Оцінка потенціалу використання бенчмаркінгу щодо підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств

Размещено на http://allbest.ru

14

Львівський національний аграрний університет

Оцінка потенціалу використання бенчмаркінгу щодо підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств

Яців Ігор Богданович, доктор економічних наук,

доцент, проректор

Бобровник Денис Олександрович, здобувач



Анотація

Статтю присвячено дослідженню питань оцінки потенціалу використання бенчмаркінгу щодо підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств.

Метою статті є дослідження та обґрунтування змісту питань оцінки потенціалу використання бенчмаркінгу щодо підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств.

Наукова новизна. Враховуючи сучасні тренди в управління глобальними підприємствами на світових ринках товарів та послуг, доведено, що й аграрні суб'єкти підприємницької діяльності можуть також використовувати бенчмаркінг у своїй роботі.

Обґрунтовано, що в реальності такий метод управління на професійному рівні мають змогу використовувати лише господарські товариства та частково приватні підприємства, які дійсно зацікавлені у підвищенні до максимально можливого рівня ефективності виробництва і володіють відповідними фінансовими ресурсами, які можуть бути використані у цьому напрямку.

Україна на порядок відстає від розвинених держав у розвитку бенчмаркінгу, що обумовлюється великою кількістю перешкод, серед яких, насамперед, варто виділити економічну, політичну нестабільність та інформаційну замкненість підприємств, які для стабільного та успішного розвитку намагаються не демонструвати реальні показники власної діяльності.

Висновки. Бенчмаркінг як універсальний інструмент забезпечення ефективності роботи компанії також можна використовувати для підвищення якості функціонування інших економічних систем, а не тільки суб'єктів підприємницької діяльності. На сьогодні активний розвиток бенчмаркінгу призвів до формування окремих підрозділів у великих консалтингових компаніях для надання відповідних послуг.

Простота та ефективність цього методу сприяли швидкому його розповсюдженню серед менеджерів різних ланок великих підприємств. Також, враховуючи універсальність бенчмаркінгу та можливість використовувати його в різних галузях та секторах національної економіки, консалтингові агентства почали відігравати активну роль у просуванні цього методу управління серед інших корпорацій, створюючи відповідні інститути по вивченню бенчмаркінгу.

Ключові слова: аграрний сектор, аграрні підприємства, агрохолдинги, бенчмаркінг, агро-бенчмаркінг.



Abstract

Assessment of the potential of benchmarking use to increase the competitiveness of agrarian enterprises

Yatsiv Ihor B., Doctor of Economics, Associate Professor, Vice-rector of Lviv National agrarian university

Bobrovnyk Denys O., applicant for the Lviv National agrarian university

The article is devoted to the research of the issues of assessing the potential of using benchmarking for improving the competitiveness of agricultural enterprises.

The purpose of the article is to research and substantiate the content of issues of assessing the potential of using benchmarking to improve the competitiveness of agricultural enterprises.

Scientific novelty. Given current trends in managing global businesses in global markets for goods and services, it is proven that agrarian business entities can also use benchmarking in their work. It is justified that in reality such a method of management can be used only at the professional level by companies and partially private enterprises, which are really interested in increasing to the maximum possible level of production efficiency, and possess adequate financial resources that can be used in this direction. Ukraine is far behind the developed countries in the development of benchmarking, which is caused by a large number of obstacles, among which is, first of all, the economic, political instability and information closure of enterprises that try not to show real indicators of their own activity for their own, stable and successful development.

Conclusions. Benchmarking, as a universal tool for ensuring the efficiency of the company, can also be used to improve the quality of functioning of other economic systems, not just business entities. Today, the active development of benchmarking has led to the formation of separate units in large consulting companies to provide relevant services. The simplicity and efficiency of this method contributed to its rapid dissemination among managers of various units of large enterprises. Also, given the versatility of benchmarking and the ability to use it in various industries and sectors of the national economy, consulting agencies have begun to play an active role in promoting this type of governance among other corporations, creating appropriate benchmarking institutes.

Keywords: agrarian sector, agrarian enterprises, agroholdings, benchmarking, agrobatching.



Вступ

Постановка проблеми. Функціонування аграрної сфери є важливою складовою забезпечення економічного розвитку суспільства. Особливу роль ця галузь відіграє у тих країнах, в яких існують сприятливі умови для ведення сільського господарства. Формування інституційного забезпечення є важливою передумовою створення сприятливих умов для роботи аграрних підприємств. Саме в країнах, де окреслена галузь відіграє одну з ключових ролей у формуванні ВВП, питанням створення ефективної законодавчої бази відводиться підвищена увага.

Проте, з іншої сторони, наявність діючої системи інституційних положень регулювання сільського господарства є недостатньою умовою активного розвитку цієї галузі і підвищення ефективності роботи окремих аграрних підприємств.

