Методичні підходи до оцінювання рівня розвитку та ефективності функціонування "розумних" міст

Размещено на http://allbest.ru

Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова

Методичні підходи до оцінювання рівня розвитку та ефективності функціонування «розумних» міст

Кізляр Олександр Олександрович аспірант

кафедри математики, статистики та інформаційних технологій

Анотація

Встановлено що розумне місто - це високоінтелектуальне інтегроване місто, яке характеризується поєднанням людських та соціальних активів, які взаємодіють з інфраструктурою і технологіями для забезпечення економічного зростання та високого рівня життя, створення безпечного середовища з розумним управлінням природними ресурсами на засадах партисипативного управління.

Розумне місто характеризується наступними складовими:

· розумне врядування,

· розумна економіка,

· розумна мобільність,

· розумне навколишнє середовище,

· розумні люди,

· розумне життя.

У статті здійснено систематизацію методичних підходів до оцінки рівня розвитку та ефективності функціонування «розумних» міст, визначено можливості застосування у вітчизняній практиці.

Ці методи згруповано у наступні методи: багатокритеріальні моделі рейтингового оцінювання, моделі оцінювання «якості надання послуг» (Quality of Service, QoS) та «якості сприйняття послуг» (Quality of Experience, QoE), моделі оцінювання ефективності інвестицій.

В межах кожної групи представлено найбільш поширені підходи, можливості оцінювання рівня розвитку розумних міст.

Встановлено, що оцінка розумних міст повинна враховувати цільові показники трансформації та розвитку розумних міст (попередній аналіз), ступінь їх досягнення (заключний аналіз), необхідним також співставлення цільових показників та їх досягнутого рівня цілям сталого розвитку.

Доведена необхідність поєднання кількісного та якісного аналізу розвитку та ефективності функціонування розумних міст, а також оцінки доцільності інвестування у ті чи інші смарт проекти з позицій максимізації суспільної вигоди, пріоритизації їх фінансування тощо.

Ключові слова: «розумне місто», оцінка, розвиток, ефективність, інтегральне оцінювання, аналіз вигід і витрат, ключові показники ефективності, система збалансованих показників, оцінка сприйняття послуг, GAP-аналіз.

Abstract

Methodological approaches to assessing the level of development and efficiency of functioning of smart cities

Kizlyar Oleksandr Oleksandrovich Post-Graduate student of the Department of mathematics, statistics and information technologies, Leonid Yuzkov Khmelnytskyi University of Management and Law

It has been established that a smart city is a highly intelligent integrated city characterized by a combination of human and social assets that interact with infrastructure and technologies to ensure economic growth and a high standard of living, creating a safe environment with intelligent management of natural resources on the basis of participatory management.

A smart city is characterized by the following components: smart governance, smart economy, smart mobility, smart environment, smart people, smart life.

The article systematizes methodical approaches to assessing the level of development and efficiency of functioning of "smart" cities, identifies the possibilities of application in domestic practice.

These methods are grouped into the following methods: multi-criteria rating evaluation models, "Quality of Service, QoS" and "Quality of Experience, QoE" evaluation models, investment efficiency evaluation models. Within each group, the most common approaches and possibilities for assessing the level of development of smart cities are presented.

It was established that the assessment of smart cities should take into account the target indicators of the transformation and development of smart cities (preliminary analysis), the degree of their achievement (final analysis), it is also necessary to compare the target indicators and their achieved level with the goals of sustainable development.

The necessity of combining quantitative and qualitative analysis of the development and efficiency of the operation of smart cities, as well as assessing the feasibility of investing in certain smart projects from the standpoint of maximizing public benefit, prioritizing their financing, etc., has been proven.

Keywords: "smart city", assessment, development, efficiency, integrated assessment, benefit and cost analysis, key performance indicators, system of balanced indicators, assessment of service perception, GAP-analysis

Вступ

Постановка проблеми. За останнє десятиліття рівень цифровізації та інформатизації міських систем стає все більш інтегрованим, відбуваються фундаментальні зміни у середовищі життя громадян й інструментах управління містами.

Розумне місто стало новою парадигмою розвитку міських поселень та сталого соціально-економічного зростання, що широко обговорюється в публічній сфері, бізнес-середовищі та академічних колах в усьому світі. Майбутнє розвитку міст буде залежати не лише від розгортання фізичної інфраструктури, але й від доступності та якості комунікації знань та соціальної інфраструктури. Розумне місто має стати ефективним рішенням складних проблем, що виникають у процесі швидкої урбанізації.

Визначення ключових аспектів розумних міст і систематична оцінка рівня їх прогресу має велике значення для розробки стратегічних та оперативних планів розвитку, залучення інвестицій та вибору ключових напрямів їх освоєння.

Фінансування розвитку розумних міст з бюджетів різних рівнів актуалізує проблему оцінки ефективності та віддачі від авансованого капіталу з позицій максимізації суспільної корисності. Однак на сьогодні бракує відповідних адаптованих до вітчизняної практики методик або системи статистичних показників для оцінювання рівня розвитку та ефективності функціонування «розумних» міст.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретико-методичні засади концепції SMART-city висвітлені у працях таких зарубіжних дослідників як Н. Ahvenniemi, A. Huovila, A. Caragliu, C. Del Bo, P. Nijkamp, S. Dirks M. Keeling, R. Dameri та багато інших. Крім того, значну увагу проблемам розвитку SMART-city присвячено роботи таких вітчизняних дослідників як: І.Жукович, Є. Мураєв, Т. Момот, Л. Побоченко, Ю. Шваюк, К. Савенко тощо. Незважаючи на проведені дослідження, практичні аспекти оцінювання рівня розвитку та ефективності функціонування «розумних» міст є недостатньо вивченими, що потребує їх систематизації та визначення можливостей застосування у вітчизняній практиці.

Мета статті. Метою цієї роботи є систематизація методичних підходів до оцінки рівня розвитку та ефективності функціонування «розумних» міст, визначення можливостей їх застосування у вітчизняній практиці.

Виклад основного матеріалу

Розумне місто - це високоінтелектуальне інтегроване місто, яке характеризується поєднанням людських та соціальних активів, які взаємодіють з інфраструктурою і технологіями для забезпечення економічного зростання та високого рівня життя, створення безпечного середовища з розумним управлінням природними ресурсами на засадах партисипативного управління.

Розумні міста відрізняються від інших міст за рядом характеристик. Саме ці особливості і використовуються для оцінки та порівняння ступеня інтелектуалізації міст, визначення рівня їх ефективності. Розумне місто - це перспективне місто, яке характеризує шість складових [1; 3]:

- розумне врядування (Smart Governance) - інтерактивне місцеве управління, що включає інтеграцію послуг і взаємозв'язків, яке забезпечує ефективне всеохоплююче функціонування міста. Крім того, розумне врядування за допомагає зміцнення відносин між владою і зацікавленими сторонами (громадяни, підприємства та громадські організації) на основі моніторингу наслідків розумних рішень, зокрема, шляхом систематичних опитувань громадської думки;

- розумна економіка (Smart Economy) - конкурентоспроможність міста ґрунтується на інноваційному підході: електронна комерція, створення інноваційних і креативних продуктів, підприємництво, інноваційні послуги, засновані на інформаційно-комунікаційних технологіях, розумні продажі, розумна промисловість, розумне сільське господарство, розумний туризм. Концепція розумної економіки передбачає дієві заходи щодо зміцнення економіки міста, шляхом покращення бізнес-середовища та підвищення його привабливості для інвесторів і «розумних людей» використовувати інформаційно-комунікаційні технології, щоб розвивати економіку інноваційним шляхом;

- розумна мобільність (Smart Mobility) - транспортні та логістичні системи, засновані на інформаційно-комунікаційних технологіях та включають безпечний, чистий, стабільний, інтегрований транспорт, розумне дорожнє освітлення, розумні повідомлення, смарт служби порятунку, розумні дороги, що забезпечує скорочення транспортних витрат і часу, зменшення забруднення довкілля, зменшення випадків ДТП тощо;

- розумне навколишнє середовище (Smart Environment) - міська екосистема на основі інформаційно-комунікаційних технологій з комфортними кліматичними умовами та стабільними системами управління ресурсами. Розумне середовище включає важливі фактори, такі як розумна енергія, розумна мережа розподілу енергії, розумний моніторинг забруднення та контроль, розумні будівлі, підвищення якості використання природніх ресурсів, розумна система охорони здоров'я;

