Термін "антикризове управління" - елемент контенту сучасної енциклопедії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Термін «антикризове управління» - елемент контенту сучасної енциклопедії

Л.І. Слюсарчук,

Я.Д. Слюсарчук

Анотація

В даній статті розроблено критерії вибору терміну антикризове управління до контенту Великої Української енциклопедії. Розкрито методику написання статті з напряму «Економічні науки» до ВУЕ. Написання статті «Антикризове управління» починається з етимології терміну, викладення історичної довідки, характеристики поняття та його застосування на практиці.

Ключові слова: Криза, управління, суб'єкт, об'єкт, методи і принципи та заходи антикризо- вого управління.

Abstract

In this article, the criteria for choosing the term anti-crisis management for the content of the Great Ukrainian Encyclopedia have been developed. The method of writing an article from the direction of «Economic Sciences» at VUE has been revealed. The writing of the article «Anti-crisis management» begins with the etymology of the term, the presentation of the historical background, the characteristics of the concept and its application in practice.

Key words: Crisis, management, subject, object, methods and principles and measures of anticrisis management.

Вступ

Контент сучасних енциклопедій повинен мати новітні терміни економічної науки. Глобалізація економічних відносин сприяє поширенню і широкому застосуванню цих термінів та їх прояву у суспільних відносинах. В умовах інформатизації суспільних відносин відбувається обмін контентом електронних енциклопедичних видань. Проблемою є відбір сучасного контенту економічних термінів до енциклопедій, бо вони повинні бути своєчасними та розкривати поточні економічні явища, що відбуваються в світовій економіці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В Україні проблемами відбору контенту до Великої Української енциклопедії (ВУЕ) переймається науковий колектив державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво».1 Конкретно методику написання статей економічного напрямку розроблено автором представленої статті та викладено в методичних рекомендаціях.2

Метою написання статті є виявлення критеріїв включення до ВУЕ терміну «анти- кризове управління» та опис методики написання елементу контенту енциклопедії.

Формування контенту енциклопедичних видань повинно ґрунтуватися на концепції. Концепція містить критерії відбору наукових термінів, що повинні охоплювати весь спектр економічних явищ макро- і макрорівня, тобто світового господарства, національної економіки і економіки підприємств. На розробку критеріїв відбору контенту до енциклопедії вливають чинники: історія розвитку економічної думки, наукові школи, спосіб виробництва, власність на засоби виробництва і суспільний розподіл валового внутрішнього продукту. Крім того, великий влив на інформаційний простір енциклопедичних видань з економіки має політична доктрина, стан відносин між країнами. Концепція відбору економічних термінів до ВУЕ ґрунтується на опису зв'язків між явищами і процесами в суспільстві, бібліографією науковців і їх наукових відкриттів. Економічні терміни можуть корелювати з науковими поняттями інших наук, доповнювати їх. Такий підхід дозволить глибше розкрити суть суспільного явища. Контент енциклопедичних термінів повинен містити наукові поняття класичної політичної економії і сучасні характеристики економічних явищ і процесів. В основу формування контенту економічних наук покладено напрями наукових спеціальностей з економічних наук, затверджені Наказом Міністерства освіти і науки (МОН) України № 1057 від 14.09.2011.3 Основним принципом відбору термінів було те, що наукові поняття не існують поза системою понять і термінів, які формують економічні науки, а створюють цілу систему термінологічних зв'язків, що дозволяють повністю розкрити наукову теорію чи суспільне явище в економіці країни, підприємства.

За наказом МОН України № 1057 галузь «Економічні науки» поділяється на 11 спеціальностей. Термін «антикризове управління» включається до спеціальності «Економіка та управління національним господарством» шифр 08.00.03 -- макро- рівень. Причиною включення до контенту Великої української енциклопедії терміну «антикризове управління» були: 1) наявність кризових явищ в економіці світового і національного рівнів; 2) необхідність прогнозування кризових явищ; 3) опис еко- номіко-математичних моделей кризових явищ; 4) опис бібліографістики сучасних нобелівських лауреатів з економіки, які стали лауреатами за розробку економіко- математичних моделей, що прогнозують виникнення кризи; 5) необхідність опису процесу управління національним господарством; 6) викладення методів і принципів управління на макрорівні.