Як при формуванні системи державного регулювання цієї галузі, необхідно враховувати зарубіжний досвід її побудови, так і у діяльності окремих сільськогосподарських підприємств доцільно звертатися до кращих практик ведення бізнесу.

Саме тому світовий досвід розбудови окремих галузей та сфер національного господарства є важливим як для органів державної влади, що здійснюють політику у сфері регулювання сільського господарства, так і для самих аграрних підприємств, оскільки дає змогу знайти дієві та вже ефективно використані заходи й інструменти підвищення їх власної конкурентоспроможності та ефективності роботи. Окреслений процес відбувається через використання механізму бенчмаркінгу як способу пошуку нових ідей для удосконалення роботи власного бізнесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій: Загалом бенчмаркінг як процес пошуку, поширення та використання нових інноваційних знань та кращого досвіду дає можливість досягти стратегічних та операційних цілей у будь-якій сфері [1]. Вітчизняні вчені-економісти слушно зазначають, що на нинішньому етапі у вітчизняних аграрних підприємствах не відпрацьований механізм управління процесом адаптації до мінливих умов світового продовольчого ринку, що спричиняє зниження ефективності їхньої діяльності [2; 3]. Зарубіжний досвід показує, що одним із сучасних та перспективних інструментів удосконалення управління процесами адаптації діяльності підприємства є бенчмаркінг, який забезпечує досягнення заданого рівня конкурентоспроможності в короткостроковій і довгостроковій перспективі [4]. Також питання активізації механізмів бенчмаркінгу в контексті конкурентоспроможності діяльності аграрних підприємств розглядалися І. Ю. Гришовою, О. П. Дяченком, Т. С. Шабатурою та іншими вченими [ 5; 6; 7].

Метою статті є дослідження та обґрунтування змісту питань оцінки потенціалу використання бенчмаркінгу щодо підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств.



Виклад основного матеріалу

Проаналізуємо більш детально з початку особливості розвитку в Україні саме сільськогосподарських підприємств. Відповідна інформація частково представлена у Табл. 1.

Таблиця 1

Кількість сільськогосподарських підприємств в Україні, шт.

Назва	Рік
	2014	2015	2016	2017
Кількість сільськогосподарських підприємств, од.	46199	45379	47697	45558
Господарські товариства	7750	7721	8700	6957
Приватні підприємства	3772	3627	3752	3215
Кооперативи	674	596	738	448
Фермерські господарства	33084	32203	33682	34137
Державні підприємства	228	241	222	199
Підприємства інших форм господарювання	691	891	603	592

*Джерело: складено автором на основі [8].

Аналізуючи інформацію, яка наведена у Табл. 1, можна констатувати, що в Україні упродовж 2014-2017 років відбувається поступове зниження кількості сільськогосподарських підприємств. Якщо у 2014 році їх чисельність складала 46,2 млн шт., то вже у 2017 році - 45,59 млн шт.

Серед усіх сільськогосподарських підприємств у 2017 році було зареєстровано найбільше фермерських господарств - 34,14 тис. од. Варто зазначити, що упродовж 2014-2017 років кількість господарських товариств поступово знижувалася і у 2017 році склала майже 7,0 тис. од.

Зазначимо, що, незважаючи на значну кількість фермерських господарств в Україні, найбільші обсяги сільськогосподарської продукції серед підприємств виробляються господарськими товариствами, до числа яких відносяться акціонерні товариства та, відповідно, найбільші агрохолдинги країни.

У Табл. 2 наведена інформація про кількість в Україні саме великих, середніх та малих сільськогосподарських підприємств.

Таблиця 2

Кількість сільськогосподарських підприємств в Україні, шт.

Роки	суб'єкти великого підприємництва	суб'єкти середнього підприємництва	суб'єкти малого підприємництва
2010	13	3445	76863
2011	16	3281	58191
2012	26	3158	65313
2013	27	2926	68105
2014	28	2876	72756
2015	29	2535	76720
2016	20	2505	72095
2017	18	2391	74184
2018	23	2307	73998

*Джерело: складено автором на основі [8]

Аналізуючи дані Табл. 2, можна констатувати, що у 2018 році в нашій державі найбільше було створено малих підприємств - 73998 од. Якщо проаналізувати тренд зміни чисельності різних аграрних підприємств, то варто зазначити, що у 2018 році відбулося зниження як великих, так і малих виробників сільськогосподарської продукції. Взагалі, починаючи з 2014 р., відбувається поступове зниження кількості всіх видів підприємств, що безпосередньо пов'язано з політичними подіями в Україні 20142015 рр. та їх наслідками. Проаналізуємо більш детально результати діяльності аграрних підприємств в Україні. Особливу увагу зробимо на дослідженні трендів зміни активів сільськогосподарських підприємств, їх капіталу та фінансових результатів діяльності. Отже, на Рис. 1 наведено інформацію про обсяги активів, що сформовані аграрними підприємства в Україні.



