Міжнародні стандарти управління проектами у державному секторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

міжнародні стандарти управління проектами у державному секторі

сильчук Тетяна Вікторівна,

аспірант кафедри державної політики та управління політичними процесами Національної академії державного управління при Президентові України.

Анотація

У статті розглянуто існуючі міжнародні стандарти управління проектами. З-поміж масиву світових стандартів обрано та описано основні. Серед основних стандартів, які використовуються в Україні - IPMA, P2M, ISO 9000, OPM3. Розглянуто їх можливості для здійснення міжнародних проектів у державному секторі та зроблено відповідні висновки..

Ключові слова: міжнародні стандарти управління проектами, проекти у контрольованих умовах PRINCE 2, проектний та програм-ний менеджмент для інновацій підприємства P2M, системи менеджменту якості, керівництво з менеджменту якості при проектуванні ISO 10006, модель організаційної зрілості управління проектами OPM3.

Постановка проблеми

Від самого початку незалежності й до сьогодні триває інституційний розвиток демократичної України.

З-поміж іншого, такому розвиткові сприяють міжнародні проекти технічної допомоги. Для їх реалізації існує низка інструментів: Twinning, TAIEX, SIGMA, СІВ [8]. Метою зазначених проектів є, перш за все, технічна допомога щодо інституційного розвитку та наближення до стандартів ЄС.

Міжнародні стандарти управління проектами використовуються в управлінні проектами усіх розвинених країн світу. Україна перейняла певний досвід. Але, на жаль, для міжнародних проектів технічної допомоги зазначені стандарти не використовуються та немає технічних рекомендацій для їх використання. Тому, на нашу, думку, варто розглянути теоретичні та практичні аспекти використання стандартів, узагальнити їх та виробити рекомендації щодо їх використання у державному секторі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематикою управління проектами, зокрема використання міжнародних стандартів управління проектами, опікується велика кількість як українських, так і зарубіжних вчених, серед них: М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, С.Д. Бушуєв, Н.С.Бушуєва, І.Оберемок, Ю.С.Грисюк, Джеймс (Джим) В. Коллінз, Долорес Шервуд Стайгер, Паула Мартін, Карел Тейт, Деніз Колонна д'Істріа та інші. Міжнародні стандарти управління проектами широко використовуються у практиці управління проектами багатьох вітчизняних компаній. За допомогою вивчення та осмислення як теоретичних, так і практичних матеріалів, автор планує дослідити та надати основні рекомендації щодо використання міжнародних стандартів управління проектами у державному секторі.

Метою статті є вироблення рекомендацій щодо використання міжнародних стандартів управління проектами для управління міжнародними проектами інституційного розвитку держави.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні існує велика кількість стандартів управління проектами. Серед сучасних стандартів PMI (Project Management Institute - Інститут управління проектами), зазначених на офіційному сайті Інституту, є такі групи: основні стандарти, практичні стандарти та структури та додаткові стандарти [9]. До першої групи віднесені: PMBoK®, OPM3, The Standart for Project Management, The Standart for Portfolio Management. До другої

- Practice Standart for Project Risk Management, Practice Standart for Earned Value Management, Practice Standart for Project Configuration Management, Practice Standart for Work Breakdown Structures, Practice Standart for Scedulung, Practice Standart for Project Estimating, Project Manager Competency Development Framework. До третьої - Construction Extention to the PMBOK® Guide, Government Extention to the PMBOK® Guide. Але це не всі стандарти, які сьогодні діють.

Географія поширення стандартів приблизно така: PMBoK® найбільш поширений в США, Росії, PRINCE 2 - у Великобританії, P2M

- в Японії. Також існує безліч національних стандартів інших розвинених країн. Серед стандартів з розширеною географією застосування: IPMA (основне розповсюдження -- Європейський Союз), MSA EN 9200:2004 (Європа), ISO 10006:2003 і GAPPS (міжнародні стандарти) [6].

Для кращого розуміння смислового наповнення міжнародних стандартів управління проектами розглянемо найбільш поширені серед них ближче.

Зібрання знань з управління проектами PMBоK 1996 (A Guide to the Project Management Body of Knowledge) - стандарт, розроблений Інститутом проектного менеджменту (PMI) у 1996 році. Стандарт базується на процесному підході. Повністю визначені взаємодії між усіма процесами, які включені в сфери знань управління проектами. PMBoK є єдиним стандартом у галузі проектного менеджменту, який відповідає ISO 9001 [6].

Останні дві версії стандарту: PMBoK 4-а та PMBoK 5-а редакції. PMBoK 4-ї редакції “став революційною зміною методик PMI. Вперше була розкрита методика ведення аналітичних робіт, прототипування, ітеративність і навіть застосування систем штучного інтелекту для прогнозу завершення проекту за строками та бюджетом. У цьому стандарті описується суть процесів управління проектами у термінах ітерації між процесами та взаємодій між ними, а також цілі, яким вони служать”. Ці процеси розділені на п'ять груп процесів управління проектами: ініціювання, планування, виконання, моніторингу та управління, завершення [11].

Остання, 5-та редакція PMBoK “відображає співробітництво та знання працюючих проектних менеджерів та надає основи проектного менеджменту” [9]. Серед “новинок” - “10-та Сфера знань” (залучення стейкхолдерів); додано чотири нових процеси планування: можливості менеджменту планування (Plan Scope Management), перелік справ менеджменту планування (Plan Schedule Management), вартість (Plan Cost Management) та представництво стейкхолдерів (Plan Stakeholder Management) [9].

ISO 10006 (Quality management systems - Guidelines for quality management in projects - Системи менеджменту якості. Керівництво з менеджменту якості при проектуванні) - стандарт з управління якістю при управлінні проектами, 1997 рік. Управління націлене на забезпечення заданого рівня якості проекту як на рівні процесів, так і на рівні продуктів. Великою мірою за змістом спирається на PMBOK 1996, має місце збіг аж до назв сфер знань управління проектами [6].

На сайті ISO (International Organization for Standardization, що означає Міжнародна організація зі стандартизації) подається таке визначення поняття «стандарт»: “це документ, який встановлює вимоги, специфікації, керуючі принципи або характеристики, у відповідності з якими можуть використовуватися матеріали, продукти, процеси та послуги, які підходять до цих цілей” [7]. Цей стандарт не є керівництвом з управління проектами. У ньому розглядаються питання менеджменту якості процесів проектування. Керівництво з процесного підходу і з процесів якості проектованої продукції наведено в ISO 9004 [4].

Система знань про процеси управління проектами Prince 2 (Projects in Controlled Environments - проекти у контрольованих умовах) - це методологія управління проектами, розроблена агентством CCTA (Central Computer and Telecommunications Agency) в 1989 р. як урядовий стандарт Великобританії для управління проектами в інформаційних технологіях. Методологія Prince 2 є процесно орієнтованою з фокусом на продукт (product-based) [6]. Prince 2 являє собою метод управління проектами в рамках чітко визначеної структури організації. Prince 2 описує процедури координації людей та дій в проекті, як розробляти та контролювати проект та що робити, якщо необхідно внести зміни до проекту у зв'язку з відхиленням від плану впровадження. Розподілення на етапи, якими можливо управляти, забезпечує ефективний контроль ресурсів [10].

Наступний поширений стандарт - Р2М (скорочення від Project and Program Management for Enterprise Innovation - проектний та програмний менеджмент для інновацій підприємства) -- це розроблена в Японії новаторська рамкова методологія управління програмами і проектами в рамках організації з використанням інноваційних технологій на рівні підприємств у нестабільному середовищі.

Відмінність цієї методології полягає в орієнтованості не на продукт, а на покращання організації у результаті виконання проектів.

Рамкова методологія Р2М базується на «трилемі»: складність, цінність та опір (Complexity, Value and Resistance), що складають так званий «залізний» трикутник контекстних обмежень, в рамках яких здійснюється інноваційна діяльність [6].

Які стандарти використовуються в українському проектному менеджменті?

UPMA (Ukrainian Project Management Association) - Українська асоціація управління проектами; ця організація проводить підготовку проектних менеджерів за такими стандартами: чотирирівневою системою сертифікації IPMA, японським стандартом P2M, а також проводить підготовку за сертифікаційною програмою технологічної зрілості організацій СР3М (Company Project Management Maturity Model - модель зрілості проектного менеджменту компанії) [5]. Аналогом до СР3М є модель організаційної зрілості управління проектами OPM3 (Organization Project Management Maturity Model), яку більш докладно розглянемо нижче. Також важливим стандартом в українському проектному менеджменті є ISO 9000 (9001).

Найбільш актуальним з них в Україні є стандарт ІРМА (Міжнародної асоціації управління проектами) National Competence Baseline, NCB UA Version 3.1 (NCB означає «Національні стандарти оцінки компетенції», в яких враховані національні та культурні відмінності [1, c.7]). “IPMA виділяє компетенції управління проектом за трьома напрямами: технічні, поведінкові, контекстуальні” [1, c.5]. Наведені компетенції розроблені на основі Керівництва з питань визначення компетентності Версії 2.0 (Competence Baseline Version 2.0), складеного IPMA, що “засновано на базових керівництвах чотирьох європейських асоціацій управління проектами... Головний центр уваги ІРМА Competence Baseline Version 2.0 сконцентрований на описові знань та досвіду, необхідних для рішення технічних питань у сфері управління проектом.

Додатково ICB звертається до аспектів особистого ставлення керівника проекту до роботи та загального контексту управління проектом” [1, c.5]. Під абревіатурою ICB розуміється IPMA Competence Baseline.

У діапазоні технічної компетенції “знаходяться елементи компетенції, необхідні для того, аби ініціювати та почати, управляти здійсненням та завершити проект” [1, c.48]. “Цей напрям охоплює саму суть управління проектами, яку іноді називають «тверді складові»” [1, c.19]. Вона складається із 20 елементів, серед яких, на нашу думку, найважче реалізовувати такі як якість, вирішення проблем, ресурси (які часто обмежені або ж майже відсутні), зміни, звітність та контроль.

Елементи поведінкової компетенції “засновані на низці посилань на джерела, що описують елементи поведінки та особистого ставлення, які входили у склад ІСВ Версії 2” [1, c.82]. Серед таких елементів українські вчені Бушуєв С.Д. та Бушуєва Н.С. називають, зокрема, лідерство, участь та мотивацію, творчість, орієнтацію на результат (один з базових елементів Р2М), продуктивність, надійність, розуміння цінностей. “Цей напрям включає персональні якості та навички менеджера проектів. ІСВ складається з 15 поведінкових елементів знань” [1, c.19]. “Основою для професійної поведінки служить проектна ситуація, і в цьому випадку слід брати до уваги елементи «технічної», «контекстуальної» компетенції, які у кожній окремій ситуації можуть відрізнятися” [1, c.83].

Основних елементів контекстуальної компетенції, на нашу думку, п'ять: 1) проектно-орієнтоване управління; 2) програмно-орієнтоване управління; 3) порт- фельно-орієнтоване управління; 4) здійснення проектів, програм і портфелів (3П);

5) постійна організація. Ці елементи “описують просування управління проектом, програмою чи/ або портфелем в організації” [1, c.116]. “Цей напрям включає знання менеджера проекту щодо побудови відносин з організаціями лінійного типу управління, а також його здатність функціонувати в організації лінійного типу” [1, c.19].

Усього їх 11.

ISO 9000 -- стандарти щодо систем управління якістю. Серед основних стандартів ISO 9000 є такі стандарти управління якістю: ISO 9000:2005, ISO 9001:2008, ISO 9004:2000, ISO 10012:2003, ISO 19011:2002 [3, с.4]. Наприклад, якщо взяти до уваги стандарт ISO 9001:2008, то побачимо, що він описує “що потрібно зробити для створення системи управління якістю, а не як це зробити” [3, с.5]. У ньому розглядається один з основних методів системи управління якістю - аудит. Такий стандарт успішно діяв і продовжує діяти в організаціях фінансового профілю державного сектора.

Один з принципів управління якістю - процесний підхід, що означає “управління ресурсами як процесами, більш ефективне досягнення бажаних результатів” [3, с.11]. А сам процес трактується як “ланцюг діяльності зі створення додаткової цінності, яка полягає у продукції чи послузі, яка надається споживачеві. Процес починає існувати для задоволення потреб споживача” [3, с.24]. Отже, “процес існує завдяки потребам споживача («вхід») та виконується для задоволення цих потреб («вихід») [3, с.19]. Окрім процесів, орієнтованих на споживача, організація має визначити процеси, завдяки яким керівники управляють організацією, а також внутрішньооргані- заційні процеси, за допомогою яких підтримується діяльність організації” [3, с.19]. “Взаємодія і зв'язок між процесами, а також взаємовідносини зі споживачем стають очевидними із процесним підходом” [3, с.22].

Для чого впроваджується стандарт ISO 9000, ISO 9001:2008 зокрема? Серед основних факторів названі наступні:

задоволення потреб споживачів;

конкурентоздатність на внутрішньому і зовнішньому ринках;

удосконалення своєї системи управління діяльності;

мінімізація повторюваних аудитів;

поліпшення роботи постачальників;

покращання організаційної діяльності [3, с.7].

Стандарт організаційної зрілості проекту OPM3 - стандарт PMI (американського Інституту управління проектами); це всебічний підхід для оцінювання та розвитку можливостей організації з ефективної реалізації проектів. OPM3 складають три взаємопов'язаних елементи: знання (knowledge), оцінка (assessment), покращання (improvement). Елемент «знання» включає сотні практик з управління проектами, які характеризують сотні кращих практик з управління проектами; «оцінка» допомагає оцінити поточну зрілість з управління проектом, визначити область покращання та перейти на більш високі рівні зрілості; «покращання» допомагає компаніям вибудувати схему розвитку управління проектами таким чином, аби забезпечити максимально ефективне досягнення своїх стратегічних цілей.

Під терміном «організаційна зрілість з управління проектами» мається на увазі здатність організації брати до уваги проекти та управляти ними таким чином, щоби це максимально ефективно відповідало стратегічним цілям компанії [6].

