Ознаки прийняття стратегічних логістичних рішень підприємства у процесі логістичної інтеграції

Анотація

Розглянуто питання визначення та оцінювання чинників впливу на формування розвитку співвідношень внутрішньої / зовнішньої доданої вартості в ланцюгах створення вартості з метою формування доцільних напрямів стратегічного розвитку окремих підприємств на засадах логістичного управління та з огляду на потребу розкриття ними логістичного потенціалу. До таких чинників віднесено: рівень розвитку логістичного потенціалу (визначається ефективністю формування та використання); рівень розвитку маркетингового та ринкового потенціалу; індивідуалізація попиту (як чинник, що ускладнює логістичні процеси); партнерство у створенні вартості; глибину спеціалізації (обернений до глибини виготовлення); вплив сучасних тенденцій ринку; глибину процесу створення вартості (рівень вертикальної інтеграції); рівень розвитку ринкової та логістичної інфраструктури. Наведено складові інфраструктурного, інформаційного та організаційного забезпечення підприємства з точки зору логістики. Наведено ознаки прийняття стратегічних логістичних рішень підприємства залежно від співвідношення "внутрішня / зовнішня додана вартість". Представлено матрицю можливостей стратегічного розвитку підприємства з точку зору логістики.

Ключові слова: ланцюги створення вартості, внутрішня/зовнішня додана вартість.

доданий вартість логістичний управління

Аннотация

Шандривская Е.Е., Кузяк В.В., Бэк О.М. Признаки принятия стратегических логистических решений компании в процессе логистической интеграции

Рассмотрены вопросы определения и оценки факторов влияния на формирование развития соотношений внутренней / внешней добавленной стоимости в цепях создания стоимости с целью формирования целесообразных направлений стратегического развития отдельных предприятий на основе логистического управления и учитывая необходимость раскрытия ими логистического потенциала. К таким факторам отнесены: уровень развития логистического потенциала (определяется эффективностью формирования и использования), уровень развития маркетингового и рыночного потенциала; индивидуализация спроса (как фактор, осложняющий логистические процессы); партнерство в создании стоимости; глубина специализации (обратный глубины изготовления); влияние современных тенденций рынка; глубина процесса создания стоимости (уровень вертикальной интеграции), уровень развития рыночной и логистической инфраструктуры. Приведенные составляющие инфраструктурного, информационного и организационного обеспечения предприятия с точки зрения логистики. Приведены признаки принятия стратегических логистических решений предприятия в зависимости от соотношения "внутренняя / внешняя добавленная стоимость". Представлена матрица возможностей стратегического развития предприятия с точки зрения логистик.

Ключевые слова: цепи создания стоимости, внутренняя / внешняя добавленная стоимость.

Annotation

Shandrivska O. Ye., Kuzyak V. V., Bek O.M. Some Signs of Strategic Logistic Solutions of the Enterprise in the Logistic Integration

The issue of determination and estimation of influence factors is considered on forming of development of correlations of internal/ external value added in the chains of cost creation in order to form expedient directions of strategic development of separate enterprises on principles of logistic management and opening necessity of logistic potential taken into account. It is attributed to the following factors: the level of development of logistic potential (determined efficiency of forming and use); level of development of marketing and market potential; individualization of demand (as a factor which complicates logistic processes); partnership in the created costs; depth of specialization (reverse to the depth of making); influence of modern market tendencies; depth of process of creation of cost (level of vertical integration); level of development of market and logistic infrastructure. Parts of infrastructural, informative and organizational providing of the enterprise from the point of logistics are given. Features of acceptance of strategic logistic decisions of the enterprise depending on correlation of "internal/ external value added" are given. The matrix of possibilities of strategic development of the enterprise is presented concerning logistics.

Key words: logistics, solution, enterprise, chains of creation of cost, internal/ external value added.