На мікрорівні термін «антикризове управління» відноситься до спеціальності «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)» шифр 08.00.04. Для опису цього терміну розглядалися зв'язки управлінських технологій, методи, принципи і завдання, що проявилися в контенті ВУЕ науковими поняттями: горизонтальний і вертикальний метод управління, об'єднання і дроблення підприємств, банкрутство та іншого контенту.

Елемент контенту енциклопедії «антикризове управління» має бути описаним за схемою: 1) Етимологія терміну; 2) Історична довідка; 3) Характеристика, що містить суб'єкт і об'єкт, мету, види, методи, типи і принципи управління, інструменти або заходи уникнення кризових ситуацій макро- і макрорівня; 4) Значення. 5) Список літератури.

Етимологія терміну. Поняття «антикризове управління» походить від слова анти і криза та управління. Слово антикризове моє префіксальне творення іменника криза (від грец. кріск; - криза) і анти (від грец. аигі -- проти). В словнику іноземних слів укладачів С. М. Морозова, Л. М. Шкарапута криза визначається як складний, загострений стан, різкий перелом або занепад4. У Філософському словнику за редакцією В. І. Шинкарука: «Криза -- соціальна ситуація, породжена гострим конфліктом між новим змістом і старою формою в розвитку суспільних явищ.»5. Слово управління у Філософському словнику трактується як: «Об'єктивний процес упорядкування систем, суть якого полягає в забезпеченні їхньої цілісності, підтриманні заданого режиму діяльності й досягнення мети шляхом обміну інформацією між їхніми підсистемами (керуючою й керованою системами) по каналах прямого і зворотного зв'язку». Використовуючи вище приведені дефініції можна сформулювати суть наукового поняття «антикризове управління» в енциклопедії - процес управління гострими конфліктними ситуаціями суспільних явищ.

Аналізуючи заходи уникнення або виходу економіки із кризи в історичному аспекті, антикризове управління можна поділити на два процеси: антикризове управління на макро- і мікрорівні. Керуючись таким поділом, термін «Антикризове управління» повинен містити в енциклопедії коротку дефініцію, яка розкриває зміст наукового поняття. Дефініція терміну «Антикризове управління» повинна звучати так: «Процес застосування заходів спрямованих на оздоровлення функціонування національної економіки, галузі, регіону та фінансово-господарської діяльності індивідуального підприємця і підприємства з метою формування механізмів попередження й запобігання кризових явищ у майбутньому.»

Історична довідка

Інформації про час виникнення терміну антикризове управління немає. Однак, можна передбачити, що виникнення терміну пов'язане з кризовими явищами в економіці і спробами їх уникнення. В ринковій економіці конфліктні ситуації виникають через протиріччя між способом виробництва і способом споживання, що проявляється через дію механізму закону попиту і пропозиції.

Причини виникнення економічних криз було описано К. Марсом в ІІ томі фундаментальної економічної теорії «Капітал», де він описав суть простого і розширеного відтворення. Маркс зробив висновок, що криза є невід'ємною рисою капіталістичної економіки. Причиною виникнення кризи є перевиробництво товарів. К. Маркс описує, що капіталістичне суспільство споживає більшу частину річної праці, яка витрачена на виробництво засобів виробництва (постійний капітал) і не може бути розкладена на дохід у вигляді заробітної плати та додаткової вартості, а може функціонуватися лише в якості капіталу6 (нагромадження).

Сучасні наукові економічні погляди розширюють поняття кризи і причин її виникнення. Л. Лігоненко характеризує кризовий стан системи як значне і тривале порушення рівноваги, яке нездатне використати механізм внутрішньої саморегуляції7. В підручнику «Економічна теорія» за редакцією Предборського В. А. Криза визначається як регулярні збої, притаманні економічній системі, в основу якої покладено використання ринкового механізму, що проявляється через відчутні спади обсягів виробництва, неповне використання наявних економічних ресурсів та інші8.

Аналізуючи кризи і причини їх виникнення можна зробити висновок щодо виникнення і застосування терміну «антикризове управління»: а) антикризове управління пов'язане з механізмом функціонування соціально-економічної системи; б) антикри- зове управління є невід'ємною частиною управління і застосовується на період подолання кризи; в) в антикризовому управлінні роль держави не передбачена (мікрорівень) або є провідною (макрорівень). Отже, описуючи термін «антикризове управління» в енциклопедії необхідно акцентувати увагу читача на основних напрямках: причини виникнення кризи, їх види, стадії та закономірності її протікання, можливі сценарії розвитку, інструменти по виходу з неї та недопущення наступних кризових явищ.

