Формування системи управління інноваціями на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективна економіка № 4, 2014

УДК 658.5

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Т.В. Пархоменко,

магістр кафедри економіки підприємства НТУУ «Київський Політехнічний Інститут»

В. В. Красношапка,

д. т. н., завідувач кафедри економіки підприємства НТУУ «Київський Політехнічний Інститут»

У даній статті розглянуто та сформовано систему управління інноваціями на підприємстві, обґрунтовано необхідність забезпечення оптимальної структури інновацій. Використання запропонованої системи управління дозволить сформувати новий алгоритм співпраці серед різних елементів систем управління, що дасть змогу отримати ефект синергії, а також сформувати більш ефективнішу, адаптивну та раціональну процедуру дій для забезпечення безперебійного функціонування всіх систем та підрозділів між собою.

Ключові слова: інновація, інноваційний проект, інноваційна діяльність, система управління інноваціями, формування системи управління інноваціями .

управління система інновація співпраця

T. V. Parkhomenko,

master of Department of Business Economics NTUU “Kiev Polytechnic Institute”

V. V. Krasnoshapka,

candidate of technical sciences, Head of Department of Business Economics NTUU “Kiev Polytechnic Institute”

FORMATION OF MANAGEMENT INNOVATION FOR ENTERPRISE

In the article was examined and formed a system of innovation management in the enterprise, substantiated the necessity of ensuring the optimal structure of innovation. Using the proposed control system will form a new algorithm for cooperation among the various elements of the management system, which will produce a effect of synergy and to create a more efficient, adaptive and rational procedures to follow to ensure the smooth functioning of all systems and units together.

Keywords: innovation, innovative design, innovation, management system of innovation, formation of the system of innovation.

У сучасних умовах розвитку економіки постійно відбувається ускладнення діяльності підприємств через поглиблення кризових явищ, посилення конкуренції та не стійку ситуацію в економічній та політичній сферах. У таких не стійких умовах підприємство потребує певних змін, удосконалень та нових шляхів для рішення проблем. Для їх вирішення керівники підприємств намагаються знайти необхідну та раціональну систему управління інноваціями, яка б дала змогу повністю відобразити слабкі сторони підприємства, запропонувати шляхи для їх покращення та максимізувати прибутки підприємства в процесі застосування даної системи. Тому можемо сказати, що управління інноваціями набуває актуальності в наш час, а саме за рахунок підвищення темпів розробки та впровадження інноваційних ідей та проектів на підприємствах. Велика кількість таких проектів, котрі реалізуються в один час, потребують концептуально нової системи управління та підходів для забезпечення належної структури менеджменту інновацій. Необхідно своєчасно відреагувати та пристосуватись до нововведень для покращення організаційного процесу на підприємстві, забезпечення стабільності, конкурентоспроможності та збереження позицій лідера в галузі.

Постановка завдання. Термін «інновація» як економічна категорія була визначена на початку ХХ століття Й. А. Шумпетером [1]. В той час це поняття розкривало і обґрунтовувало певні зміни, що впроваджувались для використання споживачів нових товарів, транспортних засобів, ринків або ж форм організації на виробництві.

Висвітлення проблеми управління інноваційною діяльністю розкриваються в роботах та публікаціях як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Волкова О.І., Гречан А.П., Денисенка М.П. [2], Йохна М.А., Стадника В.В.[3] та інших, а також закордонних дослідників Альтшуллера И., Фиякселя Є.[4], Хемела Г.[5], Шленова Ю.В. та інших. Ці дослідники займаються розкриттям поняття «інновації» на мікро- та макрорівнях. Основний акцент на рівні підприємства ставиться на формування стратегії інноваційної стратегії та знаходження механізмів інноваційного розвитку підприємства. Але велика кількість дослідників концентрує свою увагу на дослідженні інновацій на підприємстві, намагаються розкрити їх суть, зміст та виділити позитивні сторони їх впровадження.

Результати дослідження. Інноваційна діяльність не може обійтись без виявлення низько ефективних процесів на підприємстві, їх ефективного покращення чи припинення. Не варто забувати про розроблення нових, більш перспективних ідей, впровадження цих інновацій та їх повну адаптацію до функціональних процесів підприємства.

Інноваціям притаманна як науково-технічна новизна, використання у виробництві, так і комерційна реалізація. Комерційний аспект виокремлює інновацію посеред інших нових ідей, і забезпечує економічний ефект, котрий ґрунтується на потребах ринку [10].

Система управління інноваціями на підприємстві повинна містити в собі комплекс потрібних фінансово-економічних та господарських функцій, дій та процесу управління для підтримання необхідної структури інноваційних проектів фірми.

Аналізуючи цей підхід до формування системи управління, котрий забезпечує успішну інноваційну діяльність на підприємстві, беручи до уваги певний ряд факторів, що мають вплив на ефективність інноваційних реалізацій, маємо можливість виокремити завдання, рішення яких вважається необхідною умовою для саме формування головної мети цієї системи.

На меті системи управління інноваціями на підприємстві повинно бути побудова такої низки інноваційних проектів, при якій підприємство отримає максимальний економічний ефект від розробки та їх впровадження [6].

Для реалізації мети, поставленої перед керівництвом, підприємство повинно забезпечувати вирішення цілого ряду функцій:

1) аналіз зовнішнього середовища й прогнозування його розвитку;

2) аналіз внутрішнього середовища підприємства;

3) вибір напрямку інноваційного розвитку підприємства;

4) виокремлення цільової ділянки ринку (сегмент або „ніша”), яка необхідна для реалізації вже існуючих варіації інноваційного розвитку;

5) дослідження та оцінка ризиків не лише на етапі інноваційного розвитку, а й усього процесу загалом. При необхідності відкоригувати етапи роботи за результатами аналізу;

6) відбір пріоритетних напрямків діяльності. Ґрунтуючись на основі існуючих варіантів інноваційного розвитку можливостей на ринку, можна сформувати систему поточних та довгострокових цілей, визначити завдання по пріоритету, вирішення котрих призводить до досягнення поставлених цілей;

7) створення організаційної структури управління інноваціями;

8) розмежування виробничо-збутової й фінансової діяльності відповідно до обраних пріоритетних напрямах. Створюють перспективні й поточні плани, розраховують бюджет проектів (обсяг інвестицій) та визначають джерела їх фінансування, розробляють оптимальну інвестиційну структуру;

9) аналіз заходів, направлених на реалізацію потенціалу інноваційного розвитку;

10) розробка рішень щодо своєчасних змін пріоритетів та пошуків альтернативних напрямів інноваційної діяльності [7, ст..79].

Суб'єктом управління вище описаної системи може бути керівництво підприємства (керівництво структурних підрозділів).

В якості об'єкта управління виступає процес інноваційного розвитку, що виконують працівники різних підрозділів підприємства.

У межах реалізації даних функцій була запропонована структура системи управління інновацій підприємства (СУІП), ключовими підсистемами якої зображені на рисунку 1.

Можемо виділити ключові підсистеми управління інноваціями:

- інформаційна підсистема;

- функціональна підсистема;

- організаційна підсистема;

- підсистема стимулювання.

Рис. 1. Структура побудови системи управління інновацій підприємства [7]

Дані чотири підсистеми зв'язані між собою, доводять до згоди умови своєї діяльності із загальноекономічними та ринковими цілями на зовнішньому ринку, а також можуть мати вплив на створення окремих частин системи та загальних стратегічних цілей діяльності підприємства.

Сама по собі інформаційна підсистема забезпечує пошук, збір та обробку первинної інформації, яка є доступною для всіх рівнів СУІП. Вона займається моніторингом стану на зовнішньому ринку на предмет появи небезпек для реалізацій інновацій, аналізує роботу конкурентів та відображає реальну картину змін вподобань та поведінки споживачів.

Функціональна підсистема є серцем СУІП. Ця підсистема несе відповідальність за правильний вибір інноваційного проекту реалізації, аналізує можливості та небезпеки на ринку, які можуть спричинити дисбаланс у діяльності підприємства та призвести до погіршення роботи всієї системи управління, контролює всі важелі управління з боку керівництва, а також виконання поставлених цілей та стратегій підприємства.

Прямі зв'язки з системою існують лише у інформаційної та організаційної підсистемах, а також у підсистемі мотивацій, що робить можливим здійснювати вплив, доповнювати та видозмінювати вже існуючу економічну стратегію, якщо це є необхідним через умови господарювання або необхідність у часі [9].

Ще однією з підсистем, яка має важливе місце у реалізації всієї системи в цілому, є організаційна, котра несе відповідальність за побудову на підприємстві структур організаційної діяльності, технічного або фінансового забезпечення, маркетингу, логістики та інших.

Мотиваційна підсистема - остання, але не менш необхідна у функціонуванні всього підприємства. Саме вона забезпечує необхідний рівень мотивації працівників для подальшого досягнення цілей, завдань та існуючих планів на підприємстві, а також для корпоративного розвитку.

Мотиваційна підсистема повинна виконувати наступні мотивації:

- підприємницьку;

- виробничого розвитку;

- праці;

- споживання нових товарів.

Таким чином, можливо сформувати набір принципів, на яких повинна ґрунтуватись система управління інновацій підприємства:

1. Системності (взаємодія між собою всіх існуючих підсистем та галузей, котрі мають той чи інший вплив на розвиток стратегії управління на підприємстві).

2. Наукового підґрунтя (враховує всі наявні підходи, які мають науковий характер).

3. Альтернативності рішень щодо управління (зіставлення між собою різноманітних факторів та їх раціональне розпланування).

4. Фокусування на інноваційний розвиток (постійний пошук та реалізація інноваційних проектів та способів вирішення задач).

5. Об'єктивності ( визначення методики аналізу та забезпечення її відповідності до загальної діяльності підприємства).

6. Правової обґрунтованості (відповідність інноваційної діяльності до діючих законів та регламентів, які несуть в собі певні обмеження, або, навпаки, дозвіл до застосування того чи іншого методу, поведінки, процесу).

7. Наявного ризику (діяльність, яка несе за собою впровадження певних інновацій на ринку чи на підприємстві, є дуже ризикованою, тому що неможливо від слідкувати всі можливі сценарії розвитку подій. Саме тому підприємство повинно вибрати так звану «золоту середину», контролювати ситуацію на ринку та в галузі й вибрати шлях подальших дій з мінімізацією ризику).

8. Підвищення переваг серед конкурентів (розробка і впровадження відповідних проектів у напрямку підвищення своєї позиції на ринку та посеред конкурентів).

9. Обачності (планування діяльності так, щоб уникнути не ефективного результату від впровадження інновації на підприємстві).

Розглянувши існуючі підсистеми, а також ґрунтуючись на даних принципах, пропонується схема дій, котра дає змогу раціонально використовувати і планувати всю необхідну діяльність відповідно до системи управління інноваціями (рис. 2).

Рис. 2. Схема дій системи управління інноваціями підприємства

Дана схема дозволяє мати уявлення про алгоритм процесів запуску інновацій на підприємстві, відслідковувати виконання завдань на кожному з етапів, контролювати дотримання затверджених правил та вимог, а також підрахувати можливі ризики щодо проявів збою в структурі процесу чи впливу непередбачених факторів із зовні.

Існуючі підприємства звертають увагу на безперебійне функціонування вибраної системи управління на підприємстві, оскільки така методи може забезпечити отримання позитивних результатів та мінімізації збитків і витрат по завершенню впровадження інновації [11].

Висновки

В даній статті було обґрунтовано необхідність впровадження системи управління інноваціями на підприємстві, котра дає можливість забезпечити ефективну роботу всього підприємства, досягти високих результатів та зменшити фінансові ризики.

Загалом, слід наголосити, що система управління інноваціями має складну структуру та багато рівнів, на кожному з яких постійно відбувається взаємообмін інформацією й певними напрацюваннями та подальше направлення на наступний рівень, де будуть використанні вже раніше напрацьовані результати.

Використання запропонованої системи управління дозволить сформувати новий алгоритм співпраці серед різних елементів систем управління, що дасть змогу отримати ефект синергії, а також сформувати більш ефективнішу, адаптивну та раціональну процедуру дій для забезпечення безперебійного функціонування всіх систем та підрозділів між собою.

Отже, можемо узагальнити, що в подальшому є доцільним розробляти необхідні інструменти та нові системи контролю і оцінки можливостей на ринку, створювати методики щодо забезпечення оптимізації інноваційних проектів та удосконалювати систему управління, відштовхуючись від бажаних потреб та цілей підприємства з погляду як на теперішній стан, так і на майбутнє.

