Динаміка становлення зарубіжних підходів до формування моделі 5P (Public-Public-People-Private Partnership)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

ДИНАМІКА СТАНОВЛЕННЯ ЗАРУБІЖНИХ ПІДХОДІВ ДО ФОРМУВАННЯ МОДЕЛІ 5Р (PUBLIC-PUBLIC-PEOPLE-PRIVATE

PARTNERSHIP)

Биковська Ольга Назарівна аспірантка кафедри

гуманітарних та соціально-політичних наук

Анотація

У статті висвітлено результати дослідження щодо динаміки становлення зарубіжних науково-прикладних підходів до формування моделі 5Р (Public-Public-People-Private Partnership) та їх результативності для сфери публічного управління та адміністрування. У методологічній і управлінській площинах розкрито розуміння поняття моделі 5Р та її елементів. Окреслено час виникнення моделей 5Р в теорії і практиці управлінської діяльності. Зазначено сфери поширення моделей 5Р в публічному управлінні та адмініструванні в зарубіжних країнах: охорона здоров'я, соціальна робота, управління ризиками катастроф, освіта, розвиток громад, гуманітарна політика, управління глобальним розвитком. В Україні відсутні комплексні дослідження проблеми моделі 5Р, складова «партнерство» у вітчизняних моделях 5Р не розглядається, не було спроб розглянути модель 5Р як механізм соціальних впливів, комунікаційних практик, цілепокладання, орієнтації у цінностях та принципах. Виокремлено панівну мету в основних підходах до формування моделей 5Р: розробка та імплементація стратегій, подолання нерівності у доступі до комунальних благ, визнання соціальної цінності партнерства, всебічна співпраця та послідовність у реалізації цілей сталого розвитку, забезпечення достатньої аналітичної бази для прийняття рішень. З`ясовано підходи зарубіжних вчених до розробки моделі 5Р та уроків її реалізації на різних рівнях управління, у різних країнах та в міжнародній практиці. Представлені приклади підходів до формування моделей 5Р надають уявлення про суб`єктів, об`єкти, функції, результати управління та стосунки партнерства в моделях 5Р. Продемонстровано тяглість теоретичних підходів до укладення моделей 5Р, тенденції до спадкоємності парадигм та довголіття окремих моделей 5Р. Вказується на доцільність врахування досвіду практичного втілення моделей 5Р та партнерства на їх основі задля імплементації моделі 5Р у науку та практику публічного управління та адміністрування в Україні, зокрема щодо: процесів розробки та імплементації стратегій, управління в організаціях, державно-приватного партнерства задля універсального та рівного доступу для всіх до комунальних благ, державно-громадянського партнерства та прогресивних соціальних технологій, локалізації цілей сталого розвитку на рівні регіону, використання моделі 5Р як інструменту збору інформації, аналітики, оцінювання та зворотного зв`язку

Ключові слова: публічне управління та адміністрування, модель 5Р, партнерство, стратегія, залучення громадськості, партисипація,

Annotation

публічний управління модель адміністрування

Bykovska Olga Nazarivna PhD student of the Department of Humanities and Social and Political Sciences, Odessa Regional Institute of Public Administration National Academy of Public Administration under the President of Ukraine

EVOLUTION DYNAMICS OF FOREIGN APPROACHES TO FORMATION OF THE 5P MODEL (PUBLIC-PUBLIC-PEOPLE-PRIVATE PARTNERSHIP)

The article highlights the study results of the dynamics formation of foreign scientific and applied approaches to the creation of the 5P model (Public-Public- People-Private Partnership) and their effectiveness for the sphere of public management and administration. In the methodological and management planes, the understanding of the 5P model concept and its elements is revealed. The time of the appearance of 5P models in the theory and practice of management activity has been determined. The areas of dissemination of 5P models in public management and administration in foreign countries are highlighted, namely in health care, social work, disaster risk management, education, community development, humanitarian policy, global development management. In Ukraine, there are no comprehensive studies of the 5P model problem, the component of "partnership" is not considered in domestic 5P models, there were no attempts to consider the 5P model as a mechanism of social influences, communication practices, goal-setting, orientation in values and principles. The dominant goal in the main approaches to the formation of 5P models is highlighted, namely the development and implementation of strategies, overcoming inequality in access to communal benefits, recognition of the social value of partnership, full cooperation and consistency in the implementation of sustainable development of goals, providing a sufficient analytical basis for decision-making. The approaches of foreign scientists to the development of 5P models and the lessons of their implementation at different levels of management, in different countries and in international practice have been determined. The presented examples of approaches to the formation of 5P models give an idea of the subjects, objects, functions and results of management and partnership relations in 5P models. The continuity of theoretical approaches to the creation of 5P models, the tendency to longevity of the paradigm of some 5P models is demonstrated. It is indicated that it is expedient to take into account the experience of practical implementation of 5P models and partnerships based on them for implementation of 5P model in science and practice of public administration and management in Ukraine, namely in the development and implementation of strategies, management in organizations. equal access of all to communal benefits, state partnership and advanced social technologies, localization of sustainable development of goals at the regional level, use of the 5P model as a tool for information gathering, analytics, evaluation and feedback.

Keywords: public management and administration, 5P model, partnership, strategy, public engagement, participation.

