Комплексний некомерційний механізм та нефінансова звітність

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОМПЛЕКСНИЙ НЕКОМЕРЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ТА НЕФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ В СИСТЕМІ СПРИЯННЯ СТАЛОМУ ПРОСТОРОВОМУ РОЗВИТКУ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Мішенін Євген Васильович доктор економічних наук, професор, провідний науковий співробітник, Інститут агроекології та природокористування НААН України; Ярова Інесса Євгенівна кандидат економічних наук, доцент,доцент кафедри, Сумський державний університет

У статті досліджено теоретико-концептуальну основу формування та функціонування комплексного некомерційного механізму в форматі діяльності екологічних некомерційних організацій (НКО) щодо сприяння практичної реалізації принципів сталого просторового розвитку природокористування з визначенням необхідності конструктивного залучення екологоорієнтованої нефінансової звітності. Визначено основні напрямки діяльності екологічних НКО в системі сталого просторового розвитку на різних ієрархічних рівнях господарювання (глобальному, національному, регіональному, локальному), які визначають завдання комплексного некомерційного механізму. Запропоновано структурно-функціональну побудову комплексного механізму, яка включає: результативно-цільову підсистему, загально-функціональну та спеціально-функціональну, комунікаційну, забезпечуючу підсистему та підсистему верифікації. Визначено цільову функцію механізму. Визнано, що ефективність комплексного некомерційного механізму забезпечується наявністю комунікаційної підсистеми та підсистеми верифікації, в яких провідна роль повинна належати нефінансовій звітності в межах соціально-екологічної відповідальності та екологічного менеджменту. Визначено системну послідовність формування екологоорієнтованого нефінансового звіту в контексті функціонування некомерційного механізму сприяння сталому розвитку природокористування.

Ключові слова: некомерційний механізм, екологічна некомерційна організація, нефінансова звітність, сталий розвиток, соціально-екологічна відповідальність.

Integrated non-profit mechanism and non-financial reporting in the system of promoting sustainable spatial development of natural resource management

Mishenin Yevhen, Institute of Agroecology and Environmental Management of NAAS, Yarova Inessa Sumy State University

The article discusses the theoretical and conceptual platform for the formation and functioning of a comprehensive non-profit mechanism in the format of environmental non-profit organisations (NPOs) to promote the practical implementation of the principles for sustainable spatial development of nature management. This mechanism emphasizes the need for communication involvement of environmentally oriented non-financial reporting. The article investigates the theoretical and conceptual platform for the formation and functioning of a comprehensive non-profit mechanism in the format of environmental non-profit organisations (NPOs) to promote the practical implementation of the principles for sustainable spatial development of nature management. Within the framework of this mechanism, the emphasis is placed on the need for communication involvement of environmentally oriented non-financial reporting. The main areas of activity of environmental NGOs in the system of sustainable spatial development at different hierarchical levels of governance (global, national, regional, and local) are highlighted, which define the tasks for the functioning of the non-profit mechanism, taking into account decentralisation and martial law in Ukraine.

A comprehensive non-profit mechanism for promoting sustainable development of natural resources management is a holistic and balanced set of organisational and social forms implemented in the form of subsystems, sub-mechanisms, tools and technologies that organise, regulate and coordinate the processes of social impact on the socio-ecological and economic activities of natural resources management entities. The article proposes a structural and functional construction of a complex non-commercial mechanism based on the analysis and generalisation of the existing provisions of the concept of a matrix (block) model of an economic mechanism, which includes: the performance-target subsystem, general functional and special functional, communication, support and verification subsystems. Within this mechanism, the author substantiates the need to apply a technological approach in the format of socio-ecological technologies.

The target function of the integrated non-profit mechanism is defined. The target function of the mechanism is to promote the realisation of socio-ecological and ecological-economic interests of all stakeholders, as well as to resolve contradictions and conflicts arising in the field of balanced nature management. The main tasks of the mechanism are the main areas of activity of environmental NGOs in the system of sustainable spatial development of natural resources management. It is acknowledged that the effectiveness of such a mechanism is ensured by the existence of a communication subsystem and a verification subsystem, in which the leading role should belong to non-financial reporting within the framework of socio-ecological responsibility and environmental management. The systematic sequence of forming an environmentally oriented non-financial report in the context of functioning of a non-profit mechanism for promoting sustainable development of natural resources management is determined.

