Інноваційний механізм менеджменту в системі транскордонного економічного співробітництва (на прикладі Міжрегіональної Асоціації "Карпатський Єврорегіон")

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІННОВАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ МЕНЕДЖМЕНТУ В СИСТЕМІ ТРАНСКОРДОННОГО ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА (НА ПРИКЛАДІ МІЖРЕГІОНАЛЬНОЇ АСОЦІАЦІЇ «КАРПАТСЬКИЙ ЄВРОРЕГІОН»)

Анотація

У статті на підставі проведеного за останні роки аналізу діяльності Міжрегіональної Асоціації «Карпатський Єврорегіон» (МА «КЄ») зроблено спробу модернізувати структурну побудову МА «КЄ», що повинно, на думку авторів, дати їм нового поштовху до подальшого розвитку. Запропонована інноваційна ідея полягає у залученні до складу асоціації представників бізнес-структур, громадських організацій регіонального розвитку, місцевих та регіональних органів влади і самоврядування. Обґрунтовано, що залучення до управління МА «КЄ» вищезазначених представників дасть змогу створити незалежні дорадчі системні елементи, а на їх основі і суб'єврорегіональні управління, які повинні активізувати діяльність асоціації. Зроблено висновки про те, що визнане на перший погляд «роздування» організаційної структури МА «КЄ» у більш віддаленій перспективі буде сприяти створенню дійсно дієвого механізму співпраці в рамках асоціації на міжнародному регіональному рівні в контексті транскордонного співробітництва.

Ключові слова: транскордонне співробітництво, суб'єврорегіональне управління, Карпатський Єврорегіон.

Аннотация

В статье на основе проведенного за последние годы анализа деятельности Межрегиональной Ассоциации «Карпатский Еврорегион» (МА «КЕ») сделана попытка модернизировать структурное построение МА «КЕ», что должно, по мнению авторов, дать им новый толчок к дальнейшему развитию. Предложенная инновационная идея заключается в привлечении в состав ассоциации представителей бизнес-структур, общественных организаций регионального развития, местных и региональных органов власти и самоуправления. Обосновано, что привлечение к управлению МА «КЕ» вышеупомянутых представителей позволит создать независимые совещательные системные элементы, а на их основе и субеврорегиональные управления, которые должны активизировать деятельность ассоциации. Сделаны выводы о том, что признанное на первый взгляд «раздувание» организационной структуры МА «КЕ» в более

Вступ та постановка проблеми

Сучасна економічна криза, яка охопила більшість стратегічно важливих галузей економіки України, негативно впливає на подальший економічний та соціальний розвиток держави. Центральні регіони країни через наявність на своїх територіях потужних інфраструктурно-промислових об'єктів легше переживають складні кризові моменти в економіці, ніж прикордонні райони. Однак потрібно звернути увагу на те, що територіально віддалені від центру країни та наближені до кордону з ЄС регіони мають можливість завдяки використанню переваг транскордонної співпраці набагато швидше змінити соціально-економічне життя території в кращий бік. Транскордонне співробітництво (ТКС) прикордонних регіонів України має також позитивний вплив і на економіку її внутрішніх регіонів.

З 1993 року в Україні почали використовувати передові форми європейського ТКС - єврорегіони. Одним з перших був створений Карпатський Єврорегіон. Його основним завданням є зосередження уваги на наданні практичної допомоги у розробці конкретних проектів з питань ТКС між членами Асоціації у сфері взаємних інтересів та поданні їх на конкурс з метою фінансування через фонди ЄС (ІЄСП Польща - Білорусь - Україна, Угорщина - Словаччина - Румунія - Україна); розробці та реалізації програм регіонального розвитку; наданні консультацій зацікавленим суб'єктам та об'єктам господарювання з метою підвищення економічного та соціального рівня розвитку транскордонних регіонів.

Карпатський Єврорегіон (КЄ) є утворенням органів влади та місцевого самоврядування прикордонних областей Польщі, Словаччини, Угорщини Румунії та України. Головна сучасна проблема в його діяльності полягає у відсутності координації національних представництв КЄ з бізнес-структурами. Це є результатом незацікавленості державних та регіональних органів влади у розвитку співпраці в рамках КЄ, оскільки конкретні позитивні досягнення виявляються у досить віддаленій перспективі, а політична нестабільність, часті кадрові зміни у владних структурах та відсутність системи особистої економічної зацікавленості чиновників фактично нівелюють всі намагання бізнесових структур активізувати цю діяльність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Останніми роками багато науковців та практиків приділяють увагу проблемі пошуку шляхів підвищення ефективності транскордонного економічного співробітництва. Нині значна увага дослідженої тематики присвячена таким провідним вченим, як І.В. Артьомов [1], В.С. Будкін [2], П.Ю. Белєнький [3], В.В. Борщевський [4], М.А. Лендєл [7], П. Мікловда [8], Н.А. Мікула [9], П.Ю. Студеняк [7], І. Устич [10], І.М. Чучка [11]. Проте питанню менеджменту в системі транскордонного співробітництва в економічній літературі поки що приділяється недостатньо уваги.

Наявний механізм транскордонного співробітництва, який функціонує останні 24 роки від утворення КЄ, так і не дав бажаних практичних позитивних зрушень для економіки України. Тому, на нашу думку, проблема удосконалення організаційної структури та функцій окремих структурних підрозділів Міжрегіональної Асоціації «Карпатський Єврорегіон» є надзвичайно актуальною.

Метою роботи є теоретичні дослідження та розробка практичних підходів до вдосконалення механізму управління транскордонним економічним співробітництвом в рамках Міжрегіональної Асоціації «Карпатський Єврорегіон», а також виявлення можливих реальних преференцій від цього для кожного учасника цього транскордонного об'єднання.

карпатський єврорегіон управління транскордонний

Результати дослідження

Територія Карпатського Єврорегіону займає дуже велику площу, що спричиняє певні проблеми в межах багатосторонніх контактів. Національне представництво України в КЄ з 2008 року знаходиться на території Львівської області. Аналіз його діяльності свідчить про те, що більшість проектів та ініціатив розробляється саме для Львівської області, а Закарпаття, Івано-Франківщина та Чернівецька область залишаються осторонь. Вирішити цю проблему, на наш погляд, можна через створення у єврорегіоні кількох суб'єврорегіональних управлінь в межах уже наявного. Суб'єврорегіональне управління означатиме певні регіональні представництва у національній частині країничлена Карпатського Єврорегіону, які будуть займатися розвитком та налагодженням співпраці в системі ТКС на закріпленій за ним території. Аналіз засвідчує, що, наприклад, Львівська область ніяким чином не співпрацює з проектами Румунії або ж Угорщини, оскільки у них різні проблеми в соціальній, економічній сферах, а відсутність прикордонних стосунків через відсутність спільного кордону з цими країнами поглиблює проблему. Наявність запропонованих суб'єврорегіональних інноваційних форм ТКС у системі МА «КЄ» допоможе значно «пожвавити» регіональну економіку та транскордонні коопераційні стосунки через розробку та реалізацію спільних проектів співпраці.

Важливим фактором, що буде позитивно впливати на розвиток транскордонної співпраці, є створення у кожному суб'єврорегіоні чотирьох об'єднуючих і водночас незалежних дорадчих системних елементів та входження їх в організаційну структуру МА «КЄ».

Перший елемент - це бізнес-структури. Як правило, асоціація роботодавців України та її відділення в кожному регіоні, а також регіональні торгово-промислові палати є представниками провідних підприємств регіону та виражають інтереси бізнесу. Головним їх завданням повинен стати розвиток транскордонної економіки регіонів через розробку спільних проектів, які б фінансувалися з фондів ЄС (до 80% фінансування, решта - приймаюча сторона).

Першочерговим завданням розвитку бізнесу повинно стати розширення виробничих площ за рахунок виправданого експериментального виробництва товарів шляхом створення спільних (на паритетних умовах) компаній з розділеним виробничим процесом по обидва боки кордону. В результаті це приведе до зростання робочих місць на території України, відповідно, зниження рівня безробіття та зростання надходжень у місцеві та державні бюджети. Окрім того, українська сторона може стати постачальником робочої сили на «закордонну» сторону підприємств, що буде мати спільну вигоду (для України - зменшення безробіття та притік валюти, а для іноземної сторони - збільшення надходжень податків у бюджет та зменшення міграційних потоків з африканських країн).

