Інформаційно-аналітичні технології прийняття ефективних управлінських рішень

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИЙНЯТТЯ ЕФЕКТИВНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Анотація

У статті висвітлюються інформаційно-аналітичні технології роботи з інформацією, методика інформаційної роботи, погляди різних учених на дану проблему. З'ясовується значення та роль цих технологій в управлінській діяльності.

Ключові слова: інформаційно-аналітична діяльність, технологія, управлінське рішення.

Annotation

INFORMATION ANALYTICS TECHNIQUES OF TAKING EFFECTIVE MANAGERIAL DECISIONS

The paper features information analytics techniques for information processing, methods of information analysis, views of various academics on the problem. The author specifies the significance and role of these techniques in managerial activities.

Keywords: information analytics, technique, managerial decision.

У сучасних умовах соціальних катаклізмів і кризових явищ в економіці закономірно постають запитання «хто винен?» і «що робити?» На перше запитання відповідь хоча і багатоаспектна, але однозначна - всі негативні процеси і явища відбуваються завдяки непродуманим, неефективним управлінським рішенням. Чи то на рівні політика/урядовця, чи то на рівні керівника/менеджера організації. На цьому наголошують і дослідники: «... більшість соціально значущих рішень у сучасних умовах приймаються без глибокого і всебічного аналізу їхніх наслідків. Особливо часто цим грішать ті політики і керівники, які вибрали для себе імідж пасіонаріїв (особистостей епохального масштабу.)» [4, 413]. Водночас учені «вміння вищого керівництва прогнозувати і передбачати розвиток ситуації в найближчому і далекому майбутньому» [1, 43] вважають першорядною умовою ефективного управління чи то політичними, чи то економічними системами. Отже, хто винен? - зрозуміло, залишається відповісти на запитання що робити?

З'ясуємо для початку саме поняття управлінське рішення - це «результат вибору суб'єктом управління способу дій, спрямованих на вирішення поставленого завдання в існуючій чи спроектованій ситуації» [8].

Які головні чинники, що впливають на прийняття того чи іншого рішення? На нашу думку, їх кілька:

- аналіз усієї доступної первинної інформації (документів, фактів, усних повідомлень тощо) і формування на його основі відповідних висновків;

- інтелектуальний рівень, розумові й аналітичні здібності суб'єкта аналізу ситуації'/ проблеми;

- особистий досвід управлінця (особливо з вирішення подібних проблем).

Оскільки другий і третій показники на час прийняття рішення є фактично незмінними, сталими, головним чинником, що вирішально впливає на думку суб'єкта, залишається інформаційно-аналітична робота зі збору, накопичення й обробки/аналізу первинної інформації, а також прийняті на підставі цього аналізу висновки. Отже, на порядку денному гостро стоїть проблема інформаційно-аналітичних технологій прийняття єдино правильного ефективного управлінського рішення незалежно від того, чи прийматиме його сам суб'єкт, чи йому допоможуть аналітики/експерти.

Зрозуміло, що в деталях і особливостях своєї організації та методики кожна технологія є унікальною, неповторною, оскільки залежить від специфіки завдання, самої проблеми і, зрештою, уподобань суб'єкта/виконавця. Проте сьогодні є загальний універсальний алгоритм інформаційно-аналітичної діяльності, який Ю. Сурмін назвав «універсальною технологією аналітичної діяльності» [10, 276]. Сам термін технологія означає «організовану в часі та просторі стійку (інваріантну) по відношенню до заданих варіацій умов реалізації сукупність методів оперування деякими об'єктами, що приводить до досягнення поставленої мети» [4, 294].

Щодо дослідження проблеми методики й організації інформаційно-аналітичної роботи і, зокрема, інформаційно-аналітичних технологій, то на сьогодні є досить вагомий науковий доробок. Виокремимо роботи І.В. Захарової та Л.Я. Філіпової [3], І.М. Кузнєцова [5], П.Ю. Конотопова, Ю.В. Курносова [4], І.Т Муковського [7], А.О. Морозова [6], Ю.П. Сурміна [9, 10] та ін.

Першовідкривачем у побудові універсальної технології інформаційно-аналітичної діяльності вважаємо американського генерала Вашингтона Плетта [2], який запропонував досить простий і зрозумілий алгоритм роботи з інформацією, який і сьогодні залишається актуальним і загальноприйнятим. На його думку, цей процес складається із семи основних етапів (сх. 1):

Схема 1.

Усі зазначені В. Плеттом етапи зрозумілі, вмотивовані, логічні і, на нашу думку, не потребують якихось особливих коментарів (за бажанням, можна звернутися до першоджерела). Єдине, що хотілося б підкреслити, на думку В. Плетта, найскладнішим етапом у цьому процесі є побудова гіпотези, оскільки тут, крім аналітичної інформації, визначальний вплив на остаточні висновки мають інтелект, аналітичні здібності й особистий досвід дослідника, а отже, існує небезпека прийняття суб'єктивного рішення, наприклад, у зв'язку з минулим досвідом діяльності суб'єкта в подібній ситуації та відповідною дією за аналогією. Взагалі метод аналогії В. Плетт радить використовувати дуже обережно, бо, як правило, подібні ситуації мають низку відмінностей, і саме на них потрібно передусім звертати увагу.

