Інноваційний вектор перебудови системи управління будівельним підприємством

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інноваційний вектор перебудови системи управління будівельним підприємством

Івахненко Ірина Сергіївна доктор економічних наук,

професор, Київський національний університет будівництва і архітектури

Демидюк Ольга Олександрівна кандидат економічних наук, ассистент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка



Анотація

Будівельна сфера у кожній розвинутій країні займає значну нішу в її економіці. Українська будівельна сфера є найбільш бюджетоутворюючою та визначальною для розвитку інших галузей економіки та соціальної інфраструктури. На сьогодні в Україні спостерігається скорочення кількості будівельних підприємств, що говорить про негативні зміни у будівельній підприємницькій активності, спричинені існуючими проблемами у будівельній галузі, які потребують негайного вирішення.

Потреба у стійкому розвитку та стабільному економічному зростанні із застосуванням інновацій визнана українським урядом найважливішим завданням стратегічного характеру. Для реалізації даного завдання потрібно ретельно проаналізувати проблемні аспекти ринку будівельної сфери з метою прийняття ефективних управлінських рішень.

У статті визначено проблеми реалізації інновацій на існуючих будівельних підприємствах. Складено прогноз пріоритетних напрямів інноваційного розвитку будівельних підприємств на основі форсайт- досліджень. Розглянуто сучасний стан впровадження інноваційної цифрової та онлайн стратегій для створення цифрової компанії.

Можна зробити висновок, що більшість існуючих проблем будівельної сфери можливо вирішити місцево. Їх вирішення потрібно розпочати за визначеними напрямами інноваційного розвитку, а саме: поліпшити роботу будівельних підприємств завдяки оновленню основних фондів; впроваджувати інноваційні будівельні технології на підприємствах; підвищувати якість будівельної продукції; вдосконалювати управління, розширювати горизонт планування і уточнювати облік вимог ринку; розробляти довгострокові програми для збільшення фінансування будівельної сфери органами державної та регіональної влади; сприяти розвиткові кластерних утворень.

Ключові слова: інноваційна політика, менеджмент інновацій, форсайт- менеджмент, онлайн-стратегія, цифровий маркетинг, діджиталізація.



Ivakhnenko Iryna Serhiivna Doctor of Economics, Professor, Kyiv National University of Construction and Architecture, Kyiv

Demydiuk Olga Oleksandrovna PhD in Economics, assistant, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

INNOVATION VECTOR OF RECONSTRUCTION OF THE MANAGEMENT SYSTEM OF A CONSTRUCTION ENTERPRISE

Abstract

The construction industry in every developed country occupies a significant niche in its economy. The Ukrainian construction sector is the most budget-forming and determining for the development of other sectors of the economy and social infrastructure. Today in Ukraine, there is a decrease in the number of construction enterprises, which indicates negative changes in construction entrepreneurial activity, caused by existing problems in the construction industry, which require immediate solutions.

The need for sustainable development and stable economic growth with the use of innovations is recognized by the Ukrainian government as the most important task of a strategic nature. To implement this task, it is necessary to carefully analyze the problematic aspects of the construction market in order to make effective management decisions.

The article identifies the problems of implementing innovations at existing construction enterprises. A forecast of the priority areas of innovative development of construction enterprises was made based on foresight studies. The current state of implementation of innovative digital and online strategies for creating a digital company is considered.

It can be concluded that most of the existing problems of the construction sector can be solved locally. Their solution should be started according to the identified directions of innovative development, namely: to improve the work of construction enterprises thanks to the renewal of fixed assets; implement innovative construction technologies at enterprises; to improve the quality of construction products; improve management, expand the horizon of planning and clarify the accounting of market requirements; develop long-term programs to increase financing of the construction sector by state and regional authorities; promote the development of cluster formations.

Keywords: innovation policy, innovation management, foresight management, online strategy, digital marketing, digitization.



Вступ

Постановка проблеми. Інноваційна політика будь-якого підприємства - це складова частина його загальної стратегії, яка допомагає впроваджувати на практиці її основні вимоги. Конкретна мета і пріоритети інноваційного розвитку визначаються загальною стратегією підприємства на різних етапах його діяльності. Управління інноваційними процесами підприємства визначає його інноваційну політику, яка реалізовується на певних принципах та встановлює зв'язок між розвитком підприємства та напрямами його інноваційної діяльності.

Будівельна галузь України - стратегічно важлива для розвитку української економіки, оскільки вона є бюджетоутворюючою та визначальною у розвитку соціальної інфраструктури країни. Зменшення числа будівельних підприємств в Україні призводить до негативних змін у підприємницькій активності у сфері будівництва внаслідок проблем, на які наштовхується будівельне підприємство протягом власної діяльності, та внаслідок неспроможності будівельних підприємств самостійного вирішити існуючі проблеми.

Інноваційна політика будівельних підприємств впроваджує нові ідеї та розробки у процес будівництва для їх комерційної реалізації, дозволяє створювати нові ринки та задовольнити потреби нового споживача, забезпечує конкурентоспроможність підприємства та оптимальне використання наявного виробничого потенціалу, допомагає вітчизняним підприємствам наближатися до рівня європейських будівельних корпорацій, покращуючи якість українських будівельних об'єктів, виводить Україну на міжнародний ринок будівельних послуг.

Саме тому необхідно провести ретельний аналіз проблемних аспектів активного впровадження інновацій в будівельній сфері України, що дозволить приймати ефективні стратегічні рішення, направлені на їх подолання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед дослідників, які займалися вивченням інноваційної політики у сфері економіки України та у будівельній сфері зокрема, варто зазначити Василенко О.В., Стадник В.В., Карпенко В.Л., Рижакову Г.М., Федулову Л.І., Чуприну Ю.А., Тріфілову О.О., Гольдштейн Г.Я., Поколенка В.О., Проданову Л.В., Семенову Н.Н. та ін.

Дослідження існуючих на сьогодні наукових праць з тематики інноваційного розвитку та ефективного менеджменту на будівельних підприємствах допомогло зробити висновки стосовно того, що на сьогодні не визначено чіткої проблематики даного питання, не встановлено також напрямків подолання існуючих проблем та ефективних шляхів впровадження інновацій на підприємствах будівельної галузі, не запропоновано дійсно потрібних на сучасному етапі проектів інновацій у будівництві.

Мета статті - аналіз інноваційної політики будівельного підприємства як функціональної галузі менеджменту будівельної компанії.



Виклад основного матеріалу

Ключовою передумовою успішного функціонування будь-якого українського будівельного підприємства є проведення інноваційної діяльності та забезпечення інноваційного розвитку, яким передбачається [1]:

- організація ефективної та результативної співпраці між бізнесом, державою та наукою;

- створення, реалізація та покращення переліку заходів, якими збільшується різноманітність інноваційної політики;

- формування визначених комунікаційних зв'язків, що є суб'єктами процесу інноваційного розвитку.

Інноваційний розвиток будівельного підприємства, в свою чергу, є умовою правильної інноваційної політики, яка передбачає: підвищення ефективності реалізації управлінських рішень на будівельному підприємстві; покращення управлінського процесу у документообігу та діловодстві; покращення підготовки до початку виробничої діяльності. [1]

Ключові напрямки інноваційної політики будівельних підприємств України полягають у:

- формуванні та ефективному впровадженні заходів з активізації роботи вищих навчальних закладів (ВНЗ), які спеціалізуються на розробці інноваційних продуктів будівельної галузі;

- дослідженні головних засад будівельної діяльності та проблематики у інноваційному розвитку будівельних підприємств;

- мотивуванні і стимулюванні робітників до створення і виконання інноваційних програм та інноваційних проектів;

- наближенні цілей та принципів інноваційної діяльності українських будівельних підприємств до рівня цілей та принципів європейських та міжнародних будівельних підприємств;

- формуванні та підтримці роботи баз даних науково-дослідних розробок та ін. [1]

Інноваційна активність будівельних підприємств гальмується внаслідок існуючих на сьогодні проблем у даній сфері, а саме: браку власних ресурсів; низького рівня державної підтримки інноваційної діяльності; недосконалого законодавства у сфері інноваційної діяльності; значного періоду окупності впроваджених інновацій; високого рівня ризиків у реалізації інновацій.

На сьогодні українська будівельна сфера знаходиться у стані рецесії. Внаслідок війни та девальвації фінансово-економічна криза в Україні посилилася. Проте останніми роками обсяги виконаних робіт на будівельному ринку набрали обертів. За офіційною економічною статистикою, протягом 2019 року підприємства України виконали будівельних робіт на суму 181697,9 млн. грн., а протягом 2020 року - на суму 202080,8 млн. грн., що у декілька разів більше за показник 2014 року, коли будівельні роботи виконані на суму 51108,7 млн. грн. (табл. 1).

Таблиця 1.

Обсяги виконаних будівельних робіт за видами будівельної продукції за період з 2014 по 2020 роки, млн. грн.

	Роки
Види будівельної продукції	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020
Будівництво всього	51108,7	57515,0	73726,9	105682,8	141213,1	181697,9	202080,8
1. Будівлі	24856,5	28907,5	38106,4	52809,6	66791,6	83589,3	80625,6
- житлові	11292,4	13908,8	18012,8	23730,0	29344,8	33208,8	29083,6
- нежитлові	13564,1	14998,7	20093,6	29079,6	37446,8	50380,5	51542,0
2. Інженерні споруди	26252,2	28607,5	35620,5	52873,2	74421,5	98108,6	121455,2
- транспортні споруди	6998,6	7232,9	9819,5	19001,0	27428,3	33532,4	67857,8
- трубопроводи, комунікації та лінії електропередачі	5683,4	7443,0	9809,2	12805,3	15950,5	20583,4	21945,0
- комплексні промислові споруди	10632,6	10436,3	11685,2	16186,7	24291,0	36638,8	25333,1
- інші інженерні споруди	2937,6	3495,3	4306,6	4880,2	6751,7	7354,0	6319,3
- з них споруди спортивного та розважального призначення	243,4	158,2	248,9	427,8	729,2	1748,0	1856,3

З проведеного аналізу можна зробити висновок про те, що починаючи з 2015 році відбувся найбільший спад дохідності будівельної галузі, негативне сальдо характерне і для 2014 та 2016 років. Починаючи з 2017 року спостерігається збільшення дохідності будівельної галузі, яке з кожним роком зростає. Проте протягом останнього 2020 року внаслідок пандемії СОУГО-19 та діючих на території України карантинних обмежень дохідність будівельної галузі знову пішла на спад [2].

Діяльності підприємств будівельної сфери в Україні говорить про те, що сьогодні існує перелік проблем, що перешкоджають розвиткові їх діяльності, а саме: відсутності заявок та патентів на винаходи протягом 2021 року, що є показником зниження активності інноваційної діяльності будівельних підприємств України; тенденційному скороченні кількості патентів на корисні моделі за декілька останніх років. Інноваційна діяльність підприємств української будівельної сфери характеризується значною тривалість операційного циклу (високим рівнем ризикованості інновацій, довготривалістю життєвого циклу інновацій та тривалим отриманням ефекту від реалізації інновацій), високою капіталомісткістю (фінансуванням процесу реалізації інновацій за допомогою зовнішніх джерел), складністю процесу реалізації інновацій; складною структурою операційного циклу.

Попри великий перелік існуючих проблем у будівельній сфері, прогнози для майбутнього розвитку є досить оптимістичними. Українське будівництво здатне працювати у найскладніших умовах, проте вирішувати нагальні проблеми потрібно для забезпечення його стабільнішого розвитку у майбутньому.

Перспективою подальших досліджень у даній сфері є розробка пріоритетних шляхів інноваційного розвитку українських будівельних підприємств, в тому числі на основі форсайт-досліджень. Форсайт- менеджмент на сьогодні є дуже популярним в якості методології управління будівельною сферою, в центрі якої знаходиться стратегічне планування та усвідомлення відповідальність за прийняті рішення на короткий строк та на майбутнє. Таке планування ґрунтується на глибоких дослідженнях.

На зарубіжних підприємствах в деяких розвинених країнах світу до штату вже давно введено посаду організаційного форсайтера. Його завдання - передбачити та сформувати бажане для підприємства, в якому він працює, майбутнє для збереження життєздатності та конкурентоспроможності підприємства на ринку. Україна наразі тільки включила професію форсайтера в Атлас нових професій.

Взагалі відмінності традиційного прогнозування інноваційного розвитку у будівельній сфері від форсайту можна звести до наступного:

1. Завдання форсайту - зворотнє по відношенню до завдання прогнозування. Воно прагне не вгадати майбутні проблеми, а визначити мету у вигляді бажаного результату, визначивши потрібні кроки до досягнення бажаного майбутнього, враховуючі існуючі та відсутні ресурси.

2. Форсайт замовляється, зазвичай, урядовими організаціями та великими фірмами (корпораціями), що існують вже тривалий час та проводять стратегічне планування для розуміння перспектив інноваційного розвитку галузі, в якій вони проводять свою діяльність, держави взагалі та економіки у всьому світі.

3. Форсайт залучає велику кількість експертів з різних сфера та навіть звичайних жителів конкретного регіону для створення форсайт- прогнозу, що не характерне для традиційного прогнозування.

4. Форсайт застосовує різноманітні методи окремо один від одного та у поєднанні між собою.

Центром форсайт-досліджень у будівельній сфері є сценарне планування - побудова багатоваріантних сценаріїв подій з одночасною розробкою практичних заходів. В Україні форсайт-дослідження відбуваються на рівні областей, муніципальних утворень, міст, районів сільської та міської місцевості.

Мета проектів, створених на основі форсайт-досліджень, полягає у розробці технологічних сценаріїв розвитку певного регіону, визначенні місця проекту у міжнародному контексті, опрацюванні ініціатив та програм, спрямованих на стимулювання реалізації найбільш бажаного майбутнього обраного проекту на регіональному та інституційному рівнях, а також на рівні конкретної будівельної компанії [3].

Таким чином, для досягнення вказаної мети форсайт-дослідження у будівельній сфері вирішують наступні завдання:

- допомагають створювати будівельні проекти, що представляють найбільшу важливість для конкретного регіону;

- проводять моніторинг та аналіз взаємодії між будівельною сферою та приватним бізнесом;

- проводять моніторинг пропозицій вищих навчальних закладів та попиту на кваліфіковані кадри в будівельній галузі на певному регіональному рівні;

- опрацьовують існуючі стратегії технологічного розвитку для конкретного регіону.

Сучасні українські міста орієнтуються на розвиток та зацікавлені в залученні фінансового та соціального капіталу. Ними планується збудувати додаткові транспортні магістралі, доступне для всіх громадян житло, спроектувати нові громадські простори, змінити вигляд міст та провести багато інших запланованих заходів.

Висновки форсайт-досліджень застосовуються під час розробки стратегічних планів та планів розвитку інформаційного суспільства конкретного регіону. На заходах, що проводяться з-приводу форсайт- досліджень, приймаються оптимальні суспільні та політичні рішення, що сприяють більш активній реалізації найближчого майбутнього в конкретній сфері в конкретному регіоні.

У деяких містах можна відзначити проведення заходів, що передують проведенню форсайту. Наприклад, у місті Києві у 2021 році відбувся форум «Україна 30: Інфраструктура» та форум «Велике будівництво: нова залізниця», на яких були обговорені форсайт-дослідження соціально- економічних змін у суспільстві, ринку праці та потреб суспільства у продуктах будівництва. Таким чином, головною особливістю форсайту можна визначити організацію взаємодії між експертами різних галузей, представниками влади, бізнесу та громадянами для формування спільної думки та спільного плану дій. Інструменти форсайт-досліджень направляють спільні дії будівельних підприємств та людей в одне русло та впливають на постановку цілей та завдань, що зумовлені поданням про ймовірні шляхи розвитку бажаного майбутнього [4].

Головне у зарубіжному досвіді проведення форсайт-досліджень у будівельній сфері - необхідність проведення грамотного діалогу, чіткого викладення власних позицій і усвідомлення думки інших учасників. Сучасні виклики, які мають реалізувати українські міста, органи місцевої влади та місцеві громади допомагають змінити традиційні підходи до звичного методу прийняття рішень та перейти до застосування форсайт-технологій.

Отже, більшість існуючих проблем будівельної сфери можливо вирішити місцево. Їх вирішення потрібно розпочати за визначеними напрямами інноваційного розвитку, а саме:

- поліпшити роботу будівельних підприємств завдяки оновленню основних фондів;

- впроваджувати інноваційні будівельні технології на підприємствах;

- підвищувати якість будівельної продукції;

- вдосконалювати управління, розширювати горизонт планування і уточнювати облік вимог ринку;

- розробляти довгострокові програми для збільшення фінансування будівельної сфери органами державної та регіональної влади;

- сприяти розвиткові кластерних утворень [5].

За умов конкуренції на ринку в кожному окремому регіоні потрібно визначити конкретні галузі, в яких можна сформувати потенційні кластери. Для цього потрібна розумна регіональна кластерна політика, що дозволить без перешкод сформувати кластер та сприяти розширенню внутрішнього регіонального ринку, вивівши його на зовнішній ринок, що дозводить будівельним підприємствам одержати синергетичний ефект, знизити витрати, більш раціонально застосовувати регіональні ресурсні потенціали [6].

Така ситуація потребує утворення комплексної системи управління інноваціями на будівельних підприємствах, що позитивно вплине на успішність ведення будівельного бізнесу через реалізацію інновацій та надасть поштовх для усвідомлення органами державної влади і бізнесом необхідності впровадження інновацій для розвитку економіки та українського національного господарства, а це в свою чергу повинно бути забезпечено переходом в діджеталізований бізнес-простір і визначенням цифрового стратегічного розвитку діяльності підприємств.

Цифрова стратегія для є стратегією, за якої підприємство перетворюється на цифрове підприємство, в якому за допомогою цифрового зв'язку забезпечується взаємодія бізнесу та споживачів, публікуються індивідуальні та персональні пропозиції щодо продуктів, послуг чи робіт підприємства, приймаються рішень на основі інформації, що отримана внаслідок змін зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства. Цифровою стратегією називається також стратегія, що використовується для проведення цифрових операцій, застосування хмарних технологій, керування додатками [7].

Згідно офіційної статистики у 2019 році в Україні близько 35% малих підприємств обрали цифровий маркетинг і зосередили свою діяльність на мережі Інтернет. Практично всіма малими підприємствами (95%) збільшено власні витрати на цифровий маркетинг. Такі види витрат обліковуються як високодохідні інвестиції. Найбільшими каналами малого бізнесу збільшуються власні інвестиції в соціальні медіа (63%), веб-сайти (54%) і SEO (35%) [8].

Велика увага в будівельній сфері сьогодні приділена моделі під назвою «smart working» (розумна праця), якою передбачено застосування нових технологій для покращення продуктивності праці та рівня задоволення своєю роботою працівників будівельних підприємств. Актуальним є застосування віддаленої роботи та створення цифрових робочих місць. Будівельні компанії починають активніше застосовувати власні обмежені ресурси, а люди - практикувати віддалену роботу, використовуючи електронну пошту, інструменти для реалізації віртуальних зустрічей. Для реалізації «smart working» на будівельних підприємствах необхідне виконання певних умов:

- наявності у працівників цифрових знань та вмінь;

- здатності менеджерів підприємства використовувати цифрові технології та гнучко організовувати роботу своїх працівників.

Під час реалізації інноваційної стратегії на будівельних підприємствах України актуальною стає перебудова роботи HR-департаменту для погодження роботи кадрової служби та ІТ-спеціалістів. Внаслідок цього відбувається цифровізація кадрової служби, що в свою чергу оптимізує роботу HR-підрозділу, скорочує витрати на реалізацію непрофільних процесів.

Цифрові технології лежать в основі конкурентних переваг нового типу. Наприклад, підвищилася якість обслуговування клієнтів через використання доступу до глобальних цифрових платформ, одержання доступу до нових баз клієнтських даних та доступу до нових технологій [9].

Не зважаючи на це, застосування багатьох цифрових стратегій потерпає невдач через ряд проблем, що полягають у:

1. Недостатньому розумінні керівництвом будівельних компаній суті цифрової економіки.

2. Браку чіткого усвідомлення явища діджиталізації, що унеможливлює формування правильної цифрової стратегії, яка поєднує діджиталізацію та бізнес.

3. Відсутності уваги до цифрових екосистем, які змінюють поняття галузі. Наприклад, у Китаї компанії-платформи «Tencent» та «Alibaba» поєднують цифрові та традиційні бізнес-ідеї для страхової, медичної та будівельної сфери. Компанії «Uber» та «Airbnb» на сьогодні продають глобальну мобільність та житло, при цьому не володіючи на праві власності ні автомобілями, ні готелями.

4. Надмірній орієнтації діяльності будівельних компаній на споживача, що заважає до кінця усвідомити значення цифрового продукту на ринку.

5. Ігноруванні дуальності діджиталізації, яка полягає у необхідності проведення оцифрування діячого бізнесу і впровадженні інноваційних моделей [10].

Інформаційні технології є ядром цифрових підприємств та найефективнішим інструментом їх менеджменту.

Метою цифрових підприємств є економія витрат, підвищення конкурентоспроможності, досягнення безперервності та ефективності ведення бізнесу.

Поява цифрових стратегій в менеджменті українських будівельних підприємств зобов'язує переглянути всю піраміду існуючих стратегій підприємств: корпоративну, конкурентну та функціональну.

Наявність цифрових стратегій у будівельних підприємствах вимагає проведення цифрових трансформацій їх бізнес-моделей. Менеджери цифрових будівельних підприємств при цьому ставлять перед собою ключові завдання:

- утворити нові організаційні структури управління;

- використати принципи проектування;

- створити на будівельному підприємстві спеціальний підрозділ та посаду директора з цифрових технологій або головного цифрового директора, розмежувати їх функцій;

- сформувати цифрову компетентність працівників бізнес-організацій.

В Україні на сьогодні диджиталізація процесів в будівництві набирає обертів. У 2019 році набрали чинності нові державні будівельні норми (ДБН), що стосуються будівництва житла. Зазначені норми вводять низку важливих змін в облаштуванні безпечних та якісних трас, як у Європі, та передбачають, зокрема, застосування модифікованих бітумів для проектування якісних доріг з асфальтобетону. При проектуванні нових або реконструкції існуючих будівель готелів у житлових та громадських приміщеннях готелів слід передбачати системи роздільного сортування сміття, а також системи очищення від сміття та пилоприбирання, а від нині і обов'язково наявність бомбосховища [11].

Єдина державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕСБ) успішно працює в Україні з липня 2020 року. Її головна мета - унеможливлення корупційних проявів та забезпечення повного циклу будівництва певного об'єкта. Забудовник за допомогою інструментів системи зможе отримати повний пакет документації - паспорт земельної ділянки, містобудівні умови та обмеження, дозвіл на введення об'єкта в експлуатацію. Ідея полягає в повному переданні Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва функцій Державної архітектурно-будівельної інспекції [12].

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності № 5655 від 11.06.2021 передбачає ще більш масштабну диджиталізацію процесів у будівництві, після його прийняття робота виключно з використанням ЄДЕСБ стане обов'язковою.

Передбачається, що в електронній системі буде вся необхідна інформація, крім державної таємниці. Кожен інвестор, замовник будівництва або небайдужий громадянин уже може перевірити перебіг зведення об'єкта, ступінь ризику тощо. До системи також підключать нотаріусів та реєстраторів прав на нерухоме майно.

Щодо подолання корупційних ризиків, то дана система введе алгоритм, який не дасть забудовнику дозволу на будівництво, якщо для виконання підготовчих робіт він повинен знести пам'ятку культури, архітектури.

інноваційний управління будівельний



Висновки

Інноваційна активність будівельних підприємств гальмується внаслідок існуючих на сьогодні проблем у даній сфері, а саме: браку власних ресурсів; низького рівня державної підтримки інноваційної діяльності; недосконалого законодавства у сфері інноваційної діяльності; значного періоду окупності впроваджених інновацій; високого рівня ризиків у реалізації інновацій. Внаслідок війни на сьогодні українська будівельна сфера знаходиться у стані рецесії та повинна шукати інноваційні рішення для відбудови країни.

Більшість існуючих проблем будівельної сфери можливо вирішити місцево. Їх вирішення потрібно розпочати за визначеними напрямами інноваційного розвитку, а саме: поліпшити роботу будівельних підприємств завдяки оновленню основних фондів; впроваджувати інноваційні будівельні технології на підприємствах; підвищувати якість будівельної продукції; вдосконалювати управління, розширювати горизонт планування і уточнювати облік вимог ринку; розробляти довгострокові програми для збільшення фінансування будівельної сфери органами державної та регіональної влади; сприяти розвиткові кластерних утворень.



Література

1. Павловська Г. Щодо проблем розвитку діяльності підприємств будівельної сфери в Україні: наук. стаття. Київ: Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». 2017. №3(2). С.124-135.

2. Обсяг виробленої будівельної продукції за видами: офіційний сайт Державної служби статистики України: Електронний ресурс. URL: https://ukrstat.gov.ua/operativ/ operativ2014/bud/ovb/ovb_u/ovbp_vyd_u.htm

3. Rifat Akbiyikli, S.Ьmit Dikmen, Latif Onur Ugur, Ali Ate§. Forsight And Trends In Construction Project Management.- URL: https://depot.ceon.pl/bitstream/handle/123456789/ 15836/CEPPIS_20l8_ost_49-55.pdf?sequence= 1&isAllowed=y

4. UNDP Global Centre for Public Service Excellence. Foresight Manual Empowered Futures for the 2030 Agenda. (2018) - URL: https://www.undp.org/sites/gfiles/zskgke326/ files/publications/UNDP_ForesightManual_2018.pdf

5. Медвідь В. Ю. Комплексний механізм управління інноваційним потенціалом будівельного комплексу Харківського регіону: наук. стаття. Харків: Управління розвитком. 2016. № 4. С.65-71.

6. Проданова Л. В. Проблемні аспекти розвитку ринку будівельної галузі України: наук. стаття. Запоріжжя: Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2016. №6(2). С.57-61.

7. Воскобоєва О. В., Ромащенко О. С. Індекс цифровізації як основний фактор розвитку цифрових технологій: наук. стаття. Київ: Економіка. Менеджмент. Бізнес. 2018. №4(26). С.56-61.

8. ZEZMAN: електронний ресурс. URL: https://rabota.ua/ua/ company561454.

9. Ringel M., Zablit H., Manly J., Grassl F. How Digital Transforms Innovation Strategy. URL: https://www.bcg.com/publications/2018/most-innovative-companies-2018-how- digital-transformsstrategy.aspx

10. Bughin J., Catlin T., Hirt M., Willmott P. Why digital strategies fail. - URL: https://www.mckinsey.com/business-functions/digital-mckinsey/our-insights/why-digital-strategies-fail.

11. Чого чекати від нових державних будівельних норм?: електронний ресурс. URL: https://pravo.ua/ chego-ozhi dat-ot-novyh-gosudarstvennyh- stroitelnyh-norm/

12. Цифровізація - запорука успіху в боротьбі з корупцією в будівельній сфері - Сергій Орлов: електронний ресурс. URL: https://pravo.ua/ tsyfrovizatsiia-zaporuka-uspikhu-u- borotbi-z-koruptsiieiu-v-budivelnii-sferi-serhii-orlov/.



References

1. Pavlovs'ka, G. (2017). Shhodo problem rozvitku dyarnosti p^imms^ budrvel'noi sferi v Штаті [Regarding the problems of the development of construction enterprises in Ukraine]. Internauka - Internauka, 3(2), 124-135 [in Ukrainian].

2. Obsjag viroblenoi budrvel'noi produkch za vidami: oficynij sajt Derzhavnot sluzhbi statistiki Ukraini [Volume of manufactured construction products by types:]. ukrstat.gov.ua Retrieved from https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2014/bud/ovb/ovb_u/ovbp_vyd_u.htm [in Ukrainian].

3. Rifat Akbiyikli, S.Umit Dikmen, Latif Onur Ugur, Ali Ate§. Forsight And Trends In Construction Project Management. depot.ceon.pl Retrieved from https://depot.ceon.pl/bitstream/handle/ 123456789/15836/CEPPIS_2018_ost_49-55.pdf?sequence=1&isAllowed=y [in English].

4. UNDP Global Centre for Public Service Excellence. Foresight Manual Empowered Futures for the 2030 Agenda. (2018). Retrieved from https://www.undp.org/sites/g/files/ zskgke326/files/publications/UNDP_ForesightManual_2018.pdf [in English].

5. MedvM', V. Ju. (2016). Kompleksnij mehamzm upravlmnja mnovacynim

potendalom budwel'nogo kompleksu Hardvs'kogo regіonu [Complex mechanism of

management of the innovative potential of the building complex of the Kharkiv region]. Upravlmnja rozvitkom - Development Management, 4, 65-71 [in Ukrainian].

6. Prodanova, L. V. (2016). Problemm aspekti rozvitku rinku budAe^o! galuzі Ukraini [Problematic aspects of the development of the market of the construction industry of Ukraine]. Ekonomichnij visnik Zaporiz'ko't derzhavnot inzhenemo't akademit - Economic Bulletin of the Zaporizhia State Engineering Academy, 6(2), 57-61 [in Ukrainian].

7. Voskoboєva, O. V., Romashhenko, O. S. (2018). Indeks dRov^d! jak osnovnij faktor rozvitku cifrovih tehnology [Index of digitization as the main factor in the development of digital technologies]. Ekonomika. Menedzhment. Biznes - Economy. Management. Business, 4(26), 56-61 [in Ukrainian].

8. ZEZMAN. rabota.ua Retrieved from https://rabota.ua/ua/ company561454 [in English].

9. Ringel M., Zablit H., Manly J., Grassl F. How Digital Transforms Innovation Strategy. www.bcg.com Retrieved from https://www.bcg.com/publications/2018/most- innovative-companies-2018-how-digital-transformsstrategy.aspx [in English].

10. Bughin J., Catlin T., Hirt M., Willmott P. Why digital strategies fail. www.mckinsey.com Retrieved from https://www.mckinsey.com/business-functions/digital- mckinsey/our-insights/why-digital-strategies-fail [in English].

11. Chogo chekati vM novih derzhavnih budwel'nih norm? [What to expect from the new state building regulations?]. pravo.ua Retrieved from https://pravo.ua/chego-ozhidat-ot- novyh-gosudarstvennyh-stroitelnyh-norm/ [in Ukrainian].

12. Cifrovіzacіja - zaporuka uspdu v borot'd z korupckju v bud^el'n^ sferi - Sergy Orlov [Digitization - the key to success in the fight against corruption in the construction sector - Serhiy Orlov]. pravo.ua Retrieved from https://pravo.ua/ tsyfrovizatsiia-zaporuka-uspikhu-u- borotbi-z-koruptsiieiu-v-budivelnii-sferi-serhii-orlov/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru