Ризик-орієнтоване управління банківською діяльністю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ризик-орієнтоване управління банківською діяльністю

Примостка Людмила Олександрівна

доктор екон. наук, професор

Анотація

Обґрунтовано концептуальні засади ризик-орієнтованого управління банківською діяльністю. Розглянуто нові підходи до побудови організаційно-ієрархічної структури системи ризик-менеджменту банку, яка включає три лінії захисту від ризиків. Проаналізовано зміст та призначення основних індикаторів ризикованості банківської діяльності, за якими органи банківського нагляду визначатимуть адекватність та ефективність системи ризик-менеджменту банку, а саме: здатність до прийняття ризику; рівень толерантності банку до ризику (ризик-апетит); ліміти ризику; профіль ризику. Акцентовано увагу, що в умовах невизначеності та турбулентності зовнішнього середовища якісна система ризик-менеджменту має розглядатися акціонерами та керівництвом банку як головна конкурентна перевага.

Ключові слова: банківські ризики, система ризик-менеджменту, ризик-орієнтоване управління, три лінії захисту від ризиків, профіль ризику, толерантність до ризику.

банківський ризик менеджмент

РИСК-ОРИЕНТИРОВАННОЕ УПРАВЛЕНИЕ БАНКОВСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ ПРИМОСТКА Людмила Александровна

доктор экон. наук, профессор,

ГВУЗ «КНЭУ имени Вадима Гетьмана»

Аннотация. Обоснованы концептуальные основы риск-ориентированного управления банковской деятельностью. Рассмотрены новые подходы к построению организационно-иерархической структуры системы риск-менеджмента банка, которая включает три линии защиты от риска. Проанализированы содержание и назначение основных индикаторов рискованности банковской деятельности, по которым органы банковского надзора будут определять адекватность и эффективность системы риск-менеджмента банка, а именно: способность к принятию риска; уровень толерантности банка к риску (риск-аппетит); лимит риска; профиль риска. Акцентировано внимание, что в условиях неопределенности и турбулентности внешней среды качественная система риск-менеджмента должна рассматриваться акционерами и руководством банка как главное конкурентное преимущество.

Ключевые слова: банковские риски, система риск-менеджмента, риск- ориентированное управление, три линии защиты от риска, профиль риска, толерантность к риску.

RISK - ORIENTED MANAGEMENT OF BANKING ACTIVITY

prymostka Liudmyla

Doctor of Economic Sciences, Full Professor,

Vadym Hetman Kyiv National Economics University,

Abstract. The conceptual bases of risk-oriented management of banking activity are substantiated. New approaches to construction of the organizational and hierarchical structure of the risk management system of the bank are considered, which includes three lines of protection against risks. The content and purpose of the main indicators of riskiness of banking activity, which will determine the adequacy and efficiency of the bank's risk management system, namely: the ability to take risks, will be determined by the bodies ofbanking supervision; level ofbank's tolerance to risk (risk-appetite); risk limits; risk profile. It is emphasized that in conditions of uncertainty and turbulence of the environment a qualitative system of risk management should be considered by shareholders and management of the bank as the main competitive advantage.

Key words: bank risks, risk management system, risk-oriented management, three lines of protection against risks, risk profile, tolerance to risk.

Вступ

Однією з важливих характеристик сучасного світу є зростання ризиків та поява нових ризикових факторів. Це пов'язано з процесами глобалізації та інтеграції, впровадженням інновацій, появою новітніх технологій, зростанням обсягів та швидкості поширення інформації, екологічними проблемами тощо. Підвищення турбулентності економічного розвитку та зростання волатильності фінансових ринків констатують практично у всіх країнах світу. Сукупна дія цих факторів призводить до стрімкого нарощування системних ризиків, які перетворюються на реальну загрозу, за якої погіршення фінансового стану або банкрутство однієї ланки стає тригером руйнування всієї системи. Зростання ризикованості діяльності учасників ринку, накопичення кредитних ризиків, дисбаланси в економіці та монетарній сфері стають причинами появи кризових явищ, які набувають глобального характеру.