Солідарний з В. Плеттом І.М. Кузнєцов, який у своєму посібнику з інформаційно-аналітичної роботи «Інформація: збір, захист, аналіз» [5] фактично повторює запропоновані американським дослідником етапи інформаційно-аналітичної роботи, доповнюючи їх власними коментарями.

Дещо відмінну модель універсальної технології аналітичної діяльності подає Ю.П. Сурмін [10, 276] (сх. 2).

Схема 2 Модель універсальної технології аналітичної діяльності

Як бачимо, в цій технології з'явився такий етап, як побудова ідеальної моделі об'єкта чи предмета. На нашу думку, це дуже важливий етап, оскільки дозволяє уявно чи у вигляді моделі побачити той чи інший об'єкт/предмет як ідеальний, тобто той, якого ми насправді прагнемо досягти в результаті нашого втручання, зрештою, побачити мету всього даного процесу. Порівнявши реальний стан об'єкта/предмета з ідеальним, ми зрозуміємо, що треба робити і в якому напрямі рухатися до розв'язання проблеми. Крім того, з'явилися два пов'язаних між собою етапи - вибір типу аналізу та вибір (розробка) методів аналізу. Ю. Сурмін наводить дев'ять видів аналізу (проблемний, системний, причинно-наслідковий, праксеологічний, аксіологічний, ситуаційний, прогностичний, рекомендаційний, програмно-цільовий). На нашу думку, виділення якогось одного з наявних видів аналізу в інформаційно-аналітичній технології є дещо умовним, бо насправді під час аналізу інформаційних процесів і явищ обов'язково застосовується, щонайменше, кілька видів (наприклад, причинно-наслідковий, системний і прогностичний), і вони логічно пов'язані між собою.

Інша справа, що кожний із даних видів аналізу має «свої» методи. Наприклад, системний аналіз передбачає методи порівняння, узагальнення, класифікації, ранжування, систематизації, експертних оцінок тощо. Певною мірою, крім об'єктивних передумов, вибір того чи іншого методу обумовлений власними уподобаннями дослідника, його знаннями, володінням методиками.

П.Ю. Конотопов у своїй роботі «Аналітика: методологія, технологія і організація інформаційно-аналітичної роботи» [4, 299] наводить технологічний цикл інформаційно-аналітичної роботи, де зазначає, що цей цикл, по-суті, є «технологія, оскільки являє собою організовану в часі сукупність операцій і методів, що приводять до отримання заданого результату» [4, 299]. Ця технологія складається із 27 пов'язаних етапів і принципово нічим суттєвим не відрізняється від наведених вище. Різниця полягає в тому, що тут більш докладно розписано окремі ланки/види інформаційно-аналітичної роботи, які в попередніх технологіях передбачалися як допоміжні до головних і окремо не виділялися. Наприклад, з'явилися такі етапи роботи, як синтез головної або глобальної цілі, з'ясування бюджету дослідження (кілька разів з подальшим коригуванням), формування ініціативної групи спеціалістів (але ж може бути й один дослідник!), оцінку реальної інформативності джерел, аналізу несуперечливості масиву даних, отриманих від одного джерела, синтезу моделі об'єкта, проведення імітаційного моделювання, оцінювання ефективності окремих управлінських дій та ін. Всі названі дії спрямовані на одне - прийняття обґрунтованого, ефективного управлінського рішення з даної проблеми. Як зазначає автор, «прийняття рішень - це науковий напрям, завданням якого є синтез раціональних схем вибору альтернатив і оцінювання їхніх якостей. Завдання його в тому, щоб із багатьох конкуруючих стратегій вирішення деякої проблеми, на основі аналізу умов і наслідків її реалізації вибрати кращу, оптимальну» [4, 410].

Автор вказує дослідникам, що під час ведення інформаційно-аналітичної роботи можуть виникнути проблеми:

- неповноти інструментарію збору даних;

- спостереження за об'єктом;

- обмеженості обсягів зберігання даних;

- відсутності методології досліджень;

- погодженості тезаурусу;

- об'єднання роз'єднаних та уривчастих даних;

- невідповідності соціального досвіду аналітиків;

- ломки стереотипів, що склалися [4, 296].

І.В. Захарова та Л.Я. Філіпова в навчальному посібнику «Основи інформаційно-аналітичної діяльності» [3, 59] класифікують інформаційно-аналітичні технології за методом збору інформації, за способом обробки інформації, за ступенем пристосування до вирішення різноманітних завдань та за ступенем довершеності технологій. Крім того, розрізняють моніторингові, ініційовані та кумулятивні аналітичні дослідження. На нашу думку, специфіка і особливості їхнього використання не виключають, а навпаки, передбачають застосування загальної/універсальної технології інформаційно-аналітичної роботи, запропонованої В. Плеттом чи Ю. Сурміним. аналітичний економічний управління

Як висновок, зазначимо, що, зрештою, ми відповіли і на друге запитання нашого дослідження - «що робити?». Підкреслимо, що альтернативи широкому застосуванню інформаційно-аналітичних технологій в управлінській діяльності немає, бо, на жаль, ще досить розповсюджений сьогодні алгоритм управлінської діяльності «якось воно буде» призведе до прогнозованого результату - буде як завжди, погано. А всім нам цього дуже б не хотілося.