Смарт-оцінювання результатів професійної діяльності публічних службовців в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Смарт-оцінювання результатів професійної діяльності публічних службовців в Україні

Кісільова Тетяна Олександрівна, аспірантка, ДРІДУ НАДУ

Розглядається смарт-оцінювання результатів професійної діяльності публічних службовців в умовах дистанційної роботи в Україні (в умовах запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) як складника смарт-розвитку публічної служби на шляху до диджитизації, диджиталізації, цифрової трансформації суспільства. За допомогою прикладів унаочнюється масштаб перетворень в умовах віртуалізації реальності, цифрової трансформації. Пропонується застосування смарт-критеріїв для всебічного оцінювання результатів професійної діяльності публічних службовців в умовах дистанційної роботи.

Ключові слова: професійна діяльність публічних службовців, смарт-оцінювання, смарт-критерії, дистанційна робота, цифрова трансформація.

Smart evaluation of public servants professionalactivity in Ukraine

Kisilova Tetiana, Postgraduate Student, Dnipropetrovsk Regional Institute of Public Administration, National Academy for Public Administration under the President of Ukraine

The article considers the smart evaluation of the results of public servants professional activity in the conditions of remote in Ukraine (in the conditions of prevention of spread of acute respiratory disease COVID-19 caused by coronavirus SARS-CoV-2) as a component of the smart development of public service on the way to digitization (data digitization), digitalization (process automation), digital transformation (new types of innovation and creativity in a particular field) of society The nature of the concepts «smart» and «smart society» is studied.

The scale of transformations in the conditions of digital transformation and virtualization of reality is illustrated by examples. Namely, the following are considered: the draft Strategy for Sustainable Development of Ukraine until 2030, in terms of improving the effectiveness of public authorities and local governments based on informatization of decision-making processes, provision of administrative services, phased implementation of e-governance at all levels; activity of the Ministry of Digital Transformation (main goals and objectives); Japan's digital development strategy (integration of physical and cyberspace); index of digital economy and society; smart governance as a component of smart city's characteristics; interactive smart evaluation, which is used in Kyivvodokanal.

The smart criteria which should be applied at an evaluation of results of public servants professional activity are characterized with: involvement of modern information and communication technologies on the basis of high moral, ethical and technological standards; taking into account the motivational aspect, responsibility for the fulfillment or non-fulfillment of the set tasks and the final result of the evaluation - trust and loyalty of citizens. Their application is proposed for a comprehensive evaluation of the results of public servants' professional activity in the conditions of the remoteness.

Key words: public servants professional activity, smart evaluation, smart criteria, remoteness, digital transformation.

Постановка проблеми

В умовах поступового переходу до нового суспільного устрою, віртуалізації реальності основними ознаками відносин «держава - громадянин» стають швидкість реагування та виконання завдань, якість, прозорість, відповідальність, відкритість, доступність. Постає питання про смарт-розвиток публічної служби, тобто такий розвиток, який відповідатиме сучасним вимогам і дозволить реалізувати амбітні ідеї на шляху до диджитизації (з англ. digitization - оцифровування даних), диджиталізації (з англ. digitalization - автоматизація процесів), а згодом і цифрової трансформації суспільства. Остання передбачає трансформацію бізнесу шляхом перегляду бізнес-стратегії або цифрової стратегії, моделей, операцій, продуктів, маркетингового підходу, цілей тощо, шляхом прийняття цифрових технологій, що прискорить зростання бізнесу [15]. Цей етап трансформації означає, що «цифрові користування за своєю суттю забезпечать нові види інновацій та творчість у певній галузі, а не просто вдосконалять та підтримають традиційні методи» [16, с. 689] (тут і далі переклад автора. - Т. К.). Загалом цифрова трансформація - широкомасштабний еволюційний процес перетворення суспільства та економіки, який видозмінить бізнес і поступово охопить усі сфери життя людини і суспільства. Цивілізаційний простір неминуче зміниться у зв'язку із розвитком цифрових технологій майбутнього: інтернету речей (IoT), великих даних (Big Data), штучного інтелекту (AI), робототехніки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Увагу до змін у розвитку різних сфер життя суспільства, у тому числі розвитку системи публічного управління, приділили такі учені, як: В. Воронкова [1], І. Жукович [3], С. Зелінський [4], А. Карманов [5], К. Ланкшер [15], В. Мельник [6], А. Петров [9], Л. Прудіус [11], Е. Столтерман [16].

Мета статті - дослідити смарт-оцінювання результатів професійної діяльності публічних службовців в умовах дистанційної роботи в Україні. Питання актуалізується у зв'язку з необхідністю роботи публічних службовців в умовах запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Викладення основного матеріалу

Слово «smart» у перекладі українською означає розумний, тобто такий, що сприяє розвитку розумних технологій. Ключовою властивістю «смарт» є здатність взаємодіяти з навколишнім середовищем, тому це властивість системи чи процесу, яка виявляється у взаємодії з навколишнім середовищем і наділяє систему здатністю: 1) адаптації до умов, що трансформуються; 2) самостійного розвитку і самоконтролю; 3) ефективного досягнення результату [5].

Смарт-суспільство - це нова сукупність свідчень, характеристик, що представляють певний об'єкт у його якісній визначеності, нова культурно-освітня динаміка суспільства, що дозволяє отримати нові ефекти - економічні, політичні, соціальні, духовні, освітянські [1]. Воно побудоване таким чином, що «розумна» робота, сформована «розумним» життям, державою і бізнесом, базується на «розумній» інфраструктурі і «розумних» громадянах, які відіграють центральну роль у створенні смарт-культури [6].

У результаті зміни потреб інформаційного суспільства з'являються нові вимоги до трудових ресурсів. Не стануть винятком і кадрові технології публічного управління, які трансформуються під запит сьогодення та мають бути всебічно спрямовані на поліпшення взаємозв'язків держави і громадянина, на створення умов для найефективнішої реалізації функцій держави, основних прав і свобод громадян, узгодження різноманітних груп інтересів у суспільстві та між державою і суспільством, забезпечення суспільного розвитку відповідними ресурсами. Тож «для забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, та її інноваційного розвитку необхідно впроваджувати смарт - технології, використання яких сприятиме забезпеченню її відкритості і прозорості, новій якості управління, орієнтованого на людей, утвердженню громадянського суспільства» [11, с. 244].

У проекті Стратегії сталого розвитку України до 2030 року однією з оперативних цілей запропоновано «створення ефективних, підзвітних та інклюзивних інституцій на всіх рівнях» через «підвищення результативності діяльності, підзвітності і відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування на основі інформатизації процесів прийняття рішень, надання адміністративних послуг, поетапного впровадження системи електронного врядування на всіх рівнях управління» [12]. Шляхи досягнення поставленої мети:

- запровадження надання пріоритетних електронних послуг в усіх сферах життя, налагодження електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів і розвитку електронного документообігу (як критерій оцінювання обрано відсоток частки населення, задоволеного досвідом користування державними послугами);

- посилення загальної управлінської та адміністративної спроможності державного апарату на основі принципів належного врядування з урахуванням кращого досвіду держав-членів ЄС;

- підвищення рівня стандартів доброчесності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та прирівняних до них осіб, а також громадськості [12].

Реалізація поставлених цілей та завдань покладена і на Міністерство цифрової трансформації України, яке до 2024 р. має перевести всі публічні послуги для громадян та бізнесу в онлайновий режим; забезпечити 95 % транспортної інфраструктури, населених пунктів та їхні соціальні об'єкти доступом до високошвидкісного інтернету, навчити 6 млн українців цифрових навичок; підвищити частку інформаційних технологій у ВВП країни до 10 % [13].

Підтвердженням правильності обраного шляху розвитку є і дані звіту Європейської комісії стосовно індексу цифрової економіки та суспільства - Digital Economy and Society Index Report (складений індекс, який підсумовує відповідні показники щодо цифрових показників Європи та відстежує прогрес країн-членів ЄЄ у галузі цифрової конкурентоспроможності). У 2019 р. 64 % громадян ЄЄ активно користувалися цифровими публічними послугами (у 2018 р. цей показник становив 58 %) [17].

Однією із шести характеристик «Колеса розумного міста», на думку експерта з кліматичних стратегій для міст, урбаніста Б. Коєна, є характеристика «смарт- урядування», яка зумовлюється факторами, що визначають: інтелектуальність управління (онлайн-сервери), прозорість урядування (відкритий уряд) і наявність інфраструктури, що забезпечує можливості для участі громадян у процесі прийняття рішень. Дослідник визначив, що «розум» міста полягає не тільки у впровадженні інформаційно-комунікаційних технологій і не стільки в ньому, скільки в розробленні нового бачення і нових принципів розвитку - ефективних (саме з позицій суспільного блага), стійких, інклюзивних, мобільних і гнучких. Серед характеристик смарт-міста, визначених у проекті «European Smart Cities» також є смарт-урядування (участь в управлінні): участь у громадському житті, суспільні та соціальні послуги, прозоре врядування [3].

Яскравим прикладом розроблення та реалізації цифрової стратегії розвитку всієї країни є Японія, яка обрала шлях «оптимізації ресурсів не однієї людини, а соціуму в цілому через інтеграцію фізичного та кіберпростору» - зазначив Уемура Норіцугу, представник Mitsubishi Electric (Токіо, Японія). Мова йде про створення суперінтелектуального суспільства (суспільства 5.0) завдяки об'єднанню зусиль влади, бізнесу і науки. Технологічна основа цієї концепції у спрощеному вигляді є такою: за допомогою технологій інтернету речей у фізичному просторі нагромаджуються величезні масиви інформації (великі дані), які зберігаються в кіберпросторі та аналізуються із залученням штучного інтелекту. Унаслідок цього аналізу виникають нові рішення, які повертаються назад у фізичний вимір [8].

Поєднання зусиль Японії, США та Німеччини забезпечило синергетичний ефект від співпраці. Унаслідок поширення інтернету речей Японія (як країна з унікальними досягненнями у сфері цифрової обробки даних), США (з потужним інтернет-потенціалом) та Німеччина (лідер у промисловій сфері) підписали договір про створення системи промислового інтернету (Industrial internet consortium), яка включила в себе виробництво, охорону здоров'я, енергетику, транспорт та державний сектор. Таким чином, Японія є взірцем країни, яка реалізує врядування шляхом «розроблення і реалізації публічної політики на засадах партнерської взаємодії державної влади та місцевого самоврядування, які створюють сприятливі політико-правові та фінансові передумови, з приватним сектором, що генерує робочі місця і забезпечує доходи, та громадянським суспільством, яке мобілізує внутрішні ресурси для досягнення пріоритетних цілей суспільного розвитку» [8].

Підґрунтям успішного впровадження задуманих нововведень у державному секторі Японії є професіоналізм, гнучкість та відповідальність. Оцінювання діяльності державних службовців відбувається шляхом аналізу ступеня наближення показників задоволення тих чи інших потреб суспільства. Результати працівників, які пов'язують з відповідними здібностями, оцінюються за допомогою інтегрального оцінювання кожного службовця щодо вмінь, характеру та придатності до виконання тієї чи іншої роботи. До уваги беруться такі показники: працелюбність, знання, активність, фізична витривалість, уміння планувати, дисципліна, прикладні здібності, рішучість, уміння вести бесіду, точність виконаної роботи, почуття відповідальності, допитливість, адаптація, здатність до розуміння, мобільність, швидкість у роботі, здатність керувати. Вирішення питань оплати праці, преміювання, посування по службі, підвищення кваліфікації, звільнення ґрунтується на отриманих результатах. При цьому результати діяльності тісно пов'язані з фінансовим ресурсом. Ця кадрова технологія дозволяє підготувати високоякісних професіоналів та ефективно реалізувати їх здібності [4].

На сьогодні Національне агентство державної служби розробило смарт- критерії, які мають застосовуватися під час оцінювання результатів професійної діяльності публічних службовців. Ці критерії повинні бути:

S (specific) - конкретними (формулювання показника має розумітися однозначно та мінімізувати можливість суб'єктивного широкого тлумачення);

M (measurable) - вимірюваними (вимір здійснюється в кількісному та/або якісному вираженні, зазначається бажане (очікуване) значення показника, одиниця виміру);

A (attainable) - реалістичними та досяжними з точки зору наявності в розпорядженні структурного підрозділу необхідних компетенції та ресурсів (часових, фінансових, людських, інформаційних та ін.);

R (relevant) - релевантними, тобто відповідати повноваженням (компетенції) державного службовця (досягнення такого показника має сприяти виконанню завдання в цілому);

T (time frame) - такими, що встановлюють граничну (кінцеву) дату (період) досягнення показника [7].

А. Петров надав характеристику цих критеріїв, які повинні вимірюватися за однією методикою, ґрунтуватися на достовірних даних, бути зрозумілими і простими, відповідати тому, що вони вимірюють (таблиця) [9].

З метою всебічного оцінювання результатів професійної діяльності публічних службовців в умовах дистанційної роботи варто розглянути можливості застосування смарт-критеріїв: для внутрішнього рейтингу - серед співробітників; зовнішнього рейтингу - серед клієнтів, споживачів; внутрішнього оцінювання; зовнішнього оцінювання; самооцінювання.

Таблиця 1. Характеристика смарт-критеріїв оцінювання результатів професійної діяльності публічних службовців