Всі ці проблеми не можуть не торкнутися банківської діяльності, якій властива підвищена ризикованість, адже банки наражаються не лише на власні ризики, айна ризики всіх своїх клієнтів. Глобальна фінансова криза показала неефективність банківських систем ризик-менеджменту, слабкість корпоративного управління, нездатність банків вирішити накопичені ними дисбаланси, виявила неспроможність регулятивних органів ефективно здійснювати нагляд за діяльністю фінансових посередників. Тому в посткризовий період діяльність міжнародних регуляторних органів була спрямована на посилення ролі ризик-менеджменту в управлінні банківським сектором.

Зараз відбувається переосмислення концептуальних підходів до ризик-менеджменту, який має забезпечити мінімізацію негативного впливу зовнішніх та внутрішніх шоків на банківську діяльність. Суть такої трансформації полягає в переході від розгляду ризик-менеджменту як складової загального процесу управління банком до ризик-орієнтованого управління банком, коли кожне управлінське рішення оцінюється, насамперед, з позицій наявних та потенційних ризиків. Запровадження нових концептуальних підходів та принципів ризик-орієнтованого управління банком спрямоване на підвищення надійності та стресостійкості банківських установ.

Огляд літератури

Поняття економічного ризику досить широко досліджується в науковій літературі. Засновники класичної теорії ризику, Дж. Міль та Н. У. Сеньйор, трактували ризик як збитки, заподіяні реалізацією певного управлінського рішення [1, с.46]. Прихильники неокласичної теорії підприємницького ризику А. Маршал і А. Пігу вважали, що ризик - це ймовірність відхилення від поставлених цілей [2, с. 445]. Розвиток неокласичної теорії ризику продовжив Дж. М. Кейнс, обгрунтувавши “схильність до ризику” як специфічну властивість підприємця [З, с. 109-110]. Значний вклад у розвиток теорії ризику внесли лауреати Нобелівської премії Г. Марковіц [4], У. Шарп [5].

В XXI столітті вивчення проблем ризикованості відбувається особливо активно. Однак, критичний огляд пропонованих праць навряд чи буде конструктивним, адже висновки зроблено переважно однозначні: ризик є об'єктивною реальністю, виникає внаслідок невизначеності майбутнього і відображає міру (ступінь) відхилення від сподіваного результату. «Оскільки важко збільшити дохід без додаткового ризику, компромісне співвідношення між ризиком і доходом -- звичайне явище у фінансовому світі» [6, с. 64]. Як зарубіжними, так і вітчизняними вченими значна увага приділяється проблемам управління банківськими ризиками [7-11]. Однак, діюча практика управління банківськими ризиками виявилася неефективною в подоланні тих проблем, які виникають в сучасному турбулентному середовищі, а методичний інструментарій оцінювання банківських ризиків - недосконалим. Це обумовило об'єктивну необхідність посилення вимог регуляторів до побудови системи ризик-менеджменту в банках.

В процесі побудови власних систем ризик-менеджменту вітчизняні банки керувалися нормативними документами Національного банку України (2004 рік), які регламентували порядок їх організації та функціонування [12, 13]. В 2017 році Національний банк України презентував проект нового «Положення про організацію системи управління ризиками в банках України» [14], яке базується на рекомендаціях Базельського комітету з банківського нагляду, вимогах Європейського органу банківського нагляду (European Banking Authority, ЕВА), і разом з тим враховує особливості локального ринку. Для прийняття цього документу необхідно внести зміни до Закону України «Про банки та банківську діяльність» [15] в частині відповідальності акціонерів та керівників банку, тому на цей час це лише проект, в якому розроблено принципово нову концепцію банківського менеджменту - ризик-орієнтоване управління. Перехід до ризик-орієнтованого управління банком спрямовано на підвищення керованості та прозорості процесу управління ризиками в банках, створення цілісної культури управління ризиками, що пронизує всі ланки системи банківського менеджменту. Це новий підхід до управління банківською діяльністю, який потребує глибоких наукових пошуків та розробки відповідного методичного інструментарію.