Постановка проблеми

Світові тенденції становлення і розвитку публічного управління та адміністрування стосуються імплементації задля змін у громадах багатьох моделей управління. Водночас, разом із стрімкими змінами в укладі життя, формуванням прогресивнх поглядів на роль людини у суспільстві та під впливом сучасних моделей-підходів до управління суспільним розвитком [1, c.127-137], рамки загальноприйнятих моделей розширюються. Моделювання дедалі частіше розглядається як метод не тільки пояснення, але і пошуку нових істотних властивостей досліджуваних об`єктів [2]. Модель 5Р (Public-Public- People-Private Partnership) укладається з п'яти елементів з початковою літерою «Р» та в методологічній площині належить до концептуальних моделей, що розкривають основоположні, найбільш суттєві звязки і властивості систем. Концептом є формулювання «5Р», з ним поєднується головна мета, місія, призначення або провідна функція. Наступними за ієрархією є елементи «Р» (підпорядковані цілі, процес, предметне поле діяльності), на їх змісті зосереджується дискурс або конвертується інформація, учасники комунікації отримують розуміння яким чином та в якому контексті реалізовується модель. В зарубіжних країнах різні варіанти моделі 5Р з 1987 року поширюються і в теорії, і в практиці управлінської діяльності, переважно у менеджменті й маркетингу, а з початку ХХІ ст. - в публічному управлінні, де стають контекстуальними для сфер охорони здоров'я, соціальної роботи, освіти, розвитку громад, управління глобальним розвитком. Саме тому дослідження змін у поглядах на модель 5Р, з`ясування підходів до розробки та вивчення уроків реалізації моделі у різних її варіантах є на часі для науки публічного управління і адміністрування в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематику моделей партнерства в площині публічного управління розглядають, зокрема, Н. Діденко [3-6], Н. Драгомирецька [7; 8], Дружинін С.С. [8], І. Матвєєнко [7], П. Надолішній [9], Н. Піроженко [7; 9], О. Петроє [10; 11] та багато інших дослідників. Комплексні дослідження проблеми моделі 5Р в сфері публічного управління та адміністрування в Україні відсутні. Є публікація В. М. Молоканової щодо можливого використання в державному управлінні концепції 5П як основи проектної діяльності [12, с. 10-11]. В публікаціях з інших дисциплін модель 5Р представляють як: модель логістичного ланцюга в галузі економіки [13, с. 46-47], модель стану успішності в управлінні проектами [14, с. 64-66], комплекс маркетингу продуктів в галузі освіти [15, с.26-27]. Окремо розглядаються можливості використання в Україні зарубіжної моделі маркетинг - міксу 5Р [16-18].

Про партнерство у моделях 5Р говорити складно, адже категорія «партнерство» занадто широка. Слово «партнерство» має щонайменше три значення у Великому тлумачному словнику сучасної української мови [19, с. 890]. В Британській енциклопедії містяться терміни «партнерство» («partnership») [20] щодо бізнесу та «партнерства» («partnerships») щодо врядування [21]. В Енциклопедії державного управління тлумачаться «державно-приватне партнерство» [3; 22; 23], «соціальне партнерство» [4; 10], «соціальне партнерство в Україні» [24], «європейське соціальне партнерство» [5] та «міжсекторне соціальне партнерство» [6]. У науці публічного управління та адміністрування розглядаються різні категорії партнерства, з багатьма визначеннями, на це вказують вітчизняні вчені, зокрема щодо: державно - приватного партнерства [25, с. 52-53], державно-громадянського партнерства [7, с. 9-22], соціального партнерства [11, с. 61], публічно-приватного партнерства [9, с. 6-8]. Огляд дисертаційних досліджень з науки державного управління за 2015 - 2020 р.р. засвідчив, що у сукупності робіт з питань партнерства переважає тематика державно-приватного партнерства [26-34]. Також розглядаються публічно-приватне партнерство [35], соціальне партнерство [36; 37], міжсекторне партнерство [38; 39], громадсько-державне партнерство [40]. Проблематика моделі 5Р для сфери публічного управління та адміністрування є недослідженою, про складову «партнерство» у вітчизняних моделях 5 Р взагалі не йдеться. Не було спроб розглянути модель 5Р як механізм соціальних впливів, комунікаційних практик, цілепокладання, орієнтації у цінностях та принципах, при розробці правових документів, регламентів діяльності. Наразі важливо переглянути, як вирішують ці питання зарубіжні дослідники, синтезуючи моделі 5Р.

Мета статті - дослідити зарубіжний досвід використання моделей 5Р та їх результативність для сфери публічного управління та адміністрування, з`ясувати аспекти партнерства в цих моделях.

Виклад основного матеріалу

У даній статті висвітлюються деякі з наукових підходів, їх розвиток та практична реалізація, що слугують основою для подальшого формування окремих напрямів використання моделі партнерства 5Р в різних сферах публічного управління, зокрема: саме публічне управління, освіта, медицина, соціальна та комунальна сфери тощо. Узагальнення проведено на виділені мети використання такого партнерства та його складових. Загальним для всіх досліджень є використання абревіатури 5Р, відмінним - опис та сенс самих складових, так званих «Р».

Наші розвідки продемонстрували, що в моделях 5Р у науковий дискурс першою увійшла мета розробки та імплементації стратегій, що відповідало прагненням бізнесу мати достатні концепції для успіху та збереження конкурентних переваг. Засновником поняття 5Р в управлінні є Г. Мінцберг, який у 1987 році доводить багатозначність визначень поняття стратегії. Модель «5 Ps of Strategy» має на меті розширити рамки для аналізу і впровадження будь -яких стратегій. Комплексне застосування складових «Р» (Plan, Ploy, Pattern, Position, Perspective / план, прийом, зразок, позиція, перспектива) дозволяє виробити одну найкращу та актуальну в часі стратегію [41]. Ця модель змушує відмовитись від усталеного сприйняття управлінських взаємодій.

