Особливості самореалізації жінок: подолання гендерних розривів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра менеджменту організацій

Національного університету «Львівська політехніка»

Особливості самореалізації жінок: подолання гендерних розривів

Галаз Л.В. к.е.н., доц.

Беспалюк Х.В. к.е.н. доц.

Іванюк У.В. к.е.н., доц.

Анотація

На сучасному етапі розвитку суспільства підприємницька активність українських жінок значним чином поступається перед чоловічою, проте має значний потенціал для розвитку. Поступово змінюється ставлення суспільства до жіночої економічної та соціальної активності, щороку частка жінок, які займаються підприємництвом, невпинно зростає. Численні дослідження та статистичні дані свідчать про значну гендерну нерівність в підприємницькій діяльності, соціальному та політичному житті. Певні культурні та ментальні нашарування, гендерні стереотипи, усталені традиції часто застосовуються для пояснення гендерних відмінностей підприємців, політиків, керівників різних рівнів та сфер діяльності. В соціумі чоловіки та жінки одержують принципово різні статуси, що пов'язано з особливостями функціонування та розвитку суспільства. Дотепер існує певна диференціація на так звані чоловічі та жіночі ролі в суспільстві, а також відмінності в поведінці у різних сферах діяльності, в тому числі у підприємництві.

У статті порушуються питання гендерної нерівності у різних сферах суспільної та господарської діяльності. Виділено три групи гендерних стереотипів, які мають суттєвий вплив на подальший розподіл за сферами діяльності з урахуванням статевої ознаки. Авторами проведено аналіз участі жінок та чоловіків у діяльності суб'єктів підприємництва, що знаходяться різних за величиною населених пунктах. Порушуються питання гендерного розриву у політичній сфері, розкривається сутність основних бар'єрів на шляху професійного зростання жінок.

Ключові слова: гендерний розрив, самореалізація жінок, політика турботи, благополуччя, підприємницька діяльність, подолання стереотипів.

Annotation

At the current stage of society's development, the entrepreneurial activity of Ukrainian women lags significantly behind that of men, but it holds immense potential for growth. Society's attitude to women's economic and social activity is gradually changing. The number of women involved in entrepreneurship is steadily increasing every year. Multiple studies and statistics indicate substantial gender disparity in entrepreneurial activity and social and political domains. Certain cultural and mental layers, gender stereotypes, and established traditions are often used to explain gender differences among entrepreneurs, politicians, and managers at different levels and in various fields of activity. In society, men and women have fundamentally different statuses, which is related to the peculiarities of the functioning and development of society. There remains a certain differentiation between the so-called male and female roles in society, as well as differences in behavior across different areas of activity, including entrepreneurship.

The article raises the issue of gender inequality in various spheres of social and economic activity. It identifies three groups of gender stereotypes that have a significant impact on the further distribution across the fields of activity based on gender. The article analyzes the participation of women and men in the activities of business entities located in settlements of varying sizes. The issue of the gender gap in the political sphere is raised, and the nature of the main barriers to women's professional growth is revealed.

Professional employment is one of the key areas of human life. However, the distribution of women and men in the economy is uneven. Several fields of activity and corresponding occupations have typically been viewed as either “female” or “male”, so the study aims to define the concept of women's professional self-realization, taking gender-related aspects during a period of social instability into consideration.

Keywords: gender gap, women's self-realization, care policy, wellbeing, entrepreneurial activity, overcoming of stereotypes.

Вступ

Під впливом традицій і виховання в суспільстві вкоренилося стереотипне мислення, що «чоловіки не можуть виконувати жіночу роботу», «місце жінки в сім'ї, а не на роботі», «жінка не може посідати керівні позиції», і це лише незначна частина стереотипів, у яких зростало не одне покоління. З розвитком суспільства тендерні стереотипи поступово втрачають свою силу, але їх вплив на можливості професійної самореалізації особистості все ще достатньо суттєвий. Однією з ключових умов розвитку української суспільства є вирішення проблем досягнення тендерної рівності. У сучасній науковій літературі багато робіт присвячено питанням тендерної рівності та тендерних стереотипів. Вивчення особливостей чоловічого та жіночого підприємництва є актуальним, оскільки зміни у гендерних ідеалах сприяють появі такого явища як гендерна сегрегація, тобто нерівне представлення чоловіків та жінок у різних сферах суспільно-економічної діяльності. Науково доведено, що забезпечення гендерної рівності підвищує стійкість та адаптивність економіки на усіх її рівнях.

