Методичні аспекти моніторингу системи соціально-трудових відносин у сільському господарстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Методичні аспекти моніторингу системи соціально-трудових відносин у сільському господарстві

Є.О. Ланченко, кандидат економічних наук, доцент

Анотація

Методические аспекты мониторинга системы социально-трудовых отношений в сельском хозяйстве

Актуальность исследования методики анализа аграрных социально-трудовых отношений заключается в их сложности, поскольку они направлены на обеспечение интересов работников, работодателей и государства.

Methodical aspects of monitoring the system of social and labor relations in agriculture

The urgency of the research of the methodology for analyzing agrarian social and labor relations lies in their complexity, since they are aimed at ensuring the interests of workers, employers and the state.

Актуальність

Система управління будь-яким соціально-економічним процесом включає його моніторинг як постійне спостереження за його станом і виступатиме інформаційним підґрунтям для прийняття адекватних управлінських рішень. Під моніторингом соціально-трудових відносин (надалі - СТВ) в аграрному секторі економіки можна розуміти наповнення й оцінку показників їх розвитку, виконання практичних заходів суб'єктами СТВ, виявлення недоліків і негативних тенденцій. У подальшому для усунення останніх моніторинг слугуватиме фактологічною базою для розробки відповідних рекомендацій розвитку СТВ у сільському господарстві.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Формуванню методичних засад моніторингу соціально-економічних процесів присвячено увагу багатьох учених. Побурко Я. О. й інші [1, 2] розробили теоретико-методичні й аналітичні засади моніторингу соціально-економічних процесів регіонального розвитку, соціального захисту населення регіону тощо. Притула Х. М. [3] пропонує здійснювати оцінку сталого розвитку АТО за базовими складовими: економічна, соціальна, екологічна (131 показник). Вагомий внесок у розвиток методології оцінки регіонального людського розвитку внесли вчені під керівництвом Е. М. Лібанової [4].

Методологічні основи моніторингу СТВ на макрорівні обґрунтувала Л. В. Беззубко [5] й визначила його етапи та завдання. Онікієнко В. В. й Мірошниченко О. В. [6] запропонували методику аналізу соціально- трудового партнерства відповідно до змісту й структури колективних угод. Російський учений М. Л. Малишев [7] розробив оригінальну методику моніторингу СТВ (до 200 показників) і обґрунтував важливість його прогностичної функції. Ученими сформовано методичний інструментарій моніторингу СТВ, проте, в більшості випадків він є громіздким і трудомістким.

Мета дослідження - обґрунтувати методичні засади моніторингу системи СТВ у аграрному виробництві в контексті розвитку сільських територій. Завдання дослідження: 1) розглянути методичні аспекти моніторингу соціально-економічних процесів; 2) визначити критерії та показники моніторингу СТВ у сільському господарстві в контексті розвитку села.

моніторинг аграрний соціальний трудовий

Матеріали та методи дослідження

Інформаційною базою дослідження є наукові й статистичні публікації. Використано абстрактно-логічний метод (теоретичні узагальнення методики моніторингу СТВ у сільському господарстві й формулювання висновків); моделювання (опрацювання схематичної моделі функціонування моніторингу системи аграрних СТВ); системний підхід (визначення системи показників розвитку СТВ у аграрному секторі економіки в ракурсі розвитку сільських територій) тощо.

Результати дослідження та їх обговорення

У період очевидної соціально-трудової напруги на селі актуальним буде формування методичних засад менш трудомісткого моніторингу розвитку СТВ у сільському господарстві. Можна сформувати для наочності функціональну модель моніторингу СТВ у сільському господарстві та його використання у практичній діяльності їх суб'єктами на державному і/або галузевому рівні. Координацію може забезпечити Держстат України (рис. 1).

Рис. 1. Функціональна модель моніторингу СТВ у аграрному секторі економіки на макро- й мезорівнях

Умовні позначення: ДСУ - Держстат України; ІАЕ - ННЦ "Інститут аграрної економіки” НААН; ФПУ - Федерація профспілок України, ФРУ - Федерація роботодавців України, СРАПК - Спілка роботодавців АПК, НСПП - Національна служба посередництва й примирення, НТСР - Національна тристороння соціально-економічна рада.