Keywords: non-profit mechanism, environmental non-profit organisation, non-financial reporting, sustainable development, social and environmental responsibility.

Постановка проблеми

Механізми впливу екологічних НКО недостатньо результативно націлені на врегулювання соціально-еколого-економічних проблем сталого просторового природокористування. Ці механізми, значною мірою, реалізуютьcя безпосередньо через менеджмент діяльності організації [1-4], а не з точки зору комплексного управління процесами сприяння сталому розвитку. При цьому існуюча нефінансова звітність соціально відповідального бізнесу ще не знайшла належного місця, як в соціально-еколого-економічній діяльності підприємницьких структур, так і в діяльності НКО [5-7].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Діяльність НКО у форматі організаційно-соціальних та економічних механізмів управління досліджується в роботах таких науковців, як: Дуднєва Ю., Гузанова Ю., Ільїна М., Каліна І., Клименко О., Ковальчук С. [4; 8-11].

Специфіка залучення нефінансової звітності до вирішення проблем сталого розвитку у контексті соціальної відповідальності представлена у наукових працях вітчизняних та зарубіжних учених: Безверхого К., Гамкало О., Євсєєвої О., Касич А., Кірсанової В., Тютлікової В., Місько Г., Москалюк Г. [6; 12-17], а також Harris E.E., Neely D., Van Puyvelde S., Brown W.A., Walker V., McConville D., Cordery C., Luo X., Wang H., Rawhouser H., Cummings M.E., Marcus A. [18-22].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на суттєві наукові здобутки, не вирішеною проблемою є системне бачення структурно-функціональної комплексного некомерційного механізму, цільова функція якого полягає саме в організації процесів впливу та сприянні сталому просторовому розвитку природокористування. У цьому контексті існує проблема більш конструктивного залучення НКО екологоорієнтованої нефінансової звітності суб'єктів природокористування, яка формується в межах їх соціальної відповідальності та екоменеджменту.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Цілями роботи є поглиблення концептуально-організаційних підходів до структурно-функціональної побудови некомерційного механізму сприяння екологічних НКО сталому просторовому розвитку з акцентом на їх комунікаційну взаємодію з суб'єктами господарювання щодо залучення нефінансової звітності в межах соціально-екологічної відповідальності та екоменеджменту.

Виклад основного матеріалу дослідження

У процесі свого розвитку екологічні некомерційні організації набувають певних організаційно-ідеологічних та організаційно-соціальних форм, які з часом підлягають змінам [2; 23]. Система управління, менеджмент цих організацій розглядається як некомерційний механізм [4]. У даному дослідженні структурно-функціональна побудова комплексного механізму сприяння сталому просторовому природокористуванню також нами розглядається у форматі некомерційного.

В межах формування та функціонування некомерційного механізму сприяння сталому розвитку природокористування важливим є визначення найбільш пріоритетних напрямків діяльності організацій з метою максимального використання їх потенціалу для сприяння сталому розвитку. Це також визначає змістовну особливість структурно-функціональних підсистем механізму. З урахування існуючих положень [24; 23; 8] основні напрямки діяльності екологічних НКО в системі сталого просторового розвитку нами представлено таким чином:

1. Глобальний рівень:

1.1. Співпраця з міжнародними екологічними організаціями та установами щодо підтримки напрямків програми дій для сталого розвитку в межах зеленої, синьої та циркулярної економіки.

1.2. Сприяння реалізації міжнародного співробітництва в системі забезпечення сталого розвитку у форматі екологічних проектів, грантів, проведення різноманітних акцій.

1.3 Активна участь у вирішенні соціо-еко- лого-економічних проблем транснаціональних компаній,а також транскордонного природокористування.

1.4. Сприяння адаптації та реалізації міжнародних екологічних стандартів індикаторних показників сталого розвитку, принципів складання «зеленої» та нефінансової звітності, а також розвитку сталого та екосистем- ного управління та механізмів соціально-екологічної відповідальності.

2. Національний та регіональний рівень (у контексті воєнного стану в Україні та децентралізації):

2.1. Участь у процесах розробки національної та регіональної екологічної політики та організаційно-інституціонального забезпечення екологізації природокористування та охорони навколишнього середовища на різних ієрархічних рівнях господарювання.

2.2. Громадська участь в роботі державних органів управління спеціалізованих регулюючих комітетах екологічного спрямування.

2.3. Підвищення мотивації, щодо розробка, реалізації природоохоронних проектів, а також формуванні позабюджетних екологічних фондів.

2.4. Формування пропозицій щодо удосконалення національних та регіональних екологічних моніторингових систем для інформаційно-комунікаційного взаємозв'язку з різними групами стейкохлдерів.

2.5. Активізація підприємницьких та громадських ініціатив у сфері екологізації природокористування та охорони навколишнього середовища (зокрема, це стосується, створення територіальних екологічних кластерів, капіталізації природних активів, визначення регіонального екологічного каркасу та ін.).

2.6. Сприяння розвитку державного-при- ватного та соціального партнерства.

2.7. Просвітницько-культурна та кадрова діяльність щодо практичної реалізації принципів сталого розвитку.

2.8 Участь у цивілізованому вирішенні проблем, щодо порушення екологічного та природоохоронного законодавства.

3. Локальний рівень - підприємство:

3.1. Сприяння формуванню інноваційних організаційно-економічних форм підприємницького природогосподарювання (наприклад, створення інтегрованих бізнес-під- приємницьких структур, екологічних кооперативів, соціальних підприємництв).

3.2. Сприяння ефективному розвитку системи екоменеджменту.

3.3. Участь у формуванні соціально-екологічної відповідальності підприємств-природо- користувачів.

3.4. Сприяння та консультаційна участь у формуванні принципів надання «зеленої» та екологічно спрямованої нефінансової звітності підприємств.

3.5. Консультаційна та консалтингова діяльність щодо екологізації виробництва.

3.6. Участь у вирішенні соціально-еколого- економічних конфліктів локального рівня.

Особливість сформованих напрямів полягає в тому, що вони сформовані у відповідності до ієрархічних рівнів природогосподарювання і враховують сучасні тенденції реалізації сталого просторового розвитку.

Відмітимо, що розвиток сталого природокористування пов'язаний із формуванням організаційно-економічних форм екологічно орієнтованого управління, які, по суті, складають та визначають його функціонально- цільову структуру механізму [25-27]. Однак, в межах функціонування некомерційного механізму сприяння сталому розвитку природокористування варто говорити про використання спеціальних соціальних інструментів у форматі соціально-екологічних технологій, які одночасно є його організаційно-соціальними формами функціонування [23; 26; 28, с. 46-47].

Таким чином, комплексний некомерційний механізм є цілісною та збалансованою сукупністю організаційно-соціальних форм, які реалізуються у вигляді підсистем (підмеханізмів), інструментів і технологій, за допомогою яких організовуються, регулюються та координуються процеси сприяння сталому розвитку природокористування на різних ієрархічних рівнях господарювання. Цільова функція механізму полягає в сприянні реалізації соціально-екологічних та еколого-економічних інтересів усіх зацікавлених сторін, а також вирішенні виникаючих протиріч та конфліктів, що виникають у сфері сталого природокористування.

Основними завданнями механізму є визначені нами основні напрямки діяльності екологічних НКО.

У роботі сформована структурно-функціональна схема комплексного некомерційного механізму забезпечення сприяння сталому розвитку природокористування (рис. 1). Результативно-цільова підсистема окреслює цілі (підцілі-завдання), виконанню та реалізації яких може сприяти діяльність екологічних НКО в межах соціально-еколого-економічної діяльності господарського суб'єкта. Узагальнено, в інтегральному вигляді результативно-цільова підсистема охоплює різноманітні критерії, показники, індикатори щодо соціально-еколого-економічних результатів сталого природокористування, у тому числі і згідно залученої нефінансової звітності.

У складі механізму провідною системою є функціональна підсистема, яка поділяється на загально-функціональну та спеціально-функціональну. Загально-функціональна підсистема в механізмі пов'язана здебільшого з реалізацією основних традиційних функцій екологічного управління, націлених на забезпечення сприяння сталому розвитку природокористування: прогнозування, планування та програмування; регулювання; організація; мотивація; координація; аналіз; контроль та контролінг. Спеціально-функціональна підсистема пов'язана в основному із застосуванням соціально-екологічних технологій.

Соціально-екологічні технології, пов'язані, зокрема, і з функціонуванням механізмів соціально-екологічної відповідальності та екологічним менеджментом і передбачають застосування таких основних екологічно спрямованих соціальних інструментів як: аудит, експертиза, контроль та контролінг, маркетинг, інжиніринг, менеджмент екологічних знань та ін.

Рис. 1. Структурно-функціональна схема комплексного некомерційного механізму сприяння сталому розвитку просторового природогосподарювання Джерело: розроблено Яровою І.Є. з урахуванням [26, с. 90; 27]

Структурно-функціональна схема некомерційного механізму передбачає наявність забезпечуючої підсистеми, яка включає: законодавчо-правову, наково-методичну, інформаційну, фінансову, матеріальну та кадрову.

Комунікаційна (інформаційно-комунікаційна) система повинна бути націлена на виявлення соціально-еколого-економічних інтересів суб'єктів природокористування на різних ієрархічних рівнях господарювання і перш за все, на рівні бізнес-підприємницьких структур (компаній).

Рис. 2. Системна послідовність формування екологоорієнтованого нефінансового звіту в контексті взаємозв'язку з комплексним некомерційним механізмом сприяння сталому розвитку природокористування

Джерело: розроблено Яровою І.Є. з урахуванням [26, с. 179; 16]

Формування підсистеми верифікації (перевірки) особливо актуалізується у зв'язку із застосуванням системи екологічно спрямованої нефінансової звітності в межах впровадження соціально-екологічної відповідальності. Підсистема верифікації у складі некомерційного механізму механізму є комплексною системою інструментів (див. рис. 1), які мають ознаки соціально-екологічних технологій, за допомогою яких здійснюються об'єктивна оцінка соціально-еколого-економічного рівня господарювання, а також обґрунтованість, адекватність та своєчасність прийняття управлінських рішень щодо сталого розвитку [26, с. 101].

Надання некомерційним організаціям широкого доступу до екологічно орієнтованої нефінансової звітності підприємств в межах соціально-екологічної відповідальності суб'єктів природокористування потребує наявності певної ідеології складання цієї звітності (рис. 2). У роботі [16], представлено процес формування нефінансового звіту, але без комунікаційного зв'язку зі стейкхолдерами, зокрема, з НКО. В процесі формування та надання не фінансової звітної інформації підприємства, компанії можуть використовувати національні рамкові підходи або загальноєвропейські [5; 20; 29].

І тут важливо зробити акцент на те, що в умовах формування інформаційного простору щодо соціо-еколого-економічних проблем сталого розвитку підвищуються вимоги до рівня інформаційно-аналітичної компетентності діяльності екологічних НКО. Це є однією з умов, що забезпечує результативне функціонування некомерційних механізмів. Мова повинна йти, таким чином, про інформаційно-комунікаційну компетентність НКО, яку слід розглядати як інтеграційну якість їх діяльності в системі сприяння сталому розвитку в різних організаційно-соціальних формах: аналітично-наглядових; консультативно-рекомендаційних; результативно-корегувальних; інноваційно-пошукових [30]. Таким. чином, з точки зору реалізації соціально-екологічної технологій та механізмів соціальної відповідальності важливою є участь некомерційних організацій у формуванні нефінансової звітності. Некомерційний механізм сприяння сталого розвитку природокористування повинен посилювати організаційно-регулюючий характер діяльності екологічних НКО.