Література

1. Шумпетер Й. А. Теория экономического развития / Й.А. Шумпетер. - М.: Прогресс, 1982.- 401 с.

2. Волков О.І. Економіка та організація інноваційної діяльності: Підручник (третє видання) / О.І. Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 662 с.

3. Стадник В.В. Стратегічне управління інноваційним розвитком підприємства: Підручник / В.В.Стадник, Й.А. Йохна. - К.: Хмельницький: ХНУ, 2011 - 332с.

4. Альтшулер І., Фіяксель Є. Куб інновацій/ І. Альтшулер, Є.Фіяксель [Електронний ресурс] // Інновації і інноватори. - 2014. - Випуск №25- Режим доступу: http://www.umpro.ru

5. Hamel G., Prahald C. Competing for the Future / G. Hamel, C. Prahald. - Harvard Business School Press, Boston, Massachusetts , 1994.

6. Рубан В. Інноваційна модель стратегічного розвитку України: методологія і досвід / В. Рубан, О. Чубакова, В. Некрасов // Економіка України. - 2003. - №6 - С.14-15.

7. Бутнік-Сіверський О.Б., Жарінова А.Г. Теоретичні аспекти трансформації виробничої системи в умовах інноваційної діяльності / О.Б. Бутнік-Сіверський, А.Г. Жарінова // Збірник наукових праць №6. - К.: НДІ інтелектуальної власності, 2008- С.188-216.

8. Костюк Р.В. Актуальні проблеми економіки / Р.В. Костюк - Випуск №8, 2009. - С.79.

9. Райзберг Б.А. Сучасний економічний словник / Б.А. Райзберг, Л.М. Лозовський, Б.А. Стародубцева. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 496 с.

10. Мескон М. Основи менеджменту: [пер. с англ.] / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі. - М.: Дело ЛТД, 1992. - 456 с.

References

1.Shumpeter Y.A. (1982), Teoriia ekonomichnoho rozvytku, Prohres. - P. 401

2. Volkov O.I., Denysenko M.P. and Hrechan A.P. (2007), Ekonomika i orhanizatsiia innovatsijnoi diial'nosti, 3rd ed, Tsentr drukovanoho vydannia. - 662 p.

3. Stadnyk V.V. and Jokhna M.A. (2011), Stratehichne upravlinnia innovatsijnym rozvytkom kompanii, Khmel'nyts'kyj: KNU.- 332 p.

4. Al'tshuter I. and Fiiaksel' E.(2013), “Kub innovatsii”, Umnoe yzdatel'stvo [Online], vol. 23, available at: http://www.umpro.ru (Accessed 28 Mar 2014).

5. Hamel G. and Prahald C. (1994), Competing for the Future, Harvard Business School Press, Boston, Massachusetts .

6. Ruban V., Chubakov O. and Nekrasov V. (2003), “Innovatsijni pidkhody do stratehichnoho rozvytku Ukrainy: metodolohiia i dosvid”, Ekonomika Ukrainy, vol. 6, pp. 14-15.

7. Butnik-Siversky O.B. and Zharinov A. H. (2008), “Teoretychni aspekty transformatsii vyrobnychoi systemy v umovakh innovatsijnoi diial'nosti”, Zbirnyk naukovykh prats', vol. 6, pp. 188-216.

8. Zakharchenko V. I., Korsikova N. M., Merkulov M. M.(2012), “Innovatsijnyj menedzhment: teoriia i praktyka v umovakh transformatsii ekonomiky”, Tsentr uchbovoi literatury, - 448 p.

9. Kostiuk R.V. (2009), “Aktual'ni problemy ekonomiky”, vol. 8, p. 79.

10. Rajzberh B.A., Lozovs'kyj L.M. and Starodubtseva B.A. (1996), Suchasnyj ekonomichnyj slovnyk, INFRA , 496 p.

11. Meskon M., Al'bert M. And Khedouri F. (1992), Osnovy menedzhmentu, Delo LTD, 456 p.

Стаття надійшла до редакції 14.04.2014 р.

Размещено на Allbest.ru