Рис. 1. Обсяги активів, що були сформовані у галузі сільського, лісового та рибного господарства

*Джерело: складено автором на основі [8]

Дані Рис. 1 свідчать, що у 2018 році в Україні було сформовано активи на загальну суму 983,6 млрд грн, що більше аналогічного показника 2017 року на 72,0 млрд грн. У цілому упродовж 2013-2018рр. відбувається поступове зростання номінальної вартості активів аграрних підприємств, особливо значне збільшення їх відбулося у 2016 році - до 1,5 трлн грн. Проте реальні обсяги активів, якщо врахувати індекс інфляції, є на порядок меншими. Зважаючи на те, що до статистичних даних вже не враховується інформація про роботу сільськогосподарських підприємств на окупованій території та в АРК, то зростання обсягів в цілому підтверджується даними виробленої відповідної продукції в окреслений період. Якщо розглянути структуру активів аграрних підприємств за їх видами (Рис. 2), то найбільші були сформовані відповідно малими підприємствами, що цілком логічно, враховуючи, що їх кількість в країні є найбільшою. У 2018році на цих суб'єктів господарювання припадало 47,0 % всіх активів. Однак аналіз трендів 2013-2018 років свідчить, що поступово питома вага малих підприємств у формуванні активів аграрних виробників знижується. Якщо у 2013 році вона складала 55,0 %, то у 2018 році, як зазначалося - 47,0 %. Незначним чином змінилася роль середніх підприємств у створенні активів сільськогосподарських підприємств. Упродовж п'яти років питома вага їх участі також періодично змінювалася, але такі зміни були незначними. Зауважимо, що досить помітно упродовж 2013-2018років збільшилася частка великих підприємств в активах виробників агарної продукції. Якщо у 2013 році вона складала 10,0 %, то вже у 2018 році - 16 %.

Рис. 2. Структура активів сільськогосподарських підприємств у залежності від їх розміру *Джерело: складено автором на основі [8]

Це ще раз підтверджує поступове зростання ролі великих агрохолдингів у розвитку сільського господарства в Україні. Використання ними сучасних технологій ефективного землеробства позитивно впливає на ефективність їх роботи. Зауважимо також, що відповідно до зростання активів сільськогосподарських підприємств також збільшувався і власний капітал у галузі сільського, лісового та рибного господарства. Відповідна інформація наведена на Рис. 3.

Рис. 3. Власний капітал підприємств у галузі сільського, лісового та рибного господарства



Таким чином, аналізуючи дані Рис. 3 можна зробити такі висновки. На кінець 2018 року в Україні аграрними підприємствами було сформовано власний капітал в обсязі 483,0 млрд грн, що більше аналогічного показника 2017 року на 47 млрд грн і у більше ніж 3 рази у порівнянні з 2013 роком. Позитивне зростання власного капіталу підприємств свідчить про зростання як інвестицій у діяльність саме аграрних виробництв, так і поступовий розвиток вже діючих суб'єктів господарювання у цій сфері з урахуванням зростання попиту на світових ринках аграрної продукції. Відповідно, збільшення обсягів виробленої сільськогосподарської продукції, активів та власного капіталу повинно призводити до підвищення чистого прибутку підприємств у цій сфері економічної діяльності.

Рис. 4. Чистий прибуток підприємств у галузі сільського, лісового та рибного господарства *Джерело: складено автором на основі [8]

На Рис. 4 наведено дані щодо обсягу чистого прибутку підприємств у галузі сільського, лісового та рибного господарства.

Отже, на кінець 2018 року аграрні підприємства сформували 71,5 млрд грн чистого прибутку, що більше аналогічного показника за 2017 рік на 2,2 млрд грн. Найбільше значення цього параметра було зафіксовано у 2015 році - 103,1 млрд грн. Проте упродовж 2015-2018років цей показник поступово знижувався. Девальвація національної валюти позитивно вплинула на обсяги чистого прибутку, особливо на фінансово-економічний стан тих підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Різке зниження вартості вітчизняної валюти призвело до фактично штучного зростання як виручки аграрних підприємств, так і, відповідно, їх чистого прибутку. Проте реальні суми зазначеного показника залишилися на докризовому рівні. Зокрема, на кінець 2018 року курс гривні до 1 дол. США склав 27,69 грн. Відповідно, реальний обсяг чистого прибутку у 2018 році склав 2,58 млрд дол. США, що катастрофічно нижче показників 2010-2014 років.

Рис. 5. Чистий прибуток підприємств у галузі сільського, лісового та рибного господарства за розмірами підприємств

*Джерело: складено автором на основі [8]

Аналіз даних Рис. 5 дає змогу зробити такі висновки про особливості формування чистого прибутку підприємств у галузі сільського, лісового та рибного господарства за розмірами підприємств.

Отже, у 2018 році чистий прибуток формувався завдяки роботі середніх аграрних підприємств. Цими підприємствами було створено 38,79 млрд грн, малі підприємство сформували 21,5 млрд грн цього показника, а великі - 11,19 млрд грн.

Відповідно, починаючи з 2015 року частка малих господарства, враховуючи їх значну чисельність, поступово знижується у загальному обсязі чистого прибутку, що сформували аграрні підприємства. Частково це можна пояснити зменшенням загального обсягу цього показника в Україні у 2018 році. Для проведення об'єктивної оцінки результативності діяльності аграрних підпримств у 2010-2018 роках проаналізуємо тренд зміни рівня рентабельності цих суб'єктів господарювання в окреслений період. Відповідна інформація представлена на Рис. 6.

Рис. 6. Рівень рентабельності всієї діяльності підприємств сільського, лісового та рибного господарства, %

*Джерело: складено автором на основі [8]

Враховуючи дані Рис. 6, у середньому рівень рентабельності на підприємствах, що виробляють сільськогосподарську продукцію, становить приблизно 15,0 %. У 2018 році рівень рентабельності у цій сфері склав 13,5 %. Найбільше значення цього показника спостерігалося у 2015 році - 30,4%. Значне його зростання обумовлюється тим, що підприємства, закуповуючи необхідні товари та продукцію для власного виробництва, робили це раніше при стабільному курсі гривні. Пізніше після її девальвації, їх виручка значно почала збільшуватися, але витрати залишалися тими самими. Відповідно показник рентабельності у 2015-2016роках є більш штучним і його значення обумовлюється як макроекономічною нестабільністю, так і специфікою ведення сільського господарства.

У цілому, починаючи з 2015 року, тренди зниження чистого прибутку та рівня рентабельності досить схожі. Проте обсяги виробленої продукції в сільському, лісовому та рибному господарстві постійно збільшуються, що свідчить також і про постійне збільшення витрат аграрних підприємств. Також можна зробити висновок, що упродовж останніх років темпи збільшення витрат перевищують зростання доходів, що і приводить до поступового зниження рівня рентабельності. Проведено аналіз відносних показників діяльності аграрних підприємств в Україні. У Табл. 3 представлено відповідну інформацію про обсяги виробленої продукції, активи, капітал та чистий прибуток, що розраховані на одне сільськогосподарське підприємство.

Таблиця 3

Показники розвитку аграрних підприємств в Україні, млн грн

№ з/п	Назва показника	2013	2014	2015	2016	2017	2018
1.	Обсяг виробленої СГ продукції у розрахунку на одне підприємство, в т.ч.	1,41	1,68	2,05	2,16	2,79	4,75
	велике підприємство	432,02	448,32	671,49	1172,03	1754,70	2661,51
	середнє підприємство	30,37	40,70	72,27	82,47	99,53	117,99
	мале підприємство	0,72	0,90	1,54	2,00	2,39	2,68
2.	Обсяг активів у розрахунку на одне підприємство	4,41	5,16	8,65	20,60	11,90	12,89
	велике підприємство	1605,55	2145,26	4354,98	7486,58	8427,30	4695,75
	середнє підприємство	57,44	69,41	117,79	177,43	173,48	203,13
	мале підприємство	1,49	1,80	3,40	13,08	4,65	5,50
3.	Обсяг капіталу у розрахунку на одне підприємство	2,21	2,17	3,47	4,95	5,70	6,33
	велике підприємство	801,14	911,94	2056,01	3068,88	3601,12	2767,39
	середнє підприємство	27,88	28,78	48,00	70,50	87,60	108,87
	мале підприємство	0,79	0,76	1,23	1,82	2,18	2,27
4.	Обсяг чистого прибутку у розрахунку на одне підприємство	0,21	0,28	1,30	1,21	0,90	0,93
	велике підприємство	141,43	186,54	854,68	604,25	447,93	487,72
	середнє підприємство	2,37	3,26	17,34	17,09	14,82	16,68
	мале підприємство	0,06	0,09	0,44	0,50	0,34	0,29

*Джерело: складено автором на основі [8]

Отже, дані Табл. 3 дозволяють зробити такі висновки.

Насамперед, варто зазначити, що великі агрохолдинги в Україні виробляють дійсно значний обсяг сільськогосподарської продукції у розрахунку на одне підприємство. Враховуючи, що кількість малих виробників сільськогосподарської продукції в Україні досить значна, обсяг їх продукції у межах окремих структурних одиниць залишається незначною. Також зауважимо, що упродовж 2013-2018років агрохолдинги значно збільшили обсяги виробленої продукції. Для прикладу, у 2018 році більше ніж у 6 разів. Разом із тим темпи зростання виробленої продукції малими та середніми підприємствами змінювалися не так кардинально. Обсяг активів у розрахунку на одне підприємство у 2018 році склав 12,89 млн грн. При цьому цей показник для малих підприємств є значно нижчим у порівнянні з середніми параметрами.