Порівняльний аналіз вікових та гендерних відмінностей в мотиваційних векторах підприємницької діяльності вказує на те, що схильність до відкриття власної справи більшою мірою притаманна чоловікам та людям активного працездатного віку, а також молоді. З огляду на це, доречним вважається застосування диференційованого підходу до стимулювання економічної активності громадян.

Жінки сприймають підприємництво не тільки як фінансову опору, але і як можливість власного внутрішнього розвитку. Соціально-психологічні особливості жінок - це вміння генерувати свіжі ідеї в нестандартних умовах, демонструвати інтуїцію, гнучкість, емпатію. В трудовій діяльності їх приваблюють комунікативні та емоційні фактори, самоствердження та самоактуалізація, готовність працювати за меншу оплату праці, проте усвідомлювати важливість своєї роботи і при цьому демонструвати відданість як колективу, так і улюбленій справі. Мотиви, які спонукають жінок провадити економічну діяльність - прагнення до самореалізації, бажання займатись улюбленою справою, небажання працювати під чиїмось керівництвом, а також усвідомлена мета забезпечення гідного рівня власного життя та своїх дітей і онуків.

Питанням самореалізації та гендерної рівності присвячено багато праць як зарубіжних, так і українських вчених. Так, визначенням змісту категорії «самореалізація» займались представники так званої гуманістичної школи менеджменту, зокрема А. Маслоу, Ф. Перлз, В. Райх, К. Роджерс, К. Хорні та ін. Їхні концепції об'єднує розуміння особистості, як здорової, активної, здатної до самоствердження, наділеної можливостями і потребами самоактуалізації, зрілості, автентичності та іншими способами вираження прагнення до досягнення цілей. У психологічній літературі процеси самореалізації вивчали видатні дослідники, серед яких А. Адлер, який вважав процес самореалізації (як професійної, так і особистісної) підґрунтям для розвитку як окремої особистості, так і суспільства загалом. Представники американської школи Дж. Агассі та M. Гіббс досліджували фактори, через які жінки віддають перевагу певним професіям [1].

Результати досліджень теоретичних та практичних аспектів професійної самореалізації в умовах ринкових відносин знайшли своє відображення у роботах багатьох вітчизняних вчених. Аналіз сучасних наукових підходів до висвітлення питань впливу самореалізації на трудову мотивацію, використання механізмів самореалізації у підвищенні потенційних можливостей працівників при досягненні особистісних і професійних цілей дає розуміння того, що вивчення і переосмислення ролі особистості у суспільному виробництві спонукає до розширення спектру впливу на продуктивність діяльності і формування працівника нового типу, здатного мобілізувати власні зусилля, знайти мотиваційні важелі для досягнення поставленої мети. Отже, професійна самореалізація є тією площиною особистісної самореалізації, яка пов'язана з реалізацією потреб самоповаги, самодостатності, самовираження, особистого розвитку.

Не зважаючи на різні підходи до трактування цього питання, науковці приходять до спільної думки про те, що самореалізація є за змістом способом розкриття у процесі діяльності сутнісних сил людини. Зокрема, на думку К. А. Абульханової - Славської [2] самореалізація визначається як форма розвитку особистісних властивостей протягом життєвого шляху, що дає можливість протягом життя змінювати статуси, ролі, види діяльності завдяки притаманним здібностям, можливостям, талантам і потенціалу. Цей процес не є разовим, він передбачає невпинний рух протягом усього життя у бік реалізації нових можливостей, досягнення такого рівня розвитку, який дозволяє свідомо регулювати хід свого життя, вибирати власний шлях вирішення завдань та втілення ідей, визначати змістовий бік подій, які здатні наповнити особисте та професійне життя.