Мета та завдання статті

Мета статті полягає у поглибленні концептуальних засад ризик-орієнтованого управління банком та розробці на цій основі практичних підходів до організації системи ризик-менеджменту в банку.

Завдання статті: дослідити етапи еволюції системи ризик- менеджменту банку; виявити характерні особливості концепції ризик-орієнтованого управління банківською діяльністю; структурувати організаційну ієрархію процесу ризик-орієнтованого управління банком; з'ясувати особливості реалізації управлінських функцій на кожній з трьох ліній захисту від ризиків; систематизувати індикатори ризикованості діяльності банку;обгрунтувати практичні напрями впровадження ризик- орієнтованого управління в діяльність вітчизняних банків.

Виклад основного матеріалу дослідження

Ризик-орієнтоване управління банком - це науково-методологічна концепція банківського менеджменту, спрямована на виявлення і оцінку сукупності банківських ризиків за допомогою спеціальних прийомів і методів з метою попередження ймовірних загроз та ризиків, створення умов для надійного та стійкого функціонування банку, нарощування власного капіталу, задоволення потреб клієнтів і партнерів банку, забезпечення прибутковості банківської діяльності. Запровадження принципів ризик-орієнтованого управління банком має на меті підвищення рівня корпоративного управління в банках, більшу деталізацію вимог до процесу управління ризиками, посилення відповідальності власників та керівного складу банку за прийняті ризики та забезпечення фінансової стійкості банку.

Сучасна теорія і практика управління банківськими ризиками, як й будь-яка теоретична концепція, проходить різні етапи розвитку та постійно еволюціонує. Разом з теоретичною базою розвивається й система ризик-менеджменту банку. На першому етапі банки починають ідентифікувати ризики, класифікувати їх, визначати позиції, які можуть наражати банк на ризик (геп, валютна позиція, розрив ліквідності тощо). На цьому етапі розвитку ризик-менеджмент як цілісна система ще не сформована, банки ідентифікують лише основні (базові) ризики, такі як кредитний, процентний, валютний, ризик ліквідності, але при цьому не здійснюють оцінку таких ризиків.

Наступний етап розвитку - це формування ризик-менеджменту як системи, яка включає ідентифікацію, оцінювання та контроль ризиків. На цій стадії банки переходять до оцінювання величини ризиків та ризикової позиції на ринку, для чого використовується більш складний аналітичний та математичний інструментарій (модель дюрації, модель імунізації балансу, модель валютного метчингу, модель збалансування строків активів та пасивів банку, економіко-математичні моделі тощо). Суттєво розширюється й спектр ризиків, які аналізують банки. До переліку контрольованих банком ризиків включаються не тільки кількісні ризики, але й такі, які не завжди можна оцінити кількісно, зокрема політичні та макроекономічні ризики, операційний ризик, ризик втрати репутації, стратегічний ризик та інші. Удосконалюється інструментально-аналітичне забезпечення системи ризик-менеджменту та її організаційна структура.

На третьому етапі розвитку система ризик-менеджменту дозволяє не тільки аналізувати ризики, які існують, а й прогнозувати ймовірні ризики та загрози, оцінювати непередбачувані втрати банку, використовуючи інструментарій симуляції, стрес- тестування, моделі VAR, методи імітаційного моделювання тощо. Процес управління ризиками охоплює всі види діяльності банку, які впливають на параметри його ризиків. Це безперервний процес аналізу ситуації й середовища, в якому виникають ризики, а також прийняття управлінських рішень щодо впливу на самі ризики або на рівень уразливості банку до таких ризиків. Система ризик-менеджменту стає складовою бізнес-моделі банку, вона забезпечує максимізацію доходності в рамках адекватно оцінених можливостей банку приймати ризики, а з її допомогою керівництво банку зможе виявити, оцінити, локалізувати, попередити та проконтролювати той чи інший ризик.

