Методичні підходи до оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств цукрової галузі

Размещено на http://allbest.ru

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки»

Методичні підходи до оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств цукрової галузі

Іоніцой-Доценко Євгенія Юріївна аспірантка Науковий керівник Захарчук О. В. - д.е.н., професор, член-кореспондент НААН України

м. Київ



Анотація

Багаторівневий характер конкурентної взаємодії суб'єктів господарювання зумовлює великий перелік методів оцінки конкурентоспроможності, а тому виникає необхідність їх систематизації.

Проведене дослідження дозволило виявити існування цілого ряду підходів до узагальнення методів оцінки конкурентоспроможності підприємства.

В результаті детального вивчення наведених підходів сформовано систему методів оцінки конкурентоспроможності підприємства, визначено переваги та недоліки основних груп методів та доведено необхідність застосування комплексу методів для більш повної оцінки конкурентоспроможності того чи іншого підприємства з урахуванням особливостей його господарської діяльності.

Наведено порівняльний аналіз методів оцінювання конкурентоспроможності підприємств.

Сформовано теоретико-методичну базу діагностики конкурентоспроможності підприємства з урахуванням трьох істотних характеристик: конкурентоспроможності продукції підприємства, ефективності його діяльності та рівня концентрації ринку, на якому підприємство функціонує.

На основі аналізу та узагальнення систематизовані групи методів оцінки конкурентоспроможності та виділені основні їх риси. До основних методів віднесено: кількісні, якісні, матричні, графічні, індексні, інтегральні, стратегічні, методи порівняння.

Запропоновано комплексний підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємств цукрової галузі, який є синтезом якісної та існуючих методів кількісної оцінки конкурентоспроможності, і дає змогу провести реальну оцінку їх конкурентоспроможності для посилення його конкурентної позиції на ринку шляхом обґрунтованого вибору конкурентної стратегії.

Запропонована методика відповідає актуальним вимогам сьогодення.

Ключові слова: конкурентоспроможність підприємства, конкурентоспроможність продукції, оцінка конкурентоспроможності, методика, система показників, цукрова галузь.



Abstract

Methodological approaches to assessing the level of competitiveness of sugar industry enterprises

Ionitsoi-Dotsenko Yevheniia Yuryivna Postgraduate student, National Scientific Centre «Institute of Agrarian Economics», Kyiv

The multilevel nature of competitive interaction of business entities determines a large list of methods for assessing competitiveness, and therefore there is a need to systematise them. The carried out research has revealed the existence of a number of approaches to generalising the methods of assessing the competitiveness of enterprise.

As a result of a detailed study of these approaches, a system of methods for assessing the competitiveness of an enterprise has been formed, the advantages and disadvantages of the main groups of methods have been identified, and the need to use a set of methods for a more complete assessment of the competitiveness of a particular enterprise, taking into account the specifics of its economic activity, has been proved. A comparative analysis of methods for assessing the competitiveness of enterprises is provided.

The article forms a theoretical and methodical basis for diagnostics of competitiveness of enterprise with consideration of three essential characteristics: competitiveness of enterprise products, efficiency of its activity and level of concentration of the market in which the enterprise operates.

On the basis of analysis and generalisation, groups of methods for assessing competitiveness are systematised and their main features are highlighted. The main methods include: quantitative, qualitative, matrix, graphical, index, integral, strategic, and comparison methods.

The article offers an integrated approach to assessment of competitiveness of sugar industry enterprises, which is a synthesis of qualitative and existing methods of quantitative assessment of competitiveness and allows carrying out a real assessment of their competitiveness for strengthening its competitive position in the market by means of a reasonable choice of competitive strategy. The proposed methodology meets the current requirements of today.

Keywords: enterprise competitiveness, product competitiveness, competitiveness assessment, methodology, system of indicators, sugar industry.



Вступ

Постановка проблеми. Сучасні умови господарювання відзначаються посиленням конкуренції і невизначеності, нестабільністю економічного стану, спонукаючи підприємства шукати нові підходи до формування стратегій їхнього розвитку. Можливість виживання підприємства в умовах постійної конкурентної боротьби залежить від його конкурентоспроможності.

Її рівень характеризує стан підприємства, що визначає перспективи його подальшого розвитку, можливість досягнення стратегічних цілей та завдань. Ефективність функціонування підприємства, зокрема його здатність відповідати високим вимогам ринку, якість задоволення споживчого попиту та ресурсний потенціал є основними факторами, що визначають його конкуренто - спроможність. За таких умов дослідження методологічних підходів оцінювання рівня конкурентоспроможності підприємства як складової його розвитку є актуальним.

Дослідження проблем оцінки конкурентоспроможності підприємств постійно перебуває в полі зору вітчизняних вчених, серед яких Драган О. І., Яцковий Д. В., Левицька А. О., Тарнавська Н. П., Степаненко С. В., Тульчинська С. О., Мукан О. В., Шуміло О. С., Бакай В. Й. та інші.

Однак незважаючи на значні теоретичні здобутки з дослідження питань конкурентоспроможності підприємств, досі немає загальноприйнятого визначення системи показників її оцінки. Оскільки оцінка є комплексною та постійно розвивається, то потребує подальшого вивчення.

Метою статті є теоретичне обґрунтування системи показників, що дозволить провести комплексну оцінку конкурентоспроможності підприємств цукрової й порівняння її з підприємствами - учасниками галузевого ринку.



