Стратегія в бізнес управлінні: історичний контекст та концептуальні основи

The purpose of the work is to research conceptual frameworks of strategy as a specific category in business administration field.

The worldwide business environment requires managers and business owners understanding not only of advantages and disadvantages of their own products or services, a corporate structure and a profile of potential target customers, but also understanding of how they can use these advantages and offset the disadvantages in different internal and external market conditions in order to predict possibilities of expanding the economic activity of the business in the conditions of increasing demand or to create a “defense plan” in the case of crisis situation.

At the same time, strategy relies on strategic thinking and strategic planning, adequate analysis of the weaknesses and strengths of the business entity, the system for organization of strategic management at the enterprise. Strategy interprets as an independent, multidimensional, complex and knowledge-intensive category in the business management system.

The research investigates a historical context of the term conceptual development and the limits of its practical interpretation in the worldwide business practices. As a result of the research work, the author proposes original classification approach of various definitions of strategy in business activities by the world scholars based on characteristics of the strategy hierarchy, the focus of business entity development, and the basic function performed by the strategy within the specified approach.

Understanding, defining the peculiarities and specifics of the formation and implementation of business strategy, prerequisites for choosing an enterprise development plan are the most important steps in the strategic selection phase. All of this forms a single system of strategic approach for running the company and managing its development.

The author offers to reflect on conceptual frameworks and structural features of strategy in the business activities of Ukrainian and world enterprise units as well as the prospects of scientific development and empirical application of strategy as a management tool nowadays and in the future.

Keywords: strategy, business administration, strategic approach, enterprise strategy, strategy hierarchies, strategy focus, strategy function.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасні умови ведення бізнесу вимагають від менеджерів та власників компаній розуміння не тільки переваг або недоліків власного продукту чи послуги, корпоративної структури і профайлу потенційної таргет-групи, але й те як можливо використовувати ці переваги та нівелювати недоліки в різних умовах розвитку внутрішнього та зовнішніх ринків, спрогнозувати можливості розширення діяльності підприємства в умовах збільшення попиту або мати “план оборони” на випадок кризової ситуації.

Стратегія є категорією, яка допомагає аналізувати та пріоритезувати альтернативи шляхів розвитку внутрішньої системи організації компанії, її продуктів і послуг, вибору формальної поведінки на вже існуючих або нових ринках.

Проблема полягає в тому, що на сьогоднішній день у світі не існує єдиного понятійного визначення або концептуального підходу для окреслення рамок терміну “стратегії”, етапів її формування та маркерів ефективності. Це є комплексне та багаторівневе поняття, яке потребує окремого осмислення при плануванні майбутньої діяльності підприємства, що робить це дослідження досить актуальним для розвитку українського та світового бізнесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі визначення концептуальних рамок стратегії як окремого терміну в бізнес управлінні були присвячені роботи Л. Фрідмана, М. Портер, Дж. Кея, Дж. Феррейра, Е. Майнарда, П. Ковтуна. У цих роботах проаналізовано концептуальну сутність стратегії як інструменту господарської діяльності, методу корпоративного управління і плану дій компанії в контексті ринкової конкуренції.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Український та світовий бізнес сектори перебувають на етапі нового розвитку в умовах трансформації глобалізаційних процесів та постінформаційної революції. Стратегія є першим інструментом, до якого звертаються підприємці та менеджери для ведення господарсько-економічної діяльності в нових для себе умовах.

Проте багатовимірність тлумачення терміну стратегії в сучасних умовах потребує додаткового дослідження історичного контексту розвитку категорії, порівняльного аналізу вже запропонованих визначень та розробки системи класифікації для окреслення концептуальних рамок поняття.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження розвитку терміну стратегія як окремої категорії в сучасному управлінні бізнесом.

Виклад основного матеріалу

Стратегія як слово і термін бере свій початок в епоху Античності, де “ИтратпУ'Л (strategia)” в першу і єдину чергу перекладається з давньогрецької мови як “мистецтво військового лідерства”, що виражається в багаторівневому плануванні для досягнення однієї або декількох цілей в умовах невизначеності [1, с. 10]. У цьому розумінні стратегії як “мистецтва генеральского командування” також може включати декілька додаткових процесуальних категорій як тактика, оборона, логістика, тощо. У західноєвропейських та слов'янських мовах слово стратегія набуло найбільш широкого вжитку лише у XVIII сторіччі, де за Лоуренсом Фрідманом з Лондонського королівського коледжу першочергово воно позначало “всебічний спосіб намагатися досягти політичних цілей, включаючи загрозу або фактичне застосування сили в діалектиці волі” [2, с. 35], що звичайно стосувалося виключно військових конфліктів, а також в деякому сенсі і державної політики, в якому взаємодіяли супротивники. До господарсько-економічної діяльності стратегія як окрема категорія приходить лише на початку ХХ сторіччя в контексті аналізу галузевої конкуренції.

Починаючи з 30-х років ХХ сторіччя в американському бізнес-середовищі був розвинутий замисел стратегії як мистецтва управління ресурсами, що в подальшому спровокувало концептуальний поштовх для окреслення принципів та підходів стратегічного планування, оцінювання і управління як цілком окремої та самостійної науки про стратегію [3, с. 15].

Вивчення та узагальнення різноманітних джерел інформації дозволяє скласти таблицю 1 в якій відображено основні етапи зміни категорії “стратегія” у минулому, а також показати відмінності у розумінні суті практичного тлумачення стратегії, її функцій та напрямів розвитку.

Таблиця 1

Розвиток «стратегії» як окремої категорії в бізнес управлінні в хх сторіччі

В економічній та фаховій бізнес літературі термін “стратегія” починає свій теоретико-концептуальний розвиток з 1930-х років, де ряд науковців від Честера Барнарда і до Річарда Румельта пропонували власні моделі аналізу стратегічного підходу та шляхи імплементації стратегії розвитку компанії в організаційному контексті. Аналіз різноманітних джерел інформації дозволяє зібрати різні підходи щодо визначення стратегії та її концептуальних рамок в таблиці 2, а також порівняти їх за критеріями:

1. Ієрархії стратегій, тобто ранжування пріоритетності стратегій, а також їх взаємозв'язок на підприємстві:

— корпоративна -- визначає генеральну лінію розвитку компанії за її напрямами діяльності в цілому;

— конкурентна -- відповідає за розвиток окремих сфер діяльності (стратегічні одиниці) на підприємстві;

— функціональна -- акцентується на управлінні та розвитку кожному функціональному напряму діяльності;

— операційна -- вузькоспеціалізований план дій для головних структурних підрозділів суб'єкту господарювання.

2. Фокус розвитку компанії, на якому повинна бути сконцентрована стратегія -- внутрішній або зовнішній вектори росту підприємства;

3. Базова функція, яку повинна виконувати стратегія в рамках запропонованого концепту або визначення:

— “визначення цілей / мети” розвитку суб'єкту бізнесу;

— формулювання формальної “реакції” (поведінки) на зовнішні запити або виклики конкурентного середовища;

— аналіз та формування “плану дій” щодо питань розвитку або алокації ресурсів компанії;

— стратегія як самостійна “структура” суб'єкту господарювання.

Таблиця 2

Результати дослідження категорії «корпоративна стратегія» в бізнес управлінні та організаційному контексті

З ретроспективного дослідження розвитку терміну, який представлений в таблиці 2 можна зробити висновки, що існує доволі велика кількість різноманітних визначень стратегій підприємства, кожна з яких пропонує власні методологічні рамки. Проте, можна стверджувати, що всі концептуальні підходи, що актуальні для світової науки про господарювання, відкрито або імпліцитно, розглядають стратегію як невід'ємну частину корпоративного рівня ієрархії, що дає чітке розуміння того факту, що ефективна дія стратегії підприємства можлива при умовах загального розвитку компанії, а не її окремих стратегічних одиниць або операційних дій. Останнє можливо віднести до системи тактик підприємства при просуванні генерального плану компанії.

Досліджуючи класифікацію стратегій для внутрішнього та зовнішнього розвитку можна чітко виокремити три групи дослідників. Перша група - Ігор Ансофф, Майкл Портер та Брюс Хендерсон, які бачать стратегію в контексті взаємодії компанії із зовнішнім середовищем, конкурентною боротьбою та позиціюванням на ринках. Друга група - Пітер Друкер, Альфред Чадлер та Кеннет Ендрюс наголошують на чіткому взаємозв'язку стратегії компанії з розвитком її корпоративної структури, розподілом ресурсів та ефективному внутрішньому функціонуванні. Третя група - Честер Барнард, Джефрі Бракер та Річард Румельт наголошують на амбівалентній ролі стратегії для внутрішнього та зовнішнього розвитку підприємства, де правила взаємовідносин із зовнішнім середовищем і розвиток внутрішніх можливостей суб'єкту бізнесу мають бути поєднані в рамках одного плану.

