Особливості впровадження проєктного менеджменту в процес управління релігійних організацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості впровадження проєктного менеджменту в процес управління релігійних організацій

Проєкт це складна управлінська система, без використання якої на сьогодні не можливо розвиватись організації у сучасних критичних економічних умовах.

Можна виділити такі загальні ознаки проєктів:

— спрямовані на досягнення конкретних цілей;

— припускають координоване виконання взаємопов'язаних дій;

— мають обмежену протяжність у часі, з певним початком і кінцем;

— певною мірою неповторні й унікальні.

У сучасних умовах уміння управляти проєктами є вимогою часу. Згідно з дослідженнями, застосування стандартних проєктних технологій у великих проєктах дає змогу досягти економічного ефекту від 15% до 20% [3] . Застосування проєктного підходу в управлінні підприємствами набуває особливої актуальності в кризових економічних умовах за рахунок підвищення необхідності концентрування уваги на усіх рівнях управління та етапах діяльності підприємств. Адже перевагами застосування проєктного підходу є підвищення ефективності використання ресурсів, вищий рівень врахування ризиків, оптимізація джерел фінансування.

Компанії, які використовують проєктне управління, генерують більше прибутку, а також істотно скорочують терміни і витрати на реалізацію своїх проєктів. Саме тому в умовах сучасного ринку України все гострішою стає потреба у висококваліфікованих компетентних фахівцях у сфері управління проєктами та в їх професіоналізації.

Планування та реалізація проєктів вимагає від керівниківспеціальних навиків на умінь, таких як методи аналізування зовнішніх та внутрішніх чинників організації, методи розробки техніко- економічних обґрунтувань, методи планування та структуризації проєкту, знання стандартів управління проєктом в кожній з груп процесів управління [4].

Некомерційні проєкти мають ряд відмінних рис, які є не типовими для приватного сектора:

1. цінності, які важливі у некомерційному секторі, є нетиповими для тих, якими керуються бізнес, зорієнтований перш за все на максимізацію прибутку;

2. результат некомерційного проєкту, як правило, має нефінансовий характер, тому ризик поширюється за рамки фінансових збитків внаслідок незадоволення користувачів, порушення процесів стратегічного планування, вихід за часові рамки проєкту тощо [5].

Некомерційний сектор потребує методологічної бази та стандартів, які дозволили б вирішити проблеми надмірного використання проєктних коштів, дотримання термінів реалізації проєктів, формування комунікацій зі стейкхолдерами.

Завданням проєктів в некомерційній сфері є не тільки створення конкретного продукту (або послуги), а й, насамперед, отримання нематеріальних результатів, що відповідають меті проєкту та забезпечують її реалізацію. Проєкт не передбачається, як засіб отримання чистої фінансової або спекулятивної вигоди (окрім ситуації, в яких існує домовленість з комерційним партнером) [4] Нематеріальний результат досить складний у вимірюванні в контексті ефективності та результативності реалізації проєкту, критерії ефективності різноманітні з точки зору зацікавлених сторін і, зазвичай, мають нефінансовий, якісний характер, стосуються функціонального задоволення. Зокрема проєкти релігійних організацій спрямовані на вирішення проблем, пов'язаних з задоволенням релігійних потреб віруючих, благодійною діяльністю, освітніми програмами тощо.

Підходи і методи, що застосовуються в ході реалізації проєкту, зазвичай настільки ж важливі, як і результати. У даному контексті особливе значення мають способи реалізації проєкту, пріоритетність завдань та зацікавлених осіб, ступінь участі та відстоювання прав проєктної групи або спонсорів.

Таймлайн, терміни, початок, прогрес і завершення проєкту залежить не тільки від проєктної команди та його менеджерів. Тобто, розрахунок та планування підлягають впливу з боку організації вищого рівня, яка може не бути безпосереднім спонсором або стороною проєкту, але яка зберігає право вето відповідно до її повноважень [6].

Також варто зауважити, що реалізація проєкту проводиться у відкритому доступі, підлягає офіційному перегляду та оцінці статутними органами,вищими органами та неформальному контролю з боку зацікавлених сторін, спонсорів та самої громадськості. Такий процес забезпечує прозорість виконання проєкту. А однією з характерних відмінностей некомерційного проєкту (порівняно з приватним сектором) є передача знань і навчання цільових груп населення на всіх стадіях його реалізації, пріоритет на неформальну освіту, побудову каналів комунікацій та отримання зворотного зв'язку.

Виконання релігійних, соціальних, економічних функцій передбачає наявність у релігійних організацій певної кількості фахівців з відповідним досвідом, для управління відповідним видом діяльності. Водночас, масштабування проєктів релігійних громад, вимагає пошуку ефективних управлінських рішень.

За оцінкою західних дослідників, керівники релігійних громад, часто мають труднощі в управлінні своїми бізнес- операціями та бізнес процесами [7], [8]. Низька якість системи управління організаційними операціями серед лідерів релігійних громад у західній літературі пов'язується в першу чергу з проблемою суміщення декількох управлінських компетенцій.

Управління релігійними проєктами проводиться групами зацікавлених сторін - духовними лідерами, правлінням громади, інституційними та фізичними донорами, підрядниками, що мають мережу взаємовідносин, яка ускладнює систему комунікацій і відносин.

В дослідженні К. МакАллума [9] одними з ключових проблем управління релігійними організаціями є:

- інтеграція волонтерської робочої сили з оплачуваним персоналом,

- непрофесіоналізм на робочому місці, конфлікти між робочою силою та невиправдані очікування волонтерів

Окремим аспектом проблем є розповсюджена відсутність/недостатній рівень сучасних фінансових знань, навичок і здібностей у релігійних лідерів, що може призводити до шахрайства та марнотратної діяльності в релігійних установах. Сформована культура залучення до управління певним видом діяльності випускників профільних (релігійних вузів) або найбільш активних учасників громад, формує дефіцит ефективних рішень, що обмежують потенціал виконання громадами свої функцій. Як некомерційні організації, релігійні установи або релігійні організації демонструють відмінну динаміку лідерства від корпоративних компаній та комерційних організацій. Однією з відмінностей є кваліфікаційні фактори для обрання на посаду керівника релігійної організації. Члени та відвідувачі релігійних установ зазвичай визнають, що керівники є духовно обдарованими, щоб очолювати організацію та надавати вказівки щодо того, як слідувати відповідним релігійним канонам. Водночас, масштаби та швидкість змін у суспільних відносинах вимагають нових підходів, знань, умінь та інструментів. Управлінці виявляють, що їм потрібно регулярна перекваліфікація, щоби впоратися з передовими технологіями та інформацією. Розумітися в інформаційних системах податкової діяльності підприємства, потребують необхідності розуміння процесів. Така ефективність можлива в усіх типах організацій, навіть у тих, що працюють у не класичних комерційних умовах максимізації прибутку.

Дослідження Р. Торнхіла та ін. виявили, що в релігійних організаціях часто не вистачає внутрішнього контролю на всіх його рівнях, що робить їх уразливими для незаконного привласнення та шахрайства [10].

Джонсон та ін. (2020) було оцінено, що у 2019 році було розкрадено 60 мільярдів доларів у релігійних організацій у світі. Факторами, що сприяють розкраданню, є довіра серед релігійних осіб та організацій, відсутність політики виявлення шахрайства та незалежного внутрішнього фінансового контролю.

Занепокоєння викликало нездатність потерпілих розпізнати шахрайство [11].

В цих умовах, використання інструментарію та підходу проєктного менеджменту в управління діяльністю релігійних організацій є одним з основних способів забезпечення ефективності їх діяльності.

В той же час упровадження проектного менеджменту в релігійних громадах стикається з низкою загальних проблем, характерних і для комерційних організаціях: нестачею сертифікованих фахівців із проектного менеджменту на ринку праці; відсутністю досвіду управління розвитком організацій у керівників; недостатньою мотивацією до впровадження інноваційних інструментів у діяльність організацій; опором нововведенням через відсутність формалізації та неефективність організаційних структур управління; низьким рівнем довіри до консалтингових організацій та навчальних закладів через недосконалу конкуренцію на ринку [4].

У своєму дослідженні Дж. Пластов [8 ] наводить три загальні перешкоди для церковних змін: традиції, упередженість і страх невдачі. Традиція є одним з найбільш очевидних бар'єрів до змін у церквах по всій Америці. Навіть найсучасніші церкви одразу після їх заснування починають формувати ставлення «діяти так, як завжди тут робиться». Люди природно обирають певні моделі поведінки, тому що вони забезпечують рівень безпеки в їхньому житті в період часів невизначеності. Робочі місця, сім'я, політика і багато іншого створюють напруженість для більшості людей, і вони дивляться на церкву, як на місце, де вони можуть знайти якусь форму спокою і послідовної ідентичності.

Противники змін стверджують, що церква повинна залишатися непохитною у своїй доктрині і методах у відповідь на хаотичну культуру, однак, як заявив у своєму дослідженні Т. Хоуленд Санкс: «Сама традиція не є статичною, скоріше вона динамічна» [12].

