Размещено на http://www.allbest.ru/

Експертні оцінки у підготовці інформації для прийняття управлінських рішень

В основі здатності до вирішення різноманітних завдань інформаційної діяльності лежать складні міжпредметні знання, уміння і навички. Однією з важливих функцій, яку реалізують спеціалісти з управління інформаційними потоками, є функція експерта в галузі документальних джерел інформації і функція когнітолога - організатора експертиз для формалізації процедур збирання і аналізу думок спеціалістів у форму, найбільш зручну для підготовки обґрунтованих рішень на всіх етапах управлінського циклу - аналізі проблемних ситуацій, прогностичних дослідженнях, аналізі існуючих рішень та ін.

У практиці управління зустрічається значна кількість завдань, на які складно отримати точні відповіді. Це пов'язано, в першу чергу, з невизначеністю, обумовленою випадковою поведінкою елементів тієї чи іншої системи, а також обмеженим знанням про об'єкт управління. Для одержання більш повних знань про досліджуваний об'єкт необхідно мати більший обсяг інформації, яка часто має якісний характер і не піддається кількісним вимірюванням.

Тому при прогнозуванні, розробці проектів і виборі програми напряму розвитку системи, оцінки якості продукції, роботи підприємства і організації та інших завдань все ширше застосовуються методи експертних оцінювань (експертні методи), які допомагають формалізувати процедури збирання і аналізу думок спеціалістів і перетворити одержану інформацію у форму, найбільш зручну для підготовки обґрунтованих рішень.

Спеціалісти, які готують інформацію для прийняття управлінських рішень, повинні надати її у вигляді цілісної картини, яка відображає об'єкт управління у зручному для сприйняття ракурсі, містить пропозиції варіантів альтернативної поведінки і можливих наслідків, дає можливість сприймати об'єкт у його динаміці.

Основними етапами цього процесу є:

· побудова інформаційної моделі досліджуваного об'єкта;

· розробка системи якісного аналізу інформації;

· розробка інформаційної моделі розвитку об'єкта;

· визначення тенденцій і перспектив розвитку досліджуваного об'єкта.

Працівники, що займаються інформаційним забезпеченням осіб, які приймають рішення, повинні вчасно помітити виникнення проблемної ситуації, повинні бути висококваліфікованими спеціалістами в галузі науки управління, володіти методами прогностичних досліджень.

Експертні оцінки використовуються на всіх етапах інформаційного забезпечення управління - від локальних до глобальних. Наприклад, інформаційні потреби організації визначаються на основі думок окремих спеціалістів і тих специфічних завдань, що стоять перед ними. На основі узгодження інтересів різних підрозділів організації виробляється консенсус відносно їх інформаційних потреб.

На кожному з етапів управлінського циклу, серед яких аналіз проблемної ситуації, прогностичні дослідження, аналіз існуючих рішень, аналіз варіантів дерева виявлених цілей, розробка документів, необхідні кількісні і якісні оцінки висококваліфікованих спеціалістів - експертів. Результати експертних оцінок багато в чому визначають ефективність управлінських рішень, які приймаються.

Експертні оцінки - це судження кваліфікованих фахівців-професіоналів, висловлені у виді змістовної, якісної або кількісної оцінки об'єкта, призначені для використання при прийнятті рішень.

Експертизи можуть бути індивідуальні і колективні, з обміном інформацією між експертами і без обміну, анонімні і відкриті.

Основною метою проведення експертиз є підвищення професійного рівня рішень, які приймаються за рахунок використання спеціально розроблених і перевірених практикою технологій експертного оцінювання.

Для одержання якісної експертної інформації необхідно додержання таких умов:

· наявність експертної комісії, яка складається з спеціалістів, що професійно знайомі з об'єктом експертизи і мають досвід роботи експерта;

· наявність аналітичної групи, яка професійно володіє технологією організації і проведення експертиз, методами одержання і аналізу експертної інформації;

· одержання достовірної експертної інформації;

· коректна обробка і аналіз експертної інформації.

При застосуванні експертних технологій виникають такі проблеми:

1. Формування експертної комісії. Однією з основних проблем є визначення якості експерта.

2. Організація і проведення експертиз.

3. Одержання експертної інформації.

4. Визначення остаточних експертних оцінок.

5. Багатокритеріальні оцінки.

6. Аналіз результатів експертизи.

Типовими помилками при застосуванні експертних технологій є:

· перебільшення можливостей експертних оцінок;

· залучення некомпетентних експертів;

· недостатня поінформованість експертів про об'єкт експертизи;

· недостатньо чітка постановка задачі перед експертами;

· обмеження експертизи межами однієї експертної процедури;

· надлишкове захоплення кількісними оцінками;

· порушення правил теорії вимірювань;

· необхідність організації інформаційної взаємодії між експертами;

· конформізм експертів;

· неврахування фактора кон'юнктурності;

· невірне розуміння точності експертних оцінок;

· неправильна обробка результатів експертизи;

· некоректна інтерпретація результатів.

Одним з головних завдань інформаційного менеджера є комплексне інформаційне забезпечення користувачів найбільш повною і достовірною фактографічною і концептуальною інформацією, особливо порівняльного і прогнозного характеру щодо стану, тенденцій і перспектив розвитку певної предметної галузі. В умовах існування значної кількості різноманітних інформаційних джерел і масивів інформації, перед спеціалістом виникає завдання визначення відносної цінності різних джерел інформаціїз точки зору їх використання у діючих системах інформаційного забезпечення. За допомогою логічного аналізу існуючої інформації, систематизованої у вигляді інформаційного поля, тобто аналізу сукупного змісту документального потоку, який передбачає знання джерел інформації, навички інформаційного пошуку тощо, спеціаліст може одержати необхідну інформацію для забезпечення інформаційних потреб користувачів, але успішність діяльності інформаційного спеціаліста у виконанні цих завдань залежить від того, наскільки він власне сам є компетентним експертом, зокрема в галузі використання інформаційних джерел, визначення інформаційних потреб користувачів інформації.

Виступаючи як експерт у відповідній галузі, інформаційний менеджер для виконання ряду професійних завдань залучає до співпраці експертів у інших галузях, зокрема, проводить експертні опитування при визначенні інформаційних потреб користувачів, при розробці і реалізації проекту впровадження комп'ютерної інформаційної системи підприємства з метою визначення вимог користувачів до інформаційної системи, експертне опитування постачальників апаратного і програмного забезпечення комп'ютерних систем та для вирішення широкого спектру інших завдань управління інформаційною діяльністю. При реалізації експертного підходу здійснюється змістовна постановка експертних задач, формуються експертні групи, обираються відповідні методи оцінки і аналізу думок експертів. У процесі організації і проведення опитування виявляється узгодженість думок експертів і виробляється групова думка.

Основне завдання спеціаліста, який виступає в професійній ролі когнітолога, полягає в тому, щоб вербалізувати і зробити загальнодоступним те знання, яким неусвідомлено володіє і користується експерт-спеціаліст.

Практичне завдання:

Організація експертного опитування в групі студентів на тему: “Дослідження вимог до джерел інформації”.

Мета роботи:на основі експертного оцінювання визначити відносну цінність різних джерел інформації з точки зору їх використання у системі інформаційного обслуговування.

Експертне опитування проводиться стосовно того, якою мірою різні види джерел інформації задовольняють вимогам оперативності, повноти, новизни, достовірності, стислості (використовується 8-бальна шкала оцінювання). (табл.1.).

Таблиця 1.

За результатами індивідуальної експертизи заповнена зведена таблична форма за кожним з видів вимог для висловлювань всіх експертів, якими виступають студенти групи, і таким чином, одержана групова експертна оцінка джерел інформації. Оцінка вимоги оперативності наведено у табл.2.

Таблиця 2.Оперативність

Від викладача одержати оцінки експертів-професіоналів.

Кількісна оцінка здійснювалась за допомогою дисперсії. Всього здійснювалось три парних порівняння: студент - група, студент - професіонали, група - професіонали.

Оцінити точність і побудувати графіки:

· свого прогнозу відносно оцінки експертів-професіоналів;

· свого прогнозу відносно оцінки групи студентів-експертів.

Оформити роботу у вигляді звіту.

5. Інформаційне моделювання

Діяльність будь-якого підприємства можна представити як безперервну зміну стану фізичних та інтелектуальних об'єктів, що мають відношення до підприємства, таких як співробітники, засоби виробництва, продукція, ідеї, фінанси та ін. Для ефективного управління цим процесом кожна зміна того чи іншого об'єкту повинна мати своє документальне відображення.

Таким відображенням слугують особові справи співробітників, звіти, рекламна продукція, службові записки та ін. Їх сукупність назвемо інформаційною сферою підприємства. Рух інформації (наприклад, документообіг) і зміну їх називають інформаційними потоками.

Очевидно, що кожному бізнес-процесу, а також кожній зміні фізичних об'єктів повинен відповідати певний інформаційний потік. Керівництво підприємства, при побудові стратегічних планів розвитку і управління діяльністю підприємства, видаючи накази, розпорядження та ін., фактично керується інформаційними потоками і вносить до них зміни, таким чином здійснюючи інформаційний менеджмент.

Інформаційна модель організації є схемою потоків інформації, використовуваної в процесі управління, відображає різні процедури виконання функцій управління організацією і представляє за кожним завданням зв'язок вхідних і вихідних документів і показників.

Під інформаційним потоком будемо розуміти інформацію, яка у даний проміжок часу циркулює у суспільстві, передається суб'єктом інформаційної взаємодії об'єкту і використовується останнім як метазасіб соціальної діяльності [30].

Можна виділити такі властивості інформаційних потоків:

1. Спрямованість інформаційного потоку.

2. Наявність структури інформаційного потоку.

Спрямованість інформаційних потоків постійно змінюється, відбувається переформування їх структури, з декількох масивів інформації утворюється один, впорядкований певними вихідними принципами. При цьому неминуче відбуваються втрати інформації порівняно з тією, що надходить ззовні до системи. Кім того, інформація спотворюється “шумом” у процесі перекодування, відбирання і організації.

Процеси циркуляції інформаційних потоків вирізняються значною різноманітністю. Зустрічні потоки і ті, що перекриваються, утворюють зони підвищеної інформаційної ємності, у яких, як правило, виникають проблемні ситуації.

Всі потоки є фільтруючими, їм притаманна властивість надавати пріоритет деяким відомостям у відповідності з певним набором засобів, які впорядковують даний потік.

Інформаційні потоки є також дискретними, тобто містять пропуски певних ланок, в них утворюються накопичення інформаційних відомостей навколо яких-небудь логічних понять, утворюються паралельні підмножини подібної або суміжної інформації. Цим обумовлена “пластичність” інформаційних потоків, оскільки кожний дискретний елемент потоку має численні зв'язки. Одна й та ж ланка потоку може одночасно “замикатись” з множиною інших і утворювати з ними складні сплетіння. Кожний зв'язок такого роду - це реалізація якої-небудь змістової функції досліджуваного поняття або об'єкта.

Моделювання - це метод опосередкованого практичного або теоретичного оперування об'єктом, при якому використовується допоміжний проміжний або природний “квазіоб'єкт” (модель), який знаходиться у деякій об'єктивній відповідності з об'єктом пізнання, здатний замінити його у певних відносинах і дає при його використанні зрештою інформацію про власне модельований об'єкт.

Модель - це подумки представлена або матеріально реалізована система, яка відображаючи або відтворюючи об'єкт дослідження, здатна заміщувати його так, що її вивчення дає нам нову інформацію про цей об'єкт.

Існує два основні способи опису моделей - статичний і динамічний. Статичний опис розглядає структуру моделі, тобто такі її аспекти, у яких можна не брати до уваги час. Динамічний опис розглядає потік подій, тобто зміну модельованих процесів у часі, який не можна брати до уваги з точки зору завдань, вирішуваних організацією. Таким чином, є природнім використовувати різні моделі для опису різних аспектів діяльності організації. Очевидно, що розглядати у одній моделі всі аспекти не тільки не потрібно, але і неможливо.

Як інструмент для аналізу і вивчення взаємозв'язків між інформаційними потоками в межах діяльності підприємства був розроблений стандарт IDEF1. Метою подібного дослідження є доповнення і структуризація існуючої інформації і забезпечення якісного менеджменту інформаційними потоками.

Необхідність у подібній реорганізації інформаційної області як правило виникає на початковому етапі побудови корпоративної інформаційної системи і методологія IDEF1 дозволяє досить наочно виявити слабкі місця в існуючій структурі інформаційних потоків.

Застосування методології IDEF1, як інструменту побудови наочної моделі інформаційної структури підприємства дозволяє розв'язати такі завдання:

· з'ясувати структуру і зміст наявних потоків інформації на підприємстві;

· визначити, які проблеми, виявлені в результаті функціонального аналізу і аналізу потреб, викликані недоліками управління відповідною інформацією.

· виявити інформаційні потоки, які потребують додаткового управління для ефективної реалізації моделі.

За допомогою IDEF1 відбувається вивчення відповідної інформації про різні об'єкти в галузі діяльності підприємства.

IDEF1-модель включає до розгляду не тільки автоматизовані компоненти, бази даних і відповідну їм інформацію, а також і реальні об'єкти, такі як співробітники, кабінети, телефони та ін.

Місія методології IDEF1 полягає в тому, щоб виявити і чітко постулювати потреби в інформаційному менеджменті в межах комерційної діяльності підприємства. IDEF1 є аналітичним методом і застосовується переважно для виконання таких дій:

· визначення самої інформації і структури її потоків, які мають відношення до діяльності підприємства;

· визначення існуючих правил і законів, за якими здійснюється рух інформаційних потоків, а також принципів управління ними;

· з'ясування взаємозв'язків між існуючими інформаційними потоками в межах підприємства;

· виявлення проблем, які виникають внаслідок нестачі якісного інформаційного менеджменту.

Результати аналізу інформаційних потоків можуть бути використані для стратегічного і тактичного планування діяльності підприємства і покращання інформаційного менеджменту.

Основною метою використання методології IDEF1 залишається дослідження руху потоків інформації та принципів управління ними на початковому етапі процесу проектування корпоративної інформаційно-аналітичної системи, яка сприятиме більш ефективному використанню інформаційного простору.

Моделювання інформаційних взаємозв'язків і відмінностей між:

· реальними об'єктами

· фізичними і абстрактними залежностями, які існують серед реальних об'єктів;

· інформацією, яка відноситься до реальних об'єктів;

· структурою даних, яка застосовується для придбання, накопичення, використання і управління інформацією.

Однією з основних переваг методології IDEF1 є забезпечення послідовного і чітко структурованого процесу аналізу інформаційних потоків в межах діяльності підприємства. Іншою властивістю IDEF1 є широко розвинута модульність, яка дозволяє ефективно виявляти і корегувати неповноту і неточність існуючої структури інформації протягом всього етапу моделювання.

При побудові інформаційної моделі проектувальник завжди оперує двома основними глобальними галузями, кожній з яких відповідає множина характерних об'єктів. Першою з цих галузей є реальний світ, або ж сукупність фізичних і інтелектуальних об'єктів, таких як люди, речі, ідеї та ін., а також всі властивості цих об'єктів і залежності між ними. Другою є інформаційна область. Вона включає в себе існуючі інформаційні відображення об'єктів першої області і їх властивостей.

Інформаційне відображення не є об'єктом реального світу, однак, зміна його, як правило, є наслідком деякої зміни відповідного об'єкта реального світу.

Методологія IDEF1 розроблена як інструмент для дослідження статичної відповідності вищезазначених галузей і встановлення правил і механізмів зміни об'єктів інформаційної області при зміні відповідних їм об'єктів реального світу.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

експертний оцінювання менеджмент

1. Волошин О.Ф., Мащенко С.О. Теорія прийняття рішень : навч. посібн. - К., 2006.

2. Волошин О.Ф., Мащенко С.О. Методичні рекомендації до виконання практичних і лабораторних робіт з теорії прийняття рішень. - К., 2001.

1. Катренко А.В., Пасічник В.А., Пасько В.П. Теорія прийняття рішень. - К., 2009.

2. Ларичев О.И. Теория и методы принятия решений. - М., 2000.

3. Макаров И.М., Виноградская Т.М., Рубчинский А.А. Теория выбора и принятия решений : Учебн. пособие. - М., 1982.

4. Мулен Э. Теория игр с примерами из математической экономики. - М., 1985.

5. Мулен Э. Кооперативное принятие решений: Аксиомы и модели. - М., 1991.

6. Мушик Э., Мюллер П. Методы принятия технических решений. - М., 1990.

7. Орловский С.А. Проблемы принятия решений при нечеткой исходной информации. - М., 1981.

8. Подиновский В.В., Ногин В.Д. Парето-оптимальные решения многокритериальных задач. - М., 1982.

9. Розен В.В. Цель - оптимальность - решение. - М., 1982.

10. Фишберн П. Теория полезности для принятия решений. - М., 1978.

Размещено на Allbest.ru