Наступний етап розвитку системи ризик-менеджменту характеризується переходом до агрегування банківських ризиків та обчислення економічного капіталу банку, коли проводиться його розподіл між підрозділами та оцінюється ефективність їх діяльності з урахуванням рівня ризику. Ефективна система ризик-менеджменту дозволяє не лише оцінювати та контролювати ризики, а й поєднує аналіз ризикованості з прогнозуванням впливу ризиків на прибутковість банку, визначаючи чи компенсує очікувана вигода прийнятий банком ризик. Така система спрямована, насамперед, на попередження негативного впливу ризиків на банківську діяльність, а отже виконує не тільки констатуючу, а й превентивну функції.

Ступінь складності системи ризик-менеджменту банку має відповідати рівню ризикованості середовища, у якому працює банк. Оскільки ризикованість середовища, в якому працюють банки, постійно ускладнюється, то й підходи до управління банківськими ризиками удосконалюються. Управління ризиками спрямовується на вирішення конфлікту завдань між необхідністю отримання максимального доходу та мінімізацією ризиків. Мета управління банківськими ризиками та допустимий рівень сукупного ризику має визначатися з урахуванням загальної стратегії розвитку банківської установи, а приймати такі рішення та відповідати за наслідки цих рішень повинні власники банку.

На посилення відповідальності власників та керівного складу банку за прийняті ризики та фінансову стійкість спрямована концепція ризик-орієнтованого управління банком. Це якісно новий етап розвитку ризик-менеджменту, оскільки йдеться не про окрему систему як складову загального процесу управління банком, а про перехід до ризик-орієнтованого управління банківською установою в цілому та посилення відповідальності керівництва за наслідки прийнятих рішень. Організацію процесу управління банківською діяльністю як ризик-орієнтованого слід розглядати як важливу конкурентну перевагу банку, яка надає йому можливість бути більш надійним та привабливим для суспільства. Важливою характеристикою такого підходу до управління є транспарентність системи ризик-менеджменту, коли учасники ринку можуть самостійно оцінити рівень ризикованості діяльності банку.

В проекті «Положення про організацію системи управління ризиками в банках України» (2017 р.) визначено низку нових підходів до організації процесу управління ризиками та нових індикаторів ризикованості банківської діяльності. В основу ризик-орієнтованого управління банком покладено принцип побудови трьох ліній захисту від ризиків.

Система трьох ліній захисту охоплює всі структурно-ієрархічні рівні управління банком -- від вищого керівництва банку (ради та правління) до рівня, на якому безпосередньо приймається або генерується ризик. Такий підхід має на меті не уникнення ризиків, а недопущення ситуації переростання допустимих ризиків в катастрофічні, які загрожують самому існуванню банку. Організаційно-ієрархічна структура ризик-орієнтованого управління банком включає три рівні захисту від ризиків і складається з керівних органів банку та їх комітетів, виконавчих органів та їх комітетів, а також бізнес-підрозділів банку (рис. 1).

Рис. 1. Організаційно-ієрархічна структура системи ризик-менеджменту в банку Джерело: Складено на основі [14].

Першу лінію захисту формують бізнес-підрозділи банку, які здійснюють управління та поточний контроль за ризиками, надають інформацію щодо ризиків відповідним структурним підрозділам банку. Це такі структурні підрозділи банку, як фронт-офіси, мідл-офіси, бек-офіси.

Друга лінія захисту включає два підрозділи: підрозділ з управління ризиками та підрозділ комплаенс. Підрозділ з управління ризиками виконує функції безпосереднього управління ризиками конкретного банку, з управління ризиками розробляють, впроваджують та виконують процедури оцінювання, прогнозування та обгрунтування методів зниження ризиків. Підрозділ комплаенс здійснює контроль за дотриманням встановленого рівня толерантності до ризиків, лімітів ризику, законодавчих та нормативних вимог.

Основними принципами функціонування підрозділів, які перебувають на другій лінії захисту від ризиків, є незалежність, повноваження, компетентність. Ці принципи покладено в основу розподілу функцій, повноважень та відповідальності цих підрозділів. Так, ці підрозділи мають повну незалежність (структурну та фінансову) від тих підрозділів банку, які першими приймають ризики (фронт-офісів) та підрозділів, які реєструють факт прийняття ризику та контролюють його величину (мідл-офісів та бек-офісів). Підрозділи другої лінії захисту забезпечуються ресурсами для адекватного балансу позицій у процесах та системах прийняття рішень банку, а організаційно вони відокремлені від бізнес-підрозділів та підрозділів аудиту.