Професійна реалізація людини тісно пов'язана особистісною самореалізацією, оскільки передбачає самостійність у виборі цілей, планування, організування і регулювання своєї діяльності; свободу вибору рішень, способу дій, напрямку руху, що вказує на здатність особистості до саморегуляції; креативність і нестандартність у поєднанні з відповідальністю за результати діяльності. Професіоналізм діяльності - системна якість суб'єкта праці, що відображає високу професійну кваліфікацію та компетентність, різноманітність ефективних професійних навичок і вмінь, володіння сучасними алгоритмами і способами вирішення професійних задач, що дозволяє виконувати роботу з високою продуктивністю.

На думку В. А. Гупаловської, «жінки, які досягли оптимального рівня професійної самореалізації, більш незалежні у думках, судженнях, діях, рішучі, здатні приймати рішення і брати на себе відповідальність за них» [3].

Е.В. Федосенко пропонує модель професійної самореалізації жінки, у якій виділяються три ключові етапи, зокрема: професійне визначення (вибір професії, професійна освіта); професійний розвиток (професійна адаптація, застосування теоретичних знань на практиці, професійний ріст, підвищення кваліфікації, розвиток навичок і компетенцій); професійне становлення (набуття професійного авторитету, досягнення самостійності і творчого підходу у професійній діяльності) [4].

Входження до підприємницької діяльності все більшого числа жінок надає актуальності соціально-психологічним дослідженням жіночого підприємництва. На сьогодні практично відсутні дослідження, присвячені порівняльному аналізу соціально-психологічних особливостей особистості підприємців як чоловіків, так і жінок. Теоретичний аналіз гендерних досліджень, які проводяться сучасними вітчизняними та зарубіжними вченими, засвідчив наявність великої кількості підходів і традицій, які склались у науці стосовно вивчення діяльності чоловіків та жінок, соціальних стосунків між ними та соціокультурного простору, які мають як схожі риси, так і разючі відмінності.

Поняття "гендер" включає в себе соціально-визначені характеристики чоловіків і жінок на відміну від біологічно визначених. Тому ця категорія ще за своєю сутністю розглядається як "соціокультурна стать", що покликана підкреслити соціальний характер нерівності між статями, яка поступово змінюється залежно від суспільних та культурних перетворень.

На сьогодні існує два основних підходи до порівняння чоловіків та жінок між собою, а саме: біологічний та соціокультурний. Щодо першого підходу, то у ньому акцентується на відмінностях гормонального фону, роботи центральної нервової системи, особливостями конституції. Соціокультурний підхід пояснює роль соціуму у виділенні відмінностей між статями та присвоєння кожній з них певних стереотипних ролей, яким для прийняття певною спільнотою потрібно відповідати, певним чином корегуючи і контролюючи свою поведінку. Питання гендерних особливостей у професійній діяльності є актуальним для наукового світу. Варто згадати еволюційну концепцію диференціації статей В. А. Геодакяна, теорію соціальних ролей Елліса Іглі [5].

Професійна зайнятість належать до ключових сфер людської життєдіяльності. Однак розподіл жінок та чоловіків в економіці нерівномірний. Є ціла низка сфер діяльності та відповідних професій, які традиційно вважаються "жіночими" та "чоловічими", тому метою дослідження є визначення поняття професійної самореалізації жінок з врахуванням гендерних аспектів в період нестабільності суспільства.

Результати

Життя людини сповнене постійних пошуків можливостей самореалізації (в практичній сфері) та самоактуалізації (в душевній та духовних сферах). За основу нами було взято періодизацію Ананьєфа Б. Г., у якій він визначив три фази зрілості: рання зрілість або дорослість (18-25 років), середня (26-46 років) і пізня (47-60 років). Середній період дорослішання (26-46 років) називається «акме», адже як визначають дослідники в галузях психології та соціології - це сприятливий період звершень і повного розкриття свого потенціалу [6]. В нашому суспільстві до жінок цього віку висувається багато дуальних вимог: кар'єра - материнство; ділова та соціальна активність - ведення домашнього господарства; ініціативність - поступливість в стосунках.