На обласному рівні під час формування моніторингу СТВ у аграрній економіці мають бути залучені відповідні обласні суб'єкти: управління статистики, експерти-вчені провідних регіональних ЗВО й НДІ, а користувачами даними моніторингу виступатимуть обласні й районні ради, державні адміністрації, обласні профспілкові організації та спілки роботодавців, громадськість тощо.

На даний момент потрібно аргументовано підтвердити проблемний сучасний стан розвитку СТВ у аграрній економіці й зосередити увагу на визначенні напрямів і заходів його поліпшення, забезпечити публічність і більш широке використання даних аналізу суб'єктами СТВ під час обґрунтування відповідних рішень. Зважаючи на актуальність моніторингу системи СТВ у аграрній сфері АПК, прогнозування й розробку рекомендацій їх розвитку, використання як інформаційно-аналітичної бази суб'єктами СТВ у процесі соціального діалогу (працівники й профспілки підприємств, роботодавці та їх спілки, органи державної та муніципальної влади, громадські об'єднання, громадськість тощо), запропоновано наступні методичні положення моніторингу розвитку СТВ в аграрному секторі економіки України.

Сформовано по п'ять критеріїв соціального, економічного й громадсько-політичного напрямів розвитку СТВ у сільському господарстві. Надалі зазначені критерії можна охарактеризувати відповідними найбільш важливими двома показниками. Наприклад, у таблиці 1 наведено 10 показників 5 критеріїв соціального напряму розвитку СТВ у галузі.

1. Показники соціального напряму розвитку системи СТВ у сільському господарстві на державному (галузевому, обласному) рівні

В основі системи показників (3 напрями по 5 критеріїв, 30 показників) ми обрали ті, які максимально можуть охарактеризувати стан розвитку СТВ у сільському господарстві на макро- й мезорівнях у контексті соціально- економічного розвитку сільських територій, є репрезентативними й швидкодоступними зі статистичних періодичних видань Держстату України. Тому трудомісткість наповнення бази даних моніторингу СТВ у сільському господарстві буде мінімальна, більшість робіт припадатиме на пошук у статистичних виданнях [8] і технічну обробку інформації.

Бальну оцінку слід проводити за результатами кожного календарного року порівняно з минулим роком і/або оптимальними значеннями показників. Останні представлені розрахунковими і/або гіпотетичними даними з можливістю досягнення в середньостроковій перспективі до 2030 р., ураховуючи поточний стан аграрної економіки України.

Для зручності проведення моніторингу розвитку СТВ у сільському господарстві у випадку погіршення показника оцінка його становитиме 3 бали, без змін - 4, а прогрес або досягнення оптимального значення - 5 балів. Тут ми припускаємо, що певний базис - вихідна позиція навіть і при погіршенні того чи іншого показника має бути, тому оцінку можна поставити 3 бали. Крім того, таку шкалу оцінювання в подальшому для наочності можна буде використати в іншій математичній інтерпретації.

Так, суму балів за кожним напрямом розвитку аграрних СТВ можна оцінити й наочно за допомогою математичного апарату (геометрії), зокрема кожний напрям, оцінений за сумою в бальній шкалі, можна перевести в міліметри й отримаємо 3 відрізки. Тоді мінімальна довжина кожного відрізка може становити 30 мм = 3 см, а максимальна - 50 мм = 5 см. З'єднавши такі 3 відрізки, що характеризують відповідні напрями (вектори) розвитку системи СТВ у аграрній сфері АПК на площині, можна отримати трикутник. Три сторони трикутника характеризуватимуть рівень досягнення, відповідно, соціальних, економічних і громадсько-політичних цілей розвитку СТВ у сільському господарстві.

