розбалансованості психоемоційного стану і поведінки населення, дефіцитом часу для розроблення і здійснення рішень щодо стабілізації обстановки. Це істотно ускладнює управління людьми та їхніми об'єднаннями і водночас актуалізує потребу в організації спеціальної професійної та психологічної підготовки управлінських кадрів до дій в умовах екстремальної (надзвичайної) ситуації.

Основні труднощі, з якими стикається будь-яка самоорганізована система, потрапляючи в екстремальну ситуацію, полягають у дефіциті управлінського потенціалу та потребою в додаткових фінансових, матеріальних, людських ресурсах, яких, як правило, не вистачає.

У повсякденних умовах більшість громадян не звертають уваги на роботу управлінських структур, діяльність яких пов'язана з ліквідацією наслідків тих чи інших НС. У разі виникнення надзвичайної ситуації зацікавленість у роботі цих структур, її ефективності різко посилюється - підвищується вимогливість різних груп населення до управлінської діяльності за одночасного зростання невдоволення цією діяльністю.

Психоемоційний фактор НС, особливо за великої кількості постраждалих, неминуче впливає не тільки на самих постраждалих, а й на рятувальників. При цьому неприпустимими є зниження продуктивності та координації дій фахівців, виникнення ефекту емоційного зараження у зв'язку з реакцією населення. Це можливо за умови професійної та особистісної готовності керівництва і співробітників міністерств і відомств, які здійснюють ліквідацію наслідків НС планомірності, усвідомленості, злагодженості їхніх дій.

Для результативного виконання своєї діяльності керівникам і співробітникам, задіяним у ліквідації НС, необхідно сприяти формуванню в постраждалих високої катастрофічної культури, активної стратегії поведінки, обмежувати поширення психології жертви, оскільки тільки люди, які активно діють, здатні подолати негативні наслідки екстремальної ситуації [3].

Основними напрямами застосування соціальних технологій

управлінської діяльності в екстремальних ситуаціях є:

усвідомлення працівниками органів управління зростаючого ступеня ризику від діяльності сучасних потужних технологічних систем;

зниження пресу секретності навколо цих промислових об'єктів і роз'яснення навколишньому населенню ступеня реального ризику від їхньої експлуатації, навчання основним прийомам поведінки в разі виникнення небезпеки;

забезпечення безпеки функціонування потенційно небезпечних технологічних систем з метою запобігання аваріям і катастрофам;

підвищена увага управлінських кадрів до всіх випадків технологічних аварій і катастроф;

своєчасне вжиття заходів щодо запобігання екстремальним ситуаціям, зокрема недопущення розміщення потенційно та екологічно небезпечних

виробництв поблизу великих населених пунктів [4]. Управління екстремальними ситуаціями в основному зводиться до управління небезпекою. У ньому розрізняють три основні компоненти: 1) попередження небезпеки надзвичайної ситуації; 2) боротьба з небезпекою, що виникає в умовах екстремальної ситуації; 3) ліквідація небезпечних наслідків екстремальної ситуації.

Механізм вироблення управлінського рішення в екстремальних ситуаціях включає низку етапів: встановлення доцільних дій, логічне планування діяльності, вироблення програми дій, адекватної ситуації, що склалася [2].

Можливості ухвалення управлінського рішення, незважаючи на безліч альтернатив, можуть бути обмежені браком ресурсів, досвіду, установками керівництва. Тому керівник часто враховує лише незначну частину чинників, що впливають на ухвалення рішення, а також розглядає лише кілька альтернатив з наявного спектра варіантів рішення. В екстремальній ситуації ухвалення рішення ускладнюється ще й відсутністю досвіду діяти в подібних умовах, браком часу, дефіцитом людських і матеріальних ресурсів.

Особливим класом завдань ухвалення рішень є завдання з урахуванням чинників ризику і безпеки. Фактори ризику, що розуміється як імовірність втрат, істотно впливають на процес вироблення рішень.

Це зумовлює необхідність формування у майбутніх пожежників, начальників варти системи знань і вмінь, необхідних для професійно грамотного аналізу ризиків і прийняття управлінських рішень у ситуації ризику та невизначеності. Це особливо важливо з огляду на те, що від ухваленого рішення часто залежать життя людей - як постраждалих унаслідок ЕС, так і самих пожежників і рятувальників.

Рішення - це вибір альтернативи. Ухвалення рішень - сполучний процес, необхідний для виконання будь-якої управлінської функції.

Умови невизначеності існують, коли керівник не знає точно, який результат настане після того чи іншого вибору. В умовах недостатньої інформації, невизначеності керівник на основі власного судження має встановити ймовірність можливих наслідків. Кожне рішення пов'язане з можливим негативним результатом, побічними ефектами, які важко прогнозувати, значення яких керівник повинен співвіднести з очікуваною користю. Усі рішення, як запрограмовані, так і не запрограмовані, мають ґрунтуватися не тільки на судженнях, інтуїції та минулому досвіді, а й на раціональному підході до ухвалення рішень.

Потрібна спеціально організована теоретично й емпірично обґрунтована підготовка майбутніх співробітників силових відомств, які задіяні в запобіганні та ліквідації наслідків НС, до професійно грамотного ухвалення управлінських рішень у подібного роду ситуаціях [5].

У висновку слід підкреслити, що прийняття управлінських рішень в умовах екстремальних ситуацій є надзвичайно важливою та складною завданням для керівництва будь-якої організації чи установи. Основні висновки щодо цього процесу включають:

Системність та комплексність: Управління екстремальними ситуаціями вимагає системного підходу та розгляду всіх аспектів ситуації. Рішення повинні бути комплексними та охоплювати всі аспекти проблеми.

Відкритість до нових ідей: Управлінці повинні бути відкритими до нових інноваційних рішень та готовими адаптуватися до змін у реальному часі.

Ефективна комунікація: Забезпечення ефективної комунікації є ключовим чинником для успішного прийняття рішень в екстремальних ситуаціях. Комунікація повинна бути швидкою, точною та зрозумілою.

Врахування гуманітарних аспектів: Управління в екстремальних умовах також повинно враховувати гуманітарні аспекти, такі як безпека людей та громадська довіра.

Застосування соціальних технологій: Сучасні соціальні технології можуть значно полегшити прийняття управлінських рішень в екстремальних ситуаціях, допомагаючи збирати та аналізувати дані, сприяти комунікації та координації.

Управління в екстремальних ситуаціях вимагає від керівництва гнучкості, швидкості та вміння долати труднощі. Відправним пунктом є глибоке розуміння ситуації та завдань, які вона поставляє, і постійна готовність до прийняття відповідальних та обдуманих рішень.

Список використаних джерел

1. Ситник Г.П. Державне управління у сфері національної безпеки (концептуальні та організаційно-правові засади): Підручник К.: НАДУ, 2011. - 730 с.

2. Петруня Ю.Є., Говоруха В.Б., Літовченко Б.В. та ін. Прийняття управлінських рішень. Навч. посіб./ за ред. Ю.Є. Петруні. - 2-ге вид. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 216 с.

3. Гончаров І.В. Ризик та прийняття управлінських рішень: Навч. посіб. - Х.: НТУ "ХПІ", 2003. - 150 с.

4. Гевко І.Б. Методи прийняття управлінських рішень: Підручник / І.Б. Гевко. - К.:Кондор, 2009. - 187 с.

5. Приймак В.М. Прийняття управлінських рішень: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2008. - 240 с.

Размещено на Allbest.ru