Виклад основного матеріалу

Під конкурентоспроможністю підприємства розуміють рівень його компетенції щодо інших підприємств - конкурентів у нагромадженні та використанні виробничого потенціалу певної спрямованості, а також його окремих складових: технології, ресурсів, менеджменту, навичок і знань персоналу, що виражено в таких результуючих показниках, як якість продукції, прибутковість, продуктивність тощо [4].

Оцінити конкурентоспроможність підприємства означає здійснити розрахунки комплексу показників, що характеризують різні аспекти діяльності підприємства та стан ринкового середовища, оцінити їх рівень та інтерпретувати отримані результати [16, с. 94].

Така оцінка дає змогу сформувати управлінські завдання, приймати управлінські рішення, розробляти заходи, спрямовані на розвиток і підтримку конкурентних переваг та адаптувати підприємства до ринкових умов господарювання, здатних забезпечити перемогу в конкурентній боротьбі за споживача та ринки збуту [24, с. 183-184].

Сьогодні не існує однозначних підходів до методології дослідження конкурентоспроможності підприємства та складу показників у межах відповідних методів її оцінювання. Узагальнивши результати наукових досліджень із цього питання, можна систематизувати методики діагностики і оцінювання конкурентоспроможності підприємства.

Система ознак конкурентоспроможності підприємства передбачає цілісну множину взаємопов'язаних та взаємоузгоджених характеристик, що відображають основні аспекти її формування та напрями підвищення. Побудова такої системи включає визначення змісту ознак, методів їх оцінки, основних класифікацій, що використовуються для характеристики конкурентоспроможності підприємства; порівнянність у часі та просторі. За основу її формування беруться принципи системності (цілісність, структурність, взаємозалежність, ієрархічність, множина видів опису); функціональної спрямованості заходів управління на підвищення конкурентоспроможності підприємства; синтез простої структури та максимального використання вихідних даних; прозорість схем розрахунку показників ознак; інформативність; теоретична обґрунтованість; досвід і принципи використання аналогічних показників.

Основними вимогами до вихідних даних є: значущість, повнота, достовірність, своєчасність, понятійність, релевантність, порівнянність та ефективність.

Незважаючи на велику кількість наукових праць вітчизняних і зарубіжних авторів щодо проблем формування систем показників, необхідно зауважити, що побудову сукупності основних характеристик конкурентоспроможності підприємства слід здійснювати на основі цільового визначення проблеми дослідження з урахуванням особливостей галузевого розвитку. конкурентний стратегія цукровий галузь господарський

Вибір показників для оцінки конкурентоспроможності підприємства пропонується проводити на основі відображення основних її складових - конкурентоспроможності продукції, потенціалу підприємства та його ринкової активності [14].

Науковці відзначають, що оцінити конкурентоспроможність можна тільки за умови порівняння цього об'єкта з іншими, а рівень конкурентоспроможності в конкретний момент часу є короткостроковою характеристикою об'єкта. Питання інструментарію оцінювання конкурентоспроможності суб'єктів господарювання є одним із найактуальніших, пов'язаних із проблемами їхнього виживання і розвитку в умовах ринку [8].

Р. Фатхудінов пропонує оцінювати конкурентоспроможність підприємства за структурним та функціональним підходами [21]. В основі структурного підходу до оцінки конкурентоспроможності підприємства лежить аналіз його позиції на ринку з урахування рівня монополізації галузі, тобто концентрації виробництва і капіталу, наявності вхідних бар'єрів для нових підприємств, що вступають до галузевого ринку, ступеня диференціації продукції, можливості технологічних нововведень та економії на масштабах виробництва.

Функціональний підхід полягає у визначенні конкурентоспро - можності підприємства за показниками ефективності виробництва, фінансового стану, збуту та конкурентоспроможності товару.

Функціональний підхід передбачає розрахунок показників, які дозволяють більш об'єктивно оцінити найважливіші сфери діяльності підприємства, зокрема фінансово-господарську діяльність підприємства (продуктивність праці та фондовіддача, показники ліквідності та платоспроможності підприємства, рентабельності продажу тощо), та визначити його місце на галузевому ринку.

Однак цей підхід не дозволяє врахувати таких характеристик конкурентоспроможності підприємства, як імідж та потенціал.

Для оцінки конкурентоспроможності підприємства використовується цілий ряд методів, що пояснюється неоднозначністю наявних методичних підходів у дослідженні конкурентоспроможності підприємства. Узагальнюючи наявні наукові дослідження з цього питання, всю сукупність методів оцінки конкурентоспроможності підприємства можна класифікувати за такими ознаками:

· за об'єктом оцінки (конкурентоспроможність продукції, персоналу, потенціалу);

· за способом оцінювання (кількісні: диференційований метод,

· інтегральний метод, метод різниць, метод балів; якісні: SWOT-аналіз, метод експертних оцінок, евристичних методів);

· за формою представлення результатів (матричні: Матриця БКГ, матриця Мак Кінсі, матриця Shell/DPM, метод PIMS, матриця Ансоффа; індексні (аналітичні): інтегральні методи, метод конкурентних переваг, теорія ефективної конкуренції, конкурентоспроможність продукції; графічні: радіальна діаграма, багатокутник конкурентоспроможності, метод профілів);

· за показниками і змінними, що використовують під час аналізу (методи, що характеризують ринкові позиції: матриця БКГ, матриця Мак Кінсі, матриця Shell/DPM, метод PIMS, модель Портера; методи, що характеризують рівень менеджменту: метод LOTS, метод експертної оцінки, ситуаційний аналіз, карти стратегічних груп, бенчмаркінг; методи, що характеризують фінансово-економічну діяльність: методи фінансово -

· економічного аналізу, методи прогнозування фінансового стану);

· за ступенем охоплення аспектів функціонування підприємства (спеціальні: конкурентоспроможність продукції, матричні методи; комплексні: індексні, інтегральні методи, метод балів);

· за рівнем ухвалення рішення (стратегічні: Модель БКГ, матриця Мак Кінсі, матриця Shell/DPM; тактичні: інтегральні методи, аналіз конкурентних переваг, теорія ефективної конкуренції, конкурентоспроможність продукції, самооцінка) [3, 12, 19].

Кількісні методи оцінювання конкурентоспроможності пов'язані здебільшого з розрахунком відносних величин (індексів, коефіцієнтів), що визначають рівень ключових показників за окремими сферами діяльності і їхнім подальшим об'єднанням у групові та інтегральний показники.

Вони допомагають оцінити реальні шанси організації у конкурентній боротьбі за стратегічні напрямки виробництва та ухвалити зважене управлінське рішення.

Однак у деяких кількісних методах використовують вагові коефіцієнти, визначені експертами, тому методика не позбавлена суб'єктивізму. Утім, якісні методи достатньо гнучкі і дають змогу оцінити реальні факти, а не абстрактні цифри, якщо використовувати достовірну інформацію.

Основою матричних методів є аналіз двовимірних матриць, що побудовані за принципом системи координат. Їх суть полягає у маркетинговому оцінюванні діяльності підприємств. За наявності релевантної інформації про обсяги реалізації продукції можна отримати достовірну оцінку конкурентоспроможності організації.

Недоліком цих методів є обмеженість кількості характеристик, за якими здійснюють оцінку; відсутність аналізу причин та врахування недостатньої кількості факторів; труднощі з оцінюванням темпів зростання ринку та ринкової частки підприємства.

Індексні методи дозволяють визначити одиничні індекси (коефіцієнти) за ключовими показниками й аспектами діяльності підприємства та їх зведенням до інтегрального показника.

Графічний метод використовують для побудови багатокутника конкурентоспроможності або радіальної діаграми. Його перевага - простота і наочність.

Проте графічний метод не враховує різну вагу факторів конкурентоспроможності і не дозволяє визначити рівень узагальненого критерію конкурентоспроможності, а застосування великої кількості характеристик може нівелювати його наочність.

За допомогою спеціальних методів можна оцінити конкуренто - спроможність за окремими аспектами діяльності п ідприємства - виробничим, маркетинговим, фінансовим тощо. Комплексні ж методи передбачають аналіз усього спектру найважливіших параметрів функціонування підприємства.

Завдяки цим методам можна отримати найточнішу інформацію про конкурентоспроможність підприємства на основі досить широкого переліку конкурентних переваг, врахувати параметри як внутрішнього, так і зовнішнього середовища.

Стратегічні методи переважно характеризують конкурентну позицію підприємства на ринку. Тактичні - пов'язані з оцінюванням окремих аспектів діяльності підприємства, а рішення, що ухвалюють за їхніми результатами, стосуються, зазвичай, короткострокового періоду.

Залежно від ознаки класифікації, один і той самий метод може належати до різних груп. Тому на практиці методи є взаємопов'язаними, одночасно використовуючи декілька підходів.

В основі методу ефективної конкуренції, вважають Должанський І. З. та Загорна Т. О., лежить оцінка чотирьох групових показників конкурентоспроможності, що характеризують ефективність виробничої діяльності (управління виробничим процесом, економічність виробничих витрат, раціональність експлуатації основних засобів, досконалість технології виготовлення продукції, організація праці на підприємстві); фінансовий стан підприємства (коефіцієнти автономії, платоспроможності, абсолютної ліквідності, оборотності обігових коштів); ефективність управління збутом і просування товарів (рентабельність продажу, коефіцієнт затовареності продукцією, коефіцієнт ефективності реклами і засобів стимулювання збуту); конкурентоспроможність товару (якість та ціна товару) [3].

За методикою М. Г. Саєнка, показники об'єднані у вісім груп [17]: конкурентоспроможність продукції; фінансовий стан підприємства; ефективність просування і збуту; ефективність виробництва; конкурентний потенціал підприємства; екологічність виробництва; соціальна ефективність; імідж підприємства.

Д. В. Яцковий пропонує шість груп показників [24]: ефективність виробництва; ділова активність; показники фінансового стану (стійкості); ефективність організації збуту і просування продукції; ефективність інвестиційно-інноваційної діяльності; стан підприємства на ринку цінних паперів.

У кожній із зазначених методик є такі показники: продуктивність праці, фондовіддача, витрати на одиницю продукції, рентабельність продукції, коефіцієнт затовареності готовою продукцією, коефіцієнти покриття, автономії, абсолютної ліквідності. Виділення додаткових груп пов'язане або з врахуванням ще одного напряму діяльності, або з конкретизацією вже наявного блоку показників.

Однак довжина переліку показників ще не вирішує універсальності результативного (інтегрального) показника.

Звертаючи увагу лише на ефективність окремих аспектів діяльності, ми не враховуємо (або лише частково враховуємо) конкурентні позиції підприємства, можливість його адаптації до зміни факторів зовнішнього середовища та навпаки. Зарадити собі в цій ситуації можна, використовуючи комплексний підхід, що поєднує методи з декількох груп.

Тобто кількісні аналітичні методи треба поєднувати з матричними, а методи, які характеризують ринкові позиції та рівень менеджменту - із тактичними, що характеризують фінансово-економічну діяльність підприємства; методи, що ґрунтуються на аналізі порівняльних переваг, варто доповнити методами, основаними на теорії мультиплікатора та стратегічному потенціалі підприємства.

Визначити стратегічний стан підприємства та вибір альтернативних варіантів рішень, матричні методи варто доповнити такими, що характеризують рівень, фінансово -економічної діяльності та виробничий потенціал підприємства.

Слід відзначити, що в системі показників конкурентоcпроможності підприємства необхідно враховувати специфічні для окремої галузі вимоги до підприємства (це перш за все стосується оцінки якості продукції). Тобто необхідне детальне визначення та вивчення характерних особливостей галузевого розвитку. Крім того, очевидно, що вимірювання тільки частини показників може бути проведене кількісно, а деякі показники не підлягають безпосередньому вимірюванню та мають різну природу.

Для розгляду конкурентоспроможності продукції доцільно зосередити увагу на оцінці відповідності якості продукції нормативам (за технологічно-функціональними, ергономічними та екологічними властивостями); умов постачання, темпів зміни ціни, частки підприємства на ринку, частки експорту та питомої ваги основних покупців (під основними розуміються покупці, взаємовідносини з якими регламентовані довгостроковими угодами на стабільне постачання достатньо високих обсягів продукції); потенціал підприємства можна відобразити найчастіше використовуваними показниками опису ресурсних та організаційно-управлінських можливостей підприємства: достатність та якість трудових ресурсів (коефіцієнт забезпеченості виробничими кадрами, питома вага висококваліфікованих кадрів); стабільність забезпечення матеріальними ресурсами (питома вага основних постачальників, обсяги постачання яких значні); виробничо-технічні можливості (коефіцієнт завантаження виробничих потужностей, коефіцієнт оновлення основних засобів, витрати на виробництво); технологічні можливості (витрати на НДДКР, оцінка освоєння й реалізації нових технологій виробництва); фінансові можливості (коефіцієнт забезпечення власними оборотними активами, коефіцієнт маневреності власного капіталу, коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт автономії); інформаційні можливості (оцінка інформаційного забезпечення); організаційно-управлінські можливості (оцінка змін організаційної структури, мотивація персоналу); ринкову активність підприємства можна визначити на підставі аналізу показників ефективності діяльності підприємства та його інвестиційного потенціалу: рентабельності (власного капіталу та продукції, коефіцієнт фондовіддачі); ділової активності (оборотність активів та дебіторської і кредиторської заборгованості); адаптації підприємства (оцінка сприйнятливості до змін умов ринку, ступінь впливу підприємства на ринкові умови) та інвестиційного потенціалу (оцінка інвестиційного клімату, прибутковість акцій, ринкова вартість підприємства.

Дана система показників складається з кількісних та якісних показників, які доповнюють один одного і дають можливість одержати інформативну й цілісну характеристику конкурентоспроможності підприємства, оцінити умови її формування та змін. Підхід до формалізації поєднання експертних оцінок і кількісних оцінок забезпечить підвищення інформативності вирішення завдань діагностики конкурентоспроможності підприємства. Такий підхід до формування системи показників конкурентоспроможності через особливості та характеристики її ознак дозволить одержати узагальнену об'єктивну, адекватну та ємну оцінку її рівня і змін.

Проблема підвищення конкурентоспроможності підприємств цукрової галузі набуває особливого значення, а висока конкурентоспроможність є певним стратегічним ресурсом.

Оцінка конкурентоспроможності підприємств цукрової галузі полягає у визначенні та відповідному аналізі ключових показників їх діяльності задля виявлення конкурентних переваг, і, на цій основі, визначення конкурентних позицій та вироблення ефективних рішень, спрямованих на забезпечення їх подальшого розвитку.

Оцінка конкурентоспроможності підприємств цукрової галузі необхідна для:

- складання програми виходу підприємств на нові ринки збуту;

- розробки заходів щодо підвищення конкурентоспроможності;

- здійснення інвестиційної діяльності;

- вибору контрагентів для спільної діяльності;

- здійснення державного регулювання цукрової галузі та економіки загалом [22, с. 103].

У процесі оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств цукрової галузі необхідно дотримуватись наступних принципів: множинності; комплексності; комунікативності; ієрархічності; емерджентності; необхідної різноманітності; коректності; реальності; відносності; стабільності; адаптивності тощо [18, с.122].

Немає універсальної методики оцінки конкурентоспроможності підприємств цукрової галузі. Тому нами було адаптовано алгоритм визначення конкурентоспроможності підприємств до підприємств цукрової галузі (рис. 1).



Рис. 1. Алгоритм оцінювання конкурентоспроможності підприємств цукрової галузі

Джерело: адаптовано автором.

Проаналізуємо деякі з методів оцінки конкурентоспроможності підприємств цукрової галузі (рис. 2).



