Технологія прийняття управлінських рішень

Анотація

Розроблена схема раціональної процедури прийняття управлінського рішення відрізняється гнучкістю, яка проявляється у тому, що менеджер може повертатися з більш пізніх операцій на начальні у разі необхідності переосмислити зроблені раніше висновки. Обґрунтовано комплексне використання методів діаграми спорідненості та діаграми Парето в процесі прийняття управлінського рішення щодо зменшення дефектної продукції борошномельного підприємства. Для узагальнення відхилень якості борошна підприємства доведено доцільність використання діаграми спорідненості за двома ознаками: зниження виходу борошна та невідповідність його якості встановленим стандартам. Експериментальним шляхом встановлено, що використання діаграм спорідненості надає можливість систематизувати дефекти борошна на підприємстві, використання діаграми Парето дозволяє визначити основні причини дефектів.

Выделены наиболее весомые в принятии управленческих решений теории: перспектив и процедурной рациональности. Определена роль теории рационального принятия управленческого решения как доминирующей парадигмы. Доказана необходимость технологии как обеспечение рациональности принятия управленческих решений, которая позволяет менеджеру найти необходимые критерии и выбрать лучшую альтернативу.

Предложено собственное определение технологии принятия управленческих решений как последовательности операций и методов их выполнения, которые приводят к выбору и реализации наиболее приемлемой альтернативы. С целью формализации данного процесса разработана информограмма. Предложена структура процесса принятия управленческого решения по уменьшению дефектной продукции мукомольного предприятия. В состав его операций отнесены: диагноз проблем; систематизация факторов, влияющих на дефектность продукции; выявление основных причин дефектности продукции; разработка мероприятий по устранению дефектности; проверка эффективности предложенных мероприятий.

Разработанная схема рациональной процедуры принятия управленческого решения отличается гибкостью, которая проявляется в возможности менеджера возвращаться с более поздних операций на предшествующие при необходимости переосмыслить сделанные ранее выводы. Обосновано комплексное использование методов диаграммы сродства и диаграммы Парето в процессе принятия управленческого решения по уменьшению дефектной продукции мукомольного предприятия.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Успішна діяльність підприємства в ринковому середовищі безпосередньо залежить від розробки, прийняття і реалізації управлінських рішень. Раціональність прийнятих управлінських рішень на підприємстві обумовлюють якість і затребуваність продукції, обсяги продажів і прибутку, можливості інноваційного розвитку, відновлення людського капіталу та інше. Підвищення ефективності розробки, прийняття і реалізації управлінських рішень вимагає комплексного урахування факторів внутрішнього та зовнішнього середовища.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблема прийняття управлінських рішень у різних її аспектах знайшла досить широке відображення як у працях зарубіжних, так і в дослідженнях вітчизняних учених. Фундаментальні основи прийняття управлінських рішень всебічно висвітлені М. Месконом, П. Друкером, Е. Кіхлером [1; 2; 3]. В роботах вітчизняних вчених всебічно досліджено сутність управлінських рішень та їх види[4], визначено характерні риси управлінських рішень та фактори, що впливають на них [5], проаналізовано основні підходи до процесу розроблення та прийняття управлінських рішень [6], висвітлено психологічні особливості та вимоги до управлінських рішень [7].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. На сучасному етапі в менеджменті склалася теорія процедурної раціональності, при дотриманні якої, можна приймати обґрунтовані, ефективні рішення. Застосування її потребує формування технології, яка б враховувала галузеву специфіку діяльності підприємств. Необхідність вдосконалення технології процесу розробки і прийняття управлінських рішень борошномельних підприємств визначають актуальність обраної теми.

Мета статті. Обґрунтувати технологію прийняття управлінських рішень з урахуванням діяльності підприємств борошномельної галузі.

Виклад основного матеріалу. Будь-яка управлінська діяльність ґрунтується на основоположному принципу досягнення встановлених цілей організації та розв'язання конкретних поточних завдань. Під час управлінського процесу відбувається прийняття рішень.

В процесі прийнятті управлінських рішень досить важливим питанням є його технологія, оскільки тільки її наявність дозволяє контролювати процес і керувати ним. У прийнятті управлінських рішень найбільш вагомими є теорії процедурної раціональності і теорія перспектив Даніеля Канемана.

Ідея процедурної раціональності розвинена видатними вченими в області прийняття рішень лауреатом Нобелівської премії Г. Саймоном, І. Дже-Нісом, Л. Манном. Теорія процедурної раціональності передбачає, що ефективність управлінського рішення обумовлена якістю процедури прийняття рішення.

Раціональним вважається таке управлінське рішення, технологія прийняття якого відповідає певному алгоритму. Найзначніші відхилення від процедурної раціональності властиві таким керівникам, для яких є звичайним повністю покладатися на стереотипно-інтуїтивне прийняття рішень. Інтуїтивний механізми прийняття рішень виробляється у людей в процесі їх життя за умов стабільного навколишнього середовища. Тому за таких умов "стереотипна" інтуїція може давати гарні результати. Як тільки навколишнє середовище різко змінюється, апробований досвід не надає можливості знаходити ефективні рішення. У таких випадках рішення, які підказує "стереотипна" інтуїція, стають непридатними.

Д. Канеман вивчав механізм прийняття управлінських рішень та стверджує, що люди нераціональні в прийнятті рішень. Науковець наголошує, що в переважній більшості висновки роблять на підставі обмеженої та не завжди достовірної інформації. Його дослідження показали, що під впливом особистих психологічних причин, люди часто приймають невигідні, з економічної точки зору, управлінські рішення [8].

Виходячи з результатів експериментів, Д. Канеман, спільно з А. Тверські, розробив «теорію перспектив», згідно з якою люди, що приймають економічні рішення, регулярно помиляються, і ця регулярність дає можливість аналізувати хаос людських рішень в області економіки. Виявилося, що всі людські ілюзії систематичні, тобто підкоряються певним законам. І на цій підставі зробили принциповий висновок про можливість прогнозувати і класифікувати людські помилки [8].

Базовим засновком такого прогнозування є обґрунтоване положення, що люди по-різному реагують на еквівалентні (з точки зору співвідношення вигод і втрат) ситуації в залежності від того, втрачають вони або виграють. Це явище назвали асиметричною реакцією на зміну добробуту. Його сутність полягає в тому, що відчуття людини від втрат і придбань несиметричні: ступінь задоволення від придбання набагато нижче ступеню відчуття розпачу від втрати тієї ж суми. На цій підставі ступінь готовності ризикувати на багато більша у випадках уникнення втрат, ніж отримання вигоди.

Таблиця 1. Інформограма процесу прийняття управлінських рішень

Представлена технологія є загальною і дещо модифікується в залежності від характеру рішення, що приймається. Нами було її апробовано на борошномельному підприємстві, основною проблемою якого є висока ступінь дефектної продукції. Ми структурували процес прийняття відповідного управлінського рішення, виходячи із представленої загальної технології (рис. 1).

Відповідно до розробленої структури процесу прийняття рішення було проведено аналіз діяльності підприємства та виявлено низку випадків порушення якості борошна. Ми їх систематизували за низкою причин, а саме:

І. Неправильне формування помельної партії. Через це порушення стає непросто витримувати оптимальні режими роботи борошномельного обладнання, що спричиняє знижений вихід продукції. Відповідно до рекомендацій технолога - основним компонентом помельної партії має бути пшениця IV типу. Але на практиці вона не завжди є у достатній кількості. В такому разі помельну партію формують з 3-5 компонентів. Можуть бути такі варіанти помельної партії, коли використовують до 10-30 % зерна III типу і 10-20 % збіжжя І типу з високим вмістом клейковини. Решта - пшениця IV типу.

За такого нормування помельної партії (враховучи середній вміст клейковини 24-25 %) можна забезпечити вихід борошна за сортами відповідно до існуючих норм. Основним правилом під час компонування помельної партії є правильне поєднання якісних показників зерна.

2. Незадовільна підготовка зерна до помелу. В зерні зустрічається наявність крупної та дрібної домішок, вівсюга та інших коротких домішок, а також мінеральних домішок. За результатами опитування головного технолога головними причинами невідповідної підготовки зерна до помелу є: невідповідний повітряний режим в аспіраційній частині сепараторів та аспіраторів; невідрегульована робота трієра; несправність підсівних сит сепаратора та каменевідбірних машин.

3. Порушення роботи вальцових станків, що виконують орперацію подрібнення зерна. На підприємстві встановлено невідповідність стосовно збільшення вагової кількості висівок. Причиною цього є збільшення неподрібнених борошняних частин зерна. Це є наслідком нерівномірного розподілу зерна у вальцевих станках під час його подрібнення. Такий нерівномірний розподіл спричинений затупленням рифлів або втрати шероховатості гладкими вальцями.

