Управління проєктами регіонального розвитку у контексті потреб повоєнної відбудови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління проєктами регіонального розвитку у контексті потреб повоєнної відбудови

Клецов Єгор Сергійович, аспірант, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова

Анотація

В умовах карантинних обмежень, а згодом активних бойових дій на більшості території України більш гостро постали проблеми активізації процесів віртуальної адаптації підприємств, організацій, установ до нових умов роботи. Це, у свою чергу, сприяло прискоренню процесів цифрової трансформації, переходу значної частини працюючих на дистанційний формат, ширшому використанню засобів інтелектуалізації праці та освоєння різних програм керування та дистанційного зв'язку. Варто зазначити, що у зв'язку з війною Російської федерації проти України, що наразі триває, більшість регіональних стратегій, проєктів і програм потребує осучаснення із урахуванням актуальних даних щодо економічного, соціального та екологічного стану територій після перемоги, кінцевої оцінки завданих збитків та руйнувань. Постає потреба розробки нових комплексних планів відновлення і розвитку територій, а також проєктів, що спрямовуватимуться на вирішення конкретних проблем територій, міст або громад.

Метою статті є процес управління проєктами регіонального розвитку у контексті потреб повоєнної відбудови України. Дослідження показало, що у структурі проєктів, фінансованих з ДФРР, переважна їх більшість спрямована на розвиток освіти (близько 50% всіх проєктів), спорту (у середньому 15%), ЖКГ (10%), охорону здоров'я (12%), транспорт та дорожню інфраструктуру (5%). Лише незначна частка проєктів (1,5%) мають інноваційне спрямування. Охарактеризовано принципи регіонального управління, що повинні трансформуватися у критерії відбору проєктів регіонального та територіального розвитку, що фінансуватимуться з державного бюджету, бюджетів територіальних громад, а також у формі державно-приватного партнерства. Наголошено, що уряд України створив Фонд відновлення України, кошти в який мають можливість переказувати всі зацікавлені у швидкій перемозі та відновленні економічного потенціалу. Визначено, що пошук додаткових ресурсів для реалізації локальних проєктів може стати важливим чинником відбудови регіонів на місцях. Наголошено, що важливими умовами для активізації даних процесів є створення умов для розвитку малого бізнесу, імперативізація державних гарантій для інвесторів, донорів та фінансових установ при фінансуванні ризикових проєктів. Визначено необхідність підвищення кваліфікації місцевих органів влади, самоврядування та бізнесу щодо можливостей залучення різних джерел фінансування бізнес-проєктів вимог до них, а також підвищення кваліфікацій з менеджменту проєктів. управління проєкт регіональний

Ключові слова: проєкт, управління проєктами регіонального розвитку, повоєнна відбудова.

MANAGEMENT OF REGIONAL DEVELOPMENT PROJECTS IN THE CONTEXT OF POST-WAR RECONSTRUCTION NEEDS

Kletsov Yehor,

Postraduate Student, Admiral Makarov

National Shipbuilding University,

In quarant/ne restr/ct/ons and act/ve host///t/es /n most terr/tor/es o/Ukra/ne, the prob/ems o/act/vat/ng the processes o/v/rtua/ adaptation o/ enterprises, organizations, and /nst/tut/ons to new work/ng cond/t/ons have become more acute. Moreover, /t contributed to the acce/erat/on o/d/g/ta/ trans/ormat/on processes, the trans/t/on o/a s/gn///cant part o/workers to the remote /ormat, the broader use o/means o//nte//ectua/ work, and the deve/opment o/var/ous management and remote commun/cat/on programs. It /s worth ment/on/ng that /n connect/on w/th the war o/the Russ/an Federat/on aga/nst Ukra/ne, wh/ch /s current/y ongo/ng, most reg/ona/ strateg/es, projects, and programs need to be updated, cons/der/ng the current data on the econom/c, soc/a/, and eco/og/ca/ state o/the terr/tor/es a/ter the v/ctory, the //na/ assessment o/the damage and destruct/on. The paper cons/ders the process o/manag/ng reg/ona/ deve/opment projects /n the context o/the need /or the post-war reconstruction o/ Ukra/ne. The study showed that/n the structure o/projects//nanced/rom the DFRD, most o/them are a/med at the deve/opment o/education (about 50% o/a// projects), sports (an average o/15%), hous/ng, and communa/ serv/ces (10%), hea/th care (12%), transport and road /n/rastructure (5%). On/y a //tt/e share o/projects (1.5%) has a creat/ve d/rect/on. The pr/nc/p/es o/reg/ona/ management are descr/bed, wh/ch shou/d be trans/ormed /nto cr/ter/a/or se/ect/ng reg/ona/ and terr/tor/a/ deve/opment projects that w/// be //nanced/rom the state budget, the budgets o/ terr/tor/a/ commun/t/es, and /n the /orm o/pub//c-pr/vate partnersh/ps. It was emphas/zed that the government o/ Ukra/ne created the Fund /or the Restoration o/ Ukra/ne, funds to wh/ch a// those /nterested /n a qu/ck v/ctory and restorat/on o/econom/c potent/a/ can trans/er funds. It was determ/ned that the search /or add/t/ona/ resources /or /mp/ement/ng /oca/ projects cou/d become /mportant /n reconstruct/ng reg/ons on the ground. It was emphas/zed that necessary cond/t/ons /or act/vat/ng these processes are the creat/on o/ cond/t/ons /or the deve/opment o/ sma// bus/nesses and the /mperat/ve o/ state guarantees /or /nvestors, donors, and //nanc/a/ /nst/tut/ons /n //nanc/ng r/sky projects. It has been determ/ned that there /s a need to /mprove the qua////cat/ons o/ /oca/ author/t/es, se//-government, and bus/nesses regarding the possibilities of attracting various sources of funding for business projects and the requirements for them, as well as improving the skills of project management.

Keywords: project, management of regional development projects, post-war reconstruction.

Вступ

В умовах карантинних обмежень, а згодом активних бойових дій на більшості території України більш гостро постали проблеми активізації процесів віртуальної адаптації підприємств, організацій, установ до нових умов роботи. Це, у свою чергу, сприяло прискоренню процесів цифрової трансформації, переходу значної частини працюючих на дистанційний формат, ширшому використанню засобів інтелектуалізації праці та освоєння різних програм керування та дистанційного зв'язку. Варто зазначити, що у зв'язку з війною Російської федерації проти України, що наразі триває, більшість регіональних стратегій, проєктів і програм потребує осучаснення із урахуванням актуальних даних щодо економічного, соціального та екологічного стану територій після перемоги, кінцевої оцінки завданих збитків та руйнувань. Постане потреба розробки нових комплексних планів відновлення і розвитку територій, а також проєктів, що спрямовуватимуться на вирішення конкретних проблем територій, міст або громад.

Особливості управління проектами регіонального розвитку України розглядалися науковцями: Азаровою І.Б., Гуца О.М., Телічко Н.А., Махортовим Ю.О., Родченко В.Б., Піхоцькою О.М., Шевць Ю.С. та ін. Формування рекомендацій щодо повоєнної відбудови регіонів України здійснювалось: Шкільняк М., Мельник А., Микитюк П., ЖелюкТ., Васіна А., Пушкар З. Враховуючи всі наукові результати у сфері управління проектами, важливим є їх формування у контексті потреб повоєнної відбудови України. Саме тому управління проєктами регіонального розвитку у контексті потреб повоєнної відбудови України є досить актуальним.

Визначення мети та цілей дослідження

Метою статті є процес управління проєктами регіонального розвитку у контексті потреб повоєнної відбудови України.

Виклад основного матеріалу

Аналізуючи структуру проєктів, фінансованих з ДФРР, зазначимо, що переважна їх більшість спрямована на розвиток освіти (близько 50% всіх проєктів), спорту (у середньому 15%), ЖКГ (10%), охорону здоров'я (12%), транспорт та дорожню інфраструктуру (5%). Лише незначна частка проєктів (1,5%) мають інноваційне спрямування.

Колектив авторів наголошує, що "вироблення механізмів регіонального розвитку в умовах війни й післявоєнної відбудови вимагає більш повного використання інтелектуального ресурсу регіонів і територіальних громад щодо вирішення проблем, що виникли перед їх жителями загалом і органами публічної влади зокрема. З огляду на сукупність проблем, які вказують на загрозу системної кризи, доцільно зосередити увагу на таких основних аспектах роботи в цьому напрямі: 1) окреслення дослідницької складової, тобто переліку завдань, які вимагають поглибленого наукового аналізу і можуть стати предметом наукових досліджень з залученням інтелектуального потенціалу регіону (громади); 2) оволодіння сучасними методиками регіонального і локального аналізу; 3) побудова інтегрованої інформаційної бази щодо потенціалу регіонів і територіальних громад, його зміни в умовах війни, рівно доступної для державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування та науковців регіону; 4) створення центрів координації заходів галузевих та регіональних політик, дослідницьких намірів у регіонах з відповідним узгодженням документів, що регламентують ці види діяльності" [1, с. 181].

Погоджуємося з думкою спеціалістів, що "відновлення українських міст та сіл після війни €к це комплексний процес, який має забезпечити модернізацію та подальший розвиток на десятиліття вперед. Нові виклики, пов'язані з війною (забезпечення збалансованого розселення переселенців, релокація підприємств та бізнесу по всіх регіонах країни, створення соціально орієнтованого бізнес-середовища як передумови розвитку економічного простору громад), мають поєднуватися з впровадженням найкращих, найсучасніших світових підходів і практик містобудування та архітектури та Цілей Сталого Розвитку ООН. Людиноцентризм, раціональне просторове планування, забезпечення балансу розселення та робочих місць, стала міська мобільність, інклюзивність, енергоефективність, екологічність та чимало інших сучасних тенденцій розвитку населених пунктів мають стати дороговказами нашого великого відновлення [2]. Ключові принципи відновлення і розвитку України після війни, визначені вітчизняними експертами, наведено на рис. 1.

Рис. 1. Принципи відновлення і розвитку України після війни

Джерело: складено автором

Наведені принципи на практиці регіонального управління повинні трансформуватися у критерії відбору проектів регіонального та територіального розвитку, що фінансуватимуться з державного бюджету, бюджетів територіальних громад, а також у формі державно-приватного партнерства. Віртуалізація та інформаційна уніфікація є також важливою умовою для залучення донорських коштів, кредитних ресурсів на пільгових умовах, коштів громадян, оскільки сприяє не тільки покращенню виконавчої дисципліни, а також прозорості використання коштів, можливості інтерактивного спостереження за ходом реалізації проєктів, що сприяє підвищенню довіри до виконавців.

Як зазначають в уряді, "одним з інструментів відновлення країни уряд розглядає залучення коштів міжнародних донорів через траст-фонди. Це дозволить кожному донору підтримувати конкретні проєкти та бачити результати своєї допомоги. В України вже є досвід роботи зі Світовим банком за проєктом PEACE, завдяки якому здійснювалося фінансування зарплат українським лікарям, вчителям і держслужбовцям. У жовтні Світовий банк заснував новий траст-фонд - Ukraine Recovery Trust Fund (URTF). Завдяки цьому фонду донори зможуть підтримати проєкти з першочергового відновлення житла, інфраструктури й закладів охорони здоров'я. Нідерланди, Норвегія, Іспанія та Світовий банк вже висловили готовність внести кошти до URTF" [3].

Позитивним кроком до цифровізації проєктів повоєнної відбудови є робота над створення електронної системи управління відбудовою України (ЕСУВ). За задумом, оцифрованими повинні бути всі етапи відбудови: від реєстрів пошкодженого або зруйнованого майна, розробки відповідних проєктів, визначення джерел фінансування, касових видатків, всіх етапів проведення робіт - до кінцевої здачі об'єктів в експлуатацію та аудиторської перевірки завершених проєктів. Таких підхід передбачає насамперед формування відповідної архітектури управління проєктами на засадах виділення окремих бізнес-процесів, якими виступатимуть етапи робіт як на державному, так і регіональному рівнях, створення на її основі модулів програмного забезпечення та об'єднання всіх модулів в єдині інформаційні екосистеми.

