Лідерство у колективі: методи, форми, фактори

Размещено на http://www.allbest.ru

Лідерство у колективі: методи, форми, фактори

Пазєєва Ганна Михайлівна,

кандидат економічних наук, доцент кафедри управлінських технологій

ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», м. Київ, Україна,

Васюк Антоніна Геннадіївна,

КЕПІТ, студентка групи ГРС- 19к/1,

ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», м. Київ, Україна,

Лідерство - це тип управлінської взаємодії, який ґрунтується на більш ефективному для даної ситуації поєднанні різних джерел влади і спрямований на спонукання людей до досягнення загальних цілей. У психології та соціології лідерство визначається приблизно однаково, як певний вид соціального впливу в групі з метою досягнення загальних цілей. Відповідно, лідер -- людина, яка має цей вплив. У найпростішому форматі лідерство представлено в тваринному світі: в кожній зграї є вожак, який забезпечує їй безпеку і веде за собою. У людському світі все трохи складніше [1].

Тема лідерство вельми актуальна в цей сучасний час, оскільки проблема влади і підпорядкування їй особливо гостра. Переважна більшість людей, особливо молодих і енергійних не хочуть працювати в якості підлеглих, вони не бажають виконувати доручення і вказівки інших, навпаки, більшість людей, бажають сидіти в затишному кабінеті на м'якому кріслі і давати ті самі доручення і вказівки. Все більше людей прагнуть досягти постів керівника, але далеко не кожен досягає своїх цілей, та й не кожен заслуговує ролі управлінця.

Враховуючи надзвичайно важливу роль, яку відігравали лідерство і лідери в житті суспільства, дослідники з давніх-давен пробували знайти відповідь на питання про сутність лідерства, які причини, сили, здібності чи навички визначають шлях особистості до вершин лідера, чим лідери відрізняються між собою, чи можна навчитися лідерству і т. ін. Спроби знайти відповіді на ці питання зафіксовані в найдавніших епосах усіх народів, релігійних вченнях, філософських трактатах стародавніх мислителів, працях доби Відродження і видатних просвітителів. В ХІХ - на початку ХХ ст. ця тема полонила філософів і істориків, письменників і соціологів, психологів і біологів. Зрештою, в ХХ ст. вона стала предметом численних наукових досліджень. Особливо інтерес до проблеми лідерства посилився у зв'язку з широким розповсюдженням професії менеджера і зростанням ролі організаційного управління.

Тема лідерства опрацьована науковцями в достатній мірі. Ця тема більш досконало розвинена та розроблена зарубіжними фахівцями. Це такі представники, як: Д. Френсис, Б. Карлоф, Р. Блейк, Д. Дункана Танненбаум, Пітер Друкер, Ф. Фідлер, Ф. Йєттон, М. Мескон, П. Херсі і К. Бланшард. Вони створили моделі та висунули теорії, які отримали світове визнання, затвердили себе як правдиві та науково обґрунтовані ідеї. Українські та російські вчені Ф. Хміль, В. Лозниця, Д. Виханський, В. Веснін теж внесли неоціненний вклад у розвиток теорії лідерства.

За підрахунками Р.Дафта існує понад 350 визначень лідерства [2, с.19]. «В результаті, - зазначають К.Оуен,В.Ходжсон, Н.Газзард, - з'явилося безліч відповідей, кожна з яких була по-своєму правильною. Ці відповіді були найрізноманітнішими, починаючи від твердження видатного ученого, політолога й письменника Улррена Бенніса, який сказав, що лідерство схоже на красу - йому складно дати визначення, але коли ви бачите його, то точно знаєте, що воно - перед вами, й закінчуючи словами Кена Блангарда, ученого й письменника, який стверджує, що сенс лідерства - рухатися до чогось, ніж блукати безцільно» [3, с. 6].

Лідер -- істотна ланка соціальної групи. Як тільки на світі з'являється яка-небудь соціальна група, у її структурі народжується свій лідер. В міру розростання функцій групи і розширення сфери діяльності, складається ієрархія лідерів. Отут починають діяти формальні і неформальні лідери. Перші одержують повноваження керувати людьми з рук вищої інстанції, другі стають лідерами за визнанням оточуючих. Справжнім лідером, здатним вести за собою людей, стає той, хто знаходить загальне визнання. Оточуючі сприймають такого лідера за чотирма моделями (Таб. 1.).