Ідеальним буде випадок, коли всі сторони будуть рівні - кожна по 5 см і трикутник буде правильний (рівносторонній). Його площа становитиме 10,83 см², периметр - 15 см, а найгірша ситуація, коли всі сторони по 3 см, тоді площа трикутника становитиме 3,90 см² і периметр - 9 см. Отже, чим більша буде площа трикутника й периметр, тим краще функціонують СТВ у сільському господарстві у відповідному році.

Висновки і перспективи

У результаті наукового пошуку запропоновано методичні засади менш трудомісткого процесу моніторингу СТВ у сільському господарстві. Розрахунок за даною методикою фактичного стану системи СТВ у сільському господарстві та побудова відповідних геометричних фігур буде наведена в наступних публікаціях. У подальшому серед показників моніторингу можна проводити ротацію відповідно до нових завдань досліджень і викликів часу.

Список використаних джерел

1. Моніторингові оцінювання складних соціально-економічних явищ розвитку регіону / За ред. Я. О. Побурко. Львів: ІРД НАНУ, 2006. 306 с.

2. Моніторингові оцінювання соціального захисту населення / За ред. Я. О. Побурко. Львів: ІРД НААНУ, 2006. 136 с.

3. Притула Х. М. Соціально-економічний розвиток сільських територій: регіональний вимір. Львів: ІРД НАНУ, 2015. 355 с.

4. Інститут демографії та соціальних досліджень. URL: http://idss.org.ua.

5. Беззубко Л. В., Вольская Е. М. Методологические основы государственного управления и регулирования социально-трудовых отношений. Донецк: Цифровая типография, 2009. 200 с.

6. Мірошниченко О. В. Розвиток соціально-трудового партнерства в Україні: методологія, методика аналізу, напрямки вдосконалення / За ред. В. В. Онікієнко. К.: Принт Експрес, 2003. 187 с.

7. Малышев М. Л. Мониторинг социально-трудовой сферы. М.: Перспектива, 2007. 276 с.

8. Публікації Держстату України. URL: http://ukrstat.gov.ua.

References

1. Poburko, Y.O. ed. (2006). Monitorynhovi otsiniuvannia skladnykh sotsialno- ekonomichnykh yavyshch rozvytku rehionu: monohrafiia [Monitoring of complex social and economic facts of regional development]. Lviv: IRD NANU, 306 [In Ukrainian].

2. Poburko, Y.O. ed. (2006). Monitorynhovi otsiniuvannia sotsialnoho zakhystu naselennia: monohrafiia [Monitoring of social security of the population]. Lviv: IRD NANU, 136 [In Ukrainian].

3. Prytula, Kh.M. (2015). Sotsialno-ekonomichnyi rozvytok silskykh terytorii: rehionalnyi vymir: monohrafiia [Social and economic development of rural areas: regional account]. Lviv: IRD NANU, 355 [In Ukrainian].

4. Instytut demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen [Institute for Demography and Social Researches]. Available at: http://idss.org.ua [in Ukrainian].

5. Bezzubko, L.V., Volskaia, E.M. (2009). Metodolohicheskie osnovy hosudarstvennoho upravleniia i rehulirovaniia sotsyalno-trudovykh otnoshenii: monohrafiia [Methodological principles of state governance and regulation of social and labor relations]. Donetsk: Tsyfrovaia typohrafyia, 200 [In Russian].

6. Onikiienko, V.V., Miroshnychenko, O.V. (2003). Rozvytok sotsialno- trudovoho partnerstva v Ukraini: metodolohiia, metodyka analizu, napriamky vdoskonalennia: monohrafiia [Development of social and labor partnership in Ukraine]. Kyiv: Prynt Ekspres, 187 [in Ukrainian].

7. Malyshev, M.L. (2007). Monitorynh sotsyalno-trudovoi sfery: ucheb. posob. [Monitoring of the social and labor sphere]. Moskva: Perspektyva, 276 [In Russian].

8. Publikatsii Derzhstatu Ukrainy [Publications of the State Statistics Service of Ukraine]. Available at: http://ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru