Основні положення концепції менеджменту конкурентоспроможності унікального високотехнологічного інноваційного продукту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні положення концепції менеджменту конкурентоспроможності унікального високотехнологічного інноваційного продукту

Воротніков В. А.

начальник сектору ДП «КБ «Південне», м. Дніпропетровськ

Розробляються основні положення методології управління створенням конкурентоспроможного унікального високотехнологічного інноваційного продукту індивідуального призначення. Розглядається проблема прогнозування його перспективності на ранніх стадіях розробки з використанням параметрів нововведень, відображених у матеріалах патентів на винаходи, що визначають концептуальний вигляд об'єкта розробки НДР та ДКР.

Ключові слова: Інноваційний продукт, прогнозування перспективності, управління конкурентоспроможністю, патентно-інноваційні параметри.

Vorotnikov V.

SIGNIFICANT CONCEPTS OF MANAGEMENT COMPETITIVENESS OF THE UNIQUE HIGH-TECH INNOVATIVE PRODUCTS

Developed the basic provisions of the creation of a competitive management methodology of the unique high-tech innovation product of individual assignment. The problem of forecasting the prospects of its early stages of development using the parameters of innovation, reflected in the materials patents defining a conceptual image of the object R&D.

Keywords: Innovative product, prospective forecasting, competitiveness management, patent-innovative parameters.

Воротников В. А.

ОСНОВНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ КОНЦЕПЦИИ МЕНЕДЖМЕНТА КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ УНИКАЛЬНОГО ВЫСОКОТЕХНОЛОГИЧНОГО ИННОВАЦИОННОГО ПРОДУКТА

Разрабатываются основные положения методологии управления созданием конкурентоспособного уникального высокотехнологичного инновационного продукта индивидуального назначения. Рассматривается проблема прогнозирования его перспективности на ранних стадиях разработки с использованием параметров новшеств, отраженных в материалах патентов на изобретения, определяющих концептуальный облик объекта разработки НИР и ОКР.

Ключевые слова: Инновационный продукт, прогнозирование перспективности, управление конкурентоспособностью, патентно-инновационные параметры.

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями

В умовах зростаючої конкуренції на ринку нових технологій, при створенні інноваційного продукту (ІП) у стратегіях високотехнологічного бізнесу постійно посилює позиції орієнтація на конкретного споживача. Водночас, існуючі методології створення ІП спираються на ринкову специфіку товарів масового попиту, як продукції тривалого багатосерійного виробництва. Така продукція може бути визнана інноваційної по всіх основних критеріях, але її типова ринкова концепція суттєво відрізняється від концепції унікальної нової техніки (УНТ) - складної високотехнологічної продукції, що випускається в одиничних екземплярах. Тому, актуальна розробка методології менеджменту створення зразків УНТ як складних техніко-економічних систем, які виводять на ринок у вигляді унікального високотехнологічного інноваційного продукту (УВІП) індивідуального призначення.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми

Існує підхід до оцінки об'єктів розробки НДР і ДКР на основі об'єднання економічних, науково-технічних і ринкових показників, згідно з яким ключові фінансово-економічні показники, зокрема, прогнозований чистий дисконтований дохід, термін окупності, індекс рентабельності, внутрішню норму прибутковості і т. ін., розраховують починаючи з ранніх стадій розробки ІП [1]. Причому, до теперішнього часу не вироблені ефективні шляхи подолання їх низької достовірності на цих стадіях.

Об'єктивна необхідність особливим чином враховувати специфіку УНТ в ринкових умовах, усвідомлена вітчизняними розробниками УНТ і навіть відображена в окремих організаційно-методичних документах. Наприклад, у ДІЇ "КБ "Південне" відображенням відповідного розуміння проблеми можна вважати термін "виготовлення унікальних об'єктів при запланованому одиничному виробництві", який внесено до Інструкції визначення винагороди за впровадження винаходів, що не створюють економії, яка була прийнята на підприємстві у 2004 році.

Враховуючи специфіку УНТ, з метою підвищення об'єктивної обґрунтованості управлінських рішень при створенні зразків УНТ, їх раціонально виробляти за критерієм конкурентоспроможності УВІП як комплексного ІП, що включає матеріальну і нематеріальну складові [2].

Згідно із стійкою тенденцією зростання ринкової ролі інтелектуальної власності (ІВ), багато зарубіжних дослідників відзначають, що частка її внеску у вартість результатів науково-технічної діяльності в деяких випадках може бути досить значною [3, 4, 5]. Разом з тим, їх дослідження свідчать, що визначити цей вклад на ранніх стадіях розробки, особливо УНТ, дуже складно і поки немає методик, які могли б подолати цю проблему.

З метою вдосконалення використання ІВ, російські фахівці розглядають застосування інтеграційного механізму управління ІВ що до забезпечення ефективної реалізації маркетингової, патентної та стратегії комерціалізації ІВ з урахуванням ризиків, пов'язаних з ІВ [6].

Тісний взаємозв'язок ІП і закладеної у нього ІВ призводить до логічного висновку, що параметри ІВ можуть бути використані в інструментах менеджменту НДР і ДКР, що особливо актуально при створенні УНТ [2]. З боку зарубіжних фахівців спостерігається недооцінка цього напрямку застосування ІВ, оскільки їх увагу акцентовано на фінансових і правових аспектах забезпечення ринкового використання ІВ. У той же час, ряд дослідників визнають існування значних перспектив ІВ як інструменту менеджменту фірм-розробників ІП [7, 8].

В аспекті вдосконалення менеджменту рекомендується розглядати концепцію бізнес-процесів не просто як засіб забезпечення міжфункціональної взаємодії, а як шлях більш раціональної організації робіт і ресурсів для досягнення цілей фірми [9]. Причому, введення процесного підходу не означає відмови від функціональних схем організації робіт, а спрямоване на досягнення раціонального поєднання різних підходів з метою забезпечення максимальної результативності [10].

Існуючі методи моделювання процесних структур дозволяють представити діяльність великих науково-виробничих фірм у вигляді багаторівневої і багатоланкової системи бізнес-процесів і є теоретичною та методологічною основою для розробки інтегрованих процесно-орієнтованих систем управління [11].

Вимога спрощення процесів призводить до надання більшої автономії та гнучкості групам розвитку, що набуває ключового значення для прискорення розробки ІП [12]. Нерідко розглядаються шляхи трансформації таких груп з просто проектних у венчурні. Підкреслюється, що ефект від роботи таких міжфункціональних груп може бути досягнутий тільки якщо їх формування підкріплено відповідним ресурсним і організаційним забезпеченням [13].

Враховуючи вищевикладене, можна констатувати наявність необхідних передумов для формування методології менеджменту УВІП, що особливо актуально для вітчизняних розробників УНТ.

Цілі статті. Метою даної роботи є розробка концепції управління конкурентоспроможністю УВІП починаючи з моменту генерування ідеї зразка УНТ як ІП, що дозволить найбільш ефективно реалізувати комплексний підхід до забезпечення ринкової перспективності УВІП як специфічного двокомпонентного ІП.

Основними методологічними завданнями при цьому будуть формування термінологічної бази, принципів побудови та організаційних положень менеджменту конкурентоспроможності (МК) УВІП.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Для розкриття специфіки проблематики нашого дослідження необхідно ввести поняття, що ідентифікують область дослідження на основі існуючих категорій менеджменту. Дамо наступні основні терміни та визначення.

УВІП - це ІП, концепція якого заснована на специфіці створення і застосування зразка УНТ у якості складної техніко-економічної системи індивідуального призначення, включає використання матеріальних і нематеріальних результатів науково-технічної діяльності та орієнтована на забезпечення локальної ринкової перспективності.

Матеріальна компонента УВІП може бути представлена у вигляді проектної, конструкторської або іншої документації, експериментальних або дослідно- промислових зразків, а нематеріальна - об'єктів права інтелектуальної власності (ОПІВ).