Рис. 2 Методи оцінки конкурентоспроможності підприємств цукрової

галузі

Джерело: складено автором на основі [20, c.30]

Розглянемо їх докладніше:

1. Метод, заснований на оцінці конкурентоспроможності продукції підприємства. Суть даного методу полягає в оцінці конкурентоспроможності продукції за допомогою розрахунку зведених параметричного та економічного індексів, що визначаються як сума приватних індексів за кожним параметром з урахуванням вагових коефіцієнтів. Застосовуючи цей метод, необхідно вибрати базу порівняння, наприклад товар конкурентів або аналогічну продукцію [15, c.92]. Параметричні індекси характеризують технічні показники досліджуваного товару (ергономічні та технічні характеристики, екологічні нормативні та інші показники найбільш значущі споживача), а економічні - вартісні (вартість продукції, вартість експлуатації, вартість обслуговування).

На завершальному етапі розраховується інтегральний показник конкурентоспроможності, котрий визначається співвідношенням зведеного параметричного індексу до економічного. Економічний сенс інтегрального показника конкурентоспроможності полягає у тому, що на одиницю витрат споживач отримує певну кількість одиниць корисного ефекту. Якщо інтегральний показник конкурентоспроможності більше 1, то рівень якості вище рівня витрат і товар є конкурентоспроможним, а якщо інтегральний показник конкурентоспроможності менше 1 - неконкурентоспроможним на цьому ринку [11, c.384]. Переваги методу заснованого на оцінці конкурентоспроможності продукції підприємства наступні: дозволяє отримати чисельне значення конкурентоспроможності; повністю охоплює характеристики продукції; простота та наочність оцінки. Недолік методу заснованого на оцінці конкурентоспроможності продукції підприємства полягає у тому, що він ґрунтується лише на оцінці продукції, тому не дає уявлення про роботу всього підприємства, що може ускладнювати прийняття управлінських рішень.

2. Матричні методи. В основі матричних методів лежить підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства, що базуються на побудові та аналізі матриці, що побудована за принципом системи координат. По горизонталі наголошують на темпах зростання або скорочення кількості продажів підприємства, по вертикалі - відносна частка продукції підприємства на ринку. Підприємства, котрі займають значну частку ринку, є найбільш конкурентоспроможними. Прикладами матричних методів оцінювання конкурентоспроможності підприємств цукрової галузі можуть бути: матриця БКГ (дозволяє визначити потенціал підприємства шляхом проведення аналізу темпів зростання виробництва та займаної частки ринку. Перевагами даного методу є причинно-наслідковий аналіз, що дозволяє виключити можливі управлінські помилки і повторити успіх вірних рішень у майбутньому [23, c.293]); матриця Портера (допомагає розробити стратегію розвитку підприємства при врахуванні структури потреб покупців, тобто вона дає можливість подивитися на основні взаємопов'язані процеси підприємства очима споживачів, але не відображає організацію основної та допоміжної діяльності цього підприємства [15, с.92]. Незважаючи на те, що даний метод є класичним визначенням частки ринку компанії на основі конкурентних переваг, для сучасних високотехнологічних компаній, що функціонують за умов глобалізації бізнесу, ця модель застаріла); матриця Mc Kinsey - представлена у вигляді системи координат та застосовується з метою визначення, формування та впровадження стратегічних рішень. У матриці McKinsey використовується співвідношення двох параметрів: «конкурентоспроможність компанії» та «привабливість галузі» [1, c.277]); матриця Shell/DPM - загальна стратегія фірми має забезпечувати підтримку балансу між грошовим надлишком та її дефіцитом шляхом регулярного інвестування у перспективні види бізнесу. Така стратегія має наслідком поглинання надлишку грошової маси, що породжується видами бізнесу на стадії зрілості, орієнтує на перерозподіл фінансових потоків з бізнес -областей, що породжують грошову масу в бізнес -області з високим потенціалом віддачі інвестицій у майбутньому [7, c.28, 2]; SWOT аналіз - є обов'язковим попереднім етапом при складанні будь -якого рівня стратегічних і маркетингових планів з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства, а актуальність його застосування визначається необхідністю ефективної адаптації до конкурентної ситуації як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Метод SWOT аналізу дозволяє проаналізувати всі слабкі та вразливі місця підприємства, щоб зрозуміти, чи впливають вони на становище на ринку, чи можна їх відкоригувати [5, c.10]. Перевагою методу SWOT аналізу є можливість провести комплексний та якісний аналіз конкурентної позиції підприємства.

3. Методи, що ґрунтуються на теорії ефективної конкуренції. Сутність методів, що ґрунтуються на теорії ефективної конкуренції, полягає в оцінці роботи всіх підрозділів підприємства, а ступінь використання ресурсів визначає ефективність роботи кожного із підрозділів. В основі даного підходу лежить оцінка групових показників, котрі відображають конкурентні переваги підприємства. Набір показників для аналізу формується експертним шляхом. В якості підсумкової оцінки конкурентоспроможності підприємств виступає середньозважене значення експертних оцінок, розраховане з урахуванням певної статистичної ваги, котра відводиться кожному з оцінюваних показників у досягненні конкурентних переваг підприємства [6, c.307]. Переваги методу: набір показників всебічно враховує діяльність підприємства; дозволяє швидко та об'єктивно оцінити його становище на ринку. Недоліком методу є те, що він не дозволяє врахувати споживчі переваги, використовуючи лише показники роботи підприємства.

