Теоретичні аспекти формування системи управління інноваційною діяльністю підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

Василик Н.М., к.е.н., доцент

Стаття присвячена дослідженню особливостей формування системи управління інноваційною діяльністю підприємства. Обґрунтовано важливість формування системи управління інноваційною діяльністю підприємства як сукупності підсистем, що знаходяться у взаємозв'язку і впливають на ефективність інноваційного процесу. Визначено такі складові системи управління інноваційною діяльністю підприємства, як: керуючу, керовану, забезпечуючи підсистеми та підсистему науково-технічного розвитку.

Ключові слова: інноваційна діяльність, управління інноваційною діяльністю, система управління інноваційною діяльністю.

підприємство інновація управління

Vasilik N.

THEORETICAL ASPECTS OF FORMING OF SYSTEM INNOVATION MANAGEMENT OF THE ENTERPRISE

The article investigates the features of formation of the system of innovation management of the enterprise. The essence of the categories of "innovation management" and "system of innovation management." The importance of forming a system of enterprise innovation management as a set of subsystems that are interrelated and affect the efficiency of the innovation process. Identified components of the system of innovation management of the enterprise, as a control, controlled, providing subsystems and subsystem research and technological development. Established that a management subsystem form external (public and private) and internal (device management enterprise) subjects and controlled subsystem should be considered in terms of directly managed (functional services and auxiliary production units that implement innovations) and indirectly controlled (consumers, intermediaries, suppliers, competitors and audience contact) subsystems. The basic elements of providing subsystem, which is formed from the legal, methodological, information, resources, investment, organizational and environmental components. Determined that the main tasks of the subsystem scientific and technological development are: research, idea generation, design and technological development, legal protection, testing and control research and development. System of innovation management of the enterprise is regarded as an open system and the main goal is to focus not only on the inner relationship, but that company must fully use existing and future opportunities for innovation development of the environment with aim of achieving success in the competition, customer satisfaction, maximize revenues for sustainable development.

Key words: innovation, innovation management, system of innovation management.

Василик Н.М.

ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ФОРМИРОВАНИЯ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ ИННОВАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ ПРЕДПРИЯТИЯ

Статья посвящена исследованию особенностей формирования системы управления инновационной деятельностью предприятия. Обоснована важность формирования системы управления инновационной деятельностью предприятия как совокупности подсистем, находящихся во взаимосвязи и влияют на эффективность инновационного процесса. Определены следующие составляющие системы управления инновационной деятельностью предприятия, как: управляющую, управляемую, обеспечивающую подсистемы и подсистему научнотехнического развития.

Ключевые слова: инновационная деятельность, управление инновационной деятельностью, система управления инновационной деятельностью.

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями.

Конкурентоспроможність підприємства сьогодні залежить від ефективності його інноваційної діяльності. У свою чергу, ефективність інноваційної діяльності підприємства визначається, насамперед, наявністю відповідної результативної системи управління інноваційною діяльністю. Від її раціонального формування залежать всі подальші управлінські рішення і дії у сфері інноваційної діяльності. Тому виникає необхідність у чіткому виділенні і обґрунтуванні основних складових системи управління інноваційною діяльністю підприємства.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Проблеми управління інноваційною діяльністю знаходять своє відображення у численних публікаціях як зарубіжних, так і вітчизняних вчених: А. Бутова, О.В. Василенка, А. С. Гальчинського, В. М. Гейця, Л. Є. Довганя, П. Друкера, С. М. Ілляшенка, Н.О. Колінко, О.Є. Кузьміна, Н.В. Краснокутської, І. В. Лаврененюка, О. М. Пєтухової, Л. А. Пономаренко, А. В. Савчука, Г. В. Сілакової, В. П. Семиноженка, В. В. Стадника, А. Стрікленда, А. Томпсона, І.П. Топуха, З.Є. Шершньової та інших. Незважаючи на велику кількість досліджень у сфері управління інноваційною діяльністю, все ж питання виділення складових системи управління інноваційною діяльністю підприємства залишаються дискусійними. Це негативно впливає на результативність інноваційних процесів і обумовлює необхідність подальших досліджень особливостей формування системи управління інноваційною діяльністю підприємства.