Проте більшість дослідників розходяться в спільній думці щодо базової функції стратегії підприємства, тобто який саме аспект аналізу та розробки стратегії є першочерговим для суб'єкту бізнесу. Серед запропонованих визначень одне чітко вказує, що план дій розвитку підприємства є головним функціоналом стратегії; функція визначення цілей/мети компанії -- один фахівець дотримується цього підходу; реакція на навколишнє середовища суб'єкту господарюванню як базова функція стратегії визначається трьома концептами; структура як першочерговий фокус стратегії обґрунтовується двома визначеннями.

Також п'ять аналізованих визначень роблять наголос на комбінації або рівності декількох функцій в контексті чіткого визначення індикаторів результативності (KPI -- Key Performance Indicator), розумінні стратегічних переваг підприємства по відношенню до конкурентного середовища. З ретроспективи такої класифікації, стратегія виступає як комплексна категорія, яка має відповідати контексту розвитку суб'єкту бізнесу та меті, яка стоїть перед компанією.

Розуміння, визначення особливостей та специфіки формування і реалізації стратегії, передумов вибору плану дій розвитку підприємства є одним із найважливіших кроків на етапі стратегічного вибору. Все це формує єдину систему стратегічного підходу управління компанією та її розвитком.

На сьогоднішній день кожна світова або регіонально розвинута компанія, особливо ті, які орієнтовані на імпортно-експортні операції, має у загальній корпоративній структурі відділ стратегічного управління компанії. В практиці світового бізнес сектору стратегічний менеджмент за допомогою специфічних підходів стратегічного управління виконує більш чіткі функції та є невід'ємним елементом корпоративного управління в сучасних умовах ведення конкуренції та конструювання бачення майбутнього розвитку компанії. Управління стратегією представляється комплексом дій, спрямованих на реалізацію місії та цілей компанії в умовах динамічного бізнес-оточення, який дозволяє реалізувати раніше прийнятий план розвитку бізнесу. Це стосується лідерства, комунікації, позиціювання, корпоративної теорії, інновацій, тощо. стратегія управління компанія концептуальний

Висновки

Стратегія -- не лише експертний погляд на тренди для прийняття корпоративних рішень, але окремий напрям діяльності компанії, що відповідає за процес формулювання місії та цілей розвитку суб'єкта господарювання, формування плану імплементації плану розвитку підприємства та маркування показників ефективності виконання цього плану, моделювання альтернативних сценаріїв розвитку подій в умовах внутрішньої кризи або викликів зовнішнього середовища, а також позиціювання її товарів / послуг / бренду відповідно до трендів у галузі та конкурентного оточення у довгостроковій перспективі, тощо.

Стратегія базується на стратегічному мисленні та плануванні, адекватному аналізі слабких і сильних сторін суб'єкту бізнесу, системі організації стратегічного управління на підприємстві. В цьому ряді стратегія виступає як самостійна, багатовимірна, комплексна і наукоємна категорія в системі бізнес управління.

Список літератури

1. Kay, J. Foundations of Corporate Success: How Business Strategies Add Value. Oxford University Press. 2003. 416 p.

2. Freedman, L. Strategy: A History. Oxford University Press. 2013. 767 p.

3. Ковтун О.І. Стратегія підприємства : Підручник. Львів : «Новий Світ -- 2000», 2009. 680 с.

4. Mainardes, E.W., Ferreira, J.J., Raposo, L.M. Strategy and Strategic Management Concepts: Are They Recognised by Management Students? E a M: Ekonomie a Management. 2014. Vol. 17, № 1. P. 41--63. doi: 10.15240/ tul/001/2014-1-004

5. Bidault, F. Managing Joint Innovation: How to Balance Trust and Control in Strategic Alliances. Palgrave Macmillan. 2012. 313 p.

6. Porter, M. Competitive Advantage: Creating and Sustaining Superior Performance. Free Press. 2008. 600 p.

References

1. Kay, J. Foundations of Corporate Success: How Business Strategies Add Value. Oxford University Press. 2003. 416 p.

2. Freedman, L. Strategy: A History. Oxford University Press. 2013. 767 p.

3. Kovtun O.I. Enterprise strategy: Textbook. Lviv: “New World - 2000”, 2009. 680 p.

4. Mainardes, E.W., Ferreira, J.J., Raposo, L.M. Strategy and Strategic Management Concepts: Are They Recognised by Management Students? E a M: Ekonomie a Management. 2014. Vol. 17, № 1. P. 41-63. doi: 10.15240/ tul/001/2014-1-004

5. Bidault, F. Managing Joint Innovation: How to Balance Trust and Control in Strategic Alliances. Palgrave Macmillan. 2012. 313 p.

6. Porter, M. Competitive Advantage: Creating and Sustaining Superior Performance. Free Press. 2008. 600 p.

Размещено на Allbest.ru