Найбільшими активами в Україні у розрахунку на одне підприємство володіють великі виробники сільськогосподарської продукції. У 2018 році обсяг їх активів склав 4,7 млрд грн. Зростання обсягів активів малих підприємств у відношенні до одного суб'єкта у 2013-2018роках свідчить про поступове нарощення майна цими підприємствами, а враховуючи, що обсяг таких компаній знижується з кожним роком, зазначена теза відповідає реальній ситуації. аграрний консалтинговий бенчмаркінг

Протягом п'яти останніх років також відбувається збільшення і показника капіталу у розрахунку на одне аграрне підприємство. У 2018 році цей показник склав 6,33 млн грн, хоча у 2013 році - 2,21 млн грн. Середні підприємства збільшили цей показник з 27,88 млн грн у 2013 році до 108,87 млн грн у 2018 році, тобто більше ніж у 3,5 рази.

При цьому великі компанії також активно нарощували власний капітал і у 2018 році його обсяг у порівнянні з даними 2013 року зріс також більше ніж у три рази до 2,77 млрд грн.

Аналіз обсягів чистого прибутку, що отримали аграрні підприємства у 2013-2018 роках, свідчить про нестабільність зміни цього показника. 2015 рік є періодом переломним з точки зору збору статистичних даних та їх відповідності реальності. Відповідно, у 2015 році в галузі сільського господарства всі статистичні дані є різко завищеними. Причини цього описані вище. Відповідно, обсяг чистого прибутку виробників сільськогосподарської діяльності після 2015 року почав знижуватися у розрахунку на одне підприємство. Якщо в 2015 р. цей показник складав 1,21 млн грн, то вже у 2018 році - 930 тис. грн.

Також дані Табл. 3 свідчать про активний розвиток агрохолдингів в Україні, їх важливу роль у розбудові галузі сільського господарства. Зокрема, ці підприємства демонструють найкращі фінансові показники власної діяльності, є інноваційними та найкращим чином використовують власні ресурси для діяльності. Підтвердженням цього є інформація рис. 7 про якісні параметри роботи сільськогосподарських підприємств в Україні.

Отже, загальні тренди зміни показників рентабельності дають підстави зробити такі висновки. Упродовж 2015-2018 років спостерігається поступове зниження показника рентабельності виробництва з 63,25 % у 2015 році до 19,6 % у 2018 році. Зниження є суттєвим.

Проте значення рентабельності у 2013-2014 роках дає підстави стверджувати про нормалізацію економічного середовища функціонування аграрних підприємств та стабілізацію їх функціонування.

Цілком зрозуміло, що рентабельність ведення сільського господарства на рівні 63,25 % є ненормальним явищем у розвитку цієї галузі національного господарства і була сформована неринковими, політичними та складними макроекономічними обставинами, в яких опинилась наша країна.



Рис. 7. Показники рентабельності аграрних підприємств в Україні *Джерело: складено автором

Щодо рентабельності активів, то зауважимо, що на загальному тренді 20132018 років цей показник, не враховуючи значення 2015 року у 15,0 %, демонструє поступове збільшення раціонального використання активів. Можна зробити висновок, що у 2015-2018 роках в Україні обсяги активів збільшувалися нижчими темпами, ніж сукупний об'єм чистого прибутку, що свідчить про наявність перспективних очікувань аграріїв щодо розвитку сільського господарства. Інформація про зміну показника рентабельності капіталу у 2013-2018роках свідчить про поступове підвищення якості управління капіталом аграрних підприємств. Якщо в 2013 році на 1 гривню капіталу при- ходилося 0,09 грн капіталу, то у 2015році - 0,37 грн, а вже у 2018 році - 0,14 грн. Аналіз показників рентабельності свідчить про наявність деструктивного впливу в цілому економічного розвитку країни у 2014-2015роках на функціонування аграрних підприємств. Проте, починаючи з 2016 року, спостерігається нормалізація роботи таких суб'єктів господарювання та поступове відновлення втрачених позицій як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках сільськогосподарської продукції. У Табл. 4 представлено інформацію про показники рентабельності аграрних підприємств залежно від їх розміру.

Таблиця 4 Показники рентабельності аграрних підприємств в Україні

№ з/п	Назва показника	2013	2014	2015	2016	2017	2018
1.	Рентабельність виробництва	15,00	16,92	63,25	56,24	32,19	19,6
	велике підприємство	32,74	41,61	127,28	51,56	25,53	18,32
	середнє підприємство	7,82	8,01	24,0	20,73	14,89	14,14
	мале підприємство	8,64	10,55	28,92	24,8	14,29	10,75
2.	Рентабельність активів (ROA)	4,79	5,5	15,0	5,89	7,55	7,22
	велике підприємство	8,81	8,7	19,63	8,07	5,32	10,39
	середнє підприємство	4,13	4,69	14,72	9,63	8,54	8,21
	мале підприємство	4,15	5,26	13,07	3,79	7,35	5,23
3.	Рентабельність капіталу (ROE)	9,56	13,1	37,36	24,53	15,78	14,7
	велике підприємство	17,65	20,46	41,57	19,69	12,44	17,62
	середнє підприємство	8,52	11,32	36,14	24,25	16,91	15,32
	мале підприємство	7,87	12,38	36,27	27,18	15,56	12,67