Складання багатокутника конкурентоспроможності підприємства є один із найпопулярніших способів оцінки конкурентоспроможності підприємств цукрової галузі. Графічне відображення отриманих результатів зумовлює наочність методу та дозволяє оперативно оцінити становище досліджуваного підприємства.

Для цього методу експертами виділяється ряд параметрів, оцінка яких цікавить менеджмент підприємства, після чого кожному параметру присвоюється певну кількість балів [13, c.40]. Побудовані на основі даних багатокутники відображають рівень відповідності кожного із заданих параметрів вимогам ринку.

Наочність даного методу дозволяє проводити порівняльний аналіз багатокутників конкурентоспроможності різних підприємств, що сприяє визначенню конкурентних переваг, необхідних для розробки стратегії підприємства. Основним недоліком даного методу, характерним для всіх аналітичних методів оцінки конкурентоспроможності підприємства, є суб'єктивність експертних оцінок.

4. Комплексні методи. Дана група методів дозволяє розглянути конкурентоспроможність підприємства цукрової галузі як інтегральну величину, що включає поточну та потенційну конкурентоспроможність. З оцінки конкурентоспроможності продукції підприємства визначається поточна конкурентоспроможність, а потенційна виходить з теорії ефективної конкуренції. Безперечною перевагою методу є можливість прогнозування динаміки конкурентоспроможності підприємства у майбутньому.

5. Методи оцінки вартості бізнесу. Дані методи ґрунтуються на використанні показника вартості бізнесу як основної характеристики конкурентоспроможності підприємства. Традиційно використовуються такі підходи оцінки вартості бізнесу: дохідний, порівняльний (ринковий) та витратний (на основі активів) [10].

6. Інтегральні методи як підвид індексних методів надають можливість характеризувати підприємство за кількісними показниками, що вказують фактичний стан підприємства. Інтегральний показник використовується для оцінки конкурентоспроможності підприємств цукрової галузі через спроможність обробляти велику кількість інформації в зрозумілій формі [9].

З усіх перерахованих вище методів можна виділити групу комплексних методів, котрі дозволять дати найбільш повну оцінку діяльності підприємств цукрової галузі, їх продукції, а також розглянути динаміку розвитку конкурентоспроможності. Головний недолік - суб'єктивні оцінки експертів, результат залежить від досвіду.

Розрахунок комплексного показника конкурентоспроможності підприємства включає оцінку його ефективної діяльності, фінансового стану та ефективності збуту та просування товару.

На нашу думку, дана методика є дуже ефективною для оцінки конкурентоспроможності підприємств цукрової галузі, так як включає в себе різні етапи оцінки складових показників конкурентоспроможності, а потім і розрахунок комплексного показника.



Висновки

Різноманітність методів ставить перед суб'єктами господарювання вибір оптимального методу оцінки конкурентоспроможності, який би не тільки об'єктивно показував реальний стан справ, але й дав змогу планувати подальшу діяльність, обирати найбільш впливові фактори конкурентоспроможності, формувати правильну стратегію конкурентоспро - можності, позбавлену суб'єктивізму.

Досліджені методи поодинці не задовольняють вимог українських підприємств. У зв'язку із зазначеними перевагами і недоліками методів оцінки конкурентоспроможності підприємств слід підходити до цього питання комплексно - застосовувати систему методів для більш повної оцінки їх конкурентоспроможності з урахуванням особливостей їх господарської діяльності.

Оцінка конкурентоспроможності підприємств цукрової галузі є основною передумовою забезпечення високого рівня ефективності їх діяльності у спосіб, що забезпечує подолання кризових ситуацій, з якими вони стикаються у процесі провадження господарської діяльності [25]. Для коректної оцінки та подальшого підвищення конкурентоспроможності підприємств цукрової галузі розроблено та адаптовано багато методів, які можуть застосовуватися як окремо, так і в комплексі, залежно від завдань, поставлених перед проведенням оцінки. Різноманітність існуючих сьогодні методів дає можливість підібрати найефективніший і найпростіший метод оцінювання кожному підприємству.



Література

1. Бакай В. Й. Особливості визначення та оцінки конкурентоспроможності продукції підприємства. Вісник Хмельницького національного університету. 2021. № 6(1). С. 272-279.

2. Вітько Д. О. Сучасні підходи до оцінки міжнародної конкурентоспроможності підприємства. Економіка. Фінанси. Право. 2017. № 5(2). С. 9-12.

3. Должанський І. З., Загорна Т. О. Конкурентоспроможність підприємства : навч. посіб. Київ : ЦУЛ, 2006. 384 с.

4. Драган О. І. Управління конкурентоспроможністю підприємств: теоретичні аспекти: монографія. Київ : ДАКККіМ, 2006. 144 с.

5. Єгоров Б. В. Оцінка конкурентоспроможності харчової продукції та рівня регіональної продовольчої безпеки. ВісникХНАУ. 2021. № 1. С. 303-321.

6. Ємельянов О. Ю. Склад та показники оцінювання потенціалу підвищення конкурентоспроможності підприємств. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». 2021. № 4(1). С. 39-46.