Відносно новим для вітчизняної банківської практики стало створення підрозділу комплаенс, основними функціями

якого є: контроль дотримання банком вимог міжнародного і національного законодавства, а також ринкових стандартів; попередження випадків, які можуть призвести до застосування санкцій і (або) інших заходів впливу на банк з боку наглядових органів; моніторинг дотримання нормативних вимог внутріш- ньобанківських документів, стандартів та процедур банку, які можуть призвести до істотних фінансових втрат; контроль за рівнем ризику втрати репутації банку та за виконанням вимог саморегулівних організацій (якщо такі стандарти або правила є обов'язковими для банків). Підрозділ комплаєнс підзвітний раді та комітету ради з ризиків.

Важливо наголосити, що керівникам підрозділів другої лінії захисту від ризиків надається право вето щодо рішень правління та комітетів правління банку, якщо реалізація таких рішень може призвести до прийняття банком значних ризиків, які можуть призвести до порушення затверджених лімітів ризику та встановлених рівнів толерантності до ризиків, загрожуватимуть інтересам акціонерів, вкладників, інших кредиторів банку або перешкоджатимуть належному веденню банківської діяльності.

На третій лінії захисту від ризиків знаходиться служба внутрішнього аудиту банку, яка оцінює ефективність роботи системи ризик-менеджменту, а також визначає, чи адекватна ця система тому рівню ризиків, на які наражається банк. Підрозділ внутрішнього аудиту є органом оперативного контролю, який здійснює нагляд за дотриманням встановлених норм, принципів та правил управління ризиками в банку, робить висновки щодо їх допустимого рівня, а також оцінює ефективність роботи системи управління ризиками банку. Цей підрозділ підпорядковується лише вищому керівному органу -- раді банку. Підрозділ внутрішнього аудиту не бере безпосередньої участі в процесі ризик- менеджменту, а його роль полягає в оцінюванні адекватності систем управління ризиками потребам банку. Згідно з вимогами світової практики корпоративного управління служба внутрішнього аудиту банку є незалежною, підпорядковується лише раді банку (або аудиторському комітету ради) та не допускає будь- якого втручання у свою роботу з боку виконавчого органу банку та профільних комітетів, створених правлінням банку.

На найвищому щаблі організаційно-ієрархічної структури перебуває рада банку, яка безпосередньо відповідає за забезпечення надійності банку. Рада банку підзвітна акціонерам та власникам банку. Побудована в такий спосіб система трьох ліній захисту має на меті не уникнення ризиків, а недопущення ситуації переростання допустимих ризиків в катастрофічні, які загрожують самому існуванню банку.

Новим для вітчизняної практики стало введення індикаторів ризикованості діяльності банку, яких виокремлено чотири: здатність до прийняття ризику; рівень толерантності банку до ризику (ризик-апетит банку); ліміти ризику; профіль ризику [14].

Здатність до прийняття ризику показує максимальний рівень ризику, який банк в змозі прийняти з урахуванням вимог до достатності власного капіталу та ефективності діючої в банку системи управління ризиками.

Рівень толерантності банку до ризику або ризик-апетит банку визначається сукупною величиною та типами ризиків, які банк готовий прийняти відповідно до діючої бізнес-моделі та стратегічних цілей. Ризик-апетит має визначити сам банк і зафіксувати в окремому документі - декларації схильності до ризику.

Ліміти ризику - це кількісні обмеження величини ризиків, на які наражається банк протягом своєї діяльності. Дотримання лімітів ризику перевіряється в процесі контролю.

Ще один індикатор ризикованості - профіль ризику, тобто фактична величина прийнятого банком сукупного ризику, обчислена на конкретний момент часу.

