Методологія інноваційної діяльності в гірництві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Інститут післядипломної освіти

Індивідуальна робота

з дисципліни: «Методологія інноваційної діяльності в гірництві»

Виконав: студент ГР:51 Гірництво

Ешавеш Мохамед Мохтар Алі

Рівне 2020

Зміст

1. Інноваційна гра

2. Цілі і результати інноваційних ігор

3. Принципи організації та алгоритм інноваційної гри

Список використаної літератури

1. Інноваційна гра

Інноваційна гра (ІНІ) - особливий метод розвитку організацій, використовуваний в холі процесного (а також проектного, експертного та навчальної) консультування. На відміну від імітаційних ділових ігор ІНІ відноситься, поряд з організаційно-діяльнісної грою (ОДІ), до класу ігор відкритого типу. Метод ІНІ був розроблений в 1980-х рр. у СРСР під керівництвом В.С. Дудченко. але більш широке поширення інноваційні ігри отримали набагато пізніше. За кордоном цей метод був оцінений як неабияке соціальне винахід.

Метод ІНІ, що представляє собою систему методичних модулів, є відкритим. Маючи в своїй основі ряд стійких алгоритмів і методологічних принципів, він постійно збагачується і видозмінюється під кожну конкретну задачу. Крім того, це глибоко індивідуалізований, персоналізований і тонко настроюється метод. Результативність і якість його використання у величезній мірі залежать від особистих якостей керівника і учасників консалтингової команди, а також від суб'єктивних людських особливостей замовників роботи.

Інноваційна гра - це цілісна форма спільної діяльності людей, яка "...створювалася як системний метод вирішення складних проблем діяльності, соціальних груп і людини, як метод організації досвіду саморозвитку систем діяльності, груп, особистості людини".

Гра називається інноваційною тому, що орієнтована на вироблення нового (у широкому значенні): "нових ідей-рішень для проблем продуктивної діяльності, нових форм і способів життя та розвитку груп, а також нових установок, позицій, розуміння, умінь учасників". Однак новизна не є самоціллю. При оцінці ефективності ІНІ важливо інше - щоб люди, які не бачили раніше реалістичного способу подолання своїх труднощів, знайшли його в ході роботи. Навіть вже відомі рішення, апробований чужий досвід набувають нового змісту, якщо вони перенесені на нову ситуацію, заново переосмислені. Для учасників ІНІ своє рішення буде не тільки новий, але і продуманим, "примеренным на себе".

Інноваційні ділові ігри являють собою особливий тип ігор, суттєво відрізняється від традиційних ділових імітаційних ("рутинних") ігор (табл. 1).

Таблиця 1. Співвідносні характеристики рутинних і інноваційних ігор

2. Цілі і результати інноваційних ігор

На початкових етапах в інноваційних іграх виділяли три типи результатів:

1) змістовні ідеї, рішення складних слабоструктурованих проблем, проекти, програми;

2) соціальні - консолідовані групи, команди керівників і фахівців;

3) навчальні - освоєння учасниками нових методів роботи, в першу чергу ефективних способів колективного прийняття рішень.

Надалі коло розв'язуваних задач і відповідних методичних засобів був розширений. ІНІ дозволяє отримувати наступні результати:

1) змістовні;

2) соціальні;

3) психологічні - розуміння себе та інших; стійка орієнтація на особистісний розвиток, безперервне свого творчого потенціалу, на найбільш повне використання своїх сил і здібностей;

4) психофізичні - формування навичок психофізичної саморегуляції;

5) методичні - поява нових методів, прийомів, технік;

6) духовні осягнення, допомагають учасникам гри здійснювати самовизначення, по-новому усвідомити призначення свого життя, переосмислити життєві цінності;

7) енергетичні результати - придбання учасниками гри більш високого біоенергетичного потенціалу, підвищення рівня соціальної активності за рахунок виникнення загального біополя групи;

8) естетичні результати - учасники гри часто включаються в художню діяльність: пишуть вірші, сценарії, малюють, тобто використовують художні засоби;

9) методологічні результати - поява нових методологічних підходів, ідей, напрямів консалтингової роботи.