Вчені виділяють три групи гендерних стереотипів [7]:

1) Стереотипи маскулінності та фемінності. Жінкам і чоловікам приписують певні поведінкові ролі та психологічні якості. Наприклад, чоловік повинен забезпечувати сім'ю навіть якщо це виснажує його і не дозволяє дбати про власне здоров'я та належним чином відпочивати, швидко та ефективно приймати рішення та часто одноосібно нести відповідальність. В той же час у жінках вбачають берегинь домашнього затишку з прагненням поєднувати домашні та професійні обов'язки, часто поступаючись особистими амбіціями. Також відчувається тиск суспільства щодо реалізації жінкою репродуктивної функції, проте, не завжди враховується її фізіологічна та психологічна готовність та бажання стати матір'ю.

2) Стереотипи щодо сімейних та професійних ролей. Існують переконання, що жінки мають перебувати у відпустці по догляду за дитиною (дітьми). Чоловіки ж повинні швидше досягати кар'єрних щаблів, бути максимально продуктивними та емоційно невразливими.

3) Стереотипи пов'язані зі статевими відмінностями в змісті та видах праці. Жінкам пасує виконавча функція, зокрема в сфері освіти, обслуговування та певна творча діяльність. Чоловікам приписують схильність до технічних видів роботи, військової справи та керівної функції в різних сферах діяльності.

Звісно, є природні передумови для таких стереотипів і їх не потрібно нівелювати. Проблема полягає в тому, що виникають сильні розриви, диспропорції, які часто шкодять як окремій особистості так і суспільству загалом.

Внаслідок пандемії і запровадження карантинних обмежень, пов'язаних з Covid-19 та воєнними діями, ситуація із самореалізацією жінок ускладнилась. Значно зріс обсяг обов'язків, початок і завершення робочого дня перестали бути визначеними у часі. Значно збільшилось навантаження на працівниць: коли не працювали дитячі садочки і школи переважно жінки піклувались про харчування і навчання дітей, в той час як чоловіки залишались сконцентрованими на професійній діяльності і менше залученими у виконання доглядової роботи. В період війни жінки все частіше виконують, окрім левової частини так званих жіночих обов'язків по дому, ще й чоловічі роботи, наприклад, з ремонту житла та автомобіля, фізично важкої сільськогосподарської праці тощо.

Відповідно до Звіту Всесвітнього економічного форуму 2020 року для подолання гендерного розриву у сфері економіки світові знадобиться 257 років. Україна посідає 59 місце серед 153 країн за критерієм гендерного розриву [8]. В Україні різниця між середньою заробітною платою жінок і чоловіків складає 20,5% [9]. Найбільші відмінності у розмірі середньомісячної заробітної плати спостерігаються у наступних сферах економічної діяльності: поштова та кур'єрська діяльність (36,0%), фінансова та страхова діяльність (32,1%) та авіаційний транспорт (31,0%). Проте, у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування середньомісячна заробітна плата жінок є вищою на 3,5% за заробітну плату чоловіків.

Рис. 1. Інфографіка розподілу чоловіків і жінок у містах з різною кількістю населення та селах [10]

самореалізація жінка гендерний розрив

Якщо розглядати підприємницьку діяльність, то серед керівників юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 40, 5% жінок [10]. Якщо ж поміж ФОП можна спостерігати гендерний паритет (53% та 47%), то серед керівників юридичних осіб жінки складають лиш 30%. Жінки переважно керують компаніями, які працюють у сфері освіти, чоловіки - у сферах гуртової торгівлі, переробної промисловості та сільського господарства.

У великих компаніях керівні посади обіймають переважно чоловіки, жінки працюють у відділах бухгалтерії, маркетингу та HR. У великих містах частка жінок-керівниць та підприємців є меншою (37% порівняно з 40-46% у менших містах і селах).

Якщо дивитися окремо на підприємців та на керівників юридичних осіб, то ця тенденція зберігається: у найбільших містах частка жінок є нижчою. В м. Київ (на який припадає 17% всіх юридичних осіб і підприємців у ЄДР) можна зауважити найбільший гендерний дисбаланс: 34% жінок керівниць чи власниць бізнесу, в той час як в інших населених пунктах сумарна частка жінок складає 42%.

Якщо брати інший зріз, ніж представлено на рис.1, то дані Державної служби статистики України [9] свідчать про те, що жінки і чоловіки нерівномірно представлені у різних професійних групах. Відповідно до даних за 2020 рік жінки переважно належать до таких професійних груп: технічні службовці (82,33%), працівники сфери торгівлі та послуг (67,78%), фахівці (64,23%), професіонали (60,79%). Найменше жінок серед робітниць і робітників з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (14,80%).

Починаючи з 2006 року Всесвітній економічний форум досліджує індекс гендерного розриву за чотирма показниками:

1) економічна участь;

2) розширення прав і можливостей у політиці;

3) рівень освіти;

4) доступ до системи охорони здоров'я та тривалість життя.

Найбільший розрив залишається в економічній та політичній сферах (рис. 2). Гендерний розрив в різних сферах життя). У двох інших показниках уже майже досягнуто паритету.

Рис. 2. Гендерний розрив в різних сферах життя [11]

У нашій історії, за винятком княгині Ольги, не було жодної жінки-правительки. За 33 роки незалежності Україна зробила певні кроки на шляху подолання гендерних стереотипів. Проте, на сьогодні спостерігаємо й надалі чіткий тренд: що вищий орган влади, то менше там жінок (рис. 3).

Рис. 3. Частка присутності жінок в органах влади [11]

У 2017 році Кабмін скасував так званий перелік «нежіночих» професій. Це близько 450 посад у різних галузях: будівництві, металургії, у транспортній, авіаційній, гірничій сферах тощо, куди раніше жінок не приймали. Та це не означає, що в Україні зникла дискримінаційна практика чи не залишилося заборонених професій цивільного характеру. Якщо вести мову про військову справу та жінок у ній, то згідно свідчень представниць «Жіночого ветеранського руху» в армії ще недостатньо зроблено для гендерної рівності, хоча повільні зміни вже є. По-перше, через конституційні перешкоди для жінок ще досі існують заборонені посади. По-друге, сектор безпеки і оборони не сприймає впровадження гендерної інтеграції як складову реформ. Сьогодні громадськість і жінки, які пішли добровільно служити, разом із деякими небайдужими політиками вже добилися відкриття нових бойових посад. Тендерна рівність не є наскрізною темою реформ певною мірою через те, що жінки не ухвалюють рішення на ключових посадах, а чоловіки не залучені до гендерних питань. У гендерній експертизі в Україні дуже мало чоловіків, які відстоюють гендерну рівність. Слід зазначити, що на початку повномасштабного вторгнення країни-агресора в нашу країну, жінки, які були мобілізовані та добровільно ввійшли в склад військових підрозділів, не були забезпечені формою по жіночих лекалах, засобами гігієни, психологічною підтримкою.

В останні роки країна все ж зробила певні кроки для зміни цього дисбалансу. Верховна Рада затвердила гендерне квотування у 2019 році. Це означає, що у кожній п'ятірці партійного виборчого списку обов'язково мають бути жінки - не менше, ніж дві. У квітні 2021 року Верховна Рада ухвалила закон, який запроваджує декретні відпустки для чоловіків. І це відповідає духу євроінтеграції: такі відпустки сьогодні є у 22 із 28 країн Євросоюзу. Україна, як одна з країн-авторок Стамбульської Конвенції, підписала її 07 листопада 2011 року, а ратифікувала тільки 20 червня 2022 року, ухваливши Закон України від 20.06.2022 № 2319-IX «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами».

