Правова компетентність професійного росту майбутнього менеджера зовнішньоекономічної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правова компетентність професійного росту майбутнього менеджера зовнішньоекономічної діяльності

О.А. Поліщук

Розвиток сучасного суспільства свідчить, що майбутня професійна діяльність менеджерів вищих аграрних закладів буде проходити в оновлених соціальних і професійних умовах. Правова компетентність стає однією з провідних складових професійної компетентності майбутніх фахівців, що дозволяє характеризувати його діяльність, як менеджера правових послуг. Нині необхідний соціально активний, творчий, юридично грамотний фахівець, який розуміє соціальну цінність права та позитивно ставиться до прав людини. В сучасних умовах менеджер зовнішньоекономічної діяльності повинен мати правові знання, користуватися ними, грамотно захищати інтереси клієнтів [1, с. 14]. правова компетентність менеджер

Ці проблеми значною мірою зумовлені тим, що в процесі професійної підготовки недостатньо враховується характер і обсяг правових знань, професійно-правових умінь, не розроблено вимоги до оптимального відбору змісту правових дисциплін для менеджерів аграрних навчальних закладів, не враховуються особливості правової підготовки загалом [2, с. 15].

У процесі роботи над формуванням правової компетентності менеджерів було окреслено етапи й критерії її оцінки; обґрунтовано необхідність формування правової компетентності майбутніх фахівців, визначено педагогічні умови її формування:

1. Професійна компетентність майбутнього фахівця -- інтегроване особистісне утворення, що містить професійні знання у сфері виробництва, практичні вміння й навички у вирішенні правових завдань, особистісні якості, що дозволяють на високому рівні виконувати свою професійну діяльність.

2. Правова компетентність -- система правових знань, переконань, навичок, досвіду, знання механізму дії права і правових технологій, що дозволяють майбутнім фахівцям орієнтуватись у правовому полі, юридично грамотно знаходити в ньому вирішення задач, які виникають, а також впливати на наявну в суспільстві правову та законодавчу системи, стимулювати дію механізму правового захисту особистості, що потребує наявності професійних якостей, високого рівня спеціалізації в певній галузі виробничої діяльності, правової культури і грамотності, громадянської зрілості, широкої ерудиції і навичок використання сучасних інноваційних технологій.

3. Правова компетентність менеджера -- наявність системи професійно-правових знань чинного законодавства; усвідомлення сутності права та механізмів його дії; вміння мислити правовими категоріями; доречно використовувати набуті правові знання у професійній діяльності, досягати ефективного результату нормативно-правовим способом. У структурі правової компетентності менеджерів було виокремлено такі компоненти, як: мотиваційно-ціннісний, змістовий, діяльнісний.

4. Критеріями сформованості правової компетентності менеджерів виступили: настанова на дотримання законності й правомірності у майбутній професійній діяльності й громадянському житті (показники: наявність мотивації професійної діяльності; наявність мотивації правової поведінки); сукупність науково-теоретичних і практичних правових знань (показники: знання основ правознавства; вміння застосовувати знання у професійній діяльності); вміння і навички використання правових знань у професійній практиці (показники: вміння приймати відповідальні рішення; можливість вирішувати виробничі конфліктні ситуації). Було охарактеризовано рівні сформованості правової компетентності менеджерів: високий, середній та низький.

5. Педагогічними умовами, що сприяють формуванню правової компетентності менеджерів, виступили:

-- спрямування навчально-освітнього простору на розвиток правової свідомості і правової культури менеджерів;

-- інтеграція правових знань з іншими дисциплінами гуманітарного циклу;

-- насичення навчально-виховного процесу підготовки менеджерів інтерактивними методами навчання правового змісту [3, с. 128].

З метою діагностики рівня правової компетентності менеджерів зовнішньоекономічної діяльності було проведено дослідження на базі Уманського національного університету садівництва. До дослідження залучено 20 студентів другого курсу факультету менеджменту. Для них було спеціально розроблено тестові завдання, які складаються з трьох рівнів складності. Проведення такого дослідження мало на меті з'ясування вхідного рівня сформованості правової компетентності менеджерів зовнішньоекономічної діяльності [4, с. 18].