Метод ІНІ пройшов у своєму становленні ряд етапів. Перша "Програма інноваційної гри" була опублікована в Ярославлі в 1982 р. Метод інноваційних ігор другого покоління оформився до 1987 р. Перша комерційна інноваційна гра була проведена в Алма-Аті в серпні 1988 р. Одним із зафіксованих її результатів стало створення за ініціативою одного з учасників республіканського Центру вивчення громадської думки Казахстану - ЦІОМ. У 1990-е рр. В.С. Дудченко при характеристиці розроблюваної їм методичної системи відмовився від самого слова "гра", відносячи на 1990-1993 рр. становлення так званого інноваційного методу, в якому "ігрова специфіка і форма йдуть повністю". В сучасних умовах ігрове співтовариство розглядає метод ІНІ як актуальний для управлінського консультування.

Інноваційна гра як метод синтезував у собі кілька напрямків соціоінженерної роботи.

1. Системо-мыследеятельностная методологія Р.П. Щедровицького, а також ідеї системного та ситуаційного аналізу і діяльнісного підходу.

2. Соціальна інноватика, яка як науково-прикладне напрям склалося в нашій країні при здійсненні під керівництвом професора Н. В. Лапіна дослідницького проекту "Нововведення в організаціях" (1978-1985).

3. Методологія та інструментарій організаційного розвитку - дослідження дію (action research), навчання дією, а також Тавистокская модель тренування групових відносин, що припускає роботу з формування лідерських якостей учасників резиденциальных (виїзних) сесій.

4. Ряд ідей, принципів і підходів, розроблених в ігровому імітаційному моделюванні.

5. Розроблена болгарським вченим Р. Лозановим методологія інтенсивного навчання іноземним мовам, активно використовувана в нашій країні Р.А. Китайгородської і Ст.Ст. Петрусинским. ІНІ запозичили метод психологічного занурення у зміст роботи і принцип засвоєння інформації сверхкрупными обсягами, минаючи канали раціонального сприйняття.

6. Ідеї та методики створеного за участю К. Роджерса соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на підвищення сприйнятливості людини до різних аспектів міжособистісного сприйняття і взаємодії. У Росії ініціатива використання тренінгових методів у практичній психології належить Л.А. Петровської.

В тій чи іншій мірі всі види ділових ігор, беруть свій початок від організаційно-діяльнісних (ОДІ) і інноваційних ігор (ІНІ). В соціально-культурному проектуванні найбільш ефективно застосування інноваційних ігор, що обумовлено наступними факторами.

Насамперед, ІНІ дозволяє побудувати се сценарій в повній відповідності з етапами соціально-культурного програмування, здійснюваного в інституціоналізованих формах, що в підсумку максимально наближає результати такого динамічного проектування до його академічних форм.

Граданого типу передбачає (і забезпечує) колективну творчу роботу всіх учасників, їх високу віддачу і вмотивованість на рішення висунутих у грі проблем і завдань.

В ході предыгрового етапу проводиться збір емпіричного матеріалу, його узагальнення, здійснюється змістовний аналіз проблем, що дозволяє зробити ігрове соціально-культурне проектування досить продуктивним.

Інноваційна гра дає три види результатів:

1) новий зміст, нову інформацію (ідеї, деталізовані проекти, стратегічні програми і т. п., які були розроблені учасниками);

2) нову групу, співтовариство (консолідований колектив учасників-носіїв нової інформації, нового змісту, нових навичок роботи і життя);

3) оновленого людини (як результат виявлення стереотипів і роботи з ними, вироблення продуктивних професійних і особистісних навичок та вмінь, нового загострене усвідомлення себе у світі, у праці, з людьми, з собою).

Крім того, гра дозволяє глибоко опрацювати управлінське рішення, всебічно його обґрунтувати, зіставити з альтернативними підходами до проблеми, порівняти з наявними ресурсами. Змагальна і одночасно консолідуюча природа гри підвищує якість розроблюваних проектів. В ході гри розробляється спеціальна програма впровадження проекту, виявляються його можливі прихильники і противники, визначається стратегія і тактика взаємодії з ними, що в підсумку підвищує реалізація проекту, ефективність його втілення в життя.

Основний ефект гри полягає в повороті свідомості співробітників від традиційного способу мислення до інноваційного. Людина звільняється від вродженої страху змін, від забобонів, що заважають інноваційному мисленню.

3. Принципи організації та алгоритм інноваційної гри

Інноваційна гра готується і проводиться у відповідності з наступними принципами.

Принцип системності. ІНІ програмується і реалізується як цілісна система людської діяльності: одночасно відбувається робота за змістом, сприяння группообразованию, навчання, самовизначення учасників.

Колективна відповідальність. Результати гри в рівній мірі залежать як від замовника, так і від команди консультантів.

Єдиноначальність. Керівник гри тримає в полі своєї уваги все що відбуваються на семінарі події: змістовну, методичну, організаційну роботу, групову динаміку; стежить за психологічним станом учасників і команди, тому він має пріоритетне право прийняття рішень щодо ходу роботи.

Принцип самопрограмування. Він дозволяє за ініціативою учасників вводити нові правила, обирати форми і методи роботи.

Форми ситуаційного програмування задають консультанти, потім в цю діяльність включаються і учасники.

Принцип саморозвитку. ІНІ як метод і як самоцінний феномен культури постійно "вирощує себе". Кожен наступний семінар не схожий на попередній. Він включає в принципи власної організації нові підходи, концепції, ідеї та апробує їх.

Принцип контрольованої боротьби. Він полягає в конкурсності та змагальності взаємодії учасників, а також у використанні, коли це доцільно, конструктивного конфлікту.

Принцип розвиваючого навчання. ІНІ орієнтований не тільки на пошук конкретних рішень і на навчання учасників методам самостійного вирішення проблем, але й дає імпульс до їх особистісного розвитку, до самоактуалізації.

При проведенні ІНІ, як і низки інших форм роботи, генетично пов'язаних з організаційно-деятельностными іграми, використовується ряд особливих технік, до числа яких можна віднести: распредмечивание, проблематизацію, цілепокладання, самовизначення, рефлексію, схематизацію і позиційний аналіз.

Распредмечивание - відмова від жорсткого предметно-професійного погляду на дійсність. У своїх крайніх проявах такий погляд називається психологами "професійним кретинізмом", він не дозволяє людині цілісно сприймати реальність, адекватно оцінювати ситуацію і правильно розуміти інших людей. Найбільш його поширені форми: технократизм - розгляд людей і організацій, як "гвинтиків", деталей якогось механізму; экономизм - абсолютизація економічних інтересів на шкоду соціальним; дирижизм (бюрократичний утопізм) - перебільшене уявлення про можливості адміністративно-командних методів, недооцінка можливостей самоврядування; сциентизм - абсолютизація ролі науки і дослідницького підходу в управлінні, у сфері культури (за зразок беруться природничі науки та математика). Распредмечивание досягається шляхом організації зіткнення власних позицій гравців (у продуктивному конфлікті) та обговорення проблем з "чужих" позицій.

Проблематизація - виявлення реальних труднощів в діяльності, причому не зовнішніх, а внутрішніх, що випливають, наприклад, з неорганізованості поведінки, мислення, справ. Ці труднощі фіксуються так, щоб стало можливим їх усвідомлення і робота з ними. Основний засіб проблематизації - пошук підстав, глибинних причин, що лежать в основі труднощів.

Цілепокладання - визначення головних цілей, за реалізацію яких беруть відповідальність учасники гри. Незважаючи на уявну простоту, постановка цілей викликає значні труднощі. По-перше, цілі іноді протистоять стереотипам і нормам, через які людина дивиться на свою працю і які можуть підмінити його мети. По-друге, вибір головної мети не завжди конкретизований.