7. Злидник М. І. Міжнародна оцінка конкурентоспроможності вітчизняної продовольчої продукції. Інтелект XXI. 2020. № 3. С. 26-31.

8. Кваско А. В. Аналіз методів оцінки конкурентоспроможності підприємства. Наукові записки. Економічні науки. 1(54), 2017. С. 111-118

9. Кваша Т.К., Волощук Р.В. Підходи до інтегрального оцінювання стану економічної безпеки як складної системи. Науково-технічна інформація. 2015. № 3. С. 31-41.

10. Коляденко С. В. Інтегральна оцінка конкурентоспроможності аграрних підприємств. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 10. С. 34-39.

11. Крамарев Г. В. Методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності промис - ловості та її видів економічної діяльності в країні. Бізнес Інформ. 2020. № 3. С. 382-391.

12. Левицька А. О. Методи оцінки конкурентоспроможності підприємства: вітчизняні та закордонні підходи до класифікації. Механізм регулювання економіки. 2013. № 4. С. 155--163

13. Лесик Л. І. Методичні засади оцінювання потенціалу підвищення конкуренто - спроможності підприємств. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». 2021. № 10(1). С. 29-36.

14. Малярець Л. М., Норік Л. О. Економіко-математичні аспекти діагностики конкуренто-спроможності підприємства: наукове видання. Харків: ХНЕУ, 2009. 214 с.

15. Мукан О. В. Концептуальні засади оцінювання конкурентоспроможності підприємства в умовах виходу на нові міжнародні ринки. Management and entrepreneurship in Ukraine: the stages offormation and problems of development. 2021. № 3. С. 91 -98.

16. Реутов В., Вельгош Н. Управление конкурентоспособностью: монография. Симферополь: Таврия, 2005. 200 с.

17. Саєнко М. Г. Стратегія підприємства: підручник. Тернопіль : Економічна думка, 2006. 390 с.

18. Степаненко С. В. Обґрунтування показників та критеріїв аналізу конкурентоспроможності аграрної продукції на міжнародних ринках. Український журнал прикладної економіки та техніки. 2021. № 4. С. 121-131.

19. Тарнавська Н. П. Управління конкурентоспроможністю підприємств: теорія, методологія, практика : монографія. Тернопіль : Економічна думка, 2008. 570 с.

20. Тульчинська С. О. Стратегія підвищення конкурентоспроможності українських товаровиробників на світовому ринку. Economic synergy. 2021. Iss. 1. С. 29-37

21. Фaтхудинoв Р. Стратегический менеджмент: учебник. Москва : Делo, 2005. 448 с.

22. Хачатрян В. В. Діагностика конкурентоспроможності в контексті реалізації міжнародної стратегії розвитку підприємства. Вісник Хмельницького національного університету. 2021. № 6(1). С. 101-105.

23. Шуміло О. С. Принципи та методи оцінювання конкурентоспроможності підприємств. БізнесІнформ. 2020. № 6. С. 291-297.

24. Яцковий Д. В. Сучасні методики оцінки конкурентоспроможності підприємства. Вісник соціально-економічних досліджень. 2013. Вип. 4 (51). С. 183-188.

25. Hrytsai, Serhii. "Classification of elements of the latest digital financial technology." International Science Journal of Jurisprudence & Philosophy 1.2 (2022): 1-15. https://doi.org/10.46299/j.isjjp.20220102.1



References

1. Bakai V. Y. (2021) Osoblyvosti vyznachennia ta otsinky konkurentospromozhnosti produktsii pidpryiemstva [Peculiarities of determining and assessing the competitiveness of an enterprise's products]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu - Bulletin of the Khmelnytskyi National University. 6(1). S. 272-279.

2. Vitko D. O. (2017). Suchasni pidkhody do otsinky mizhnarodnoi konkurentospromozhnosti pidpryiemstva [Modern approaches to assessing the international competitiveness of an enterprise]. Ekonomika. Finansy. Pravo - Economics. Finances. Law. 5(2). S. 9-12.

3. Dolzhanskyi I. Z., Zahorna T. O. (2006). Konkurentospromozhnist pidpryiemstva : navch. posib. [Competitiveness of the enterprise: a textbook]. Kyiv : TsUL. 384 s.

4. Drahan O. I. Upravlinnia konkurentospromozhnistiu pidpryiemstv: teoretychni aspekty: monohrafiia [Managing the competitiveness of enterprises: theoretical aspects: a monograph]. Kyiv : DAKKKiM, 2006. 144 s.

5. Yehorov B. V. (2021). Otsinka konkurentospromozhnosti kharchovoi produktsii ta rivnia rehionalnoi prodovolchoi bezpeky [Assessment of food competitiveness and the level of regional food security]. Visnyk KhNAU - Bulletin of the Kharkiv National Agrarian University. 1. S. 303-321.

6. Yemelianov O. Yu. (2021). Sklad ta pokaznyky otsiniuvannia potentsialu pidvyshchennia konkurentospromozhnosti pidpryiemstv [Composition and Indicators of Assessing the Potential for Increasing the Competitiveness of Enterprises.]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Internauka» - International scientific journal «Internauka». 4(1). S. 39-46.

7. Zlydnyk M. I. (2020). Mizhnarodna otsinka konkurentospromozhnosti vitchyznianoi prodovolchoi produktsii [International assessment of the competitiveness of domestic food products.]. Intelekt XXI - Intellect ХХІ. 3. S. 26-31.