Постановка проблеми. В умовах посилення впливу глобалізації, інформатизації, індивідуалізації попиту та інших чинників забезпечення конкурентоспроможності підприємств значною мірою визначається їх здатністю ефективно інтегрувати потенціал співробітництва з партнерами по бізнесу, залучати інвестиційні ресурси та реалізовувати набори синергетичних ефектів. У цих умовах ідентифікація і оцінка чинників впливу на формування розвитку співвідношень внутрішньої/зовнішньої доданої вартості в ланцюгах створення вартості з метою формування доцільних напрямів стратегічного розвитку окремих підприємств на засадах логістичного управління та з огляду на необхідність розкриття ними логістичного потенціалу стає дієвим засобом розширення економічних відносин підприємств на логістичних засадах, сприяє збалансованому ринковому розвитку підприємств у структурі ланцюгів створення вартості, гармонічній інтеграції в систему господарських зв'язків, що, в контексті стратегічних напрямів розвитку, є вельми актуальним для вітчизняних підприємств.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сукупність взаємодіючих підприємств у ланцюгах створення вартості розглядають як "інтегроване підприємство". Під ним розуміють сукупність суб'єктів господарювання, що пов'язані між собою фінансово-економічними і (або) виробничо-технічними зв'язками для сумісної підприємницької діяльності на основі договірних відносин або відносин прав власності, з метою підвищення ефективності функціонування та подальшого розвитку бізнесу. Інтегровані підприємства за своїм організаційно-економічним змістом є виробничими системами, які складаються з підсистем різного ієрархічного рівня та є імовірнісними за характером поведінки [4]. Поглиблення досліджень методологічних підходів до управління розвитком підприємства наведено у праці [1], в якій стверджується, що найбільш ефективним для вирішення проблем управління розвитком промислового підприємства є використання сучасних концепцій менеджменту, які застосовують взаємодію процесного, системного, ситуаційного, цільового, синергетичного та кумулятивного підходів. Зокрема, згідно з кумулятивною моделлю розвитку, вплив на підприємство загалом у момент завершення кумулятивного накопичення та втрати стану рівноваги (точка біфуркації) може виявитися значно більш ефективним, ніж вплив на окремі елементи потенціалу підприємства в період стабільного функціонування. Вибір траєкторії розвитку підприємства в точці біфуркації залежить від чинника випадковості, який реалізується через діяльність конкретних осіб, бо саме менеджер виводить підприємство на якісно новий рівень розвитку. Тобто управлінському аспекту в розбудові ефективності розвитку підприємства, зокрема на логістичних засадах, належить вагома роль.

Проблеми теорії й практики розвитку форм економічного співробітництва, зокрема й міжнародного, достатньо ґрунтовно висвітлені в працях провідних вітчизняних учених, а саме: Л. Антонюк, О. Білоруса, І. Бузько, О. Гаврилюка, Є. Крикавського, Д. Лук'яненка, З. Луцишин, Ю. Макогона, В. Новицького, Т. Оболенської, Т. Орєхової, К. Лисенко, Ю. Пахомова, А. Поручника, В. Сіденка, М. Чорноусової, В. Чужикова, Т. Циганкової та багатьох інших.

Разом з тим, безпосередньо проблеми щодо визначення існуючих та доцільних співвідношень зовнішньої та внутрішньої доданої вартості у ланцюга створення вартості розглянуто лише у фрагментарних дослідженнях. Так, у роботі [4] запропоновано визначати рівень інтеграційних взаємозв'язків вітчизняних металургійних підприємств на основі показника доданих витрат. Зокрема, оцінка рівня інтегрованості металургійних підприємств України була визначена у розрізі вузькоспеціалізованих виробництв, інтегрованих поставок, кооперованих поставок, нерозвинених інтегрованих зв'язків, відсутністю інтеграційних зв'язків на основі оцінки частки доданих витрат в операційних витратах, %, та відношення доданих витрат до вартості виробленої продукції, %. У роботі [2] запропоновано оцінювати логістичні процеси щодо створення доданої вартості за матрицею "додана вартість для підприємства додана вартість для клієнта", зважаючи на характер впливу: безпосередній (реалізація замовлень клієнтів, забезпечення акцептованого рівня логістичного обслуговування клієнта), опосередкований (забезпечення потенціалу, а також здатності до створення доданої вартості), відносний (розроблення і розвиток логістичних стратегій, прийняття рішень, що стосуються реалізації стратегій), відсутній (простої та очікування, повторне виконання замовлень, виправлення браку).

Як видно з наведеної матриці, забезпечення економічного потенціалу підприємства, зокрема його логістична складова, опосередковано впливає на формування доданої вартості підприємства. Розширене бачення структури стратегічних ефектів логістики в розрізі формування ефективної системи створення вартості підприємством, вартостей і користей, отриманих споживачами та отримувані підприємством конкурентні переваги наведено у [7].

У підручнику Є. Крикавського зазначено, що аналіз логістичного ланцюга вартості в розрізі порівняння внутрішньої і зовнішньої доданої вартості на прикладі компанії Xerox (32,5 % і 67,5 % відповідно) відіграє важливу роль під час формування стратегії логістики підприємства [3, с. 82].

Дослідженням питань сутності логістичного потенціалу (рідше логістичної досконалості), потенціалу логістики займається велика кількість вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів. У цій сфері наукових досліджень значний внесок зробили: Є.В. Крикавський, Р.Р. Ларіна, Н.І. Ляшенко, З.М. Мнушко, Р.В. Сагайдак-Нікітюк А.І. Семененко, А.К. Скрябін, В.К. Туркін, Н.І. Чухрай, М. Я. Постан та ін. До зарубіжних дослідників цієї проблематики варто віднести Д. Бауерсокса, Blaik P., Дж. Бушера, Д. Клосса та ін. й такі інституції, як американське логістичне бюро А.Т. Kearneya та ін.

Формулювання цілей роботи. Зазначені публікації стали мотиваторами (цілями) поглибленого аналізу взаємовпливу факторів " співвідношення внутрішня / загальна додана вартість у ланцюгу поставок" та " темпи приросту логістичного потенціалу" щодо ідентифікації напрямів стратегічного розвитку підприємства на логістичних засадах.

Виклад основного матеріалу. Основними ознаками, які варто взяти до уваги під час прийняття стратегічних логістичних рішень, підприємства у процесі логістичної інтеграції є: рівень розвитку логістичного потенціалу (визначається ефективністю формування та використання); рівень розвитку маркетингового та ринкового потенціалу; індивідуалізація попиту (як чинник, що ускладнює логістичні процеси); партнерство у створенні вартості; глибина спеціалізації (обернений до глибини виготовлення); вплив сучасних тенденцій ринку; глибина процесу створення вартості (рівень вертикальної інтеграції); рівень розвитку ринкової та логістичної інфраструктури.

Проведемо аналіз зазначених вище основних факторів розгляду досліджуваного взаємовідношення. Приймемо за основу трактування сутності розвитку логістичного потенціалу О.М. Поспєловим, який пропонує визначати логістичний потенціал за рівнями ефективності його формування та використання. Оптимальний розподіл ресурсів за функціональними галузями логістики, що дає змогу нарощувати якість їх використання та відповідно забезпечувати зростання віддачі від їх ефективного використання, наповнює змістом показник "ефективності використання логістичного потенціалу". У процесі реалізації логістичного потенціалу підприємство отримує варіантність можливостей для формування та нарощування цінності.

Наявні маркетинговий та ринковий потенціали та ефективність їх реалізації, які є мірою розвитку логістичного потенціалу, дають змогу підприємству застосовувати технології, які розширюють рамки розуміння потреб, запитів і вимог індивідуальних споживачів. Оскільки кінцевий споживач є джерелом задіювання ланцюга створення вартості й елементом, у якого товар або послуга досягає своєї абсолютної цінності, то в умовах домінування ринку покупця і розквіту сервісної економіки об'єктивною стає тенденція індивідуалізації попиту. Її характерними рисами стали індивідуальні вимоги щодо рівня обслуговування, терміну поставок та ін. Широка номенклатура вибору товарів для задоволення потреб клієнта у поєднанні з короткими життєвими циклами товарів та швидким моральним старінням першого та другого роду призвела до надлишку пропозиції та ускладнила логістичні процеси, зокрема: транспортні, складські, маніпуляційні, інформаційні, щодо терміну та еластичності виконання замовлення тощо. Ускладнення логістичних процесів та відповідно зростання загальних логістичних витрат потребує пошуку резервів їх оптимізації, в тому числі за рахунок інтеграції в ланцюгах створення вартості з метою реалізації набору синергетичних ефектів.

Ефекгивність стратегічної інтеграції в логістичних ланцюгах поставок значно посилюється завдяки поглибленню спеціалізації (зменшенню глибини виготовлення) учасниками логістичних ланцюгів, особливо на ранніх стадіях трансформацій товарів. Тенденції поглиблення спеціалізації в логістичних процесах сприяють також розширенню виконання зростаючих логістичних операцій сторонніми організаціями на принципах аутсорсингу, що забезпечує збільшення швидкості оборотів запасів матеріалів та готової продукції. Правомірно зауважити, що інсорсинг, як альтернатива аутсорсингу, дає змогу позбавитись залежності від впливу чинників зовнішнього впливу, зокрема пов'язаних із логістичними процесами.

Можливості, які несуть глобалізація, інформатизація, екологізація і індивідуалізація, дають змогу застосувати стратегію глобального джерела постачання і скористатися перевагами, наприклад використання дешевої робочої сили в країнах " третього сектору" чи виробництв, які несуть максимальне екологічне навантаження у віддалених регіонах з метою захисту екології власних територій та уникнення витрат, пов'язаних із квотуванням викидів у навколишнє середовище. Поза розглядом переваг і ризиків, впровадження стратегій глобального джерела поставок якісно, кількісно, просторово і в часі видозмінює і ускладнює ідентифікацію матеріальних потоків та логістичних процесів.

Зростання обсягу перевезень ініціює збільшення частки поставок за принципом "точно своєчасно". Як зазначає Є.В. Крикавський, прямування до повних ланцюгів поставок проходить через тривалий період безпосередньої міжопераційної кооперації [3, с. 205]. Так варіабельність стосунків у логістичних ланцюгах прямує від незалежних відносин до партнерських стосунків, стратегічних альянсів, спільних підприємств, автономних дивізіонів, вертикальної інтеграції вперед і/або назад та ін. Як засвідчено у [6, с. 207, 276], перевагами партнерських стосунків є спільне користування інформацією про попит та поставки та на їх основі узгоджене планування; скорочення трансакційних витрат у частині ведення переговорів та укладення договорів, скорочення витрат на вхідний контроль якості та усунення дефектів, моніторинг якості поставок та зростання продуктивності, досягнення акцептованого з клієнтом рівня обслуговування, підвищення конкурентоспроможності, спільного інвестування тощо. Переваги партнерства потрібно співвіднести з такими недоліками, як необхідність пошуку достовірної інформації про потенційних партнерів для прийняття рішення; неможливість точної оцінки конструкторських робіт; ризик витоку конфіденційної інформації, важливої для конкурентів; а також можливість застосування сили тиску деякими постачальниками через зменшення конкуренції.

Реалізація означених вище процесів залежить від рівня розвитку ринкової та логістичної інфраструктури. Розвиток інфраструктури логістичних процесів окремих територій можливий, в тому числі, за рахунок лобіювання власних інтересів окремими економічними регіональними утвореннями, такими як: ЄС (1993 р.), НАФТА (1994 р.), МЕРКОСУР (1995 р.), АТЕС (1989 р.), АСЕАН (1967 р.) із покладанням функцій регулювання на такі провідні міжнародні організації, як: СОТ (WTO) 1995 р., МВФ, Світовий банк, ОЕСР (OECD), Всесвітня організація інтелектуальної власності. Рівень розвитку ринкової та логістичної інфраструктури сприяє розвитку логістичних процесів та його розглядають як складові інфраструктурного, інформаційного та організаційного забезпечення підприємства (табл. 1).

Метою формування логістичних ланцюгів є підтримка конкурентоспроможності таких групових утворень. Цілями побудови логістичних ланцюгів є, зазвичай, для споживача: формування максимальної доданої вартості; для цілісного ланцюга: досягнення синергетичного ефекту завдяки інтегрованому управлінню.

Табл. 1 Складові інфраструктурного, інформаційного та організаційного забезпечення підприємства з точки зору логістики (власна розробка)

Тенденції розвитку логістичних ланцюгів свідчать про відхід від конкурентної стратегії інсорсингу в бік розвитку конкурентної стратегії аутсорсингу, ознаками якої є ускладнення якісної, кількісної, просторової та часової можливості ідентифікації матеріальних потоків, їх розширення та прискорення. Розвиток аутсорсингу веде до зростання частки зовнішньої доданої вартості в структурі загальної доданої вартості підприємств та встановлення низьких значень співвідношення " внутрішня / зовнішня додана вартість".

Встановленню низьких значень співвідношення "внутрішня / зовнішня додана вартість" повинні супроводжувати такі необхідні / достатні умови: високий рівень концентрації та спеціалізації об'єктів логістичної інфраструктури; високий рівень технологічності / доступності логістичних технологій (транспортно-складських, пакувальних, ін. маніпуляційних); широка номенклатура логістичних послуг; високий рівень розвитку ринкової інфраструктури (реальної, віртуальної); інтегроване інформаційне забезпечення; розвинені форми партнерства у створенні вартості на засадах централізації (інтегровані, централізовані підприємства) чи децентралізації (центри логістичних послуг, віртуальні корпорації); істотне додавання вартості до кінцевого результату; високий рівень спеціалізації проміжних ланок щодо послуг, відносин, процесів, систем (транспортних, складських); високий рівень індивідуалізації на кінцевій ланці (щодо обслуговування); високий рівень інтеграції функцій управління та ін.

Зменшенню значень співвідношення "внутрішня / зовнішня додана вартість" будуть відповідати такі логістичні стратегічні рішення (у порядку зменшення рівня задіювання власних ресурсів підприємства), як: інсорсинг, аутсорсинг, логістичні центри дистрибуції і/або центри логістичних послуг, інтегровані логістичні ланцюги, віртуальні корпорації (як тимчасові мережі незалежних фірм) поза увагою інших форм їх співіснування (пайової участі; спільних підприємств; кооперування у НДДКР; залучення постачальника до проектування і розробки нових товарів із наступним формуванням альянсів, наприклад, адитивних, комплементарних; консорціумів; довготермінових угод; застосування лізингу та франчайзингу тощо) (табл. 2).

Таблиця 2 Темпи приросту лоті стичного потенціалу (ЛП)

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Рис. 1 Матриця можливостей стратегічного розвитку підприємства в розрізі логістики

Розширення вектору аналізу ознак прийняття стратегічних логістичних рішень підприємства шляхом введення додаткової ознаки "темпи приросту логістичного потенціалу" залежно від ознаки "економічна додана вартість" дає змогу сформувати матрицю можливостей стратегічного розвитку підприємства в розрізі логістики, яку представлено на рис.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Існуючі співвідношення зовнішньої та внутрішньої доданої вартості у ланцюгах створення вартості впливають на формування доцільних напрямів стратегічного розвитку окремими підприємствами на засадах логістичного управління з огляду на необхідність розкриття ними логістичного потенціалу.

1. Визначено основні фактори, які потрібно взяти до уваги під час оцінювання взаємовідносин показників "темпи розвитку логістичного потенціалу" та "додана вартість підприємства", до яких віднесені такі: рівень розвитку логістичного потенціалу (визначається ефективністю формування та використання); рівень розвитку маркетингового та ринкового потенціалу; індивідуалізація попиту (як чинник, що ускладнює логістичні процеси); партнерство у створені вартості; глибина спеціалізації (обернений до глибини виготовлення); вплив сучасних тенденцій ринку; глибина процесу створення вартості (рівень вертикальної інтеграції); рівень розвитку ринкової та логістичної інфраструктури.

2. Рівень розвитку ринкової та логістичної інфраструктури сприяє розвитку логістичних процесів. Проаналізовано рівень розвитку ринкової та логістичної інфраструктури з точки зору інфраструктурного, інформаційного та організаційного забезпечення підприємства (табл. 1).

3. Проаналізовано низку необхідних/достатніх умов, що впливають на співвідношення "внутрішня / зовнішня додана вартість" підприємства.

4. Досліджено критерії прийняття стратегічних логістичних рішень підприємства залежно від рівня інтеграційних зв'язків між співпрацюючими учасниками ринку (табл. 2).

5. Введення в поле аналізу ознак прийняття стратегічних логістичних рішень підприємства додаткової ознаки " темпи приросту логістичного потенціалу" залежно від ознаки " економічна додана вартість" дало змогу сформувати матрицю можливостей стратегічного розвитку підприємства в розрізі логістики (рис.).

Література