Оцінка ефективності комунікативної діяльності в публічному адмініструванні громадського здоров'я різних країн

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України,

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПУБЛІЧНОМУ АДМІНІСТРУВАННІ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я РІЗНИХ КРАЇН

Самофалов Дмитро Олександрович кандидат медичних наук,

докторант кафедри гуманітарних та соціально-політичних наук,

заступник директора Південного міжрегіонального

департаменту Національної служби здоров'я України

м. Київ

Анотація

громадський здоров'я публічний адміністрування

Наведено оцінку комунікативної діяльності в публічному управлінні громадським здоров'ям. Для оцінювання різних підходів щодо публічного адміністрування громадського здоров'я були виокремлені різні моделі, що притаманні різним державам світу: Макромасштабна модель (США), Динамічна модель (Канада), Функціональна модель (Велика Британія), а також розглянуті моделі публічного адміністрування комунікативної діяльності громадського здоров'я відповідно до основного відправника інформації: держава, як єдиний відправник інформації, держава регулює комунікативну діяльність, але наявні декілька незалежних відправників, та модель яка включає декілька незалежних відправників інформації з відсутністю центрального регулювання. Розглянуті ознаки існуючих моделей комунікативної діяльності в публічному адмініструванні громадського здоров'я та оцінені різні комунікативні підходи та моделі в різних країнах світу. Вивчені основні показники, які можуть бути індикаторами успішності комунікативної діяльності в країні. До таких показників віднесено: фактичні показники здоров'я (кількість інсультів, інфарктів, відмова від шкідливих звичок) та комунікативні (наскільки комунікативні компанії запам'ятовуються населенням, рівень довіри до відправника інформації) Зроблено якісну та кількісну оцінку на основі об'єктивних показників здоров'я в різних країнах. Визначено, що найбільшу ефективність показують країни з центристським підходом стосовно відправника інформації та функціональною моделлю управління з внутрішніми та зовнішніми комунікативними зв'язками. В країнах, які не мають централізованого відправника інформації, та іноді політика країни не співпадає з цілями громадського здоров'я результати були значно гіршими та варіювалися в залежності від кількості відправників інформації та джерел через які вона була надана.

Ключові слова: публічне адміністрування, охорона здоров'я, комунікативна діяльність, комунікативні технології, комунікації в охороні здоров'я, комунікації в громадському здоров'ї, громадське здоров'я.

Abstract

Samofalov Dmytro Oleksandrovych PhD, Doctoral Candidate of the Humanitarian and Socio-Political Studies Department of the Odessa Regional Institute for Public Administration of the National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, Deputy Director of the Southern Trans-regional Department of the National Health Service of Ukraine, Kyiv

ASSESSMENT OF THE EFFICIENCY OF COMMUNICATIVE ACTIVITIES IN THE PUBLIC ADMINISTRATION OF PUBLIC HEALTH IN DIFFERENT COUNTRIES

The assessment of communicative activity in public administration of public health is given. To assess various approaches to public administration of public health, various models inherent in different countries of the world were identified: macroscale model (USA), Dynamic model (Canada), Functional model (Great Britain), and also considered models of public administration of communicative public health activities in accordance with main sender of information: the state, as the only sender of information, the state regulates communication activities, but there are several independent senders, and a model that includes several independent senders of information with no central regulation. The features of existing models of communicative activity in public administration of public health are considered and various communicative approaches and models in different countries of the world are assessed. The main indicators that can be indicators of the success of communication activities in the country have been studied. These indicators include: actual health indicators (the number of strokes, heart attacks, rejection of bad habits) and communicative (how communicative companies are remembered by the population, the level of trust in the sender of information) Qualitative and quantitative assessment was made based on objective health indicators in different countries. It was determined that countries with a centrist approach to the sender of information and a functional management model with internal and external communication show the greatest efficiency. In countries without a centralized sender of information, and sometimes the country's policy does not coincide with public health goals, the results were significantly worse and varied depending on the number of senders of information and the sources for which it was provided.

Keywords: public administration, health care, communication activities, communication technologies, health care communications, public health communications, public health.

Постановка проблеми

Сьогодні, за твердженням Всесвітньої організації охорони здоров'я, громадське здоров'я (public health) визнано одним з ключових компонентів добре функціонуючої системи охорони здоров'я. Першочерговими завданнями громадського здоров'я є покращення стану здоров'я кожного громадянина та популяції в цілому, профілактика захворювань, збільшення тривалості життя та подовження активного періоду шляхом організованих зусиль суспільства. Особливу роль в громадському здоров'ї демократичних країн грає комунікації державних органів влади, громадських організацій та безпосередньо громадян, які включають широкий спектр питань публічного управління так і публічного урядування [1]. Ефективність впливу комунікаційної діяльності в громадському здоров'ї можна оцінити, використовуючи наукові методи та засоби.

При оцінці комунікативну діяльності доцільно розглядати у сукупності виходячи з широкого трактування моделей такої діяльності притаманній тій або іншій країні [2,3]. При досліджені моделі розуміються як система або лінії побудови взаємодії за допомогою спілкування, діалогу, інформування або обміну адміністративною інформацією [2]. Таким чином можна виокремити з одного боку адміністративну лінійно-функціональну модель побудови комунікації, яка, спрямована на обмін інформацією в системі адміністративних відносин. В цьому випадку громадськість лише інформується про ситуацію і, відповідно до очікувань, має все зрозуміти і поводитись визначеним чином. З іншого боку, майже протилежною моделлю виступає вербалізація нового публічного менеджменту та гарного, або належного менеджменту, в основі яких лежить перенесення всієї відповідальності за результати комунікації на цільову групу, якою виступає громадськість. Ця модель ґрунтується на ідеї активної участі населення у вирішенні всіх проблем держави, та очікується, що громадськість, у тому числі, візьме на себе відповідальність за власне здоров'я. В літературі і досі не узагальнено визначення поняття «модель», що призводить як до серйозних відмінностях у поглядах та інформаційного розриву між науковими дослідженнями і практичною діяльністю. Без активної участі громадян неможливо створення культурних традицій громадського здоров'я як серед населення в цілому, так й для кожного окремо.

Серед функцій держави у сфері громадського здоров'я основною повинна стати розробка політики і стратегії в галузі профілактики хвороб, протиепідемічних заходів, охорони та промоції здоров'я. Для впровадження такої моделі уряд повинен виходити до комунікації з усіма стейкхолдерами, що відповідає системному підходу.

Виокремивши різні моделі комунікативної діяльності притаманні різним країнам, можна провести аналіз її ефективності [4,5]. При оцінці ефективності комунікативної діяльності громадського здоров'я слід також врахувати направленість на активізацію людини до виконання дій, що приносять користь суспільству в цілому, тому оцінка ефективності такої комунікації повинна базуватися не тільки виключно на об'єктивних показниках (як це використовуються при оцінці комерційної комунікації), а і на змінах індивідуальної та соціальної (колективної) свідомості та зміни цінностей всього суспільства.

В наслідок дослідження буде виокремлено найкращі комунікаційні моделі, що дасть змогу, створити модель комунікативної діяльності в сфері громадського здоров'я в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Не дивлячись на те, що термін «громадське здоров'я» в українському науковому просторі зустрічається все частіше, зустрічається досить широке його трактування. Тим не менш в більшості випадків він відображає якісно новий погляд на охорону здоров'я. Серед українських науковців свій погляд на трактування терміну та на роль громадського здоров'я (Public health) з огляду зарубіжної практики наведені в дослідженнях І.С. Миронюка, Г.О. Слабкого, О. О. Кюкало [6].

Белінська М.М. розглядає та наводить оцінку впливу політичних рішень на розвиток громадського здоров'я в Україні, однак розглядаючи саме вплив публічного управління на громадське здоров'я вивчаються питання економіки, добробуту, рівня злочинності, транспорту, та не приділяєтеся уваги комунікативної діяльності. Крім того не проводиться оцінки ефективності або порівняння з зарубіжними моделями [7].

Т. А. Занфірова та Я. Ф. Радиш вивчаючи багатокомпонентність сфери громадського здоров'я насправді не відображаю а ні публічну, а ні комунікативну складову громадського здоров'я не надаючи оцінки успішності або ефективності [8].

Слід зазначити, що при оцінці комунікаційної діяльності в більшості випадків проводиться оцінка саме комерційного сектора. Отже така оцінка базується виключно на вузьких показниках, що відображають прибуток, або збитки [9,10,11].

Серед поодиноких робіт направлених на оцінку комунікативної діяльності саме в громадському здоров'ї заслуговує уваги робота Дороніної Т.А., в якій наведена оцінка ефективності соціальної реклами, виступає варіантом комунікації в громадському здоров'ї, але оцінюються не комунікаційні моделі, а саме вплав масового розміщення соціальної реклами щодо відмови від наркотичних засобів[12].

Постановка завдання

Аналіз та оцінка зарубіжного досвіду комунікативної діяльності в сфері громадського здоров'я та порівняння ефективності моделей комунікативної діяльності. Стаття стосується питань комунікацій в публічному адмініструванні громадського здоров'я, порівняння ефективності моделей комунікативної діяльності та комунікативних стратегій в громадському здоров'ї. Завдання статті - на підставі аналізу зарубіжних джерел визначити ефективність кожної з моделей комунікаційної діяльності громадського здоров'я; акцентувати увагу на можливостях використання та створення системи публічного адміністрування сфери громадського здоров'я в рамках наявної реформи, що відбувається в Україні.

Виклад основного матеріалу

За визначенням M.-J. Schneider [13] громадське здоров'я втілює три головні функції: оцінка здоров'я популяції, розробка політики і забезпечення покращення здоров'я громадян. І комунікації виступають основою громадського здоров 'я [14], яка забезпечує усі ці три функції.

На сьогодні для оцінки ефективності комунікативної діяльності існує комплекс методів та підходів, однак слід зазначити, що проблемою виступає направленість практичних способів на оцінку саме комунікативної діяльності в комерційній сфері. Проводячи оцінку комунікативної діяльності комерційної сфери визначають дві групи параметрів, що дозволяють оцінити ріст продажів та вплив її на особистість. Оцінка ефективності комунікаційної діяльності в громадському здоров'ї повинна базуватися на об'єктивних показниках, які виходять із цілей та напрямків громадського здоров'я в цілому. Тобто необхідно вивчити вплив комунікативної діяльності на зменшення серед населення шкідливих звичок, збільшення відданості до здорового способу життя, зменшення в популяції захворювань, що викликані шкідливим способом життя (інфаркти, інсульти тощо)

Для оцінювання різних підходів щодо публічного адміністрування громадського здоров'я були виокремлені різні моделі, що притаманні різним державам світу.

Макромасштабна модель (США) в якій виокремити де є комунікація як інформування, а де є комунікація як спонукання до дій, і де є комунікація як діяльність (активність) з розбудови моделі громадського здоров'я. Така модель відображає значне утворення (соціальне в першу чергу).

Динамічна модель (Канада), відображає ситуації, які є мінливими. У даному випадку яскраво проявляється поєднання формальної моделі (яка стосується діяльності органів публічного адміністрування) та концептуальної моделі партисипації, де залучення громадськості відбувається через комунікації як спілкування [15].

Функціональна модель (Велика Британія) управління з внутрішніми та зовнішніми комунікативними зв'язками. Цій моделі притаманний стабільно високий рівень довіри громадян до державної служби яка займається комунікацією громадського здоров'я. Фактично, модель комунікації побудована у відповідністю з моделями, які притаманні адміністративному менеджменту і ґрунтуються на теорії комунікації [3].

В Австралії простежується, з одного боку, активна реалізації моделі гарного публічного менеджменту з розвиненим громадським контролем та перенесенням функцій органів державної влади на громадськість, а з іншого, проектний підхід, коли модель комунікації створюється під кожне окреме завдання і не впливає на інші завдання.

При аналізі комунікаційної діяльності в публічному адмініструванні громадського здоров'я було визначено подібні риси в усіх країнах, так комунікації громадського здоров'я включають в себе наступні канали інформації: Радіо, газети, флаєри, брошури, інтернет, соціальні медіа (i.e., Twitter, Facebookand YouTube), рекламні щити, статті в газетах, телевізійні трансляції, радіореклама, повідомлення про публічну службу, інформаційні бюлетені, відеоролики, цифрові інструменти, тематичні дослідження, групові дискусії, ярмарки здоров'я, виїзди робочі зошити, лекції, проведення занять в школах та інститутах тощо. Превалювання того чи іншого каналу залежить в першу чергу від заможності країни, та спроможності громадян отримувати інформацію з відповідного каналу [16].

Відповідно незалежно від моделі комунікаційної діяльності всі вони можуть бути систематизовані за наступними рисами: джерело інформації, відправник, наявність інформаційного шуму та двостороннього зв'язку, що ґрунтується на класичній схемі сприйняття інформації в процесі спілкування [3].

Серед основних підходів щодо відправника інформації виокремлюються наступні:

1. Центристський підхід - єдиний державний відправник інформації (Велика Британія -NHS; Канада)

2. Декілька відправників інформації, здебільшого не урядові організації які контролюються або співпрацюють з державою (США; Австралія; Скандинавські країни)

3. Відправниками інформації виступають міжнародні неурядові організації які диктують правила державі (країни що розвиваються)

Тож порівняльну оцінку слід проводити по країнам, що застосовують різні моделі, з урахуванням основних цілей громадського здоров'я. Тож враховуючи вплив громадського здоров'я на популяцію слід оцінювати фактичні показники здоров'я (кількість інсультів, інфарктив, відмова від шкідливих звичок) та комунікативні (наскількі комунікативні компанії запам'ятовуються населенням, рівень довіри до відправника інформації).

Відповідно до статистичного аналізу, слід зазначити, що основними викликами громадському здоров'ю є ожиріння (та хвороби, що спричинені їм - інфаркти, інсульти, сахарний діабет тощо), використання алкоголю та наркотичних засобів, вагітності серед підлітків, порушення ментального здоров'я. Що стосується цих проблем можна оцінити ефективність та фінансову ефективність політик направлених на вирішення цих питань.

Відповідно до даних ВООЗ серцево-судинні захворювання (ССЗ) сьогодні виступають основною причиною смерті в усьому світі. Однак також за даними ВООЗ можна чітко відстежити наявність факторів ризику та розвитком та смертю від ССЗ [17]. Відповідно до Цілей сталого розвитку ООН є зниження кількості смертей від цього захворювання до 2030 року на третину, отже громадське здоров'я та комунікації громадського здоров'я направлені на зменшення факторів ризику [18], отже визначивши частоту та розповсюдженість смертей від цих захворювань можна судити щодо ефективності та досягнення цілей громадського здоров'я в цілому та комунікацій громадського здоров'я.

Так Joshua Chadwick Jayaraj та співавтори зазначають, що 83% смертей від кардіо-васкулярних захворювань приходиться на країни з низьким та середнім доходом [19]. Так серед лідерів відзначаються країни колишнього СРСР та африканські країни. Однак слід зазначити, що частота смертей від цих захворювань більшою мірою обумовлена якістю та доступністю спеціалізованої медичної допомоги. Отже не може виступати чітким показником ефективності громадського здоров'я, а скоріше вказує на ефективність, чи не ефективність системи охорони здоров'я в цілому. Однак слід зазначити, що подібна тенденція відслідковується і щодо захворюваності на інфаркт міокарда, при чому лідерами серед країн з найвищим рівнем інфаркту міокарду виступають країни південної Азії, в яких не має чіткої комунікаційної політики громадського здоров'я (Індія, Пакістан, Шрі ланка, Бангладеш та Непал). Відповідно до даних Американської асоціації серця (American Heart Association - АНА) основною групою виступають чоловіки у віці 75-84 роки, при чому превалюють афроамериканці [20]. Крім того David D McManus відзначаю значущу тенденцію в Сполучених Штатах Америки до зниження частоти інфарктів з 121 випадку на 100 тис. населення до 77, однак з 2017 року спостерігається незначне підвищення. [21].

Відповідно до рапорту АНА, відстежується тенденція до збільшення кількості дорослих, що досягли адекватної фізичної активності впродовж тижня (збільшення на 22,5%). Незначна тенденція щодо зменшення курців серед жінок, однак не має відповідної тенденції серед чоловіків, в середньому в США кількість курців складає 1 до 6 тих хто не курить. Також відмічається нерівномірна ситуація в різних штатах. Більша кількість курців спостерігається в південних штатах, також в цих штатах частота інсультів в середньому вище, ніж в цілому по країні. Відмічається позитивна тенденція щодо здорової їжі та зменшення кількості людей, що страждають ожирінням. Однак серед частота ожиріння серед американців все ще залишається завеликою, особливо це стосується молодого віку. Так серед дітей від 2 до 5 років ожиріння спостерігається у 13,9%, у віці з 6 до 11 років - 18,4 а серед підлітків сягає 20,6%. Серед дорослих ожиріння зустрічається в 38,3%, що є найвищим показником серед країн з високим доходом. Відповідно 37,6% населення США мають переддіабет [ 20]. Крім того, відповідно до повідомлення CDC цей відсоток поступово зростає [22]. Така сама тенденція до зниження частоти серцево-судинних захворювань спостерігається і в Великий Британії. Так відповідно до Дослідження Глобального тягаря хвороб (The Global Burden of Disease (GBD)) показало, що смертність від ССЗ в Англії знизилася на 52%, а що стосується ішемічної хвороби серця та інфаркту міокарда більше ніж на 60%, а частота інсульту на 43% [14].

В цілому в країнах Західної Європи, таких як Франція, Португалія, Нідерланди в частота інсультів вище, та продовжує зростати у порівнянні з країнами з низьким економічним рівнем, що однак пояснюється високою кількістю мешканців старше 65 років. Якщо ж брати частоту інсультів в популяції до 65 років, ці країни продемонстрували зворотною тенденцію [ 23].

Відповідно до дослідження проведеного Joses M. Kirigia робота 44% центрів громадського здоров'я в Кенії була не ефективною [ 24]. Так само відповідно до досліджень James Akazili в Гані робота громадського здоров'я виявилася не ефективною, крім того 65% центрів використовували надлишкові ресурси [25].

Якщо оцінювати ще одну глобальну проблему, в якій важливим фундаментом виступають комунікації громадського здоров'я - вакцинація. Охоплення вакцинацією проти дифтерії, кашлюку та правця є хорошим маркером успішності програм імунізації в країні. Усі з країни високим доходом мають рівень охоплення щепленнями понад 90%. В той час як в країнах з низьким та середнім рівнем доходу, де охоплення залишається низьким - в деяких країнах нижче 50%. Так за даними опублікованими Національною службою здоров'я у Великобританії вакцинація є нормою, і охват є високим, понад 90% 12 -місячних та 24-місячних повністю вакциновані первинними вакцинами відповідно [26]. У той же час дослідження проведене Brendan Nyhan та співавторів в сполучених штатах показало, що повідомлення, які були використанні в США були не достатньо переконливими, а в деяких випадках навіть призводили до зниження довіри серед батьків [27]. Виходячи з досліджень, правильно побудовані комунікативні стратегії дають кращій результат ніж законодавчі пирмуси та заборони. Так відмічається збільшення кількості батьків, які вважають, що обов'язкова вакцинація порушує їх громадянські права, що призводить до явного зниження кількості щеплень в Італії, Франції та Австралії, де уряди в останні роки вирішили вимагати вакцинації дітей, які мають відвідувати державні освітні заклади [28].

А серед країн з найвищим рівнем захворювання на кір лідерами виступають: ДР Конго, Ліберія, Мадагаскар та Сомалі, не зважаючи на програми міжнародних організацій направленні на підвищення охоплення охвату імунізації. Однак, слід підкреслити, що на вакцінацію впливає не тільки фінансове забезпечення країни, а і правильно побудовані комунікаційні компанії - так Бурунді, Руанда та Багладеш спромоглися досягнути досить високого рівня вакцинації [29].

Також слід зазначити, що у 2019 році тривалість життя в Іспанії, Швейцарії, Італії та Австралії становила понад 83 роки, в Великій Британії - 81, 3 роки, в Сполучених Штатах Америки - 78,9 роки, в той час коли в країнах Африки тривалість життя коливається в межах 50 -60 років. Населення Центральноафриканської Республіки має найнижчу тривалість життя в 2019 році з 53 років [25].

Висновки з даного дослідження та перспективи подальших розвідок в даному напрямі

Слід зазначити, що комунікативна діяльність публічного адміністрування громадського здоров'я досить складний матеріал для оцінки ефективності, адже не має чітких визначених вимірюваних показників які можна було б порівняти між різними країнами та моделями. Тож можна зробити висновок, що оцінка ефективності яка зустрічається в зарубіжній літературі не є ефективною. Однак після чіткого групування та розподілу різних моделей комунікативної діяльності та оцінки ключових показників ефективності комунікаційної діяльності, а також співставлення обсягу грошей що витрачається на систему охорони здоров'я різних країн можна зазначити, що найбільшу ефективність показують країни з центриським підходом стосовно відправника інформації та функціональною моделлю управління з внутрішніми та зовнішніми комунікативними зв'язками. Так Велика Британія та Канада у порівнянні зі Сполученими Штатами Америки (декілька відправників інформації з державним контролем) показують кращі результати по таким параметрам громадського здоров'я як вакцинація, відмова від паління та ожиріння, при майже вдвічі меншому залученню коштів (Сполучені штати система охорони здоров'я 17,14% ВВП, Канада - 10, 45% ВВП та Великобританія - 9,12% відповідно.)

Країни які не мають централізованого відправника інформації, та іноді політика країни не співпадає з цілями громадського здоров'я (країни Африки) мають найгірші показники, та вказують на низьку результативність комунікативної діяльності. Що вказує на залежність кількості організацій що приймають участь в комунікативній діяльності громадського здоров'я, та відповідного зменшення частки участі держави, що в свою чергу збільшує створення «інформаційного шуму» та від так зменшує довіру громадян до системи громадського здоров'я, що, в свою чергу, призводить до появи численних міфів та опору з боку людей. Також система законодавчого примусу не дає очікуваного результату, а тільки погіршує ситуацію, що в першу чергу стосується вакцинації та шкідливих звичок.

Однак слід зазначити, що проведення компаній з гострих питань громадського здоров'я в будь якому разі впливають на загальне здоров'я та змушують людей відмовлятися від шкідливих звичок, та збільшували прихильність до здорового способу життя.

В межах кожної комунікативної компанії необхідно проводити поглиблені дослідження щодо досягнутих результатів та зміни свідомості та поведінки тих на кого комунікативна компанія громадського здоров'я була спрямована.

Література

1. Bernhardt J. M. Communication at the core of effective public health. / American journal of public health. 2004. 94(12), 2051-2053.

2. Яременко С. С. Маркетингова комунікаційна активність промислового підприємства //Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. 2012. №. 1 (2). С. 441448-441-448.] [Петруня Ю. Є., Яременко С. С. Маркетингова комунікаційна діяльність машинобудівного підприємства //Європейський вектор економічного розвитку. 2013. №. 2. С. 196-204

3. De Fleur M. L. et al. Teorias de la comunicacion de masas. // Paidos, 1982.

4. Доронина Т. А. Оценка эффективности рекламно-коммуникационной деятельности //Гуманитарные, социально-экономические и общественные науки. 2015. №. 10-1.

5. Занфірова А., Радиш Я. Ф. Етико правові засади регулювання медичної діяльності в Україні (за матеріалами літературних джерел): дис. Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення). Матеріали II Всеукраїнської науково практичної конференції 17-- 18.04. 2008, м. Львів, 2008.

6. Сурмин Ю. П. Теория систем и системный анализ.К.: МАУП. 2003. 364c.

7. Білинська М. М. Прогнозування потенційних впливів політичних рішень на громадське здоров'я. Державне управління: теорія і практика: Електронне наук. фахове вид. 2005. 2. С. 155-166.

8. Іващенко С. Р. Роль соціальних мереж (Facebook) у комунікаційному процесі сфери громадського здоров'я.Україна. Здоров'я нації. 2017. 3. С. 323-324.

9. Петруня Ю. Є., Яременко С. С. Маркетингова комунікаційна діяльність машинобудівного підприємства //Європейський вектор економічного розвитку. 2013. №. 2. С. 196-204.

10. Слабкий Г. О. и др. Комунікації та соціальна мобілізація в інтересах здоров'я населення в рамках системи громадського здоров'я. 2016.

11. Aburto J. M. et al. Dynamics of life expectancy and life span equality //Proceedings of the National Academy of Sciences. 2020. Т. 117. №. 10. С. 5250-5259

12. Друк В. В. Сучасні наукові підходи щодо дослідження поняття комунікація в державному управлінні. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2017. 4.

13. Schneider, M.-J. Introduction to public health / Mary-Jane Schneider. Revista Panamericana de Salud Publica. -- 2003. -- № 13.1. -- P. 58-59

14. Bhatnagar P. et al. Trends in the epidemiology of cardiovascular disease in the UK //Heart. 2016. Т. 102. №. 24. С. 1945-1952.

15. Canadian Public Health Association. Health impacts of social and economic conditions. CPHA: Ottawa. URL: https:.www.cpha.ca/

16. Майстро Р. Г., Васильєва К. В. Проблеми оцінки комунікаційної діяльності в роздрібній торгівлі. 2015.

17. Kaptoge S. et al. World Health Organization cardiovascular disease risk charts: revised models to estimate risk in 21 global regions //The Lancet Global Health. 2019. Т. 7. №. 10. С. e1332-e1345.

18. Цілі сталого розвитку 2015-2030 [Електронний ресурс] // Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй. 2015. Режим доступу до ресурсу: https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/sustainable-development-goals.html.

19. Jayaraj J. C. et al. Epidemiology of myocardial infarction //Myocardial Infarction. IntechOpen, 2018.

20. Heart Disease and Stroke Statistics--2020 Update: A Report From the American Heart Association [Електронний ресурс] / [S. Virani, A. Alonso, E. Benjamin та ін.] // Circulation. 2020. Режим доступу до ресурсу: https://www.ahajournals.org/doi/10.1161/CIR.0000000000000757.

21. McManus DD, Gore J, Yarzebski J, Spencer F, Lessard D, Goldberg RJ. Recent trends in the incidence, treatment, and outcomes of patients with STEMI and NSTEMI. // Am J Med. 2011 Jan;124(1):40-7. doi: 10.1016/j.amjmed.2010.07.023. PMID: 21187184; PMCID: PMC3011975

22. New CDC data finds adult obesity is increasing [Електронний ресурс] // CDC Newsroom Releases. 2020. Режим доступу до ресурсу: https://www.cdc.gov/media/releases/2020/s0917- adult-obesity-increasing.html

23. Thrift A. G. et al. Global stroke statistics //International Journal of Stroke. 2017. Т. 12. №. 1. С. 13-32

24. Kirigia, J.M., Emrouznejad, A., Sambo, L.G. et al. Using Data Envelopment Analysis to Measure the Technical Efficiency of Public Health Centers in Kenya. // Journal of Medical Systems 28, 155-166 (2004). https://doi.org/10.1023/B:JOMS.0000023298.31972.c9

25. Akazili J. et al. Using data envelopment analysis to measure the extent of technical efficiency of public health centres in Ghana //BMC international health and human rights. 2008. Т. 8. №. 1. С.

26. Quarterly vaccination coverage statistics for children aged up to five years in the UK (COVER programme): October to December 2019 [Електронний ресурс] // Crown copyright. 2020. Режим доступу до ресурсу: https://assets.publishing.service.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/8758 55/hpr0720_AA_COVER.pdf

27. Nyhan B. et al. Effective messages in vaccine promotion: a randomized trial //Pediatrics. 2014. Т. 133. №. 4. С. e835-e842.

28. De AmbrogiM. Why do parents not want to vaccinate their children? Lancet. 2018;18(8):844. doi:10.1016/S1473-3099(18)30442-0

29. Prilutski, M. A. A brief look at effective health communication strategies in Ghana. Elon J Undergrad Res Commun, 2010. 1, 51-58.

References

1. Bernhardt, J.M. (2004). Communication at the core of effective public health. American journal of public health, 94(12), 2051-2053 [in English].

2. Yaremenko, S.S. (2012). Marketynhova komunikatsiina aktyvnist promyslovoho pidpryiemstva [Marketing communication activity of an industrial enterprise]. Biuleten Mizhnarodnoho Nobelivskoho ekonomichnoho forumu - Bulletin of the International Nobel Economic Forum, 1(2), 441-448 [in Ukrainian].

3. De Fleur, M.L., et al. (1982). Teorias de la comunicaciфn de masas. Paidos [in Spanish].

4. Doronina, T.A. (2015). Otsenka effektivnosti reklamno-kommunikatsionnoy deyatelnosti [Assessment of the effectiveness of advertising and communication activities]. Gumanitarnye, sotsialno-ekonomicheskie i obshchestvennye nauki - Humanities, socio-economic and social sciences, 10-1, 73-75 [in Russian].

5. Zanfirova, A., Radysh, Ya.F. (2008). Etyko pravovi zasady rehuliuvannia medychnoi diialnosti v Ukraini (za materialamy literaturnykh dzherel) [Ethical and legal principles of regulation of medical activity in Ukraine (according to the literature)]. Medychnepravo Ukrainy: pravovyi status patsiientiv v Ukraini ta yoho zakonodavche zabezpechennia (henezys, rozvytok, problemy i perspektyvy vdoskonalennia) - Medical law of Ukraine: legal status of patients in Ukraine and its legislative support (genesis, development, problems and prospects for improvement): Proceedings of the 2nd All- Ukrainian Scientific Practical Conference. Lviv [in Ukrainian].

6. Surmin, Yu.P. (2003). Teoriya sistem i sistemnyy analiz [System theory and system analysis]. Kyiv: MAUP [in Russian].

7. Bilynska, M.M. (2005). Prohnozuvannia potentsiinykh vplyviv politychnykh rishen na hromadske zdorovia [Forecasting the potential impact of policy decisions on public health]. Derzhavne upravlinnia: teoriia ipraktyka - Public Administration, 2, 155-166 [in Ukrainian].

8. Ivashchenko, S.R. (2017). Rol sotsialnykh merezh (Facebook) u komunikatsiinomu protsesi sfery hromadskoho zdorovia [The role of social networks (Facebook) in the communication process of public health]. Ukraina. Zdorovia natsii - Ukraine. The health of the nation, 3, 323-324 [in Ukrainian].

9. Petrunia, Yu.Ye., Yaremenko, S.S. (2013). Marketynhova komunikatsiina diialnist mashynobudivnoho pidpryiemstva [Marketing communication activity of machine-building enterprise]. Yevropeiskyi vektor ekonomichnoho rozvytku - European vector of economic development, 2, 196-204 [in Ukrainian].

10. Slabkyi, H.O., Shafranskyi, V.V., Myroniuk, I.S., Kruchanytsia, V.V. (2016). Komunikatsii ta sotsialna mobilizatsiia v interesakh zdorovia naselennia v ramkakh systemy hromadskoho zdorovia [Communications and social mobilization in the interests of public health within the public health system]. Kyiv [in Ukrainian].

11. Aburto, J.M., et al. (2020). Dynamics of life expectancy and life span equality. Proceedings of the National Academy of Sciences, 117(10), 5250-5259 [in English].

12. Druk, V.V. (2017). Suchasni naukovi pidkhody shchodo doslidzhennia poniattia komunikatsiia v derzhavnomu upravlinni [Modern scientific approaches to the study of the concept of communication in public administration]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok - Public administration: improvement and development, 4. Retrieved from http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1062 [in Ukrainian].

13. Schneider, M.-J. (2003). Introduction to public health. Revista Panamericana de Salud Publica, 13.1, 58-59 [in English].

14. Bhatnagar, P., et al. (2016). Trends in the epidemiology of cardiovascular disease in the UK. Heart, 102(24), 1945-1952 [in English].

15. Site of Canadian Public Health Association. Health impacts of social and economic conditions. CPHA: Ottawa. www.cpha.ca. Retrieved from https:www.cpha.ca/ [in English].

16. Maistro, R.H., Vasylieva, K.V. (2015). Problemy otsinky komunikatsiinoi diialnosti v rozdribnii torhivli [Problems of evaluation of communication activities in retail trade]. Visnyk Nats. tekhn. un-tu "KhPI". Temat. vyp.: Tekhnichnyi prohres ta efektyvnist vyrobnytstva - The Bulletins of NTU «KhPI». Topical issue: Technical progress and production efficiency, 60(1169), 8-11 [in Ukrainian].

17. Kaptoge, S., et al. (2019). World Health Organization cardiovascular disease risk charts: revised models to estimate risk in 21 global regions. The Lancet Global Health, 7(10), 1332-1345 [in English].

18. Tsili staloho rozvytku 2015-2030 [Sustainable Development Goals 2015-2030] (2015). www.ua.undp.org. Retrieved from https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/sustainable- development-goals.html [in Ukrainian].

19. Jayaraj, J.C., et al. (2018). Epidemiology of myocardial infarction. Myocardial Infarction. Retrieved from https://www.intechopen.com/books/myocardial-infarction/epidemiology-of- myocardial-infarction [in English].

20. Virani, S.S., Alonso, A., Benjamin, E.J., et al. (2020). Heart Disease and Stroke Statistics-- 2020 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation, 141(9). Retrieved from https://www.ahajournals.org/doi/10.1161/CIR.0000000000000757 [in English].

21. McManus, D.D., Gore, J., Yarzebski, J., Spencer, F., Lessard, D., Goldberg, R.J. (2011). Recent trends in the incidence, treatment, and outcomes of patients with STEMI and NSTEMI. Am J Med, 124(1):40-7. doi: 10.1016/j.amjmed.2010.07.023. PMID: 21187184; PMCID: PMC3011975. Retrieved from https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21187184/ [in English].

22. New CDC data finds adult obesity is increasing. (2020). www.cdc.gov. Retrieved from https://www.cdc.gov/media/releases/2020/s0917-adult-obesity-increasing.html [in English].

23. Thrift, A.G., et al. (2017). Global stroke statistics. International Journal of Stroke, 12(1), 1332 [in English].

24. Kirigia, J.M., Emrouznejad, A., Sambo, L.G., et al. (2004). Using Data Envelopment Analysis to Measure the Technical Efficiency of Public Health Centers in Kenya. Journal of Medical Systems, 28, 155-166. Retrieved from https://doi.org/10.1023/B:J0MS.0000023298.31972.c9 [in English].

25. Akazili, J., et al. (2008). Using data envelopment analysis to measure the extent of technical efficiency of public health centres in Ghana. BMC international health and human rights, 8(1), 371389 [in English].

26. Quarterly vaccination coverage statistics for children aged up to five years in the UK (COVERprogramme): October to December 2019. (2020). Health Protection Report, 14(7). Retrieved from https://assets.publishing.service.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/ file/ 875855/ hpr0720_AA_C0VER.pdf [in English].

27. Nyhan, B., et al. (2014). Effective messages in vaccine promotion: a randomized trial. Pediatrics, 133(4), 835-842 [in English].

28. De Ambrogi, M. (2018). Why do parents not want to vaccinate their children? Lancet, 18(8), 844. doi:10.1016/S1473-3099(18)30442-0. Retrieved from https://www.thelancet.com/journals/laninf/ article/ PIIS1473-3099(18)30442-0/ppt [in English].

29. Prilutski, M.A. (2010). A brief look at effective health communication strategies in Ghana. Elon J Undergrad Res Commun, 1, 51-58 [in English].

Размещено на Allbest.ru