Управлінська діяльність в галузі охорони довкілля

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управлінська діяльність в галузі охорони довкілля

Вітовська Ірина Володимирівна,

кандидат юридичних наук, доцент,

Мета. Метою даної статті є розгляд основних елементів управління в галузі охорони довкілля та аналіз наукових підходів щодо поняття та значення управління у сфері використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища. Методика. Методика визначена сукупністю аналізу нормативних та теоретичних підходів щодо управлінської діяльності в галузі охорони довкілля, відповідно зроблені висновки і пропозиції. Під час дослідження використовувалися такі методи наукового пізнання як логіко-семантичний, порівняльно-правовий та метод правового аналізу. Логіко-семантичний використовувався для визначення та поглиблення понятійного апарату “управління”. Порівняльно- правовий та метод правового аналізу застосовувався при аналізі поглядів науковців та положення нормативно-правових актів щодо даного питання. Результати. В процесі роботи констатовано, що на сьогодні існує ряд проблем в узгодженості усіх учасників управлінської діяльності в галузі охорони довкілля та природокористування (можемо спостерігати нелегальне видобування корисних копалин, нецільове використання земель, неадекватні техногенні навантаження). Наукова новизна. В результаті дослідження встановлено, що вдосконалення правових основ управління повинно бути спрямоване на узгодження координаційних і контрольних функцій всіх органів, що здійснюють управлінські функції щодо посилення контролю за дотриманням екологічного законодавства, реалізації екологічної політики держави, захисту екологічних прав суб'єктів користування. Практична значимість. Практична значимість полягає в тому що викладені в статті положення можуть бути використані при вдосконаленні правових основ управління, при подальших дослідженнях даного питання.

Ключові слова: управління, функції управління, охорона навколишнього природного середовища, природокористування.

Iryna Vitovska

candidate of legal sciences, associate professor,

Associate Professor of the Department of «Law and Humanitarian Disciplines» управління охорона довкілля

Open International University of Human Development «Ukraine»

MANAGEMENT ACTIVITIES IN THE FIELD OF ENVIRONMENTAL PROTECTION

Purpose. The purpose of this article is to consider the main elements of management in the field of environmental protection and to analyze scientific approaches to the concept and meaning of management in the field of natural resource use and environmental protection. Methodology. The methodology is determined by the analysis of regulatory and theoretical approaches to management activities in the field of environmental protection, conclusions and proposals are made accordingly. During the research, such methods of scientific knowledge as logical-semantic, comparative-legal, and the method of legal analysis were used. Logico-semantic was used to define and deepen the conceptual apparatus of "management". Comparative law and the method of legal analysis were used in the analysis of the views of scientists and the provisions of normative legal acts on this issue. Results. In the process of work, it was established that today there are a number of problems in the coordination of all participants in management activities in the field of environmental protection and nature management (we can observe illegal mining of minerals, inappropriate use of land, inadequate man-made loads). Originality. As a result of the study, it was established that the improvement of the legal foundations of management should be aimed at harmonizing the coordination and control functions of all bodies performing management functions in order to strengthen control over compliance with environmental legislation, the implementation of the state's environmental policy, and the protection of the environmental rights of users. Practical significance. The practical significance lies in the fact that the provisions set forth in the article can be used in the improvement of the legal foundations of management, in the further research of this issue.

Key words: management, management functions, environmental protection natural environment, nature management.

Постановка проблеми

Екологічні проблеми, з якими сьогодні стикається людство, впливають на всі сфери суспільного життя, а тому вимагають для їх вирішення координованих зусиль практично всіх учасників соціальних відносин, що виникають у сфері взаємодії природи і суспільства. З урахуванням цієї обставини в Україні повинні здійснюватися заходи, спрямовані на створення збалансованої системи регулювання охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, гарантування екологічної, ядерної та радіаційної безпеки. Саме тому важко переоцінити значення управлінської діяльності в даній сфері.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

В юридичній літературі наведена велика кількість визначень державного управління загалом, в тому числі і в галузі використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища. Даному питанню присвятили свої праці Баб'як О.С., Бачило И.Л., Гетьман А.П., Голосніченко І.П., Костицький В.В., Коваль Л.В., Малиновський В.Я., Колбасов О.С., Попов В.К., Яковлев В.Н., та інші.

Постановка завдання

Завданням є визначити основні завдання та функції управління в галузі охорони навколишнього середовища та використання природних ресурсів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Управління як соціальне явище, в першу чергу, характеризується вольовим впливом одних суб'єктів управлінської діяльності на свідомість і волю інших.

З позиції адміністративного права, державне управління визначається як виконавчо - розпорядча діяльність [і,с.2і]. Л.В.Коваль розглядає функцію державного управління як «частину державно-управлінської діяльності» [2,с.22з]. В.Я.Малиновський під державним управлінням розуміє «вид діяльності держави, яка полягає у здійсненні нею управлінського організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію виконання законів та інших нормативно-правових актів чинного законодавства, здійснення розпорядчих функцій з метою комплексного соціально - економічного розвитку, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя» [3,0.27].