Ще одна перешкода, що з'являється, коли описані вище традиції виходять за рамки простих уподобань і звички - упередженість у багатьох формах. Це може бути очевидним упередженням раси, соціального статусу, статі та віку, однак, більш складна упередженість для прийняття змін, пов'язана з культурною упередженістю та церковним реагування на потреби оточуючих людей. Теорія секти церкви пояснює, що релігійні організації варіюються уздовж континууму від повного відторгнення до повного прийняття культурного середовища[13].

Третя загальна перешкода до церковних змін в основному на практичному рівні - страх невдачі. Члени громади часто бояться змін, тому що вони бояться ризику невдачі і можливості втратити засоби до існування, якщо вони зроблять радикальні зміни. Релігійні лідери та їхні конгрегації часто залишатимуться в безпечних межах статус-кво, тому що нові ініціативи та ймовірні невдачі можуть поставити під загрозу їхній статус в очах громади та усунути будь-який вплив, яким вони користуються.

Подоланню опору з боку релігійних діячів до змін в системі управління та ефективному впровадженню інструментарію проєктного менеджменту в управління релігійними організаціями сприяють слідуючи дії:

- розробка спеціальної програми релігійного менеджменту та адміністрування, адаптованої до різних конфесій та типів організацій. Вона має намір проаналізувати та вказати, як керувати всіма цими процесами та організаційними аспектами, що стосуються людей та матеріальних і фінансових ресурсів, поєднуючи релігійне духовне вчення з компетентністю та професіоналізмом;

- запровадження дисципліни проєктного менеджменту в освітніх програмах вищих теологічних навчальних закладах;

- запровадження курсів підвищення кваліфікації для релігійних діячів, навчально-консультаційних програм, організація семінарів з проєктного менеджменту.

Ще одним ефективним засобом впровадження проєктного менеджменту є залучення релігійними організаціями професійних/сертифі кованих консультантів. Дослідження західних науковців вказають на останні тенденції коли церкви та парафіяльні організації вкладають ресурси в наймання радників для духовних діячів та забезпечують все більш складну підготовку для лідерів малих груп, членів правління та керівників місій [14]. Часто рішення зробити це обумовлено необхідністю додати спеціалізований досвід без надмірного найму і значних довгострокових витрат.

Одна з найбільш типових робіт консультанта релігійних організацій полягає в тому, щоб допомогти в здійсненні необхідних змін. Церковному персоналу часто вигідно наймати консультанта, тому що вони можуть бути об'єктивними і долати деякий спротив, який неминуче виникає у вигляді перешкод для зміни в церкві, навіть коли це вкрай необхідно [8].

У той час як співробітники, і особливо релігійні лідери, повинні бути готові взяти на себе відповідальність за ініціативи зі змін, наявність досвідченого консультанта, може зменшити опір змінам і подолати організаційну інерцію .

Незважаючи на чіткі відмінності між релігійними та іншими неприбутковими та прибутковими організаціями, спосіб управління людьми та керування організацією має універсальне застосування. Лідери релігійних організацій не повинні ігнорувати теорію менеджменту та успішні організаційні практики, розроблені в інших галузях людського суспільства.

Щоби дати відповідь на цю складну й мінливу реальність не тільки ефективно, але з душпастирською мудрістю, повинна народитися нова дисципліна релігійного менеджменту. Інвестиції в адміністративний розвиток священнослужителів у багато разів повернуться завдяки більш ефективному управлінню [15].

управління релігійний проєктний менеджмент

Висновки

Недостатній рівень сучасних управлінських знань, навичок і здібностей у релігійних лідерів обумовлює доцільність застосування інструментарію проєктного менеджменту в управлінні релігійними організаціями. В той же час, впровадження проєктного менеджменту стикається з низькою проблем: недостатньою мотивацією до впровадження інноваційних інструментів у діяльність організацій, опором нововведенням з боку релігійних лідерів, низьким рівнем довіри до консалтингових організацій та навчальних закладів, відсутністю досвіду управління розвитком організацій у керівників.

Ефективному впровадженню інструментарію проєктного менеджменту в управління релігійними організаціями має сприяти розробка спеціальної програми релігійного менеджменту та адміністрування, запровадження програми проєктного менеджменту в освітніх програмах вищих теологічних навчальних закладах, організація курсів підвищення кваліфікації та семінарів для релігійних діячів, залучення релігійними організаціями професійних консультантів.

В свою чергу це дасть можливість релігійним організаціям з максимальною ефективністю виконувати свої вагомі суспільні функції: благодійні, гуманітарні, освітні.

Література

1. Слубська А.Я. Вектори взаємодії церкви, держави та громадянського суспільства в Україні в роки незалежності. Наукові записки. Серія" Історичне релігієзнавство". - 2012. - С. 215-227.

2. Андрусишин Б.І., Бондаренко В.Д. Державно-церковні відносини: природа, зміст, характер функціонування, типологізація. - 2009.

3. Багашова Н.В. Світові та вітчизняні тенденції розвитку управління проектами. Ефективна економіка. 2015. № 6.

4. Гребенчак І.О., Саваріна І.П. Перспективи та проблеми впровадження проектного підходу в управлінні підприємством. Управління проектами: проектний підхід в сучасному менеджменті: Матеріали XI Міжнародної науково-практичної конференції фахівців, магістрантів, аспірантів та науковців. - Одеса: ОДАБА. 2020. - 358с

5. Адвокатова Н.О. Проектний менеджмент в громадських організаціях України. Сучасний менеджмент проблеми та перспективи розвитку зб. матеріалів доп. учасн. V Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. 29.05.2020. Херсон: ДВНЗ «ХДАУ». 2020. С. 89-92.

6. David I. Cleland, Bidanda Bopaya. The Evolution and Maturity of Project Management. Project Management Institute. Pennsylvania. 2015.130 с.

7. M. Masenya, J. Booyse. A community needs responsive management training model: Re-envisioning management training for pastors of the international assemblies of god church. Verbum Et Ecclesia. 2016. 37(1). 1-9.

8. J. Plastow. Isn't the Holy Spirit enough?: The case for churches and ministry leaders to hire a professional consultant. Journal of Practical Consulting. 2018. 6(1).10-17.

9. K. McAllum Volunteers as boundary workers: Negotiating tensions between volunteerism and professionalism in nonprofit organizations. Management Communication Quarterly. 2018. 32(4). 534-564.

10. R. Thornhill, C. Troy, M. Domino Passing the plate: A survey of internal controls in local churches. 2016. Journal of Theoretical Accounting Research. 12(1). 2653.

11. B. Mitchell. A multiple case study: church leaders and project management.2021.

12. Sanks T.H. (2015). A church that can and cannot change: The dynamics of tradition. Theological Studies (Online), 76(2), 298-310.

13. McKinney J. (2015). Sects and gender: Reaction and resistance to cultural change. PriscillaPapers, 29(4), 15-25.

14. Collins G.R. (2002). Christian coaching: Helping others turn potential into reality. ColoradoSprings, CO: NavPress.

15. Мельник М. Управління церковними структурами: як це відбувається? Що приносить успіх? 2019.

References

1. Slubska A. Vectors of interaction between the church, the state and civil society in Ukraine during the years of independence. Proceedings. Series "Historical religious studies". - 2012. - P. 215-227.

2. Andrusyshyn B.I., Bondarenko V.D. State-church relations: nature, content, nature of functioning, typology.- 2009.

3. Bagashova N.V. Global and domestic trends in the development of project management. Efficient economy. 2015. No. 6.

4. Grebenchak I.O., Savanna I.P. Prospects and problems of implementing the project approach in enterprise management. Project management: project approach in modern management: Proceedings of the 11th International scientific and practical conference of specialists, master's students, graduate students and scientists. - Odesa: ODABA. 2020. - 358 p

5. Advokatova N.O. Project management in public organizations of Ukraine. Modern management of problems and development prospects of the collection. additional materials participation V All-Ukrainian science and practice Internet Conf. 05/29/2020. Kherson: "Khdau" State Technical University. 2020. P. 89-92.

6. David I. Cleland, Bidanda Bopaya. The Evolution and Maturity of Project Management. Project Management Institute. Pennsylvania. 2015.130 с.

7. M. Masenya, J. Booyse. A community needs responsive management training model: Re-envisioning management training for pastors of the international assemblies of god church. Verbum Et Ecclesia. 2016. 37(1). 1-9.

8. J. Plastow. Isn't the Holy Spirit enough?: The case for churches and ministry leaders to hire a professional consultant. Journal of Practical Consulting. 2018. 6(1).10--17.

9. K. McAllum Volunteers as boundary workers: Negotiating tensions between volunteerism and professionalism in nonprofit organizations. Management Communication Quarterly. 2018. 32(4). 534--564.

10. R. Thornhill, C. Troy, M. Domino Passing the plate: A survey of internal controls in local churches. 2016. Journal of Theoretical Accounting Research. 12(1). 26-53.

11. B. Mitchell. A multiple case study: church leaders and project management. 2021.

12. Sanks T. . (2015). A church that can and cannot change: The dynamics of tradition. Theological Studies (Online), 76(2), 298-310.

13. McKinney J. (2015). Sects and gender: Reaction and resistance to cultural change. PriscillaPapers, 29(4), 15-25.

14. Collins G.R. (2002). Christian coaching: Helping others turn potential into reality. ColoradoSprings, CO: NavPress.

15. Melnyk M. Management of church structures: how does it happen? What brings success? 2019.

Размещено на Allbest.ru