Управління економічним розвитком як складова економічного управління підприємством

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління економічним розвитком як складова економічного управління підприємством

Г.Л. Красневич, кандидат економічних наук, старший викладач кафедри економіки та фінансів підприємства, Київський національний торговельно-економічний університет

Анотація

У статті запропоновано теоретико-методичні положення управління економічним розвитком, які покладені в основу економічного управління підприємством. Зокрема, досліджено основні передумови, які спонукають підприємства до вдосконалення системи управління економічним розвитком, визначено сутність поняття „управління економічним розвитком підприємства”, об'єкт, суб'єкти та система його інформаційного забезпечення, обґрунтовано сутнісні характеристики та уточнено визначення поняття „проект розвитку”. Визначені завдання та призначення економічного обґрунтування проектів розвитку, запропоновано формат (структуру) даного документу, надано змістовну характеристику окремих його розділів.

Ключові слова: управління економічним розвитком, проект розвитку, економічне обґрунтування проектів розвитку.

Abstract

The article offers theoretical and methodological positions of economic development management, which are the basis of economic management of enterprise. In particular, studied the basic premises that encourage enterprises to improve the system of economic development management, defined the essence of the concept of "economic development management of enterprise", object, subject and its system of information, specified sense and the essential characteristics of the projects of development. Defined objectives and purpose of the economic grounding of projects of the development, proposed structure of this document.

Key words: management of economic development, project of development, economic grounding of projects of development.

Постановка проблеми. Зміни в економіці України нерозривно пов'язані зі зміною пріоритетів, підходів та методів управління підприємствами. Часто успіх підприємств залежить від вірно обраних заходів щодо удосконалення різних аспектів управління.

Традиційні методи управління підприємством мало підходять у швидкозмінному конкурентному середовищі. Процес, який направлений на виживання та стабільне функціонування підприємства в сучасних умовах є розвиток. Тому, розвиток є важливою умовою ефективності життєдіяльності підприємств.

Під час дослідження питань управління економічним розвитком визначено, що зараз підприємствами використовуються тільки окремі елементи управління економічним розвитком. Власники та керівники сконцентровані на вирішенні поточних завдань, проте, проявляючи при цьому інтерес до управління розвитком та впровадження проектів розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі теоретичні та методичні аспекти управління економічним розвитком підприємства знайшли відображення у працях науковців, серед яких: Бланк І.О., Лігоненко Л.О., Забродська Л.Д., Герасимчук В.Г., Афанасьвв Н.В., Раєвнева О.В., Коротков Є.М., Рогожин В.Д., Рудика В.И., Богатирьов І.В., Максименко І.О., Ансофф І., Фатхутдинов Р. тощо. При тому, питання управління розвитком займають багато місця як у теоретичних дослідженнях так і у практичній діяльності підприємств.

При всій значимості наукових досліджень ряд проблем у цій царині й досі залишаються недостатньо опрацьованими. Вимагають розгляду та розробки концептуальні теоретичні засади та методичні підходи щодо створення науково обґрунтованої та дієвої системи управління економічним розвитком підприємства.

Постановка завдання. Основним дослідницьким завданням є розробка сукупності теоретико-методичних положень управління економічним розвитком підприємства, які покладені в основу економічного управління підприємством.

Результати дослідження. Потрібно зазначити, що процес розвитку характеризується великою кількістю конкретних видів і форм.

Богатирьов І.В. [1, с.6-7] запропонував найбільш комплексну класифікацію видових проявів розвитку на рівні підприємства (яка включає економічний розвиток) за такими ознаками: за масштабом змін у соціально-економічній системі підприємства, за якістю змін у соціально-економічній системі підприємства, залежно від об'єкту змін у соціально-економічній системі підприємства, залежно від характеру змін, залежно від типу тренду, залежно від динаміки змін у соціально-економічній системі підприємства, за природою ключового критерію, залежно від рівня невизначеності процесів, залежно від основи змін у соціально-економічній системі підприємства, залежно від можливості управління змінами, залежно від корпоративної стратегії, залежно від складності змін у соціально-економічній системі підприємства, залежно від мети змін.

Основними передумовами, які спонукають підприємство до вдосконалення системи управління економічним розвитком є [2, с.18]:

- кризові ситуації його господарсько-фінансової діяльності підприємства, який є свідченням того, що існуючі внутрішньо організаційні форми діяльності, стиль та методи управління вичерпали себе;

- зміни у зовнішніх умовах господарювання, що обумовлюють нові загрози та виклики, на які підприємство повинно знайти адекватну відповідь. Зміни, які відбуваються в підсистемах підприємств, повинні забезпечувати кращу адаптацію до нових умов господарювання, максимально використовувати нові позитивні сигнали, які йдуть від зовнішнього оточення;

- накопичення потенціалу розвитку, тобто сукупності ресурсів, здатностей та компетенцій, якими володіє підприємство та відповідно до яких існуючий стан справ вже розглядається як такий, що не відповідає наявним можливостям. Накопичення потенціалу провокує питання щодо ступеню його реалізації, яке і обумовлює передумови розвитку підприємства;

- недосконалість системи управління, невідповідність форм, методів стилю управління існуючим реаліям ведення бізнесу. Це обумовлює потребу у впровадженні різноманітних управлінських новацій, виникненню нових підрозділів, розукрупненні бізнесу тощо;

- досягнення ліміту можливостей зростання ефективності господарювання та продуктивності праці в межах існуючої організаційної структури підприємства обумовлює доцільність їх реорганізації для зняття існуючих протиріч та виявлення нових імпульсів зростання;

- зміна цільових орієнтирів споживачів (покупців) підприємства, що обумовлює потребу в удосконаленні як самого продукту (товару, роботи, послуги), так і системи його збуту (реалізації), усіх складових маркетингового комплексу підприємства;

- підвищення конкурентності ринку, на якому працює підприємство, зниження конкурентоспроможності. Формування основними конкурентами нових довгострокових конкурентних переваг обумовлює зацікавленість у впровадженні їх досвіду, знаходження нових підходів до ведення бізнесу (на засадах реінжинірингу, бенчмаркінгу тощо).

Базуючись на творчому розвитку наявних наукових доробок представляється доцільним визнати управління економічним розвитком складовою системи економічного управління підприємством та розкрити його зміст наступним чином - систематизований процес послідовного впливу на формування і досягнення цілей економічної діяльності, вибір лінії поведінки з метою зростання ринкової вартості підприємства, забезпечення довготривалої ефективності діяльності та створення і зміцнення його конкурентних позицій.

Об'єктом управління є процес економічного розвитку підприємств, економічні властивості та характеристики (майнові, фінансові, ринкові тощо) підприємства та процеси їх змін.

Суб'єктами управління економічним розвитком підприємства залежно від рівня управління можуть виступати директор чи власник підприємства, заступник директора чи керівник економічного відділу, відділу розвитку тощо. Здійснення суб'єктами управління керуючих впливів на визначені об'єкти обумовлює зміст управління розвитком, яке спрямоване на виявлення джерел розвитку та їх реалізацію за допомогою здійснення функцій управління.

Система інформаційного забезпечення управління економічним розвитком підприємства характеризується як функціональний комплекс, що забезпечує цілеспрямований та безперервний процес інформативних показників, які необхідні для аналізу, планування та підготовки вірних управлінських дій та рішень за усіма аспектами економічної діяльності підприємства.

Враховуючи вищенаведені аргументи, можемо припустити, що забезпечення розвитку підприємства передбачає підготовку та реалізацію специфічної сукупності проектів, особливості яких полягають у наступному:

- передбачає незворотну, направлену зміну об'єктів, набуття ними нової якості;

- створюється для вже діючого підприємства;

- передбачає взаємопов'язаність існуючих та нових аспектів діяльності;

- передбачає виникнення нового якісного стану об'єкта;

- спрямовані на покращення якісного стану ресурсів підприємства;

- передбачає зміну стратегії, формулювання якісно нових цілей та пріоритетів майбутнього стану системи;

- результатом впровадження проекту розвитку є формування інфраструктури, створення нових робочих місць, нових торговельних об'єктів, диверсифікація діяльності, запровадження нових послуг, технологій, кардинальний реінжиніринг бізнес-процесів, запровадження технічних, технологічних та управлінських новацій або удосконалення існуючого стану діяльності підприємства.

Проект розвитку - це сукупність обґрунтованих, пов'язаних між собою специфічних та тимчасових для підприємства дій або заходів, з приводу залучення та використання обмеженої кількості трудових, матеріальних, інформаційних, інтелектуальних, фінансових ресурсів, які забезпечують досягнення нових цілей розвитку підприємства, спрямованих на незворотну, якісну зміну підприємства як системи в цілому та її складових (продуктів, послуг, технологій, бізнес-процесів тощо) для суттєвого та сталого покращення стійкості та життєздатності системи.

У сучасній економічній літературі розробка проекту пов'язується з підготовкою спеціальних документів, які містять опис проектів та обґрунтування ефективності та доцільності їх реалізації. Пропонуємо в якості узагальнюючої назви документу, який готується в процесі їх обґрунтування, використовувати поняття «економічне обґрунтування». Призначенням якого є акцентування уваги на обґрунтуванні певного рішення, на підставі аналізу всієї сукупності достовірної інформації, зважаючи на внутрішні та зовнішні умови його здійснення та при наявності методології розрахунку певних показників. Адже, проектному аналізу, аудиту проекту та експертизі проекту передує підготовка економічного обґрунтування, в якому наводиться сукупність відомостей щодо практичної реалізації даної ідеї, обґрунтовуються ресурси, необхідні для реалізації проекту, прогнозуються фінансові результати реалізації проекту, визначають проектні ризики та засоби їх мінімізації, оцінюється ефективність та результативність реалізації проекту. Усі ці відомості в систематизованому вигляді наводяться у документі з однойменною назвою.

Основними завданнями економічного обґрунтування проектів розвитку підприємств є: обґрунтування доцільності проекту виходячи зі стратегії та загального напряму розвитку торговельного підприємства; оцінка можливості за рахунок реалізації проекту сформувати його довгострокові конкурентні переваги.

Структура (типовий формат) економічного обґрунтування проектів розвитку не повинна чітко регламентуватися, оскільки може розрізнятися залежно від сфери діяльності підприємства, масштабів та суті проекту розвитку. Але, враховуючи визначені вище сутнісні характеристики проекту, можуть бути визначені найважливіші розділи, які повинні бути присутні в обов'язковому порядку.

Нами розроблено і рекомендується, як типовий, наступний формат економічного обґрунтування проектів розвитку підприємств :

1. Титульний аркуш. Вказується найменування підприємства; назва проекту; зазначається автор проекту та його повні координати (посада на підприємстві, телефон тощо); дата складання.

2. Резюме проекту. Коротко вказується основна ідея проекту розвитку (3-5 речень). Відомості про автора ідеї та ініціатора проекту розвитку (посада на підприємстві, телефон, відділ). У разі, коли автор працює не на підприємстві або, якщо автор та ініціатор різні особи, зазначаються всі координати (місце роботи, відділ, телефони, почтова та електронна адреса). В цьому розділі наводиться загальна концепція проекту розвитку, визначаються та деталізуються цілі, необхідні для реалізації проекту, наводиться перелік всіх необхідних ресурсів, тип фінансування проекту (загальне чи спеціальне), його обмеження (нормативні, ресурсні, часові).

3. Організаційний розділ ЕОП. В ньому визначається структурний підрозділ, за яким закріплюється реалізація проекту або який спеціально створюється в ході реалізації проекту; наводяться основні відомості щодо організаційної структури управління проектом (взаємозв'язки, підпорядкованість та повноваження керівника та виконавців проекту або новоствореного структурного утворення); план-графік підготовки реалізації проекту розвитку(з визначенням виконавців, термінів та наслідків окремих етапів роботи).

4. Маркетинговий розділ ЕОП. Призначений для оцінки попиту, визначення стратегії та складових маркетингового комплексу підприємства щодо продукції (товарів, послуг), які планується випускати (продавати) за даним проектом розвитку. Залежно від специфіки проекту розвитку може включати: аналіз ринку та визначення перспектив його розвитку, SWOT - аналіз, визначення цільових ринків, сегментацію ринку, оцінку купівельного потенціалу реалізації бізнес-ідеї проекту (попиту на нові товари, послуги, що запроваджуються), аналіз достатності торговельної інфраструктури для реалізації продукції проекту, аналіз і опис потенційних конкурентів, стратегію маркетингу, визначення форм та засобів реклами, яка використовується для стимулювання попиту; характеристика типового або подібного проекту, якщо такий існує у практиці діяльності інших підприємств.

5. Техніко-технологічний розділ ЕОП. Наводиться характеристика устаткування, обладнання, програмного продукту, планувальні рішення приміщень тощо, які необхідно здійснити в процесі реалізації проекту. У додатках до ЕОП у разі впровадження технологічно складного проекту розміщується проектно-конструкторська (технічна) документація. Якщо проект передбачає купівлю необхідних ресурсів, у даному розділі наводиться аналіз існуючих альтернатив та вибір виконавця проекту.

6. Кадровий розділ ЕОП. В ньому наводиться оцінка наявних трудових ресурсів підприємства, визначаються зміни у чисельності та кваліфікації працівників в зв'язку з реалізацією проекту, обґрунтовується необхідність додаткового залучення персоналу, обов'язки та роль у проекті залежно від кваліфікаційних вимог. Якщо специфічних особливостей кадрового забезпечення проекту немає, то ці питання можуть бути викладені в організаційному розділі ЕОП.