Висновки та перспективи подальших досліджень

міжнародний стандарт управління проект

У результаті узагальнення досліджуваних матеріалів можна зробити наступні висновки:

Таким чином, серед основних світових стандартів управління проектами, відомих в Україні, можна виділити такі: PMBoK® (A Guide to the Project Management Body of Knowledge), PRINCE 2 (Projects in Controlled Environments), P2M (Project and Program Management for Enterprise Innovation), ISO 10006 (Quality management systems - Guidelines for quality management in projects). PMBoK® найбільш поширений в США, Росії, PRINCE 2 - у Великобританії, P2M - в Японії, ISO 10006 - у багатьох країнах світу. Крім наведених стандартів, в Європі широковідомі MSA EN 9200:2004 і GAPPS.

Стандарт управління проектом - це, в першу чергу, методологія, націлена на оптимізацію процесів проекту та створення умов для виконання проекту згідно із робочим планом. Різні методології базуються на різних підходах. Так, головною технологією ISO є управління якістю, ОРМ3 - оцінка і розвиток можливостей організації, ІРМА - розвиток компетенцій проекту (технічних, поведінкових, контекстуальних), Р2М - на «залізному» трикутнику контекстних обмежень (складність, цінність та опір).

Серед стандартів в українському проектному менеджменті поширені IPMA (Competence Baseline Version 2.0), ISO 9000, P2M, СР3М (ОРМ3). Щодо них вироблені наступні рекомендації. Усі з наведених стандартів не мають жорсткої специфікації і, в залежності від своєї природи, можуть працювати в різних державних організаціях. Головне для впровадження таких стандартів - організаційна спроможність, тобто здатність організації навчати персонал та реалізовувати основні компетенції стандартів у власних проектах, у міжнародних проектах технічної допомоги зокрема.

Перспективами подальших розвідок у цьому напрямі можуть бути пошуки шляхів використання програмного забезпечення у державному секторі, присвячені:

Вивченню питання впровадження стандартів управління проектами для імплементації та оцінювання міжнародних проектів технічної допомоги.

Питанню співвіднесення стандартів управління проектами та використання програмного забезпечення у цьому процесі.

Література

1. Бушуев С.Д. Управление проектами: основы проф. знаний и система оценки компетентности проектных менеджеров (National Competence Baseline, NCB UA Version 3.1) / С. Бушуев, Н. Бушуева. - Изд. 2-е. - К.: ІРІДІУМ, 2010. - 208 с.

2. Грисюк Ю.С. Проектний та інвестиційний менеджмент : навч. посіб. : у 2 ч. / Грисюк Ю.С. - К. : НАДУ 2008. - Ч.1 Проектний менеджмент. - 94 с.

3. Джеймс (Джим) В. Коллинс The Memory Jogger 9001:2008. Внедрение системного подхода в соответствии со стандартом ISO 9001:2008. Системы управления качеством / Джеймс (Джим) В. Коллинс, Долорес Шервуд Стайгер. - Изд. 2-е. - Изд-во GOAL/QPC (США), 2009 - 266 с.

4. Нормативная документация. ГОСТ Р ИСО 10006-2005. [Електронний ресурс]. - Системы менеджмента качества. Руководство по менеджменту качества при проектировании (1,05 Мб). - М., Institute of Consulting and Certification, 2005. - Режим доступу: http://www.icc-iso.ru/toclients/standards2/gost-r-iso-10006-2005/

5. Сертификация ІРМА. [Електронний ресурс]. - Сайт Украинской ассоциации проектных менеджеров UPMA. - Режим доступу: http://upma.kiev.ua/content/ view/373/173/lang,russian/

6. Стандарти управління проектами: клуб проектних менеджерів. [Електронний ресурс]. - Сайт Клуба проектних менеджерів pm-Club. - Режим доступу: http://info. pm-club.org/standarty

7. Стандарты. Что такое стандарт? [Електронний ресурс]. - Сайт ИСО (ISO). - Режим доступу: http://www.iso.org/iso/ru/home/standards.htm

8. Center for adaptation of the civil service to the standards of the European Union. [Електронний ресурс]. - Сайт Нацдержслужби України. - Режим доступу: http:// www.center.gov.ua/en/

9. Library of PMI Global Standards. [Електронний ресурс]. - Сайт Інституту управління проектами PMI. - http://www.pmi.org/en/PMBOK-Guide-and-Standards/ Standards-Library-of-PMI-Global-Standards-Projects.aspx#Foundational_Standards

10. PRINCE2. [Електронний ресурс]. - Вікіпедія - вільна енциклопедія. - Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/PRINCE2

11. Project Management Body of Knowledge. [Електронний ресурс]. - Вікіпедія - вільна енциклопедія. - Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Project_ Management_Body_of_Knowledgе

Размещено на Allbest.ru