8. Kvasko A. V. (2017). Analiz metodiv otsinky konkurentospromozhnosti pidpryiemstva [Analysis of methods for assessing the competitiveness of an enterprise]. Naukovi zapysky. Ekonomichni nauky - Scientific notes. Economic Sciences. 1(54). S. 111-118.

9. Kvasha T. K., Voloshchuk R. V. (2015). Pidkhody do intehralnoho otsiniuvannia stanu ekonomichnoi bezpeky yak skladnoi systemy [Approaches to the integrated assessment of economic security as a complex system]. Naukovo-tekhnichna informatsiia - Scientific and Technical Information. 3. S. 31-41.

10. Koliadenko S. V. (2021). Intehralna otsinka konkurentospromozhnosti ahrarnykh pidpryiemstv [Integral assessment of the competitiveness of agricultural enterprises]. Investytsii: praktyka ta dosvid- Investments: practice and experience. 10. S. 34-39.

11. Kramarev H. V. (2020). Metodychnyi pidkhid do otsinky konkurentospromozhnosti promyslovosti ta yii vydiv ekonomichnoi diialnosti v kraini [Methodological approach to assessing the competitiveness of industry and its economic activities in the country]. Biznes Inform - Business Inform. 3. S. 3 82-391.

12. Levytska A. O. (2013). Metody otsinky konkurentospromozhnosti pidpryiemstva: vitchyzniani ta zakordonni pidkhody do klasyfikatsii [Methods of assessing the competitiveness of an enterprise: domestic and foreign approaches to classification]. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky - Mechanism of Economic Regulation. 4. S. 155--163.

13. Lesyk L. I. (2021). Metodychni zasady otsiniuvannia potentsialu pidvyshchennia konkurentospromozhnosti pidpryiemstv [Methodical bases for assessing the potential for increasing the competitiveness of enterprises]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Internauka» - International scientific journal«Internauka». 10(1). S. 29-36.

14. Maliarets L. M., Norik L. O. (2009). Ekonomiko-matematychni aspekty diahnostyky konkurento-spromozhnosti pidpryiemstva: naukove vydannia [Economic and mathematical aspects of diagnostics of enterprise competitiveness: scientific publication]. Kharkiv: KhNEU. 214 s.

15. Mukan O. V. (2021). Kontseptualni zasady otsiniuvannia konkurentospromozhnosti pidpryiemstva v umovakh vykhodu na novi mizhnarodni rynky [Conceptual foundations for assessing the competitiveness of an enterprise in the conditions of entering new international markets]. Management and entrepreneurship in Ukraine: the stages offormation and problems of development. 3. S. 91-98.

16. Reutov V., Velhosh N. Upravlenye konkurentosposobnostiu: monohrafyia [Competitiveness management: monograph]. Symferopol: Tavryia, 2005. 200 s.

17. Saienko M. H. (2006). Stratehiia pidpryiemstva: pidruchnyk [Enterprise strategy: a textbook.]. Ternopil : Ekonomichna dumka. 390 s.

18. Stepanenko S. V. (2021). Obgruntuvannia pokaznykiv ta kryteriiv analizu konkurentospromozhnosti ahrarnoi produktsii na mizhnarodnykh rynkakh [Substantiation of indicators and criteria for analysing the competitiveness of agricultural products in international markets]. Ukrainskyi zhurnal prykladnoi ekonomiky ta tekhniky - Ukrainian Journal of Applied Economics and Technology. 4. S. 121-131.

19. Tarnavska N. P. (2008). Upravlinnia konkurentospromozhnistiu pidpryiemstv: teoriia, metodolohiia, praktyka : monohrafiia [Managing the competitiveness of enterprises: theory, methodology, practice: a monograph]. Ternopil : Ekonomichna dumka. 570 s.

20. Tulchynska S. O. (2021). Stratehiia pidvyshchennia konkurentospromozhnosti ukrainskykh tovarovyrobnykiv na svitovomu rynku [Strategy for increasing the competitiveness of Ukrainian producers on the world market]. Economic synergy. 1. S. 29-37.

21. Fatkhudynov R. (2005). Stratehycheskyi menedzhment: uchebnyk [Strategic management: a textbook]. Moskva : Delo. 448 s.

22. Khachatrian V. V. (2021). Diahnostyka konkurentospromozhnosti v konteksti realizatsii mizhnarodnoi stratehii rozvytku pidpryiemstva [Diagnostics of competitiveness in the context of implementation of the international strategy of enterprise development]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu - Bulletin of the Khmelnytskyi National University. 6(1). S. 101-105.

23. Shumilo O. S. (2020). Pryntsypy ta metody otsiniuvannia konkurentospromozhnosti pidpryiemstv [Principles and methods of assessing the competitiveness of enterprises]. Biznes Inform - Business Inform. 6. S. 291-297.

24. Yatskovyi D. V. (2013). Suchasni metodyky otsinky konkurentospromozhnosti pidpryiemstva [Modern methods for assessing the competitiveness of an enterprise]. Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen - Socio-Economic Research Bulletin. 4 (51). S. 183-188.

25. Hrytsai, Serhii. "Classification of elements of the latest digital financial technology." International Science Journal of Jurisprudence & Philosophy 1.2 (2022): 1-15. https://doi.org/10.46299/j.isjjp.20220102.1

Размещено на Allbest.ru