*Джерело: складено автором на основі [8]

Отже, аналізуючи дані таблиці, варто відзначити, що найкращим чином саме великі підприємства демонструють позитивні зміни у власній діяльності і розвиваються більш ефективно. Малі аграрні підприємства показують найгірші серед всіх видів показники, оскільки відповідні дані є нижчими навіть за середні параметри по галузі. Розглядаючи питання застосування бенчмаркінгу у роботі сільськогосподарських підприємств, варто зазначити, що в реальності цей метод управління на професійному рівні мають змогу використовувати лише господарські товариства та частково приватні підприємства, які дійсно зацікавлені у підвищенні до максимально можливого рівня ефективності виробництва, і володіють відповідними фінансовими ресурсами, які можуть бути використані у цьому напрямку [9]. А.С. Кос зазначає, що «за даними рейтингу Fortune понад 40 % найбільших корпорацій світу застосовують різні види бенчмаркінгу. Вдалі приклади використання цього інструменту можна розглянути на таких корпораціях: Bank of America, American Express, Xerox, TRW, Eastman Kodak, Internal revenue service, Alcoa, AT&T, DEC, IBM, Toyota, Nasa і т.д.» [10].

Відповідно, враховуючи такі тренди в управлінні глобальними підприємствами на світових ринках товарів та послуг, стає цілком зрозумілим, що й аграрні суб'єкти підприємницької діяльності можуть також використовувати бенчмаркінг у своїй роботі. Враховуючи, що за рівнем інноваційного розвитку галузь сільського господарства значно відстає від передових у цій галузі країн за обсягом виробленої сільськогосподарської продукції, бенчмаркінг може стати тим інструментом, який прискорить темпи діяльності аграрних підприємств.

Аналіз зарубіжних наукових публікацій у сфері бенчмаркінгу свідчить, що у всьому світі його використовують вже досить тривалий період, починаючи з 70-х - 80-х років ХХ ст. Вперше його сутність та методологічна конструкція були описані вченими Інституту стратегічного планування у Кембріджі у 1972 році. Консалтингова організація «PIMS» (вплив маркетингової стратегії на прибуток) встановила, що для прийняття ефективного рішення в конкурентному середовищі необхідно бути обізнаним щодо успішного досвіду підприємств [9].

Американський центр продуктивності та якості (APQC) є світовим осередком бенчмаркінгу, розробляє методики його проведення, здійснює збір та аналіз інформації тощо. Крім того, на світових теренах діє Глобальна мережа бенчмаркінгу, створена з метою пошуку партнерів для здійснення взаємовигідного бенчмаркінгу.

Сьогодні до неї належать [4]: Chinese Productivity Center (Taiwan); Estonian Association for Quality (Estonia); Centre for Organizational Excellence Research, Massey University, New Zealand; Benchmarking Club Business Excellence of Russian Organization for Quality (Russia); Information Centre Benchmarking, Fraunhofer IPK (Germany); TECTEM Benchmarking Centre (University of St. Gallen Switzerland); Dubai Quality Group, Dubai (UAE), а також створені осередки бенчмаркін- гу з Австралії, Італії, Індії, Малайзії, ПАР, Словаччини, Великої Британії, Польщі, Молдови, Швеції, що також є членами мережі [4].

Сьогодні вже функціонує і глобальна мережа аgri banchmarking, яка була заснована в 2006 році як співпраця між Інститутом економіки сільського господарства Тюнена та Німецьким сільськогосподарським товариством. Зокрема, ця мережа - це глобальна неприбуткова мережа економістів, радників, виробників та спеціалістів у ключових галузях сільського господарства та садівництва [9]. У відповідності до статуту цієї платформи вона є некомерційною, неприбутковою організацією, метою якої, насамперед, є допомога сільськогосподарським підприємствам із різних регіонів світу знаходити оптимальні, вже перевірені на практиці, рішення щодо розвитку власного бізнесу.

До основних завдань функціонування аgri benchmark віднесено:

- підвищити взаємодію між керівниками сільськогосподарських підприємств, які працюють в різних країнах-учасницях Європейського Союзу;

- розробити й удосконалити існуючі методики оцінювання стану розвитку сільського господарства у світі, в окремих регіонах та країнах;

- створити методики для порівняння роботи окремих господарств, які за своєю діяльністю є порівнюваними та схожими;

- залучати експертів з розвитку сільськогосподарських підприємств, які працюють у різних країнах світу для підвищення рівня співпраці;

- формувати платформу взаємодії між агровиробниками, урядовими та неурядовими інститутами, шукати спільні шляхи розвитку сільського господарства.

В Україні для підвищення рівня використання бенчмаркінгу та популяризації цього методу було засновано компанією Agrohub напрям Agrohub Benchmarking. За словами засновників цієї організації, бенчмаркінг на сьогодні стає дуже важливим методом забезпечення конкурентоспроможності агропідприємств, особливо на зовнішніх ринках сільськогосподарської продукції. На сайті компанії зазначається, що Agrohub працює у чотирьох напрямках:

- діагностика і консалтинг для агрокомпаній (бенчмаркінг, дослідження «Інноваційні пріоритети»);

- пошук рішень (база технологій Agrohub Innovation Solutions);

- розвиток агроінноваторів (MHP accelerator);

- популяризація інновацій (робота з медіа, навчання) [10].

Таким чином, основна увага консалтингової компанії сфокусована, з однієї сторони, на допомозі окремим сільськогосподарським підприємствам покращити власну діяльність та підвищити ефективність роботи, а з іншої - популяризувати бенчмаркінг як один із найкращих способів аналізу власної компанії та розробки заходів її результативного розвитку.

Специфікою роботи цієї платформи є те, що консалтингові послуги пропонуються насамперед, найбільшим агровиробникам, що здійснюють свою діяльність в Україні. Зокрема, зазначається, що бенчмаркінг - це простий, але унікальний для українського ринку інструмент, який Agrohub пропонує для найбільших агровиробників (наразі охоплює 8 з топ-10 холдингів). У поєднанні з передовими методами аналітики та дослідження він допомагає визначити проблемні області, точки росту та знайти найкращі практики галузі. Це призводить до вищої ефективності та більш стійкого агросектору [12]. Якщо аналізувати розвиток бенчмаркінгу в Україні, то наша країна на порядок відстає від розвинених держав, що обумовлюється великою кількістю перешкод, серед яких, насамперед, варто виділити економічну, політичну нестабільність та інформаційну замкненість підприємств, які для стабільного та успішного розвитку намагаються не демонструвати реальні показники власної діяльності. Перешкодою також можна назвати і недостатній рівень компетентності менеджерів сільськогосподарських підприємств, їх необізнаність у сучасних підходах до підвищення рівня результативності компаній і забезпечення їх конкурентоспроможності.

Особливо, досить рідко використовується технологія бенчмаркінгу у тих підприємствах, які працюють на внутрішньому ринку, не експортують продукції за кордон і не виходять на зовнішні ринки високої конкуренції між виробниками [10]. Ряд проблем зумовлено й прогалинами законодавчого забезпечення інноваційного розвитку. Так, І.М. Мищак справедливо вказує на необхідність внесення змін до законодавства з метою створити дієву систему моніторингу стану реалізації інноваційної політики держави та оперативного внесення змін до законодавства за результатами проведеного моніторингу [11, с. 41]. Проте приклади ефективного використання бенчмаркінгу підприємствами в різних сферах та галузях економіки в Україні також є. Наприклад, бенчмаркінг було використано при сертифікації українських компаній ПАТ «Оболонь», ПАТ «Луцький підшипниковий завод» за системою ISO. Бізнес компанії ООО «Екологічні технології», ексклюзивного виробника фільтрів для очищення води «Бар'єр», побудовано на бенчмаркінгу. Досвід був запозичений у компаній, що надають послуги логістики. Вирішувалися такі питання, як: досягнення більш економічного перевезення великих фільтрів, запобігання крадіжкам вантажу, нововведення в даних про одержувача (не тільки прізвище та адреса, але і номер телефону, у тому числі мобільно^{го) [9]}.



Висновки

Бенчмаркінг як універсальний інструмент забезпечення ефективності роботи компанії, також можна використовувати для підвищення якості функціонування інших економічних систем, а не тільки суб'єктів підприємницької діяльності.

На сьогодні активний розвиток бенчмаркінгу призвів до формування окремих підрозділів у великих консалтингових компаніях для надання відповідних послуг. Простота та ефективність даного методу сприяли швидкому його розповсюдженні серед менеджерів різних ланок великих підприємств.

Також, враховуючи універсальність бенчмаркінгу та можливість використовувати його в різних галузях та секторах національної економіки, консалтингові агентства почали відігравати активну роль у просуванні даного методу управління серед інших корпорацій, створюючи відповідні інститути по вивченню бенчмаркінгу.



Список використаних джерел

1. Vargatuk M. Problems of innovative development of agrifood sphere of Ukraine. 1st International Scientific and Practical Conference «Imperatives of development of civil society in promoting national competitiveness». Batumi, Georgia, December 13-14, 2018. Vol.II. Р. 119-121.

2. Shabatura T.S., Kravchuk A.A., Hnatieva T.М. Model of economic developmententerprisein the context of Europeanintegration. Науковий вісник Полісся. 2017. №3 (11). Ч.2. С. 89-94.

3. Негоденко В., Варгатюк М., Щербата М. Теоретичні аспекти визначення сутності категорії «бенчмаркінг». Економічний аналіз. Тернопіль, 2019. Т. 29. № 1. С. 208-214.

4. The Global Benchmarking Network (GBN). URL: https://www.globalbenchmarking. org (Дата звернення: 01.08.2019).

5. Гришова І. Ю., Дяченко О. П., Герасименко А.В. Бенчмаркінг як метод підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств: практичний досвід застосування. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2019. №6. С.62-72. https://doi.org/10.32886/instzak.2019.06.07

6. Лебедєва В., Шабатура Х, Варгатюк M. Імперативи комплементарності реалізації економічного потенціалу агропродоволь- чих підприємств. Економічний аналіз. 2019. №29 (1). С. 133-140.

7. Гришова І.Ю., Стоянова-Коваль С.С. Аналітичне забезпечення економічного розвитку підприємств з позицій інвестиційної привабливості. Проблеми і перспективи економіки та управління: науковий журнал. 2015. №2. С. 195-204.

8. Сільське господарство України. 2019 : зб. стат. / Державна служба статистики. Київ. 223 с.

9. Бенчмаркінг як метод конкурентного аналізу: переваги та недоліки. URL: http:// sesia.in.ua/archi-ves/96 (Дата звернення: 05.10.2019).

10. Карабаза І.А., Єгорова І.Г. Бенчмаркінг-аналіз міжнародних маркетингових стратегій рітейлерів при виході на зарубіжні ринки. Актуальні проблеми економіки. 2016. № 2 (176). С. 41-49.

11. МищакІ. М. Проблеми і перспективи законодавчого забезпечення інноваційного розвитку в Україні. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2018. № 6. С. 34-43. https://doi.org/10.32886/ instzak.2018.06.05

12. Gryshova l., Petrova M., Tepavicharova M., Diachenko A. P., Gutsul T.A model for selection of a management team to ensure the sustainability and development of the business organizations. Entrepreneurship and Sustainability Issues. 2019. № 7 (1). P. 690703. https://doi.org/10.9770/jesi.2019.7.1(49)



References:

1. Vargatuk, M. (2018). Problems of innovative development of agrifood sphere of Ukraine. 1st International Scientific and Practical Conference «Imperatives of development of civil society in promoting national competitiveness», December 1314, Vol. II, 119-121. Batumi, Georgia.

2. Shabatura,T. S., Kravchuk,A.A., Hnatieva,T. М. (2017). Model of economic developmententerprisein the context of Europeanintegration. Naukovyj visnyk Polissia, 3 (11) / 2, 89-94 [in Ukrainian].

3. Nehodenko, V., Varhatiuk, M., Scherbata, M. (2019). Teoretychni aspekty vyznachennia sutnosti katehorii «benchmarkinh». Ekonomichnyj analiz, 29, 1, 208-214 [in Ukrainian].

4. The Global Benchmarking Network (GBN). URL: https://www.globalbenchmarking.org (Last accessed: 01.08.2019).

5. Hryshova, I. Yu., Diachenko, O. P., Herasymenko,A.V. (2019). Benchmarkinh iak metod pidvyschennia konkurentospromozhnosti ahrarnykh pidpryiemstv: praktychnyj dosvid zastosuvannia. Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy, 6, 62-72. https://doi.org/10.32886/ instzak.2019.06.07 [in Ukrainian].

6. Lebedieva, V., Shabatura, T., Varhatiuk, M. (2019). Imperatyvy komplementarnosti realizatsii ekonomichnoho potentsialu ahroprodovol'chykh pidpryiemstv. Ekonomichnyj analiz, 29 (1), 133-140 [in Ukrainian].

7. Hryshova, I. Yu., Stoianova-Koval', S. S. (2015). Analitychne zabezpechennia ekonomichnoho rozvytku pidpryiemstv z pozytsij investytsijnoi pryvablyvosti. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia: naukovyj zhurnal, 2, 195-204 [in Ukrainian].

8. Sil's'ke hospodarstvo Ukrainy. 2019: stat. zb. / Derzhavna sluzhba statystyky. Kyiv, 223 [in Ukrainian].

9. Benchmarkinh iak metod konkurentnoho analizu: perevahy ta nedoliky. URL: http://sesia. in.ua/archi-ves/96. (Last accessed: 05.10.2019) [in Ukrainian].

10. Karabaza,I.A., Yehorova, I.H. (2016). Benchmarkinh-analiz mizhnarodnykh marketynhovykh stratehij ritejleriv pry vykhodi na zarubizhni rynky. Aktual'ni problemy ekonomiky, 2 (176), 41-49 [in Ukrainian].

11. Myshchak,I. (2018). Problems and prospects of legislative support of innovation development in Ukraine. Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, (6), 34-43. https://doi.org/10.32886/ instzak.2018.06.05 [in Ukrainian].

12. Gryshova,I., Petrova,M., Tepavicharova, M., Diachenko, A., Gutsul, T. (2019). A model for selection of a management team to ensure the sustainability and development of the business organizations. Entrepreneurship and Sustainability Issues, 7 (1), 690-703. https://doi.org/10.9770/jesi.2019.7.1(49)

Размещено на Allbest.ru