Теоретичні аспекти аутсорсингу як інструменту управління підприємством

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», м. Дніпро

УДК 338.585:69.003

Теоретичні аспекти аутсорсингу як інструменту управління підприємством

К.О. Спірідонова

Стаття присвячена аналізу теоретичних аспектів аутсорсингу. Згідно з тлумаченнями терміна «аутсорсинг» різними науковцями відокремлено три підходи до його визначення: функціональний, вартісно-орієнтований, комплексний, вивчено їх основні характеристики та недоліки. Наведено авторське визначення аутсорсингу як механізму використання зовнішніх ресурсів для реалізації окремих бізнес-процесів та (або) робіт підприємства, які цілеспрямовано були обрані на основі визначення економічної доцільності, забезпечуючи при цьому, порівняно з власними силами, більш ефективне та якісне їх виконання. Проаналізовано основні переваги та недоліки, які властиві аутсорсингу як елементу управління підприємством, з поділом на економічні, управлінські та техніко-технологічні. Особлива увага приділяється визначенню причин застосування аутсорсингу, серед яких найважливішими є перерозподіл постійних та змінних витрат, більш ефективне здійснення функцій, вивільнення і перерозподіл ресурсів.

Ключові слова: аутсорсинг, підприємство, бізнес-процес, витрати, прибуток, прибутковість.

Статья посвящена анализу теоретических аспектов аутсорсинга. В соответствии с толкованиями термина «аутсорсинг» выделены три подхода к его определению: функциональный, стоимостно-ориентированный и комплексный, изучены их основные характеристики и недостатки. Приведено авторское определение аутсорсинга как механизма использования внешних ресурсов для реализации отдельных бизнес-процессов и (или) работ предприятия, которые были целенаправлено выбраны на основе определения экономической целесообразности, обеспечивая при этом, по сравнению с собственными силами, более эффективное и качественное выполнение. Проанализированы основные преимущества и недостатки, свойственные аутсорсингу как инструменту управления предприятием, с делением на экономические, управленческие и технико-технологические. Особенное внимание уделяется определению причин применения аутсорсинга, среди которых самыми важными являются перераспределение постоянных и переменных затрат, более эффективное осуществление функций и перераспределение ресурсов.

Ключевые слова: аутсорсинг, предприятие, бизнес-процесс, затраты, прибыль, прибыльность.

The article is dedicated to the analysis of theoretical aspects of outsourcing. According to interpretation of the term "outsourcing" by different scientists three approaches (functional, value- based, complex) to its determination are formed, their main characteristics and defects are studied. The author determination of outsourcing was given as mechanism of external resources usage for realization of separate company's business-processes and (or) works that were chosen on the basis of feasibility providing more effective and qualitative performance comparing with own forces. Main advantages and disadvantages of outsourcing as an instrument of company's management are analyzed dividing into economical, management and technological. Special attention is paid to determination of reasons of outsourcing using, the most important are redistribution of fixed and variable costs, more efficient functioning and redistribution of resources.

Keywords: outsourcing, company, business-process, costs, profit, profitability.

Постановка проблеми. Необхідною умовою для ефективного функціонування підприємств в сучасних ринкових умовах є скорочення витрат, підвищення прибутковості виконання бізнес-процесів та підвищення на цій основі якості продукції та конкурентоспроможності підприємства.

У сучасних умовах для підвищення ефективності діяльності будівельних підприємств одним із шляхів є застосування аутсорсингу, що у свою чергу вимагає однозначного розуміння процесів, що відбуваються, не лише за суттю, але і за термінологією. З виходом міжнародних стандартів ISO 9001 версії 2008, в яких викладено вимоги і рекомендації, пов'язані з аутсорсингом, інтерес до нього різко зріс. Але однією з причин повільного впровадження аутсорсингу в Україні називають відсутність єдиного тлумачення, відповідного законодавчого визначення й регулювання процесів аутсорсингу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій літературі не існує єдиних підходів до визначення поняття «аутсорсинг». Даному терміну багато вчених присвятили свої праці, серед них: О. Єрмошина, О. Зозульов, Н. Шмиголь. Так, термін „аутсорсинг" запозичений з англійської мови (від англ. „outsourcing") та дослівно перекладається як використання чужих ресурсів.

Аутсорсинг почав розвиватися в США близько 20 років тому як ефективний спосіб зниження витрат та підвищення прибутковості в сфері інформаційних технологій.

З часом аутсорсинг розповсюдився і на інші види бізнесу (автомобільна, легка, харчова промисловість, будівництво тощо) та його почали розглядати не тільки як спосіб підвищення прибутковості підприємства, але й засіб, що сприяє оптимізації їх організаційної структури та підвищенню ефективності діяльності за рахунок зосередження на основних напрямах діяльності (ключових компетенціях) та передання певних (найчастіше допоміжних) функцій зовнішнім фахівцям [7, с. 12 - 14].