Рада Жіночих Ініціатив, ХТНО «Сучасна жінка», European Business Association та Аналітична система для перевірки контрагентів «You Control» провели пілотне дослідження «Вплив політики турботи про благополуччя жінок в команді на ефективність бізнесу» у 2021 р.

Відповідно до результатів дослідження, основними бар'єрами на шляху професійного зростання жінок є наступні [12]:

- бідність і відсутність доступу до якісної освіти;

- менша мобільність і гнучкість жінок внаслідок виконання сімейних обов'язків;

- відсутність розвиненої доглядової інфраструктури (за дітьми та літніми особами);

- невпевненість жінок у власних силах;

- повільні зміни соціальних норм і стереотипні уявлення про ролі жінки і чоловіка;

- застарілі поведінкові та комунікативні практики, які демонструють замовники, клієнти або партнери.

Згідно проведених досліджень [10]: дев'ять секцій КВЕД наближені до гендерного паритету, тобто співвідношення чоловіків та жінок у межах 40%-60%. Серед них: науково-технічна діяльність, адміністративне та допоміжне обслуговування, операції з нерухомим майном, гуртово-роздрібна торгівля (найбільша секція), охорона здоров'я та соціальна допомога, тимчасове розміщення й організація харчування, державне управління та оборона, соціальне страхування, інші види послуг. Доречно було б дослідити досвід співпраці чоловіків і жінок в цих галузях, специфіку умов праці та корпоративної культури які створюють гармонію співвідношення працівників в розрізі гендеру. Цікавою є також освітня галузь, де жінки представлені аж на 75%. Дискусійним є визначення причини гендерного розриву в цій галузі: спричинений він стереотипними уявленнями в суспільстві чи причиною є низький і не надто диференційований рівень заробітної плати в освітній сфері в нашій країні? Безперечно, це зменшує мотивацію чоловіків, які мають покликання бути вчителями та викладачами до цієї діяльності, оскільки утримувати сім'ю за нинішніх економічних умов стає неможливо. Першопрохідцями галузі згідно матриці ринку праці 1111К [13] можна вважати чоловіків- вихователів у закладах дошкільної освіти та вчителів початкових класів. Цікавим є європейський досвід здатності чоловіків до роботи з малими дітьми і зняття суспільних ярликів про «вусатих нянь», які наче не можуть по своїй природі виконувати таку роботу. Наприклад, в Німеччині заохочують працювати вихователями педагогів чоловічої статі, слідуючи рекомендації європейської організації “Догляд за дітьми”. Федеральне міністерство у справах сім'ї, літніх людей, дітей та молоді заснувало спеціальну програму “Більше чоловіків у дитсадках”. Для промоції використовують соціальну рекламу, в якій закликають чоловіків опановувати професію вихователя як цікаву та багатогранну. Це питання ще не достатньо досліджене, проте існує думка що хлопці в дошкільному віці розвиваються дещо повільніше від дівчат, тому що в їх оточенні бракує чоловіків, модель поведінки яких вони б легше могли переймати.

Результати зарубіжних досліджень свідчать, що бізнес отримує наступні вигоди від забезпечення гендерної рівності: на 50% вищий прибуток компаній у топ-менеджменті яких 15% жінок, у порівнянні з компаніями, у менеджменті яких 10% жінок [14]; на 50% більше чистого прибутку від основної діяльності отримують компанії з найвищими показниками різноманітності порівняно з тими, які мають наинижчі показники (Wall Street Journal); 65% інвесторів зважають на наявність у раді директорів жінок як на один із важливих критеріїв під час ухвалення фінансових рішень.

Жінки і чоловіки використовують різні підходи до управління підрозділами: жінки більш обережні і старанні, більше турбуються про команду і краще комунікують, відповідальніше ставляться до повернення кредитів; чоловіки - жорсткіші, краще занурюються у технічні та технологічні деталі і легше йдуть на ризик. Разом з тим, саме поєднання різних перспектив і підходів дозволяє команді стати більш успішною, сформувати карту сильних сторін і досягати високих результатів. За результатами дослідження, забезпечення гендерної рівності у керівництві компанії сприяє залученню найкращих талантів і позитивним змінам у корпоративній культурі. Жінки на керівних посадах позитивно впливають на фінансові показники діяльності компаній.