Описуючи характеристику терміну «антикризове управління» в статті до Великої Української енциклопедії необхідно проаналізувати його механізм, що включає об'єкт і суб'єкт управління, предмет і мету. На макрорівні до об'єкту відноситься: національне господарство, галузь і регіон. На мікрорівні об'єктом управління є підприємство, компанія, підприємець. Суб'єктами управління на макрорівні є президент, парламент, Кабінет Міністрів та органи влади, тобто держава та структурні органи законодавчої і виконавчої влади. Мікрорівень -- власник, керівник. Найчастіше джерелом кризи є суб'єкт управління, який не може адекватно реагувати на зміни в системі. Предметом антикризового управління є передбачувані прояви порушення рівноваги соціально-економічних систем. Головною метою антикризового управління є забезпечення в соціально-економічній системі стійкого положення та стабільно-про- гресуючого розвитку.

Дослідження механізму антикризового управління ґрунтується на методах: діалектичний метод (вивчення і аналіз сфери застосування в історичному аспекті); метод порівняльного аналізу (для порівняння інструментів і заходів антикризового управління та його наслідків); економіко-логічні методи (для вивчення господарських процесів в їх становленні та розвитку); логічний, аналітичний методи (для формулювання висновків і пропозицій).

Відповідно до предмету і головної мети антикризове управління можна диференціювати на підвиди:

передкризове управління, яке здійснюється для своєчасного виявлення та розв>язання проблем (прийняття рішень) з метою запобігання кризи;

управління в умовах кризи, метою якого визнається стабілізація нестійких станів та збереження керованості системи;

управління процесами виходу з кризи, яке здійснюється з метою мінімізації втрат та втрачених можливостей під час виведення суб'єкта зі стану кризи9.

Залежно від стадії кризи, розрізняють різновиди антикризового управління - превентивне та стабілізаційне. Превентивне - управління етапу виникнення кризи. Стабілізаційне -- управління по запобіганню та усуненню несприятливих явищ і функціонування об'єкта управління в довгостроковій перспективі.

В залежності від стадії на якій застосовується антикризового управління воно класифікується на типи: стратегічне та оперативне. Стратегічне антикризове управління полягає у розробці і застосуванні різноманітних методів прогнозування та оцінки ризиків, передбачення й розпізнавання передкризового стану й ситуацій, діагностики розвитку кризи. Оперативне (тактичне) антикризового управління проявляється через розробку антикризової програми та комплексу заходів із нейтралізації кризи, моніторингу й контролю за їх реалізацією, корегування антикризової моделі тощо.

Характеристика опису терміну «антикризове управління» до енциклопедії включає принципи:

принцип об'єктивності, використання якого передбачає врахування суті та механізмів виникнення та поглиблення кризових явищ, орієнтацію управлінського впливу не тільки на зовнішні прояви, але й на глибинні першопричини виникнення кризових явищ;

терміновість реагування на окремі кризові явища в фінансовому середовищі;

формування управлінських рішень повинно здійснюватися на підставі оперативної і достовірної початкової інформації;

необхідне чітке ранжування пріоритетних рішень для ліквідації проблем через обмеженість ресурсів і часу внаслідок кризового явища;

принцип контролю, який передбачає здійснення постійного контролю за перебігом реалізації управлінських заходів з метою її постійної адаптації до умов внутрішнього і зовнішнього середовища, що змінюються в часі;

принцип ефективності, сутність якого полягає у максимально можливому використанні потенціалу об'єкта та суб'єкта управління для формування обґрунтованої програми антикризових дій, мінімізації часових, матеріальних та фінансових втрат, пов'язаних з кризовим станом та виходом з нього;

принцип компетентності, передбачає, що реалізацією антикризового управління повинні займатися компетентні фахівці з модернізованої управлінської ієрархії згідно з вимогами кризової ситуації;

кінцева орієнтація на діяльність в умовах після кризового розвитку10.