7. Інвестиційний розділ ЕОП. В цьому розділі подається перелік витрат (інвестиційних, капітальних, пускових), які необхідні для повноцінного та вчасного введення в дію та впровадження проекту розвитку. До них, як правило, входять витрати на ремонт приміщення, придбання та монтаж обладнання, технічне оснащення, придбання ліцензій, формування товарних запасів для відкриття, витрати на придбання транспортних засобів, на підбір та підготовку персоналу, вартість маркетингових досліджень, різні «передстартові витрати» (рекламні акції, «свято відкриття»). В інвестиційному розділу ЕОП може бути передбачено отримання додаткових джерел фінансування (описується послідовність дій, які необхідно для цього провести та умови прийняття позитивного рішення кредитором). Якщо проект потребує залучення спеціального додаткового фінансування, то інвестиційний план може містити графіки одержання і погашення кредитних коштів.

8. Фінансовий розділ ЕОП. Метою цього розділу є прогнозування доходів та поточних витрат, які будуть мати місце в процесі здійснення проекту, тобто проведення діяльності, яка проектується. На основі оцінки співвідношення між ними та з урахуванням особливостей оподаткування відповідного суб'єкта підприємницької діяльності оцінюється фінансовий результат проекту. Розрахунки здійснюються за окремими періодами життєвого циклу проекту.

9. Оцінка ризиків проекту та заходи мінімізації їх впливу. В цьому розділі визначаються основні ризики на різних стадіях підготовки та реалізації проекту, окреслюються фактори зовнішнього та внутрішнього середовища проекту та труднощі, які можуть стати на заваді успішної реалізації проекту; викладаються методи зниження ризиків (диференційовано за видами ризиків), наводиться план дій, які знижують ризик проекту.

10. Оцінка доцільності реалізації проекту розвитку. У літературі з інвестиційного менеджменту, проектного аналізу та бізнес-планування критеріями прийняття рішення щодо реалізації проектів визнаються показники ефективності, тобто проект приймається, якщо він має позитивну чисту приведену вартість і норму рентабельності, яка влаштовує інвестора і не є нижчою за вартість його ресурсів або рівень альтернативних вкладень. Якщо проект фінансується за державні кошти, то крім класичних показників ефективності критерієм вибору проекту для державної підтримки є показники соціальної та бюджетної ефективності.

Вважаємо необхідним також враховувати критерії доцільності реалізації проекту і можливості підприємства щодо реалізації даного проекту, зокрема організаційну та ресурсну.

Усі матеріали та розрахунки, які підтверджують (з посиланням на попередні розділи ЕОП) дотримання визначених критеріїв, повинні бути наведені у 10-му розділі ЕОП, що створює інформаційні передумови для прийняття коректного виваженого рішення щодо реалізації проекту або відмови від його реалізації. Дане рішення після ознайомлення з економічним обґрунтуванням проекту приймає керівник підприємства чи колегіальний орган підприємства з відповідними повноваженнями (відбір та оцінка ініційованих проектів).

Якщо після проведення економічного обґрунтування проекту, виявиться необхідність у позикових фінансових ресурсах, то для практичного залучення інвестора або отримання кредиту може бути розроблений також бізнес-план даного проекту, зміст та структура якого орієнтується на вимоги потенційного інвестора чи кредитора.

ЕОП супроводжується додатками, в яких розміщуються додаткова довідкова інформація, яка використана для формулювання припущень або здійснення розрахунків в проекті.

Джерелами отримання інформації для підготовки економічного обґрунтування проектів розвитку є: власний досвід ініціатора проекту та практичної діяльності підприємства; результати досліджень науково-дослідницьких структур, незалежні експертні оцінки; контакти із споживачами, постачальниками (опитування; маркетингові дослідження, тестування тощо); статистична інформація щодо тенденцій розвитку галузі; публікації, статті, форуми, виставки та науково-практичні конференції, з яких можна черпати інформацію про інноваційні проекти, новинки та нові ідеї.

Впровадження у практичну діяльність підприємств сукупності теоретико-методичних положень щодо управління економічним розвитком підприємств сприятиме підвищенню їх конкурентоспроможності на українському та світовому ринках, дозволить звести до мінімуму ймовірність розробки та впровадження неефективних управлінських рішень та проектів, оптимізувати час обґрунтування та реалізації стратегії економічного розвитку підприємства, вибирати найкращі альтернативні варіанти, дозволить співставляти цілі економічного розвитку підприємства із його загальною стратегією розвитку.

Подальші дослідження доцільно здійснювати у напрямку розширення показників економічного розвитку підприємств; розроблення методичних та практичних рекомендацій щодо удосконалення процесу управління економічним розвитком тощо.

управління економічний документ

Література

1. Богатирьов І.О. Управління розвитком підприємства (за матеріалами малих підприємств меблевої промисловості України): Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.01 / Європейський ун-т фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу. -- К., 2004. -- 22 с.

2. Фінансове забезпечення розвитку підприємств : монографія / [І.О. Бланк, Л.О.Лігоненко, Н.М. Гуляєва, та ін.]; за ред. І.О. Бланка. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2011. - 344 с.

Размещено на Allbest.ru