Цілі статті. Узагальнення і розвиток теоретичних та методичних основ формування системи управління інноваційною діяльністю підприємства на основі виділення та розкриття змісту її складових.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Інноваційна діяльність підприємства - це комплексний процес створення, використання і поширення нововведень з метою отримання конкурентних переваг та збільшення прибутковості підприємства.

Управління інноваційною діяльністю дозволяє цілеспрямовано забезпечувати стійке функціонування і розвиток підприємства. Стійкість розвитку підприємства є динамічною характеристикою і означає здатність підприємства до постійної зміни та адаптації до умов зовнішнього і внутрішнього середовища, визначається прогресивними технологіями виробництва, оптимальним забезпеченням ресурсами та активами, використанням ефективних методів управління і оцінюється інтегральною результативною ефективністю інноваційного управління [8].

В. В. Стадник, В. О. Козловський розглядають управління інноваційною діяльністю як складову менеджменту сучасного підприємства, що охоплює планування, організацію та стимулювання інноваційної діяльності, реалізацію інноваційних проектів, розрахованих на отримання конкурентних переваг і зміцнення ринкових позицій підприємства. П. Н. Завліна дає таке визначення управління інноваційною діяльністю: «формування цілей інноваційної діяльності, планування інновацій, організація роботи та контроль за здійсненням інновації». Л. А. Пономаренко ототожнює управління інноваційною діяльністю з інноваційним менеджментом, даючи стисле визначення управлінню інноваційною діяльністю: «воно є предметом інноваційного менеджменту». І. Б. Лебедєва трактує визначення управління інноваційною діяльністю як: «...процес упровадження інновацій, діяльність органів керування, її фінансування наукових досліджень і розробок» [5, с. 99-102]. Н. О. Колінко вважає, що управління інноваційною діяльністю слід розглядати як діяльність, яка із отриманням інформації про зовнішнє та внутрішнє середовище передбачає вплив керівної системи через об'єднувальні, загальні та конкретні функції управління інноваційною діяльністю, через соціально-психологічні, економічно-технічні та адміністративно- правові методи управління його інноваційною діяльністю через підготовку, ухвалення та реалізацію управлінського рішення про інноваційну діяльність на керовану систему з метою досягнення ефективних соціальних, економічних та технологічних нововведень [4].

Узагальнюючи ці висловлювання можна дати таке визначення: управління інноваційною діяльністю - це сукупність цілей, функцій, принципів, методів, форм управління у сфері інноваційної діяльності, які формує керівна ланка, з огляду на вплив факторів зовнішнього і внутрішнього середовища для забезпечення ефективного впливу на керовану систему з метою реалізації інноваційного процесу.

Розвиток інноваційної діяльності вітчизняних підприємств надзвичайно ускладнений непристосованістю колишньої системи управління інноваціями до нових, ринкових умов господарювання. Отже, для підвищення ефективності інноваційної діяльності, для впорядкування і її системної організації, поглиблення обґрунтованості і аналітичної підготовки схвалюваних рішень, оптимізації складу вживаних технологій, вдосконалення методів і форм обліку в інноваційній діяльності необхідна наявність цілої системи управління інноваційною діяльністю [7].

Система управління інноваційною діяльністю підприємства представляє собою сукупність елементів, що знаходяться у взаємозв'язку і впливають на процес інноваційної діяльності та спрямована на досягнення поставлених цілей в рамках певних принципів і методів управління даним процесом [8]. Н.В. Поліщук та Н.М. Голда вважають, що система управління інноваційною діяльністю підприємства є відкритою системою, під якою вони розглядають сукупність процесів, в яких визначені елементи, що утворюють єдність (цілісність) зі своїми зв'язками і взаємозв'язками між ними, яка створює сукупність властивостей, притаманних лише цій системі, і відрізняє її від інших систем (властивість емерджентності) [9].

Отже, загалом, система управління інноваційною діяльністю є відкритою системою і являє собою сукупність елементів та підсистем, які на основі ефективної взаємодії забезпечують реалізацію інноваційного процесу на підприємстві з метою отримання економічних, технологічних, соціальних та екологічних інновацій для розвитку суспільства.

Основними вимогами до створення системи управління інноваційною діяльністю підприємства є: інтеграція у систему стратегічного планування і управління; ґрунтовність на апробованих методологічних підходах - процесному та системному, циклі «PDCA»; врахування специфіки ієрархічності систем управління підприємством, прийнятої практики планування та прийняття управлінських рішень; гнучкість структури, яка адаптується до стратегії і цілей, рівня розвитку, масштабу інноваційної діяльності підприємства

Відповідно до правил формування відкритої інноваційної системи управління інноваційною діяльністю будується на принципах системності, динамічності, наукової обґрунтованості, єдності цілей, гнучкості та ефективності [8].

Система управління інноваційною діяльністю підприємства має містити чотири підсистеми - керуючу, керовану, забезпечуючу підсистеми та підсистему науково-технічного розвитку (рис. 1).

Оскільки система управління інноваційною діяльністю підприємства є відкритою, то на вході в систему маємо всю необхідну інформацію та ресурси із зовнішнього макро- та мікросередовища. Вихід із системи - економічні, соціальні, технологічні та екологічні інновації. Зворотній зв'язок забезпечує безперервний сталий інноваційний розвиток суспільства.

Процес трансформації інформації та ресурсів із зовнішнього середовища в інновації здійснюється завдяки взаємодії суб'єктів управління інноваційною діяльністю (керуючої підсистеми) з об'єктами управління інноваційною діяльністю (керованої підсистеми) з допомогою ефективно сформованої підсистеми науково-технічного розвитку та забезпечуючої підсистеми на основі реалізації певного механізму управління інноваційною діяльністю.

Отже, керуюча підсистема - суб'єкт управління - найбільш складна і значуща в системі управління інноваційною діяльністю.

Загальні функції керуючої підсистеми інноваційної діяльності підприємства включають розробку інноваційної стратегії і створення нових організаційних структур управління, проведення аналізу і планування інноваційної діяльності з урахуванням стратегічних і поточних планів підприємства, реалізацію ефективного контролю за виконанням ухвалених рішень.

Суб'єкти управління інноваційною діяльністю можна поділити на дві групи: зовнішні і внутрішні. Зовнішні суб'єкти перебувають за межами підприємства і впливають на ефективність інноваційної діяльності підприємства. Це можуть бути як державні, так і недержавні суб'єкти. Діяльність внутрішніх суб'єктів управління інноваційною діяльністю безпосередньо пов'язана з конкретним підприємством (як правило, це власник або директор підприємства, керівник відділу інновацій тощо) [8].

Структуру керованої підсистеми управління інноваційною діяльністю на підприємстві можна представити у вигляді двох підсистем: безпосередньо керованої і опосередковано керованої [3].

Основу безпосередньо керованої підсистеми управління інноваційною діяльністю становить сам процес інноваційної діяльності та функціональні служби, основні і допоміжні виробничі підрозділи, які реалізують наукові розробки. В залежності від характеру просування інновацій [10, с. 34] у процесі інноваційної діяльності виділяється три елементи: натуральний, товарний та розширений процеси. Опосередковано керована підсистема включає елементи мікрооточення підприємства: споживачів, конкурентів, постачальників ресурсів, посередників, та контактні аудиторії. З огляду на специфіку інноваційної діяльності, слід зазначити, що в забезпеченні її процесу значне місце займають постачальники когнітивних ресурсів (наукових знань): тимчасові наукові колективи, вищі навчальні заклади, наукові організації, різноманітні об'єднання науковців, науково-дослідні лабораторії, новатори. Усі елементи мікрооточення безпосередньо пов'язані, вони створюють сприятливі умови для інноваційної діяльності, на підприємстві, допомагаючи новій ідеї отримати практичну реалізацію та знайти свого споживача [3, с. 74].

Підсистема науково-технічного розвитку, по суті, являє собою науково-дослідний підрозділ, який займається розробкою інновацій та прогнозуванням майбутніх потреб підприємства. Основними завданнями даної підсистеми є: дослідження, генерація ідей, конструкторські та технологічні розробки, юридичний захист, випробовування та контроль НДДКР.

Забезпечуюча підсистема формується із нормативно-правової, методологічної, інформаційної, ресурсної, інвестиційної, організаційної та екологічної складових. Головним завданням органів забезпечення підприємства є своєчасне і оптимальне забезпечення виробництва необхідними ресурсами і засобами відповідної комплектності та якості. Вирішуючи завдання забезпечення, працівники служб забезпечення повинні вивчати і враховувати попит та пропозиції на всі необхідні підприємству матеріальні ресурси, рівень і зміна цін на них і на послуги посередницьких організацій, вибирати найбільш економічну форму руху товарів, оптимізувати запаси, знижувати транспортно- заготівельні і складські витрати.

Система інформаційного забезпечення наповнює інноваційну базу оперативно достовірними даними і знаннями, необхідними для якісної реалізації інноваційного проекту, і дає можливість доступу до цих інноваційних баз даних та знань на різних умовах для всіх зацікавлених юридичних і фізичних осіб. Організаційне забезпечення інноваційної діяльності - це комплекс структур і правил, які створюють умови для нормального протікання інноваційних процесів, реалізації планів, підтримки функціонування системи на необхідному рівні за рахунок забезпечення потрібними ресурсами, організації взаємозв'язків між окремими елементами та ліквідації відхилень, що можуть виникати у системі. Система інструментального забезпечення реалізує гнучку автоматизацію всіх етапів процесу створення інноваційного проекту: маркетингу; техніко-економічного обґрунтування;

розробки інноваційного проекту (інноваційного продукту); комплектного надходження необхідного обладнання; підготовки персоналу для обслуговування створюваного інноваційного продукту; сертифікації та сервісного обслуговування. Система проектно-технологічної та виробничої підтримки призначена для створення нової конкурентоспроможної наукомісткої продукції, високих технологій і нововведень та їх практичного освоєння на підприємствах [1, с. 79].

Висновки. Отже, систему управління інноваційною діяльністю підприємства варто розглядати як відкриту систему із визначеними підсистемами, елементами та механізмом управління, головною метою якої є орієнтація не тільки на внутрішньовиробничі відносини, а й на те, що підприємство повинно всебічно використовувати існуючі та перспективні можливості інноваційного розвитку із зовнішнього середовища з ціллю досягнення успіху в конкуренції, задоволення потреб споживачів, максимізації доходів для забезпечення сталого розвитку.

Література

1. Бутов А. Сучасні тенденції розвитку системи управління інноваційною діяльністю підприємства / А. Бутов // Економічний аналіз. - Вип. 9.- Ч. 2. - 2011. - С. 77-79.

2. Ьшяшенко С. М. Інноваційний менеджмент: підручник. - Суми : ВТД - Університетська книга, 2010. - 334 с.

3. Клепікова О.В. Інноваційна діяльність на підприємстві як об'єкт управління // Економіка транспортного комплексу.- 2009.- Вип. 14.- С.71-76.

4. Колінко Н.О. Структурно-логічна схема управління інноваційною діяльністю // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/nataral/Vnulp/Menegment/2012 727Z48.pdf.

5. Колінко Н.О. Управління інноваційною діяльністю як основа якісних зрушень / Н. О. Колінко// Науковий вісник НЛТУ України. - 2011. - № 4. - С. 98-105.

6. Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент: навч. посібник. / Н. В. Краснокутська. - К.: КНЕУ, 2003. - 504 с.

7. Пєтухова О.М. Сучасні підходи до управління інноваційною діяльністю підприємств / О.М. Пєтухова, Г.В. Сілакова // Наукові праці. Економіка. -№ 39. - 2011. - С. 139-144.

8. Пєтухова О. М. Формування системи управління інноваційною діяльністю підприємств / О. М. Пєтухова, Г. В. Сілакова // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2012. - № 43. - С. 174-180.

9. Поліщук Н.В. Система управління інноваційною діяльністю

підприємств / Н.В. Поліщук, Н.М. Голда // Інвестиції, інновації в економіці [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://chtei-knteu.cv.ua/ herald/content/download/ archive/2011/v3/NV-2011-V3_23.pdf.

10. Скібіцький О. М. Інноваційний та інвестиційний менеджмент: навч. посіб. / О. М. Скібіцький. - К.: Центр навчальної літератури. - 2009. - 408 с.

11. Топух І.П. Управління інноваційною діяльністю підприємства в умовах ринкової економіки // І.П. Топух., І.В. Лавриненюк // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc gum/ Vsunu/2011 111/ Topuh.pdf.

Размещено на Allbest.ru