Особливості управління розвитком підприємництва в Україні в сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru

ВНЗ «Східно-Європейський слов'янський університет»

Особливості управління розвитком підприємництва в Україні в сучасних умовах

Кувік В. М. викладач

Анотація

Проаналізовано особливості управління розвитком підприємництва в Україні в сучасних умовах. З'ясовано, що функціональні форми й методи державного регулювання малих форм підприємництва можна умовно класифікувати на наступні складові: матеріально-економічна підтримка; науково-інноваційна підтримка; фінансово-інвестиційна підтримка; податкове регулювання й технічна підтримка; зовнішньоекономічне регулювання і захист національних підприємств; екологічне регулювання. Наведено головні принципи підтримки підприємницької діяльності в регіоні. Відповідно до регіональної політики, визначено головні цілі державної політики в секторі розвитку малого та середнього підприємництва на регіональному рівні. Як висновок встановлено, що необхідність підтримки розвитку малого й середнього підприємництва можна розглядати як системне питання регіональної політики, орієнтованої на майбутнє України, а також її регіонів в контексті євроінтеграції.

Ключові слова: підприємництво, управління розвитком підприємництва, мале та середнє підприємництва, державне регулювання, підтримка підприємницької діяльності, принципи підтримки підприємницької діяльності, цілі державної політики.

Annotation

The peculiarities of managing the development of entrepreneurship in Ukraine in modern conditions are analyzed. It was found that the functional forms and methods of state regulation of small forms of entrepreneurship can be conditionally classified into the following components: material and economic support; scientific and innovative support; financial and investment support; tax regulation and technical support; foreign economic regulation and protection of national enterprises; environmental regulation. The main principles of supporting entrepreneurial activity in the region are given, in particular organizational, financial and economic, informational support of economic entities by state and regional institutions, outline of the main economic tasks of regional authorities. In accordance with the regional policy, the main goals of the state policy in the sector of the development of small and medium-sized enterprises at the regional level are defined, namely institutional, economic, sociopolitical. It was determined that the following vectors of the authorities' activities are necessary for this: increasing the effectiveness of the use of regional resources in the context of strategic national economic development and improving the living standards of citizens; growth of infrastructural support for small and medium-sized entrepreneurship, including promotion of innovative and export-oriented entrepreneurship; equalization of socio-economic disparities between territories (regions), as well as implementation of measures for economic stabilization of depressed regions; preservation, as well as organization of jobs, increase in labor efficiency, growth of entrepreneurship. Thus, the need to support the development of small and mediumsized enterprises, in our opinion, can be considered as a systemic issue of regional policy oriented towards the future of Ukraine, as well as its regions in the context of European integration.

Keywords: entrepreneurship, management of entrepreneurship development, small and medium-sized entrepreneurship, state regulation, support of entrepreneurial activity, principles of supporting entrepreneurial activity, goals of state policy.

Вступ

Стратегічне головне завдання управління розвитком підприємництва - це забезпечення державного сприяння малому й середньому підприємництву, додержуючись законів ринкової економіки й зважаючи на інтегративні процеси, що виникли в економічному просторі на сучасному етапі. У вітчизняних обставинах малий і середній бізнес має досить важливе значення. Зокрема, покликання цієї форми підприємництва - забезпечити суспільні запити, надати соціуму робочі місця, а також забезпечити збільшення бюджетних надходжень на будь-якому рівні й, крім того, появу середнього класу, що є основною складовою сучасної ринкової економіки. В наслідок результативного й стабільного зростання малого і середнього підприємництва видається можливим створення відповідних умов для поліпшення продуктивності державної економіки, зосередження фінансово-виробничих ресурсів суспільства, втілення державного потенціалу та, до того ж, завершення трансформаційних процесів в економічній системі держави. Все зазначене в комплексі дає змогу гарантувати належні передумови для результативного зростання малого й середнього підприємництва в разі реалізації безпомилкового й постійного стратегічного управління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед сучасних науковців значний внесок в дослідження управління розвитком підприємництва в Україні внесли такі як Л.С. Безугла, І.С. Біла, Л.І. Воротіна, Н.М. Гончарова, О.В. Дикань, В.В. Журавель, О.Ю. Клепанчук, В.В. Мареніченко, В.В. Михальська, М.Г. Пивоваров, Н.М. Салатюк та інші. Проте, беручи до уваги швидкі темпи розвитку глобалізаційних умов, на сьогоднішній день доволі великої актуальності набуває дослідження сучасних особливостей управління розвитком підприємництва в Україні.

Мета дослідження - проаналізувати особливості управління розвитком підприємництва в Україні в сучасних умовах.