Висновки

У рівноправному світі гендерна належність не повинна здійснювати негативну проекцію на кар'єрний шлях людини. Подолання гендерних розривів можливе через розвиток інфраструктури, яка б вивільнила жінок із доглядової праці: ясла, дитсадки, патронаж для старих людей; організація дозвілля літніх людей, коворкінгових просторів для віддаленої роботи від офісу з обладнаними дитячими інтерактивними куточками. Все це слід робити з врахуванням фактору інклюзії, адже матері, які мають дітей з фізичними чи психологічними особливостями, мають ще більше об'єктивних бар'єрів продуктивно працювати. На робочих місцях важливо культивувати політику взаємозамінності та їх після кількарічної відпустки по догляду за дитиною. Для стійкого прогресу в питання подолання тендерних розривів необхідні комплексні зміни суспільної свідомості: починаючи із садочків і закінчуючи створенням тендерних студій в українських університетах.

Подальші дослідження спрямовані на вивчення механізмів подолання бар'єрів на шляху професійного зростання жінок, природи усталених стереотипів щодо ролі і призначення жінки у суспільному житті, впровадження парадигми тендерної рівності.

Список використаних джерел

1. Agassi J. The attitudes of women om their work. Toronto: Lexington books, 1979. P.82.

2. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни: Монография. - М.: 1991.- С. 106.

3. Гупаловська В. А. Професійна самореалізація як чинник становлення особистості жінки: дис. канд. психол. наук: 19.00.01 / Гупаловська Вікторія Анатоліївна. -- Л., 2005. -- 191 с.

4. Профессиональная самореализация личности в современном обществе. Монография / Под науч. ред. Е. В. Федосенко. - СПб.: Речь, 2009. - 121 с.

5. Diekman A. B. Stereotypes as dynamic constructs: Women and men of the past, present, and future / A. B. Diekman, A. H. Eagly // Personality and Social Psychology Bulletin. - 2000. - № 26. - PP. 1171-1188.

6. Мужанова Н.В. Особливості самореалізації жінок з неформальних субкультур // Modern! aspekty vedy: XIV. Dil mezinarodni kolektivni monografie / Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2021. str. 207-219.

7. Дубиніна М.І. Гендерні особливості професійної самореалізації жінок // Теорія і практика сучасної психології. - 2018. - № 3. - С. 24-27.

8. Звіт Всесвітнього економічного форуму 2020 «Global Gender Gap Report». World Economic Forum. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF GGGR 2020.pdf

9. Офіційний сайт Державної служби статистики України. Жінки та чоловіки. URL: http://www.ukrstat.gov.ua

10. Звіт за результатами дослідження. Український центр суспільних даних. URL: Жінки та чоловіки на керівних посадах в Україні: 2017-2020 (socialdata.org.ua)

11. Міськевич Х. Стрибнути вище чи сягнути планки: які сфери українського суспільного життя залишаються найбільш гендерно чутливими. Український тиждень. Спільний проєкт з Українським Католицьким Університетом. Випуск 14.12.2021. С.18-19.

12. Звіт-дослідження «Вплив політики турботи про благополуччя жінок в команді на ефективність бізнесу». Сучасна жінка. URL:

https://www.womanactual.org/ua/proiects/ceoinfluence/

13. Nataliya Chukhray, Khrystyna Bespaliuk (2019), Studing the Values of Professions for the Millennials as Subject of the Labor Market [w:] Zarz^dzanie kapitalem ludzkim w uczelniach, Spoleczna Akademia Nauk, Lodz, ss. 163-179.

14. KPMG Review Magazine. Ламаючи скляні стелі: виклик стереотипам у суспільстві. URL: https://kpmg.com/ua/uk/home/insights/2022/06/breaking-the-glassceilings.html

Размещено на Allbest.ru