Аналіз основних холдингів для формування світових рейтингів провідних університетів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз основних холдингів для формування світових рейтингів провідних університетів

Щербак Ірина Володимирівна - кандидат педагогічних наук, викладач кафедри інформатики Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

На сучасному етапі розвитку суспільства, заклади вищої освіти (ЗВО) прагнуть займати стійкі рейтингові позиції між конкурентами на національному та світовому рівнях. Зростання конкуренції на ринку праці та освітніх послуг, широке використання сучасних інформаційних технологій і засобів комунікацій в умовах несформованого Smart-суспільства спонукають вищу школу до пошуку нових способів підвищення конкурентоспроможності та створення конкурентних переваг. Кожен ЗВО прагне бути більш привабливим для своєї цільової аудиторії (абітурієнтів, студентів, роботодавців, органів державної влади, інвесторів та інших) [7, с. 133-138]. Ситуація, яка склалася на освітньому ринку, зумовлює більшість держав вносити на законодавчому рівні зміни в системи освіти. Наряду з цим, вимоги до якості освіти невпинно зростають, це змушує зробити її інформаційно відкритою та більш доступною, а підвищення конкуренції в освітній галузі спонукає до створення механізмів оцінювання діяльності закладів освіти, зокрема формування світових рейтингів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Актуальним питанням конкурентоспроможності закладів освіти присвячені роботи таких дослідників: Л. Антонюк, М. Бабанський, О. Герасимов, Б. Горелова, В. Журавльова, І. Каленюк, І. Татарінов та інші. Питанню рейтингування закладів вищої освіти приділяли увагу С. Курбатова, Т. Олендр тощо.

Мета статті. Проаналізувати основні холдинги для формування світових рейтингів провідних університетів та визначити спільні критерії та індикатори обчислення рейтингу.

Методи дослідження. У статті використані загальні й спеціальні методи наукового дослідження: системний і проблемно-цільовий аналіз філософської, науково-педагогічної, спеціальної літератури, ресурсів мережі Інтернет.

Виклад основного матеріалу дослідження

світовий рейтинг університет критерій індикатор

Динамічність змін сучасного світу визначає вибір адекватних цілей для досягнення високих рейтингів та реалізації комплексу заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності університету в умовах ринкових відношень закладами освіти на ринку освітніх послуг.

Як стратегічні орієнтири розвитку управління системою вищої освіти необхідно використовувати прогнозовані фахівцями параметри розвитку освіти у постіндустріальному суспільстві - не менше 60 відсотків дипломованих фахівців і науковців у складі зайнятого населення [8, с. 33-38.].

Сучасний університет світового класу передбачає реальне й відчутне перебування відповідного науково-виробничо-освітнього закладу в глобальному просторі. Тому успішна інтернаціоналізація - це необхідна передумова входження до елітного клубу лідерів сучасної освіти й науки. І якщо донедавна рівень інтернаціоналізації вимірювався відсотком іноземних викладачів та студентів, то протягом останнього десятиліття виникає та активно формується новий модус інтернаціоналізації, система міжнародних університетських рейтингів, які одночасно виконують роль «судді та медіатора» сучасної академічної ойкумени [5].

Підвищення конкуренції в галузі освіти, зумовило створення механізмів оцінювання діяльності закладів освіти. Оцінювання діяльності ЗВО повинно проводитись, як на державному рівні, так і незалежними експертними установами, що враховують індекс академічної доброчесності, індекс академічної репутації ЗВО, індекс задоволеності роботодавців випускниками університетів, досягнення закладу освіти, побажання студентів, науковців, науково-педагогічних працівників.

У світовій практиці, незалежні організації, займаються розробкою і реалізацією методів незалежного оцінювання якості освіти, зокрема рейтингів освітніх закладів, використовуючи результати міжнародних порівняльних досліджень в галузі освіти. Розглянемо, приміром, такі інформаційні холдинги, за допомогою яких формуються світові рейтинги університетів: THE WorldUniversityRankings (щорічне видання університетських рейтингів за версією журналу TimesHigherEducation) [4]; QS WorldUniversityRankings (глобальне дослідження і супроводжуючий його рейтинг найкращих вищих навчальних закладів світового значення за показником їх досягнень у галузі освіти і науки. Розрахований за методикою британської консалтингової компанії QuacquarelliSymonds (QS) [3]); TheAcademicRankingofWorldUniversities (складається в Інституті вищої освіти Університету Шанхай Цзяотун) [6].

Викладання, дослідження, інтернаціоналізація та працевлаштування - критерії, за якими QS WorldUniversityRankings, порівнює заклади освіти. QS щороку ранжує понад три тисячі освітніх закладів світу.

Методика ранжування QS WorldUniversityRankings полягає в обчисленні рейтингу за шістьма індикаторами, які оцінюють чотири ключових критерія. Кожен індикатор має свій відсоток від загального бала.

До критерію «дослідження» відносяться такі індикатори: академічна репутація університету - 40 %, кількість цитувань на одного співпрацівника професорсько-викладацького складу - 20 %.

Критерій «працевлаштування» та «викладання» оцінюють індикатори «репутація університету серед роботодавців» з вагою 10 % та «співвідношення чисельності професорсько-викладацького складу закладу вищої освіти та чисельності студентів» з вагою 20 % відповідно. Останній критерій «інтернаціоналізація» враховує індикатори «співвідношення кількості іноземних співпрацівників професорсько-викладацького складу та загальної кількості співпрацівників професорсько-викладацького складу закладу вищої освіти» та «співвідношення кількості іноземних студентів і загальної кількості студентів закладу вищої освіти» з вагою по 5 %.

До першого індикатора належать дані опитування представників експертної академічної спільноти, який включає погляди науково- педагогічних і педагогічних працівників, щодо якості освіти закладів вищої освіти на світовому рівні. До уваги беруться дані за останні три роки. Репрезентанти опитування не можуть голосувати за заклад вищої освіти, в якому працюють. Натомість вони мають право, на свій розсуд, оцінити до тридцяти університетів.

Другий індикатор містить в собі співвідношення загальної кількості цитувань і загальної чисельності працюючих в ЗВО науково-педагогічних і педагогічних працівників. До уваги береться інформація за останні п'ять років. На основі бібліометричної бази даних Scopus проводиться оцінка цитування наукових робіт. Вага цього індикатору становить 20 %.

До третього індикатора належить інформація, отримана під час глобального експертного опитування представників організацій. Цей індикатор окреслює думки керівництва організацій, щодо професійних компетенцій та можливих шляхів впровадження інновацій в професійну діяльність випускників, прийнятих на роботу. Вага цього індикатору становить 10 %.

Четвертий індикатор базується на даних співвідношення професорсько-викладацького складу до числа студентів. Для якості викладання цей показник є основним, адже відсутність достатньої кількості науково-педагогічних і педагогічних працівників негативно впливає на якість викладання, ускладнює організаційну, методичну та наукову роботу. Вага цього індикатору становить 20 %.

П'ятий та шостий індикатори пов'язані з інтернаціоналізацією закладів вищої освіти. Їх вага становить по 5 % кожний.

Методика ранжування THE WorldUniversityRankings включає в себе обчислення рейтингу за тринадцятьма індикаторами для п'ятьох ключових критеріїв. Кожен критерій має відповідний відсоток від загального балу.

Перший критерій «викладання (освітнє середовище)» оцінюється за п'ятьма індикаторами: «академічна репутація (індикатор включає дані експертного опитування представників академічної спільноти, який відображає думки науково- педагогічних і педагогічних працівників про якість викладання в закладах вищої освіти світу)» - 15 %, «співвідношення чисельності професорсько-викладацького складу закладу вищої освіти та чисельності студентів - 4,5 %, «співвідношення числа працівників, які мають науковий ступінь кандидата і доктора та числа бакалаврів, які навчаються на магістрів» - 2,25 %, «співвідношення числа працівників, які мають науковий ступінь кандидата і доктора та загальної кількості працівників професорсько-викладацького складу» - 6 %, «співвідношення доходу закладу вищої освіти від наукової діяльності та загальної кількості працівників професорсько-викладацького складу» - 2,25 %.

Другий критерій «дослідження (обсяг, дохід і репутація)» оцінюється індикаторами: «наукова репутація (індикатор включає дані експертного опитування представників академічної спільноти, який відображає думки науково-педагогічних і педагогічних працівників про якість дослідження у закладах вищої освіти світу)» з вагою 18 %, «співвідношення доходу закладу вищої освіти від дослідницької діяльності та загальної кількості працівників професорсько-викладацького складу (індикатор нормалізується за паритетом купівельної спроможності, виходячи з національної політики та економіки конкретної країни)» - 6 % та «співвідношення опублікованих наукових праць та загальної кількості працівників професорсько- викладацького складу» з вагою також 6 %.

Наступний критерій «цитування, впливовість, авторитетність» має один індикатор «загальна цитованість наукових публікацій (цитування наукових публікацій оцінюється на основі бібліометричної бази даних Elsevier. Дані включають понад 25 тисячі наукових журналів, індексованих базою даних Scopus корпорації «Elsevier», та всі індексовані видання за п'ятирічний період)» з вагою 30 %.

Критерій «міжнародний імідж: студенти, співробітники, дослідження» з індикаторами «співвідношення кількості іноземних студентів та загальної кількості студентів закладу вищої освіти», «співвідношення кількості іноземних співпрацівників професорсько-викладацького складу та чисельності місцевих співпрацівників професорсько-викладацького складу закладу вищої освіти», «співвідношення кількості наукових публікацій, де є принаймні один іноземний співавтор, та загальної кількості наукових публікацій закладу вищої освіти» з вагою по 2,5 % кожен.

Останній критерій «дохід від промисловості: інновації» з індикатором «співвідношення доходу закладу вищої освіти від підприємств за дослідницьку діяльність та загальної кількості працівників професорсько-викладацького складу» - 2,5 %.

За вищеописаними критеріями, THE WorldUniversityRankings, порівнює заклади вищої освіти для того, щоб дати збалансовану найповнішу порівняльну характеристику університету, яка користується довірою у студентів, науково- педагогічних та педагогічних працівників, керівників університетів, промислових організацій, уряду. Характеристика включає в себе такі аспекти, як: викладання (освітнє середовище); дослідження (обсяг, дохід і репутація); цитування, впливовість, авторитетність; міжнародний імідж: студенти, співпрацівники, дослідження; дохід від промисловості: інновації.

Методика ранжування ARWU [2] включає в себе обчислення рейтингу, який ведеться за шістьма індикаторами для оцінки чотирьох ключових критеріїв.

Критерій «якість освіти» оцінюється за «Alumni. Загальна кількість випускників-лауреатів Нобелівської премії або Медалі Філдса (випускниками вважаються ті, хто отримав ступінь бакалавра, магістра, кандидата наук або доктора наук в конкретному університеті. Різні ваги встановлюються відповідно до періодів отримання ступенів)» - вагою 10 %.

Наступний критерій «якість професорсько- викладацького складу» має два індикатори «Award. Загальна кількість співпрацівників професорсько- викладацького складу - лауреатів Нобелівської премії або Медалі Філдса (той, хто працював у закладі вищої освіти на момент отримання премії. Різні ваги встановлюються відповідно до періодів отримання премії)» та «HiCi. Загальна кількість високо цитованих науковців у різних предметних галузях (2018 року для виявлення високо цитованих науковців використовувався список станом на 15 грудня 2017 року, розроблений компанією ClarivateAnalytics)» з вагою по 20 %.

Слідуючим розглянемо критерій «наукова продуктивність» з індикаторами «N&S. Загальна кількістю статей (nrlicle). опублікованих у кращих світових академічних виданнях - «Nature» і «Science» за п'ятирічний період» - 20 % та «PUB. Загальна кількість статей (erticle), проіндексованих у «ScienceCitationIndex - Expanded» і «SocialSciencesCitationIndex» за останній рік» - 20 %.

Критерій «середня наукова продуктивність» має індикатор «PCP. Зважений показник п'яти попередніх параметрів в розрахунку на одного співпрацівника професорсько-викладацького складу» з вагою 10 %.

Головним чинником вагомого впливу AcademicRankingofWorldUniversities є те, що його методика ранжування є науково обґрунтованою, стабільною та прозорою. 31 грудня 2003 року EU ResearchHeadlines поінформували про роботу ARWU: «Університети були ретельно оцінені за допомогою ряду індикаторів, що характеризують ефективне виконання дослідження» [1].

Отже, світові рейтинги університетів, QS WorldUniversityRankings, THE WorldUniversityRankings та TheAcademicRankingofWorldUniversities, несуть вагомий внесок у якість освіти країн. За допомогою цих інформаційних холдингів, університет може показати свої сильні сторони, щоб мати високий показник конкурентоспроможності серед ЗВО та привертати увагу майбутніх студентів, їх батьків, науково-педагогічних, педагогічних працівників та роботодавців.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

світовий рейтинг університет критерій індикатор

Проаналізувавши методику роботи QS WorldUniversityRankings, THE WorldUniversityRankings та AcademicRankingofWorldUniversities, які вважаються найавторитетнішими та найвідомішими у світі, дійшли висновку, що критерії та індикатори, які використовуються для ранжування рейтингу, мають схожість. Проте їхня вага суттєво різниться.

QS WorldUniversityRankings вважає основним критерієм дослідження про академічну репутацію університету (40 %), а кількість цитувань на одного співпрацівника професорсько-викладацького складу (20 %). Тоді як в THE WorldUniversityRankings три критерії (викладанням, дослідженням і цитуванням) мають однакову вагу - по 30 %. За дослідженнями AcademicRankingofWorld

Universities основними є два критерії: якість професорсько-викладацького складу та наукова продуктивність, які мають вагу по 40 % кожен.

За індикатором цитування наукових публікацій між цими рейтингами виявляється подібність: QS WorldUniversityRankings - кількість цитувань на одного співпрацівника професорсько-викладацького складу (20 %); THE WorldUniversityRankings - цитування, впливовість, авторитетність (30 %); ARWU - високо цитовані науковці в різних предметних галузях (20 %).

Відмінність полягає в інтернаціоналізації університетів. QS WorldUniversityRankings оцінює її за двома індикаторами: співвідношення кількості іноземних співпрацівників професорсько-викладацького складу й загальної кількості співпрацівників професорсько-викладацького складу ЗВО (5 %) та співвідношення кількості іноземних студентів і загальної кількості студентів ЗВО (5 %).

Список джерел

1. AcademicRankingofWorldUniversities (ARWU).2018. С. 3. URL:https://drive.google.com/file/d/17rZNParkJoY70ny6Nq9eRCC CtA2X1aHP/view (дата звернення: 15.08.2020).

2. AcademicRankingofWorldUniversities. URL: http://www.shanghairanking.com/index.html. (дата звернення: 14.08.2020).

3. QS WorldUniversityRankings. URL: https://cutt.ly/oaokyN1 (дата звернення: 14.08.2020).

4. THE WorldUniversityRankings. URL: https://www.timeshighereducation.com/world-university- rankings. (дата звернення: 14.08.2020).

5. Татарінов І.Є., Герасимов О.В. Методичні рекомендації щодо вивчення думки роботодавців та випускників стосовно рейтингу вищих навчальних закладів України. Луганськ: ДУ НДІ соціально-трудових відносин, 2011. 85 с.

6. Університет Шанхай Цзяотун (ARWU). Вікіпедія. URL: https://cutt.ly/EaozdXv (дата звернення: 15.08.2020).

7. Харківська А.А. Стратегія позиціонування ЗВО: від управління витратами до управління результатами. Актуальні питання гуманітарних наук:міжвуз. зб. наук. праць молодих вчених / Дрогобиц. держ. пед. ун-т імені Івана Франка. Дрогобич: Гельветика, 2018 Вип. 22. Т. 2. С. 133-138.

8. Харківська А.А. Управління системою вищої освіти в контексті ХХІ ст. Новий Колегіум. 2011. №. 3. С. 33-38.

REFERENCES

1. AcademicRankingofWorldUniversities (ARWU). 2018. S. 3.

2. AcademicRankingofWorldUniversities.

3. QS WorldUniversityRankings.

4. THE WorldUniversityRankings.

5. Tatarinov, I.Ie., Herasymov, O.V. (2011) MetodychnirekomendatsiishchodovyvchenniadumkyrobotodavtsivtavypusknykivstosovnoreitynhuvyshchykhnavchalnykhzakladivUkrainy [MethodologicalrecommendationsforstudyingtheopinionofemployersandgraduatesabouttheratingofhighereducationalinstitutionsofUkraine]. Luhansk.

6. UniversytetShankhaiTsziaotun (ARWU) [ShanghaiJiaoTongUniversity].

7. Kharkivska, A.A. (2018) Stratehiiapozytsionuvannia ZVO: vidupravlinniavytratamydoupravlinniarezultatamy [A strategyforpositioning HEI fromcostmanagementtoresultsmanagement]. Drohobych.

8. Kharkivska, A.A. (2011) Upravlinniasystemoiuvyshchoiosvity v konteksti XXI st. [Managementofthehighereducationsysteminthecontextofthe XXI century].

Размещено на Allbest.ru