Економісти, зокрема А. Г. Загородній, Д. В. Зиньков, Ц. Лескі, відокремлюють переваги аутсорсингу, що дозволяють підприємству знизити витрати.

Мета статті: проведення аналізу, узагальнення та систематизація теоретичних основ аутсорсингу.

Прибічниками функціонального методу є Д. Михайлов, Б. Анікін, О. Микало, Б. Райзберг, Л. Лозовский, Е. Стародубцева, О. Єрмошина, А. Софриков, С. Юрьєв, С. Лепихіна, А. Лазарєв, З. Айвазян, Н. Шмиголь, Е. Андерсен, Р. Лотфуллін, Д. Черемисин, А. Анохин, І. Матвій, Н. Сорокина, А. Альбеков, В. Федько, О. Митько, В. Поляков, Р. Щенин, А. Нуртдінова, Г. Корнійчук. Всі вони акцентують увагу на сутності «аутсорсингу» як передання окремих функцій або бізнес-процесів для їх виконання зовнішньою організацією, що володіє необхідними для цього ресурсами. Найбільш повне та змістовне визначення в рамках функціонального підходу, на нашу думку, було дано в роботах Б. Анікіна [1, с. 14], який трактував аутсорсинг як виконання окремих функцій (виробничих, сервісних, інформаційних, фінансових, управлінських та ін.) або бізнес-процесів (організаційних, фінансово-економічних, виробничо-технологічних, маркетингових) зовнішньою організацією, що володіє необхідними для цього ресурсами, на основі довгострокових відносин.

Таблиця 1

Основні підходи до визначення терміна «аутсорсинг» в науковій літературі*

*Джерело: систематизовано автором за наведеними літературними джерелами

Також заслуговує на увагу трактування терміна «аутсорсинг», наведеного Б. Райзбергом, Л. Лозовським та Е. Стародубцевою [9], - передача традиційних неключових функцій організації зовнішнім виконавцям - аутсорсерам, субпідрядникам, висококваліфікованим спеціалістам сторонньої фірми; відмова від власного бізнес-процесу та придбання послуг з реалізації цього бізнес-процесу в іншій, спеціалізованій організації. О. Єрмошина [6, с. 5] у своєму визначенні привертає увагу до специфічних характеристик зовнішньої організації, якій передаються повноваження щодо виконання певних функцій (або бізнес-процесів). На її думку, така організація повинна не лише спеціалізуватися у конкретній галузі, але й мати відповідний досвід, знання й технічні засоби. Більшість авторів-прибічників функціонального підходу погоджується з тим, що аутсорсинг дозволяє оптимізувати функціонування організації за рахунок зосередження діяльності на головному напрямі. Натомість надмірна зосередженість авторів на функціональній складовій призводить до нівелювання ними інших критеріїв оцінки аутсорингу.

Вартісні критерії, а також критерії ефективності підприємства, що здійснює аутсорсинг, лежать в основі вартісно-орієнтованого підходу до визначення сутності цього поняття. До прибічників цього підходу ми відносимо таких науковців, як С. Календжян, Дж. Б. Хейвуд, В. Шадрін, В. Сіняєв, Т. Лисенко, П. Друкер, А. Грибанов, Е. Воронін, К. Леміш, Е. Лубман, Л. Домінгез. Більшість науковців, об'єднаних нами у цю групу, акцентують увагу на кінцевій меті аутсорсингу - забезпечення або підвищення ефективності діяльності організації на основі передання необхідних організації традиційних та органічно притаманних функцій або бізнес-процесів та при необхідності відповідних ресурсів зовнішнім виконавцям. Перевагою цього підходу є те, що його прибічники не розглядають передачу функцій та бізнес-процесів як самоціль, а підпорядковують її загальним цілям організації, хоча й переважно вартісного характеру. Водночас, слід зауважити, що не всі характеристики аутсорсингу мають вартісну оцінку, що значно ускладнює застосування цього підходу.

Частково недоліки першого та другого підходів компенсовано у комплексному підході до трактування терміна «аутсорсинг», прибічниками якого можна назвати таких авторів, як О. Железко, О. Дідух, А. Галлямов, А. Загородній, А. Кузьмін, Ж.-Л. Бравар [2; 3]. Всі вони акцентують увагу не лише на виконанні функцій чи підвищенні ефективності діяльності організації. Узагальнення дає змогу сформулювати мету аутсорсингу з точки зору комплексного підходу - забезпечення підвищення конкурентоспроможності та ефективності діяльності підприємства, мінімізація витрат, підвищення якості виконання робіт на основі передання виконання деяких функцій зовнішньому підряднику, що спеціалізується на їх виконанні. Саме такий підхід найбільш повно відображає сутність аутсорсингу, враховуючи як кількісні, так і якісні його характеристики. Водночас, різні автори наводять різний перелік таких характеристик. До них можуть включати і гнучкість, і цінність вартісних критеріїв, і більш високий якісний рівень виконання робіт, і ефективність їх виконання, і конкурентоспроможність організації, і мінімізація витрат тощо. Проте досі не сформовано вичерпного переліку характеристик, які мають використовуватись при описанні та оцінці аутсорсингу.

На нашу думку, більш виправданим є використання комплексного підходу. Аутсорсинг доцільно розглядати як механізм використання зовнішніх ресурсів для реалізації окремих бізнес-процесів та (або) робіт підприємства, які цілеспрямовано були обрані на основі визначення економічної доцільності, забезпечуючи при цьому, порівняно з власними силами, більш ефективне та якісне їх виконання.

Окрім різних тлумачень аутсорсингу, серед науковців відбуваються дискусії з приводу його переваг та недоліків.

При ухваленні рішення про те, здійснювати ті або інші функції власними силами або використовувати для цього сторонні організації, як правило, визначають причини економічного характеру переходу на аутсорсинг.

У табл. 2 наведено основні переваги та недоліки, які властиві аутсорсингу як елементу управління підприємством.

Таблиця 2

Переваги та недоліки застосування аутсорсингу*

Для мінімізації недоліків застосування аутсорсингу необхідно детально вивчити підприємство, його можливості, засоби, потенціал і тільки на цій основі приймати рішення щодо застосування аутсорсингу.

Найбільш чітко й стисло причини застосування аутсорсингу сформулював С. Календжян, який відокремив дві причини делегування бізнес-процесів зовнішньому виконавцю [7, с. 43]:

1) зниження витрат, оскільки утримання в штаті висококваліфікованих спеціалістів за умови їх низького завантаження є фінансово невигідним для підприємства. Окрім виплати заробітної плати та відрахувань до соціальних фондів, необхідно організувати робочі місця співробітників та забезпечити їх сучасним обладнанням;

2) підвищення якості виконання функцій, оскільки спеціалізована зовнішня компанія-аутсорсер використовує професіоналів високої кваліфікації та сучасну технологію, яку недоцільно утримувати підприємству-замовнику за умови неповного її завантаження.

На нашу думку, основних причин можна виділити дещо більше:

1. Перерозподіл постійних та змінних витрат. Виділяється два аспекти. По-перше, за рахунок використання готової інфраструктури іншої організації скорочуються накладні витрати (зменшуються витрати на забезпечення діяльності власних підрозділів, наприклад, витрати на оплату праці). По-друге, відбувається перерозподіл ризиків, частина яких переходить на інше підприємство.

2. Більш ефективне здійснення функцій. Незалежно від спектра пропонованих послуг (ведення рахунків на оплату праці, розвиток локальних комп'ютерних мереж, поточний ремонт будівель тощо) стороння організація займатиметься своєю ділянкою роботи більш професійно. При цьому зниження витрат буде обумовлено не лише впливом збільшення обсягів виконаних робіт, але й застосуванням альтернативних підходів до організації такого процесу. Відомо, що спеціалізація забезпечує компетентність. При цьому особливо важливо, що висококваліфікована компанія може сприяти професійному зростанню потенціалу людей, які мають специфічні здібності. Інша причина, що сприяє зростанню ефективності діяльності при застосуванні аутсорсингу, - раціональний підхід до розв'язання проблеми, здійснений ззовні (дає підприємству можливість переглянути власні методи організації роботи, тобто мається на увазі перегляд першочергових завдань і порядок їх реалізації з нульової точки відліку).

3. Вивільнення і перерозподіл ресурсів. По-перше, відбувається перерозподіл ресурсів (робочого часу, зусиль, основних засобів, площ, фінансових ресурсів тощо) на досягнення альтернативних цілей, які в даний момент для підприємства є найбільш значущими. По-друге, це вивільнення

ресурсів дозволяє маневрувати ними для розв'язання більш актуальних та важливих проблем, усуває основні перешкоди на шляху досягнення успіху.

Незважаючи на наявні недоліки, застосування аутсорсингу дозволяє підвищувати ефективність діяльності за мінливих умов, що характерні для сучасної економіки, при технологічних рішеннях, що ускладнюються, і підвищенні вимог до якості як виробничої бази, так і компетенції персоналу, з одного боку, і необхідності зниження витрат для підвищення конкурентоспроможності підприємства -- з іншого.

Таким чином, аутсорсинг - це відповідь на вимоги максимальної гнучкості, адаптивності до мінливої ринкової кон'юнктури і сучасний елемент ефективного менеджменту, за умови застосування якого відбувається оптимізація всіх видів ресурсів та бізнес-процесів і концентрація зусиль на тих, що приносять найбільшу віддачу.

аутсорсинг витрата прибуток

Список використаних джерел

1. Аникин Б. А. Аутсорсинг и аутстаффинг: высокие технологии менеджмента / Борис Александрович Аникин. - М. : ИНФРА-М, 2007. -- 187 с.

2. Берсин Дж. Аутсорсинг бизнес-процессов: «за» и «против» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http//lib.obs.ru/npj/librarian/chieflearningofficer/2005/aprel.

3. Білорус О. Г. Глобальний конкурентний аутсорсинг / О. Г. Білорус, О. В. Гаврилюк. -- К. : КНЕУ, 2010. -- 349 с.

4. Бравар Ж.-Л. Эффективный аутсорсинг: понимание, планирование и использование успешных аутсорсинговых отношений / Ж.-Л. Бравар, Р. Морган. -- Днепропетровск : Баланс Бизнес-Букс, 2007. -- 288 с.

5. Галлямов А. Н. Аутсорсинг при организации подрядных работ в строительных компаниях: автореф. дисс. на соискание ученой степени к.э.н.: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством» / А. Н. Галлямов. - Санкт-Петербург, 2006. -- 17 с.

6. Ермошина Е. Л. Аутсорсинг / Е. Л. Ермошина // Актуальные вопросы бухгалтерского учета и налогообложения. - 2005. - №7. - С. 5-9.

7. Календжян С. О. Аутсорсинг и делегирование полномочий в деятельности компаний / Сергей Оганович Календжян. - М. : Дело, 2003. - 272 с.

8. Нешин А. Аутсорсинг - экономия или утечка информации? [Электронный ресурс] // Украинский бизнес-ресурс. - 2010. - Режим доступа: http: // www.ubr.ua

9. Райзберг Б. А. Современный экономический словарь / Райзберг Б. А. Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. - 2-е изд., испр. - М. : ИНФРА-М, 1999. - 479 с.

10. Шашко В. О. Аутсорсинг функцій обслуговування промислового підприємства / В. О. Шашко // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. - 2011. - № 23. - С. 147-151.

References:

1. Anikin, B.A. (2007). Autsorcing i autstaffing: vysokie tehnologii menedzhmenta [Outsourcing and Outstaffing: high technologies of management]. INFRA-M, Moscow, 187 p. (in Russ.).

2. Bersin, J. (2005). Business Process Outsourcing: Pros & Cons. Available at: http//lib.obs.ru/npj/librarian/chieflearningofficer/2005/aprel (in Russ.).

3. Bilorus, O.G., Gavrylyuk, O.V. (2010). Global'niy konkurentniy autsorsing [Global competitive outsourcing]. KNEU, Kyiv, 349 p. (in Ukr.).

4. Bravard, J-L., Morgan, R. (2007). Effectivniy autsorcing. Ponimanie, planirovanie i ispol'zovanie uspeshnyh autsorsingovyh otnosheniy [Smarter outsourcing. An executive guide to understanding and exploiting successful outsourcing relationships]. Balance Business Books, Dnepropetrovsk, 288 p. (in Russ.).

5. Gallyamov, A.N. (2006). Outsourcing when organization of contract work in building companies. Abstract to PhD dissertation, Economics and Management of national economy. Saint Petersburg State University of Engineering and Economics, Saint Petersburg (in Russ.).

6. Ermoshina, E.L. (2005). Outsourcing. Aktual'nye voprosy buhgalterskogo ucheta i nalogooblozhenia [Current problems of accounting and taxation], vol. 7, рр. 5-9 (in Russ.).

7. Kalendjian, S.O. (2003). Autsorsing i delegiriovanie polnomochiy v deyatel'nosti kompaniy [Outsourcing and delegation of authority in company's practice]. Delo, Moscow, 272 p. (in Russ.).

8. Neshin, A. (2010). Outsourcing - economy or information leak? Available at: http: // www.ubr.ua

9. Raysberg, B.A., Lozovskiy L.S., Starodubtseva E.B. (1999). Modern Business Dictionary, 2^nd edition. INFRA-M, Moscow, 479 p. (in Russ.).

10. Shashko, V.O. (2011). Outsorcing of service functions of an industrial company. Ekonomika. Menedzhment. Pidpryemnytstvo [Economics. Management. entreprenership], vol. 23, pp. 147-151 (in Ukr).

Размещено на Allbest.ru