Інтент-аналіз як засіб дослідження модальнісних особливостей конструкту організаційної ідентичності

У статті обґрунтовано необхідність та актуальність вивчення властивостей феномена організаційної ідентичності як одного з ключових факторів оптимізації взаємодії в діаді «працівник - організація». Запропоновано авторське визначення досліджуваного конструкту як результату когнітивно-емоційного процесу усвідомлення себе представником певної організації, що виражається не лише через екстралінгвальні фактори, а й мову суб'єкта. З огляду на це, обґрунтовано доцільність та ефективність використання прикладного психолінгвістичного інструментарію, зокрема, інтент-аналізу для вивчення окресленої проблематики. Розкрито сутність і основні особливості застосування цього діагностичного методу. На основі психолінгвістичних емпіричних даних розроблено словник інтенцій, що склав підґрунтя для виділення трьох типів організаційної ідентичності за критерієм модальності: позитивної, амбівалентної та негативної. Відповідно описано сутність і зміст кожного із указаних різновидів.

Представлено приклади дискурсів досліджуваних працівників на тему «Я та моя організація» позитивної, негативної, амбівалентної інтенціональної спрямованості та приклади їх вивчення за допомогою методу інтент-аналізу. Наведено результати емпіричного дослідження прояву модальнісних характеристик організаційної ідентичності працівників відповідно до стажу. Встановлено, що на перших часових діапазонах професійної діяльності в межах установи організаційна ідентичність більшості працівників характеризується амбівалентністю модальних характеристик, тобто поєднанням як позитивних, так і негативних організаційних інтенцій, а зі зростанням показника тривалості трудового стажу ідентичність більшості досліджуваних характеризується виключно позитивними або негативними атитюдами.

Ключові слова: організаційна ідентичність, інтенція, інтент-ана- ліз, позитивна, негативна, амбівалентна модальність, пропозиція, семантична одиниця.

В статье обоснована необходимость и актуальность изучения свойств феномена организационной идентичности как одного из ключевых факторов оптимизации взаимодействия в диаде «работник - организация». Предложено авторское определение исследуемого конструкта как результата когнитивно-эмоционального процесса осознания себя представителем определенной организации, которое выражается не только через экстралингвальные факторы, но и язык субъекта. Учитывая это, обоснована целесообразность и эффективность использования прикладного психолингвистического инструментария, в частности, интент-анализа для изучения этой проблематики. Раскрыта сущность и основные особенности применения этого диагностического метода. На основе психолингвистических эмпирических данных разработан словарь интенций, составивший основу для выделения трех типов организационной идентичности по критерию модальности: положительной, амбивалентной и отрицательной. Соответственно описано сущность и содержание каждой из указанных разновидностей. Представлены примеры дискурсов исследуемых работников на тему «Я и моя организация» положительной, отрицательной, амбивалентной интенциональной направленности и примеры их изучения с помощью метода интент-анализа. Приведены результаты эмпирического исследования проявления модальностных характеристик организационной идентичности работников в соответствии со стажем. Установлено, что на первых временных диапазонах профессиональной деятельности в рамках учреждения организационная идентичность большинства работников характеризуется амбивалентностью модальных характеристик, а с ростом показателя продолжительности трудового стажа идентичность большинства исследуемых характеризуется исключительно положительными или отрицательными аттитюдами.

Ключевые слова: организационная идентичность, интенция, ин- тент-анализ, позитивная, негативная, амбивалентная модальность, предложение, семантическая единица.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Нові тенденції в розвитку світової економіки обумовлюють стрімке зростання інтересу до практичних аспектів, пов'язаних із підвищенням ефективності діяльності організації в цілому та пошуку нових шляхів найбільш оптимального використання власного ресурсного потенціалу з метою досягнення встановлених цілей. Аналіз практики управління сучасними організаціями свідчить про зміщення акценту на особистість працівника, зростання значення якості міжособистісних стосунків у межах установи, задоволеності працею та особистісно-професійним ростом персоналу.

Усвідомлення працівником себе членом трудової групи, емоційна прив'язаність до неї та прийняття її цінностей і цілей на рівні поведінки, тобто сформована позитивна організаційна ідентичність, визнається одним із першочергових факторів продуктивної взаємодії особистості та організації. Відтак, в останні роки з'являється все більше наукових робіт, присвячених вивченню феномену організаційної ідентичності. Однак, вони є одиничними та не відображають сутностіі усіх аспектів цього особистісного утворення. Зокрема, належна увага не приділяється проблемі модальнісних характеристик. Цим зумовлено актуальність нашої наукової роботи.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Аналіз досліджень з окресленої проблематики свідчить про те, що інтерес до організаційної ідентичності знаходить своє відображення як у працях зарубіжних, так і вітчизняних вчених. Як правило, зарубіжні автори розглядають досліджуване явище як безграничну прив'язаність працівника до організації. Зокрема, до вивчення сутнісно-змістових характеристик цього поняття звертались такі науковці: М.Е. Браун, Р. ван Дік, Дж. Даттон, Дж. Ду- керіх, Б. Ешфорт, Дж. Кемерон, Ш. Лі, Б. Маєл, Х.Т. Нігрен, М. Петчен, М. Рікетта, Г.А. Саймон, Д.Т. Холл, Г. Харріс, Б. Шнайдер та інші. Серед українських та російських вчених увагу на вивченні властивостей та закономірностей організаційної ідентичності зосередили Г.М. Андрєєва, Т.Ю. Базаров, Е.А. Дагаєва, Л.В. Засєкіна, Л.В. Зіміна, С.А. Ліпатов, А.В. Ловаков, А.В. Сергеєва. Безпосередньо спроби окреслити типологічні особливості досліджуваного феномена за критерієм модальності зустрічаємо в працях Я.В. Артемової, О.М. Бурмістрової, А.В. Кошарного.

Мета статті полягає у встановленні модальнісних особливостей організаційної ідентичності.

Виклад основного матеріалу та отриманих результатів. З огляду на небагаточисельність досліджень, спрямованих на вивчення організаційної ідентичності, з позиції біполярного конструкту проблема його модальнісних характеристик не отримала належного системного аналізу. Труднощі дослідження цього аспекту організаційної ідентичності, на нашу думку, в першу чергу пов'язані з браком належного діагностичного інструментарію.

Аналіз та узагальнення представлених у науковій літературі уявлень склали підґрунтя для визначення цього феномена як результату когнітивно-емоційного процесу усвідомлення себе представником певної організації, що виражається не лише через екстралінгвальні фактори (значима поведінка, яка відображається в доступних почуттєвому сприйняттю формах), а й мову суб'єкта. Отже, організаційну ідентичність слід розглядати як дискурс, що породжується комунікативною взаємодією різних суб'єктів [1]. Оскільки будь-який дискурс об'єктивується в певну мовну реальність, вважаємо, що особливого значення в якості методу дослідження організаційної ідентичності набуває прикладний психолінгвістичний інструментарій.

Як відзначає Н.Д Павлова, одним із найбільш перспективних напрямків дослідження мовної комунікації є вивчення її інтенціонального аспекту. Інтенція (лат. intentio - намір) - намір мовця, що відображає глибинний психологічний зміст його комунікативного повідомлення, який безпосередньо пов'язаний із цілями діяльності, потребами та установками.

Мовленнєва поведінка особистості в соціумі є завжди інтен- ціонально спрямованою. Відтак, будь-який текст містить одну чи кілька інтенцій його автора. Для вивчення інтенцій у лабораторії психології мовлення та психолінгвістики в Інституті психології РАН під керівництвом Т.М. Ушакової було розроблено спеціальний метод, який отримав назву інтент-аналізу. Цей метод дає можливість об'єктивувати приховані від безпосереднього сприйняття сторони мовленнєвого матеріалу [3], тобто розкриває підтекст, закладений у нього комунікатором, дозволяє виявити його реальне ставлення до певного об'єкту, ситуації тощо. Саме такий теорети- ко-експериментальний підхід, на нашу думку, створює можливості для виявлення істинного ставлення працівника до організації, а відтак, і для дослідження особливостей його організаційної ідентичності. Тому для досягнення мети нашої наукової праці був використаний інтент-аналіз авторських творів досліджуваних на тему «Я і моя організація». Вибірку емпіричного дослідження склали 50 осіб, співробітники ВФ ТзОВ «Золотий Екватор».

Вираження інтенції в тексті, як у засобі комунікації між мовцем та реципієнтом, передбачає наявність двох кроків: 1) позначення об'єкта та 2) вираження автором ставлення до нього.

Проведення інтент-аналізу включає: 1) виявлення інтенцій; та 2) їх експертне оцінювання. У разі відсутності можливості виділити в тексті яскраво виражену інтенцію, другому етапу передує його переформулювання за наступною процедурою: стисле виведення одиниць смислу з максимальним збереженням логіки тексту та уникненням небажаних асоціацій; опущення другорядних уточнювальних одиниць і вичленення віх їхнього змісту [1].

Одним із найбільш складних і спірних моментів у використанні зазначеного діагностичного інструментарію є кваліфікація інтенцій, адже однією з його особливостей є те, що для кожного окремого масиву матеріалу (певної вибірки чи жанру тексту) необхідні специфічні словники, які на даний момент розроблені лише для аналізу: передвиборчих виступів Т.Н. Ушаковою, Н.Д. Павловою та іншими; психотерапевтичних сесій О.І. Кириловою; рівня толерантності регіональних ЗМІ І.Д. Дзялошинським.

Тому одним із першочергових завдань нашого наукового пошуку стало створення словника інтенцій для вивчення характеристик організаційної ідентичності залежно від типу модальності на основі всіх текстів досліджуваних. У ході аналізу робіт була сформована зведена таблиця сукупності інтенцій, використаних працівниками. За допомогою словників синонімів вони збирались у кластери, після чого обиралося найбільш загальне поняття для їхнього позначення. За результатами цієї роботи був створений словник, що налічує 21 інтенцію, які були розподілені в дві групи за критерієм «модальність ставлення до організації» (табл. 1).

організаційний ідентичність працівник емоційний

Таблиця 1. Таксономія інтенцій