Під забезпеченням перспективності мається на увазі прогнозування, подальший моніторинг і, при необхідності, корегування контрольованих показників для досягнення прийнятного за критеріями перспективності результату виконання НДР і ДКР із створення зразка УНТ. Такими критеріями найчастіше виступають частка ринку і обсяг прибутку (доходу). Ринкова ніша локалізована до вказівки конкретного споживача або обмеженого невеликого числа можливих споживачів.

Під перспективністю УВІП будемо розуміти сукупність його характеристик (параметрів) в якості товару на ринку високих технологій, які визначаються внутріфірмовими факторами і факторами зовнішнього середовища. Параметрами, що залежать від факторів внутрішнього середовища, фірма може управляти. Вони визначають рівень конкурентоспроможності зразка УНТ, відображаючи перспективність УВІП без врахування обмежень, що існують на конкретних ринках. Такі параметри представлені у вигляді значень ключових техніко-економічних показників зразка УНТ, які формують значення інтегрального показника конкурентоспроможності УНТ-УВІП. Параметрами, що залежать від факторів зовнішнього середовища, фірма керувати не може, і вони характеризують реальну можливість зайняти певну ринкову позицію. Найважливішим аспектом аналізу обмежень ринкового і позаринкового походження є оцінка здатності фірми надати на фактори зовнішнього середовища вплив з деякою вірогідністю досягнення бажаного результату (отримання преференцій та переваг).

Наявність контрольованих показників, що встановлені ще до початку створення зразка УНТ, і можливість коригувати їх по ходу виконання НДР і ДКР показує, що МК УВІП найбільш повно відповідає принципам теорії управління, тому, доцільно розглядати його в якості базової складової менеджменту забезпечення перспективності, який, у свою чергу, займає ключове місце в системі управління фірми-розробника УНТ.

МК УВІП - системно ув'язаний з іншими елементами менеджменту фірми комплекс приписів і процедур, що спрямовані на досягнення прийнятних значень контрольованих показників зразка УНТ-УВІП при виконанні НДР і ДКР.

Відзначимо, що, виходячи з вищенаведених визначень, найбільш коректно асоціювати конкурентоспроможність з терміном УНТ, а перспективність - з УВІП. У той же час, враховуючи, що визначення конкурентоспроможності є базовим елементом оцінки перспективності УВІП, а також ключове значення, яке управління конкурентоспроможністю УНТ має для забезпечення перспективності УВІП, будемо вважати термін МК УВІП цілком виправданим з позиції побудови теоретичного та організаційного забезпечення управління створенням УНТ-УВІП в процесі НДР і ДКР.

До основних принципів побудови МК УВІП віднесемо:

- використання комплексного підходу до прогнозування та подальшого забезпечення перспективності УВІП з урахуванням фактору ІВ;

- застосування адаптивного (ситуаційного) підходу при керуванні виконанням НДР і ДКР за критерієм конкурентоспроможності УВІП;

- будування менеджменту конкурентоспроможності УВІП на основі процесного підходу з раціональним використанням особливостей існуючих функціональних організаційних структур.

Важливим фактором коректної реалізації МК УВІП є поведінка контрольованих параметрів і, в першу чергу, така їх якість, як прийнятна стабільність значень. Отже, в основу аналітичного апарату повинна бути закладена система об'єктивно обгрунтованих показників конкурентоспроможності УВІП, які здатні дати достовірну прогнозну оцінку починаючи з ранніх стадій створення зразка УНТ.

Доречно відзначити, що ключові патенти, які захищають концептуальні рішення, що визначають принципову новизну об'єкта розробки, в більшості випадків формують і подають, починаючи з ранніх етапів створення технічної системи. Це особливо вірно для зразків УНТ, які відрізняються революційною новизною, що визначає новий якісний рівень об'єкта техніки. Однією з головних причин необхідності превентивного захисту є ранні анонси планованого рівня значень найважливіших характеристик, які розробник змушений підкріпити хоча б мінімальним технічним обґрунтуванням. Найчастіше такі декларації викликані прагненням підвищити інвестиційну привабливість проекту та отримати переваги в боротьбі за потенційного споживача.

Таким чином, досягнення у зразку УНТ нового рівня техніко-експлуатаційних характеристик можна відобразити в істотних ознаках патенту (або групи патентів) на винахід. Кожній сукупності ознак можна поставити у відповідність різне поєднання деяких патентно-інноваційних параметрів (ПІП). Отже, для включення ПІП в систему показників конкурентоспроможності необхідно:

- сформувати комплекс ПІП на основі, щонайменше, двомірної градації (за якісним та кількісним поділом, тобто за видовою класифікацією та ранжируванням по ступеню впливу на досягнутий ефект);

- визначити числові значення ПІП у відповідності з впливовістю (рангом);

- згенерувати аналітичний вираз для об'єднання ПІП в інтегральному показнику конкурентоспроможності УНТ-УВІП.

Вирішення цих завдань є актуальною темою подальших досліджень.

Відповідно до викладених принципів, організаційні положення МК УВІП також можна розділити на три блоки.

Аналітичний апарат прогнозування та подальшого контролю перспективності УВІП в процесі виконання НДР і ДКР, з одного боку, формується виходячи з умови наскрізного контролю ключових показників на всіх стадіях розробки, з іншого, враховує особливості зростання номенклатури та достовірності показників по мірі виконання НДР і ДКР. Оскільки, на ранніх стадіях розробки ПІП можуть бути визначені із найбільшою достовірністю, їх доцільно закласти в основу системи показників первинного прогнозу конкурентоспроможності УНТ-УВІП.

Адаптивне управління створенням зразку УНТ за критерієм конкурентоспроможності полягає в оперативних змінах ресурсів фірми, що виділені для реалізації проекту, з метою коригування контрольованих показників об'єкта розробки. Причому, найбільш раціонально використовувати мінімально витратні рішення, що базуються на організаційних ресурсах, в першу чергу, ситуаційні зміни структурних схем формування команд розробників з нарощуванням їх самостійності.

Застосування процесного підходу при побудові МК УВІП засноване на формуванні системно ув'язаного комплексу процесів забезпечення прийнятних показників об'єкту розробки. Для вітчизняних підприємств з традиційними ієрархічними структурами лінійно-штабного, лінійно-функціонального або гібридного типу основна проблема полягає в необхідності подолання функціональної відокремленості виконавців. При наявності детально прописаних процедур міжфункціональної взаємодії, наприклад, у вигляді дорожньої карти управлінського механізму забезпечення перспективності УВІП, креативні рішення, що засновані на процесах, можуть бути реалізовані без реорганізації або з мінімально необхідною реорганізацією існуючих структур залежно від конкретних умов. Тобто, вдосконалення громіздких ієрархічних оргструктур вітчизняних підприємств-розробників УНТ проходитиме поступово, наприклад, по ходу нарощування використання проектних груп, яким наданий різний ступінь автономії.

Вважаємо, що ключовим елементом побудови організаційного забезпечення МК УВІП з використанням процесного підходу, є введення комплексної інноваційної експертизи як механізму організації міжфункціональної взаємодії. Ув'язка процесів локальних експертиз (технічної, патентної та маркетингової) у рамках єдиного аналітичного інструмента з метою отримання узагальнюючого висновку про значення контрольованих показників, в організаційному аспекті означає створення регламенту координації розробників і функціональних фахівців протягом всіх стадій створення зразка УНТ. Фактично, таким шляхом реалізується раціональна прив'язка наявних ресурсів до організаційного регламенту згідно з принципами ефективного впровадження процесного підходу в менеджмент.

Таким чином, запропонована концепція побудови МК УВІП передбачає роль процесу вироблення і постійного контролю поточного значення конкурентоспроможності УВІП не просто як стрижневого процесу МК УВІП, але, в значній мірі, як системного інтегратора всього комплексу процесів забезпечення перспективності УВІП. Особливо важливо, що при цьому ресурси обгрунтовано ув'язані зі стратегічними цілями і оперативними завданнями в ході створення УНТ- УВІП.

конкурентоспроможний унікальний високотехнологічний інноваційний

Висновки

Актуальність створення концепції МК УВІП викликана необхідністю підвищити ефективність інноваційної діяльності вітчизняних розробників УНТ в умовах зростаючої конкуренції на ринках новітніх технологій. Новизна концепції МК УВІП полягає в ідентифікації специфіки УВІП як двокомпонентного ІП, який включає матеріальну складову, що визначає зразок УНТ як складну техніко-економічну систему, і нематеріальну складову у вигляді ІВ. Побудова МК УВІП на основі процесного підходу з використанням ситуаційного аналізу та адаптивного урахування особливостей великих вітчизняних розробників УНТ, дозволяє впровадити МК УВІП шляхом поступових вдосконалень без різкої реорганізації існуючих систем управління.

У ході подальших досліджень доцільно сформувати комплекс ПІП і ввести його в аналітичний апарат визначення конкурентоспроможності УНТ-УВШ.

Список використаних джерел

1. Глебова О. Система показателей для оценки эффективности научно-технических разработок научнопроизводственных предприятий на разных стадиях жизненного цикла / О. В. Глебова, Л. А. Борискова // Интеллект. Инновации. Инвестиции. -- № 3. -- 2011. -- С. 23-29.

2. Момот В. Роль интеллектуальной собственности в обеспечении конкурентных преимуществ создаваемой уникальной новой техники / В. Е. Момот, В. А. Воротников // Вісник Національного технічного університету «ХПІ». -- Серія «Технічний прогрес і ефективність виробництва». -- Харків: НТУ «ХПІ». -- Вип. №44 (1017). -- 2013. -- С. 107-114.

3. Parr Russel L. Intellectual property: Valuation, Exploitation and Infringement Damages. 2011 Cumulative Supplement / Russel L. Parr, Gordon V. Smith. -- Hoboken, NJ: John Wiley & Sons. -- 2011. -- 288 p.

4. Sacui V. Economic Properties of Intangible Assets. The Value Paradox / Violeta Sacui, Diana Sala // Review of International Comparative Management. -- Vol. 13, Iss. 5. -- 2012. -- P. 793-803.

5. Baek H. A technology valuation model to support technology transfer negotiations / Dong-Hyun Baek, Wonsik Sul, Kil- Pyo Hong, Hun Kim // R&D Management. -- Vol.37, Iss. 2. -- 2007. -- P. 123-137.

6. Смирнова В. Управление интеллектуальной собственностью в инновационной деятельности: автореф. дис.... д.э.н.: 08.00.05 / В. Р. Смирнова. -- М.: РГУ ИТиП. -- 2011. -- 53 c.

7. Hagedoorn J. Measuring innovative performance: is there an advantage in using multiple indicators? / J. Hagedoorn, M. Cloodt // Research Policy. -- Vol. 32. -- 2003. -- P. 1365-1379.

8. Kamiyama S. Valuation and Exploitation of Intellectual Property / Shigeki Kamiyama, Jerry Sheehan, Catalina Martinez. -- OECD Science, Technology and Industry Working Papers. -- 2006. -- P. 48. -- Publishing. http://dx.doi.Org/10.1787/307034817055.

9. Харрингтон Д. Оптимизация бизнес-процессов: Документирование, анализ, управление, оптимизация: пер. с англ. / Д. Харрингтон, K. C. Эсселинг, Х. В. Нимвеген. -- СПб.: Азбука. -- 2002. -- 328 с.

10. Sharp A. Workflow Modeling Tools for Process Improvement and Applications Development. Second Edition / Alec Sharp, Patrick McDermott. -- ARTECH HOUSE, INC. -- 2009. -- 437 p.

11. Организационно-экономическое проектирование бизнеса наукоемких предприятий: учеб. пособие / Т. Г. Садовская, В. А. Дадонов, П. А. Дроговоз, Л. Г. Попович; под ред. Т. Г. Садовской. -- М.: Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 2011. -- 51 с.

12. Nishiguchi T. Managing Product Development / Toshihiro Nishiguchi. -- Oxford University Press Inc: New York. -- 1996. --306 p.

13. Brethauer D. M. New product development and delivery: ensuring successful products through integrated process management / Dale M. Brethauer. -- New York. -- 2002. -- 192 p.

Размещено на Allbest.ru