Здійснення антикризового управління на макрорівні передбачає використання узгоджених між собою механізмів державного впливу. Теоретико-методологічні засади та заходи антикризової політики держави досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені: Іогман Л. Г. (Иогман)11, О. Ю. Наєнко12, К. Пріб13, А. Роговий14, О. Шайда15, Ансофф І.16та ін. Головною особливістю антикризового державного управління є принципова відмінність підходів, інструментарію та цілей. Можна виділити два види антикризового державного управління: адаптація (модернізація або перебудова) системи державного управління до моменту виникнення в ній нових властивостей, що дають їй змогу змінити класифікацію ситуації, що виникла (кризова або штатна); усунення, недопущення, нівелювання впливу кризової ситуації на систему державного управління, а також параметрів її функціонування17. Адаптацію державної системи управління відносимо до стратегічного рівня, який відповідає за розвиток та вдосконалення системи державного управління. Реалізація цього рівня потребує часу, тому головними інструментами для нього є прогнозування та моделювання. До тактичного рівня відносимо усунення, недопущення, нівелювання впливу кризової ситуації. Кожна країна має свої пріоритети антикризового управління. Наприклад, Австрія здійснювала державне кредитування в реальний сектор економіки. Чехія підтримувала пріоритетні галузі сільського та лісового господарства. Німеччина стимулювання попит та збільшення інвестицій. Іспанія залучала інвестиції на підтримку будівельної галузі.

Описуючи термін «антикризове управління» в енциклопедії, необхідно вказати де вперше на державному рівні воно застосовувалося. Місцем застосування були США під час Великої депресії 1930-х рр. В історичному аспекті державне антикри- зове управління полягало в захваті територій інших держав, підвищення податкового тиску всередині держави, вивозу капіталу і експлуатації робочої сили інших держав.

Сучасні заходи антикризового управління відрізняються від тодішніх і полягають на зміні функціонування ринку фінансових послуг. Описуючи в енциклопедичній статті застосування заходів антикризового управління необхідно їх узагальнити, виходячи з світового досвіду.

зміна діяльності суб'єктів управління, що регулюють ринок фінансових послуг;

більш чіткий розподіл функцій між інвестиційним і фінансовим ринком;

створення важелів уникнення ризиків хедж-фондів (соціального, пенсійного страхування);

перегляд правил формування валютних резервів;

директивне регулювання валютного курсу;

сприяння експорту;

розробка заходів стримування інфляції на державному рівні;

збільшення державних видатків, в т. ч. за рахунок покриття стимулюючих інструментів залучення іноземних інвестицій;

створення фондів для фінансової допомоги країнам-учасницям, які отримують реальні кошти в рахунок довгострокових (30 років) боргових фінансових інструментів та цінних паперів;

прийняття програм цільового фінансування для розвитку сектору ринку фінансових послуг окремих країн;

зниження податкового тиску на суб'єкти підприємницької діяльності;

зниження відсотків кредитування реального сектору економіки.

Характеризуючи термін «антикризове управління» на макрорівні необхідно вказати, що воно охоплює всі підсистеми управління підприємством: операційну, технічну, фінансову, стратегічну, маркетингову, кадрову. Мета антикризового управління мікрорівня полягає в узгодженості та координації дій між цими системами. Критеріями оцінки ефективності антикризового управління є зміна показників господарсько- фінансової діяльності та фінансового стану підприємства за період антикризового управління. Проблемами антикризового управління мікрорівня є: розпізнання передкризових ситуацій, запобігання кризи, життєдіяльність об'єкту в кризовому стані, вихід із кризи, ліквідація наслідків кризи, правові проблеми антикризового управління, організація антикризового управління.

Головними напрямами антикризового управління на мікрорівні є:

Реструктуризація підприємства, яка повинна включати: забезпечення виробництва; оновлення технологій; оновлення основного капіталу (засобів); соціальну політику; оптимізацію замовлень; забезпечення безпеки; використання реінжинірингу, експорт та імпорт продукції.

Реорганізація підприємства, що передбачає злиття з іншими підприємствами; лізинг основного капіталу; часткову або повну приватизацію; дроблення підприємства; продаж окремих підрозділів.

Фінансова санація, яка включає реструктуризацію кредиторської заборгованості; рефінансування дебіторської заборгованості; зменшення сум дебіторської заборгованості, залучення додаткових коштів; зміну структури оборотного капіталу; скорочення витрат підприємства.

