Вплив прогнозної інформації на формування управлінських рішень

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ ПРОГНОЗНОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Н. Дяченко

Анотація

Проаналізовано вплив прогнозної інформації на формування управлінських рішень. Визначено причини неефективності прогнозування в державному управлінні. Обґрунтовано необхідність врахування прогнозної інформації для формування ефективних управлінських рішень.

Ключові слова: управлінські рішення, державне управління, прогнозна інформація, прогнозування.

Annotation

N. Diachenko

INFLUENCE OF THE FORECASTING INFORMATION ON FORMATION OF MANAGERIAL DECISIONS

The influence of the forecasting information on formation of managerial decisions is analysed. The causes of forecasting inefficiency in public administration are defined. The necessity of considering the forecasting information in developing effective managerial decisions is substantiated.

Key words: managerial decisions, public administration, forecasting information, forecasting.

На сьогодні від управлінського рішення, його своєчасності та ефективності значною мірою залежить ефективність державного управління, а, оскільки своєчасність прийняття державно-управлінських рішень і якісність обґрунтування вибору найкращого його варіанту напряму залежить від часу, відведеного на його розробку, саме тому науково-практичне прогнозування може стати тим інструментом, використання якого дасть змогу підвищити якість обгрунтування та розробки державно-управлінських рішень та забезпечити своєчасність їх реалізації. З огляду на це, питання використання прогнозування при формуванні управлінських рішень у сфері державного управління потребує наукового розгляду.

Проблеми ефективності державно-управлінських рішень досліджували у своїх працях зарубіжні та вітчизняні дослідники: Д. Белл, С. Телешун, О. Пухкал, М. Стадник, А.Ахременко, В. Горбатенко, В. Князєв, С. Вировий, І. Рейтерович, О. Титаренко, С. Ситник та інші. Проте питання визначення напрямів та особливостей використання технологій прогнозування під час формування державно-управлінських рішень потребує додаткового вивчення.

Мета статті - обгрунтувати необхідність врахування прогнозної інформації при формуванні управлінських рішень.

Державне управління як цілеспрямований вплив, що здійснюється у вигляді сукупності взаємопов'язаних рішень [1], і є основним засобом здійснення соціальних змін, не існує поза усвідомленням інтересів відповідних учасників управлінських відносин. Тому, науково обгрунтоване рішення як важливий спрямовуючий та організуючий фактор державного розвитку, що має за мету максимальне врахування інтересів всіх зацікавлених груп, передбачення наслідків управлінських рішень та підвищення ефективності державного управління, має формуватися на основі наукової прогнозної інформації, а процес вироблення науково обгрунтованих, виважених і доцільних рішень повинен стати центральною ланкою державного управління. За таких умов, саме державне прогнозування як обгрунтоване передбачення напрямів розвитку, альтернативних шляхів і термінів досягнення параметрів економічного та соціального розвитку створює передумови для формування ефективних управлінських рішень.

Необхідно визнати, що прийняття неефективних управлінських рішень є на сьогодні однією з основних проблем у державному управлінні [2]. Оскільки своєчасне отримання, обробка та передача достовірної і достатньо повної інформації дають змогу приймати виважені управлінські рішення, вдосконалювати внутрішні та зовнішні системні зв'язки і, як наслідок, у більшості випадків забезпечувати прийнятну ефективність управлінських рішень [3], то при аналізі наявної інформації з метою формування прогнозного висновку, на основі якого прийматиметься управлінське рішення, важливо встановити першопричину (відправну точку, імпульс), що продукувала потребу розробки та прийняття державно-управлінського рішення, основні з них можна розподілити на такі групи:

- норми законодавчих та інших актів, якими делегуються державним установам і їх посадовим особам повноваження щодо прийняття окремих рішень у певний час (рішення у сфері планування, фінансування, розподілу державних ресурсів, охорони громадського порядку тощо);

- звернення громадян щодо реалізації своїх законних інтересів і суб'єктивних прав;

- директивні настанови вищих органів, що зобов'язують відповідні органи приймати рішення на виконання чи розвиток їхніх актів;

- факти, виявлені у процесі контролю та виконання рішень вищих органів і своїх власних, що потребують уточнення, оцінки, генералізації нового управлінського впливу;

- проблемні, конфліктні, екстремальні та інші складні ситуації, що потребують для їх вирішення оперативного втручання державних органів і їхніх посадових осіб - ці імпульси діють у зоні компетенції державних органів і посадових осіб, безпосередньо залежать від їхніх бажань, ініціативи, волі, зацікавленості, у силу чого вони заслуговують на особливу увагу.

У процесі формування прогнозної інформації також необхідно враховувати низку аспектів:

- у системі державного управління суб'єктом управлінського рішення є індивід, наділений відповідними повноваженнями, який несе адміністративну або юридичну відповідальність за прийняті організаційно-господарські рішення, і цей індивід, наділений цілою системою особистісних характеристик, таких як: політичні й ідеологічні цінності, схильність до ризику або авторитарності, минулий господарський досвід тощо, що впливатимуть на хід виконання управлінського рішення;

- оскільки на підставі прогнозної інформації буде сформоване управлінське рішення, тобто будуть задіяні механізми процесу, який реалізується суб'єктом управління і визначає дії, спрямовані на вирішення поставленого завдання в наявній чи спроектованій ситуації, тому, перед формуванням прогнозних висновків бажано визначити, якого типу управлінське рішення буде прийматись (табл. 1).

Оскільки проблема прийняття управлінських рішень стає на сьогодні однією з основних проблем удосконалення системи державного управління, і визначальним фактором є все ж таки якість рішень, що приймаються, тому при їх формуванні необхідно враховувати всі чинники (рис. 1).

Для українського суспільства, що пережило соціально-економічну та духовно-моральну кризу, забезпечення ефективності управління соціальними процесами, необхідність вироблення прогнозного бачення перспектив розвитку стало одним із актуальних завдань у сфері, як теоретичних досліджень, так і наукового обґрунтування дійсності.

Конкурентоспроможність України, сталість її розвитку, належний рівень життя громадян поряд із іншими чинниками суттєво залежать від ефективності функціонування системи державного управління [4], тобто від рівня ефективності управлінських рішень. Оскільки низька ефективність управлінських рішень, відсутність наукової прогнозної інформації призводять до перманентного кризового стану в державі та ставлять під загрозу ефективність роботи політичних та суспільних інституцій [5], то базовою основою для формування ефективних управлінських рішень є вчасно проведене якісне соціально- політичне прогностичне дослідження як підґрунтя попередження та вирішення сучасних викликів [6].

Демократичний розвиток, розбудова правової держави, становлення громадянського суспільства в Україні вимагають модернізації системи формування управлінських рішень, адже від спроможності державного апарату на підставі отриманої прогнозної інформації вибудовувати стратегічні перспективи залежить майбутнє країни, своєчасне ж інформування населення сприятиме становленню громадянського суспільства, насамперед через формування відповідних громадських настроїв і уподобань.

Саме тому аналітик повинен усвідомлювати, що управлінське рішення - це результат системної діяльності людей і продукт когнітивної (опосередкованої пізнавальними факторами), емоційної, вольової, мотиваційної природи, синтезу психічних процесів, які мають вихідну регулятивну спрямованість, є соціальним актом, підготовленим на основі варіантного аналізу, прийнятий у встановленому порядку та оформлений у вигляді документа (нормативно-правового акта), що має директивне значення та містить постановку цілей і обґрунтування засобів їх реалізації й організовує практичну діяльність суб'єктів і об'єктів управління, спрямовану на досягнення вказаних цілей. І тому інформаційно- аналітичну діяльність з метою формування прогнозної інформації аналітик повинен проводити з врахуванням поетапності процесу прийняття управлінських рішень (рис. 2).

Однією з найважливіших умов успішного формування управлінських рішень є оптимальний вибір прогнозного інструментарію та дотримання методологічного підходу на кожному етапі формування, прийняття, втілення та аналізу результатів від реалізації управлінського рішення. Отже, потреба інформаційно-аналітичного супроводу державно-управлінських рішень не завершується з формуванням прогнозного висновку, інформаційно-аналітичний супровід безпосередньо забезпечує оперативний інформаційний контроль, який дає змогу вчасно та об'єктивно знати про сприйняття, взяття до виконання, впровадження та про результати впровадження прийнятого управлінського рішення, тобто прогнозування є не лише інструментом обґрунтування прийняття управлінського рішення, але й інструментом його втілення.

управління кваліфікація влада соціальний

Для українського суспільства, що вкотре пережило соціально-економічну та духовно-моральну кризу, вкрай необхідні:

- наукове обгрунтування дійсності;

- вироблення прогнозного бачення перспектив сталого розвитку;

- формування управлінських рішень лише на основі наукових прогнозних досліджень та висновків.

З метою формування ефективно діючої системи державно-управлінських рішень, українському державному та політичному істеблішменту необхідно навчитися сприймати прогнозну інформацію не як відповідне фонове середовище, що забезпечує діяльність, а як суму знань про суспільні явища, властивості та закономірності перебігу державотворчих процесів.

Література

1. Мескон М. X. Основи менеджменту [Текст] / М. X. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі ; пер. з англ. -- М.: Справа, 1999. -- С. 219.

2. Технологія підготовки та прийняття управлінських рішень [Текст]: навч.-метод. посіб. / [уклад. В. Л. Савченко]; Донецький обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій. -- Донецьк: [б. в.], 2010. -- С. 4.

3. Князев В. Філософсько-методологічні засади державно-управлінських рішень /В. Князев, В. Бакуменко // Вісник УАДУ [Текст]. -- 2000. -- N° 2. -- С. 341--358.

4. Вировий С. Особливості соціально-політичного прогнозування в системі державного управління / С. Вировий // Ефективність державного управління [Текст]: зб. наук. пр. -- Вип. 37 / за заг. ред. чл.-кор. НАН України В. С. Загорського, доц. А. В. Ліпенцева. -- Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2013. -- C. 44.

5. Телешун С. О. Практичні елементи інформаційно-аналітичної роботи /О. Телешун, О. Р. Титаренко, І. В. Рейтерович [та ін.]. -- К.: Вид-во НАДУ, 2007. -- С. 3.

6. Вировий С. Теоретико-методологічні аспекти соціально-політичних прогностичних досліджень / С. Вировий // Актуальні проблеми державного управління [Текст]: зб. наук. пр. -- Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2013. -- № 2 (44). -- С. 38.

Размещено на Allbest.ru