Методичні підходи до оцінки якості побудови системи корпоративного управління акціонерного товариства

Складено за результатами дослідження А. да Сільвейри

І хоча об'єктом дослідження А. да Сільвейри були причини корпоративних скандалів і банкрутства у відомих світових корпораціях, таких як Societe Generale, Lehman Brothers, Satyam, Siemens, AIG, Olympus, Enron, WorldCom, Royal Ahold, Tyco, Parmalat, а також бразильских корпораціях Banko Santos, Agrenco, Sadia, Aracruz, Panamericano, Banko Cruzeiro do Sul, легко можна провести паралелі та побачити ці ж причини банкрутства у діяльності вітчизняних корпорацій, збанкрутілих на початку 2014 року, зокрема, банківських установ. Неефективна робота наглядової ради та її контролю за роботою правління та/чи окремих членів правління, неефективний контроль з боку регулятора, пасивність стейкхолдерів, неетична поведінка топ-менеджерів, жадібність окремих з них та свідома участь у незаконних схемах отримання інсайдерської ренти, а також лише формальне слідування принципам корпоративного управління призвели до банкрутства цих вітчизняних корпорацій, мільярдних боргів перед вкладниками, спричинили додаткові потрясіння для всієї фінансової системи країни, збільшили недовіру інвесторів до корпорацій і їх зневіру у можливостях здійснення агентами фондового ринку та регуляторами належного контролю за діяльністю топ-менеджменту корпорацій.

З метою попередження виникнення аналогічних проблем у майбутньому, підвищення якості корпоративного управління вітчизняними компаніями, ми пропонуємо такі методичні підходи до оцінки якості побудови системи корпоративного управління АТ.

Варто нагадати, що корпоративне управління може здійснюватися належним чином лише у випадку, якщо у корпорації створена та функціонує реально діюча система корпоративного управління, яка забезпечує:

впровадження та функціонування АТ у відповідності із найкращими світовими стандартами корпоративного управління (національним стандартом);

формування представницьких і наглядових органів управління корпорації:

які будуть здатні управляти корпорацією з метою реалізації інтересів акціонерів та без порушення балансу з інтересами ключових стейкхолдерів корпорації; 2) які будуть ефективно взаємодіяти між собою та з акціонерами (стейкхолдерами) з метою реалізації вищезазначених цілей; 3) у яких буде забезпечено демократичний порядок прийняття рішень; 4) до яких будуть входити компетентні менеджери, здатні ефективно виконувати покладені на них функції; які будуть відповідальними та підзвітними перед акціонерами (стейкхолдерами);

транспарентність діяльності компанії, своєчасне, чесне та повне розкриття фінансової та нефінансової інформації про діяльність компанії перед працівниками корпорації та зовнішніми стейкхолдерами; при цьому важливими складовими нефінансової інформації, яка підлягає обов'язковому розкриттю, є: опис системи управління корпорації, перелік її посадових осіб, основних акціонерів (у т.ч. справжніх власників компанії); політика компанії у різних сферах, у т.ч. у питаннях охорони довкілля, збереження ресурсів; стратегічні цілі розвитку компанії; система компенсації, оплати праці та преміювання членів органів управління корпорації, інформація про отриману менеджерами платню за останні три-п'ять років; стан виконання корпорацією вимог стандартів у сфері корпоративної соціальної відповідальності;

належний рівень корпоративного контролю у корпорації.

Для виконання цих задач при побудові системи корпоративного управління необхідно визначитися:

з методологією, яка буде покладена в основу формування системи корпоративного управління. Зокрема, рекомендується, щоб цілі корпоративного управління, задачі та стратегії корпорації спрямовували її діяльність на реалізацію цілей сталого розвитку, створення обопільної цінності (shared value [7, с. 5]) для корпорації, її акціонерів і широкого кола стейкхолдерів. Методологія також включатиме опис законів організації та розвитку, яким слідуватиме корпорація, та принципів корпоративної поведінки, яких компанія буде дотримуватися й у відповідності з якими розбудовуватиме систему корпоративного управління, «етичної платформи» системи корпоративного управління; невід' ємною складовою такої методології також буде опис технологій корпоративного управління (порядку здійснення операцій у рамках функціонування системи корпоративного управління, наприклад, технологій проведення загальних зборів акціонерів); також важливою час- тиною методології корпоративного управління є опис функцій системи корпоративного управління та методів, що використовуватимуться для реалізації цих функцій;

зі структурно-функціональною підсистемою -- складом органів управління корпорації та посадовими особами, які виконуватимуть закріплені за ними функції й вирішують поставлені завдання, розподілом компетенції між цими органами управління та посадовими особами АТ;

з організацією процесів управління корпорацією і технічним забезпеченням цих процесів: системою взаємозв'язків і підзвітності між органами управління, посадовими особами компанії; схемою процесів прийняття рішень з важливих для корпорації питань (наприклад, про зміни статуту, про зміни статутного капіталу, про затвердження договорів на великі суми, угод з заінтересованістю та ін.); системою планів діяльності компанії; побудовою підсистеми інформаційної підтримки процесів прийняття рішень у корпорації;

За результатами проведення такої оцінки можна зробити остаточний висновок про якість побудови системи корпоративного управління АТ не лише за формальними ознаками (так, як це описано у внутрішніх нормативних документах компанії), а й за результатами оцінки прикладів реального функціонування такої системи (наприклад, за результатами аналізу поведінки посадових осіб корпорації та її відповідності кодексу етики компанії). Формою проведення такої оцінки, є інтерв'ю, анкетування, аналіз внутрішніх нормативних документів, аналіз практики побудови взаємовідносин корпорації з ключовими групами стейкхолдерів корпорації, аналіз протоколів проведення загальних зборів акціонерів, засідань наглядової ради та ревізійної комісії, аналіз фінансових і нефінансових звітів компанії на предмет повноти відображення у них необхідної інформації, актуальності такої інформації та її відповідності реальним даним, аналіз звітів посадових осіб корпорації, їх інтерв'ю та виступів перед представниками інвестиційної спільноти у фахових аналітичних виданнях, аналіз змістовного наповнення сторінки компанії у мережі інтернет та ін.

Слід відмітити, що важливою характеристикою якісно побудованої системи корпоративного управління є її здатність до саморозвитку, гнучкість та адаптивність до змін у середовищі функціонування, постійний пошук і впровадження суб'єктами управління нових ідей, спрямованих на удосконалення функціонування системи корпоративного управління. Таким чином, усе більшої важливості набуває не стільки зовнішня (хай й незалежна) оцінка якості побудови системи корпоративного управління, скільки її самостійна оцінка суб'єктами корпоративного управління (насамперед, топ-менеджментом і членами наглядової ради АТ). Пропонована самостійна оцінка має за мету оцінити відповідність системи корпоративного управління конкретного АТ чотирьом головним цілям якісного корпоративного управління, а це [6, с. 12]:

постійне удосконалення процесів прийняття управлінських рішень у компанії з метою забезпечення прийняття управлінських рішень чітко узгоджених із довготерміновими цілями та стратегіями корпорації;

зменшення ймовірності неочікуваних і негативних подій, що впливають на діяльність організації (наприклад, за рахунок покращення управління ризиками, впровадження сценарного прогнозування та ін. -- авт.);

забезпечення високого рівня відкритості компанії як для внутрішніх, так і зовнішніх суб'єктів;

забезпечення безумовного дотримання та ефективного захисту прав акціонерів.

корпоративний управління акціонерний банкрутство

Висновки та перспективи подальших досліджень

Таким чином, у статті викладено результати дослідження особливостей побудови якісної системи корпоративного управління та новий підхід до складових оцінки якості побудови системи корпоративного управління АТ. Використання запропонованого підходу надає стейкхолдерам корпорації зручний інструмент для здійснення моніторингу відповідності діяльності корпорації та поведінки її менеджменту, посадових осіб стандартам законності, підзвітності та відповідальності, а також виконання корпорацією своєї соціальної місії. Запропонована методика сформована на основі та у відповідності з теорією корпоративного управління громадянської корпорації, що робить її актуальною для впровадження у вітчизняних АТ. Перспективним напрямком подальших досліджень вважаємо удосконалення технологій оцінки якості корпоративного управління.

Література