Самовизначення - фіксація власної позиції в загальному просторі гри. Будується на основі індивідуальних цілей, їх співвідношення з цілями і позиціями інших учасників. Консультант допомагає виділити елементи самовизначення і зібрати їх в систему.

Рефлексія - одна з основних методологічних засобів, засноване на осмисленні процесу, способів і результатів діяльності окремої людини та групи. Людина має можливість поглянути па те, що відбувається як би з боку і "побачити" себе, свою свідомість, своє мислення і дії інших людей. Це розширює діапазон усвідомлюваних елементів діяльності, сприяє розумінню причин утруднень. Рефлексія - механізм саморозвитку людини, закріплює вдалі елементи діяльності і отстраняющий невдалі.

Схематизація - в ІНІ їй, як і рефлексії, надається принципове значення. Застосовується як допоміжний і як основний (самостійний) спосіб розвитку мислення. Метод будується на посилці, що зорові образи розумових або реальних процесів, представлені наочно, легше піддаються розгляду (аналізу і синтезу), особливо якщо в роботі беруть участь кілька осіб.

Позиційний аналіз (позиція - одне з ключових понять у методології діяльності). Визначається як місце в структурі діяльності, пропонує певний спосіб бачення (сприйняття) реальності та певні способи дій.

Послідовність процедур в ІНІ:

- діагностика завдання;

- аналіз ситуації;

- формулювання проблем;

- визначення цілей;

- вироблення рішень;

- розробка проекту;

- формування програми реалізації проекту.

ІНІ орієнтована на різнобічну опрацювання можливих рішень та їх обґрунтування. Ця робота здійснюється у формі проектування. Зміст проектів - картина бажаного стану соціально-економічної системи, наприклад промислового підприємства. Проект визначає перспективу розвитку і є результатом зусиль всіх учасників роботи.

В ході ІНІ організовується змагання між кількома (2-6) групами за кращий проект, і таке суперництво підвищує вимогливість до якості роботи. Розробка проекту не гарантує його реалізації. Для впровадження необхідна спеціальна програма діяльності, яка також окреслюється в ході гри і включає визначення способів і шляхів втілення проекту в життя.

Навчання є важливою складовою частиною ІНІ. Рішення спільно з замовником його проблем, розробка проектів і програм передбачає і навчання відповідних засобів і методів. Інноваційне навчання формує вміння знаходити нестандартні і ефективні рішення в складних ситуаціях з високим ступенем невизначеності.

Інноваційні ігри можуть використовуватися при пошуку нових ідей, пошуку методів реалізації відібраних для цього ідей і при пошуку методів вирішення будь-яких проблем.

Розглянемо деякі з цих методів.

Цільові обговорення. Цільові обговорення як один з методів вироблення нових ідей знайшли широке поширення в самих різних областях. Метод полягає у проведенні наради, що направляється провідним, головне завдання якого полягає в тому, щоб втягнути всіх присутніх у відкриту та зацікавлену дискусію і не дати наради вилитися в серію пасивних відповідей на питання. При цьому ведучий націлює учасників на обговорення в певній галузі, у якій ведеться пошук ідей нової продукції. Цільові обговорення не тільки допомагають у пошуках нових ідей, але і дозволяють оцінювати перспективність нових ідей та концепцій.

Метод "мозкової атаки". Це найбільш відомий і широко використовуваний метод вироблення нових ідей і творчого вирішення проблем. Він являє собою вільний процес генерування і висловлювання учасниками різноманітних ідей щодо поставленої проблеми. В основі методу "мозкової атаки" лежить ідея про те, що для розвитку творчих здібностей людини його треба вирвати зі звичайної обстановки і поставити в незвичайні умови - зробити учасником гри або дискусії з елементами гри. Більшість ідей, запропонованих у такій грі, будуть нереальними, оскільки дозволяється пропонувати будь-які ідеї аж до самих безглуздих і абсурдних. Але можуть виявитися дві - три нові, цікаві думки, особливо при обмеженні сфери обговорення певної конкретної областю.