Таблиця 1. Моделі сприйняття лідера

Методи управління -- це сукупність прийомів досягнення цілей на багатьох етапах прийняття управлінських рішень. Їх можна класифікувати за різними причинами, такі як:

1) За характером етапу управлінської діяльності методи управління поділяються на методи підготовки, прийоми, методи організації, методи контролю та реалізації управлінських рішень;

2) За характером етапу впливу на виконавців: економічні, організаційно-розпорядчі, правові та соціально-психологічні методи;

3) За характером впливу на виконавця: методи прямого та непрямого впливу;

4) За характером застосування: загальні та спеціальні.

На практиці в кожному конкретному випадку методи або їх поєднання повинні відповідати цілям і завданням, а також загальним параметрам їх досягнення [4, 14.2].

Основною концепцією дослідження лідерства стала лідерська поведінка і висновок про те, що лідера можна виховати. Відповідно до поведінкового підходу ефективність залежить не від особистих якостей лідера, а, передусім, від його манери поведінки й відносин із підлеглими. Поведінковий підхід став основою для класифікації форм лідерства, зробив серйозний внесок у розуміння складнощів лідерства.

У соціально-психологічній літературі є також класифікація типів лідерства по стилям керівництва. Тут допускається існування трьох основних типів лідерів:

* авторитарний;

* демократичний;

* ліберальний.

У книзі Р.Л. Кричевського «Якщо вже ви - керівник» наводиться приклад даних типів лідерства.

У 2020 році вийшла книга Девіда Рубінштейна (керівника компанії Carlyle) як правильно керувати людьми «How to lead» , і саме в ній ми можемо дізнатися які існують 5 кращих факторів лідерства.

- Удача. Вона грає свою роль, але щоб вона посміхнулася, вам необхідно зуміти її розглянути.

- Бажання досягти успіху. Лідери завжди мають бути налаштовані на успіх. Але успіх - це не гроші чи влада, а скоріше, навпаки.

- Важка праця. Немає легкого шляху до лідерства. Лідерство - це кропітка робота протягом багатьох років.

- Переконливість. Неможливо бути лідером, якщо за вами ніхто не слідує. Ви повинні вміти переконати інших йти за вами, прислухатися до вас.

- Помилки. Кожен лідер помилявся, і жодного разу. Навчіться навчатися на своїх помилках. Потрібно навчитися переступати через гнів, смуток, стрес, страх, шок, тривоги, які часто супроводжують зроблені помилки.

Отже, сучасна теорія менеджменту приділяє особливу увагу питанням лідерства в організаціях. Цій темі присвячено велику кількість досліджень та публікацій. Людина, яка хоче бути лідером, повинна володіти певними якостями, і ці якості повинні бути різними в різних ситуаціях. Як ми всі знаємо, лідерським навичкам можна навчитися. Завдяки цим якостям людина може завоювати авторитет і співробітники визнають її лідером. Лідери грають багато соціальних ролей, і кожна роль вимагає певних знань і навичок. У проблемах в рамках керівництва. Ефективність менеджменту безпосередньо пов'язана з найкращим використанням організаційних ресурсів у вирішенні нагальних проблем і його здатністю задовольняти останні (на основі нових досягнень) вимоги. У стабільній ситуації ефективність організації може бути гарантована керівництвом незалежно від відносин керівництва.

Список використаних джерел

управлінський влада лідер

1. Електронний ресурс (Що таке лідерство, хто такий лідер і як ним стати? (agrokebety.com))

2. Дафт Р.Л. Уроки лидерства / Пер. с англ. А.В.Козлова; под ред. Проф.Андреевой И. В. - М.: Эксмо, 2006. - 460 с.

3. Евтихов О.В. Стратегии и приемы лидерства: теория и практика. - : Речь, 2007. -238 с.

4. О. Моргулець. Менеджмент у сфері обслуговування/пункт 14.2 Лідерство

5. Кравченко А. І. Історія менеджменту. М. 2002.

Размещено на Allbest