Гейміфікація як новітній метод мотивації персоналу сучасної організації

Артюхіна М.В.

к.е.н., доц. кафедри менеджменту

Відомо, що основними функціями менеджменту є: планування, організація, мотивація, контроль. Для того щоб діяльність підприємства була успішна, необхідно не тільки виконувати їх, а й враховувати їх особливості. Будь-яке підприємство, організація, фірма, компанія - це люди, які виконують роботу для досягнення основних цілей своєї організації. Для того щоб змусити людей виконувати роботу якісно, їх необхідно стимулювати і мотивувати різними способами. Таким чином, мотивація персоналу є однією з найважливіших завдань організації, яке націлено на досягнення її корпоративних цілей.

Мотивація - це одна з основних функцій менеджменту, спрямована на спонукання людей до ефективної діяльності.

В теорії існує безліч способів і методів мотивації персоналу, які ґрунтуються на змістовній і процесуальній теоріях мотивації. У сучасному світі виділяють 2 види мотивації персоналу:

Кожен вид мотивації грає певну роль в системі мотивації, і тільки поєднання даних видів зробить систему мотивації найбільш ефективною [2].

Таким чином, щоб задовольнити дані потреби персоналу необхідно поєднувати матеріальну і нематеріальну мотивацію. Одним з ефективних методів стимулювання персоналу є гейміфікація. Термін був запропонований Н. Полінгом в 2002 році. Г. Зікерманн та Дж. Ліндер вважають, що гейміфіковані системи ґрунтуються на психологічних та віртуальних нагородах за певну поведінку, такі як пропозиція готівки і призів (товарів) [3, с. 13]. Gartner Group стверджує, що її активне запровадження є однією з найважливіших тенденцій в інформаційних технологіях для суб'єктів господарювання. Найближчим часом ігрові сервіси, що застосовуються з метою залучення і утримання споживачів товарів або послуг, стануть стільки ж значимими для бізнесу, як і торгові майданчики та соціальні мережі [3, с. 14].

Підтримують ідею розгляду гейміфікації як бізнес-інструменту К. Вербах і Д. Хантер, проте вони концентрують увагу на розвитку ігрового мислення, вважаючи, що гейміфікація - «гра мислення в практиці», вказуючи, що сучасний процес конструювання товарів, послуг, сервісу або внутрішніх систем організації стає елементом світу ігрового дизайну [4]. Автори відзначають, що головне завдання гейміфікації полягає в використанні психології гри. Бажання отримати задоволення є одним з найсильніших мотиваторів, що спонукають людину захоплено і з повною віддачею займатися чим-небудь. Тому додаючи веселощів в робочий процес, використовуючи механізми гри, ігрові елементи і, перш за все, формуючи ігрове мислення можна домогтися залучення співробітників, ентузіазму у виконанні роботи, а також створити навчальне середовище організації, яке формує новий досвід і нові способи вирішення проблем.

Резюмуючи наявні теоретичні підходи, можна стверджувати, що гейміфікація - це цілеспрямоване використання ігрових елементів для формування нового досвіду в неігрових завданнях, процесах і контексті. У цьому сенсі вона включає в себе три взаємопов'язані аспекти (елемента): 1) формування нового досвіду; 2) ігрові взаємодії (об'єкти, інструменти, які формують цей новий досвід; 3) ігровий дизайн (практика конструювання, впровадження ігрових елементів в неігрові процеси). Гейміфікація - новітній спосіб мотивації персоналу, який полягає в перетворенні рутинної роботи в особливий ігровий процес [5]. Даний спосіб ґрунтується:

Для реалізації гейміфікації на практиці використовуються наступні прийоми і засоби: * віртуальні бейджи; статуси; повідомлення; загальні рейтинги співробітників; конкурси; квести тощо.

Даний спосіб використовується передовими американськими і європейськими компаніями. В українській практиці гейміфікація не так популярна, проте, з кожним днем рівень зацікавленості у роботодавців в цьому напрямку все більше зростає. І це не дивно, завдяки даному способу співробітники дійсно націлені на досягнення результату.

Існують фактори, що детермінують зростання інтересу бізнес-організацій до гейміфікації: по-перше, ігри - це інструмент, який демонструє високий рівень залученості. При цьому, згідно з результатами досліджень, залученість людей в ігри не падає з появою нових інформаційних технологій. Ігри поглинають інші види дозвілля, активно впроваджуються в неігрові процеси. Комерційні організації шукають можливості адаптації до своїх завдань потенціалу ігор, використання прагнення людини грати і розважатися для вирішення організаційних завдань.

По-друге, символізація всіх сфер нашого життя призводить до того, що для персоналу необхідно створювати можливості отримання незабутніх вражень і унікального досвіду. Досвід гейміфікованих проектів компаній Nike, IBM, Sisco, Microsoft, Google та ін., доводить, що вона може стати одним з ефективних інструментів корпоративної культури.

По-третє, відбувається зрушення покоління в складі трудових ресурсів, яке не може не відбитися на управлінні сучасною організацією. Особливості, пов'язані з соціалізацією представників поколінь Y, їх висока залученість в нові інформаційні технології (перш за все, соціальні медіа, онлайнові ігри), зумовлюють необхідність впровадження нових, зрозумілих цьому поколінню елементів управління і залучення в трудову діяльність.

По-четверте, відбувається швидке вдосконалення інформаційних технологій і значне їх здешевлення. Даний фактор не тільки розширює кількість організацій, здатних впроваджувати ігрові елементи і механізми в організаційні процеси (гейміфікація активно використовується не тільки в великому бізнесі, але малих і середніх підприємствах, старт-апах, організаціях соціальної сфери і державних органів управління), а й дозволяє вирішувати специфічні завдання з максимальним ефектом. Наприклад, поява технологій, що дозволяють відслідковувати персональні дані та досягнення, значно вдосконалили механізми гейміфікації.

По-п'яте, стимулом до активного використання гейміфікації є розвиток нових онлайнових форм взаємодій і колективної роботи. Так, розвиток краудсорсингу в сучасних організаціях сприяє збільшенню використання ігрових елементів. Краудсорсінговий проект обов'язково включає елементи гри, ігрові механізми для підтримки драйву учасників, визначення їх персональних і групових рейтингів, для створення конкурентного середовища при вирішенні різних типів завдань. І найголовніше - прагнення до гейміфікації бізнес- процесів обумовлено зростанням потреби сучасних організацій в генеруванні інновацій як чинника забезпечення їх конкурентоспроможності. Менеджмент ідей, впроваджуваний компаніями, активно використовує ігрові елементи (конкурси, змагання, голосування та рейтинги) для генерації, відбору і систематизації ідей. Це сприяє збільшенню залучення співробітників в інноваційний процес за рахунок інтерактивності, розважальних елементів, можливості кожного співробітника не тільки внести свій вклад в розвиток організації, а й оперативно побачити оцінку цього вкладу з боку керівництва та інших співробітників. Більшість фахівців сходяться на думці, що методи гейміфікації, використані в процесі генерації ідей, формують особливу культуру залучення персоналу в робочий процес, в цінності корпоративного бренду [6].

Гейміфікація, дійсно, чудовий спосіб мотивації персоналу, застосування якого, безсумнівно, принесе свої плоди. Використовуючи даний спосіб мотивації можна підвищити ефективність діяльності співробітників в кілька разів.

Основні форми гейміфакціі:

Змагальна гейміфікація заснована на мотивації співробітників шляхом різних змагань, тематика яких тісно пов'язана з проблемами або завданнями компанії. Дана форма передбачає створення різних конкурсів, змагань, в рамках яких будуть вирішені першочергові завдання компанії [5].

Наступна форма - переможна, коли цікавий сам ігровий процес, і у виграші залишаються всі учасники. В якості прикладу можна навести введення ігрової валюти, одержуваної за допомогу колегам і потрібної для покупки яких-небудь цікавих подарунків.

Естетична гейміфікація ґрунтується на тому, щоб цілі компанії були зрозумілими всьому колективу і збігалися з бажаннями співробітників. Як приклад можна навести ситуацію, коли за перевиконання плану продажів співробітник буде отримувати будь-яку медаль, грамоту або незначний подарунок.

Таким чином, впроваджуючи даний спосіб мотивації персоналу, можна застосовувати як всі три форми гейміфікації, так і одну. Однак, як показує закордонна практика передових компаній, поєднуючи всі три форми гейміфікації можна домогтися максимального ефекту.

Розглянувши гейміфікацію як новітній спосіб мотивації персоналу, а також заглибившись в його форми, можна виділити наступні переваги і недоліки.

Переваги:

В цілому, гейміфікація може стати в найближчі роки ефективною альтернативою традиційним інструментам управління персоналом, оскільки здатна формувати унікальний досвід співробітників організації, надавати додатковий сенс і напрямок їх діяльності, підвищувати мотивацію і залученість в роботу компанії, а також генерувати прибуток.

Таким чином можна сказати, що гейміфікація, дійсно, новітній метод мотивації персоналу, який може дати бажаний результат компанії. Застосування даного способу багато в чому залежить від вікової структури персоналу, а також їхніх потреб. Тільки глибоке знання своїх співробітників може визначити можливість і необхідність впровадження даного способу в систему мотивації [1].

З огляду на досвід американських і європейських передових компаній, а також тенденції до омолодження персоналу компаній, варто сказати, що гейміфікація і різновид її форм, безумовно, підвищують ефективність роботи не тільки всіх співробітників, але і компанії в цілому. При цьому, не варто забувати, що тільки при поєднанні всіх видів мотивації можна підвищити ефективність всієї системи мотивації персоналу, а, отже, і діяльність компанії, в цілому.

гейміфікація мотивація персонал