Інфраструктурне забезпечення державного управління зайнятістю населення в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 351.83+338.246.025.2

Луганської філії Інституту економіко-правових досліджень НАН України, м. Луганськ

Інфраструктурне забезпечення державного управління зайнятістю населення в Україні

І.В. Заблодська,

д. е. н., професор, директор

Анотація

ринок праця зайнятість населення

У статті наведено результати опитування керівників підприємств з метою визначення перспективних професій та дослідження ринку праці на прикладі Луганського регіону. Запропоновано створення центру професійно-технічної освіти та визначено його місце в інфраструктурі управління зайнятістю населення в Україні. Означено основні функції центру, принципи і пріоритетні галузі у регіоні. З'ясовано, що при державному управлінні зайнятістю населення не слід забувати про встановлення квоти та бронювання робочих місць. Доведено, що інфраструктура державного управління зайнятістю населення в Україні потребує поширення.

Ключові слова: інфраструктура, державне управління, зайнятість населення, центр.

Annotation

In the article the results of leaders enterprises questioning are noticed with the purpose of the perspective professions determination, the market labour research on the example of the Lugansk region. Creation of the professionally and technically education Lugansk center is offered and its place is certain in the infrastructure of employment management population in Ukraine. The basic functions of the center, the principles and priority industries are marked in a region. It is found out, that at the state administration of the employment population in Ukraine it is not necessary to forget about establishment of quota and reservation of workplaces. It is led to that the infrastructure of the state employment population administration in Ukraine needs the solution.

Keywords: infrastructure, state administration, employment of population, center.

Постановка проблеми. В сучасних умовах економічних трансформацій на ринку праці і у сфері зайнятості населення в Україні спостерігаються як позитивні тенденції, так і ряд невирішених проблем. Розвиток українського суспільства і держави вимагають подолання проблем і досягнення збалансованого ринку праці, конкурентоздатної пропозиції праці і відповідного попиту, що сформувалися, на нього. Разом з тим, наслідки світової фінансово-економічної кризи негативно відобразилися як на економіці країни в цілому, так і на стані ринку праці зокрема. У зв'язку з цим виникає необхідність в створенні сприятливих економічних умов для функціонування і розвитку ринку праці за допомогою ефективного механізму державного регулювання зайнятості населення, що включає не тільки комплексне поєднання форм, методів, важелів управління, але і його інфраструктурне забезпечення, вживання яких дасть можливість органам регулювання досягти поліпшення ситуації на ринку праці і у сфері зайнятості, що, відповідно, вплине на соціально-економічний розвиток держави в цілому.

Аналіз останніх досліджень. Значний внесок в дослідження державного регулювання зайнятості населення зробили вітчизняні учені Д.П. Богиня, М.В. Семикіна, В.М. Василенко, М.В. Жіліна,О.В. Волкова, О.А. Грішнова, В.М. Гриньова. Н.В. Діденко, Б.М. Данилишин, А.В. Капешов, С.С. Сулакшін, А.С. Малчінов, А.М. Колот, Е.М. Лібанова, В.М. Ковальова, Рижиков В.С., Єськов О.Л., Черненко І.М., Атаєва О.А. та інші учені [1-11].

Проте аспекти державного регулювання зайнятості населення досліджені не достатньо, оскільки сучасні процеси соціально-економічного розвитку викликають нові проблеми у сфері ринку праці і зайнятості населення, які вимагають наукового рішення. Саме тому на сучасному етапі виникає необхідність в обґрунтованому, системному і комплексному підході до питань державного регулювання зайнятості населення. У зв'язку з цим виникає необхідність в дослідженні і вдосконаленні інфраструктурного забезпечення державного регулювання зайнятості населення з урахуванням сучасних проблем стану сфери зайнятості населення.

Ціллю статті є дослідження інфраструктури державного управління зайнятістю населення в Україні та її поширення.

Виклад основного матеріалу. Досвід дослідження інфраструктурного забезпечення державного управління зайнятістю населення в Україні свідчить, що воно створено та функціонує задля здійснення тематичних заходів, які спрямовані на створення нових робочих місць через реалізацію відповідних проектів.

Під час створення нових проектів керівництво підприємств і країни стикається з проблемою нестачі фахівців відповідних робочих професій. Все це, а також дослідження ринку праці України підтверджують, що сьогодні недостатньо для регулювання зайнятості населення тільки дії Програм зі створення нових робочих місць, необхідне використання комплексного підходу до інфраструктурного забезпечення державного управління зайнятістю населення в Україні. У цьому зв'язку доречно проведення анкетування фахівців підприємств, які є ринкоутворюючими у регіонах України та здійснення аналізу потреби у робітничих кадрах на наступні п'ять років з метою визначення можливих вакансій у майбутньому.

Такий підхід було викликано тим, що під час проведення опитування керівники підприємств не дуже погодилися розповідати про свої проекти, а про необхідні кваліфіковані кадри повідомляли охоче. Все це ще раз підкреслює про актуальність та необхідність державного управління зайнятістю населення в Україні шляхом планування нових робочих міць.

Опитування було проведено на підприємствах Луганської області і з'ясовано, що перспективними (на період до 5 років) є такі професії: газозварник, газорізальник, електрогазозварник, електрозварник ручного зварювання, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, монтажник санітарно-технічних систем і устаткування, оператор верстатів з програмним керуванням, оператор котельні, слюсар-інструментальник, слюсар-ремонтник, слюсар-сантехнік, токар, фрезерувальник.

Окрім того, можна зазначити, що у Луганському регіоні існує розрив між системою підготовки кадрів у закладах освіти та потребами ринку праці, тобто процес підготовки фахівців з професійно-технічною освітою за окремими кваліфікаціями не зорієнтований на реальні можливості працевлаштування.

Зазначена проблема існує тривалий час. Особливо вона проявилась останнім часом, тому що система професійно-технічної освіти має недосконале нормативно-правове, науково-методичне і кадрове забезпечення. Крім того, не задовольняються потреби в модернізації матеріально-технічної бази професійно-технічної освіти з урахуванням розвитку високотехнологічних галузей виробництва. Мають місце випадки, коли навчальні заклади і підприємства області не в змозі оперативно задовольнити замовлення роботодавців у кадрах через відсутність ліцензії на надання освітніх послуг, недостатній ліцензійний обсяг, велике навантаження на викладачів або їхню відсутність, зокрема у літній період, незадовільну матеріально-технічну базу. Разом з цим не завжди в існуючих навчальних закладах враховуються під час навчання особливості дорослих людей, які, маючи певний професійний і життєвий досвід, втратили роботу та перебувають у стані пошуку нового місця працевлаштування.

Останнім часом виникають нові професії, більшість з яких потребує відповідної спеціальної освіти та здатностей до оволодіння й застосування теоретичних та аналітичних знань, іншого підходу до робочого процесу та іншого мислення, а також навичок постійного навчання.

Слід відмітити, що, на думку фахівців, всього 20% зайнятого населення нині працює за набутою спеціальністю (професією), а 42% молодих робітників змінює свою професію у перші 2 роки після закінчення професійного навчального закладу. Досить часто люди переходять з однієї професійної діяльності до іншої у зв'язку зі змінами в структурі економіки. Сьогодні професійна освіта сприймається людьми, у т.ч. безробітними, як особиста власність, як засіб самореалізації в житті і побудови особистої кар'єри.

В умовах зниження місткості ринку праці, демографічного спаду, коли прихід молоді у виробництво різко скорочується, дефіцит робочої сили потрібно буде компенсувати перепідготовкою дорослого населення. Виробничі технології змінюються і оновлюються дуже швидко, і тому принцип безперервної освіти протягом усього життя дасть змогу успішно вирішувати цю проблему.

Тому пропонується створення державного навчального закладу «Луганський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості» з метою організація професійного навчання безробітних (рис. 1).

Рис. 1. Місце Луганського центру професійно-технічної освіти в інфраструктурі управління зайнятістю населення в Україні

Головним завданнями є професійне навчання відповідно до їхніх покликань, інтересів, здатностей з метою задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках та молодших спеціалістів.