Інноваційна політика--підвищення якості продукції; інформаційне забезпечення; оцінка інноваційного потенціалу; прогнозування управлінських рішень.

Зміна системи управління через створення потужної інформаційно-аналітичної системи; перепідготовка управлінської ланки; зміна організаційної структури; зміна системи керування; реорганізація системи управління персоналом.18

На мікрорівні модель антикризового управління суттєво відрізняється від макро- рівня, тому характеризуючи таку особливість необхідно акцентувати на цьому увагу читача енциклопедії. Управління кризовою ситуацією на макрорівні характеризується однією з трьох моделей: активною, реактивною або плановою. Найбільш поширене активне антикризове управління, що полягає в стратегічному плануванні, ґрунтується на попереджувальних діях, а фінансова сторона має другорядний характер. Для активної моделі антикризового управління характерне вирішення проблем шляхом застосування оперативних дій, що полягають в діагностиці кризового стану підприємства та виведення його з цього стану за допомогою фінансових процедур. Реактивне антикризове управління-застосування заходів виходу з кризи і недопущення їх подальшого повторення. Планове антикризове управління підприємством полягає в розробленні та впровадженні антикризових явищ за графіком затвердженим власником чи керівником. антикризовий управління економічний криза

В енциклопедичній статті, описуючи значення явища «антикризового управління», необхідно вказати практичну значимість заходів управління, узагальнити наукові розробки заходів та інструментів уникнення кризових явищ і описати можливість їх застосувати на макро- і макрорівнях.

Висновки

Опис терміну «антикризове управління» в енциклопедії дозволить ознайомити широкий загал читачів з інструментами управління кризового стану ринкової економіки країни чи суб'єктів підприємницької діяльності. Антикризове управління пов'язане з економіко-математичним моделюванням кризових явищ і розглядається в контексті понять класичної політичної економії та бібліографістики сучасних Нобелівських лауреатів з економіки.

Література

1 За редакцією д. і. н., проф. Киридон А. М. м. Київ: Державна наукова установа, «Енциклопедичне видавництво», (30 жовтня 2019р.) / Енциклопедичний контент і виклики сучасного світу: Збірник матеріалів наукової конференції м. Київ 112 с.;

2 За ред. д. і. н., проф. Киридон А. М.; відп. за вип. д. н. соц. ком. Крайнікова Т. С. Київ: Наукова установа «Енциклопедичне видавництво», (2017) / Редакторська підготовка текстів е-ВУЕ -- портальної версії «Великої української енциклопедії»: методичні рекомендації 127 с.;

3. Про затвердження переліку наукових спеціальностей. Наказ МОНУ № 1057 від 14.09.2011. Дата оновлення (30.12.2022)

4. Словник іншомовних слів / Уклад. С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. Київ: Наукова думка, (2000) 680 с.;

5. Філософський словник / За редакцією В. І. Шинкарука. Друге видання. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії (1986) 796 с.;

6. Карл Маркс Капітал Критика політичної економії. Том другий. Книга ІІ: Процес обігу капіталу. Київ: Державне видавництво політичної літератури УРСР (1954) 650 с.;

7. Л. О. Лігоненко, М. В. Тарасюк, О. О. Хіленко. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т (2005) / Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприємством: навч. посіб. 377 с.;

8. Під редакцією Предборського В.А. Київ: Кондор, (2003) / Економічна теорія 492 с.;

9. Сурмин Ю. П. Туленков Н. В. (2004)Теория социальных технологий Киев: МАУП,. 605с.;

10. Кузнєцов Є. С. (2012) Сутність антикризового управління та принципи його здійснення /Ефективна економіка №10. Дніпропетровськ: ДКС-центр. C. 25-30;

11. Иогман Л.Г. (2009) Экономика региона: от кризиса к устойчивому развитвию / Экономические и социальные перемены: факты, тенденции, прогноз № 3 (7). С. 14-24;

12. Наєнко О. Ю. (2010) Сучасна структура державного бюджету та його вплив на економіку / Інвестиції: практика та досвід № 1. С. 29-33;

13. Пріб К (2012) Визначення антикризового потенціалу сільськогосподарського підприємства /Економічний аналіз №. 10. С. 309-312;

14. Роговий А І., Т.М. Єфременко (2015) Формування змісту проекту організації системи безпеки в готельному бізнесі / Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія :Стратегічне управління, управління портфелями, програмами та проектами. № 1. С. 200-205;

15. Шайда О. Є., Вітровий Б. В. (2011) Вплив світової фінансової кризи на економіку України / Науковий вісник НЛТУ України Вип. 21. С. 274-278;

16. Ансофф И (1999) Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф; [пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского]. СПб.: Питер,. 416 с;

17. Борисова С. Є (2011) Заходи державного регулювання по виходу з кризи національних економічних систем / С. Є. Борисова / Вісн. Донец. ун-ту -- Т. 1. -- С. 200--203.Серія В: Економіка і право;

18. Ладунка І.С., Андрюшина О.І. (2017)Антикризове управління підприємством/ Економіка і суспільство, №8. -- С. 278- 281;

19. Kyridon A. M.(Ed). (2019) Encyclopedic content and challenges of the modern world: Collection of materials of the scientific conference (October 30, 2019), Kyiv. Kyiv: Publishing House» [in Ukrainian];

20. Kyrydon A. M. Kraynikova T. (Eds) (2017) State Scientific Institution, «Encyclopedic Redaktors'ka pidhotovka tekstiv e-VUE -- portal'noyi versiyi «Velykoyi ukrayins'koyi entsyklopediyi»: metodychni rekomendatsiyi .Kyyiv: Naukova ustanova «Entsyklopedychne vydavnytstvo» [in Ukrainian];

21. On approval of the list of scientific specialties. Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine (2011) Ofitsiynyy sayt Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. [The official website of the Verkhovna Rada of Ukraine].

22. Morozov, S. M., Shkaraputa, L. M. (Ed) (2000) Dictionary of foreign words. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian];

23. Shinkaruk, V. /. (Eds)/ (1986) Philosophical dictionary. Kyiv: Main editorial office of the Ukrainian Soviet Encyclopedia [in Ukrainian];

24. Karl Marx. A.II (1954) Capital Critique of political economy. Book II: Process of capital circulation. Kyiv : State Publishing House of Political Literature of the Ukrainian SSR [in Union of Soviet Socialist Republics];

25. Ligonenko O,. Tarasyuk M. V., & Khilenko O. O.(2005) Anti-crisis management of the enterprise: training. manual. Kyiv: Kyiv. national trade and economy University [in Ukrainian];

26. Predborskyi V. A (Ed). (2003). Economic theory. Kyiv: Condor [in Ukrainian].Surmin Y. P. Tulenkov N. V.(2004) Theory of social technologies. Kyiv: MAUP. [in Ukrainian];

27. Kuznetsov E. S. (2012) The essence of anti-crisis management and the principles of its implementation Effective economy, 10, 25-30 [in Ukrainian];

28. Iogman L. G. (2009) Economy of the region: from crisis to sustainable development Economic and social changes: facts, trends, forecast. 3(7), 14-24 [in Ukrainian];

29. Nayenko O. Yu. (2010) Modern structure of the state budget and its impact on the economy. Investments: practice and experience. 1, 29-30 [in Ukrainian];

30. Prib K. (2012) Determination of the anti-crisis potential of an agricultural enterprise, Economic analysis.10, 309-312 [in Ukrainian];

31. Rogovy A I., Yefremenko. T. M. (2015) Forming the content of the security system organization project in the hotel business . Bulletin of the KhPI National Technical University. Series: Strategic management, management of portfolios, programs and projects. 1, 200-205 [in Ukrainian];

32. Shayda O. E., Vitrovyi B. V. (2011) Impact of the global financial crisis on the economy of Ukraine. Scientific Bulletin of the National Technical University of Ukraine. 21, 274-278 [in Ukrainian];

33. Ansoff I. (1999) New corporate strategy ( Y.N. Kapturevsky, Trans). St. Petersburg: Peter, [in Russian];

34. Borysova S. E. A. /. (2011) Measures of state regulation to overcome the crisis of national economic systems. Visn. Donets university. Series B: Economics and law, 200--203 [in Ukrainian];

35. Ladunka I.S., Andryushyna O.l. (2017) Anti-crisis management of the enterprise. Economy and society. 8, 278-281[in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru