Креативний менеджмент як фактор інноваційного розвитку суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Чернігівська політехніка»

Креативний менеджмент як фактор інноваційного розвитку суспільства

Поленкова М.В. доктор економічних наук, доцент, завідувачка кафедри креативних індустрій і соціальних інновацій, Факультет соціальних технологій, оздоровлення та реабілітації

Анотація

У статті наведено приклади обґрунтування поняття «креативність», «креативне мислення», «креативний менеджмент», «інноваційне суспільство» вітчизняними та зарубіжними вченими. Охарактеризовано основні складові креативного мислення. Розкрито особливості механізму поведінки особистості з високим та низьким рівнем емоційного інтелекту, описано схильність таких особистостей до творчого пошуку. Коротко окреслено особливості формування інноваційного суспільства у високорозвинених, постіндустріальних країнах. Автором зосереджено увагу на основних складових, які сприяють активній реалізації креативного менеджменту у різних соціально-економічних сферах. У статі наведені приклади значення креативного менеджменту для формування творчого, потужного колективу та для розвитку підприємства, для формування інноваційного суспільства та розвитку держави. Схематично відображено власне бачення механізму креативного мислення, структури креативного менеджменту та формування інноваційного суспільства.

Ключові слова: креативність, креативне мислення, креативний менеджмент, інновація, інноваційне суспільство.

Annotation

The article presents examples of substantiation of the concept of “creativity”, “creative thinking”, “creative management”, “innovation society” by domestic and foreign scientists. The main components of creative thinking are described. The peculiarities of the mechanism of the behavior of individuals with high and low levels of emotional intelligence are revealed, and the tendency of such individuals to creative search is described. The peculiarities of the formation of an innovative society is highly developed, postindustrial countries are briefly outlined. The author focuses on the main components that contribute to the active implementation of creative management in various socio-economic spheres. The article gives examples of the importance of creative management for the formation of a creative, powerful team and for the development of the enterprise, for the formation of an innovative society, and the development of the state. The own vision of the mechanism of creative thinking, the structure of creative management, and the formation of an innovative society is schematically reflected. The article highlights different approaches to defining the essence of the concept of "creativity". Creative thinking is seen as the ability to systematically combine new knowledge and forms that create a corresponding new socioeconomic effect. Management as a kind of management of employees, staff, and society is considered. Its key role in the process of forming innovative systems, technologies, and intangible assets, in general, is identified. The article emphasizes management as a factor in the formation of an innovative society, which is the driving force of social development. The influence of creative management on the formation of appropriate types of innovations that increase the socio-economic effect in all spheres of social activity is noted.

Keywords: creativity, creative thinking, creative management, innovation, innovation society.

Вступ

В умовах сучасної інформатизації та глобалізації усіх сфер економічної діяльності та суспільного життя, особливо важливими є швидка адаптація особистості до мінливих умов сьогодення. Зокрема, численні інформаційні потоки не дозволяють запам'ятати такий великий об'єм інформації й, тим більше, немає потреби її просто відтворювати, а важливим є вміння для творчої особистості знайти необхідну інформацію та вдало її використати. Таких підхід стосується будь-яких сфер діяльності, однак особливо він значимий в умовах ринку і конкуренції.

Для творчого підходу в управлінській діяльності значимим є розгляд усіх складових процесу управління: адміністративної, функціональної, ситуаційної тощо. Однак, саме менеджмент як різновид управління працівниками, колективом та суспільством відіграє ключову роль. Застосування креативного менеджменту є однією із ознак постіндустріалізації та фактором, що впливає на формування інноваційного суспільства, є своєрідною рушійною силою розвитку соціосфери в цілому. З огляду на зазначене, обґрунтування поняття «креативний менеджмент» та дослідження впливу креативного менеджменту на інноваційний розвиток суспільства є якісно новим, що сприяє творчому пошуку, акумулює креативні ідеї та створює нові підходи до соціально- економічної діяльності. Враховуючи зазначене, актуальність теми статті незаперечна та результати дослідження можуть мати наукову й практичну значимість. Тому постає проблема, що потребує дослідження та наукового обґрунтування: різнобічне означення понять креативність та креативне мислення, вивчення впливу креативного менеджменту на формування інновацій та розвиток інноваційного суспільства. Світ модернізується досить швидко і окреслена проблема впливає на еволюцію всіх секторів економіки держави, її розв'язання сприятиме формуванню так званої економіки знань, коли вирішальну роль відіграють інформація, сучасні технології, тобто нематеріальні активи, інтелектуальна власність.

Значний внесок у дослідження та вирішення окресленої проблеми зробили зарубіжні та вітчизняні науковці: зокрема поняття креативності розглядали Е. Фромм [1] та Е. Торренс [2], особливості соціалізації індивіда досліджував у своїх працях Ф. Власенко [3], емоційний інтелект детально вивчав Д. Гоулман [4], сталий розвиток інформаційного суспільства висвітлював у своїх працях М. Кириченко [5], поняття інноваційного суспільства вперше визначив К. Хіяші [5], креативний менеджмент В. Брич, М. Корман [6], емоційний інтелект вивчав М. Кузнєцов [7], креативність як складову конкурентоспроможності особистості - М. Лещенко [8], креативний менеджмент як науку та прикладну дисципліну розглядають В. Окорський, А. Валюх [9], креативне мислення вивчали В. Павленко [10] та Р. Павлюк [11], сфери інноваційного та креативного менеджменту розділив А. Прігожин [12], значення креативного менеджменту для економіки знань вивчала І. Свидрук [14], креативне мислення в педагогіці - О. Степаненко [15], емоційний інтелект - В. Філіпович [16], характеристики креативного менеджменту проаналізовано в працях О. Швець [17], Дж. Гілфорд [18],та інші.

Результати узагальненого аналізу літературних джерел [1-18] дають підстави стверджувати, що вказана проблема вивчена недостатньо та потребує більш глибокого аналізу теоретичних аспектів, імплементації зарубіжного досвіду в українську практику застосування креативного менеджменту та має важливе стратегічне значення для реалізації нововведень в соціально - економічну сферу кожної країни.

Метою статті є визначення нового підхід до розгляду креативного менеджменту як фактору формування інноваційного суспільства, як рушійної сили його розвитку та формування відповідних видів інновацій, що підвищують соціально-економічний ефект в усіх сферах суспільної діяльності. Основними завданнями статті є: деталізація та ґрунтовний розгляд понять «креативність», «менеджмент», «креативний менеджмент», «інновації», «інноваційний розвиток», «інноваційне суспільство», визначення впливу креативного менеджменту на інноваційний розвиток суспільства, де провідна роль належить креативним ідеям, інноваціям, котрі створюють новий соціально- економічний ефект.

Результати

Перш ніж деталізувати вплив креативного менеджменту на розвиток інноваційного суспільства варто зупинитися на тлумаченні основних понять.

Термін «креативність» (англ. «creativity» (творчість), латин. «creatio» (створення)) означає створення чогось нового. Є два основних критерії оцінки креативності: результативність (кількісний та якісний показник); відмова від стереотипних мислення та дій (здатність діяти в нестандартних ситуаціях, мислити творчо). Отож цими критеріями вимірюється ефективність праці кожного управлінця [6, с.8].

На думку Е. Торренса креативність - це своєрідна загальна здатність, яка базується на констеляції загального інтелекту, особистісних характеристик та здібностей до продуктивного мислення. Під креативністю Е. Торренс розуміє загострене сприйняття недоліків, прогалин у знаннях, дисгармонії тощо. Він вважає, що творчий процес поділяється на сприйняття проблеми, пошук її вирішення, виникнення та формулювання гіпотез, перевірку цих гіпотез, їхню модифікацію та одержання результату [2].

За визначенням Е. Фромма, креативність - це здатність дивуватися, вирішувати завдання в нестандартних ситуаціях. Він зауважує, що креативність - це своєрідна спрямованість особистості на нове, вміння глибоко усвідомлювати власний досвід. «В центрі» феномену креативності вчений виокремлює його потенційні й актуальні «іпостасі». Це пов'язано з процесами опанування особистістю, що володіє певною потенційною креативностю того чи іншого (нового для нього) виду діяльності, котрий має соціальне значення [1].

Креативність як здатність до переосмислення функцій об'єкта, застосування його в новій якості розглядав Дж. Гілфорд [18, с.180-181]. На його думку, креативній особистості не притаманний конформізм, тобто не піддаючись впливу інших, людина може досліджувати та використовувати способи, які не насмілюються втілювати інші.

Дж. Гілфорд виділяє параметри креативності: здатність до визначення та постановки проблем; здатність до генерування великої кількості ідей; оригінальність - спроможність продукувати віддалені асоціації, незвичні, нестандартні рішення; здатність удосконалити об'єкт, додаючи деталі; уміння вирішувати проблеми, тобто здатність до аналізу і синтезу.

На думку В. Павленко, креативність є загальною властивістю особистості, котра відображається під час творчого процесу як здатність створювати різноманітний, соціально важливий, оригінальний продукт і знаходити ефективні шляхи його застосування; здатність вирішувати нестандартні проблеми та виходити з незвичних ситуацій; властивість, котра реалізується за певних сформованих умов середовища в різних галузях людської діяльності протягом свого життя [10].

З позицій акмеології, креативність визначається як властивий багатьом особистостям процес та сукупність інтелектуальних, особистісних якостей індивіда, що сприяє самостійній постановці проблем, генеруванню більшої кількості унікальних ідей та нешаблонному, оригінальному їх вирішенню.

Практично в усіх визначеннях креативність пов'язується з винаходом чогось нового (для особистості чи для суспільства) [9, с.8].

Отже, креативність - узагальнена здібність, що виявляється в усіх сферах життєдіяльності особистості та впливає на кожну з них. Її можна визначити як здатність генерувати незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко вирішувати нестандартні, проблемні ситуації. емоційний інтелект креативний колектив

Управлінська креативність - це соціально-професійна компетенція особистості, тобто здатність до продуктивної активності, в результаті якої формуються нові нестандартні підходи, технології та методи здійснення функцій з управління соціальними групами і організаціями [17, с. 12].

А ось креативне мислення часто ще називають «out-of-the-box thinking», тобто мислення поза шаблонами. Подолання стереотипів і вихід за межі - лише один з аспектів креативності, іншими не менш важливими є вміння експериментувати і змішувати, формувати новацію, оперувати складністю. Водночас варто не плутати креативність із самовираженням і мистецькою творчістю [16, с. 47].

Едвард де Боно, британський психолог та письменник, що розробив систему організації мислення «Шість капелюхів мислення», наголошує на тому, що креативність та креативне мислення заохочує людей мислити поза сталими шаблонами та дивитись на речі з іншого ракурсу. Основними навичками креативного мислення є генерування ідей, відкритість до нового, уява та цікавість, розсудливість і дивергентне мислення (пошук різних рішень для вирішення однієї і тієї ж проблеми) [10, c. 75].

Поняття «креативний менеджмент» розглядається з точки зору різних підходів, зокрема, системний трактує його як підсистему інноваційного менеджменту, функціональний - як одну із функцій менеджменту, ситуаційний - як сукупність сприятливих умов створюваних керівниками, поведінковий - як сукупність цілеспрямованих дій і вчинків керівників, адміністративний - як сукупність управлінських відносин між керівниками та персоналом [6, с. 10]. Також можна вважати, що креативний менеджмент є одним із напрямів інноваційного менеджменту, що з новими видами продукції. Адже креативний менеджмент через системний підхід набуває більш прикладного значення, де важливими є залученість персоналу до генерування креативних ідей, створення можливостей для всіх учасників процесу самостійно обирати форми пошуку нових ідей та відсутність тиску на підлеглих. [6, с.11].

Вперше, розділив сфери інноваційного та креативного менеджменту А. Пригожин [11, с. 7883], обумовлюючи його наступними тезами.

Проблема креативного менеджменту, з організаційної точки зору, полягає у створенні тимчасових творчих колективів для формування та акумулювання нових ідей, а інноваційний менеджмент стосується реалізації найбільш слушних пропозицій та їх комерціалізації.

Креативний менеджмент спирається на креативістику - галузь знань про продуктивне колективне вирішення творчих завдань, а інноваційний - на інноватику - галузь, що вивчає формування нововведень та їх поширення, а також способи розробки інноваційних рішень.

Інноваційний менеджмент оперує з інтелектуальним продуктом як цілим і неподільним, а креативний - розглядає його, поелементно, як складне утворення.

Інноваційний менеджмент та креативний менеджмент розглядають один і той самий об'єкт, однак інноваційний - із зовнішнього боку, як статичний, завершальний, а креативний - з внутрішнього, як процес створення у динаміці [15, с. 30-31].

В умовах сучасної інформатизації суспільства та високого рівня розвитку технологій значна увага приділяється особистості як суб'єкту матеріальної і духовної діяльності, що пов'язані зі змінами та перетвореннями в усіх сферах суспільного життя. Тому важливим вмінням для сучасного фахівця і одним з найбільш необхідних для його конкурентоспроможності та самореалізації, стає вміння пошуку інноваційних шляхів вирішення старих завдань, вміння приймати нестандартні рішення. Креативність, як здатність людини до творчого розуміння та дій набуває всеохоплюючого значення, що обумовлює нові досягнення особистості частково і розвиток суспільства загалом [8, с. 96-97]. На думку Д. Гоулмана, особистості, які мають розвинений емоційний інтелект соціально активні, їх діяльність продуктивна, вони успішні, їх життя сповнене подій, вони не схильні до тривожних роздумів, а контактуючи з оточенням, вони дотримуються етичних принципів [4, с. 79]. Ті ж, хто має недостатньо розвинений емоційний інтелект, схильні до коливання настрою, що, зрештою, впливає на продуктивність їх діяльності [4, с. 64]. Поведінку особистості з високим рівнем розвитку емоційного інтелекту можна відобразити за наступною схемою: завдання - мотив - здійснення дій, що ведуть до його реалізації, - усвідомлення труднощів - негативна емоційна реакція - пошук способу подолання труднощів - зниження сили негативних емоцій - поліпшення функціонування. Інша схема поведінки людини з низьким рівнем розвитку емоційного інтелекту: завдання - мотив - здійснення дій, що ведуть до його реалізації, усвідомлення труднощів - негативна емоційна реакція - хаотичні пошуки виходу - збільшення усвідомлюваних труднощів - зростання сили негативних емоцій - погіршення функціонування - зниження мотивації або захисна реакція [7, с. 37-39]. Емоційний інтелект істотно пов'язаний зі здатністю особистості до усвідомленої саморегуляції, до планування та ефективного досягнення життєвих цілей. Також емоційний інтелект визначає вибір людиною найефективнішої стратегії подолання стресових ситуацій. Адже люди з високим рівнем розвитку емоційного інтелекту мають виражені здібності до розуміння власних емоцій та емоцій інших людей, можуть керувати своєю емоційною сферою, що зумовлює вибір більш адаптивної поведінки у важкій життєвій ситуації [16, с.92].

Отож однією з ключових проблем є ефективна взаємодія людини в соціумі та у своїй життєдіяльності. В цьому контексті представляє інтерес здатність людини регулювати власну поведінку, взаємодію з оточенням, справлятися з життєвими завданнями та труднощами, а також внутрішні ресурси людини, що забезпечують реалізацію зазначених здібностей.[16, с.91-92] Креативні особистості високо вмотивовані, самостійні, відрізняються прагненням до автономії, демонструють значний рівень енергії. І тому креативність стає важливою характеристикою діяльності, системною якістю та важливою, конструктивною властивістю особистості в структурі професіоналізму і конкурентоспроможності [8, с.97].

А ось актуальність дослідження зарубіжного досвіду високорозвинених країн зі сталим розвитком інноваційного суспільства не викликає сумнівів, оскільки ці країни - Японія, Південна Корея, Сінгапур, Китайська Народна Республіка - здійснили стрибок до рівня високо розвинутих завдяки інноваційному суспільству, інноваційному розвитку, антикризовим стратегіям, підвищенню ролі інтелектуального ресурсу науки, освіти, побудові інформаційно-інноваційної інфраструктури та тих модернізаційних перетворень, що сприяли виходу цих країн у лідери [5, с.51]. «Побудова інформаційно-інноваційного суспільства дала змогу піднятись цим країнам і перетворитись на лідерів та на практиці удосконалити всі перетворення інноваційно- інформаційного характеру, в основі яких інформаційно-інноваційні перетворення як глобальна тенденція сучасного виміру, трансформаційним перетворенням», - відмічає Ф. Власенко [3, с. 208217]. Зміст терміну «інформаційне суспільство» розроблено японським вченим К. Хіяші, оскільки Японія виступила авангардом інформаційного суспільства, підготувавши «Білу книгу з інформаційного суспільства», а у 1972 р. А. Масудою було розроблено проект «План створення інформаційного суспільства». Вони систематизували використання цього терміну: 1) соціально- масове використання досягнень інформаційного суспільства; 2) специфічно-наукові засади інформаційного суспільства; 3) прагматичні виміри використання різноманітних моделей інформаційного суспільства [5, с.51].

Розкриємо особливості впливу креативного менеджменту на інноваційний розвиток суспільства. Наприклад, на локальному рівні, вирішальне значення у забезпеченні інноваційних змін на підприємстві відіграє персонал, ефективність використання якого є одним з основних показників оцінки систем управління інноваційними процесами. У зв'язку з цим необхідність формування творчих здібностей, креативності персоналу набуває особливого значення для інноваційного розвитку підприємства, його конкурентоспроможності. Головним тут є формування колективу творчих особистостей, здатних адекватно реагувати на інноваційні зміни на підприємстві та ініціювати такі зміни. Формування та розвиток творчих здібностей персоналу підприємства є завданням креативного менеджменту. У глобальному відношенні креативне мислення особистості менеджера через активне продукування інновацій та застосування нестандартного підходу в управлінській діяльності, сприяє розвитку творчого потенціалу та швидкому втіленню сучасних ідей, що в результаті приводить до появи нових відкриттів, якісній зміні суспільства. Лідером у сучасних інноваціях є США - країна, що відзначається посиленим зв'язком закладів вищої освіти та ринку, що забезпечує стимулювання розвитку та комерціалізації наукових досліджень. Пріоритетним в цій країні є розвиток та розширення науково-дослідницьких парків. Європейський інститут інновацій і технологій активно розвивається за рахунок ефективного поєднання усіх сторін «трикутника знань» (освіти, досліджень та інновацій); створення єдиного інноваційного ринку.

Отож, виходячи з вище висвітленого, можемо стверджувати, що креативність -це передумова для появи інновацій та основне джерело розвитку інноваційного суспільства. Таким чином інноваціями є втілені у практику креативні ідеї, що фактично є «продуктом» креативного мислення. Прояв креативності в суспільстві має певні історичні передумови та нині більше значення для соціально-економічного розвитку має інноваційність в техніці та економіці як результат креативності. Креативне мислення розглядаємо як здатність системно поєднувати нові знання та форми, що створюють відповідний новий соціально-економічний ефект.

На основі опрацювання наукових джерел [1-4,7,9,11] складено алгоритм креативного мислення (схема 1.)

Схема 1. Алгоритм креативного мислення

Джерело: авторська розробка.

На основі опрацювання наукових джерел [10-15] створено схематичну структуру креативного менеджменту (Схема 2.).

Закономірності впливу креативного менеджменту як фактору інноваційного розвитку суспільства можна відобразити схематично. Ключова роль у ефективній реалізації креативного менеджменту полягає у стимулюванні творчого потенціалу та наявності законодавчого підґрунтя для його втілення в соціально-економічній сфері. Враховуючи теоретичні основи обґрунтування креативного менеджменту, інноваційного суспільства, на основі опрацьованих джерел [4,11,12,15,17] відображено особливості впливу креативного менеджменту на формування інноваційного суспільства (Схема 3).

Схема 2. Структура креативного менеджменту

Джерело: авторська розробка.

Схема 3. Особливості впливу креативного менеджменту на формування інноваційного суспільства

Джерело: авторська розробка.

Висновки

Отже, інноваційне суспільство виникає внаслідок ефективного застосування креативного менеджменту. Його створюють сучасні технопарки, інформаційні мережі, що спрямовані на розповсюдження інновацій. Креативне мислення визначається продукуванням інноваційних ідей, котрі створюють прогресивні механізми функціонування інноваційного суспільства й мають пряму залежність від розвитку освіти, науки, культури та економіки. Важливість розподілу фінансових потоків зумовлює поєднання освіти та виробничої сфери, сприяє швидкому впровадженню виробничих інновацій.

Для розвитку інноваційного суспільства креативний менеджмент виступає як один з основних механізмів координації інноваційних розробок, створення банку інноваційних ідей, вироблення стратегічних науково-виробничих напрямів розвитку. Крім того, варто зауважити, що для побудови інноваційного суспільства важливе значення має розробка програми інтелектуального розвитку потенціалу, людського потенціалу, який би став основою реалізації креативного мислення. Також креативний менеджмент сприяє створенню інноваційних механізмів розвитку партнерства у всіх соціально-економічних сферах функціонування суспільства, конкуренції та еволюції людського потенціалу.

Варто зауважити, що на відміну від згаданих країн, в Україні немає необхідних передумов для формування належного інноваційного суспільства з стабільним розвиток економіки. Основними проблемами, які перешкоджають повноцінному функціонуванню креативного менеджменту є економічна, політична та соціальна кризи. Тому аспекти формування інноваційного розвитку суспільства в країнах зі складною соціально-економічною та соціально-політичною ситуацією потребують подальшого вивчення та наукового обґрунтування.

Перспективні напрямки подальших досліджень. Більш глибокого наукового пошуку потребують питання створення відповідного освітнього середовища для формування творчих особистостей, які мають креативне мислення та здатні продукувати й реалізовувати механізми креативного менеджменту в різних секторах економіки та в соціальній сфері.

Список використаних джерел

1. Fromm E. Escape from freedom. New York : Rinehart, 1941. 305 p.

2. Creativity Research in Education. Perspectives in Creativity / ed. by E. Paul Torrance. 2017. P. 278-296.

3. Власенко Ф. П. Віртуальна реальність як простір соціалізації індивіда. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2014. Вип. № 56. С. 208-218.

4. Гоулман Д. Емоційний інтелект; пер. з англ. С.Л. Гумецької. Харків: Віват, 2018. 512 с.

5. Кириченко М. О. Зарубіжний досвід високорозвинених країн зі сталим розвитком інформаційно-інноваційного суспільства в умовах трансформації сучасної цивілізації. Актуальні проблеми філософії та соціології. Одеса, 2017. Вип. 17. С. 51-54.

6. Креативний менеджмент: підруч. для вивч. дисципліни студ. денної та заочної форм навч. екон. спец.; проф., д. е. н. В. Я. Брич, к. іст. н. М. М. Корман. Тернопіль: ТНЕУ, 2018. 220 с.

7. Кузнєцов М.А., Діомідова Н.Ю. Емоційний інтелект як чинник психоемоційних станів студентів в умовах іспиту. Харків: «Діса плюс», 2017. 189 с.

8. Лещенко М.Є. Креативність як складова конкурентоспроможності особистості. Суспільні дисципліни як засіб формування цивілізаційної компетентності здобувачів освіти : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Рівне, 20-21 травня 2021 року); Навчально-науковий інститут економіки та менеджменту НУВГП. Рівне. С. 96-98.

9. Окорський В. П., Валюх А. М. О-51 Креативний менеджмент: підручник. Рівне: НУВГП, 2017. 344 с.

10. Павленко В.В. Метод Едварда де Боно «Шість капелюхів мислення» як засіб розвитку креативного мислення у школярів. Сучасні тенденції і пріоритети компетентнісного підходу в підготовці майбутніх фахівців дошкільної та початкової освіти: збірник науково-методичних праць: у 3 част. / за заг. редакцією В.Є. Литньова, Н.Є. Колесник, Т.В. Завязун. Житомир: Полісся, 2016. Ч. 1. С. 73-78.

11. Павлюк Р.О. Креативність як складова частина професійної підготовки майбутніх вчителів.

12. Продіус О. І. Креативний менеджмент як запорука сучасного ефективного управління. Економіка: реалії часу. 2012. С. 67-72.

13. Репко І. П., Одарченко В. І., Задорожня, Я. І. Конкуренто-спроможність особистості: генезис та еволюція поняття. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. 2022. Вип. 8(346). Ч.2. С. 312-320.

14. Свидрук І. І. Креативний менеджмент як передумова ефективного розвитку економіки знань. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2018. Вип. 20(3). С. 2932.

15. Степаненко О. К. Розвиток креативного мислення учнів на уроках зарубіжної літератури. Інноваційна педагогіка 2019. Вип. 12, Т. 2. С.46-49.

16. Філіпович В. М. Емоційний інтелект як внутрішній ресурс життєдіяльності особистості. Соціальні інновації в контексті реформаційних змін : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Чернігів, 21 листоп. 2021 р.). Чернігів : НУ «Чернігівська політехніка», 2021. С. 91-93.

17. Швець Г. О. Основні характеристики креативного менеджменту. International Journal of Innovative Technologies in Economy. 2020. № 2(29). С. 11-17.

18. Шилова Н. І. Соціальний інтелект студентів-психологів як фактор професійної реалізації. Молодий вчений. 2018. № 9 (61). С. 180-183.

Размещено на Allbest.ru