Результати

Як підкреслено в Білій книзі «Політика розвитку МСП в Україні», ефективна реалізація державної політики сприяння розвитку малих та середніх підприємств вимагає забезпечення цілої низки передумов загальноекономічного плану. До цих умов експерти Програми USAID ЛЕВ віднесли такі:

макроекономічна політика, що має забезпечити стабільне економічне середовище для виробничої діяльності економічних агентів, зокрема мова йде про низький рівень інфляції, прийнятну величину відсоткових ставок тощо;

оподаткування, при якому ставки та вартість адміністрування податків повинні бути такими, щоб не створювати зайвого навантаження на бізнес;

державне регулювання виробничо-комерційної діяльності, яке характеризується прозорістю, простотою, стабільністю; важливо, що реформування регуляторного клімату в цілому та дерегуляція в Україні має бути спрямована на наближення національного регуляторного середовища до відповідних параметрів (як це передбачено Угодою про асоціацію);

діалог між органами влади та бізнес-асоціаціям, які, з одного боку, відображають позицію бізнесу, а з іншого, - потенційно можуть перебрати на себе частину функцій сприяння розвитку МСП [1, с.8].

Якщо аналізувати спрямованість державної політики щодо підтримки МСП, враховуємо, що, згідно зі ст. 48 Господарського кодексу України, із метою створення сприятливих організаційних та

економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом:

надають підприємцям земельні ділянки, передають державне майно, необхідне для здійснення підприємницької діяльності;

сприяють підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів;

здійснюють первісне облаштування неосвоєних територій об'єктами виробничої та соціальної інфраструктури з продажем чи передачею їх підприємцям у визначеному законом порядку;

стимулюють модернізацію технології, інноваційну діяльність, освоєння підприємцями нових видів продукції та послуг;

подають підприємцям інші види допомоги [2].

Загалом подібна законодавча норма окреслює суть державної політики, проте в нинішніх обставинах вимагає, ми вважаємо, значно кращого сприяння інноваційних підприємств, стартапів, потенційних підприємців. Це значить, що суб'єктам зазначеної сфери, котра не вимагає значних стартових інвестицій, відзначається динамічним обігом ресурсів, здатна в разі відповідного сприяння оперативно та економічно доцільно вирішувати економічні проблеми, потрібно надавати державну допомогу, передусім різного виду, гармонізуючи інтереси підприємців і держави.

Приміром, у Європейському Союзі поняття державна допомога відіграє особливу роль. 1958 року Римський договір визначив основу політики конкуренції Європейського Союзу, в тому числі і на офіційному рівні ввів визначення державної допомоги, котре було оновлене 2007 року в Лісабонському договорі. Регулювання державної допомоги в Євросоюзі є частиною політики в сфері конкуренції, котру визначають так, що конкуренція на спільному ринку не має порушуватися компаніями або національними органами влади. Закони Євросоюзу забороняють надавати державну допомогу, що надає переваги певним підприємствам або виробництву деяких товарів та, як результат, викривляє конкуренцію або загрожує викривленням. При цьому в статті 107 договору про функціонування Європейського Союзу визначається перелік підстав задля визнання допомоги сумісною (дозволеною): це допомога для того, щоб сприяти економічному становленню регіонів, де вкрай низький рівень життя чи великий рівень безробіття, сприяти зростанню відповідної економічної діяльності або відповідних економічних сфер, коли не існує несприятливого впливу на спільну торгівлю. Мовиться про надання підтримки малим і середнім підприємствам. Вектори підтримки, що дозволяються, також називаються горизонтальною державною допомогою, котра не надає переваг секторам, а формує передумови для зростання. Тільки в деяких ситуаціях ймовірна секторальна допомога, приміром, для вугільної сфери.

Угода про асоціацію між Україною та ЄС (Глава 10 Розділу IV) визначає, що Україна повинна формувати національну політику з розвитку промисловості та підприємництва на основі політики ЄС з урахуванням визнаних на міжнародному рівні принципів та практики в цих галузях (див. ст. 379). Питання державної допомоги є складовою глави 10 «Конкуренція» поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС (розділ IV угоди). Частину 2 відповідної глави присвячено саме державній допомозі: загальним принципам, прозорості, сфері застосування, відносинам із СОТ, створенню національної системи контролю за державною допомогою. Стаття 262, яка повністю повторює статтю 107 договору про функціонування ЄС, визначає перелік цілей, в рамках яких державна допомога може вважатися сумісною з положеннями угоди [3].

Загалом в Україні правила надання державної допомоги не мають завдати шкоди внутрішній та зовнішній конкуренції. Державна підтримка підприємств для гарантування відповідності стандартам Європейського Союзу стосовно охорони навколишнього середовища, заохочення до певних секторів і напрямків, які не підлягають загальному регулюванню Євросоюзу (подібна допомога має назву групове виключення або горизонтальні блоки виключень), - головна й повинна отримувати підтримку держави поза всяким сумнівом. Якраз зазначений тип допомоги визначає сприяння високо- й середньо високотехнологічним сферам і може бути одним з головних в становленні інноваційних технологій в Україні.

В Україні введення європейських правил державної допомоги відбулося 2014 року, коли було ухвалено Закон про державну допомогу суб'єктам господарювання, що став чинним у серпні 2017 року. Під його дію не підпадає державна допомога агропромисловому комплексу, котру регулюють відповідно до правил угоди СОТ про сільське господарство. Закон основується на актах Європейського Союзу стосовно регулювання державної допомоги.

Згідно з ухваленими критеріями оцінки допустимої державної допомоги суб'єктам МСП, з метою гарантування зростання відповідних територій і сприяння малому й середньому бізнесу державна допомога для всіх суб'єктів, окрім тих, що новостворені, може надаватися в будь-якому виді. Новоствореним суб'єктам малого підприємництва можуть надаватися кредити на пільгових умовах, гарантії, гранти, вони можуть розраховувати на зменшення сукупного розміру відсоткової ставки, а також плати за користування запозиченими ресурсами.

Згідно з міжнародними зобов'язаннями, державна допомога не має зумовлювати спотворення на внутрішньому та зовнішньому ринках. Завдяки системі державної допомоги з'являються значні змоги задля горизонтальної підтримки бізнесу, в тому числі регіональної підтримки й підтримки малого та середнього підприємництва.

Таким чином, державна допомога як значущий фактор регулювання МСП, що значним чином впливає на зростання цієї сфери, повинна бути доволі аргументованою щодо економічної доцільності й загальної стратегії становлення української економіки й брати до уваги інтереси суб'єктів МСП. З огляду на це, функціональні форми й методи державного регулювання малих форм підприємництва можемо умовно класифікувати на наступні складові: матеріально-економічна підтримка; науково- інноваційна підтримка; фінансово-інвестиційна підтримка; податкове регулювання й технічна підтримка; зовнішньоекономічне регулювання і захист національних підприємств; екологічне регулювання.

Зазначимо стосовно цього питання підтримки малого та середнього підприємництва на регіональному рівні, що залежить від розгляду зовнішнього середовища, а також стану зростання підприємництва регіону, регіональних і місцевих програм розвитку МСП, застосуванні змог і своєрідності ресурсних можливостей регіону, транскордонної й міжрегіональної (міжмуніципальної) співпраці, приєднання до програм міжнародної технічної допомоги.

До головних принципів підтримки підприємницької діяльності в регіоні належать організаційна, фінансово-економічна, інформаційна підтримка суб'єктів господарювання державними, а також регіональними інституціями, окреслення економічних основних завдань з боку регіональних органів влади.

Зокрема, відповідно до регіональної політики, головними цілями державної політики в секторі розвитку МСП на регіональному рівні вважаються наступні:

інституційні - формування належних умов для продуктивної підприємницької діяльності; створення організаційно-правового та соціально-економічного базису;

економічні - формування умов з метою структурних змін в економіці певних регіонів, а також на національному рівні, застосовуючи розвиток МСП як фактор усунення економічних процесів, що мають негативний ефект; зростання конкурентного середовища й підприємницької інфраструктури; зростання частки участі представників малого й середнього бізнесу під час формування ВВП; надання підтримки вітчизняним виробникам;

соціально-політичні - зростання самозайнятості мешканців; організація додаткових робочих місць; зростання ділової активності населення й утворення середнього класу; окреслення й гарантування етико-правових норм підприємництва; заохочення до соціального підприємництва.

Розвиток економіки на регіональному рівні формує передумови й створює ресурси, що потрібні для малих і середніх форм підприємництва. Результативність, а також інтенсивність розвитку суб'єктів МСП окреслюється значним переліком факторів та умов - від стану інфраструктури до якості бізнес-сфери та інвестиційної привабливості в регіоні. Однак в Україні наразі остаточно не утворилося комплексне розуміння регіональної державної підтримки сфери МСП як системи взаємопов'язаних і взаємоузгоджених процесів та заходів.