Корисним є досвід реалізації бізнес-стратегій завдяки ефективному управлінню людськими ресурсами, узагальнений у 1992 році у моделі 5Р (Philosophy, Policies, Programs, Practices, Processes / філософія, політика, програми, практики, процеси). Розробка політик щодо ролей персоналу викликає розвиток кооперації, співпраці, соціалізації, самореалізації, постійного зворотного зв'язку [42].

Задум моделі стратегічного лідерства 5Р purpose, рппшр^, рrocess, рeople, performance / мета, принципи, процес, люди, виконання), уперше представленої у 1996 році, полягав у вирівнюванні елементів або підсистем організацій задля їх успішного функціонування [43, с. 113]. Ця модель, із збереженням складових, слугувала парадигмою для створення у 2007 році похідної інтегративної моделі впровадження стратегій 5P, з врахуванням «м`яких підходів». Вважається, що імплементація стратегії, незалежно від типу організації, є можливою за умови досягнення балансу між метою, принципами, процесами, партисипацією і ключовими результатами [44].

Біхевіористський підхід в поєднанні з методом PERT, управлінням якістю використовують з 2008 р. для моделі управління змінами під час злиття організацій 5Р (Purpose, Priorities, People, Process, Proof / мета, пріоритети, люди, процес, доказ). Спільна мета мотивує відданість працівників, до пріоритетів включаються цілі та послідовність змін, люди беруть участь у процесах для досягнення мети, процес ідентифікує спосіб реалізації рішення, докази свідчать про досягнення поставленої мети [45].

Варто зазначити, що у бізнес-моделях 5Р використовуються базові моделі управління, функціонально ураховуються напрями і способи організації діяльності (персонал, якість, зміни, план, процес, дотримання рівноваги), суб`єктом управління здебільшого виступає менеджер як лідер, люди розглядаються поряд з іншими об`єктами управління. Стосунки партнерства можуть бути охарактеризовані як «американська» модель соціально -трудового партнерства, що «ґрунтується на участі найманих працівників у діяльності підприємства» [46, с.3].

Гібридною по відношенню до інтересів бізнесу, органів публічної влади і незаможних мешканців громад є мета здолати нерівність у доступі до комунальних благ, забезпечити належний рівень надання послуг (водопостачання, енергопостачання, очищення стічних вод тощо). Її реалізація відбувається шляхом створення державно-приватних партнерств, орієнтованих на незаможних, ProPoor Public Private Partnerships (5Р). Проголошена у 2005 році Економічною і соціальною комісією ООН для Азії та Тихого океану, ця модель запроваджується в багатьох країнах світу [47]. Головною відмінністю вважається узгодження інтересів людей і громад при розробці політики [48, с. 4]. Виникненню моделі з 2001 р. передували наукові дослідження щодо врахування інтересів незаможних у стратегіях [49, с. 13] та Інструментарій Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) з питань публічно-приватного партнерства для міського середовища [50]. Принаймні налічується вісім типів механізмів імплементації моделі: удосконалення технологій, розвиток ринку; проектне фінансування; мікрофінансування; фонд мобілізації громади; кооперативний; плата за послугу; перехресне субсидування; змішані моделі [51, с. 183]. У співпраці беруть участь глобальні і міжнародні організації, уряди, місцева влада, банки, фінансові групи, бізнес, сільські кооперативи, агенції розвитку, неурядові та некомерційні організації, ініціативні групи громадян.

Європейська політика сусідства у Середземноморському регіоні реалізується Консультативним закладом MED 5P (Public-Private Partnership Project Preparation / Підготовка проекту державно-приватного партнерства) з 2014 р. задля розблокування інфраструктурних проектів та залучення інвестицій у сфери транспорту, водопостачання та водовідведення, поводження з відходами, енергетики, соціальної та міської інфраструктури. Заклад очолюється Європейським інвестиційним банком, фінансування надається Європейським Союзом через Інвестиційний фонд сусідства ЄС [52].

Моделі 5Р, утворені за принципом ДПП, найчастіше мають міжнародний або національний масштаб імплементації, до кола суб`єктів управління включаються радше органи публічного і приватного секторів, організації громадського сектору задіяні здебільшого на рівні окремих громад, на важкодосяжних та неперспективних територіях. В організаційному розумінні ці моделі 5Р найбільш формалізовані, що пояснюється масштабністю проектів та переважанням господарського типу діяльності. Партнерство передбачає детальне визначення статусу, фінансових та матеріальних інтересів сторін - учасників.

Найбільш чисельними та максимально широкими за колом інтересів та цілей є моделі 5Р, які уособлюють сенс демократії участі та узгоджуються із сучасними підходами державно-громадянського партнерства. Загальною для них є парадигма визнання соціальної цінності партнерства. Моделі 5Р цього типу реалізуються шляхом створення партнерських середовищ, міждисциплінарних партнерств, партисипації, розробки політик, проектів і програм, застосування кращих соціальних і комунікативних практик. Коло суб`єктів управління максимально розширене, це органи публічного сектору, приватного і громадського секторів, а також групи без формалізації свого статусу. Характерними інструментами виступають співфінансування, грантова підтримка, благодійництво, соціальне підприємництво. Головні результати полягають у соціальних ефектах: розвитку соціальної сфери, послідовних змінах у культурі публічного управління, поліпшенні якості життя громад, зростанні рівня довіри у суспільстві.

У моделях 5Р цей підхід уперше проявляється через потребу не лише врахувати, але інституціоналізувати вплив людей. Введення складової «люди- влада» («people-power») у 1987 р. принципово змінює фокус загальноприйнятої моделі маркетинг-міксу (Product, Price, Place, Promotion / продукт, ціна, місце, промоція) у бік визнання цінності партнерства із спільнотою (поки що всередині організації) [53], надалі доводиться значущість впливу людей незалежно від управлінських ролей [54; 55].