4. Надходження на помел зерна підвищеної вологості. Така невідповідність отримується в наслідок невідрегульованості витрат води та режиму відволоження. Потрапляння помелу зерна з підвищеною вологістю у виробничий процес приводить до зниження виходу борошна та продуктивності млина в цілому.

5. Недосів продуктів. Недосів характеризується потраплянням борошна у висівки та відходи. Він вимірюється через коефіцієнт недосіву у відсотках, який визначають як питому вагу кількості прохідних частин, що залишилися у сходовій частині. Тобто в кінцевому разі недосів приводить до зниження виходу борошна. На розглянутому нами підприємстві він трапляється через невідповідну роботу розсіву, а саме: невірну кількість рухів та неточним відбалансуванням (направленістю та швидкістю обертання розсіву); недостатнім натягненням сит у розсіву, а також надходження у просіювальні машини вологого продукту.

6. Недобір борошна. Основною причиною недобору борошна на підприємстві є невідповідність схеми помелу зниженим фізико-механічним властивостям зерна.

7. Засміченість в кінцевих фракціях продукту. Трапляється через розрив сит на розсівах, а також порушень герметичності розсіву.

8. Виробництво нестандартного борошна за крупністю (нестандартний за крупністю помел борошна). Визначається вмістом крупних часток у помольній партії. До таких наслідків на підприємстві приводить істотне підвищення скловидності зерна або відсоткового вмісту твердого зерна в помельній партії без відповідного ущільнення борошняних сит. Тобто головною причиною є неправильне формування помельної партії.

9. Зольність борошна вища за норму. Зольність визначає кількість мінеральних речовин, що містяться у борошні. Зольність є основним показником сорту борошна. Норми зольності для основних сортів борошна регламентуються стандартами. Чим вищий сорт борошна, тим нижче вміст зольності, оскільки у борошні високих сортів менше міститься частинок оболонки, у якій багато мінеральних речовин зерна. На підприємстві це відхилення спричинено недостатньо дбайливим кондиціонуванням, через що оболонка не набула еластичності й занадто подрібнюється. Ще однією причиною є надмірна зольність ендосперму перероблюваного збіжжя порівняно із зольністю борошна вищого сорту.

10. Відхилення помелу за кольором. Це відхилення на підприємстві виникає через надмірне подрібнення оболонок і потрапляння їх до борошна під час завеликого одержання на перших трьох драних системах і переробці сухого зерна. Також при недостатньому зволоженні оболонок збіжжя перед розмелом; прориві борошняних сит, головним чином на контрольному розсіві; неправильному формуванні помельних партій; наявності понад надмірної кількості домішок у зерні.

11. Слабка клейковина у борошні. Незначна кількість клейковини у борошні значно впливає на його хлібопекарські якості. На виробництво борошна з незначним вмістом клейковини головним чином впливає вихідна кількість її в зерні пшениці. Достатньо розповсюдженими є неправильно сформована помельна партія, котра містять менше 24-25 % сирої клейковини. Також на кількість та якість клейковини значною мірою впливає наявність у помельній партії зерна, ураженого клопом-чепрепашкою. Ще одна причина - подрібнення зерна внаслідок надмірного перетирання частинок продукту вальцями.

12. Поява хрустіння в борошні спричинена не повним видаленням із зернової маси мінеральних домішок.

13. Некондиційна манна крупа та її недобір. Випуск нестандартної манної крупи спричиняється на підприємстві низькоскловидним зерном в помельних партіях, а також надмірним подрібненням продукту на вальцевих станках.

14. Недобір борошна вищого сорту. Основними причинами цього недоліку на підприємстві є: неправильне формування помельної партії зерна; переробка зерна вологістю нижче за технологічні умови; надмірне подрібнення зерна на перших драних і шліфувальних системах.

Для узагальнення відхилень якості борошна підприємства та їх причин нами було у відповідності до розробленої схеми (Рис.1) використано діаграму спорідненості або KJ-метод (за ім'ям її засновника японського вченого Джиро Кавакита (Jiro Kavakita). Діаграма спорідненості надає можливість систематизувати велику кількість даних за принципом спорідненості.

Нами було побудовано діаграму за двома ознаками:

- зниження виходу борошна;

- невідповідність якості борошна.

За результатами побудови діаграми спорідненості ми встановили, що на зниження виходу борошна впливають такі фактори: