Управління інноваційним потенціалом підприємства: комплексний підхід

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «НГУ»

Управління інноваційним потенціалом підприємства: комплексний підхід

Ефективна економіка № 9, 2012

УДК 30.341.1 + 658.589

І. В. Радзівіло, здобувач

Дніпропетровськ 13.09.2012

Анотації

Запропоновано систему управління інноваційним потенціалом підприємства, яка ґрунтується на системному комплексному підході. Визначено, що в системі менеджменту інноваційного потенціалу присутні всі види зв'язків, які охоплює різнорідні елементи системи та суттєво впливають на характеристики системи. Розроблено матрицю способів узгодження інтересів взаємодіючих суб'єктів менеджменту при управлінні інноваційним потенціалом підприємства.

Ключові слова: система управління інноваційним потенціалом підприємства, концепція менеджменту, комплексний підхід, матриця способів узгодження інтересів взаємодіючих суб'єктів менеджменту

The enterprise innovative capacity control system that founds on the system-based complex approach has been suggested. The occurrence of all kinds of linkages in the innovative capacity management system has been defined. These linkages cover heterogeneous system elements and influence essentially the system characteristics. The matrix of methods accordance of interactive management subjects interests while administrating the enterprise innovative capacity have been worked out.

Keywords: the enterprise innovative capacity control system, management concept, complex approach, matrix of methods accordance of interactive management subjects interests

Вступ

Будучи складною системою, інноваційний потенціал підприємства (ІПП) містить багато різнопланових елементів, пов'язаних між собою, які знаходяться у взаємодії, реагує на сигнали зовнішнього середовища у відповідний спосіб. Для своєчасного та адекватного реагування на сигнали зовнішнього і внутрішнього середовища, збереження сталості розвитку, забезпечення інноваційної надійності необхідна така композиція елементів управління, яка буде наближати підприємство до поставлених цілей та визначатиме успішну політику управління інноваційним потенціалом підприємства.

Розробка й впровадження реальної моделі системи управління інноваційного потенціалу підприємства представляє для дослідження певну складність та інтерес. Головна мета повинна лежати за межами суб'єкта господарювання, і тільки вона повинна створювати споживача. У той час система управління інноваційним потенціалом підприємства повинна забезпечувати максимальне використання інноваційних можливостей й здатностей підприємства й створювати умови для стійкого функціонування й розвитку. При цьому керована система (система менеджменту інноваційного потенціалу) повинна або пристосовуватися до шкідливих впливів, що збурюють, і йти до поставленої мети, або успішно протидіяти ним.

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми

Вагомий внесок у розвиток методології управління інноваційним потенціалом підприємств зроблено Л. Водачеком, Є. Галушкою, В. Гейцем, С. Ілляшенком , Н. Краснокутською, О. Лапко, І. Причепою, Л. Федуловою, Ю. Шипуліною, Ю. Яковцем та іншими. Разом з тим, ефективний інструментарій та комплексна система управління інноваційним потенціалом підприємств ще не сформовані, що гальмує виконання місії суб'єктами господарювання та досягнення сталого інноваційно-орієнтованого розвитку.

Постановка завдання. Метою даного дослідження є розробка комплексного підходу до управління інноваційним потенціалом підприємства (ІПП), який поєднує різнорідні функціональні підсистеми та підпадає під вплив внутрішніх та зовнішніх чинників, які обумовлюють зв'язки всередині системи.

Результати досліджень

Сучасний етап розвитку теорії та практики управління відзначається взаємним узгодженням принципів й інструментів управління, розроблених на основі різноманітних підходів, ключовими з яких є: процесний (управління характеризується реалізацією системи функцій: планування, організація, мотивація й контроль, які самі є процесами); системного (розглядає всі процеси і явища у вигляді певних цілісних систем, які володіють новими якостями й функціями, не властивими складовим її елементам), ситуаційного (використовується у нестандартних і непередбачуваних ситуаціях та базується на наступних умовах: вмінні здійснювати аналіз конкретної ситуації, вибирати адекватний підхід до реалізації управління, необхідну гнучкість для переходу до нового управлінського стилю й робити відповідні зміни що дозволяють прилаштуватися до ситуації, що з'явилася) [1, с.138].

На, нашу думку, вдосконалена концепція менеджменту інноваційного потенціалу підприємства повинна ґрунтуватись на комплексному підході, що передбачає взаємодію процесного, ситуаційного та системного підходів управління. Адже ефективне управління інноваційним потенціалом не може бути обмежене точковим стимулюванням, тому інноваційне управління потребує комплексного підходу до своєї реалізації та повинно бути направлено на пошук оптимальних управлінських рішень, створюючи стабільність функціонування підприємств.

Комплексний підхід передбачає, що елементи, утворюючі систему управління інноваційного потенціалу, не просто взаємозв'язані між собою, але і цей взаємозв'язок контролюється з метою збереження розбіжності в рівні значень її показників в межах допустимих величин.

Запропонований нами вдосконалений концепт комплексного підходу до системи управління інноваційним потенціалом підприємства вимагають створення відповідно організаційно - економічного механізму забезпечення процесу управління відповідним потенціалом, основними складовими якого є: ціль, задачі, принципи, функції та методи управління.

Цілі управління інноваційним потенціалом підприємства доцільно сформулювати як «забезпечення ефективного динамічного інноваційного розвитку підприємства, яке відображається в підвищенні його ринкової вартості, за будь - яких змін зовнішнього середовища», а відповідно і задачі повинні формулюватися з урахуванням зміни базових параметрів інноваційного потенціалу.

Система управління інноваційним потенціалом підприємства повинна відповідати визначеним принципам (цілеспрямованості, ефективності, комплексності, наукової обґрунтованості, гнучкості, адаптивності, систематичності, своєчасності, безперервності), охоплювати функції (діагностика, планування, мотивація, забезпечення (організація), моніторинг та контроль), а також функціонувати за допомогою конкретних методів управління (прямі та непрямі, адміністративні, економічні, технічні та соціально-психологічні, активні та пасивні).

Система управління інноваційним потенціалом підприємства з урахуванням функцій менеджменту відповідає класичній схемі процесу управління, що являє собою функціональні підсистеми, які утворюють комплексну динамічну багаторівневу систему управління відповідним потенціалом. Слід зазначити, що запропоновані функціональні підсистеми функціонують шляхом здійснення управлінських дій стосовно певних аспектів діяльності системи і є невід'ємною складовою системи більш високого рівня.

При моделюванні системи управління інноваційним потенціалом підприємства необхідно враховувати, що система знаходиться у процесі постійних змін, які можуть бути викликані як внутрішніми, так і зовнішніми факторами, що відображено на рисунку (рис.1.).

Рис. 1. Система управління інноваційним потенціалом підприємства ТДВ «Первомайськдизельмаш»

Підсистема діагностики в системі управлінням інноваційним потенціалом підприємства - це комплексний попередній синтетичний висновок про стан фактичного та перспективного інноваційного потенціалу підприємства (постановка діагнозу), який досліджується на основі різної аналітичної інформації, її синтезу та зіставленням. Без якісної проведеної діагностики інноваційного потенціалу підприємства неможливо прийняти обґрунтоване та ефективне рішення, не можна планувати систему управління. Дана підсистема складається з дослідження результатів механізмів формування та попередньої оцінки інноваційного потенціалу підприємства, умов зовнішнього та внутрішнього середовища та є основою для планування.

Підсистема планування в системі управлінням інноваційним потенціалом підприємства полягає у визначенні напрямків, цілей, пропорцій, темпів зростання і передбачає розробку рішення про те, які повинні бути ефективно сформований інноваційний потенціал, строки, виконавці та етапи виконання, тобто це конкретні шляхи досягнення результату. Підсистема планування інноваційного потенціалу підприємства складається зі стратегічного, тактичного та оперативного планування оптимальної системи формування, реалізації та розвитку інноваційного потенціалу підприємства.