З наголосом на важливість співпраці та розвитку консенсусу, позиціонується з 1991 р. модель інвітаційної освіти 5Р (places, polici es, programs, processes, people / місця, політики, програми, процеси, люди), що допомагає створити приязне середовище в організаціях [56; 57].

Вагомими є результати національної програми «Активне життя за допомогою дизайну» (ALbD), здійснюваної з 2003 р. у США. Грантове фінансування партнерства з 25 громадами дозволило реалізувати на науковій основі стратегії дій громади 5P (preparation, promotions, programs, politics, physical projects / підготовка, промоції, програми, політики, фізичні проекти). Партнерства працювали в мікрорайонах, школах, в організаціях задля створення умов підтримки активного способу життя, розбудови сприятливого середовища, соціальної підтримки фізичних навантажень. Протягом 5 -річного гранту національний програмний офіс забезпечив можливості навчання та організацію комунікативних заходів в громадах-партнерах [58]. Міждисциплінарність сприяла досягненню соціальних ефектів, серед яких: колективні дії, залучення адвокатів, громадських волонтерів, державних службовців і фахівців у галузі охорони здоров'я, державної освіти, містобудування, парків та відпочинку, інших дисциплін; залучення альтернативних джерел фінансування; імплементація складних ініціатив (комунікацій, програм, політики, стратегій), консолідація жителів громад задля покращення якості життя [59, с.3].

Добрим для наслідування є приклад громадської ініціативи здорового харчування у місцевій спільноті, запровадженої Університетом Міннесоти (США) як план дій 5Р (Preparation, Promotion, Programs, Policy, Рhysical environment changes / підготовка, просування, програми, політика, зміни фізичного середовища), що просуває починання усіх учасників, стимулює комунікації, освіту для всіх вікових груп, політику та практики управління харчовим середовищем [60].

Глобальні зміни у комунікативних практиках привносять у моделі 5Р нову складову «платформа» («platform»). З 2014 р. йдеться про конструктивні принципи економіки натовпу 5Р (people, purpose, platform, participation, productivity / люди, мета, платформа, участь, продуктивність). Зазначається, що на базі комунікаційних платформ спільнота може досягти взаємовигідних цілей, вирішуючи критичні завдання, упроваджуючи культуру спільних цінностей та соціальної відповідальності [61]. Аналогічні погляди висловлюються щодо комунікативної діяльності в сфері управління медициною. Так, у 2015 році сформульована програма охорони здоров'я 5Р (Prevent plan, Predict plan, Preserve plan, Protect plan, Partner plan / плани: профілактики, упередження, збереження, забезпечення, партнерства), головною ціллю є здоров'я як соціальний рух, механізмом - медичне планування та цільові комунікації з огляду на соціальний стан різних груп населення [62]. З 2016 р. пропонується модель сучасної медицини 5Р (preventive, predictive, personalized, participation, рМАліш / превентивний, прогнозний, персоналізований, участь, платформа), в концепцію якої має включатись міжнародна науково-комунікаційна медична платформа [63].

Найширшу, планетарну проекцію на розвиток людства має модель керівних принципів 5Р (People, Planet, Prosperity, Peace and Partnership / люди, планета, процвітання, мир та партнерство) Порядку денного сталого розвитку до 2030 р. [64]. Імплементація цілей сталого розвитку на глобальному, національному та локальному рівнях є зобов'язанням 193 держав-членів ООН. Генералітет Валенсії (Іспанія) у співпраці з Ініціативою ART ПРООН з 2016 р. координує з 5Р всю публічну та інформаційно-комунікаційну політику. Метою є всебічна співпраця та послідовність у реалізації цілей сталого розвитку, партнерство охоплює всі сектори [65].

Мета забезпечити достатню аналітичну базу для прийняття рішень характеризує моделі 5Р як самодостатній методологічний інструмент. Суб`єктами аналітичної діяльності виступають науковці, експерти, керівники, підрозділи, посадові особи та безпосередньо громадяни. Методи збору та узагальнення даних шляхом типізації напрямків збору та аналізу інформації у розрізі елементів «Р» вводяться з 1999 р. як частина методології аналізу кореневих причин для розслідування інцидентів (травм, аварій, пошкоджень і т. ін.) [66, с. 72-80]. Корисними для публічного управління є висловлені у 2007 році погляди вчених на залучення надавачів і отримувачів медичних послуг до оцінювання та управління якістю в клінічних мікросистемах на основі аналітичної методики 5P (Purpose, Patients, Professionals, Processes, Patterns / мета, пацієнти, спеціаліст, процеси та зразки клінічних мікросистем) задля досягнення локальних змін і трансформації системи охорони здоров'я в цілому [67, с.146]. Ця модель 5Р активно розвивається з 2001 р. та визнана у США, Великобританії, Ірландії, Швеції, Канаді [68]. Система звітування про прогрес за логікою моделі 5Р протягом 5 років забезпечила оцінювання проектів - учасників програми ALbD, надаючи в реальному часі первинну інформацію для всього портфеля громадських ініціатив [59, с 2-20.].

Висновки

Дослідження динаміки становлення науково-прикладних поглядів на моделі 5Р, їх результативності для сфери публічного управління та адміністрування дозволяє зробити кілька висновків.

По-перше, проведений аналіз свідчить, що існує тяглість теоретичних підходів до укладення моделей 5Р, простежується спадкоємність парадигм, довголіття та наукова актуальність окремих моделей.