Віртуалізація та нові технології мають складати основу майбутнього проєкту відновлення України та регіонів після війни. У цьому контексті вже сьогодні необхідно розробляти або вносити корективи у просторове планування територій, зокрема для тих територій, які постраждалинайбільшеізурахуваннямсучаснихтехнологшрозбудовицифровихміст"Смартсіті", принципово нових підходів до організації роботи та структури комунального господарства, нових джерел енергії та нових вимог щодо використання природних ресурсів.

Вже на сьогодні на територіях із зруйнованим або суттєво пошкодженим виробничим потенціалом та інфраструктурою необхідно розробляти проєкти створення принципово нових цифровізованих міст. Сучасні світові тенденції у архітектурі, плануванні і дизайні та принципово нові технології муніципального управління повинні бути враховані при розробці даних проєктів. Саме такі проєкти будуть цікавими у першу чергу для основних донорів України, які можуть надати не тільки фінансову, а також науково-технічну та експертну допомогу. Проте, проєкти мають формуватися та проходити громадські обговорення вже на даний час.

Уряд України наразі вже створив Фонд відновлення України, кошти в який мають можливість переказувати всі зацікавлені у швидкій перемозі та відновленні економічного потенціалу. Як зазначено на урядовому поталі, "отримані кошти будуть використані в залежності від спеціалізації фонду. Це - підтримка української армії та надання гуманітарної допомоги постраждалим, відбудова знищеної інфраструктури та трансформація економіки, відновлення роботи малого та середнього бізнесу і обслуговування міжнародних фінансових зобов'язань України. Переказати фінансову допомогу можна на офіційні рахунки фондів відновлення у гривнях, доларах США та євро" [4]. Обсяги залучених коштів, серед іншого, залежать від забезпечення прозорості формування та використання фондів, оскільки саме довіра до фінансових інституцій наразі є одним з бар'єрів для інвесторів та донорів.

Відновлення України потребує залучення у цей процес широкого кола країн, міжнародних організацій, приватних інвесторів та громадськості. У зв'язку з цим актуальними завданнями також є формування ефективних систем підтримки прийняття рішень з управління вимогами стейкхолдерів в умовах обмеженості ресурсів. У цьому контексті важливим є формування ефективних горизонтальних зв'язків зі стекйхолдерами проєктів на основі відповідних цифрових платформ.

Важливою умовою ефективного управління проєктами регіонального рівня є наявність в адміністраціях дієвих систем електронного документообігу та його сумісність програмного забезпечення, що застосовується, при керуванні проєктами регіонального значення.

Як підкреслюють експерти, "для повноцінного впровадження електронного документообігу необхідні такі передумови:

-політична воля керівника, місцевої ради. Практика впровадження систем СЕД свідчить, що ці системи значно швидше впроваджуються у разі залучення перших осіб у процес. Наявні в Україні системи можуть бути успішно впроваджені за умови ефективних управлінсько - організаційних кроків в установі, де впроваджується система. Разом з тим наявність лише системи і саботаж або незацікавленість керівництва та персоналу дуже часто призводить до невдач впровадження електронного документообігу;

належна СЕД. У той же час лише політична воля керівника органу чи установи, готовність персоналу до впровадження системи є недостатніми факторами за умови неналежної функціональності системи електронного документообігу;

-розвинена телекомунікаційна інфраструктура, серверне обладнання (або застосування "хмарних технологій"). Ці складові є основою впровадження не лише СЕД, а й інших інформаційно-комунікаційних систем;

-наявність дієвої ІТ-служби підтримки СЕД. Як правило, придбані СЕД потребують щоденної підтримки, а пересічні користувачі - постійного консультування, надання методичної допомоги, тому наявність кваліфікованих ІТ-фахівців вирішує багато питань, у тому числі економить значні фінансові ресурси у разі замовлення цих послуг як аутсорсингу;

-постійне навчання персоналу €к це невід'ємна складова успішного впровадження електронного документообігу" [5].

Пошук додаткових ресурсів для реалізації локальних проєктів може стати важливим чинником відбудови регіонів на місцях. Важливими умовами для активізації даних процесів є створення умов для розвитку малого бізнесу, імперативізація державних гарантій для інвесторів, донорів та фінансових установ при фінансуванні ризикових проєктів, а також підвищення кваліфікації місцевих органів влади, самоврядування та бізнесу щодо можливостей залучення різних джерел фінансування бізнес-проєктів, вимог до них, а також підвищення кваліфікацій з менеджменту проєктів. Основними джерелами реалізації локальних проєктів, що широко застосовуються у країнах з розвинутою економікою та частково освоєні вже і в Україні, є: гранти (найпоширеніша форма фінансування проєктів донорськими організаціями), бізнесянголи, донори, міжнародні організації, фонди, краудфандинг тощо.

Як зазначає Швець Ю.О., наразі в Україні "спостерігається розвиток нового типу €к краудфандингу, орієнтованого на розвиток громади (community-enhancing crowdfunding), який максимально залучає благодійника в позитивні зміни в громаді і суспільстві. Українські інноваційні проєкти представлені на українських та міжнародних краудфандингових платформах" [6, с. 89]. Основними платформами, що вже зарекомендували себе в Україні, є: Українська біржа благодійності, Спільнокошт, GoFundEd, KickStarter, Indiegogo. В умовах війни даний механізм фінансування набув стрімкого розвитку завдяки волонтерському руху. З'явилося багато нових платформ, що можуть бути використані для збору коштів на реалізацію важливих проєктів у тому чи іншому регіоні.

Отже, попри неможливість прогнозувати на даний час масштаби збитків, що очікуються у регіонах після закінчення бойових дій, очевидною є потреба організаційної, інституційної та управлінської підготовки до реалізації масштабних проєктів і програм повоєнного відновлення і розвитку територій та уніфікації управлінських підходів з підходами, що застосовуються в країнах ЄС. У цьому контексті важливими завданнями, що постають на даний час, є:

1) редизайн лінійно-функціональних структур управління регіональним та територіальним розвитком в напрямі формування матричних проєктно-орієнтованих структур, що дозволять інтегрувати ресурси регіонального розвитку та здійснювати регулювання, координацію, підтримку і контроль процесів відновлення територій у мультипроєктному середовищі;

2) адаптувати організаційно-економічні механізми управління до нових умов їх реалізації та потреб повоєнного відновлення територій;

3) упроваджувати Європейські принципи відбору проєктів і їх реалізації та стандарти, а також стандарти у сфері проєктування, будівництва, екологічної, соціальної та інформаційної безпеки;

4) підвищувати кваліфікацію регіональних управлінців у сфері проєктного менеджменту, бізнес-планування, роботи зі спеціалізованим програмним забезпеченням;

5) створювати умови для диверсифікації джерел фінансування пріоритетних регіональних проєктів на основі активізації механізмів державно-приватного партнерства, державного гарантування інвестицій у інвестиційні проєкти інноваційного спрямування, створення гарантованих державою спеціалізованих фондів регіонального розвитку та кредитних спілок; упровадження інструментів громадського спільного фінансування шляхом удосконалення законодавства в даній сфері.

Отже, можна виділити основні напрями оптимізації регіонального управління проєктами у відповідності до основних функцій:

-планово-проєктні передбачають осучаснення діючих планів, проєктів та програм із урахуванням рівня завданих збитків та наявного потенціалу регіону);

- координаційні функції забезпечують відповідність проєктів цілям повоєнної розбудови територій та сталого розвитку, зниженню конфлікту інтересів, ефективного розподілу ресурсів для реалізації проєктів, міжрегіональну, міжгалузеву та вертикальну координацію;

- організаційні визначають основні шляхи удосконалення організаційних структур регіонального менеджменту проєктів, оцифровка всіх етапів життєвого циклу проєктів та створення віртуальних екосистем їх реалізації;

-мотиваційні передбачають створення умов для розвитку ІТ кластерів та їх тісної співпраці з регіональними органами влади;

-фінансові - ефективний розподіл коштів фонду регіонального розвитку, створення умов для диверсифікації джерел фінансування проєктів і програм регіонального відновлення і розвитку, формування віртуальних систем моніторингу.

Реалізація вказаних функцій за умови застосування сучасних цифрових технологій та інноваційних рішень сприятиме пришвидшенню процесів відновлення економічного, соціального і екологічного потенціалу територій.

Висновки та перспективи подальших розвідок

Дослідження показало, що у структурі проєктів, фінансованих з ДФРР, переважна їх більшість спрямована на розвиток освіти (близько 50% всіх проєктів), спорту (у середньому 15%), ЖКГ (10%), охорону здоров'я (12%), транспорт та дорожню інфраструктуру (5%). Лише незначна частка проєктів (1,5%) мають інноваційне спрямування. Охарактеризовано принципи регіонального управління, що повинні трансформуватися у критерії відбору проєктів регіонального та територіального розвитку, що фінансуватимуться з державного бюджету, бюджетів територіальних громад, а також у формі державно-приватного партнерства.

Наголошено, що уряд України створив Фонд відновлення України, кошти в який мають можливість переказувати всі зацікавлені у швидкій перемозі та відновленні економічного потенціалу. Визначено, що пошук додаткових ресурсів для реалізації локальних проєктів може стати важливим чинником відбудови регіонів на місцях. Наголошено, що важливими умовами для активізації даних процесів є створення умов для розвитку малого бізнесу, імперативізація державних гарантій для інвесторів, донорів та фінансових установ при фінансуванні ризикових проєктів. Визначено необхідність підвищення кваліфікації місцевих органів влади, самоврядування та бізнесу щодо можливостей залучення різних джерел фінансування бізнеспроєктів, вимог до них, а також підвищення кваліфікацій з менеджменту проєктів.

Список літератури

1. Шкільняк М., Мельник А., Микитюк П., Желюк Т., Васіна А., Пушкар З. Менеджмент та публічне управління в умовах війни та післявоєнної відбудови України: актуальні проблеми та концепт їх вирішення. Вісник економіки. 2022. № 4. С. 175-186.

2. Проект Плану відновлення України. Матеріали робочої групи "Будівництво, містобудування, модернізація міст та регіонів України". 2022. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/recoveryrada/ua/constructionurban-planning-modernization-of-cities-and-regions.pdf

3. Що робить і планує робити Уряд для відбудови України: топ-10 інструментів. Укрінформ. 2023. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3619086-so-robit-i-planue-robiti-urad-dla-vidbudovi-ukraini-top10-instrumentiv.html

4. Фонди відновлення України. Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/gromadskosti/fondi-vidnovlennyaukrayini

5. Загальні рекомендації щодо застосування інформаційних технологій у діяльності органів місцевого самоврядування об'єднаних територіальних громад та створених ними центрів надання адміністративних послуг. URL: http://cnap.in.ua/wp-content/uploads/2017/08/11-1.pdf

6. Швець Ю.О. Сучасні джерела фінансування інноваційних проєктів на промислових підприємствах в умовах нестабільності ринкового середовища. Сталий розвиток економіки. 2018. № 2. C. 86-92.

7. Крамаренко І. С., Широков М.А., Нікон Д. Є., Білоус О.А. Роль інвестиційного потенціалу у контексті продовольчої безпеки. ВісникХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Серія: Економічні науки. 2018. № 3. С. 433-444.

8. Irtyshcheva I., Pavlenko O., Boiko Y., Stehnei M., Kramarenko I., Hryshyna N., Ishchenko O. Evaluation of efficiency of regional public governance in the context of achieving goals of sustainable development. Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Development. 2022. Vol. 44. Issue 4. рр. 497-505.

9. Крамаренко І. С., Сєнкевич О. Ф., Андрющенко Є. Г., Прокопенко Н.О., Кльоц Ю.Ю. Особливості формування інвестиційного потенціалу: регіональний та національний аспект. Вісник ХНАУ ім. В.В. До^^аєва. Серія: Економічні н^^ки. 2019. № 3. С. 343-356.

10. Vishnevskaya O., Irtyshcheva I., Kramarenko I., Popadynets N. The Influence of Globalization Processes on Forecasting the Activities of Market Entities. Journal of Optimization in Industrial Engineering. 2022. Vol. 15. Issue 1. Winter & Springрр. 261-268.

11. References