Адекватність та ефективність системи ризик-менеджменту визначається за результатами досягнення запланованих значень основних індикаторів ризикованості діяльності. Планові кількісні значення індикаторів ризикованості діяльності кожен банк визначає індивідуально з огляду на преференції акціонерів (або власників) та загальну стратегію управління банком, що фіксується у відповідних внутрішньобанківських нормативних документах, які регламентують процес управління ризиками в банках [14]. В ієрархії цих документів головним є «Декларація схильностідо ризику» (табл. 1).

В «Декларації схильності до ризиків» ключовим є встановлення рівня толерантності банку до ризику через передбачення чіткого взаємозв'язку між рівнем ризику, який готовий прийняти банк, та мінімальним рівнем необхідної дохідності, а також між рівнем сукупного ризику банку та величиною його власного капіталу. Цей документ стає загальнодоступним для того, щоб кожен учасник ринку міг оцінити рівень ризикованості діяльності конкретного банку.

Новим і дуже важливим для вітчизняної практики стало запровадження «Кодексу етики банку», в якому документально фіксуються правила поведінки працівників банку, механізми запобігання незаконній діяльності, а головне - відповідальність керівництва та співробітників банку за порушення норм.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Переосмислення концептуальних підходів до управління банківською діяльністю здійснено з огляду на необхідність підвищення рівня відповідальності ради банку та бенефіціарів, трансформації операційної моделі діяльності банку, зміни корпоративної культури, створення цілісної культури управління ризиками, яка пронизує всі ланки організаційної структури банку. Побудова якісної системи ризик-менеджменту в банках є складовою частиною нових вимог до корпоративного управління.

Ризик-орієнтоване управління банківською діяльністю вже запроваджено в деяких країнах пострадянського простору, зокрема в Казахстані. Як показує досвід казахських банків, удосконалення банківських систем ризик-менеджменту потребує перехідного періоду для впровадження нових вимог та підходів, а також пов'язане з необхідністю додаткових затрат на консалтинг, навчання персоналу та ІТ-технології. Так, одному з казахських банків для реалізації запланованих заходів знадобилося близько трьох років, послуги консалтингової компанії міжнародного рівня (за тендером обрана була Е&У Україна)та постійне навчання персоналу, включаючи вище керівництво банку (щотижневі заняття). Після запровадження принципів ризик-орієнтованого управління та створення транспарентної системи ризик-менеджменту рейтинг банку, наданий міжнародними рейтинговими агенціями, суттєво зріс, а банк зміг отримати зовнішні запозичення за значно нижчими ставками. Отже, практика доводить, що впровадження концептуальних підходів ризик-орієнтованого управління банками дозволить підвищити рівень надійності як окремих банків, так й банківської системи в цілому.

Запровадження ризик-орієнтованого управління банківською діяльністю потребує зусиль не лише окремого банку, а й зміни стратегічних пріоритетів діяльності Національного банку України у сфері банківського регулювання та нагляду з метою забезпечення фінансової стабільності. Необхідність адаптації банківського сектору України до світових та європейських стандартів зумовлює зміну методичних підходів та інструментарію регулювання, які мають бути реалізовані НБУ з метою наближення українського банківського сектору до норм і правил Європейського Союзу та Європейського органу банківського нагляду (ЕВА). Це потребуватиме поєднання результатів подальших наукових досліджень з практичним досвідом впровадження ризик-орієнтованого управління у вітчизняній банківській системі.

Список літератури

Миль Дж. С. Основы политической экономии и некоторые аспекты их приложения к социальной философии. - М.: Прогресс, 1992. - 352 с.

Питу А. Экономическая теория благосостояния. - Т 1. - М.: Прогресс, 1985. - 512 с.

Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. - М.: Прогресс, 1978. - 494 с.

Markowitz Н. М. Portfolio Selection // Thejournal of Finance.

1952 - Mart - P. 77-91

Шарп У. Инвестиции / У. Шарп, Г Александер, Дж. Бейли ; пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 1028 с.

Синки Дж. Финансовый менеджмент в коммерческом банке и в индустрии финансовых услуг / Джозеф Синки мл.: пер. с англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. - 1014 с.

Фрост С. М. Настольная книга банковского аналитика. Деньги, риски и профессиональные приемы / Стивен М. Фрост: пер. з англ. - Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2006.

672 с.

Роуз С. Питер. Банковский менеджмент / Питер С. Роуз: пер. з англ. - М.: Дело, 1997. -719 с.

Банківські ризики: теорія та практика управління: кол. монографія / за ред. проф. Л. О. Примостки - К.: КНЕУ, 2008. - 456 с.

Бобиль В. В. Управління банківськими ризиками в умовах фінансової кризи [Рукопис]: дис. д-ра екон. наук : 08.00.08 / Полтавська Державна Аграрна Академія. Полтава, 2015. - 442 с.

Управління банківськими ризиками: підручник / за ред. проф. Л. О. Примостки - К.: КНЕУ, 2018. - 537 с.

Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України: Постанова Правління НБУ від 02.08.2004 р. № 361. - [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ V0361500-04.

Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків»: Постанова Правління НБУ від 15.03.2004 р. № 104. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov. ua/laws/show/v0104500-04.

Проект «Положення про організацію системи управління ризиками в банках України». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://bank.gov.ua/doccatalog/document;jsessionid=49 307D221AE8F5D3B2224DE34097D130?id=44982363.

Закон України «Про банки і банківську діяльність»від 07.12.2000р. №2121-111 із змінами та доповненнями - [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/2121-14.

References

Mill' Dzh. S. (1992), Osnovy politicheskoj jekonomii і nekotorye aspekty ih prilozhenija k social'noj /ifoso/n[Fundamentals of political economy and some aspects of their application to social philosophy], Progress, Moscow, Russia.

Pigu A. (1985)Jekonomicheskaja teorija blagosostojanija [Economic welfare theory], volume 1, Progress, Moscow, Russia.

Kejns Dzh. M. (1978) Obshhaja teorija zanjatosti, procenta і deneg [General theory of employment, interest and money], Progress, Moscow, Russia.

Markowitz H. M. (1952)“Portfolio Selection”, Thejournal ofFinance, Mart, pp. 77-91.

Sharp U., Aleksander G., BejliDzh. (1998) Investicii [Investments], INFRA-M, Moscow, Russia.

Sinki Dzh. (2007) Finansovyj menedzhment v kommercheskom banke і v industrii finansovyh uslug [Financial management in a commercial bank and in the financial services industry], Al'pina Biznes Buks, Moscow, Russia.

Frost S. M. (2006) Nastol'naja kniga bankovskogo analitika. Den'gi, riski і professional'nye priemy [The bench book of a banking analyst. Money, risks and professional techniques], Balans Biznes Buks, Dnepropetrovsk, Ukraine.

Rouz S. Piter (1997) Bankovskij menedzhment [Banking management], Delo, Moscow, Russia.

Prymostka L. O. (2008) Bankivs'ki ryzyky: teoriia ta praktyka upravlinnia[Banking risks: theory and practice of management], KNEU, Kyiv, Ukraine.

Bobyl' V. V. (2015) Banking risk management in a financial crisis, Ph.D. Thesis, Money, finance and credit, Poltava State Agrarian Academy, Poltava, Ukraine.

Prymostka L. O. (2018)Upravlinnia bankivs'kymy ryzykamy[Banking risks management], KNEU, Kyiv, Ukraine.

National Bank of Ukraine (2004) “Resolution of the NBU Board “Methodical recommendations of the organization and functioning risk-management systems in banks of Ukraine”, available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0361500- 04 (Accessed 25June2018).

National Bank of Ukraine (2004) “Resolution of the NBU Board “Guidelines for Bank Inspection «Risk assessment system», available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ v0104500-04 (Accessed 25June2018).

National Bank of Ukraine (2017)“Draft Regulation “The organization of a risk management system inbanks of Ukraine”, available at: https://bank.gov.ua/doccatalog/document;jsessi onid=49307D221AE8F5D3B2224DE34097D130?id=4498236 3(Accessed 25June2018).

The Verkhovna Rada of Ukraine (2000), The Law of Ukraine “About banks and banking”, available at: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/2121-14(Accessed 25June2018).

Размещено на Allbest.ru