"Мозкова атака навпаки". Метод нагадує звичайну мозкову атаку, але при цьому рекомендується критикувати пропоновані ідеї, шукати і знаходити в них недоліки. Звичайно, все повинно виконуватися ввічливо, коректно, з повагою до авторів ідей і один до одного. При цьому учасники "атаки навпаки" повинні знайти не тільки всі недоліки кожної ідеї, але і шляхи усунення цих недоліків.

Інвентаризація "слабких місць" (тобто недоліків яких-небудь товарів). Цей метод схожий на метод цільових обговорень, але тут учасники обговорення не пропонують нових ідей. Присутніх представляють заздалегідь складений список слабких місць (недоліків) певних видів продукції і пропонують вказати, який конкретний товар на ринку відповідає цим слабких місцях, і чому зроблено саме цей вибір. На підставі цього можна зайнятися модернізацією наявного товару, а не придумувати якийсь новий товар, що значно важче.

Стимулюючий подання завдання. Більшість бізнес-завдань не є формалізованими і чітко структурованими. Особливо це стосується завдань, пов'язаних з пошуком нових напрямів інноваційної діяльності. Нечітко поставлені завдання вимагають великих зусиль по їх виконанню. Найчастіше правильне уявлення неформалізованої залами дао можливість її рішення.

Метод запитальника. Він полягає в тому, що використовується заздалегідь складений список запитань або пропозицій, що мають відношення до поставленої проблеми. Цей метод застосуємо як для вироблення принципово нових рішень, так і для пошуку нових ідей в заздалегідь певній області. Запитальник складається у довільній формі.

Метод випадкових асоціацій. Даний метод дуже корисний при необхідності виробити новий погляд на проблему. Він полягає в тому, що на аркуші паперу пишеться слово або фраза, що має (або не має) ставлення до обдумуваної проблеми, потім додається інше слово або фраза з новим відтінком, потім ще одна і т. д. Поступово виникає безперервний ланцюжок ідей, які можна застосувати для вирішення обдумуваної проблеми. Можливий варіант застосування методу - ідентифікація проблеми з проблемами в інших областях. Перенесення і адаптація підходів до вирішення проблеми, що використовуються в інших сферах, може дати досить нестандартні рішення.

Евристичний метод. Він полягає в побудові здогадок, прогнозуванні і виборі можливих рішень на основі інтуїції, логічних міркувань і досвіду минулого. Менеджери (особливо вищих рівнів) часто вдаються до евристичним методом, так як більшість рішень їм доводиться приймати в умовах недостатньої інформації, в тому числі і про наслідки прийнятих рішень, тому і доводиться користуватися або інтуїцією, або логічними міркуваннями з використанням досвіду минулого.

Мрії про неможливе. Мріяти про неможливе, нездійсненне буває дуже корисно, особливо при пошуках нових ідей і найбільш раціональних методів їх реалізації, так як такі мрії можуть наштовхнути на зовсім нові, оригінальні думки. Всі приходять в голову думки, ідеї, можливості треба записувати, а потім ретельно вивчати і аналізувати.

інноваційний гра соціоінженерний

Список використаної літератури

1. Rothwell R. Towards the fifth-generation innovation process // International Marketing Review. 1994. Vol. 11. No. 1. P. 7-31.

2. Інноваційна економіка / під ред. А.А. Динкіна, Н.І. Іванової. М.: Наука, 2001..

3. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. СПб.: Пітер Ком, 1998..

4. Тебекін А.В. Основи управління якістю продукції (менеджмент якості). М.: Руда і метали, 1999.

5. Kodama F. Emerging patterns of innovation sources of Japan 's technological edge. Harvard Business School, 1995.

6. Wheelitsright S.С., Clark К.В. Revolutionizing product development: Quantum leaps in speed, efficiency and quality. NY: The Free Press, 1992.

7. Cooper RG Winning at new produets. Accelerating the process from idea to launch. Cambridge (MA): Perseus Publishing, 2001.

Размещено на Allbest.ru