Дана діяльність спрямована на виконання трьох основних завдань:

1) забезпечення раціонального і ефективного використання природних ресурсів;

2) максимальне обмеження (усунення) негативного впливу антропогенного фактору на навколишнє середовище та екологічну рівновагу;

3) повноцінне покращення і відтворення ресурсів.

Автори підручника «Екологічне право України» (за редакцією В.К.Попова і А.П.Гетьмана), аналізуючи проблеми управління в сфері екології, зазначають: «Складність і багатогранність управління в галузі екології зумовлені тим, що, з одного боку, слід враховувати об'єктивні, стихійні процеси самоуправління в природі, а з іншого - необхідне цілеспрямоване управління довкіллям в інтересах суспільства. Об'єктом управління стають відносини в галузі суспільства і відносини в галузі природного середовища, які не співпадають із законами розвитку людства. Суспільство повинно визначати основні напрямки діяльності органів державного управління та громадських організацій у вирішенні завдань охорони довкілля і раціонального природокористування, розробляти і проводити відповідну систему заходів, спрямованих на реалізацію висунутих у галузі екологічного управління завдань, надати їм державно-правового забезпечення» [4,0. 42].

Чинне законодавство розрізняє державне та громадське управління природокористуванням. Основна питома вага управлінської діяльності в даній галузі припадає на центральні органи державного управління, місцеві органи державної виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах їх компетенції, визначеної законодавством.

Громадське управління в галузі екології здійснюють громадські об'єднання та організації, і його основним завданням є всебічне сприяння органам державної влади, місцевого самоврядування в забезпеченні процесу раціонального природокористування і збереження природного середовища.

Окремі управлінські дії зобов'язані виконувати також власники природних ресурсів і користувачі ними, оскільки так зване виробниче управління природокористуванням є продовженням державного, а при виконанні ряду функцій (наприклад, обліку природних ресурсів) навіть передує державному управлінню.

Завдання і цілі державного управління в галузі використання та охорони природних ресурсів досягаються виконанням функцій. Види і зміст функцій управління природокористуванням та охороною довкілля стосовно кожного природного об'єкта випливають із соціальних, екологічних та природо-наукових вимог щодо організації його використання та охорони [4, с. 43].

Органи державного управління для того, щоб здійснювати покладені на них функції, наділені певною компетенцією, за межі якої вони не мають права виходити [5, с. 48]. Ефективність діяльності даних органів залежить від повноти закріплення в законодавстві їх функцій і повноважень. Проте, законодавстві можна зустріти положення на зразок «здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на нього (тобто орган державного управління) завдань». Також, слід наголосити, що екологічні знання є обов'язковою кваліфікаційною вимогою для всіх посадових осіб, діяльність яких пов'язана з використанням природних ресурсів та призводить до впливу на стан навколишнього природного середовища. Проте, на практиці доволі часто ми зустрічаємося з некваліфікованими спеціалістами на визначальних посадах, які не те що не мають необхідних знань, а й належної освіти.

Метою управління є передусім забезпечення реалізації законодавства, оскільки управління - це, в першу чергу, виконавчо-розпорядча діяльність. Крім того, управління в галузі використання природних ресурсів має своїм завданням забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів з охорони, раціонального використання природних ресурсів, забезпечення узгодженості в діях усіх суб'єктів управління. Управління є протилежністю процесам дезорганізації і дозволяє зберегти рівновагу і досконалість системи охорони природних ресурсів для забезпечення її ефективності. Особливістю управління є те, що воно забезпечує організацію раціонального використання природних ресурсів, а також здійснення контролю за виконанням цих вимог. Управління природокористуванням і охороною навколишнього середовища базується як на основних принципах державного управління в цілому (плановість, компетентність, законність, участь громадськості), так і на специфічних принципах, властивих природокористуванню (науковість, комплексність, платність спеціального природокористування та ін.).

Ґрунтуючись на цих принципах, суб'єкти управління державні органи, органи місцевого самоврядування та громадські об'єднання повинні проводити роботу, спрямовану на забезпечення ефективного використання природних ресурсів, їх охорону та екологічну безпеку.

На сьогоднішній день з метою підвищення наукової обґрунтованості, комплексності та об'єктивності висновків державної екологічної експертизи доцільно більш інтенсивно залучати громадськість. Конституція України і нормативні акти екологічного законодавства (хоч і з різним ступенем конкретизації) визнають громадське управління природокористуванням і охороною навколишнього природного середовища важливим конституційним принципом екологічного права. Так, відповідно до Конституції України, громадяни України мають право на свободу об'єднання в політичні партії та громадські організації для захисту своїх прав і свобод та задоволення інтересів (стаття 36 Конституції) [6], у тому числі і екологічних.

Отже, кожний громадянин має право та зобов'язаний вносити свій особистий внесок у раціональне природокористування і охорону довкілля, діючи самостійно або в складі громадського об'єднання екологічного напряму.

Для досягнення своїх статутних цілей і завдань, залучення широких верств населення до охорони навколишнього природного середовища та формування належної екологічної свідомості відповідні громадські організації згідно з Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» [7] мають право:

- вільного доступу до інформації про стан довкілля, джерела його забруднення, захворюваність населення. Ці відомості ніким не можуть бути засекречені (стаття 50 Конституції України);

- розробляти і пропагувати свої природоохоронні програми;

- брати участь у розгляді питань охорони навколишнього середовища, використання природних об'єктів і забезпечення екологічної безпеки, виступати з ініціативою винесення цих питань на всеукраїнський та місцевий референдуми;

- проводити громадську екологічну експертизу будь-якій сфері діяльності, що потребує екологічного обґрунтування, і публічні слухання або відкриті засідання щодо оцінки екологічної безпеки об'єктів експертизи;

- брати участь у проведенні державними органами спеціальної компетенції перевірок дотримання підприємствами, установами, організаціями та громадянами екологічного законодавства та попередження відповідних правопорушень тощо.

Висновки

Підводячи підсумок, слід зазначити, що в умовах сьогодення необхідна ефективна узгодженість дій усіх органів, що виконують управлінські функції щодо охорони і раціонального використання природних ресурсів України. Причому, для цього необхідно вводити обмеження, що забезпечують застережливий підхід і відповідальне використання природних ресурсів, необхідна адміністративна воля і нормативно-правова база, що гарантують безумовне виконання всіх рекомендацій та попереджувальних заходів, спрямованих на раціональне використання та збереження природних ресурсів.

Поки що приходиться констатувати відсутність узгодженості в реальних схемах природокористування (неадекватні техногенні навантаження, нелегальне рибальство, видобування корисних копалин, нецільове використання земель та ін.).

Вдосконалення правових основ управління повинно бути спрямоване на:

- реорганізацію системи органів управління природними ресурсами та наступну інтеграцію функцій управління в галузі використання природних ресурсів в єдину узгоджену функціональну систему;

- розширення складу і повноважень місцевих органів управління і контролю з питань охорони і раціонального використання природних ресурсів забезпечення екологічної безпеки;

- узгодження координаційних і контрольних функцій всіх органів, що здійснюють управлінські функції щодо посилення контролю за дотриманням екологічного законодавства, реалізації екологічної політики держави, захисту екологічних прав суб'єктів користування.

Список використаних джерел

1. Голосніченко І.П. Адміністративне право України: основні категорії і поняття: навч. посіб./ Міжрегіональна Академія Управління персоналом. Київ: МАУП, 1998. 52с.

2. Коваль Л.В. Адміністративне право: курс лекцій для студ. юрид. вузів та факультетів. Київ: Вентурі, 1998. 208 с.

3. Малиновський В.Я. Державне управління: навч. посіб./ Волинський держ. Університет ім. Л.Українки. Луцьк: Вежа, 2000. 558с.

4. Екологічне право України: підручник для студ. юридичних спеціальностей / за ред.

А.П. Гетьмана, В.К.Попова. Харків: Право, 2001. 478 с.

5. Державне управління: теорія і практика / за ред. В.Б.Авер'янова. Київ: Юрінком Інтер, 1998. 432 с.

6. Конституція України: станом на і верес. 2016р.: відповідає офіц. тексту. Харків: Право, 2016. 82с.

7. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 26.06.91р. № 1268-ХІІ. Дата оновлення: 10.07.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264- 12#Text

References

1. Golosnichenko, I. P. (1998). Administratyvne pravo Ukrainy: osnovni katehorii і poniattia [Administrative law of Ukraine: main categories and concepts]. Kyiv: MAUP. (in Ukrainian)

2. Koval, L.V. (1998). Administratyvne pravo [Administrative law]. Kyiv: Venturi, (in Ukrainian)

3. Malinovsky, V.Ya. (2000). Derzhavne upravlinnia [Public administration]. Lutsk: Tower, (in Ukrainian)

4. Hetman, A.P., Popov, V.K. (ed.). (2001). Ekolohichne pravo Ukrainy [Environmental law of Ukraine]. Kharkiv: Pravo. (in Ukrainian)

5. Averyanova, V. B. (ed). (1998). Public administration: theory and practice. Kyiv: Yurinkom Inter, (in Ukrainian)

6. Constitution of Ukraine ( 2016, September 1): responsible officer, text Kharkiv: Pravo. (in Ukrainian)

7. On environmental protection: Law of Ukraine No. 1268-XII (1991, June 26). Available at: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1264-12#Text (date of update: 10.07.2022.) (in Ukrainian)

Размещено на Allbest.ru