У результаті діагностичного дослідження було виявлено, що значна кількість, а саме 43 відсотки характеризувались низьким рівнем сформованості правової компетентності. Для них були складними завдання першого рівня, вони відмовлялися вести діалог, брати участь у дискусії, виступати перед аудиторією, відрізнялись пасивністю. Для багатьох з них характерним був низький рівень правових знань: студенти не могли чітко й грамотно визначити власну правову позицію, своє ставлення до права і закону, у них недостатньо розвинені рефлексивні здатності. Менеджери, які мали низький рівень сформованості правової компетентності, висловлювали переконаність у тому, що головними якостями майбутнього фахівця є володіння тільки професійними знаннями, уміннями, навичками. У них була відсутня потреба в спілкуванні, прагнення до імпровізації, творчості, виявлено низький рівень правової культури. Середній рівень сформованості правової компетентності становив 41 відсоток менеджерів, високий рівень -- 16 відсотків.

Результати тестування підтвердили, що наявні правові знання, уміння й навички їх практичного застосування не відповідають сучасним вимогам.

У ході роботи досліджено модель формування правової компетентності менеджерів, що містила чотири етапи.

Перший передбачав усвідомлення менеджерами важливості правових знань у майбутній професійній діяльності, в ході якого вони осмислювали свої права, обов'язки, свободи, здобували знання правових аспектів етики взаємовідносин менеджерів і викладачів, менеджерів і керівних органів навчального закладу, знання правових компетенцій служб, видів відповідальності, способу захисту своїх прав, недопущення можливих протизаконних дій, пригнічення особистості та її громадянських свобод, почуття власної гідності, вміння захищати свої права і свободи, усвідомлення своїх обов'язків, почуття громадянської відповідальності, осмислене вивчення правових курсів.

Другий сприяв набуттю умінь користуватись, інтегрувати правові знання з дисциплінами гуманітарного циклу, тобто мав міждисциплінарний характер правової підготовки студентів, який, що враховувало специфіку професійної діяльності; виокремлення й оцінювання аспектів професійної діяльності з позицій права й законності, сприяло набуттю умінь користуватися технологією правового вирішення проблем, що виникають.

Третій та четвертий були спрямовані на усвідомлення менеджерами цінності правової компетентності та потреби дотримання правових норм як у повсякденному, так і професійному житті; відпрацювання вмінь і навичок правової поведінки в різних ситуаціях. Засобами реалізації цієї умови були: вирішення правових ситуацій і задач, рольові ігри, правові брейн-ринги, засідання суду, психологічні тренінги, самостійна робота тощо.

Після закінчення вивчення правових навчальних курсів було проведено дослідження правової компетенції менеджерів у вигляді тестування. Воно мало на меті з'ясувати вже вихідний рівень сформованості правової компетентності майбутніх фахівців. У результаті діагностичного дослідження було виявлено, що кількість менеджерів, яка характеризувалась низьким рівнем сформованості правової компетентності, знизилась на 11% і становила 32 відсотки. Більше половини з них добре справились із завданням першого рівня. А в процесі роботи менеджери, які характеризувалися низьким рівнем, і відмовлялися вести діалог, стали брати участь у дискусіях, виступати перед аудиторією, брати участь в ділових іграх, виконувати самостійну роботу.

Менеджери, які мають низький рівень сформованості правової компетентності, і висловлювали переконаність у тому, що головними якостями майбутнього фахівця є володіння тільки професійними знаннями, уміннями, навичками, зрозуміли, що цього замало для подальшого професійного росту. Середній рівень сформованості правової компетентності виявили 51 відсоток менеджерів, високий рівень -- 17 відсотків. Результати тестування підтвердили, що наявні правові знання, уміння й навички їх практичного застосування у менеджерів можуть забезпечити майбутнім фахівцям ріст їхньої правової компетентності.

Тільки менеджер зі сформованою правовою компетентністю може створити виховне середовища, яке буде відповідати нормам моралі і належному рівню розвитку суспільства, здійснювати процес синхронізації постійного розвитку суспільства і рівня сформованості правової свідомості молодого покоління.

Список використаних джерел

1. Богуш А.М. Принципи модернізації вищої освіти у ХХІ столітті / А. М. Богуш // Освіта. -- 1999. -- № 4. -- С. 13 - 19.

2. Бондар В. Управління формування професійної компетенції студента /В. Бондар, І. Шапошникова // Освіта і управління. Науково-практичний журнал. -- 2006. -- Т.9. -- №2.-- С.21 - 27.

3. Васильєва М. П. Теорія педагогічної деонтології / М. П. Васильєва. -- Х.: Нове слово, 2003. -- 216 с.

4. Моргун І. Формування соціальної компетентності учнів через вивчення історії / І. Моргун // Історія України. -- 2006.-- №2. -- С.17 - 20.

Размещено на Allbest.ru