Висновки

Запропонована структурно-функціональна схема комплексного некомерційного механізму визначає і забезпечує результативність сприяння екологічних НКО практичній реалізації принципів сталого розвитку. Ефективність такого механізму забезпечується наявністю комунікаційної підсистеми та підсистеми верифікації, в якій провідна роль повинна належати нефінансовій звітності в межах соціально-екологічної відповідальності та екологічного менеджменту.

некомерційний природокористування екологічний

Список використаних джерел

1. Ковальчук С.В., Принько М.С. Вплив некомерційних організацій на бізнес-середовище українських підприємств. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2018. № 3(2). С. 104-112.

2. Клименко О.А. Особливості механізмів діяльності організацій громадського суспільства в країнах розвиненої демократії. Віче.2015. № 6 (3). С. 12-16.

3. Слюсаренко В.Є. Удосконалення механізму управління некомерційними організаціями в умовах трансформації економіки. Науковий вісник Ужгородського університету: Серія: Економіка. Ужгород: Вид-цтво УжНУ "Говерла". 2010. Вип. 30. С. 60-63.

4. Дуднєва Ю.Е., Обидєннова Т.С., Васильєва М.О. Особливості менеджменту некомерційних організаціях. Електронне наукове фахове видання з економічних наук «Modern Economics». 2020 № 21. С. 84-88.

5. Нефінансова звітність: інструмент соціально відповідального бізнесу. Представництво Глобального договору в Україні. Київ.2010.82 с.

6. Безверхий К. Малишкін О., Шуляренко С. Зміст, роль та види нефінансової звітності в системі інтегрованої інформації. Гармонізація бухгалтерського обліку та оподаткування на підприємствах України в контексті нормативів ЄС: монографія. / за наук. ред. О.І. Малишкіна. Київ: ДУІТ, 2018. С. 165-179.

7. Євсєєва О.О. Фінансова та нефінансова звітність як джерело прозорої інформації оцінки сталості економіки. Європейський вектор модернізації економіки: креативність, прозорість та сталий розвиток: матеріали XIII міжнар. Наук.-практичної конф. (Харків, 21-22 квіт. 2021 р.). Харків: ХНУБА, 2021. С. 152-154.

8. Ильина М.В. Социально-экономическая роль некоммерческих организаций в обеспечении устойчивого развития общества. Механізм регулювання економіки. 2011. № 3 С. 28-37.

9. Гузанова Ю.В., Садченко О.В. Особливості стратегічного управління некомерційними організаціям. Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. Економічні науки. 2013. №. 1. С. 195-200.

10. Ільїна М.В. Комерціалізація діяльності неприбуткових організацій: проблема чи перспектива? Економіка та держава.2010. № 3. С. 14-16.

11. Каліна І.І. Інноваційно-інвестиційний механізм розвитку некомерційної організації. Вчені записки університету "КРОК". Сер. Економіка. 2014. № 38. С. 128-135.

12. Гамкало О.Б. Нефінансова звітність як інструмент вимірювання соціальної діяльності вітчизняних підприємств. Статистика України. 2017. № 4. С. 79-86.

13. Євсєєва, О., Підопригора, І., Ковальова, Д. Формалізація показників нефінасової звітності на основі обліково-аналітичного забеспечення підприємства. Економічний простір, 2022. № 181.С. 207-212

14. Касич А., Яковенко Я. Звіт про стійкий розвиток як аналітичний інструмент формування корпоративної соціальної відповідальності. Ефективна економіка. 2014. № 10.

15. Тютлікова В., Кудіна О. Нефінансова звітність як інструмент впровадження соціальної відповідальності. Репозитарій ХНЕУ ім. С. Кузнеця.

16. Кірсанова В.В., Шацков В.В. Формування нефінансової звітності як інструменту управління сталим розвитком підприємства. Економічний журнал Одеського політехнічного університету. 2018. № 4 (6). С. 19-25.

17. Місько Г.А., Зварич Л.В. Нефінансова звітність як аспект управління стійким розвитком Вісник соціально-економічних досліджень Збірник наук. праць. 2020. № 3-4, (74-75).

18. Harris E.E., Neely D. (2021). Determinants and consequences of nonprofit transparency. Journal of Accounting, Auditing & Finance, 36(1), 195-220.

19. Van Puyvelde S., Brown W.A., Walker V., Tenuta R. (2018). Board effectiveness in nonprofit organizations: Do interactions in the boardroom matter? Nonprofit and Voluntary Sector Quarterly, 47(6), 1296-1310.

20. McConville D., Cordery C. (2022) Not-for-Profit Performance Reporting: A Reflection on Methods, Results and Implications for Practice and Regulation. Voluntas 33, 1204-1210.

21. Luo X., Wang H., Raithel S., Zheng Q. (2015). Corporate social performance, analyst stock recommendations, and firm future returns. Strategic Management Journal, 36(1), 123-136.

22. Rawhouser H., Cummings M.E., Marcus A. (2018). Sustainability standards and stakeholder engagement: Lessons from carbon markets. Organization & Environment, 31(3), 263-282.

23. Мішеніна Г.А. Еколого-економічні засади розвитку підприємництва в лісоресурсній сфері: дис. ... канд. екон. наук: 08.00.06. Суми, 2010. 260 с.

24. Шевчук В.Я. Екологічне підприємництво. Київ: Мета, 2001. 191с.

25. Беляев А.А. Механизм хозяйствования: сущность и формы управления. Київ: Вища шк., 1990. 147 с.

26. Ярова І.Є. Оганізаційно-економічні засади екологічно орієнтованого управління лісогосподарюванням: дис. ... канд. екон. наук: 08.00.06. Суми, 2011. 261 с.

27. Мишенин Е. Концептуальные основы формирования экологически ориентированного механизма управления природо-хозяйствованием. Економіст. 2012. № 3. С. 59-64.

28. Степанова О. В. Організаційно-економічні основи соціально відповідального управління промисловим підприємством: дис. ... канд. екон. наук: 08.00.04. Суми, 2008. 217 с.

29. Голіченко О. Механізми впливу недержавних організацій на державні структури.

30. Софіщенко І.Я. Формування комунікаційного механізму міжнародних проектів на основі аналізу стейк-холдерів.

References

1. Kovalchuk S.V., Prynko M.S. (2018) Vplyv nekomertsiinykh orhanizatsii na biznes-seredovyshche ukrainskykh pidpryiemstv [The influence of non-profit organisations on the business environment of Ukrainian enterprises]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky - Bulletin of Khmelnytsky National University. Economic Sciences, 3(2), 104-112 (in Ukrainian)

2. Klymenko O.A. (2015) Osoblyvosti mekhanizmiv diialnosti orhanizatsii hromadskoho suspilstva v krainakh rozvynenoi demokratii. [Peculiarities of the mechanisms of civil society organisations in developed democracies]. Viche, 6 (3), pp. 12-16 (in Ukrainian).

3. Sliusarenko V.le. (2010) Udoskonalennia mekhanizmu upravlinnia nekomertsiinymy orhanizatsiiamy v umovakh transformatsii ekonomiky [Improving the mechanism of management of non-profit organisations in the context of economic transformation]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu: Seriia: Ekonomika. Scientific - Bulletin of Uzhhorod University: Series: Economics. Vol. 3, pp. 60-63 (in Ukrainian)

4. Dudnieva Yu.E. (20202 Obydiennova T.S., Vasylieva M.O. Osoblyvosti menedzhmentu nekomertsiinykh orhanizatsiiakh [Features of management of non-profit organisations]. Elektronne naukove fakhove vydannia z ekonomichnykh nauk «Modern Economics» - Electronic scientific professional edition in economic sciences "Modern Economics", vol. 21, pp. 84-88 (in Ukrainian)

5. Nefinansova zvitnist: instrument sotsialno vidpovidalnoho biznesu [Non-financial reporting: a tool for socially responsible business]. Predstavnytstvo Hlobalnoho dohovoru v Ukraini. Kyiv. 2010. 82 p. (in Ukrainian)

6. Bezverkhyi K. Malyshkin O. and Shuliarenko S. (2018) Zmist, rol ta vydy nefinansovoi zvitnosti v systemi intehrovanoi informatsii [Content, role and types of non-financial reporting in the integrated information system]. Harmonizatsiia bukhhalterskoho obliku ta opodatkuvannia na pidpryiemstvakh Ukrainy v konteksti normatyviv YeS: monohrafiia. / za nauk. red. O.I. Malyshkina. Kyiv: DUIT (165-179). (in Ukrainian)

7. Yevsieieva O.O. (2021) Finansova ta nefinansova zvitnist yak dzherelo prozoroi informatsii otsinky stalosti ekonomiky [Financial and non-financial reporting as a source of transparent information for assessing the sustainability of the economy]. Yevropeiskyi vektor modernizatsii ekonomiky: kreatyvnist, prozorist ta stalyi rozvytok: materialy XIII mizhnar. Nauk.-praktychnoi konf. (Kharkiv, 21-22 kvit. 2021 r.). Kharkiv: KhNUBA, pp. 152-154. (in Ukrainian)

8. Ylyna M.V. (2011) Sotsyalno-ekonomichna rol nekommerciynykh orhanizatsii v obespechenyy ustoichyvoho razvytyia obshchestva [Socio-economic role of non-profit organisations in ensuring sustainable development of society]. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky - The mechanism of economic regulation. Vol. 3, pp. 28-37. (in Ukrainian)

9. Huzanova Yu.V. and Sadchenko O.V. (2013) Osoblyvosti stratehichnoho upravlinnia nekomertsiinymy orha-nizatsiiam [Features of strategic management of non-profit organisations]. Visnyk Chernivetskoho torhovelno-eko- nomichnoho instytutu. Ekonomichni nauky - Bulletin of the Chernivtsi Institute of Trade and Economics. Economic sciences, 1, 195-200 (in Ukrainian).

10. Ilina M.V. (2010) Komertsializatsiia diialnosti neprybutkovykh orhanizatsii: problema chy perspektyva? [Commercialisation of non-profit organisations: a problem or a prospect?]. Ekonomika ta derzhava - Economy and the state, 3, 14-16 (in Ukrainian).

11. Kalina I.I. (2014) Innovatsiino-investytsiinyi mekhanizm rozvytku nekomertsiinoi orhanizatsii [Innovation and investment mechanism for the development of a non-profit organisation]. Vchenizapysky universytetu "KROK". Ser. Ekonomika - Scientific Notes of KROK University. Ser. Economy, 38, 128-135. (in Ukrainian)

12. Hamkalo O.B. (2017) Nefinansova zvitnist yak instrument vymiriuvannia sotsialnoi diialnosti vitchyznianykh pidpryiemstv [Non-financial reporting as a tool for measuring the social performance of domestic enterprises]. Statystyka Ukrainy - Statistics of Ukraine, 4, 79-86. (in Ukrainian)

13. Yevsieieva O., Pidopryhora I., Kovalova D. (2022) Formalizatsiia pokaznykiv nefinasovoi zvitnosti na osnovi oblikovo-analitychnoho zabespechennia pidpryiemstva [Formalisation of non-financial reporting indicators on the basis of accounting and analytical support of the enterprise]. Ekonomichnyi prostir - Economic space, 181, 207-212. (in Ukrainian)

14. Kasych A. and Yakovenko Ya. (2014) Zvit pro stiikyi rozvytok yak analitychnyi instrument formuvannia korpo- ratyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti. [Sustainability report as an analytical tool for corporate social responsibility]. Efektyvna ekonomika - Efficient economy. Vol. 10. (in Ukrainian)

15. Tiutlikova V., Kudina O. (2021) Nefinansova zvitnist yak instrument vprovadzhennia sotsialnoi vidpo- vidalnosti [Non-financial reporting as a tool for implementing social responsibility]. Repozytarii KhNEU im. S. Kuznetsia. (in Ukrainian)

16. Kirsanova V.V., Shatskov V.V. (2018) Formuvannia nefinansovoi zvitnosti yak instrumentu upravlinnia stalym rozvytkom pidpryiemstva [Formation of non-financial reporting as a tool for managing sustainable development of an enterprise]. Ekonomichnyi zhurnal Odeskoho politekhnichnoho universytetu - Economic Journal of Odesa Polytechnic University, 4 (6), 19-25. (in Ukrainian)

17. Misko H.A., Zvarych L.V. (2020) Nefinansova zvitnist yak aspekt upravlinnia stiikym rozvytkom [Non-financial reporting as an aspect of sustainability management]. Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen Zbirnyk nauk. prats - Bulletin of Socio-Economic Research Collection of scientific papers., 3-4 (74-75). (in Ukrainian).

18. Harris E.E., Neely D. (2021). Determinants and consequences of nonprofit transparency. Journal of Accounting, Auditing & Finance, 36(1), 195-220.

19. Van Puyvelde S., Brown W.A., Walker V., Tenuta R. (2018). Board effectiveness in nonprofit organizations: Do interactions in the boardroom matter? Nonprofit and Voluntary Sector Quarterly, 47(6), 1296-1310.

20. McConville D., Cordery C. (2022) Not-for-Profit Performance Reporting: A Reflection on Methodsю Results and Implications for Practice and Regulation. Voluntas 33, 1204-1210.

21. Luo X., Wang H., Raithel S., Zheng Q. (2015). Corporate social performance, analyst stock recommendations, and firm future returns. Strategic Management Journal, 36(1), 123-136.

22. Rawhouser H., Cummings M.E., Marcus A. (2018). Sustainability standards and stakeholder engagement: Lessons from carbon markets. Organization & Environment, 31(3), 263-282.

23. Mishenina H.A. (2010) Ekoloho-ekonomichni zasady rozvytku pidpryiemnytstva v lisoresursnii sferi [Ecological and economic principles of entrepreneurship development in the forestry sector]: dys. ... kand. ekon. nauk: 08.00.06. Sumy, 260 p. (in Ukrainian).

24. Shevchuk V.Ia. (2001) Ekolohichne pidpryiemnytstvo [Environmental entrepreneurship]. Kyiv: Meta, 191 p. (in Ukrainian).

25. Beliaev A.A. (1990) Mekhanyzm khoziaistvovanyia: sushchnost y formy upravlenyia [Management mechanism: essence and forms of management]. Kyiv: Vyshcha shk., 147 p. (in Ukrainian).

26. Yarova I.Ye. (2011) Ohanizatsiino-ekonomichnizasady ekolohichno oriientovanoho upravlinnia lisohospo-dariuvanniam [Organisational and economic principles of ecologically oriented forest management]: dys. ... kand. ekon. nauk: 08.00.06. Sumy, 261 p. (in Ukrainian).

27. Mishenin Ye. (2012) Kontseptualnye osnovy formyrovanyia akolohychesky oryentyrvoannoho mekhanyzma upravlenyia pryrodokhoziaistvovanyem [Conceptual bases of formation of ecologically oriented mechanism of environmental management]. Ekonomist - Economist, 3, pp. 59-64. (in Ukrainian)

28. Stepanova O.V. (2008) Orhanizatsiino-ekonomichni osnovy sotsialno vidpovidalnoho upravlinnia promyslovym pidpryiemstvom [Organisational and economic foundations of socially responsible management of an industrial enterprise]: dys. ... kand. ekon. nauk: 08.00.04. Sumy, 217 p. (in Ukrainian)

29. Holichenko O. Mekhanizmy vplyvu nederzhavnykh orhanizatsii na derzhavni struktury [Mechanisms of influence of non-governmental organisations on state structures]. (in Ukrainian)

30. Sofishchenko I.Ya. (2021) Formuvannia komunikatsiinoho mekhanizmu mizhnarodnykh proektiv na osnovi analizu steikkholderiv [Developing a communication mechanism for international projects based on stakeholder analysis]. (in Ukrainian)

Размещено на Allbest.ru