- розумні люди (Smart People) - розвиток «Smart Sells»: електронних навичок, підвищення рівня освіченості, підвищення кваліфікації, розвиток креативності та стимуляція інноваційних проривів - розумні та творчі люди можуть досягти цілей розумних міст, пропонуючи ініціативи, економічно ефективні рішення для вирішення проблем міста, ініціювати бізнес-ідеї для підприємництва, а також створювати можливості для працевлаштування;

- розумне життя (Smart Living) - запровадження способу життя, поведінки та моделі споживання з використанням інформаційно- комунікаційних технологій, в результаті чого кожен житель стає більш активним учасником в громаді, взаємодіє з державними та приватними службами, що надають йому відповідні послуги, оцінює їх якість тощо. «Розумне місто» забезпечує високу якість життя через підвищення доступності до культурних об'єктів, покращення здоров'я, безпеки тощо.

Розумне місто є продуктом високої інтеграції соціально-економічного розвитку та інформаційних технологій. Необхідність оцінювання рівня розвитку та ефективності функціонування «розумних» міст обумовлена такими завданнями:

- розробка або коригування стратегій для різних типів розумних міст;

- максимізація ефективності інвестицій;

- оцінка задоволеності громадян та врахування їх очікувань при визначенні пріоритетних напрямів подальшої інтелектуалізації міста.

Визначення ключових аспектів розумних міст і систематична оцінка рівня їх розвитку має велике значення для спрямування та просування розумного розвитку міст.

Із збільшенням досліджень розумних міст, наукові кола, органи публічного управління та бізнес-структури запропонували різноманітні методи оцінки вимірювання рівня розвитку розумних міст. Розглянемо основні підходи до оцінювання рівня розвитку та ефективності функціонування «розумних» міст, які нами об'єднані у три групи (табл.1).

Таблиця 1.

Систематизація методичних підходів до оцінки . розумних міст

Примітка. Систематизовано автором.

міський розумний інвестиція безпека управління

На цей час розповсюдження отримали міжнародні стандарти, які визначають методологію оцінювання показників для розумних міст, наприклад, Рейтинг Європейських міст середнього розміру [11], індекс розумного міста Коена [5] та спроможні міста і громади - показники розумних міст (ISO 37122:2019) [13]. Деякі з них оцінюють компоненти можливостей інфраструктури та компоненти продуктивності послуг, наприклад IMD-SUTD Smart City Index [12], індикатори оцінки нового типу Smart Міста (GB/T 333562016) [10] тощо. Такі підходи дозволяють здійснювати міжнаціональні порівняння, визначати наближеність чи віддаленість в розвитку до міст-лідерів, формуючи таким чином орієнтири майбутнього прогресу.

Більшість моделей інтегрального індексу оцінювання розумного міста побудовані на ключових факторах, що були зазначені вище (економіка, люди, управління, мобільність, навколишнє середовище, життя). Так Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) пропонує індикатори для вимірювання прогресу розумних міст (ISO 31722:2019) [13], досягнутого на шляху їх створення. Цей стандарт передбачає 19 основних індикаторів і 80 вторинних індикаторів, і в основному сприяє покращенню міських послуг і якості життя. До кожного індикатора висуваються вимоги, джерела даних та інтерпретація даних. Міста можуть обрати показники, які вимірюють рівень їх розвитку.

Віденський технологічний університет враховує шість факторів для оцінки «розумності» місто. Індекс City-ranking of European medium-sized cities містить 31 вторинний індикатор і 74 третинні індикатори. Мета системи оцінювання полягає в формуванні рейтингу розумності міст середнього розміру в ЄС. Цей індекс спрямований на посилення міжнародного іміджу розумних міст через рейтинг і допомогає менш розвиненим містам визначити їх слабкі сторони [11].

Cohen Smart City Index також оцінює розумність міста за шістьма вимірами, містить 18 вторинних індикаторів і 62 третинних індикатора, а також конкретний опис кожного показника [5]. Деякі показники базуються на ДСТУ «Сталі міста та громади. Показники міських послуг і якості життя» (ISO 37120:2018) [1]. Цей індекс використовується для щорічного рейтингування розумних міст, що здійснюється Радою розумного міста (Smart OLties Council).

Національна комісія зі стандартів Китаю запропонувала оціночні показники для Розумних міст нового типу (GB/T 33356-2016) [10]. Стандарт включає вісім основних показників, 21 вторинний показник і 54 третинні показники. На основі цієї системи індексів Китай провів загальнонаціональну оцінку Smart міст двічі, у якій брали участь понад 300 міст.

IMD-SUTD Smart City Index (SCI) оцінює сприйняття мешканцями питань, пов'язаних зі структурами та технологічними сервісами, доступними для них у місті [12]. Видання SCI рейтингує 118 міст у всьому світі, фіксуючи сприйняття 120 жителів кожного міста. Існує два напрями, щодо яких аналізуються думки мешканців: «Структури», що відноситься до існуючої інфраструктури міст, і компонент «Технології» - опис технологічних умов і послуг, доступних для мешканців. Кожен компонент оцінюється за п'ятьма ключовими напрямами: здоров'я та безпека, мобільність, діяльність, можливості та управління. Міста розподілені на чотири групи на основі оцінки Індексу людського розвитку ООН (ІЛР). У кожній групі ІЛР містам присвоюється «рейтингова шкала» (від ААА до D) на основі балів сприйняття певного міста порівняно з балами всіх інших міст у цій самій групі.

Однією з ключових позицій розумного міста є налагодження тісної взаємодії між владою та стейкхолдерами, забезпечення зворотного зв'язку з метою оцінювання задоволеності кінцевих споживачів відповідних послуг. Саме тому концепція оцінки «якості сприйняття послуг» (Quality of Experience, QoE) останнім часом привертає увагу у сфері публічного управління, у тому числі щодо розвитку розумних містах [17]. Це означає що для публічних послуг, орієнтованих на користувача, у розумних містах необхідно не лише забезпечити високу якість надання послуг (QoS), але також забезпечити відповідну якість сприйняття послуг (QoE), оцінка якої є складним завданням. Якість надання послуг (QoS) -- це метод, який активно використовується для оцінки послуг, що в основному відображає їх продуктивність на технічному рівні, але не може безпосередньо відображати визнання послуг користувачами [7]. Якість сприйняття послуг (QoE) можна розуміти як оцінку механізму QoS з точки зору користувачів. Вона визначається як загальна прийнятність програми або послуги, яка суб'єктивно оцінюється кінцем користувачем. У розумних містах публічні послуги орієнтовані на користувача. Тому забезпечення високопродуктивного QoS недостатньо. Отже, при оцінюванні ефективності розумних міст необхідно вийти за межі моніторингу QoS і розширити цей фокус на забезпечення високого рівня QoE. На якість сприйняття послуг (QoE) можуть впливати такі фактори як: зручність використання, персоналізація, корисність, прозорість, доступність, ефективність, здатність до навчання та можливість пошуку. Громадяни можуть бути залучені до розбудови розумних міст як користувачі та особи, що приймають рішення, а також як джерело даних та інформації. Багато ідей, спрямованих на покращення міського життя, можуть надходити безпосередньо від активних громадян. Саме тому, QoE є вирішальним критерієм для оцінки послуг або систем в розумних містах як на етапі проектування (прийняття рішень), так і на етапі експлуатації. Крім того, кількісні та якісні значення QoE можуть бути перевтілені в стратегічні рішення для покращення продуктивності програм, послуг або систем.

Однією з моделей, яка враховує «якість послуг» (QoS) та «якість сприйняття послуг» (QoE) є модель «витрати-випуск» (Input-Output) для Smart міст [15]. У цьому контексті потужність інфраструктури та продуктивність послуг є вхідними факторами розумного міста, а «якість сприйняття послуг» споживачами є вихідним фактором. З аналізу ключових входів-виходів елементів розумного міста, ми можемо чітко бачити логічний ланцюжок розбудови та розвитку: (1) розвиток інфраструктури, політичні інновації та капітальні інвестиції; (2) покращення спроможності міського управління та рівня послуг, досягнення сталого розвитку економіки міста та покращення якості життя людей; (3) покращення «якості сприйняття послуг» у розумному місті. Оскільки неможливо встановити детерміновану виробничу функцію «витрати-випуск», необхідним є вирішення питання про те, як розумно розподілити інвестиції для досягнення найкращих результатів за обмежених ресурсів. Для розумних міст контролювати вхідні ресурси легше, ніж контролювати «виходи». Тобто для того, щоб ефективніше покращити сприйняття громадян за мінімальних витрат, необхідно обґрунтувати розподіл інвестицій для кожного вхідного фактору. У цьому контексті модель «витрати- випуск» може поєднуватись із методами оцінки ефективності інвестиційних рішень, зокрема аналізом вигід і витрат, про що вказано нижче.

GAP-аналіз використовують для виявлення невідповідностей між стратегічними цілями та реальними можливостями систем. Для оцінювання ефективності функціонування розумних міст цей метод дозволяє ідентифікувати розрив між потребами користувачів (або їх очікуванням) та фактичним станом. Завдяки збору даних про існуючі прогалини зацікавлені сторони мають можливість розповісти про відсутню інформацію та інструменти/послуги, які можуть полегшити їх діяльність [18]. Ці потреби порівнюються з існуючими рішеннями, найкращими практиками з метою визначення способів їх задоволення. GAP-аналіз передбачає розрахунок і порівняння очікуваних, тактичних та бажаних показників.

Значного поширення в європейських країнах набула також концепція управління за ключовими показниками ефективності (KPI). Так, Європейська Комісія опублікувала цілі сталого розвитку (ЦСР), які мають бути досягнуті в 2030 році для сприяння розумному, стійкому та інклюзивному зростанню європейських міст. З цією метою, окрім Цілей розвитку, Міжнародний союз електрозв'язку (ITU) склав список усіх KPI для розумних сталих міст (SSC) та визначив методологією їх отримання [6]. Ключові показники ефективності розроблені для того, щоб допомогти користувачам швидко оцінити поточне значення та статус показника порівняно з визначеним цільовим значенням. В процесі трансформації міст до розумних KPI використовуються вимірювання, які полегшують моніторинг і допомагають передбачити й оцінити прогрес переходу. Ключові показники ефективності (КРІ) згруповані таким чином: економічний вимір (представлений 45 показниками), екологічний вимір (17 показників), соціальний та культурний вимір (29 показників). Кожен показник представлений у вигляді таблиці, яка містить: опис (визначення), обґрунтування (інтерпретація), джерело, методологія, одиниця виміру, відповідність певній цілі сталого розвитку тощо.

Система оцінки рівня збалансованого розвитку розумних міст за збалансованою системою показників розумного міста (Smart City Balanced Scorecard (SCBSC) дозволяє системно визначити та упорядковано подати пріоритетні сфери розвитку розумного міста, а також конкретизувати стратегічні напрямки за кожною пріоритетною сферою [3]. Концепції BSC -- це система, яка забезпечує зворотній зв'язок внутрішніх процесів компанії та зовнішніх результатів, перетворюючи стратегію на завдання для кожного, щоб постійно покращувати стратегічні показники функціонування організації. BSC розглядає фінансові та нефінансові фактори для опису коротко- та довгострокового стратегічного плану у структурі, заснованого на чотирьох складових: фінанси, клієнти, внутрішні процеси, навчання та зростання [14]. Результатом проектування виступає стратегічна карта», метою якої є встановлення зв'язків (гіпотез) між цілями (та індикаторами) у перспективах, що дозволяє керувати стратегією. Таким чином, кожен індикатор, обраний для BSC, повинен бути елементом причинно-наслідкового ланцюга, який передає значення стратегії організації.

Розумне місто використовує партисипативне управління та інвестує в людські ресурси, соціальний капітал, традиційну та сучасну інфраструктуру, що забезпечує стійке економічне зростання, високу якість життя та ефективне використання природних ресурсів. Можемо припустити, що розумні рішення повинні забезпечувати економічну та соціальну ефективність як складову їх реалізації в реальному суспільному житті. Однак не кожне інноваційне рішення є привабливим та економічно раціональним для населення. Ідеї розумного міста не будуть «розумними», якщо здійснені витрати для всього суспільства у впровадженні цих ідей перевищуватиме їх об'єктивні та суб'єктивні переваги для залучених ресурсів. Одним із загальноприйнятих інструментів оцінки ефективності інвестицій є аналіз витрат і вигод (Cost-Benefit Analysis, CBA) [8], який також може буде використаний для обґрунтування управлінських рішень у сфері становлення та розвитку розумних міст.

Аналіз вигод і витрат є аналітичним інструментом і порівняльним підходом, який особливо широко використовується для оцінки інфраструктурних проектів. У публічному секторі вигода населення, а не прибуток інвесторів має вирішальне значення. CBA встановлюється також на основі аналізу всіх неявних та явних витрат та вигод, що кількісно визначає вплив інвестицій на суспільство. Критерієм прийняття рішення є чистий соціально-економічний надлишок суспільства. З одного боку, є всі економічні та соціальні витрати (шкода, негативні наслідки в результаті інвестицій, усі негативні впливи на суспільство), що виражається у фінансових витратах, а з іншого боку, є всі переваги (позитивні наслідки інвестицій, всі позитивні впливи на суспільство), що сприяє процвітанню суспільства. Об'єднуючи обидві форми впливу, негативний і позитивний, та порівнюючи окремі варіанти між собою, суб'єкт прийняття рішення обирає такий варіант, який максимізує різницю між вигодами та витратами від аналізованого проекту.

Рентабельність інвестицій (ROI) - це класичний показник ефективності, який використовується для оцінки ефективності інвестиції в конкретну справу. У розумних містах рентабельність інвестицій стає ключовим фактором для оцінювання розумних будинків, розумних мереж, безпеки та інших технологій. З метою визначення пріоритетності інвестицій, максимізації прибутку від інвестицій ROI слід розглядати як стандартну мету розумних міст. Такий показник, як і інші класичні показники ефективності (NPV, IRR, ІР, термін окупності) можуть використовуватись в рамках інших підходів до оцінювання, зокрема при використанні аналізу вигод і витрат.

Висновки

Таким чином, систематизація окремих наукових підходів до оцінювання рівня розвитку та ефективності функціонування «розумних» міст, дозволяє зробити наступні висновки:

1. Багатокритеріальні моделі рейтингового оцінювання характеризує досягнутий рівень розвитку smart-технологій в різних сферах суспільного життя. Агрегування індикаторів в один інтегральний показник забезпечує порівнянність результатів, що може використовуватись для оцінювання прогресу розумних міст в динаміці, визначення напрямів формування конкурентних переваг та подолання розривів за існуючими прогалинами. В той же час, не всі показники, включені у індекси можуть бути отримані, враховуючи вітчизняну систему статистики, що ускладнює їх застосування для оцінювання розвитку розумних міст в Україні.

2. Існує необхідність враховувати при оцінюванні рівня розвитку та ефективності функціонування «розумних» міст думку зацікавлених осіб, тобто поєднувати показники міського розвитку (QoS) з індикатором сприйняття громадянами (QoE) якості наданих послуг. При включенні в систему оцінки методів опитування/анкетування необхідно забезпечити репрезентативність населення, мінімізувати суб'єктивізм оцінок та інтерпретації результатів.

3. Зв'язок результатів оцінювання з планами дій (стратегіями) має важливе значення для ефективного впливу на розвиток розумних міст. Багато досліджень пропонують системи оцінювання, що вимірюють досягнутий рівень його розвитку. Однак, оцінка розумних міст повинна враховувати цільові показники трансформації та розвитку розумних міст (попередній аналіз), ступінь їх досягнення (заключний аналіз), необхідним також є співставлення цільових показників та їх досягнутого рівня цілям сталого розвитку.

4. Важливим є забезпечення поєднання кількісного та якісного аналізу розвитку та ефективності функціонування розумних міст, а також оцінки доцільності інвестування у ті чи інші смарт-проекти з позицій максимізації суспільної вигоди, пріоритизації їх фінансування тощо.

Перспективи подальших досліджень полягають у опрацювання методичних підходів до оцінювання рівня розвитку та ефективності функціонування «розумних» міст з урахуванням викладених вище положень.

Література

1. ДСТУ ISO 37120:2019 Сталі міста та громади. Показники міських послуг і якості життя (ISO 37120:2018, IDT). URL: http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=88065

2. Жукович І. А. Smart-місто як новий об'єкт статистичних досліджень: деякі концептуальні аспекти. Статистика України. 2014. № 2. С. 69-73.

3. Мураєв Є. В., Момот Т. В. Модель організаційно-інформаційного забезпечення розробки стратегії розумних міст в умовах цифрової економіки. Сучасний стан наукових досліджень та технологій в промисловості. 2021. №1 (15). http://journals.uran.ua/itssi/article/view/227983

4. Побоченко Л., Шваюк Ю. «Розумне місто» («розумний будинок») та його енергетична складова: світовий досвід. URL:https://cutt.ly/TML8Gbj

5. Cohen B. The Sm artest Cities in The World. URL: http://www.fastcoexist.com / 3038765/fast-cities/the-sm artest-cities-in-the-w orld

6. Collection Methodology for Key Performance Indicators for Smart Sustainable Cities. URL: https://unece.org/fileadmin/DAM/hlm/documents/Publications/U4SSC-Collection Methodology forKPIfoSSC-2017.pdf

7. Document ITU-T G.1011; Reference Guide to Quality of Experience Assessment Methodologies; ITU (International Telecommunication Union): Geneva, Switzerland, 2016.

8. European Union. European Commisssion, Guide to Cost-Benefit Analysis of Investment Projects; European Union: Luxembourg, 2015. URL: http://www.ampres.com.mx/assets/ 1136372541- 1082642530guide02_en_6c9bd09e-61fe-409d-8618-29a720f179c.pdf

9. Ferza R., Pranasari M. A., Fitri S. E., Indarti D. M., Gunawan T. A Gap Analysis of Yogyakarta Smart City Project (within the Dimension of Smart Governance and Smart Economy). URL: http://dx.doi.org/10.31506/jog.v7i1.14127

10. GB/T 33356-2016. Evaluation Indicators for New-Type Smart Cities. URL: https://www.chinesestandard.net/PDF/English.aspx/GBT33356-2016

11. Giffinger R., Fertner Ch., Kramar H., Meijers E. City-ranking of European MediumSized Cities. URL: https://www.researchgate.net/publication/313716484_City-ranking_of_European_ medium-sized_cities

12. IMD-SUTD Smart City Index 2021. URL: https://imd.cld.bz/Smart-City-Index-2021

13. ISO 31722:2019; Sustainable Cities and Communities-Indicators for Smart Cities. ISO (International Organization for Standard-ization): Geneva, Switzerland, 2019. URL: https://transparencia.caubr.gov.br/arquivos/ISO_FDIS_37122.pdf

14. Kaplan, R. P., Norton, D. P. The balanced scorecard--Measuresthat drive performance. Harvard Business Review. 1992. №70(1). Р. 71-79

15. Laghari, K.U.R.; Connelly, K. Toward total quality of experience: A QoE model in a communication ecosystem. IEEE Commun. Mag. 2012. №50, Р.58-65

16. Samara da Silva Neiva and ets. Sustainable urban development: Can the balanced scorecard contribute to the strategic management of sustainable cities? URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1002/sd.2215

17. Tu W. Data-driven QoS and QoE management in smart cities: A tutorial study. IEEE Commun. Mag. 2018. № 56. Р. 126-133

18. Westraadt L. A Gap Analysis of New Smart City Solutions for Integrated City Planning and Management. 2018. Р. 145-153.

19. Yufei Fang, and Zhiguang Shan. How to Promote a Smart City Effectively? An Evaluation Model and Efficiency Analysis of Smart Cities in China. Sustainability. 2022. №14. URL: https://doi.org/10.3390/su14116512

References

1. DSTU ISO 37120:2019 Stali mista ta hromady. Pokaznyky miskykh posluh i yakosti zhyttia (ISO 37120:2018, IDT) [ISO 37120:2019 Sustainable cities and communities -- Indicators for city services and quality of life, (ISO 37120:2018, IDT)]. URL: http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=88065 [in Ukrainian].

2. Zhukovych I. A. (2014). Smart-misto yak novyi ob'iekt statystychnykh doslidzhen: deiaki kontseptualni aspekty [Smart city as a new object of statistical research: some conceptual aspects]. Statystyka Ukrainy [Statistics of Ukraine]. № 2. С. 69-73. [in Ukrainian].

3. Muraiev Ye. V., Momot T. V. (2021). Model orhanizatsiino-informatsiinoho zabezpechennia rozrobky stratehii rozumnykh mist v umovakh tsyfrovoi ekonomiky. [The model of organizational and information support for the development of a strategy for smart cities in the conditions of the digital economy]. Suchasnyi stan naukovykh doslidzhen ta tekhnolohii v promyslovosti [The current state of scientific research and technology in industry]. №1 (15). http://journals.uran.ua/itssi/article/view/227983 [in Ukrainian].

4. Pobochenko L., Shvaiuk Yu. «Rozumne misto» («rozumnyi budynok») ta yoho enerhetychna skladova: svitovyi dosvid ["Smart city" ("smart building") and its energy component: world experience]. URL:https://cutt.ly/TML8Gbj [in Ukrainian].

5. Cohen B. The Sm artest Cities in The World. URL: http://www.fastcoexist.com/ 3038765/fast-cities/the-sm artest-cities-in-the-w orld [in English]

6. Collection Methodology for Key Performance Indicators for Smart Sustainable Cities. URL: https://unece.org/fileadmin/DAM/hlm/documents/Publications/U4SSC-CollectionMethodology forKPIfoSSC-2017.pdf [in English]

7. Document ITU-T G.1011; Reference Guide to Quality of Experience Assessment Methodologies; ITU (International Telecommunication Union): Geneva, Switzerland, 2016. [in English]

8. European Union. European Commisssion, Guide to Cost-Benefit Analysis of Investment Projects; European Union: Luxembourg, 2015. URL: http://www.ampres.com.mx/assets/1136372541- 1082642530guide02_en_6c9bd09e-61fe-409d-8618-29a720f179c.pdf [in English]

9. Ferza R., Pranasari M. A., Fitri S. E., Indarti D. M., Gunawan T. A Gap Analysis of Yogyakarta Smart City Project (within the Dimension of Smart Governance and Smart Economy). URL: http://dx.doi.org/10.31506/jog.v7i1.14127 [in English]

10. GB/T 33356-2016. Evaluation Indicators for New-Type Smart Cities. URL: https://www.chinesestandard.net/PDF/English.aspx/GBT33356-2016 [in English]

11. Giffinger R., Fertner Ch., Kramar H., Meijers E. City-ranking of European MediumSized Cities. URL: https://www.researchgate.net/publication/313716484_City-ranking_of_ European_medium-sized_cities [in English]

12. IMD-SUTD Smart City Index 2021. URL: https://imd.cld.bz/Smart-City-Index-2021 [in English]

13. ISO 31722:2019; Sustainable Cities and Communities-Indicators for Smart Cities. ISO (International Organization for Standard-izati on): Geneva, Switzerland, 2019. URL: https://transparencia.caubr.gov.br/arquivos/ISO_FDIS_37122.pdf [in English]

14. Kaplan, R. P., Norton, D. P. (1992). The balanced scorecard--Measuresthat drive performance. Harvard Business Review. №70(1). Р. 71-79 [in English]

15. Laghari, K.U.R.; Connelly, K. (2012). Toward total quality of experience: A QoE model in a communication ecosystem. IEEE Commun. Mag. №50. Р.58-65 [in English]

16. Samara da Silva Neiva and ets. Sustainable urban development: Can the balanced scorecard contribute to the strategic management of sustainable cities? URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1002/sd.2215 [in English]

17. Tu W. (2018). Data-driven QoS and QoE management in smart cities: A tutorial study. IEEE Commun. Mag. № 56. Р. 126-133 [in English]

18. Westraadt L. (2018).A Gap Analysis of New Smart City Solutions for Integrated City Planning and Management. Р. 145-153. [in English]

19. Yufei Fang, and Zhiguang Shan (2022). How to Promote a Smart City Effectively? An Evaluation Model and Efficiency Analysis of Smart Cities in China. Sustainability. №14. URL: https://doi.org/10.3390/su14116512 [in English]

Размещено на Allbest.ru