Другий елемент - це громадські організації регіонального розвитку. Вони і тепер виступають в ролі інфраструктурного забезпечення ТКС. Проте їхня співпраця з представниками бізнесу є незначною. Ми пропонуємо, щоб до структури МА «Карпатський Єврорегіон» входили як бізнес-структури (зазначені вище), так і громадські організації регіонального розвитку. Основним завданням останніх повинно стати надання постійної допомоги представникам бізнес-структур у сфері написання проектів та їх впровадження в практику, що буде сприяти розвитку економіки краю, як підвищенню соціального рівня життя населення, так і підвищенню екологічної безпеки регіону завдяки спрямуванню процесу розроблення бізнес-проектів для асоціацій у напрямі дотримання екологічних норм. Адже саме громадські організації проводять моніторинг екологічної ситуації у регіоні та володіють інформацією про наявні порушення. Таким чином, співпраця бізнес-структур із громадськими організаціями в рамках КЄ буде мати синергетичний ефект, прояв якого буде полягати в тому, що розробка нових бізнес-проектів буде проводитися як в економічному, так і в екологічному напрямах. В результаті громадські організації самі могли б проводити тендери серед підприємств (бізнес-асоціацій/торгово-промислових палат КЄ), що будуть займатися реставрацією, удосконаленням тих або інших об'єктів культурного чи обслуговуючого середовища соціального спрямування (фортець, замків, лікарень). Це все буде сприяти якісно новому розвитку міст, регіонів та КЄ загалом. Нинішня ж ситуація, на жаль, така, що населення слаборозвинених у всіх напрямах та сферах областей, повітів, країв намагається виїхати у центральні міста своєї країни або країн з високим рівнем життя.

Третій елемент - місцеві та регіональні органи влади і самоврядування. Їх основним завданням повинна стати допомога у вирішенні проблемних питань перших двох елементів. Це насамперед сприяння у фінансуванні різних заходів (організація конференцій, круглих столів задля вирішення нагальних проблем), допомога у розробці інтернет-сторінки в кожному місті у сфері ТКС, яка буде інформувати широкі громадські кола про те, які проекти реалізовуються, які проекти планується виносити на розгляд у майбутньому. Таким чином, розроблені громадськими організаціями регіонального розвитку проекти будуть обговорені громадськістю до того, як їх передадуть до слухання, а також схвалені або відхилені шляхом голосування завдяки онлайн-порталу. Це дасть змогу реалізовувати перш за все ті проекти, які є найбільш доцільними з урахуванням ситуації, що склалася в конкретному регіоні. Запровадження такого механізму дуже важливо, оскільки саме жителі (громада) знають перелік потреб та проблем, які підлягають начальному вирішенню. Таким чином, буде забезпечена реалізація однієї з основних парадигм транскордонного співробітництва - співпраця між громадами.

Після утворення на території КЄ суб'єврорегіонів у центральний та національний офіси потрібно буде надавати певну звітність про роботу суб'єврорегіонів за рік всіма мовами країн-учасниць для обміну досвідом роботи, а також обговорення шляхів вирішення проблем на міжнародних конференціях. Зараз, на жаль, ми спостерігаємо лише констатацію фактів. Тобто постає нагальна потреба у створенні інформаційного порталу в структурі КЄ, який буде сприяти аналізу всіх сфер економічної та соціальної складових транскордонного регіону; дослідженню можливостей розширення ринку збуту місцевих товарів і послуг за межами певного суб'єврорегіону, але в межах країн-членів Карпатського Єврорегіону; проведенню комплексного аналізу всіх реалізованих за певний проміжок часу проектів у рамках транскордонного співробітництва та розробці перспективних напрямів розвитку.

Таким чином, окрім описаних вище, ми вбачаємо потребу у створенні ще й четвертого елементу у структурі кожного суб'єврорегіону в межах національної частини країн КЄ - інтерактивно-інформаційного транскордонного бізнес-центру.

Для того щоб було видно реальні відмінності між наявною організаційною структурою КЄ і тією, яку ми запропонували, доцільно розглянути рис. 1 та 2 відповідно.

Рис. 1 Наявна організаційна структура управління МА
«Карпатський Єврорегіон»

Рис. 2 Інноваційна організаційна структура управління МА «Карпатський Єврорегіон»

Джерело: авторська розробка

Наявна організаційна структура управління КЄ передбачає, що до складу Ради КЄ входять 15 осіб (по 3 представника від кожної країни-учасниці). Але сьогодні ці троє осіб є державними службовцями, які не мають зацікавлення в розвитку не тільки місцевого малого та середнього бізнесу, але й регіональної економіки загалом. Тому наша пропозиція перш за все полягає в тому, щоб цими трьома органами ради були один представник від державних органів влади, один представник від бізнес-кіл та один представник від громадських організацій. Основним завданнями Ради повинна стати розробка стратегії функціонування КЄ на коротко- та довгострокову перспективу і контроль за її реалізацією.

Виконавчий директор повинен обиратися з членів ради на 3 роки, і бажано, щоб це був представник громадської організації регіонального розвитку, оскільки представник бізнесу, швидше за все, лобіюватиме тільки свій бізнес-інтерес, а не інтереси всіх учасників транскордонного співробітництва. Досвід показує, що робота службовця на цій керівній посаді є малоефективною, адже протягом останніх 24 років керівництво Карпатського Єврорегіону не використало наявний потенціал п'яти країн, а, навпаки, довело це інтеграційне утворення до «передсмертного» стану й недоцільності його подальшого функціонування.

У більшості країн з розвиненою ринковою економікою організації регіонального розвитку нині є найбільш продуктивними та активними учасниками транскордонного співробітництва.

Згідно з нашими пропозиціями Міжрегіональний Секретаріат повинен організовувати засідання Ради, презентації потенційних проектів в стінах ЄС, розподіл грантових ресурсів відповідно до проектів транскордонного характеру.

Пропонований нами інтерактивно-інформаційний транскордонний бізнес-центр повинен стати консультативним органом, який буде надавати онлайн-допомогу в зовнішньоекономічній діяльності, допомогу з отримання сертифіката на продукцію європейського зразка; сприяти розширенню ринку збуту місцевих товарів та послуг в межах транскордонного регіону за рахунок ефективної презентації на своїй веб-сторінці. Детальніше механізм функціонування інтерактивного транскордонного бізнес-центру автор Крістіан Гегедош поглиблено дослідив у попередніх публікаціях [5; 6]. Але загалом цей орган повинен обмежитися збиранням, обробкою та узагальненням інформації, яку презентували інтерактивно-інформаційні прикордонні бізнес-центри кожного із суб'єврорегіонів країн-учасниць КЄ.

На рис. 2 чітко зображено, що наші пропозиції обмежуються утворенням суб'єврорегіонів тільки на українській частині КЄ, оскільки у Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії вирішення питань доцільності їх створення є прерогативою виключно цих країн.

Відповідно до наших пропозицій якщо кожне національне представництво (крім України) буде мати тільки один секретаріат та інтерактивно-інформаційний прикордонний бізнес-центр, то в Україні ми пропонуємо створити їх в кожному суб'єврорегіоні. Досвід підказує, що одного такого органу на цілу українську частину буде недостатньо. Це зумовлено тим, що Україна представлена регіонами з різним рівнем розвитку і великими відстанями від одного обласного центру до іншого.

Оскільки регіональні та обласні секретаріати знаходитимуться у кожному суб'єврорегіоні країн-учасниць КЄ, то їх основними завданнями будуть належна підготовка та представлення Міжрегіональному Секретаріату доцільності і важливості практичного застосування певної конкретної стратегії регіонального розвитку системи ТКС, презентація проектів місцевого значення для отримання можливості їх фінансування з фондів Європейського Союзу.

До складу робочих груп пропонуємо залучати представників саме громадських організацій регіонального розвитку, торгово-промислових палат та органів влади, бізнес кіл тощо. Наявність у робочих групах таких «різнорідних» представників буде сприяти всебічному розгляду тих або інших проектів та відбору серед запропонованих (проектів) саме тих, які якомога більше будуть задовольняти спільні інтереси.

Висновки

Незважаючи на те, що запропонована нами організаційна структура управління МА «КЄ» на перший погляд є дещо громіздкою, вона зосереджена на децентралізованій організаційній структурі з виділенням її окремих елементів (представників бізнес-структур, громадських організацій регіонального розвитку, місцевих і регіональних органів влади, а також інтерактивно-інформаційних транскордонних бізнес-центрів) сприятиме створенню і налагодженню між ними взаємозалежного механізму функціонування задля економічного піднесення. Ця ідея, запропонована авторами, виноситься на загальний розгляд для ознайомлення з нею широких кіл зацікавлених сторін.

Список використаних джерел

1. Артьомов І.В. Транскордонна статистика як інструмент управління регіональним розвитком / І.В. Артьомов // Геополітика України: історія і сучасність: збірник наук. праць. Вип. 10: Методологія та інструментарій соціального аналізу транскордонного співробітництва: матеріли міжнародної науково-практичної конференції (м. Ужгород, 24-25 січня 2013 р.). Ужгород: ЗАКДУ, 2011. С. 107-117.

2. Будкін В.С. Прикордонне співробітництво в системі адаптації економіки України до європейського господарського простору / В.С. Будкін // Проблеми співробітництва прикордонних територій України і Польщі. 1993. № 3. С. 169-179.

3. Конкурентність на транскордонних ринках / [П.Ю. Бєлєнький, Н.А. Мікула, Є.Е. Матвєєв]. Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2005. 214 с.

4. Борщевський В.В. Роль менеджменту консалтингових компаній в розвитку транскордонного бізнесу / В.В. Борщевський // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Регіональний розвиток та транскордонне співробітництво: зб. наук. пр. Вип. 6 (86). Львів: Ін-т регіональних досліджень НАН України, 2010. С. 21.

5. Гегедош К.В. Базові компоненти інтерактивного маркетингу в системі транскордонних економічних відносин / К.В. Гегедош // International Scientific Conference The Development of International Competitiveness: State, Region, Enterprise: Conference Proceedings. Part II, December 16, 2016. Lisbon: Baltija Publishing. Р. 64-66.

6. Гегедош К.В. Вплив інтерактивного маркетингу на вдосконалення механізму транскордонного економічного співробітництва / К.В. Гегедош // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Міжнародні економічні відносини та світове господарство». 2017. Вип. 12. Ч. 1. С. 73-76.

7. Лендєл М.А. Регіон в системі прикордонного співробітництва: [монографія] / М.А. Лендєл, П.Ю. Студеняк. Ужгород: Карпати, 2009. 472 с.

8. Транскордонне співробітництво в умовах розширення Європейського Союзу на Схід: [монографія] / [В.П. Мікловда, М.А. Лендєл, С.С. Слава, С.В. Сембер та ін.] ; за заг. ред. В.П. Мікловда, М.А. Лендєла, С.С. Слави, С.В. Сембера. Ужгород: Карпати, 2006. 496 с.

9. Мікула Н.А. Єврорегіони: досвід та перспективи / Н.А. Мікула. Львів: ІРД НАН України, 2003. 222 с.

10. Устич С.І. Інноваційні методи управління системою транскордонного співробітництва / С.І. Устич // Геополітика України. Історія і сучасність: збірник наук. праць. Вип. 8: Шляхи підвищення ефективності транскордонного співробітництва на новому Східному кордоні Європейського Союзу: матеріали міжнародної конференції (м. Стара Лесна, Словацька Республіка, 18-19 вересня 2012 року). Ужгород: ЗАКДУ, 2012. С. 9-24.

11. Чучка І.М. Вплив міжнародного регіонального співробітництва на вдосконалення механізму функціонування Карпатського Єврорегіону / І.М. Чучка // Етнополітичні та етнокультурні процеси Карпатського Єврорегіону: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Мукачево, 16 травня 2014 року). Мукачево, 2014. С. 102-110.

Размещено на Allbest.ru