На нашу думку, для цього необхідні наступні вектори діяльності органів влади: зростання результативності використання ресурсів регіонів у розрізі стратегічного національного економічного розвитку та покращення стандартів життя громадян; зростання інфраструктурної підтримки малих і середніх форм підприємництва, в тому числі сприяння інноваційному та експортно-орієнтованому підприємництву; вирівнювання соціально-економічних невідповідностей між територіями (регіонами), а також здійснення заходів з економічної стабілізації депресивних регіонів; збереження, а також організація робочих місць, зростання ефективності праці, зростання підприємництва. Про це зазначає також М. Лендьєл [4, с. 19], виділяючи серед основних завдань політики регіонального економічного розвитку такі: розробка, імплементація та контроль за дотриманням нормативних актів щодо забезпечення інтересів територій і підприємств; зменшення втручання й контролю над економічною діяльністю регіонів та підпорядкованих підприємств; забезпечення добросовісної конкуренції на товарних ринках та антимонопольні заходи; поєднання поточних та стратегічних напрямків розвитку підприємств і структурно-інвестиційної та інноваційної політики тощо.

М.Г. Пивоваров, аналізуючи розвиток інституту інфраструктури малого підприємництва, звернув увагу на важливість створення системи інформаційного та консультаційного обслуговування малого підприємництва, що передбачає створення спеціалізованих фірм, що надають послуги малим підприємствам (бухгалтерські та аудиторські фірми, рекламні агентства), бізнес-центрів та центрів розвитку малого підприємництва, бізнес-інкубаторів, виробничих та технологічних парків, навчальних центрів із підготовки та перепідготовки спеціалістів для роботи на малих підприємствах, формування економічних знань та набуття практичних навичок роботи за умов ринкової економіки, системи підготовки підприємців-початківців, підготовки й підвищення кваліфікації управлінських кадрів галузі підприємництва та державних службовців з основ підприємницької діяльності [5, с. 618].

Під час євроінтеграційних процесів сприяння розвитку МСП на регіональному рівні відіграє особливу роль, оскільки дієві заходи регіональної підтримки суб'єктів господарювання допомагають зміцнити внутрішній ринок, інтернаціоналізувати підприємницьку діяльність на рівні підприємств, ліквідувати адміністративні перешкоди та пристосуватися до економічного середовища Європейського Союзу.

Беручи до уваги досвід регіональної політики Європейського Союзу, можемо зробити висновок про те, що ефективна підтримка суб'єктів МСП - значущий чинник позитивних змін в регіональній економіці. Зазначене супроводжується зростанням інвестицій, залученням і виробленням інноваційних продукції та технологій.

Висновки

Таким чином, необхідність підтримки розвитку малого й середнього підприємництва, на нашу думку, можна розглядати як системне питання регіональної політики, орієнтованої на майбутнє України, а також її регіонів в контексті євроінтеграції. Прогнозовані ефекти такої політики зводяться до зростання конкурентоздатності підприємств на ринку Європи; захисту суб'єктів МСП в рамках протекціонізму відповідно до європейського законодавства; введення нових інститутів, а також покращення горизонтальних та вертикальних зв'язків інфраструктури підприємництва.

Беручи до уваги нинішні проблеми на шляху до євроінтеграції, для регіонального рівня під час вибору доречно віддавати перевагу таким видам підтримки, котрі роблять можливим розвиток найпривабливіших в інвестиційному плані підприємницьких структур або таких, які гарантують не тільки економічний, а також соціальний результат. Водночас розглядаємо змогу одержання підтримки для розвитку МСП у виді міжнародної технічної допомоги, котру Україні, а також її регіонам пропонують іноземні держави. Досягнути залучення фінансування та ресурсів міжнародного технічного обладнання можна шляхом розповсюдження позитивної практики регіонів держав Європейського Союзу щодо напрацювання проектів та бізнес-планів та, крім того, просування інтересів малих форм підприємництва в європейських інституціях.

Перспективні напрямки подальших досліджень. Ми вважаємо, значуще доповнення підтримки розвитку МСП - це напрацювання та втілення проєктів державно-приватного партнерства.

Список використаних джерел

Біла книга. Політика розвитку МСП в Україні. Як реалізувати потенціал малого та середнього підприємництва в Україні. Київ. 2015. 34 с.

Господарський кодекс України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

Угода про асоціацію між Україною та ЄС. URL.:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011

Лендьєл М. Нові механізми регіонального розвитку в Європі. Регіональні студії. 2008. Вип. 1. С. 18-28. управління підприємництво регіональний

Пивоваров М.Г. Розвиток інституту інфраструктури малого підприємництва: проблеми та шляхи його покращення. Соціально-економічні проблеми і держава. 2013. Вип.1(8). С. 6-18.

Размещено на Allbest.ru