Основними функціями центру є: а) здійснення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітних, які зареєстровані в державній службі зайнятості, відповідно до ліцензованих в установленому порядку професій, спеціальностей та обсягів навчання; б) проведення в межах ліцензованих професій, спеціальностей та обсягів навчання на договірних умовах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників підприємств, організацій, установ, а також приватних осіб; в) організація навчально-виробничого процесу та забезпечення належної якості професійного навчання слухачів, обрання форм та методів навчання; г) навчально-виробнича, навчально-методична, фінансово-господарська та виробничо-комерційна діяльність; д) розробка за погодженням з Луганським обласним центром зайнятості робочих навчальних планів з професій та робочих навчальних програм з навча-льних предметів на основі стандартів професійно-технічної освіти з конкретних професій або типових навчальних планів і типових навчальних програм, визначення регіонального компонента змісту професійно-технічної освіти, які затверджуються в установленому порядку; е) укладення договорів з підприємствами, установами та організаціями, а також фізичними особами - підприємцями для проведення виробничого навчання (виробничої практики) слухачів; є) організація виробничого навчання слухачів на виробництві та у сфері послуг; ж) співпраця та взаємодія з роботодавцями, соціальними партнерами, засобами масової інформації з метою якісного надання послуг з професійного навчання безробітних; з) проведення профорієнтаційної, інформаційно-роз'яснювальної роботи серед роботодавців, безробітних та інших верств населення; и) визначення структури і штатного розпису з урахуванням встановленого фонду заробітної плати; к) матеріально-технічне забезпечення навчально-виробничого процесу; л) атестація педагогічних працівників та організація підвищення кваліфікації, стажування педагогічних працівників на підприєм-ствах, в установах, організаціях; м) створення належних умов охорони праці слухачів, працівників Центру; н) участь у розробці регіональної Програми зайнятості населення та визначення обсягів, напрямів професійного навчання безробітних з врахуванням замовлення роботодавців та потреб ринку праці; о) надання послуг з проживання у період навчання слухачів та фахівців Центру, під час виконання службових обов'язків (без права реєстрації постійного місця проживання); п) ведення статистичного обліку професійного навчання безробітних та відповідного бухгалтерського обліку і звітності щодо діяльності Центру.

На основі визначення пріоритетних галузей у регіоні, що матимуть найбільші перспективи розвитку, сформовано перелік актуальних професій. Разом визначено 32 робочих професії за такими видами промислової діяльності:

- видобувна, машинобудівна та металургійна галузі - 11 професій (електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування; фрезерувальник; токар; оператор верстатів з програмним керуванням; слюсар-інструментальник; слюсар-ремонтник; газозварник; газорізальник; електрогазозварник; електрозварник ручного зварювання; електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування);

- будівництво - 5 професій (монтажник гіпсокартонних конструкцій; арматурник виробництва залізобетонних, бетонних та інших конструкцій; покрівельник рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів; лицювальник-плиточник; опоряджувальник будівельний);

- транспорт та зв'язок - 3 професії (слюсар з ремонту автомобілів; майстер з діагностики та налагодження електронного устаткування автомобільних засобів; монтажник інформаційно-комунікаційного устаткування);

- житлово-комунальне господарство та сфера послуг - 13 професій (монтажник санітарно-технічних систем і устаткування; робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків; оператор котельні; електромонтер з експлуатації розподільних мереж; бармен; офіціант; майстер ресторанного обслуговування; перукар (перукар-модельєр); манікюрник; педикюрник; продавець продовольчих товарів; продавець непродовольчих товарів; касир торговельного залу).

В основу професійного навчання мають бути покладені такі принципи: взаємозв'язок професійного навчання незайнятого населення із загальною системою безперервної професійної освіти; відповідність професійного навчання незайнятого населення державним вимогам; зв'язок професійного навчання з процесами ринкових перетворень, реструктуризацією економіки та зайнятості населення; орієнтація незайнятого населення на перспективні сфери трудової діяльності згідно з попитом на ринку праці; диференційований та індивідуальний підхід до кожної особи під час навчання; створення належної власної навчально-матеріальної бази державної служби зайнятості для навчання незайнятого населення за рідкісними професіями та за професіями, обсяги підготовки за якими в діючих навчальних закладах не задовольняють попит на територіальному ринку праці; запровадження заходів економічної зацікавленості підприємств у своєчасній перепідготовці та підвищенні кваліфікації працівників; створення гнучкої системи підвищення кваліфікації незайнятих робітників і фахівців з урахуванням нових напрямів розвитку науки і техніки, передових методів господарювання і управління; удосконалення навчального процесу шляхом впровадження активних методів навчання, нових педагогічних технологій, інформатизації.

Враховуючи те, що підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації безробітних має на меті досягнення високого рівня професійної мобільності та диверсифікації випускників за обраними професіями та, як наслідок, високого рівня працевлаштування, отримані ними професії у більшості випадків мають бути інтегрованими у посадові інструкції та посилювати їхню компетенції - сукупність знань і вмінь, необхідних для ефективної професійної діяльності, вміння аналізувати, передбачати наслідки професійної діяльності, використовувати інформацію. Тобто кваліфікований робітник профілю повинен мати необхідну спеціальну теоретичну і практичну підготовку, використовувати прийоми і методи, що відповідають його кваліфікації та особистим можливостям. Отже, використовуючи організаційний метод та координуючий вид регулювання регіонального ринку праці у роботі, запропоновано захід - професійне навчання у центрі, який дасть змогу забезпечити конкурентоспроможність незайнятого населення, раціональний перерозподіл робочої сили і працевлаштування громадян відповідно до потреб ринку праці, і безумовно, збільшити місткість ринку праці.

При державному управлінні зайнятістю населення в Україні не слід забувати про встановлення квоти та бронювання робочих місць підприємствам для окремих категорій громадян, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних конкурувати на ринку праці/ Прийом на роботу осіб на заброньовані робочі місця здійснюються за направленнями районного центру зайнятості.

Слід зауважити, що за використання понад встановлену квоту праці осіб, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних конкурувати на ринку праці, чи використання понад встановлені нормативи робочих місць, відповідно до законодавства України надаються пільги щодо податків та інших платежів до бюджету, що частково або повністю компенсують витрати, пов'язані з прийняттям на роботу додаткової кількості працівників. З метою оперативного працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних конкурувати на ринку праці, дозволяється районному центру зайнятості з письмової згоди роботодавця вносити зміни щодо категорій квоти зарезервованих місць.

Висновки

Таким чином, наведені результати опитування керівників підприємств з метою визначення перспективних професій та дослідження ринку праці на прикладі Луганського регіону дозволило запропонувати створення центру професійно-технічної освіти та визначити його місце в інфраструктурі управління зайнятістю населення в Україні. Створення та функціонування Луганського центру професійно-технічної освіти в інфраструктурі управління зайнятістю населення в Україні буде прияти заповненню робочих місць на підприємствах регіону.

Література

1. Богиня Д.П. Ментальний чинник у сфері праці: проблеми теорії та практики / Д.П. Богиня, М.В. Семикіна, І.Ф. Кураса. - К.: Шторм, 2003. - 382 с.

2. Василенко В.Н. Региональный рынок труда: особенности функционирования: монография / В.Н. Василенко, М.В. Жилина; науч. ред. В.Н. Василенко; НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. - Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2010. - 223 с.

3. Волкова О.В. Ринок праці: навч. посіб. / О.В. Волкова. - К.: ЦУЛ, 2007. - 624 с.

4. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини:
підруч. / О.А. Грішнова; 3-е вид., випр. і доп. - К.: Знания, КОО, 2007. - 559 с.

5. Гриньова В.М. Державне регулювання економіки / В.М. Гриньова. - Харків: ІНЖЕК, 2004. - 756 с.

6. Діденко Н. Ринок праці та стратегія зайнятості в ЄС: досвід регулювання та державного управління / Н. Діденко // Держава і ринок - 2011. - №4 - С. 131-137.

7. Зайнятість та ринок праці: методологія, розвиток та конкурентоспроможність, проблеми ефективності / ред. Б.М. Данилишин. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - 200 с.

8. Капешов, А.В. Рынок труда: проблемы и решения: монография / А.В. Капешов, С.С. Сулакшин, А.С. Малчинов. - М.: Научный эксперт, 2008. - 232 с.

9. Колот А. М. Соціально-трудова сфера: стан відносин, нові виклики, тенденції розвитку: монографія / А.М. Колот. - К.: КНЕУ, 2010. - 251 с.

10. Лібанова Е.М. Ринок праці: навч. посіб / Е.М. Лібанова. - К.: ЦНЛ, 2003. - 224 с.

11. Економіка праці і соціально-трудові відносини: навч. посіб. / [В.М. Ковальова, Рижиков В.С., Єськов О.Л., Черненко І.М., Атаєва О.А.]. - К.: ЦНЛ, 2006. - 256 с.

Размещено на Allbest.ru