По-друге, отримані приклади практичного втілення моделей 5Р та партнерства на їх основі є важливими задля імплементації моделі 5Р у науку та практику публічного управління та адміністрування в Україні. Зокрема,

- може бути доцільним урахування підходів до процесів розробки та імплементації стратегій, управління в організаціях, окреслених у моделях 5Р, на усіх рівнях та функціональних напрямках публічного управління та адміністрування. Ґрунтом для цього є розвиток професійних компетенцій працівників органів публічної влади, обмеженням - недоліки у загальній культурі управління;

- вельми актуальним є досвід державно-приватного партнерства за моделями 5Р щодо універсального та рівного доступу для всіх до комунальних благ. Варто було б упроваджувати найкращі зразки за прикладами окремих країн, із залученням суб`єктів малого та середнього бізнесу, організацій громадського сектору, але наразі цьому не відповідає стан реалізації державно-приватного партнерства в Україні, за офіційними даними з різних причин не виконується більше половини укладених договорів;

- значущим є досвід широкого державно-громадянського партнерства та прогресивних соціальних технологій, представлений у моделях 5Р. Особливо доцільно вивчати та запроваджувати у практику підходи, що слугували драйвером змін у громадах, сприяли їх розвитку. В Україні відсутні системні соціальні проекти, немає прикладів залучення вітчизняних благодійників до розбудови громад, невирішеними залишаються питання соціального підприємництва, нерозвинуті публічні цифрові комунікації з громадянським суспільством;

- важливим є досвід локалізації цілей сталого розвитку з використанням моделі 5Р. Наразі в Україні цілі сталого розвитку на період до 2030 р. визначені орієнтирами для розроблення проектів прогнозних і програмних документів, нормативно-правових актів, але про запровадження наскрізного використання моделі 5Р поки що не йдеться;

- корисним є досвід використання моделі 5Р як інструмента збору інформації, аналітики, оцінювання, насамперед у соціальній сфері. Така реалізація мала б сприяти інформуванню суспільства про результати діяльності органів влади, розширювати практику оцінювання за участю громадськості. Наразі організації збору інформації та даних, зворотному зв`язку на їх основі не приділяється належної уваги, особливо на мікрорівні.

Проведений аналіз визначає засади імплементації моделі 5Р у світі, які варто урахувати для реалізації партнерства 5Р в Україні. Наступні розвідки стосуватимуться досліджень особливостей складових моделей 5Р та з`ясування ролі громадянського партнерства в українських місцевих громадах.

Література

1. Державне управління: підручник / ред.: Ю.В. Ковбасюк (голова) та ін. Київ ; Дніпропетровськ: НАДУ, 2012. Т. 1. 564 с.

2. Сурмін Ю.П., Купрійчук В.М., Паригіна К.В. Моделі в державному управлінні. Методологія державного управління / наук.-ред. колегія: Ю. П. Сурмін (співголова), П. І. Надолішній (співголова) та ін. Київ, 2011. Т. 2: Енциклопедія державного управління. С. 380--381.

3. Діденко Н.Г. Державно-приватне партнерство. Державне управління в умовах глобальної та європейської інтеграції / наук.-ред. колегія: І. А. Грицяк (співголова), Ю. П. Сурмін (співголова) та ін. Київ, 2011. Т. 7: Енциклопедія державного управління. Київ, 2011. С. 167--169.

4. Діденко Н.Г. Соціальне партнерство. Там само. С. 638--640

5. Діденко Н.Г. Європейське соціальне партнерство. Там само. С. 252--253.

6. Міжсекторне соціальне партнерство. Там само. С. 440--441

7. Державно-громадянське партнерство у сфері соціального розвитку: навч. пос. / Н.М. Драгомирецька, Н.В. Піроженко, І.В. Матвєєнко. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2017. 290 с.

8. Сучасний сталий розвиток в сфері культури: зарубіжний досвід для України: монографія / Н.М. Драгомирецька та ін. ; ред.: Н.М. Драгомирецька. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2019. 238 с.

9. Надолішній П.І., Піроженко Н.В. Публічно-приватне партнерство в Україні: теоретико- методологічні засади і умови інституціалізації. Теоретичні та прикладні питання державотворення. 2012. № 10. С. 17--52.

10. Петроє О.М., Супрун Н.А. Соціальне партнерство. Теорія державного управління / наук.-ред. колегія: В.М. Князєв (співголова), І.В. Розпутенко (співголова) та ін. Київ, 2011. Т. 1: Енциклопедія державного управління. Київ, 2011. С. 568--570

11. Петроє О.М. Соціальний діалог у державному управлінні: європейський досвід та українські реалії: монографія. К.: НАДУ, 2012. 304 с.

12. Молоканова В.М. Впровадження ціннісно-орієнтованого проектного менеджменту у сфері державного управління. Аспекти публічного управління. 2017. Т. 5, № 11. С. 5--18.

13. Скоробогатова Т.Н. Некоторые вопросы логистизации предприятий. Культура народов Причерноморья. 1999, №7. С. 43-48.

14. Колесникова Е.В. Развитие теории проектного управления: закон Ю. Л. Воробьева о влиянии риска на успешность портфеля проектов. Управління розвитком складних систем. 2014, №18. С. 62-67.

15. Жегус E. Система маркетинга высшего учебного заведения: сущность и структура. Modern scientific researches. 2018. Т. 3, № 04-03. С. 23--27. URL: https://doi.Org//10.30889/2523-4692.2018-04-03-051.

16. Bochniarz Z., Lapshyna I., Stepanova O. The State of Economics in Ukraine in Comparative Perspective: Current Situation, Outlook, and Prospects for Forming a New Professional Association. Economics & Sociology. 2010. Vol. 3, no. 1. P. 34--41.

17. Тертичний О. Особливості маркетингу в мережі Інтернет. Економіка і суспільство. 2017. Т. 12. С. 382--385.

18. Черемних І.В. Промоція як засіб просування маркетингових комунікацій. Комплекс «маркетинг-мікс». Наукові записки Інституту журналістики. 2013. Т. 50. С. 69--73.

19. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад., голов. ред. В. Т. Бусел. Київ - Ірпінь: Перун, 2005. 1728 с.

20. The Editors of Encyclopaedia Britannica. Partnership. Encyclopaedia Britannica. URL: https://www.britannica.com/topic/partnership

21. Bevir M. Governance. Encyclopaedia Britannica. URL: https://www.britannica.com/ topic/ governance/Networks-partnerships-and-inclusion#ref1181942

22. Мамонова В.В. Державно-приватне партнерство. Територіальне управління / наук.- ред. колегія: О. Ю. Амосов (співголова), О. С. Ігнатенко (співголова) та ін. Харків, 2011. Т. 5: Енциклопедія державного управління. Київ, 2011. С. 79--81.

23. Cафронова О.М. Державно-приватне партнерство. Галузеве управління / наук.-ред. колегія: М. М. Іжа (співголова), В. Г. Бодров (співголова) та ін. Київ, 2011. Т. 4: Енциклопедія державного управління. Київ, 2011. С. 211--213.

24. Щур Н.О. Соціальне партнерство в Україні. Історія державного управління / наук.- ред. колегія: А. М. Михненко (співголова), М. М. Білинська (співголова) та ін. Київ, 2011. Т. 3: Енциклопедія державного управління. Київ, 2011. С. 644--646

25. Брайловський І.А. Мета і зміст державно-приватних партнерств. Технологический аудит и резервы производства. 2014. Т. 1, № 5. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tatrv_2014_1.

26. Гарбариніна В.Ю. Механізми державного управління формуванням та реалізацією політики державно-приватного партнерства в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: 25.00.02. Львів, 2017. 20 с.

27. Дубок І.П. Державно-приватне партнерство як механізм формування та реалізації культурної політики в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: 02. Київ, 2017. 20 с.

28. Заскалкін А.С. Механізми розвитку державно-приватного партнерства на регіональному рівні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: 25.00.02. Харків, 2017. 20 с.

29. Івашків Ю.Д. Удосконалення механізмів стратегічного планування в регіональному управлінні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: 02. Харків, 2015. 20 с.

30. Поліщук В.С. Новий публічний менеджмент як посткласична парадигма державного управління: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: 01. Київ, 2017. 20 с.

31. Тимошенко Т.О. Публічне управління розвитком туризму на засадах державноприватного партнерства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: 02. Київ, 2020. 20 с.

32. Розум Г.М. Формування механізмів державного управління інноваційним розвитком регіонів України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: 02. Київ, 2018. 20 с.

33. Лаврентій Д.С. Механізм державно-приватного партнерства в процесі реформування сфери охорони здоров'я в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: 25.00.02. Київ, 2019. 20 с.

34. Фоменко О.П. Інституціональний механізм публічно-приватного партнерства в Україні в контексті децентралізації влади: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: 25.00.02. Івано-Франківськ, 2018. 20 с.

35. Квітка С.А. Державне управління формуванням партнерських відносин між владою та бізнесом в умовах соціальних перетворень: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра наук з держ. упр.: 25.00.01. Дніпро, 2018. 36 с.

36. Рожко О.О. Організаційне забезпечення офтальмологічної допомоги в територіальних громадах України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: 25.00.04. Дніпропетровськ, 2015. - 20 с.

37. Савранська Г.М. Державне управління соціальним партнерством у контексті забезпечення соціальної безпеки України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.01. Київ, 2018. 20 с.

38. Сегеда Т.М. Інституційні механізми реалізації публічної політики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: 25.00.02. Львів, 2015. 20 с.

39. Запорожець С.А. Концептуальні засади управління містом на основі партнерства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: 25.00.04. Одеса, 2015. 20 с.

40. Боделан В.Р. Державне управління громадсько-державним партнерством: теоретико-методологічний аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: 25.00.01. Дніпропетровськ, 2015. 20 с.

41. Mintzberg H. The Strategy Concept I: Five Ps for Strategy. California Management Review. 1987. Vol. 30. P. 11--24. URL: https://doi.org/10.2307/41165263.

42. Schuler R. S. Strategic human resources management: Linking the people with the strategic needs of the business. Organizational Dynamics. 1992. Vol. 21, no. 1. P. 18-32. URL: https://doi.org//0090-2616(92)90083-y.

43. Pryor M.G., Odom R.Y., Toombs L.A. Organizational implosion - A threat to long-term viability. Academy of Strategic Management Journal. 2014. Vol. 13, no. 2. P. 111--122. URL: https://www.abacademies.org/articles/asmjvol13no22014.pdf.

44. Strategic Implementation as a Core Competency: The 5P's Model / M. G. Pryor et al. Journal of Management Research. 2007. Vol. 7, no. 1. P. 3--17.

45. Ford R., Heisler W., Mccreary W. Leading Change with the 5-P Model: “Complexing” the Swan and Dolphin Hotels at Walt Disney World. Cornell Hospitality Quarterly. 2008. Vol. 49, no. 2. P. 191--205. URL: https://doi.org/10.1177/0010880407306361

46. Замятіна Н.В., Кучер Д.Б. Розвиток соціального партнерства в трудовій сфері як фактор соціальної стабільності в Україні. Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. Економічні науки. 2012. Т. 4. С. 236--240. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Vchtei_2012_4_40.

47. Экономическая и социальная комиссия ООН для Азии и Тихого Океана: проект по «Сотрудничеству между частным и государственным секторами в пользу малоимущих. Европейская Экономическая Комиссия ООН. URL: http://www.unece.org/fileadmin/DAM/trade/ multiplier-points/docs/legal_r.pdf

48. Perez-Ludena M. Towards a New Model of PPPs: Can Public Private Partnerships Deliver Basic Services to the Poor?: UNESCAP Working Paper / ed. by A. Bandara. Bangkok: United Nations Economic and Social Commission for Asia and the Pacific, 2009. 25 p. URL: https://www.unescap.org/sites/default/files/wp-09-01.pdf.

49. Sohail M., Cotton A.P. Public private partnerships and the poor: interim findings - part A - summary and lessons learned. Loughborough: WEDC, Loughborough University, 2001. 34 p. URL: https://hdl.handle.net/2134/9529

50. Toolkit for Pro-Poor Municipal PPPs. United Nations Development Programme Public Private Partnerships for the Urban Environment. URL: http://pppue.undp.2margraf.com/en/01.htm

51. Sovacool B.K. Expanding renewable energy access with pro-poor public private partnerships in the developing world. Energy Strategy Reviews. 2013. Vol. 1, no. 3. P. 181--192. URL: https://doi.org/10.1016/j.esr.2012.11.003

52. MED 5P: EU Public-Private Partnership project preparation, advisory facility for the Southern neighbourhood. (2014). European Investment Bank. https://doi.org/Z10.2867/65487.

53. Judd V.C. Differentiate with the 5th P: People. Industrial Marketing Management. 1987. Vol. 16, no. 4. P. 241--247. URL: https://doi.org/10.1016/0019-8501(87)90032-0

54. Judd V.C. Toward a Customer-Orientation and a Differentiated Position in a Nonprofit Organization: Using the 5th P - People. Journal of Nonprofit & Public Sector Marketing. 2001. Vol. 9, no. 1-2. P. 5--17. URL: https://doi.org/10.1300/J054v09n01_02

55. Judd V.C. Achieving a customer orientation using “people-power,” the “5th P”. European Journal of Marketing. 2003. Vol. 37, no. 10, Р. 1301--1313. URL: https://doi.org/10.1108/03090560310487112

56. Purkey W.W., Stanley P.H. Invitational teaching, learning, and living. (Analysis and Action Series): Opinion Papers. Washington, D.C.: National Education Association, 1991. 91 p. URL: http://www.eric.ed.gov/ERICDocs/data/ericdocs2sql/content_storage_01/0000019b/80/23/ 80/71.pdf.

57. Stanley P.H. Using the 5 P Relay in Task Groups. The Journal for Specialists in Group Work. 2006. Vol. 31, no. 1. P. 25--35. URL: https://doi.org/10.1080/01933920500341663

58. The Active Living by Design national program: community initiatives and lessons learned / Bors P. et al. American journal of preventive medicine. 2009. Vol. 37, no. 6, suppl 2. P. 313--321. URL: https://doi.org/10.1016/_j.amepre.2009.09.027

59. Bors P., Schwantes T., Brennan L. Summary Progress Report Active Living by Design Grant Program: Grantee Summary Progress Report. November 1, 2003 - October 31, 2008. Active Living by Design, 2009. 23 p. URL: https://www.rwjf.org/en/library/research/2009/09/summary-progress- report-active-living-by-design-grant-program.html

60. Regents of the University of Minnesota. 5P Community Action Plan. URL: https://students.morris.umn.edu/health-and-wellness/healthy-eating/5p-community-action-plan

61. Nekaj E.L. Forget the sharing economy, it's time for the crowd economy. Crowdsourcing Week. URL: https://crowdsourcingweek.com/blog/5ps-of-the-crowd-economy/

62. Parvez V., Parthasarathy R. 5P health shield for BOP citizens: A self-care approach. Asian Social Science. 2015. Vol. 11, no. 12. P. 93--102. URL: https://doi.org/10.5539/ass.v11n12p93.

63. Hu C.S., Tkebuchava T. New "P" in Medical Model. Chinese medical journal. 2016. Vol. 129, no. 4. P. 492--493. URL: https://doi.org/10.4103/0366-6999.176074

64. United Nations. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development: of 21.10.2015 No. A/RES/70/1. URL: https://www.un.org/ga/search/viewm_ doc.asp? symbol=A/RES/70/1

65. The Region of Valencia and the local implementation of the SDGs: A region committed to Cooperation and the 2030 Agenda for Sustainable Development: Systematization. Department of Transparency, Social Responsibility, Participation and Cooperation of the Generalitat Valenciana, 2016. 20 p. URL: https://www.local2030.org/library/view/202.

66. Latino, R.J., & Latino, K.C. (2002). Root cause analysis: Improving performance for bottomline results. (2nd ed.). CRC Press.

67. Planning Patient-Centered Services / M. M. Godfrey et al. Quality By Design: A Clinical Microsystems Approach / ed. by E. C. Nelson, P. B. Batalden, M. M. Godfrey. San Francisco, 2007. P. 124--147.

68. Our partners in improving health and social systems. Institute for Excellence in Health and Social Systems. URL: https://clinicalmicrosystem.org/

References

1. Kovbasyuk, Yu.V., Vashchenko, K.O., Surmin, Yu.P. et al. (Eds.). (2012). Derzhavne upravlinnya [Public administration]. (Vol. 1, pp. 564). Kyiv ; Dnipropetrovsk: NAPA [in Ukrainian].

2. Surmin, Yu.P., Kupriichuk, V.M., & Paryhina, K.V. (2011). Modeli v derzhavnomu upravlinni [Models in public administration]. In Yu.P. Surmin & P.I. Nadolishnii, Eds., Metodolohiia derzhavnoho upravlinnia - Methodology of public administration: Vol. 2. Entsyklopediia derzhavnoho upravlinnia - Encyclopedia of Public Administration (pp. 380-381). Kyiv: NADU [in Ukrainian].

3. Didenko, N.H. (2011a). Derzhavno-pryvatne partnerstvo [Public-private partnership]. In I.A. Hrytsiak & Yu.P. Surmin, Eds., Derzhavne upravlinnia v umovakh hlobalnoi ta yevropeiskoi intehratsii - Public administration in the context of global and European integration: Vol. 7. Entsyklopediia derzhavnoho upravlinnia - Encyclopedia of Public Administration (pp. 167--169). Kyiv: NADU [in Ukrainian].

4. Didenko, N.H. (2011b). Sotsialne partnerstvo [Social partnership]. In I.A. Hrytsiak & Yu.P. Surmin, Eds., Derzhavne upravlinnia v umovakh hlobalnoi ta yevropeiskoi intehratsii - Public administration in the context of global and European integration: Vol. 7. Entsyklopediia derzhavnoho upravlinnia -Encyclopedia of Public Administration (pp. 638--640). Kyiv: NADU [in Ukrainian].

5. Didenko, N.H. (2011c). Yevropeiske sotsialne partnerstvo [European social partnership]. In I. A. Hrytsiak & Yu. P. Surmin, Eds., Derzhavne upravlinnia v umovakh hlobalnoi ta yevropeiskoi intehratsii - Public administration in the context of global and European integration: Vol. 7. Entsyklopediia derzhavnoho upravlinnia -Encyclopedia of Public Administration (pp. 252-253). Kyiv: NADU [in Ukrainian].

6. Didenko, N.H. (2011d). Mizhsektorne sotsialne partnerstvo [Cross-sectoral social partnership]. In I. A. Hrytsiak & Yu. P. Surmin, Eds., Derzhavne upravlinnia v umovakh hlobalnoi ta yevropeiskoi intehratsii - Public administration in the context of global and European integration: Vol. 7. Entsyklopediia derzhavnoho upravlinnia -Encyclopedia of Public Administration (pp. 440-- 441). Kyiv: NADU [in Ukrainian].

7. Dragomyretska, N.M., Pirozhenko, N.V., & Matveyenko, I.V. (2017). Derzhavno- hromadianske partnerstvo u sferi sotsialnoho rozvytku [Public-public partnership in the field of social development]. Odesa: ORIDU NADU [in Ukrainian].

8. Dragomyretska, N.M, Druzhynin, S.S, Dumynska, S.V., Zhylavska, R.P., & Kovalova, Yu.V. (2019). Suchasnyi stalyi rozvytok v sferi kultury: zarubizhnyi dosvid dlia Ukrainy [Modern sustainable development in the field of culture: foreign experience for Ukraine] (N. Drahomyretska, Ed.). Odesa: ORIDU NADU [in Ukrainian].

9. Nadolishnii, P.I, & Pirozhenko, N.V. (2012). Publichno-pryvatne partnerstvo v Ukraini: teoretyko-metodolohichni zasady i umovy instytutsializatsii [Public-Private Partnership in Ukraine: theoretical and methodological foundations and conditions institualization]. Teoretychni ta prykladni pytannia derzhavotvorennia - Theoretical and applied issues of state-building, 10, 17-52.

10. Petroe, O.M., & Suprun, N.A. (2011). Sotsialne partnerstvo [Social partnership]. In V.M. Kniaziev & I.V. Rozputenko, Eds., Teoriia derzhavnoho upravlinnia - Theory of public administration: Vol. 1. Entsyklopediia derzhavnoho upravlinnia - Encyclopedia of Public Administration (pp. 568-570). Kyiv: NADU [in Ukrainian].

11. Petroe, O. М. (2012). Sotsialnyi dialoh u derzhavnomu upravlinni: yevropeiskyi dosvid ta ukrainski realii [Social dialogue in public administration: European experience and Ukrainian realities]. Kyiv: NADU [in Ukrainian].

12. Molokanova, V.M. (2017). Uprovadzhennia tsinnisno-oriientovanoho proektnoho menedzhmentu v sferi derzhavnoho upravlinnia [!mplementation of valuable-oriented project management in the sphere of public administration]. Aspekty publichnoho upravlinnia - Public administration aspects, 5 (11), 5-18 [in Ukrainian].

13. Skorobogatova T. N. (1999). Nekotorye voprosy logistizacii predprijatij [Some issues of enterprise logistics]. Kul'tura narodov Prichernomor'ja - Culture of the peoples of the Black Sea region, 7, 43-48 [in Russian].

14. Kolesnikova E.V. (2014). Razvitie teorii proektnogo upravlenija: zakon Ju. L. Vorob'eva o vlijanii riska na uspeshnost' portfelja proektov [Development of project management theory: Yu.L. Vorobiev's law on the impact of risk on the success of a project portfolio]. Upravlinnja rozvitkom skladnih sistem - Management of the development of folding systems, 18, 62-67 [in Russian].

15. Zhegus, E. (2018). Sistema marketinga vysshego uchebnogo zavedenija: sushhnost' i struktura [Marketing system of higher education institution: sustainability and structure]. Modern scientific researches, 3(04-03), 23-27 [in Russian]. https://doi.org/Z10.30889/2523- 4692.2018-04-03-051.

16. Bochniarz, Z., Lapshyna, I., & Stepanova, O. (2010). The State of Economics in Ukraine in Comparative Perspective: Current Situation, Outlook, and Prospects for Forming a New Professional Association. Economics & Sociology, 3(1), 34-41.