Підсистема мотивації персоналу в системі управлінням інноваційним потенціалом підприємства повинна спонукати до підвищення ефективності формування, реалізації та розвитку інноваційного потенціалу підприємства та бути за певними центрами відповідальності та на індивідуальному рівні. Зазначена вище підсистема спрямована на ініціативу й забезпечення сумлінного виконання підлеглими їхніх обов'язків на базі моральної (інноваційної культури) й матеріальної зацікавленості працівників у виконанні своїх обов'язків.

Підсистема організації (забезпечення) в системі управлінням інноваційним потенціалом підприємства спрямована на організацію обслуговування процесу оптимального створення, реалізації та розвитку інноваційного потенціалу. Це найголовніша підсистема, мета якої формування керованої та керуючої систем. Дана підсистема вирішує питання кінцевої оптимальної структури інноваційного потенціалу та упорядкування й регламентацію дій виконавців.

Підсистема моніторингу та контролю в системі управлінням інноваційним потенціалом підприємства носить всеосяжний характер і прямо або побічно пов'язана з усіма підсистемами менеджменту.

Отже, розроблена система управління інноваційним потенціалом підприємства поєднує різнорідні функціональні підсистеми та підпадає під вплив внутрішніх та зовнішніх чинників, що обумовлює зв'язки всередині системи, впливає на її властивості та визначає необхідну глибину зміни системи з метою забезпечення ефективного менеджменту інноваційного потенціалу.

Формування ефективної системи управління інноваційним потенціалом, націленої на збільшення ринкової вартості суб'єкта повинно враховувати весь спектр внутрішніх та зовнішніх факторів впливу та вхідних параметрів, а також всі види зв'язків, які охоплюють різнорідні елементи системи та суттєво впливають на характеристики системи менеджменту.

В системі управління інноваційним потенціалом підприємства, на нашу думку, присутні різноманітні види зв'язків, які характерні складним багатоелементним, динамічним та поліструктурним системам [2, с.201; 3, с.87]: взаємодія, породження, перетворення, функціонування, розвитку і управління. Зазначені зв'язки охоплюють різнорідні елементи системи і суттєво впливають на характеристики системи менеджменту [4, с. 71]. Враховуючи динамічність розглядаємої системи, відмітимо, що її зв'язки повинні бути гнучкими та адаптованими до змін зовнішнього середовища.

За для уникнення негативного впливу факторів макросередовища, що в свою чергу обмежують механізм управління, ключовим завдання управління інноваційним потенціалом має стати постійний моніторинг ринкового середовища та розробкам системи заходів швидкого реагування на динамічні зміни.

Для ефективного регулювання зовнішньої підсистеми інноваційного потенціалу підприємства по забезпеченню стабільності його розвитку необхідно виконувати наступні завдання:нейтралізація впливу негативних факторів зовнішнього середовища;обмеження числа негативних факторів зовнішнього оточення;зменшення кількісного впливу негативних факторів макросередовища або їхнє нівелювання; адаптація підприємства до агресивних факторів зовнішнього середовища; оптимальне використання позитивних можливостей, які складаються в зовнішньому оточенні; вплив внутрішнім потенціалом підприємства на негативно діючі фактори навколишнього середовища; цілеспрямоване управління функціонування зовнішньої підсистеми для досягнення стратегічних цілей інноваційного розвитку.

В процесі менеджменту інноваційного потенціалу промислового підприємства постає питання також узгодження економічних інтересів з суб'єктами зовнішнього оточення. Розроблена класифікація суб'єктів формування інноваційного потенціалу підприємства і їх сфер взаємодії (зацікавлені в формуванні ІПП- > 0 , опосередковано зацікавлені - ? 0, не зацікавлені - < 0) дозволяє сформувати матрицю осіб, які мають різні сфери впливу на процес управління відповідним потенціалом.

З огляду на це побудуємо матрицю на підставі двох змінних, що характеризують ступінь реалізації інтересів кожного із взаємодіючих суб'єктів, яку виражено на двох осях координат (рис.2). У результаті виявлено дев'ять основних можливих варіантів відносин, які представляють відповідні до них дев'ять основних можливих способів реалізації інтересів.

Найраціональніший й оптимальний спосіб узгодження інтересів представлено у квадранті «зона активної співпраці» (варіант максимальної реалізації інтересів обох сторін). У такому разі можна сказати про високорозвинений тип відносин, при якому активно може створюватися, реалізовуватися та накопичуватися інноваційний потенціал підприємства з врахуванням рівня оптимальності.

Найбільш несприятливий спосіб узгодження інтересів представлено у квадранті «зона кризи», суб'єкти якого незацікавлені в формування, реалізації та розвитку інноваційного потенціалу.

Зауважимо, що при взаємодії суб'єктів ІПП утворюються дві «зони адаптації», при яких інтереси практично наближені до «зони кризи».

Рис. 2. Матриця способів узгодження інтересів взаємодіючих суб'єктів менеджменту при управлінні інноваційним потенціалом підприємства

За допомогою аналізу матриці, можна стверджувати, що об'єктивно можливий і необхідний тип відносин суб'єктів зумовлено загальною структурою інтересів, яка відображає їх взаємозв'язки та взаємозалежність, створюючи відповідний елемент системи управління інноваційного потенціалу підприємства.

Запропонована матриця взаємодії підприємства та суб'єктами формування ІПП може бути підґрунтям для розробки відповідних засобів управління. менеджмент інноваційний управління

Підсумовуючи відмітимо, що запропонована система управління інноваційним потенціалом підприємства ґрунтується на системному комплексному підході, охоплює ціль, задачі, принципи, функції, методи управління, фактори, що впливають на роботу системи менеджменту та спрямований на досягнення сталого інноваційно-орієнтованого розвитку підприємства. Ефективність досягнення стратегічної мети та завдань підприємства, яке обрало напрямок діяльності та розвитку за інноваційною моделлю, суттєво залежить від рівня менеджменту інноваційного потенціалу підприємства. Процес управління інноваційного потенціалу підприємства повинен характеризуватися одним із напрямків його економічної стратегії для досягнення успіхів суб'єкта господарювання.

Висновки

Розроблений комплексний підхід до управління інноваційного потенціалу на основі функціональних підсистем дозволяє привести у відповідність внутрішні та зовнішні інноваційні можливості, наявні та потенційні здатності підприємства, оптимізувати інноваційну базу у відповідності з інноваційно-стратегічними акцентами підприємства, тобто забезпечує ефективне створення, реалізацію та накопичення відповідного потенціалу.

Процес управління інноваційним потенціалом підприємства повинен бути гармонійно поєднаним із загальною системою управління підприємством, сприяти виконанню своєї місії та досягненню поставлених цілей розвитку.

Використання комплексного підходу до системи управління інноваційний потенціалом підприємства надасть можливість розглядати об'єкт дослідження не розрізнено, а у сукупності взаємопов'язаних елементів з урахуванням функцій, цілей, принципів менеджменту, своєчасно виявляти «слабкі місця», ліквідовувати їх, своєчасно корегувати процес формування, реалізації та накопичення ІПП, враховуючі зміни як у внутрішньому, так і у зовнішньому середовищу.

Література

1. Мескон М. Основы менеджмента : [Пер. с англ.] / Мескон М., Хедоури Ф., Альберт М. - М. : Дело, 2000. - 702 c.

2. Миротин Л. Б. Ташбаев И.Э. Системный анализ в логистике: Учебник - М.: Издательство “Экзамен”, 2004. - 480 с.

3. Кустовська О. В. Методологія системного підходу та наукових досліджень: Курс лекцій. - Тернопіль: Економічна думка, 2005. - 124 с.

4. Єрмошкіна О. В. Побудова системи управління фінансовими потоками підприємства в ринкових умовах // Економічний вісник Національного гірничого університету. - №3. - Дніпропетровськ: РИК НГУ, 2003 - С. 56-63.

Размещено на Allbest.ru